Tag: Орбан

Потужність
відділень інтенсивної терапії в Румунії збільшиться на цьому тижні, а уряд забезпечить
кошти для належної діяльності усіх реанімаційних відділень, запевнив
прем’єр-міністр Людовік Орбан після обговорення ситуації з міністром охорони
здоров’я Нелу Татару, в тому наслідків суботньої трагедії у П’ятра Нямц.

Людовік
Орбан: «На цьому тижні ми плануємо збільшити
кількість ліжко-місць щонайменше на 200 одиниць. Маємо рішення, продумані для
кожного регіону. Щодо Бухареста ми обговорили кілька можливих рішень. Погодили,
що скрізь, де існує можливість відкрити відділення інтенсивної терапії,
забезпечити всім необхідним: апаратами штучної вентиляції легень, інжектоматами
тощо. Ми також шукаємо ресурси, щоб виконати всі ці роботи в найкоротші строки.»

Прем’єр-міністр
також повідомив, що буде складено план дотримання правил безпеки, який
буде представлений директорам лікарень. Людовік Орбан: «Фактично
ми перевіряємо відповідність нормам у
тому що стосується роботи відділень інтенсивної терапії. Також ми обговорили
можливість покриття всіх цих витрат за рахунок європейських безвідплатних
коштів. Щодо збільшення лікувальних можливостей у відділеннях інтенсивної
терапії, ми детально обговорили ситуацію кожного регіону з тим, щоб збільшити
лікувальну спроможність, в тому числі за рахунок нових лікарень, які стануть
опорними для лікування пацієнтів, хворих на
COVID-19.»

У
свою чергу, міністр охорони здоров’я заявив, що в столиці ще дві лікарні стануть
опорними для лікування хворих наSARS-COV-2. Нелу Татару сказав, що основним завданням уряду у цей
період є збільшення кількості лікарняних ліжок у відділеннях інтенсивної
терапії. Він наголосив, що в цьому році багато лікарень пройшли швидку
модернізацію і тепер уряду необхідно перевірити чи ремонтні роботи були виконані
з дотриманням правил безпеки.

Після пожежі в лікарні П’ятра-Неамц, спільні групи
від Дирекцій охорони здоров’я та Генерального інспекторату з надзвичайних
ситуацій, починаючи з понеділка, проводять перевірки у відділеннях інтенсивної терапії
всіх лікарень, зокрема на предмет належного використання установок та експлуатації
медичного обладнання. Контроль, проведений до цього часу показує, що чимало
регіональних лікарень не мають необхідних дозволів щодо пожежної безпеки.

Профспілка медичних працівників «SANITAS» попереджає, що трагедія в повітовій
лікарні П’ятра-Нямц, в якій десять пацієнтів хворих на COVID-19 загинули в
реанімації, може повторитися в будь-якій лікарні країни через перевантаження старого
обладнання та виснаження персоналу. Майже щоденно Румунія ставить нові антирекорди
за кількістю смертей та пацієнтів з важкою формою перебігу коронавірусу, що потрапляють
до реанімаційних відділень, в яких майже немає вільних місць.

Підписане у 2008 році в Бухаресті Стратегічне
партнерство між Францією та Румунією, яка вважається традиційно франкомовною
і франкофільською країною, стало першою подібною угодою, укладеною
офіційним Парижем зі східноєвропейською країною. На жаль,
протягом п’яти років угода залишалася лише на папері. Для пожвавлення
співпраці, яка зайшла у глухий кут, через негативний імідж, часто вигаданий ЗМІ
чи в результаті використання в політичних цілях деяких румунів у Франції,
знадобилася політична воля обох сторін.

Партнерство, передусім економічне, але й політичне
та культурне, існує і повинно працювати на повну потужність, незалежно від
характеру проблем, які можуть і повинні бути вирішені шляхом діалогу, – було сказано
у 2013 році, коли уряди Румунії та Франції вирішили надати новий поштовх двосторонній
співпраці. Відтоді майже кожен французький чи румунський президент або
прем’єр-міністр, здійснив офіційний візит до Бухареста, відповідно до Парижа,
для обговорення та укладення нових угод на основі Стратегічного партнерства.

На початку цього тижня настала черга
прем’єр-міністра Людовіка Орбана здійснити візит до столиці Франції. Наприкінці
зустрічі зі своїм колегою Жаном Кастексом, було підписано
оновлену Дорожню карту партнерства, на основі якої, співпраця, як було сказано,
стана більш структурованою, амбітнішою, а також більш придатною для вирішення
викликів, що виникли внаслідок кризи, спричиненою пандемією Covid-19.

Дорожня карта визначає основні координати
двостороннього співробітництва на наступні чотири роки у таких сферах, як
атомна енергетика, оборона, телекомунікації, сільське господарство та охорона
здоров’я. Зокрема, Франція братиме участь у розвитку спроможності Румунії
виробляти атомну енергію після того, як на початку місяця Румунія та США
підписали угоду про будівництво двох нових реакторів на Чернаводській АЕС.
Прем’єр-міністр Людовік Орбан: «Разом з французьким прем’єр-міністром ми
підписали документ про співпрацю в атомній галузі, метою якого є
співробітництво зі стратегічними партнерами для будівництва 3 і 4 реакторів
на Чернаводській АЕС та модернізації першого реактора».

Людовік Орбан також розповів і про можливі майбутні
французько-румунські проєкти у військовій галузі. Наприклад Румунія
зацікавлена придбати для своїх військово-морських сил чотири корвети. І
востаннє, але не менш важливе: після того, як у грудні 2018 – липні 2019 рр.
Румунія та Франція успішно організували в обох країнах масштабний культурний
сезон, наступного року вони прагнуть разом відзначити творчість великого
композитора Джордже Енеску, від дня народження якого сповниться
140 років. Теж у 2021 році відбудеться ювілейний 25-й Міжнародний фестиваль класичної
музики, названий на честь Дж.Енеску.

Чергова сесія румунського
парламенту розпочалася різко з озвучення тексту резолюції про недовіру уряду на
чолі з лідером Націонал-ліберальної партії Людовіком Орбаном, ініційованої
опозиційними Соціал-демократичною партією та Демократичним союзом угорців
Румунії. Такий крок опозиції був спричинений тим, що уряд вирішив вдатися до
процедури прийняття відповідальності у парламенті за внесення ряду змін до
виборчого законодавства з метою повернення, починаючи з місцевих літніх
виборів, до системи обрання мерів у два тури.

Ініціатори документу стверджують,
що уряд має піти у відставку в терміновому порядку, оскільки цими змінами
виборчого законодавства напередодні виборів він порушує рішення Конституційного
Суду та рекомендації європейських інституцій. Аргументи наведені НЛП
на підтримку цього рішення мають суто політичний характер і не мають нічого
спільного з інтересами громадян, – кажуть соціл-демократи. Зі свого боку,
ліберали посилаються на аргумент сильнішої репрезентативності та легітимності мерів,
які проходять крізь фільтр двох турів.

Таким чином, навіть якщо це відбудеться
у рік виборів, повернення системи до двох турів можна вважати вдосконаленням
виборчого законодавства, – вважають ліберали, – тому воно не суперечить європейським
рекомендаціям з цього питання. Для відставки уряду, за румунським
законодавством, Соціал-демократичній партії та Демократичному союзу угорців
Румунії потрібно щонайменше 233 голоси «за».

Тимчасово виконуючий
обов’язки лідера СДП Марчел Чолаку впевнений, що зуміє набрати необхідну
кількість голосів. Більше того, він каже, що соціал-демократи запропонують кандидатуру
безпартійного прем’єр-міністра після відправлення у відставку ліберального уряду.
Марчел Чолаку: «Я переконаний, що ми вже маємо необхідні голоси. Я мав дуже
прикладну дискусію з колегами в країні та в парламенті, і найімовірніше ми
прийдемо з кандидатурою позапартійного прем’єр-міністра. Я ніколи не голосуватиму
за новий ліберальний уряд і не рекомендуватиму, скільки є тимчасово виконуючим голови
цієї партії, голосувати за кандидата в прем’єри Орбана.»

Однак прем’єр-міністр
Людовік Орбан впевнений, що соціал-демократи і ДСУР зазнають невдачі у спробі
звільнити кабінет Людовіка Орбана: «Парламентарії Націонал-ліберальної партії будуть
присутні на пленарному засіданні та голосуватимуть проти резолюції про недовіру
уряду. Я доручив керівникам парламентських фракцій почати переговори з усіма
групами-партнерами, з окремими парламентарями, щоб переконати їх, що Румунії
надзвичайно корисна система обрання мерів у два тури і, відповідно, не
голосувати за вотум недовіри.»

Якщо спочатку
оголошення недовіри уряду розглядалося скоріше як символічний крок, оскільки соціал-демократи
у дійсності хочуть уникнути дострокових парламентських виборів, то зараз ситуація
змінилася. Ризик того, що відставка кабінету Орбана призведе до дострокових
виборів, вигідних Націонал-ліберальній партії, яка за результатами останніх
соцопитувань має всі шанси здобути більше 45% голосів, ще не минув, але Соціал-демократична
партія зробила аналіз і зрозуміла, що для неї важливо зберегти своє панування в
регіонах, що забезпечило їй стільки перемог на попередніх виборах. І для цього вона
буде всіляко заважати спробам повернення до обрання мерів у два тури.

Напередодні
місцевих і парламентських виборів політичні баталії є жорсткими і в них можливий
будь-який результат.

З 1 січня 2020 року у Румунії буде підвищена мінімальна заробітна плата. Точніше,
вона збільшиться на 150 леїв (брутто) тобто приблизно на 30 євро, відповідно на
83 лея нетто. Крім того, зникне диференційована мінімальна заробітна плата для
осіб з вищою та середньою освітою. Принаймні такою є пропозиція ліберального
уряду на чолі з Людовіком Орбаном до соціальних партнерів Тристоронньої
національної ради.

Профспілки хочуть більшого підвищення і мають розширені
формули розрахунків, відмінні від урядових. Прем’єр-міністр пояснив, у свою
чергу, що хоче запровадити механізм розрахунку мінімальної заробітної плати,
який базуватиметься на економічній реальності і не створюватиме великих
проблем. Уряд пропонує збільшити на 7,2% мінімальну заробітну плату в Румунії,
тобто до 2230 леїв, в той час як Конфедерація профспілок «Картель Альфа»
стверджує, що мінімальна зарплата має зрости до 2260 леїв, як пообіцяв у
вересні попередній соціал-демократичний уряд.

Лідер «Картель Альфа» Богдан Хоссу пояснив, що має бути
врахована інфляція та продуктивність праці за весь поточний рік. «По-перше, вони
взяли за основу інфляцію в жовтні і ми не розуміємо, чому не беремо річну
інфляцію, яку потрібно враховувати. По-друге, продуктивність праці розраховується
на особу, зайняту у відповідній формулі, і, з нашої точки зору, повинна бути
обговорена погодинна продуктивність, оскільки ми говоримо про працівників.»

Національний профспілковий блок наполягає на ще більшому рівні
мінімальної зарплати: 2284 лея. Його лідер Думітру Костін також привернув увагу
до іншого дуже важливого питання, а саме до необхідності внести зміни до закону
про оплату праці, щоб уникнути стрімкого зростання видатків на оплату праці у
бюджетному секторі, на противагу приватному сектору, оскільки заробітки чиновників
та зарплати у державній системі обчислюються коефіцієнтом, помноженим на
мінімальну заробітну плату. Таким чином, якщо працівник з мінімальною
заробітною платою отримає додатково 83 леї, міський голова зможе отримати в 10
разів більше.

Прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що розгляне пропозицію
профспілок врахувати й економічні прогнози, але зазначив, що вони можуть дещо
змінитися. «Ми взяли до відома бажання врахувати прогнози на наступний рік. Але
наведу лише один приклад: бюджет на 2019 рік був побудований за прогнозом
економічного зростання в 5,5%, але в дійсності економічне зростання у цьому
році буде близько 4%.»

Прем’єр-міністр також заявив, що роботодавці підтримують
запропонований урядом розмір майбутньої мінімальної заробітної плати в Румунії. Підвищення
мінімальної заробітної плати має базуватися на елементах, пов’язаних з
прибутковістю компаній, на які не повинно впливати збільшення мінімальної
заробітної плати, – пояснив Людовік Орбан.