Румунію щорічно визнають у всьому світі за
видатні результати учнів середньої освіти, які беруть участь у міжнародних
олімпіадах з математики, фізики, хімії, астрономії чи інформатики. Однак, ці
підлітки становлять дуже малий відсоток від загальної кількості тих, на яких
країні доведеться покладатися у не надто віддаленому майбутньому.
Принаймні, з
огляду на останні результати тестувань PISA, румунські діти, яким зараз 15
років, менш підготовлені до математики, читання та природничих наук порівняно з учнями того ж віку 9 років тому. Або, іншими словами, Румунія отримала
найгірші результати за останні 9 років на тестуваннях, яких періодично проводить
Організація економічного співробітництва та розвитку.
Згідно з дослідженням, 44% учнів Румунії
не розуміють, що вони читають, а з математики вони не в стані виконувати основні
арифметичні операції, функціональна неграмотність будучи на тривожному рівні. Цю
ситуацію показує й місце, яке посіла наша країна в рейтингу по країнам – 47 із
79. Результати тестів PISA
підтверджують, що румунська система освіти стоїть на місці і що особи, які протягом
років займали посаду міністра освіти, не зробили нічого, окрім погіршення і так
катастрофічної ситуації. Реакція чинного міністра освіти Моніки Анісіє вкотре
шокує. Вона вважає, що тести PISA не є вираженням індивідуальних досягнень і що відданість тих, хто брав
участь у тестуваннях, не була максимальною, через відсутність мети.
Нам не потрібно хвилюватися, -
уточнила міністр Моніка Анісіє. Навпаки – відповів журналіст, який у
статті на цю тему нагадав міністру, що Румунія страждає в результаті явища імміграції,
стикається із великою кризою робочої сили та із функціональною неграмотністю. І,
на думку журналіста, владі, навпаки, потрібно хвилюватися, і не безрезультатно,
а швидко розлучитися із застарілою системою, не зовсім добре підготовленими викладачами
та менш зацікавленими учнями.
Очевидною є необхідність підвищення якості
освіти в Румунії, що потребує не косметичних заходів, а суттєвих, – каже,
натомість, прем’єр-міністр Людовік Орбан. У 2014 році, коли отримав свій перший
президентський мандат, сам Клаус Йоханніс, за фахом викладач, пообіцяв
стратегію «Освічена Румунія». Вона була винесена на громадське обговорення лише
наприкінці минулого року, тобто в кінці чотирьох років його першого мандату, і,
зрозуміло, була піддана критиці. Стратегія неясна і не матиме конкретних результатів – зазначили критики, а це є свідченням надзвичайно заплутаного політико-соціального
середовища. Іншими словами, відсутність чітких та узгоджених заходів для
виправлення ситуації є гіршою ніж результат румунських дітей на тестуваннях
PISA.