Tag: освоєння

  • Занепокоєння Європейської комісії

    Занепокоєння Європейської комісії

    Європейська комісія попереджає, що 2024 рік є вирішальним для Румунії, оскільки проєкти, передбачені Національним планом відновлення та стійкості, повинні бути реалізовані на практиці, інакше попереднє фінансування має бути повернуте. Брюссельські експерти зазначають, що внесення нових змін до НПВС вже неможливе, тому до серпня 2026 року необхідно досягти 400 проміжних цілей і завдань, особливо ключових реформ у податковій сфері.

    Румунія здійснила багато важливих реформ під егідою НПРР, таких як реформа енергетики, правосуддя, антикорупційна та пенсійна реформи, але є й інші ключові реформи, які необхідно здійснити. До них відносяться податкові реформи та реформи, пов’язані з ефективністю бізнесу та корпоративним управлінням на державних підприємствах, – заявила представниця Єврокомісії Селін Гауер на конференції з оцінки стану реалізації НПВС в Румунії. За словами чиновниці, третя платіжна заявка Румунії має запізнення у плані того, що мало б бути здійснено.

    Пані Гауер також зазначила, що багато заходів затримуються, а деякі інвестиції навіть не розпочалися. Вона попередила, що немає можливості внести зміни до НПВС Румунії. Крім того, Європейська комісія стурбована фіскальною ситуацією в Румунії і очікує, що бюджетний дефіцит наблизиться до 7% ВВП, що набагато вище, ніж цільовий показник на цей рік. Інший експерт Єврокомісії, Деклан Костелло, нагадав румунським можновладцям, що реформа податкової системи є метою, яку Румунія взяла на себе у своєму Національному плані відновлення та стійкості. Він попередив, що все ще існують проблеми зі збором доходів, а реформа заробітної плати в державному секторі може призвести до додаткових витрат.

    Зі свого боку, представники румунського уряду заявляють, що перебувають у постійному діалозі з Європейською комісією і розраховують на успішне освоєння європейських коштів. Румунія досягла значного прогресу в реалізації НПВС, але ми повинні враховувати виклики, що виникли після пандемічної кризи, пов’язані зі зростанням інфляції, наслідками війни в Україні та перебоями в ланцюгах поставок, які створили складну ситуацію на європейському та глобальному рівнях, але також і в Румунії, – заявив міністр з питань інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу.

    Деякі етапи і цілі НПВС досягаються швидше, інші все ще відстають від графіка, але загальний план прогресує в порівнянні з минулим роком, – сказав міністр. Адріан Кичу запевнив, що всі реформи будуть реалізовані і навів деякі цифри: 

    «Ми вже маємо 9,4 мільярда євро на наших рахунках. Це означає, що ми вже отримали 33,1% коштів, виділених Румунії. З цих коштів, виділених Румунії, 1,9 млрд євро наразі витрачено, майже 20% отриманих грошей також освоєно.»

    Румунія має в розпорядженні загальну суму у розмірі близько 30 млрд євро на реалізацію НПВС, у вигляді грантів і кредитів, які вона повинна використати до кінця 2026 року.

  • Проблеми з освоєнням європейських фондів

    Проблеми з освоєнням європейських фондів

    У ході свого першого візиту до Брюсселю з часу вступу на посаду, прем’єр-міністр, соціал-демократ, Віоріка Денчіле зустрілась з чільними європейськими чиновниками. У вівторок глава Бухарестського уряду обговорила з європейським комісаром з регіональної політики Коріною Крецу затримку освоєння європейських фондів. Європейський чиновник знову попередила, що влада у Бухаресті має прискорити та спростити процедури використання європейських грошей, 2018 рік є вирішальним для поглинання коштів з Брюсселя, а Румунія ризикує втратити сотні мільйонів євро, сказала Коріна Крецу.

    Вона додала, що влада Румунії усвідомлює цю небезпеку і вирішила вжити нових заходів. Коріна Крецу: Ми домовились про усунення ризику поглинання та узгодити зусилля у цьому напрямку, оскільки в рамках регіональної операційної програми ми можемо втрати понад 800 мільйонів євро. Прем’єр-міністр прийняла рішення створити робочу групу для прискорення спрощення процедур та поглинання коштів ЄС у Румунії, і я вирішила, що я, як уповноважена Єврокомісії, повинна мати свого представника».

    Одним із найбільших ризиків втрати європейських фондів є будівництво трьох регіональних лікарень в Яссах (північний схід), Клуж-Напока (північний захід) і Крайова (південний захід), проект, розпочатий три роки тому , але який відстав від встановлених термінів. Коріна Крецу: Час минає, схвалення цих проектів було зроблено в липні 2015 року. До 2018 року справи рухались дуже важко, і, на жаль, єдина упевненість у цьому сенсі є той факт, що уряд Румунії разом з місцевою владою в Яссах, Клужі та Крайові встановили місця побудування лікарень.

    Майбутні техніко-економічні обґрунтування повинні бути завершені до наступного місяця, але внаслідок затримок було узгоджено новий календар з першим кінцевим терміном у жовтні, тому будівельні роботи можуть розпочатися наступного року. Якщо цей останній календар не буде поважатись, ризик втрати європейського фінансування експоненціально зростає. Держави-члени повинні дотримуватися так званого правила про відмову, згідно з яким Комісія може вилучити кошти, якщо вони не витрачаються протягом трьох років після того, як вони були передані національним органам влади.

    Таким чином, якщо робота не завершена, а платежі не були повністю виконані протягом зазначеного періоду, тобто до 2023 року, Комісія більше не зможе виплатити їх. Нагадаємо, що на період 2014-2020 рр. Європейська комісія надала Румунії більше 20 млрд. євро для інвестицій в економіку, і до цих пір було освоєно близько 5% коштів.

  • Румунія та необхідність освоєння коштів ЄС

    Румунія та необхідність освоєння коштів ЄС








    Європейський
    комісар з питань регіональної політики Коріна Крецу взяла участь у зустрічі з представниками
    місцевих та регіональних органів влади в місті Клуж Напока, на якій заявила, що
    Румунія повинна спростити процедури доступу європейських фондів і прискорити
    процес їх освоєння.

    Коріна Крецу нагадала, що нарешті всі національні структури
    управління та контролю фондів ЄС були акредитовані і навела кілька прикладів впливу
    коштів з фондів ЄС на румунську економіку упродовж попереднього фінансового періоду.

    Коріна Крецу: «Після значних зусиль, після досить повільного старту, нам
    вдалося досягти близько 90%-відсоткового рівня освоєння. Було створено понад 51
    000 робочих місць в Румунії завдяки європейським фондам протягом останніх 10
    років, з яких 14000 у виробничому секторі. Ми надали підтримку малому і середньому
    підприємництву, який є основою будь-якої економіки. 2700 малих і середніх
    підприємств отримали пряму підтримку.»




    Єврокомісар привернула увагу на те, що
    держави-члени ЄС мають в розпорядженні лише два місяці, щоб виконати всі умови виділення
    коштів з фондів співтовариства, а після цього Колегія Європейської Комісії
    розгляне можливість зупинення окремих ліній фінансування. Коріна Крецу: «Умови щодо
    дорожнього та залізничного руху, державних закупівель, дійсно, є великою
    проблемою, оскільки державні закупівлі впливають горизонтально на всі проекти. Ми
    плануємо скасувати умовність щодо інфраструктури в сфері дослідження та
    інновацій. У сфері відходів – це залишається головною проблемою, так само як і
    державне управління.»





    З іншого боку Комісар ЄС Коріна Крецу повторила,
    що Єврокомісія не рекомендує державам-членам надмірно регулювати сферу освоєння
    коштів європейських фондів. Вона вважає, що влада Румунії повинна докласти всіх
    зусиль, щоб залучити якомога більше європейських коштів, оскільки майбутній бюджет
    Європейського Союзу буде значно меншим після виходу Великобританії. Крім того, кошти
    з бюджету ЄС також буде використовуватися для вирішення нових викликів, таких
    як міграція, внутрішня та зовнішня безпека, – зазначила представниця Румунії в Єврокомісії.




    На цій же зустрічі Міністр з питань
    європейських фондів Рована Плумб заявила, що Румунія надолужила деякі запізнення
    в освоєнні кошів з європейських фондів. Вона додала, що важливі кроки також
    були зроблені в напрямку спрощення процедур доступу до фондів ЄС.

  • 12 – 18 березня 2017 року

    12 – 18 березня 2017 року

    Єврокомісія
    стурбована можливістю зростання дефіциту бюджету Румунії




    Європейська
    комісія попередила Румунію про небезпеку найбільшого в цьому році зростання
    бюджетного дефіциту в Європейському Союзі – до 3,6% ВВП, і це
    після того, як в минулому році Румунія мала найбільше серед країн ЄС економічне
    зростання. Голова
    Представництва Європейської Комісії в Бухаресті Анжела Крістя на презентації
    звіту про стан економіки Румунії заявила, що в документі відзначено ряд
    парадоксів. «З одного боку, ми констатуємо скорочення бідності в Румунії, а з
    іншого – зростання соціальної нерівності, гадаю, найбільше зростання нерівності
    доходів в Європейському Союзі. Слід сказати, що ця тенденція почалася ще в 2012
    році й спостерігається не лише в Румунії, а й в інших державах-членах ЄС та
    віддзеркалює глобальні наслідки кризи, ускладнені наслідками глобалізації.»
    Румунії потрібна здорова економічна політика, спрямована на посилення
    зареєстрованого в останні роки економічного зростання, в умовах зростання ризиків для поточної податково-бюдженої політики, – заявили у четвер і представники Міжнародного Валютного Фонду на
    зустрічі з президентом Клаусом Йоханнісом. Вони наголосили на необхідності
    переміщення уваги румунської влади від стимулювання споживання на підтримку
    інвестицій і виробництва. Відчувається й потреба підвищення ефективності
    освоєння коштів з європейських фондів, – зазначили експерти МВФ.




    Проблема освоєння коштів з фондів ЄС




    Термінові заходи, які мають бути вжиті румунською владою
    для прискорення освоєння коштів з фондів ЄС стали центральною темою зустрічі в
    Бухаресті прем’єр-міністра Соріна Гріндяну з комісаром ЄС з питань регіональної
    політики Коріною Крецу. Зустрріч відбулась щойно після попередження останньої
    про те, що минула вже половина фінансового циклу 2014-2020 років, а рівень освоєння
    коштів, виділених на цей період дорівнює нулю. За словами пані Крецу 2017 рік
    стане для Румунії ключовим для вирішення цієї проблеми. Водночас Коріна
    Крецу повідомила, що попередній фінансовий цикл 2007-2014 років закритий з
    коефіцієнтом освоєння більш ніж 90% коштів, виділених Бухаресту – з 19
    мільярдів були використані 17, гроші, які були вкладені в румунську економіку
    і це можна побачити в кожному селі, в кожному повіті. У свою чергу,
    прем’єр-міністр Сорін Гріндяну висловив готовність розблокувати деякі сфери, що
    дозволить освоїти європейські кошти, стверджуючи, що європейські фонди є
    двигуном економічного зростання Румунії.




    Румунсько-українська військова співпраця














    Начальник Генерального штабу Збройних Сил Румунії, генерал
    Ніколає-Йонел Чуке у четвер здійснив робочий візит до Чернівців, на запрошення його
    українського колеги, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних
    Сил України, генерала Віктора Муженка. У ході зустрічі були обговорені різні аспекти
    нинішнього стану співпраці між збройними силами двох країн, спільні проекти в рамках
    міжнародного військового співробітництва, а також безпека в Чорноморському регіоні та на південному сході Європи. Так само було обговорене питання участі в спільних
    навчаннях як в двосторонньому, так багатонаціональному форматах. Ніколає-Йонел Чуке
    та Віктор Муженко підписали План двостороннього співробітництва (Дорожньої карти)
    між збройними силами України та Румунії на 2017-2018 рр.








    МВС Румунії підбили підсумки роботи у 2016 році





    У Румунії злочинність значно скоротилася за останні п’ять
    років, було сказано у середу на засіданні з підбиття підсумків роботи МВС у
    2016 році. Зокрема зменшилася кількість тяжких кримінальних правопорушень,
    випадків насильства в сім’ї, грабежів і крадіжок. Не менш важливим є те, що
    минулий рік став четвертим поспіль, упродовж якого кількість загиблих в
    результаті дорожньо-транспортних пригод не перевищила 2000 осіб. Іншим значним
    досягненням було виявлення та конфіскація наприкінці червня 2,663 кг кокаїну.
    Так само, відповідно до підсумків роботи у 2016 році, Міністерство внутрішніх
    справ приділило особливу увагу попередженню і боротьбі з фінансово-економічною
    злочинністю та корупцією. Таким чином було ліквідовано понад 200 організованих
    злочинних угруповань. Докладніше про це розповіла міністр внутрішніх справ
    Кармен Дан: «Дії, що були вжиті в напрямку попередження і боротьби з
    ухиленням від сплати податків, корупцією і контрабандою були зосереджені на
    поверненні заподіяної шкоди, що сприяло збільшенню доходів до державного
    бюджету. Робота структур міністерства з боротьби з фінансово-економічною злочинністю призвела до виявлення близько
    32 тис. злочинів і накладення арешту на майже 4 мільярди леїв.»
    Активність МВС,
    – сказала пані Кармен Дан, – однак ускладнена через проблему нестачі персоналу.




    Румунські жінки – рабині в Італії





    Уряд прийняв рішення направити в Італію спеціальну
    делегацію в контексті поширення в ЗМІ інформації про можливі випадки
    експлуатації румунських громадян, які працюють на фермах в Сицилії. Міністр у
    справах діаспори Андрея Пастирнак провела переговори з представниками місцевої
    влади та низкою експертів, за підсумками яких Румунія та Італія домовилися
    створити Центр підтримки і допомоги жертвам торгівлі людьми, а також створення
    постійних мобільних груп з надання допомоги, консультації та медичних послуг.
    Як випливає з репортажу, опублікованого минулої неділі британським тижневиком
    The Observer, близько 7500 жінок, більшість із Румунії живуть і працюють в
    умовах рабства на фермах на півдні Італії. Вони є жертвами численних
    зловживань, в тому числі сексуального насильства, і все це відбувається в
    умовах майже повної безкарності.





  • Румунія і європейські кошти

    Румунія і європейські кошти

    Після її вступу до Європейського Союзу, в 2007 році, Румунія отримала європейські кошти для розвитку, гроші, які повинні були допомогти їй зменшити економічний розрив, що розділяє її від більш розвинених західних країн. У період 2007-2014 рр, Румунія мала в розпорядженні більш 19 мільярдів євро, але, на жаль, освоїла тільки 14 млрд. Крім того, гроші не були вкладені в життєво важливі проекти, такі як інфраструктура, освіта або медична система, як було обіцяно усіма урядами. Через громіздке законодавство або нецільове використання європейських коштів Бухарест посідає останнє місце з цього погляду, ствердила нещодавно галузевий міністр Аура Редуку..

    В ході дебатів в парламенті, вона оголосила, що платежі Секторальної операційної програми Розвиток людських ресурсів було припинено через порушення, зареєстровані в 2012-2014 рр. Аура Редуку зазначила, що швидкість поглинання європейських коштів становила майже 60%, коли вона вступила на посаду в листопаді 2015 року, у новому уряді технократів на чолі з Дачіаном Чолошом.

    У майбутньому, швидкість поглинання, як очікується, зросте через включення до категорії проектів, фінансованих з європейських фондів і тих, які фінансуються за рахунок державного бюджету. Аура Редуку: Це унікальна можливість, коли ми можемо посилити швидкість поглинання навіть до сто відсотків. Ми можемо зробити це, але у нас є такі проблеми: більшість проектів, що фінансуються з державного бюджету, на жаль, не відповідають правовим вимогам, відповідно до національного законодавства, зокрема щодо дотримання державних закупівель, охорони навколишнього середовища та будівельних робіт.

    У відповідь на це колишній міністр європейських фондів, сенатор, соціал-демократ Еуджен Теодорович попередив, що галузеве міністерство повинно дбати про термінові платежі та запуск нових проектів. Він закликав Ауру Редуку піти у відставку, якщо вона не може забезпечити управління європейськими фондами. Еуджен Теодорович: Ви говорити про відсотки. Освоєння було на рівні 59%, коли ви прийшли в міністерство. 75% вже є сьогодні, і ви сказали, що отримаєте від Європейської комісії більше 700 млн. Якщо перетворити їх на відсотки, ви побачите, що не отримаєте ті відсотки освоєння про, які говорити.

    Якщо заглянемо до сусідів то побачимо, що ситуація трохи краща з точки зору освоєння коштів з Брюсселя. В кінці минулого року, Угорщина витратили 87% із виділених коштів, і Болгарія 77%. Після провалу перших семи років в цій галузі, Румунії запропоновано ще більший виклик. До 2020 року повинна представити життєздатні проекти, щоб освоїти близько 35 мільярдів євро.