Ловля осетрових риб у румунських територіальних водах залишається забороненою, після того як міністр охорони навколишнього природного середовища Борно Танцош нещодавно підписав наказ з цього приводу. Він пояснив, що аналізи, проведені спеціалістами міністерства, показують, що види осетрових все ще перебувають під загрозою зникнення через браконьєрство, і тому необхідні жорсткі довгострокові заходи. Насправді зменшення кількості осетрових риб було зафіксовано у всьому світі, тому в 1998 році міжнародні організації вирішили включити ці види риб до додатків №I та №ІI Міжнародної конвенції про торгівлю видами диких рослин і тварин під загрозою зникнення, а Румунія приєдналася до цих заходів у 2006 році, коли вперше було накладено заборону на ловлю осетрових. Дослідження міжнародної екологічної організації World Wild Fоund (Всесвітній фонд дикої природи) щодо торгівлі осетровими продуктами дійшло до досить тривожного висновку: майже третина перевіреної продукції є незаконною. Воно було проведено у період з 2016 по 2020 рр. і вперше свідчить про масштаби браконьєрства та незаконної торгівлі ікрою та осетровим м’ясом, виловленим у дикій природі в регіоні Нижнього Дунаю, особливо в Болгарії, Румунії, Сербії та Україні.
У той же період органи влади цих країн повідомили про 214 випадки браконьєрства (82 у Румунії). Басейн Нижнього Дунаю – одне з останніх місць у світі, де види осетрових все ще виживають і розмножуються – види, класифіковані як найбільш зникаюча група тварин у світі. Існує дуже мало досліджень щодо торгівлі осетровими рибами, і це дослідження є єдиним на сьогоднішній день, що поєднує два найсучасніші криміналістичні методи, що мають вирішальне значення для виявлення незаконної торгівлі, каже Арне Людвіг, генетик з Інституту досліджень дикої природи Лейбніца, співавтор дослідження. Тестування охопило всю комерційну мережу та різні типи торговців, такі як магазини та супермаркети, ресторани та бари, місцеві ринки, об’єкти аквакультури, посередники, рибалки та онлайн-пропозиції. Всі зразки були протестовані на ДНК та ізотопи, що показало, що продукція з дикого осетра продавалася у всіх чотирьох країнах.
Це дослідження показало нам, наскільки серйозним є вплив браконьєрства на останніх диких осетрових риб і наскільки важливою є наша боротьба за їх порятунок, каже Крістіна Мунтяну, керівник проєкту Всесвітнього фонду дикої природи Румунія. Вона також подає й рішення: «Саме рішення не є простим, воно має бути інтегрованим рішенням, в тому сенсі, що, крім того, що ми маємо повну заборону на ловлю осетра на невизначений термін, що, звичайно, є доброю мірою, нам потрібно проводити більше перевірок не тільки на місці риболовлі, але і на товарному ринку, щоб побачити, що відбувається там. Можливо аналізи точно вказуватимуть нам на те чи продукт походить із дикої природи … або є результатом законного виробництва, тобто з аквакультури. На додаток до всього цього, нам слід співпрацювати з рибальськими громадами. Саме це й зробили ми в проєкті Life. Нам також потрібно мати чіткий моніторинг популяцій осетрових, щоб точно знати, якою є ситуація і, звичайно, ми повинні співпрацьовувати з усіма цими суб’єктами, які беруть участь у збереженні осетрових риб і які можуть вплинути на популяцію осетрових. Це надзвичайно важливо».
Чорноморський регіон має вирішальне значення для виживання цього виду риб в Європі. Дунай і Ріоні в Грузії – єдині дві європейські ріки, в яких водяться осетрові, що мігрують і розмножуються природним шляхом. Основними причинами їх знищення є перелов риби та втрата середовища проживання через дамби, що перекривають шляхи міграції, або річкові споруди, що полегшують судноплавство. В Європейському Союзі єдиною рікою, де популяції осетрових все ще розмножуються природним шляхом, залишається Дунай. У річі По, в Італії, та в лимані Жиронда у Франції є важливі популяції осетрових риб, але які більше не розмножуються природним шляхом. Заходи з репопуляції проводяться в Болгарії, Угорщині, Румунії, Франції, Німеччині, Польщі, Австрії та Нідерландах. Осетрові риби та інші види мігруючих риб представляють історичний, економічний та природний скарб Дунаю. Крістіна Мунтяну розповідає чому вони важливі для навколишнього середовища: «Перш за все, це вид, який пережив динозаврів, тобто йому 200 мільйонів років. По-друге, тому, що вони є показниками стану здоров’я річкової системи, з якої вони походять, і особливо того факту, що ця система має вільний потік води, тож вона знаходиться в хорошій ситуації, і останнє, але не менш важливе, у це наших власних інтересах, оскільки це види великих риб і, якщо ними можна буде торгувати знову, дохід, який можна отримати від них, є стабільним і може принести благополуччя громадам. Але для цього нам доведеться довго чекати, і ми повинні об’єднати зусилля, щоб врятувати популяції осетрових риб».
На даний момент у світі налічується 26 видів осетрових, з них шість – осетер європейський, шип, стерлядь, білуга, севрюга та осетр руський водилися у Дунаї до початку минулого століття, повідомляє Національний інститут досліджень та розвитку Дунаської дельти в Румунії. Два з них – осетер європейський та шип, які вважалися дуже рідкісними видами, зникли з Дунаю на початку 1960-х років.
