Tag: осетрові

  • Вилов осетрових заборонений надалі у Румунії

    Вилов осетрових заборонений надалі у Румунії

    Ловля осетрових риб у румунських територіальних водах залишається забороненою, після того як міністр охорони навколишнього природного середовища Борно Танцош нещодавно підписав наказ з цього приводу. Він пояснив, що аналізи, проведені спеціалістами міністерства, показують, що види осетрових все ще перебувають під загрозою зникнення через браконьєрство, і тому необхідні жорсткі довгострокові заходи. Насправді зменшення кількості осетрових риб було зафіксовано у всьому світі, тому в 1998 році міжнародні організації вирішили включити ці види риб до додатків №I та №ІI Міжнародної конвенції про торгівлю видами диких рослин і тварин під загрозою зникнення, а Румунія приєдналася до цих заходів у 2006 році, коли вперше було накладено заборону на ловлю осетрових. Дослідження міжнародної екологічної організації World Wild Fоund (Всесвітній фонд дикої природи) щодо торгівлі осетровими продуктами дійшло до досить тривожного висновку: майже третина перевіреної продукції є незаконною. Воно було проведено у період з 2016 по 2020 рр. і вперше свідчить про масштаби браконьєрства та незаконної торгівлі ікрою та осетровим м’ясом, виловленим у дикій природі в регіоні Нижнього Дунаю, особливо в Болгарії, Румунії, Сербії та Україні.

    У той же період органи влади цих країн повідомили про 214 випадки браконьєрства (82 у Румунії). Басейн Нижнього Дунаю – одне з останніх місць у світі, де види осетрових все ще виживають і розмножуються – види, класифіковані як найбільш зникаюча група тварин у світі. Існує дуже мало досліджень щодо торгівлі осетровими рибами, і це дослідження є єдиним на сьогоднішній день, що поєднує два найсучасніші криміналістичні методи, що мають вирішальне значення для виявлення незаконної торгівлі, каже Арне Людвіг, генетик з Інституту досліджень дикої природи Лейбніца, співавтор дослідження. Тестування охопило всю комерційну мережу та різні типи торговців, такі як магазини та супермаркети, ресторани та бари, місцеві ринки, об’єкти аквакультури, посередники, рибалки та онлайн-пропозиції. Всі зразки були протестовані на ДНК та ізотопи, що показало, що продукція з дикого осетра продавалася у всіх чотирьох країнах.

    Це дослідження показало нам, наскільки серйозним є вплив браконьєрства на останніх диких осетрових риб і наскільки важливою є наша боротьба за їх порятунок, каже Крістіна Мунтяну, керівник проєкту Всесвітнього фонду дикої природи Румунія. Вона також подає й рішення: «Саме рішення не є простим, воно має бути інтегрованим рішенням, в тому сенсі, що, крім того, що ми маємо повну заборону на ловлю осетра на невизначений термін, що, звичайно, є доброю мірою, нам потрібно проводити більше перевірок не тільки на місці риболовлі, але і на товарному ринку, щоб побачити, що відбувається там. Можливо аналізи точно вказуватимуть нам на те чи продукт походить із дикої природи … або є результатом законного виробництва, тобто з аквакультури. На додаток до всього цього, нам слід співпрацювати з рибальськими громадами. Саме це й зробили ми в проєкті Life. Нам також потрібно мати чіткий моніторинг популяцій осетрових, щоб точно знати, якою є ситуація і, звичайно, ми повинні співпрацьовувати з усіма цими суб’єктами, які беруть участь у збереженні осетрових риб і які можуть вплинути на популяцію осетрових. Це надзвичайно важливо».

    Чорноморський регіон має вирішальне значення для виживання цього виду риб в Європі. Дунай і Ріоні в Грузії – єдині дві європейські ріки, в яких водяться осетрові, що мігрують і розмножуються природним шляхом. Основними причинами їх знищення є перелов риби та втрата середовища проживання через дамби, що перекривають шляхи міграції, або річкові споруди, що полегшують судноплавство. В Європейському Союзі єдиною рікою, де популяції осетрових все ще розмножуються природним шляхом, залишається Дунай. У річі По, в Італії, та в лимані Жиронда у Франції є важливі популяції осетрових риб, але які більше не розмножуються природним шляхом. Заходи з репопуляції проводяться в Болгарії, Угорщині, Румунії, Франції, Німеччині, Польщі, Австрії та Нідерландах. Осетрові риби та інші види мігруючих риб представляють історичний, економічний та природний скарб Дунаю. Крістіна Мунтяну розповідає чому вони важливі для навколишнього середовища: «Перш за все, це вид, який пережив динозаврів, тобто йому 200 мільйонів років. По-друге, тому, що вони є показниками стану здоров’я річкової системи, з якої вони походять, і особливо того факту, що ця система має вільний потік води, тож вона знаходиться в хорошій ситуації, і останнє, але не менш важливе, у це наших власних інтересах, оскільки це види великих риб і, якщо ними можна буде торгувати знову, дохід, який можна отримати від них, є стабільним і може принести благополуччя громадам. Але для цього нам доведеться довго чекати, і ми повинні об’єднати зусилля, щоб врятувати популяції осетрових риб».

    На даний момент у світі налічується 26 видів осетрових, з них шість – осетер європейський, шип, стерлядь, білуга, севрюга та осетр руський водилися у Дунаї до початку минулого століття, повідомляє Національний інститут досліджень та розвитку Дунаської дельти в Румунії. Два з них – осетер європейський та шип, які вважалися дуже рідкісними видами, зникли з Дунаю на початку 1960-х років.

  • Осетрові риби в Дунаї та Чорному морі 

    Осетрові риби в Дунаї та Чорному морі 




    Понад 120 фахівців з 22 країн, що
    представляють 59 європейських установ та форумів, взяли участь у м. Галац (східна
    Румунія) на міжнародній конференції «Збереження дунайських осетрових – виклик
    чи тягар?». Це був найбільший захід присвячений осетровим, організований в
    нашій країні за останні 30 років, в рамках якого учасники вирішили реалізувати
    спільну стратегію збереження та відновлення популяцій диких осетрових.






    Протягом тривалого часу осетрові риби
    були надзвичайно важливими для економік Румунії та Болгарії, і ловля цієї риби значно
    допомагала місцевим громадам розвиватися. Є також багато історичних документів
    про ловлю осетрових на Дунаї, як розповідає Тудор Йонеску, директор Центру
    досліджень, водних середовищ існування та біорізноманіття з м. Галац: «Турецький
    історик Елвіла Челебі подорожував до міста Сілістра (нині місто в Болгарії) і писав,
    що в ті часи там виловлювали по 80 великих білуг з ікринками, яких відправляли до
    Стамбула, до Константинополя. Італійський чернець Ніколь Барсі у 1630-1640 рр
    писав про місто Галац як про дуже красиве місце, розташоване на березі Дунаю, і
    де продавали білугу, чорну ікру, російського осетра та короп. Причалювали в
    Галацький порт судна з Константинополя та всієї Європи із шовком і відбували звідси
    із чорною ікрою. Наприкінці ХІХ століття, у 1890-х роках, король Кароль призначив
    Григорія Антіпу промоутером та лідером державних рибоводних заводів Румунії.
    Він ввів перший закон про рибальство у 1896 році, який передбачав періоди
    розведення риби, заборону ловлі осетрових риб у певні періоди через зменшення чисельності
    осетрових риб. Ще з того часу, 120 років тому, стрімке скорочення чисельності популяцій
    осетрових в Дунаї та Чорному морі було проблемою. У 1903-1904 рр. в районі н.п.
    Сфинту-Георге лише за один рік було виловлено 10.570 осетрів, а в 2003- 2004 роках,
    по всій Румунії було виловлено 28 таких риб. Що стосується білуги, у 1903-1904
    роках, було виловлено 2.450 екземплярів, через століття – 153 екземпляри».




    За часів даків на дні Дунаю
    розміщували огорожі та колоди. Рибалки казали, що осетрових ловлять
    найкраще під час бурі лише спеціальними інструментами.
    А оскільки риби плавали на дні Дунаю з дуже великою
    швидкістю (70 км/г), то вони встановлювали
    дерев’яні жердини з гачками на дні води, і таким чином
    ловили їх. Найбільша білуга була
    виловлена в Румунії у 1890 році, у водах Георгієвського
    гирла Дунаю. Важила вона 886 кг і мала
    127 кг чорної ікри. У міжвоєнний період Румунія та
    Болгарія були найважливішими експортерами кав’яру, що
    походив від диких осетрових порід Чорного моря. Тудор Йонеску:
    «Практично, в період після Георгія Антіпи,
    основним методом лову осетрових були
    огорожі, це були довгі палі насаджені на дні Дунаю, в яких
    виловлювали всіх осетрових, які
    мігрували вгору за течією, щоб розмножуватися десь в районі Залізних воріт. У
    сучасній Румунії, в період панування королівської родини, методи риболовлі
    вже змінилися. У районі Георгієвського гирла Дунаю оселилися українці
    та росіяни з Дону, які принесли нову техніку риболовлі,
    мова йде про рибальські сітки. На початку XX
    століття ми вже говоримо про організацію риболовлі, коли
    в м. Галац будується перша
    холодильна установка. Практично, основний
    рибний ринок Румунії був у м. Галац. Весь
    улов з району Суліна, з району Кілія та з Дунаю збирали у м. Галац,
    де торгували рибою, і де була рибна біржа,
    розроблена Антіпою. Улов складав десь близько
    40 тонн осетрових усіх видів і близько 17 тонн кав’яру. Цю
    кількість виробляли в Румунії у ті часи.
    Дослідження показує, що на початку XX століття 1 кг кав’яру
    дорівнював 2,3 грамам золота, а через 100 років 1 кг кав’яру
    дорівнює 97 грамам золота».





    Хоча
    види осетрових культур захищені Конвенцією про міжнародну торгівлю дикими видами фауни та флори, яким загрожує зникнення, осетрові все таке входять до списку видів під загрозою вимирання. Незаконна риболовля
    – в основному через чорну ікру – є найбільшою прямою загрозою для дунайських осетрових. Однак
    справжній занепад цих риб почався після 1972 року, зазначають експерти, коли
    була побудована гребля «Залізні ворота I», що заблокувала міграцію риб на
    Дунаї та обмежила їх ареал. Експерт Тудор Йонеску стверджує, що незважаючи на зусилля,
    докладені з метою розведення осетрових в Дунаї, не можна
    говорити про відновлення запасів. Це
    пов’язано з тим, що місце проживання цих видів не вдалося відновити до
    початкових розмірів: «У 1700-х роках білуги розмножувалися до 2.300 км, ми говоримо про Баварію, де було виловлено білуг за походженням з Чорного моря. Після побудування «Залізних воріт» (1965 – 1972 рр.), практично
    був перекритий маршрут міграції цих осетрових. Вони зупинилися на 856 км. по Дунаю. Це означає, що ці гідротехнічні споруди знищили 60%
    міграційного середовища осетрових. Але крім перекриття міграційних маршрутів, ці
    греблі вплинули і на розведення осетрових. Доісторичні люди цих земель виловлювали
    багато осетрових, бо це був важливим районом їх розмноження».




    Через
    різке зменшення чисельності популяцій осетрових в останні століття, фахівці з
    придунайських та причорноморських держав і навіть експерти з-за меж
    Європейського континенту вирішили реалізувати загальну стратегію збереження та
    відновлення популяцій диких осетрових у рамках
    міжнародної конференції, що пройшла у м.Галац. Учасники підписали Галацьку декларацію, документ, який має на
    меті врятувати популяцію осетрових у південно-східній Європі, єдиному у світі місці, де ще є
    шість диких видів осетрових. Документ передбачає, серед іншого, створення ферм
    для осетрових риб, моніторинг риби, а також продовження заборони ловлі, що
    закінчується 2020 року.

  • Захист дунайських осетрів

    Захист дунайських осетрів

    Всесвітній
    фонд природи-Румунія нещодавно видав перший освітній путівник в якому йдеться
    про Дунай, дельту Дунаю та про осетрових риб в дунайській дельті.

    Путівник «Дослідники Дунаю і дунайських
    осетрів» складається з трьох частин. У перших двох розділах розглядаються
    теоретичні питання, пов’язані з Зеленим коридором Нижнього Дунаю, його дельтою та осетровими рибами, а третій розділ
    створює засади для майбутніх клубів молодих активістів, борців за захист Дунаю і
    дунайських осетрів. Остання частина корисна для формування майбутніх поколінь молодих
    людей, відповідальних за навколишнє середовище, готових взяти участь у
    виявленні та вирішенні проблем, з якими стикаються їх громади.


    Драматична
    ситуація, в якій опинилися нині вісім європейських видів осетрових риб стала центральним
    питанням тематичної конференції, організованої на початку липня в Австрії, у контексті
    головування цієї країни в ЄС. За підсумками цього заходу учасники зійшлись на
    необхідності застосування заходів та розробки політики співробітництва та
    координації дій між країнами регіону, де водяться осетрові, щоб захистити цей вид
    риб,що знаходяться під загрозою зникнення.




    Найважливіші осетрові
    види ще можна зустріти у дикій природі у нижньому Дунаї та на
    північно-західному Чорномор’ї. Навіть і
    в цих районах, незважаючи на спроби штучного розведення, цей стародавній вид
    перебуває на межі повного вимирання. Був 10-річний період заборони, а в 2016
    році вилов осетрів в їх природних середовищах був заборонений ще на п’ять
    років.

    І все ж, нелегальний промисел і торгівля ікрою та м’ясом осетрових
    продовжують ставити під загрозу майбутнє цих видів риб. Фахівці ще не мають
    чітких даних про наслідки заборони через їх браконьєрський вилов. Говорить Крістіна
    Мунтяну, національний менеджер з питань прісних водойм Всесвітнього фонду природи в Румунії: «Ситуація досі є досить неясною, оскільки в
    даний момент ми не маємо інтегрованих даних про осетрів. Проте з часткових
    даних, зібраних в рамках проектів дослідження того, що відбувається з цими рибами
    в певних районах можна сказати, що ситуація не стала набагато кращою. Можливо є
    більше екземплярів білуги, севрюги, стерляді, але у випадку осетра руського ситуація
    залишається драматичною. Коли була введена заборона на вилов, популяції цього
    виду вже знизилися приблизно на 99% і досі не спостерігається жодного
    поліпшення.»




    Всесвітній фонд природи разом зі Всесвітньою асоціацією зі збереження осетрових
    недавно опублікували Віденську декларацію щодо збереження осетрових
    риб у всьому світі. Цей документ є закликом до всіх органів і чільних
    посадовців вжити негайних заходів, щоб забезпечити виживання зникаючих видів
    риб в світі. Декларація
    складається з 22 рекомендацій для державних органів і містить практичні
    настанови, як впроваджувати ці рекомендації.

    Розповідає Христина Мунтяну: «Віденська декларація була бере свій початок в міжнародній конференції Всесвітньої
    асоціації зі збереження осетрових, яка відбулася у вересні минулого року. Саме
    тоді були закладені основи цього документу та схвалена ідея стандартизації
    підходів до збереження осетрових риб у всьому світі. Документ заснований на висновках
    наукових досліджень з різних куточків світу, на соціально-економічній ситуації
    рибопромислових регіонів і пропонує кроки, які врешті-решт мають призвести до захисту осетрових,
    збереження однієї з найдавніших груп риб, що є дуже важливо.»





    І фахівці Центру з питань досліджень і розмноження осетрових, водного
    середовища та біорізноманіття» галацкого університету «Нижній Дунай», отримали
    фінансування для здійснення двох проектів для продовження моніторингу і
    наукових досліджень видів осетрових риб, що знаходяться під загрозою зникнення.
    У рамках проектів буде знято й документальний фільм про ситуацію дунайських осетрів
    упродовж останніх 100 років.