Tag: Оскар

  • Визнання для румунського кіно

    Визнання для румунського кіно

    Від Страсбурга до Канна – румунське кіно користується днями визнанням, як до цього вже звикла публіка в країні та за кордоном. Протягом багатьох років говорять про нову хвилю, представлену одностайно оціненими та нагородженими кіношниками, такими як Крістіан Мунджіу, Крісті Пую, Раду Мунтян, Корнеліу Порумбою, Раду Жуде або Адіна Пінтіліє. Додамо до цієї галереї імен – Александра Нанау, чий фільм колектив нещодавно отримав премію LUX європейського глядацького кіно, що присуджується Європарламентом та Європейською кіноакадемією у партнерстві з Європейською комісією та Europa Cinemas.

    Переможця обирають депутати Європарламенту та громадськість, причому кожен з них вносить по 50% відсотків для остаточного голосування. Отримавши нагороду, Александр Нанау вшанував пам’ять жертв та сімей, причетних до трагедії в клубі Колектив, а також незалежній пресі, яка розслідувала справу. Точніше, мова йде про трагедію, що сталася 30 жовтня 2015 року, коли в імпровізованому рок-клубі в колишній бухарестській фабриці спалахнула пожежа під час концерту, в результаті чого втратили життя 65 осіб та близько 200 дістали травми різного ступеню важкості.

    Частину постраждалих було відправлено для надання медичної допомоги за кордон, інші, що залишилися в країні, загинули через опіки, але також внутрішньолікарняні інфекції. Соціальне невдоволення загострюється, відбуваються вуличні акції протесту, і тодішній прем’єр-міністр подає у відставку. Паралельно спостерігаючи за журналістами, жертвами та представниками влади, документальний фільм Александра Нанау розповідає про відродження духу громадськості та про необхідність позапартійного журналізму в демократичному світі.

    Ми хочемо боротися з корупцією і хочемо вільної преси в Європі. Суспільства не розвиваються, якщо у нас немає культури, освіти та незалежної преси, – сказав у Страсбурзі у момент присудження премії LUX режисер, фільм якого, по суті, був першим румунським фільмом номінованим на Оскар, і одразу у двох номінаціях: «найкраща документальна стрічка» та «найкраща стрічка іноземною мовою».

    Оскільки наближається швидкими кроками 74-те видання Каннського міжнародного фестивалю, що пройде у період з 6 по 17 липня, слід зазначити, що повнометражний фільм Întregalde режисера Раду Мунтяна та короткометражний фільм Коли настає світанок Андреї Крістіни Борцун були відібрані в розділі «Quinzaine des Realisateurs». Короткометражний фільм Андрія Епуре Інтерфон 15 змагатиметься у розділі Semaine de la Critique, журі якого очолить Крістіан Мунджіу, а художній фільм La Civil, румунсько-бельгійсько-мексиканська копродукція режисерки Теодори Ани Міхай була відібрана до розділу «Un Certain Regard».

  • Кінострічка «колектив» номінована на премію «Оскар»

    Кінострічка «колектив» номінована на премію «Оскар»

    Документальний фільм «колектив» румунського режисера Александра Нанау став,
    у понеділок, першим румунським фільмом, номінованим на премію
    Оскар, де він змагатиметься в категоріях «найкращий
    документальний фільм» та «найкращий повнометражний міжнародний фільм»,
    за версією онлайн-платформи Американської кіноакадемії. Кінострічка, копродукція Румунії та
    Люксембургу, представляє спільні зусилля лікарів, урядовців та
    журналістів-розслідувачів, які виявили велике шахрайство в системі охорони
    здоров’я в Бухаресті після пожежі в бухарестському рок-клубі «Колектив»,
    що сталася 30 жовтня 2015 року.


    «Це історія про державу
    і некомпетентних органів влади,
    які своїми брехнею і маніпуляціями розтоптали людські життя, і, дуже важливо,
    щоб фільм
    побачило якомога більше
    людей», – заявив в лютому Александру Нанау. Світова прем’єра
    документального фільму відбулася у 2019 році на Міжнародному кінофестивалі у
    Венеції, а преса описала його як фільм «про систему проти
    людей, про правду проти маніпуляції, про особисті інтереси проти громадського
    інтересу, про мужність і особисту відповідальність».


    Трагедія, що сталася в клубі «Колектив», в результаті якої
    загинуло 65 осіб, дала назву цього фільму, що «має подвійне значення, в тому сенсі,
    що ми повинні бути разом, щоб змінити щось на краще», – пояснила в інтерв’ю
    агентстсву
    Agerpres, відомий кінокритик Ірина Маргарета Ністор. «Це перший раз, коли
    румунський фільм отримує дві номінації, причому і в категорії «найкращий повнометражний
    міжнародний фільм», незважаючи на те, що фільм є документальним», – зазначає
    кінокритик. «Так що це додатковий успіх, і я думаю, що фільм має шанси хоча б на одну з
    цих премій. Звичайно, ми б хотіли, щоб він завоював обидві. Я думаю, що в номінації «найкращий повнометражний міжнародний фільм» більша конкуренція, ніж
    у номінації «найкращий документальний фільм». У номінації
    «документальний фільм» я думаю, що він найкращий, я знаю всіх номінантів», – додала
    Ірина Маргарета Ністор. «Для нас добре почався цей рік, – зауважує румунський
    кінокритик, – адже Румунія щойно повернулася зі «Золотим ведмедем» з Берліна. Ця
    серія успіхів почалася майже 20 років тому, причому серед них була і «Золота
    пальмова гілка» в Каннах».


    У грудні кінострічка «колектив»
    Александра Нанау здобула
    перемогу в номінації «Найкращий документальний фільм» на церемонії присудження
    премій Європейської кіноакадемії. Також була номінована на
    премію «Люкс» європейської глядацької аудиторії, яка буде оголошена 28 квітня 2021 року. Кінострічка отримала премію «за кращий докментальний фільм»
    на міжнародних кінофестивалях у
    Бразилії, США, Бельгії, Ізраїлі, Швейцарії чи Люксембурзі.

    Тепер, кінострічка «колектив» змагається на премію «Оскар»
    в номінації «найкращий міжнародний фільм» з такими фільмами як: «Людина, яка
    продала свою шкіру» (The Man Who Sold His Skin, Туніс), «Ще
    по одній» (Another Round, Данія), «Кращий час» (Better Days, Гонконг), «Куди
    ти йдеш, Аїдо» (Quo Vadis, Aida, Боснія і Герцеговина) – причому остання
    – спільна постановка за румунською участю. У своїй хроніці, щодо фільму Александра
    Нанау, Hollywood Reporter описує кінокартину як «різкий і обурливий прояв колективного
    обурення».

  • “колектив” продовжує гонку за премію Оскар

    “колектив” продовжує гонку за премію Оскар




    Документальний
    фільм «колектив» Александера Нанау входить до короткого списку номінацій на
    Оскар у двох категоріях: найкращий документальний фільм та
    найкращий міжнародний повнометражний
    фільм. Це вперше, коли румунська кінострічка має шанс виграти дві престижніпремії, присвоєні Американською
    кіноакадемією. Фільм представляє
    розслідування групи журналістів про корупцію в румунській
    системі охорони здоров’я, виявленої в результаті пожежі в
    бухарестському клубі Колектив 30 жовтня 2015 року, в результаті
    якої загинуло понад 60 осіб. До тепер фільм цей отримав дві нагороди. Торік
    він був оголошений найкращим документальним фільмом на преміях Європейської кіноакадемії, також відомих як
    європейські Оскари, а цього року він був визнаний найкращим документальним
    фільмом Лондонським гуртком кінокритиків.




    Номінації на Оскар будуть оголошені 15 березня, а церемонія
    нагородження відбудеться 25 квітня. Режисер Александер Нанау, який
    народився в Румунії та оселився в Німеччині, уточнив, що номінація
    його фільму – румунсько-люксембурзької копродукції- є результатом роботи групи з
    чотирьох континентів. У заяві для AGERPRES режисер наголосив на тому, що,
    включенням до цього шорт-листу, розповідь документального фільму йде далі. Це історія про державу, про некомпетентні
    органи влади, які через брехню та маніпуляції нехтували життям людей. Дуже важливим є те, щоб цей фільм побачили якомога більше людей. Таким чиномце допомогти іншим
    усвідомити, коли саме ними маніпулюють і загрожують їхньому
    життю органи влади, – зазначив режисер.






    Він додав, що певні теми є актуальними для всіх, у всьому
    світі. Однією з них є наскільки важливою є незалежна преса,
    і що без незалежної преси ми практично не маємо доступу до правди, тому що
    люди, які знаходяться при владі, завжди будуть схильні вигадувати паралельну
    реальність, приховати свої наміри та зловживатиїхнім службовим становищем. Александер Нанау також вважає, що «румунське суспільство, починаючи з кінця
    2015 року, коли
    сталися тратегія в клубі Колектив, дуже сильно
    змінилося. Воно прагнезмін, які стають все більш і більш помітними».




    Повторюваний кошмар, спричинений цинізмом та моральною гниллю
    керівників лікарень та політиків, які їх захищають, пожежі з численними
    жертвами продовжують засмучувати
    румунів. 29 січня в елітному медичному закладі – Національному
    інституті інфекційних хвороб Матей Балш в Бухаресті -,сталася пожежа на першому поверсі одного з
    корпусів, в результаті
    чого загинули люди. Подібна трагедія сталася в
    листопаді минулого
    року в лікарні швидкої допомоги в П’ятра-Нямц (північний схід). Таким є, стверджує Александер Нанау, підсумок діяльності некомпетентних і корумпованих людей, які десятиліттями займають керівні посади в державних установах чи лікарнях і приховують нікчемність та брак професіоналізму. І результат дуже простий – гинуть люди.

  • 10 лютого 2021 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ
    – Закон «Про державний бюджет Румунії на 2021 рік» вже готовий і в найближчі
    дні буде внесений на розгляд парламенту. За словами прем’єр-міністра Флоріна Кицу,
    бюджет побудований на дефіциті близько 7% ВВП. Проєкт буде спрямований на перезавантаження
    економіки, на усунення аномалій, спричинених змінами до законодавства,
    внесеними протягом останніх 4 років, але з дотриманням бюджетних цілей.
    Прем’єр-міністр також заявив, що цей бюджет має відновити довіру Європейської
    комісії, іноземних інвесторів та рейтингових агентств до Румунії. Для
    досягнення узгодженого з ЄК показника дефіциту виконавча влада повинна зменшити
    деякі видатки. Йдеться про скорочення або обмеження доплат, надбавок, премій працівників
    бюджетного сектору, субсидій збитковим державним компаніям та зменшення
    фінансування політичних партій. Розмір допомоги на дітей цього року залишиться
    незмінним, а передбачене збільшення пенсій було відкладене до 1 січня 2022
    року.


    ПРОТЕСТИ
    – У Румунії тривають протести профспілок, невдоволених політикою оплати праці
    чинного коаліційного уряду. Сьогодні профспілкова конфедерація «Cartel Alfa» пікетувала головний осередок найбільшої керівної Націонал-ліберальної партії, після протесту перед Міністерством фінансів у
    вівторок. І члени профспілкової організації «Sanitas» протестуватимуть з
    четверга проти рішення про скорочення доплат та надбавок для бюджетників, призупинення
    системи надання відпочинкових купонів на 2021 рік та зменшення надбавки на
    харчування. У свою чергу Федерація «Publisind», що входить до складу Національного
    Профспілкового Блоку, сьогодні провела акції протесту перед парламентом, а
    також перед будівлями префектур у регіонах. Вони розпочали безстрокову акцію
    протесту 31 грудня 2020 року. І Національна
    федерація пенсіонерів Румунії протестує проти рішення уряду відкласти збільшення
    пенсій на наступний рік.


    ВОТУМ
    НЕДОВІРИ
    – Опозиційна Соціал-демократична партія сьогодні зареєструвала у
    Палаті депутатів резолюцію про недовіру міністру охорони здоров’я Владу
    Войкулеску після зустрічі з представниками професійних та профспілкових
    організацій, а також асоціацій пацієнтів. «На рівні Міністерства охорони
    здоров’я в цей період домінувала бездіяльність, замість активних дій, демонструючи
    очевидну неспроможність міністра управляти цією пандемією», – заявив заступник
    голови СДП Александру Рафіла, представник Румунії при ВООЗ. Резолюція має бути винесена
    на розгляд парламенту наступного тижня.


    КОРОНАВІРУС
    – Уряд Румунії у середу схвалив постанову про продовження режиму надзвичайної ситуації на 30 днів, починаючи з 12 лютого, зберігаючи чинні обмеження та включивши спалахи COVID-19 до формули підрахунку захворюваності на новий коронавірусу. За минулу добу в Румунії було зареєстровано понад 3000 нових лабораторно
    підтверджених випадків зараження новим коронавірусом. Загальна кількість
    інфікованих перевищив 752 000, а смертність перевищила 19 100. Майже тисяча осіб
    перебувають у відділеннях реанімації. Від початку кампанії масового щеплення
    населення Румунії, COVID-вакцину вже отримали понад 670 тисяч людей, більшість від
    компанії Pfizer/BioNTech. Вже тиждень в Румунії вводять і вакцину від
    фармацевтичної компанії Moderna. Водночас у країні було розповсюджено вакцину з
    першої партії від AstraZeneca, що вводитиметься лише особам у віці від 18 до 55
    років. Президент Національного комітету з координації діяльності з вакцинації
    проти SARS-CoV-2, доктор Валеріу Георгіце, пояснив, що обмеження цієї вакцини
    мотивоване тим, що на сьогодні замало людей старшого віку взяли участь у процесі
    клінічного випробування для перевірки рівня ефективності вакцини.


    КІНО
    – Документальний фільм «колектив» режисера Александра Нанау, увійшов в шортлист
    премії американської кіноакадемії «Оскар», у номінаціях «Найкращий
    документальний фільм» та «найкращий міжнародний повнометражний фільм». Про це у
    вівторок ввечері оголосила Американська кіноакадемія. Цей фільм, знятий у копродукції Румунії та Люксембургу, розповідає
    про спільні зусилля лікарів, урядовців та журналістів-розслідувачів, які
    борються з корупцією, виявляючи масштабне шахрайство в системі охорони здоров’я
    після пожежі в рок-клубі «Колектив». Трагедія сталася 30 жовтня 2015 року і забрала
    життя 65-ох людей. Номінації на «Оскар» будуть оголошені 15 березня, а
    переможці – на церемонії вручення премій – 25 квітня.




    ТЕНІС – Друга ракетка
    світу, румунка Сімона Галеп вийшла до третього раунду турніру Відкритого
    чемпіонату Австралії з тенісу, першого в сезоні серед турнірів серії «Великого
    шолома».У середу, в Мельбурні, Галеп у вогняному матчі драматично перемогла
    австралійку Айлу Томлянович з рахунком – 4:6, 6:4, 7:5. Також у другому турі змагання
    румунка Сорана Кирстеа (72 WTA) перемогла, сьогодні чешку Петру Квітову (8
    WTA), з рахунком – 6:4, 1:6, 6:1. У парному розряді румунська пара Андрея Міту/Ралука
    Олару перемогла іншу румунську пару Моніка Нікулеску/Патрічія Ціг, з рахунком -
    3:6, 6:3, 6:3.

  • «колектив» змагатиметься за премію «Оскар»

    «колектив» змагатиметься за премію «Оскар»










    Фільм про систему, з одного боку, та людей, з іншого,
    про правду і маніпуляції, про особисті інтереси проти суспільних інтересів, про
    індивідуальну мужність та відповідальність: таким є синопсис повнометражного фільму
    «колектив», який представляє перший рік після пожежі в бухарестському рок-клубі
    «Колектив». Але ця кінострічка не є реальним вимислом і не заснована на
    реальних подіях. Це власне реальність!




    Увечері
    30 жовтня 2015 року на сцені рок-клубу «Колектив», імпровізованому на першому
    поверсі колишньої фабрики, на сцену піднялися члени гурту «Goodbye to Gravity»,
    співаючи перед сотнями присутніх там молодих людей. Під час концерту був
    запалений феєрверк, який потрапив в стелю, обшиту ізоляційним матеріалом в
    результаті чого почалася пожежа у приміщені з одним виходом.




    153
    секунди тривала пожежа! Багато людей загинули всередині, де виникла тиснява, багато
    задихнулися в натовпі. Тодішній прем’єр-міністр подав у відставку, за ним і мер
    4-го сектора столиці, де працював рок-клуб. Багато вцілілих, але з сильними
    опіками були відправлені для лікування за кордон, інші, які залишилися в
    країні, померли від опіків або від внутрішньолікарняних інфекцій.






    Почалися
    масштабні вуличні протести під гаслом «Корупція вбиває!», прокурори порушили
    кримінальне провадження, кілька осіб було заарештовано, судове розслідування затягується,
    але врешті решт суд виносить вирок: підсудних позбавляє волі, а жертвам чи їх спадкоємцям
    призначає відшкодування шкоди. Одна з найбільших трагедій мирного часу в
    історії Румунії, пожежа в клубі «Колектив» призвела до смерті 64 осіб,
    переважно молодих людей, близько 200 отримали травми різного ступеня тяжкості,
    один із них пізніше покінчив життя самогубством.




    Документальний
    фільм режисера Александра Нанау, знятий після трагедії в рок-клубі «Колектив» у 2015 році,
    тепер став претендентом від Румунії на премію Американської кіноакадемії «Оскар-2021» року в категорії «Міжнародний повнометражний
    фільм», яка який раніше називалася «Найкращий фільмом іноземною мовою». Уперше від
    Румунії на премію Американської кіноакадемії висунули документальний фільм – написано
    на сторінці фільму у Facebook. Крім того, американські дистриб’ютори включать «колектив»
    і до розділу «Найкращий документальний фільм», збільшуючи шанс потрапити до
    шорт-листу номінацій.




    «Це
    справжня «золота епоха» документалістики, а той факт, що ці фільми починають
    отримувати настільки широке визнання, є дуже обнадійливим», – каже Александр
    Нанау, який радіє тому, що трагедію «колектив» побачуть якомога більше людей. У
    сподіванні, – додамо й ми, – що подібне ніколи не повториться!





  • 10 лютого 2020 року

    УРЯД – У Бухаресті, призначений прем’єр-міністр, ліберал Людовик Орбан вніс до парламенту список міністрів та оновлений план дій уряду, щоб розпочати процедуру призначення нового уряду. Він уточнив, що новий уряд має той самий склад як той, який було звільнено минулого тижня в результаті резолюції про вотум недовіри. Резолюція була ініційована СДП та ДСУР у відповідь на взяття урядом відповідальності за законопроект про обрання мерів у двох турах. Ліберали вже оголосили, що не будуть голосувати за призначення власної виконавчої влади, сподіваючись, що це призведе до дострокових виборів. Соціал-демократи не бажають дострокових виборів, але стверджують, що вони готові до будь-яких виборів. Водночас, соціал-демократи звернулися сьогодні до Конституційного суду Румунії, будучи невдоволені тим, що Людовик Орбан був призначений вдруге главою уряду і посилаються на інституційний конфлікт між Парламентом і Адміністрацією Президента.

    КОНФЕРЕНЦІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску зустрівся, у понеділок, у Відні з Генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелем Гроссі, в рамках Міжнародної конференції з ядерної безпеки – ICONS 2020, яка проводиться під спільним головуванням Румунії та Республіки Панама. Під час зустрічі були розглянуті аспекти політичного і технічного співробітництва між Бухарестом та Віденським агентством, а також актуальні питання міжнародного порядку денного з наголосом на іранській справі. Ауреску згадав про те, що МАГАТЕ призначило Інститут ядерних досліджень у м. Пітешть (південь Румунії) – Міжнародним центром передового досвіду у галузі дослідницьких реакторів (ICERR) протягом наступних п’ять років. Він також підкреслив досвід, накопичений Національним інститутом наукового розвитку з питань фізики та ядерної інженерії Хорія Хулубей в галузі виведення з експлуатації науково-дослідних реакторів, організування підготовчих курсів у ядерній галузі та ядерній криміналістиці.ICONS 2020 – важлива подія МАГАТЕ у галузі ядерної безпеки, яка проводиться кожні три роки.

    ДЕФІЦИТ – Дефіцит торгового балансу поглибився, в 2019 році, в Румунії, і досяг 17,28 млрд євро, що на 2,16 млрд. більше, ніж той зафіксований у попередньому році. Експорт збільшився на 1,9%, а імпорт – на 4,2%, згідно з даними, опублікованими в понеділок Національним інститутом статистики (INS). Важливу вагу в структурі експорту та імпорту займають наступні групи товарів: транспортна техніка та обладнання, а також інша вироблена продукція. 6,9% від загального експорту були харчові товари та живі тварини, у той час як імпорт склав 7,8%.

    ГРИП – Кількість румунів, які втратили життя через сезонний грип, досягла 25, після смерті ще двох осіб – двох жінок – віком понад 66 років. Минулого тижня в Румунії було офіційно оголошено епідемію грипу. Понад 16.000 учнів з усієї країни страждають від часткового або повного припинення навчання через грип. Фахівці кажуть, що зростаюча тенденція захворювань збережеться в найближчі тижні, оскільки багато румунів не були щеплені.

    КОРОНАВІРУС – Двох громадян Румунії, яких було перевезено з Китаю до Німеччини за допомогою медичних евакуаційних польотів, ініційованих на рівні Європейського Союзу, було привезено військовим літаком до Бухаресту. За даними Міністерства охорони здоров’я, їх стан здоров’я хороший, у них не будучи симптомів хвороби. Вони залишаться 14 днів під медичним наглядом. Новий коронавірус став причиною смерті понад 900 людей у материковому Китаї, де кількість інфікованих перевищила 40.000, йдеться у звіті, опублікованому у понеділок китайською владою, що підтверджує певну стабілізацію прогресу епідемії. Більшість міжнародних авіакомпаній припинили рейси до материкового Китаю.

    ОСКАР – Південно-корейська повнометражна драма «Паразити» Пон Джун Хо отримала чотири нагороди з п’яти можливих на 92-ій церемонії вручення премії «Оскар», за найкращій фільм, найкращу режисуру, оригінальний сценарій, та стала першим найкращим іноземним фільмом в історії премій Оскар. Воєнна драма «1917» Сема Мендеса з десяти можливих отримала три нагороди: за найкращі операторську роботу, візуальні ефекти та звук. Фільм «Джокер», який був фаворитом перегонів і мав 12 номінацій, переміг у двох категоріях: найкращий саундтрек і найкращий актор (Хоакін Фенікс). Найкращою акторкою в головній ролі стала Рене Зелвегер у кінострічці «Джуді».«Одного разу в Голлівуді» з десяти можливих статуеток теж отримав лише дві: найкращий актор другого плану (Бред Пітт) та найкращий художник-постановник, у той час як найкращою акторкою другого плану стала Лора Дерн у «Шлюбній історії».

  • Короткометражний фільм «Різдвяний подарунок» на списку номінацій на «Оскар-2020»

    Короткометражний фільм «Різдвяний подарунок» на списку номінацій на «Оскар-2020»


    Короткометражний фільм «Різдвяний подарунок» румунського режисера Богдана Мурешану був підібраний до короткого списку номінацій на
    «Оскар-2020». Наразі на цьому
    списку залишилися 10 із тих 191 короткометражних фільмів, що увійшли до
    конкурсу. 13 січня 2020 року буде оголошено остаточний список із 5 номінаціями
    після голосування членів Американської кіноакадемії, які
    активно працюють у зоні короткометражного фільму.

    Цей же короткометражний фільм
    отримав на початку грудня премію Європейської кіноакадемії (EFA). Від коли дебютував на фестивалях, фільм Богдана Мурешану був відзначений численними
    міжнародними нагородами, зокрема Великою премією Міжнародного фестивалю
    короткометражних фільмів у Клермон-Феррані, премією Днів румунського кіно на Міжнародному кінофестивалі
    Трансільванія, Великим призом конкурсу короткометражних фільмів Котбуського кінофестивалю та особливою відзнакою на кінофестивалі в Монпельє.


    Дія фільму відбувається ввечері 20
    грудня 1989 року, і історія починається з листа хлопчика до Діда Мороза, в якому дитина пише про те, чого хочуть його батьки на свята. Батько дізнається, що у листі, надісланому поштою, маленький хлопчик виявив бажання свого батька побачити Чаушеску мертвим. Один із намірів режисера Богдана Мурешану було перетворити Різдвяний подарунок на чорну комедію: «Я довго думав
    про те, як я міг би цього досягти, як міг би я цю
    історію перетворити на чорну комедію. І здається, мені
    це вдалося. Бо мені вдалося показати цей фільм у багатьох куточках світу і
    помітив, що глядачів, зі всіма
    їхніми культурними відмінностями,
    забавляє ця кінострічка. Перш за все, я був дуже здивований тим, що ці
    люди розуміють нюанси діалогу. Коли працював над монтажем фільму, я
    боявся, що глядачі з інших країн не зрозуміють усіх нюансів і натяків у фільмі.
    Я подумав, що вони не зрозуміють, хто такий Дядько Ніку, чому ти
    боїшся сусідки, як ти можеш запідозрити свою
    дружину тощо. Я побоювався, що фільм залишиться у місцевому
    всесвіті або, що його послання дістанеться
    лише глядачів Східної Європи. Можу
    сказати, що я був вражений тим, що кінострічку
    почали відбирати на фестивалі, майже я не міг повірити,
    що його послання сприймають члени журі. І це мене дуже
    порадувало. І я був радий тим, що те, що мені
    здавалося місцевою, виявилося універсальною мовою, легко
    зрозумілою. Я навіть пам’ятаю, що на
    одному з фестивалів хтось похвалив мене за те, що я
    залишив позаду велику, відому історію, і що сконцентрувався
    лише на тому, що відбувалося в тій квартирі.
    І навіть наважуюся сказати, що ззовні історія Революції чіткіша, ніж ми її
    бачимо звідси».



    «Це різдвяний подарунок, який прийшов раніше. Я думаю, що справжня радість
    полягає в тому, що я знаходжуся тут з людьми, яких я дуже люблю і шаную. Я
    люблю і шаную цей момент»
    , – сказав Богдан Мурешану на сцені гала-вечору в
    Берліні, де він отримав премію Європейської кіноакадемії.


    Заснована у 1988 році Європейська кіноакадемія об’єднує понад 3600
    професіоналів кіноіндустрії та має на меті просувати європейський фільм.
    Гала-вечори EFA організовуються кожні два роки у столиці Німеччини, а в решті
    роках у різних європейських містах. Переможці призначаються голосами виявленими
    тими більш ніж 3.600 членами Європейської кіноакадемії. Богдан Мурешану про
    нагороду, яку він отримав за кінострічку «Різдвяний подарунок»: «Це велика
    честь що, адже в Європейській кіноакадемії є професіонали, які переглядають
    багато фільмів і є в курсі всіх кіноновин. Багатьох таких професіоналів -
    режисерів, акторів, сценаристів – я бачив також з інших нагод і знав їхні
    враження про мій фільм. Однак зараз на церемонії нагородження премії я потиснув
    руку Віму Вендерсу, режисеру, якого я дуже шаную і який сказав мені, що йому
    дуже сподобалася моя кінострічка. Так само, я обмінявся думками з іншим видатним
    кіно митцем, Вернером Герцогом, так що це був надзвичайний, чарівний момент для
    мене».


    Богдан Мурешану, про реакції, викликані кінострічкою Різдвяний подарунок:
    «Як вже раніше говорив, я уявляв, що у країнах Східної Європи фільм
    матиме своєрідне відлуння, але ні в якому разі я не міг
    уявити долю цього фільму, яка є надзвичайною і мені
    надзвичайно приємно. Це означає, що в цій розповіді є щось
    універсальне. Тобто люди бачили, ототожнювали у фільмі речі, ситуації, що
    виходять за межі того історичного моменту. Мені було дуже приємно, що фільм був
    дуже добре сприйнятий в Америці. Цих речей не можна передбачити, я взагалі не
    думав, як його буде сприйнято, адже
    успіх – це оцінка,що надходить ззовні».


    Андрей Ванчіке, Іоана Флора та
    дитина Лука Тома зіграли у кінострічці «Різдвяний
    подарунок».

  • Продюсер Ада Соломон номінована на премію Американської кіноакадемії

    Продюсер Ада Соломон номінована на премію Американської кіноакадемії




    Кінострічка «Тоні
    Ердманн» німецької режисерки Марен Аде, продюсером якого є румунка Ада Соломон нещодавно була номінована на отримання «Оскара» в категорії «Кращий фільм
    іноземною мовою» на 89-ій церемонії вручення премії Американської кіноакадемії.
    Захід відбудеться 26 лютого в театрі «Долбі» в Лос-Анджелесі.




    Повнометражна комедія, що була знята майже повністю в Румунії, стала єдиною
    кінострічкою 2016 року випуску, включеною редакцією BBC Culture до 100
    найкращих фільмів XXI століття. «Тоні Ердманн», світова прем’єра якого
    відбулася минулого року в Каннах сподобався як спеціалізованій пресі, так і
    аудиторію, та був високо оцінений кінокритиками та журналістами. Фільм був удостоєний премії ФІПРЕССІ за кращий фільм
    в офіційному конкурсі 69-го Каннського кінофестивалю та був одним з фаворитів кінокритиків
    на головну премію кінофестивалю – Золоту пальмову гілку.




    «Визнання фільму «Тоні Ердманн» є вражаючим. Номінації приходять і
    забуваються, але фільм залишається. І те,
    що після такого міжнародного визнання фільм дивляться більше глядачів є
    найбажанішою винагородою для тих, хто працював над ним»
    , – говорить Ада
    Соломон, перший продюсер в історії румунського кіно, номінований на престижну
    премію Американської кіноакадемії. «Для мене важливим є не комерційний
    успіх, але фільм повинен щось сказати, порушувати певні проблеми різного характеру.
    Можуть бути про наші особисті вибори, про шляхи історії, про те, що
    відбувається в суспільстві сьогодні або не так давно. Це мої головні критерії
    вибору проектів, в яких вирішую взяти участь. Що стосується міжнародних
    проектів, спільні продукції або іноземні фільми, у виробництві яких я беру участь
    і які стають фільмами з румунською участю, вони у більшості випадків пов’язані
    з Румунією, або є своєрідним поглядом на Румунію. Не кожен фільм, що знімається
    тут або має історію, пов’язану з Румунією, цікавить мене. Я ставлю на перше місце те, що він розповідає, передусім сценарій, який викликає інтерес глядачів. Можливо, урешті
    решт, мова йде про фільми, які я особисто хотіла б побачити на великому екрані.»




    «Тоні Ердманн» розповідає про Вінфреда, ексцентричного батька, який досяг
    пенсійного віку і завжди любить жартувати.
    Після виходу на пенсію він вирішує несподівано відвідати свою дочку, Інес, серйозну
    кар’єрну жінку, яка працює над важливим проектом як корпоративний стратег у
    Бухаресті. Престижне американське видання «Variety» вважає, що третій художній фільм Марен Аде, є «унікальним дослідженням відносин
    батька і дочки, відчужених один від одного, але обидва депресивні» і називає
    його «веселим людським тріумфом». У фільмі грають такі актори як Петер Сімонішек
    і Сандра Хюллер, Майкл Віттенборн, Томас Лойбл, Трістан Пюттер, Хадевіх Мініс,
    Люсі Рассел та румунські актори Влад Іванов, Інгрід Бісу, Александру Пападопол
    і Вікторія Кочіаш.




    Говорить продюсер Ада Соломон. «Мене цікавить і завжди цікавила ця тема віддалення, життя цих багатих
    кочовиків, котрі є висококваліфікованими фахівцями, що працюють далеко від
    своєї сім’ї, своїх друзів, культури, в якій вони виросли. Мене цікавить як відчуження
    впливає на емоційний стан людини. Я спостерігала за життям експатів у Румунії і
    планувала, у свою чергу, перетворити це на тему фільму, тому що, на мій погляд,
    це багато говорить про світ, в якому ми живемо і як ми забуваємо про себе як
    істоти заради якихось ідеалів, які надають лише фінансовий комфорт, соціальний
    статус, але не дають нам емоційний комфорт. З одного боку, мова йде про вибір,
    який ми робимо в житті, між кар’єрою, про яку мріємо та відносинами з близькими
    людьми, про те, як ми забуваємо про їх, як часто забуваємо про них, як часто ми
    реагуємо на їх спроби знову наблизитися до нас і наскільки ми шкодуємо про те,
    що не дослухалися до їх порад, або що не почули їх у певний момент.»







    Ада Соломон каже, що проект Марен Аде відразу
    переконав її. «Марен Аде є режисером з дуже широкими поглядами і приділяє
    особливу увагу документації. Документальна частина проекту, дослідження і
    підготовка теми, заснованої на реальній події, спосіб в який вона вирішила задокументувати
    сценарій і скільки тривала ця документація, з тим щоб все виглядало якомога
    правдоподібнішим і ґрунтувалося на реалістичній конструкції стало для мене
    надзвичайно цікавим досвідом тривалістю майже два з половиною роки. І упродовж
    цього часу ми обмінювалися сотнями думок, мали незліченну кількість дискусій, а
    вона провела багато часу в Румунії. Звичайно, це була величезна робота з документації
    вдома, мені довелось прочитати багато матеріалів і статей на цю тему, опублікованих як в Румунії, так і в міжнародних засобах масової
    інформації.»

    Поряд з кінострічкою «Випускний» режисера Крістіана
    Мунджіу, фільм «Тоні
    Ердманн» входять до списку номінантів на отримання французької премії
    «Сезар» в категорії«Кращий іноземний фільм». Ця комедія наприкінці минулого року отримала
    премію «Lux», що
    присуджується Європейським парламентом з метою сприяння поширенню європейських
    фільмів в ЄС.

  • 22 – 28 січня 2017 року

    22 – 28 січня 2017 року

    Нова доповідь ЄС щодо правосуддя в Румунії




    Євросоюз не планує згортати так званий Механізм
    співпраці та контролю в галузі правосуддя Румунії. В оприлюдненій Єврокомісією у
    середу доповіді з питань судової реформи та боротьбаи з корупцією підкреслено
    продовження позитивних тенденцій останніх років і відзначено незворотній
    характер ряду вжитих заходів. Згідно з документом, протягом 10 років членства в
    ЄС, незважаючи на періоди уповільнення реформ, Румунії вдалося домогтися значного
    прогресу в сфері юстиції. Європейська комісія має, однак, і деякі рекомендації,
    яких Бухарест має дотриматися, якщо хоче скасування цього механізму ЄС,
    запровадженого в 2007 році. Йдеться зокрема про впровадження солідної і
    незалежної процедури призначення старших прокурорів, внесення чітких положень
    до кодексу поведінки парламентаріїв, який перебуває в стадії розробки, чітких
    положень про взаємну повагу між установами із зазначенням того, що законодавці
    повинні поважати незалежність судової системи. Ще одна рекомендація стосується
    необхідності продовжити впровадження стратегії по боротьбі з корупцією.
    Президент Клаус Йоханніс привітав той факт, що Брюссель визнає прогрес румунської
    влади. Він згадав, водночас, і стурбованість Єврокомісії у зв’язку з двома суперечливими
    законопроектами: про колективне помилування і про внесення змін до кримінального
    законодавства, ініційованими нинішньою правлячою більшістю, що складається з
    Соціал-демократичної партії й Альянсу лібералів та демократів.




    Колективне помилування та референдум




    Намір кабінету міністрів прийняти два
    термінові розпорядження про колективне помилування і про внесення змін до
    Кримінального і Крмінально-процесуального кодексів спонукали президента Клауса Йоханніса
    ініціювати на цьому тижні проведення референдуму, на якому громадяни мають
    висловитися щодо продовження боротьби з корупцією і забезпечення доброчесності
    у державному секторі. Соціал-демократична партія, головна політична сила правлячої коалції, каже,
    що рішення президента Клауса Йоханніса має політичний характер і, що в
    дійсності глава держави намагається повернути підтримку виборців, втрачену після
    поразки опозиції на парламентських виборах. Опозиційні Націонал-ліберальна
    партія та Союз «Рятуйте Румунію» заявили, що підтримують ініціативу президента.
    У неділю Клаус Йоханніс на кілька хвилин
    долучився до багатотисячної акції протесту, організованої в Бухаресті та інших
    містах Румунії проти ініціативи уряду помилувати певну категорію засуджених. Протестувальники
    стверджують, що влада намагається помилувати корупціонерів або частково
    декриміналізувати зловживання службовим становищем. Міністерство юстиції
    стверджує, однак, що зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості в’язниць
    і приведення ряду положень Кримінального кодексу у відповідність до рішень
    Конституційного Суду. Помилування
    не може бути предметом законодавчої народної ініціативи, тому ще не відомо як
    буде сформульоване запитання.




    Візит президента К.Йоханніса до Страсбурга


    Під час дводенного офіційного візиту до
    Страсбурга президент Клаус Йоханніс обговорив тему проекту колективного
    помилування з президентом Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Гвідо Раймондом.
    Після зустрічі, президент заявив, що немає ніякого тиску з боку ЄСПЛ або
    небезпеки можливого штрафу у розмірі 80 мільйонів євро, накладеного цим судом
    через становище в румунських пенітенціарних установах. Пілотне рішення ЄСПЛ
    буде опубліковане в першій половині цього року: у ньому буде вказано, що не
    працює, які проблеми мають бути вирішені і термін, упродовж якого Румунія буде
    зобов’язана знайти рішення, – сказав глава держави. Помилування, – сказав Клаус
    Йоханніс, – є лише одним з можливих рішень, невеликою складовою цілого пакету
    заходів, який ми маємо розробити. З іншого боку, згідно з доповіддю ЄСПЛ, опублікованою на цьому тижні, Румунія
    займає 3-е місце за кількістю програних в ЄСПЛ справ, після Росії та Туреччини,
    а більшість із них стосуються умов утримання у в’язницях. Президент ЄСПЛ Гвідо
    Раймонд сказав, що ці проблеми мають постійний характер і вимагають комплексного
    підходу Румунії до їх вирішення.




    Секретні служби та парламентський контроль


    Румунська служба інформації (РСІ) працює
    над Кодексом професійної етики працівників установи, який буде опублікований в
    Офіційному віснику за кілька днів – оголосив директор секретної служби Едуард
    Хелльвіг. Він пояснив, що цей документ чітко визначить всі випадки несумісності
    роботи офіцера розвідки з іншими видами діяльності та внесе прояснення щодо їх стосунків
    з політиками, держслужбовцями, бізнесменами тощо. Це оголошення було зроблене
    після заслухання у середу керівництва Румунської служби інформації членами
    парламентської комісії з питань контролю над РСІ. Глава Румунської служби
    інформації заявив, що в ці дні спостерігаються безпрецедентні нападки на адресу
    установи, яку він очолює, але запевнив, що ця служба не брала і не братиме
    участі в політичних іграх. Ці заяви та уточнення були зроблені на тлі
    скандалу довкола генерала Флоріана Колді, який протягом 12 років обіймав посаду
    першого заступника голови РСІ. Колишній депутат Себастьян Гіце, який є
    суб’єктом кримінального провадження та перебуває в розшуку, висунув серйозні
    звинувачення на адресу Флоріана Колді. Хоча спеціальна слідча комісія за
    результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
    своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
    відмовившись від посади, а президент за поданням Едуарда Хелльвіга підписав
    указ про його звільнення у запас.




    Румунка на церемонії вручення Оскара


    Ада Соломон стала на цьому тижні першим
    румунським продюсером, який бере участь у боротьбі за здобуття премії «Оскар» в
    категорії «Кращий фільм іноземною мовою», з кінострічкою «Тоні Ердманн»
    німецької режисерки Марен Аде. Комедія, що була знята майже повністю в Румунії,
    стала єдиною кінострічкою 2016 року випуску, включеною редакцією BBC Culture до 100 найкращих фільмів XXI століття. «Тоні Ердманн»,
    світова прем’єра якого відбулася минулого року в Каннах, був удостоєний премії
    ФІПРЕССІ за кращий фільм в офіційному конкурсі.