Tag: оснащення

Скандал навколо НАД

Національна
антикорупційна дирекція опинилася в епіцентрі нового масштабного скандалу.
Колишній депутат від Соціал-демократичної партії Влад Косма, засуджений судом
першої інстанції до п’яти років позбавлення волі, висунув низку серйозних
звинувачень на адресу прокурорів територіального управління Національної
антикорупційної дирекції в повіті Прахова (південь). Він ствердив, що прокурори
відповідного управління спонукали його
сфальсифікувати докази у провадженні колишнього прем’єр-міністра
Румунії Віктора Понти та бізнесмена Себастьяна Гіце, який пізніше втік до
Сербії. У підтвердження своїх слів Влад Косма оприлюднив кілька аудіозаписів. На
спеціальній прес-конференції у середу ввечері головний прокурор НАД Лаура Кодруца
Кьовеші відкинула ці звинувачення: «Прокурори Національної антикорупційної
дирекції не підробляють докази. Прокурори антикорупційного управління
дотримуються положень закону щодо збирання доказів. Спосіб, у який прокурори
Національної антикорупційної дирекції здійснюють кримінальні провадження, підлягає
судовому контролю. У всіх наших кримінальних провадженнях переданих до суду, судді
перевіряють чи прокурори дотримувалися закону щодо забезпечення доказів.» Заперечуючи
існування так званої «нелегітимної паралельної держави», яка нібито намагається
взяти політичний контроль, в тому числі шляхом «замовних справ», Президент
Клаус Йоханніс заявив, що беззастережно підтримує управління по боротьбі з
корупцією і сказав, що він не бачить підстав для звільнення головного прокурора
установи, на чому наполягають окремі політики. Клаус Йоханніс: «Деякі правопорушники
роблять відчайдушні спроби звинувачення та дискредитації НАД і керівництво
цього управління. На мій погляд, ця жалюгідна і непереконлива спроба, а мою думку
про роботу НАД ви знаєте. Але я радий повторити: Національна антикорупційна
дирекція та керівництво НАД роблять дуже хорошу роботу.» У свою чергу,
прем’єр-міністр Віоріка Денчіле доручила міністру юстиції
Тудорелу Тоадеру прояснити речі, тому що затягування цієї ситуації може привести до втрати
довіри до системи: «Ці речі необхідно прояснити. Неможливо затягувати з
перевірками, оскільки все це призводить до недовіри до правосуддя і ми не можемо
цього допустити.» Для владнання ситуації міністр Тудорел Тоадер скоротив свій офіційний візит
до Японії і негайно повернувся додому. Того ж дня він заявив, що на наступному
тижні представить у парламенті звіт про роботу Національної антикорупційної
дирекції, Дирекції по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом та
Генеральної прокуратури. Крім того, у четвер, 22 лютого окремо від доповіді в
парламенті, міністр юстиції повідомить ЗМІ про зміст і висновки оцінки
діяльності НАД.

Рекордне зростання економіки Румунії

Економіка Румунії у 2017 році зросла на 7% порівняно
з попереднім роком, що є найбільшим зростанням з 2008 року. Ці дані у середу оприлюднив
Національний інститут статистики. В останньому кварталі минулого року Румунія
зареєструвала найбільше економічне зростання в Європейському Союзі, що
підтверджують і дані Євростату. Економіст Мірча Кошя в інтерв’ю Радіо Румунія
заявив, що це зростання є ознакою того, що реальна економіка, приватна
економіка в Румунії працює і робить свою роботу незалежно від труднощів, з якими стикається. Він
попередив однак про можливі майбутні загрози. «Якщо зростання продовжиться за
рахунок споживання, то в наступні роки ми не матимемо таких темпів економічного
росту. Оскільки зростання завдяки споживанню не є сталим, воно має пікові
значення, як це було в 2017 році, але потім може впасти навіть до половини
того, що було у минулому році.»

Оснащення Збройних сил Румунії

Уряд Румунії схвалив проект закону про закупівлю
трьох високомобільних ракетно-артилерійських систем оперативно-тактичного
призначення HIMARS американського виробництва, а також прийняв рішення про
визначення умов, за яких Міністерство оборони побудує чотири багатоцільові корвети.
Таким чином, всі чотири військові судна будуть побудовані упродовж наступних
семи років на румунській верфі, а перший корвет буде спущений на воду не
пізніше ніж через три роки. Цим же рішенням передбачено обов’язкову модернізацію
фрегатів, які перебувають на озброєнні ВМФ Румунії. Згідно з прес-релізом
Міністерства оборони, це друга програма модернізації Збройних сил Румунії, що передбачає
виробництво техніки в Румунії, за участі національного оборонно-промислового
комплексу. Перша програма була запущена в січні та передбачає придбання 227 бронетранспортерів
Piranha 8×8 п’ятого покоління, більшість з яких вироблятимуться на Механічному
заводі в Бухаресті.

Європейський рік культурної спадщини

У Бухаресті у четвер офіційно стартував Європейський
рік культурної спадщини. Це означає проведення кількох тисяч подій, завдяки
яким румуни зможуть краще зрозуміти європейську культурну спадщину. Глава
Представництва Європейської Комісії в Румунії Анжела Крістя заявила: «Ми хочемо
переконатися, що культурне надбання є доступним для кожного з нас: є багато
подій, вхід до яких вільний, в яких можуть взяти участь всі бажаючі. У той же час
ми хочемо сприяти дуже демократичному, дуже широкому визначенню європейської
спадщини.». Ця акція, бюджет якої складає 8 мільйонів євро, допоможе просвітити
та поінформувати широку громадськість.

«Аби зміцнити стратегічну позицію Румунії в
Чорному морі нам потрібні ефективні військово-морські сили, а 2018 рік буде
початком здійснення цих цілей». Таку заяву зробив міністр оборони Міхай Фіфор,
який минулого тижня відвідав три стратегічні об’єкти на Чорному мор – 39-й
центр підготовки водолазів, 256-й вертолітний загін в Тузлі, а також військовий
порт Мангалія, де знаходяться ракетні кораблі та корвети.

2018-й рік стане
роком оснащення Військово-морських сил Румунії,- оголосив з цієї нагоди міністр Фіфор, додавши, що на засіданні уряду в
середу буде представлений проект придбання чотирьох нових багатофункціональних
корветів. Контракт може бути підписаний до кінця року, а корвети будуватимуться на румунській верфі. Влада Румунії також планує повністю
модернізувати фрегати Король Фердинанд та Королева Марія. Міхай Фіфор також
сказав, що в середньо- і довгостроковій перспективах Румунія планує побудувати на своїх верфях три субмарини.

Міхай Фіфор: Я знаю, що це виглядає як дуже
амбітний проект, але я кажу вам, що це цілком здійсненний проект і ми можемо це
зробити на румунській верфі, як можемо побудувати будь-який інший вид судна. У
даний час Румунія має один підводний човен, побудований на території колишнього
Радянського Союзу. Однак з 1996 року він не використовувався. Міністр зазначив,
що все це буде здійснюватися на базі однієї простої і непереборної умови – ці
високотехнологічні продукти мають вироблятися в Румунії для повернення значних
ресурсів національній оборонній промисловості.

Теж цього року стартує й програма оснащення
ВМФ Румунії протикорабельними ракетами, – заявив міністр Фіфор. Ми виділили
необхідні фінансові ресурси і можемо почати цю програму з тим, щоб до кінця
року вийти на фінішну пряму з програмою щодо берегової артилерії. Ми прагнемо,
щоб Збройні Сили Румунії відігравали ключову роль у регіоні, – додав Фіфор,
повідомивши, що взяв на себе зобов’язання
підтримати розширення повітряної бази їм. Михаїла Когелнічану. Він
сказав, що прагне постійної присутності американських солдатів на цій базі, за
польською моделлю.

Усе це тому, що Румунії потрібен потужний та
добре оснащений Військово-морський флот, з огляду на те, що Росія посилила
свою військову присутність в акваторії Чорного моря, – заявив віце-адмірал
Александру Миршу, начальник Головного штабу ВМС Румунії.

Румунcько-американське
військове співробітництво

Президент Румунії Клаус Йоханніс у понеділок підписав
закон про придбання зенітно-ракетних комплексів Patriot. Нормативно-правовий акт був раніше схвалений
Сенатом і Палатою депутатів. Румунія має намір придбати сім американських
комплексів Patriot
загальною вартістю 3,9 мільярдів доларів США без ПДВ. Перший з них, вартістю
близько 765 мільйонів доларів, за словами міністра оборони Міхая Фіфора,
запрацює в першій половині 2020 року. Планом закупівель Міністерства оборони
також передбачено придбання
бронетранспортерів Піранья (Piranha) 8×8.
Перші 30 з них також будуть закуплені в Сполучених Штатах, а решта
вироблятимуться в близькому майбутньому Бухарестським механічним заводом. На
цьому тижні Верховна рада оборони країни (ВРОК) прийняла рішення зберегти бюджет Міністерства
оборони в 2018 році на рівні 2% ВВП як і в цьому році, – зазначається в заяві,
поширеній Адміністрацією Президента Румунії. Члени ВРОК також прийняли рішення
збільшити до 1.775 осіб кількість військовослужбовців, які братимуть участь в
місіях за кордоном, на 286 більше порівняно з поточним роком. Так само 1867
жандармів і поліцейських, на 340 більше, ніж в цьому році, візьмуть участь в
наступного року в місіях під егідою Європейського союзу, ОБСЄ, НАТО та ООН.Згідно з заявою Адміністрації Президента, основна увага в
наступному році буде приділена участі військовослужбовців і військової техніки
в операціях НАТО в Афганістані, в операціях НАТО КФОР та в операції ЄС АЛТЕЯ
на Балканах. Своєю присутністю в таких місіях, румунська держава бере активну участь у
забезпеченні стабільності та регіональної й глобальної безпеки, а також у
боротьбі з міжнародним тероризмом.

Румунія
через десять років від вступу в ЄС

Через
десять років від вступу в ЄС більшість румунів довіряють Європейському Союзу
(57%), показує недавнє дослідження, опубліковане Представництвом Європейської
комісії в Бухаресті. На думку румунів, основними перевагами Євросоюзу є
добросусідські відносини між державами-членами, демократія й дотримання прав
людини та принципу верховенства закону, а також здатність підтримувати мир і
демократію за межами своїх кордонів. Більшість румунів (54%) вважає, що до них
прислуховуються в ЄС і це свідчить про те, що вони стають активними громадянами
Євросоюзу. Відносно майбутнього румуни вважають, що основними загрозами та
викликами є боротьба з тероризмом (65%), відносини з Росією (46%) і
політика в сфері імміграції (41%). Опитування також показує, що, на думку
румунів, основними перевагами приєднання їхньої країни до Європейського Союзу є
можливість отримати роботу в іншій державі-члені, доступ до більшої кількості
товарів і ринків, позитивний вплив європейських фондів на регіон, в якому вони
живуть. Що ж стосується недоліків, то це зниження купівельної спроможності,
придбання земель або нерухомості іноземцями, а також відтік висококваліфікованої
робочої сили.

Розходження
у поглядах на реформу правосуддя

Плани
парламентської більшості внести поправки у судове законодавство продовжують
нагнітати пристрасті в Румунії. У Бухаресті члени спеціальної парламентської
комісії з питань внесення змін до
низки законів, що регулюють систему правосуддя,минулого тижня внесли ряд поправок, що викликали невдоволення правої
опозиції. Частина громадянського суспільства протестує на вулицях проти
суперечливої реформи судової системи, ініційованої соціал-демократами. Ця
реформа, за словами демонстрантів, спрямована на захист корумпованих політиків.
Представники правосуддя також заявляють, що поправки до законів негативно вплинуть
на зусилля з викорінення корупції. Ініціативу чинної румунської влади піддали
критиці й у Вашингтоні. Американське зовнішньополітичне відомство висловило
стурбованість тим, що Парламент працює над законодавством, яке може негативно
позначитися на боротьбі з корупцією та послабити незалежність судової системи у
відносинах з політичним чинником. Ця заява викликала роздратування в лавах
влади та підтримку опозиції. Міністр юстиції Тудорел Тоадер заявив, що ніхто не
може диктувати парламенту в здійснені
законодавчої діяльності, а лідери обох сил правлячої коаліції, соціал-демократ
Лівіу Драгня та ліберал-демократ Келін Попеску-Терічану поширили спільну заяву,
згідно з якою «дебати, рішення та голосування в парламенті здійснюються від
імені суверенітету народу і не можуть бути предметом жодного тиску». Оглядачі
відзначають, що американська реакція прийшла після висновку Європейської
комісії, згідно з яким у цілому в 2017 році темпи впровадження реформ
уповільнилися, а виклики незалежності румунської судової влади є серйозним
джерелом занепокоєння.

Міні-відпустка
на Святого Андрія (30 листопада) та Національний день Румунії

На
цьому тижні румуни мають 4-денну міні-відпустку. Вона почалася у четвер коли в
Румунії день Святого Андрія, небесного покровителя країни, потім – 1 грудня -
Національний День Румунії. Більшість румунів вирішили провести ці дін в країні,
переважно на гірських курортах в Долині річки Прахова, у Південних Карпатах та
на Буковині (на півночі Румунії), а також на бальнеологічних курортах. Середній
бюджет, виділений на проведення цих вихідних в Румунії становить 800 леїв на
людину (близько 170 євро). А румуни, які вирішили провести ці святкові дні за
кордоном, виділили приблизно 320 євро на людину. 1-го грудня всі румуни в
країні і за кордоном відзначають Національний день Румунії. Традиційно
центральною подією в цей день є військовий парад в Бухаресті. Під Тріумфальною
Аркою в столиці колонами пройшли близько 3,5 тисяч військовослужбовців ЗСР, 300
одиниць військової техніки, а над аркою пролетіли 50 літальних апаратів. Так
само, у цьому році, в святковому параді взяли участь понад 300
військовослужбовців з різних країн-союзників і партнерів, зокрема Болгарії, Великобританії, Канади, Франції,
Німеччини, Греції, Італії, Р.Молдова, Польщі, Португалії, Словаччини, США,
Туреччини та України. Теж у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії
пройшли святкові концерти та інші шоу просто неба.

Член НАТО з 2004 року Румунія бере активну участь у процесі забезпечення стабільності. Румунські військовослужбовці діють в театрах військових операцій
поряд з товаришами з інших країн Північноатлантичного альянсу, беруть активну
участь у спільних міжнародних навчаннях з відпрацювання різних сценаріїв, а
цього року Бухарест виділив 2% ВВП на оборону. У той же час Збройні сили
Румунії продовжують процес технічного оснащення купуючи бойові літаки F16.

Нещодавно Бухарест вирішив зробити ще один важливий крок в цьому сенсі:
прийняв рішення придбати зенітний комплекс «Петріот». Цей американський
протиракетний комплекс вважається найбільш розвиненою системою протиповітряної
оборони в світі, однією з небагатьох, випробуваних в умовах реальних бойових дій. Він оснащений найсучаснішими
ракетами та грає роль платформи перехоплення балістичних ракет. Кожна ракета
важить 350 кг, може пересуватися зі швидкістю 5000 кілометрів на годину, висота
ураження балістичних цілей – до 24 км, а радіус – 20 км проти балістичних
цілей. «Петріот» має високопродуктивну радарну систему, здатну виявляти
запущену противником ракету в рекордно короткі строки і в лічені секунди
реагувати на загрозу.

Для придбання американського комплексу Міністерство оборони Румунії виділило
майже 4 млрд євро, що виправдано тим, що в даний час система ППО Румунії
складається з американських та радянських ракет часів В’єтнамської війни. Цим
самим Румунія зміцнює свою позицію вектора стабільності в регіоні, стаючи,
водночас, сильнішим партнером Альянсу.

З позиції члена НАТО і з огляду на своє геополітичне положення, Румунія
грає важливу роль у стримуванні та забезпеченні захисту всього східного флангу
Альянсу, особливо враховуючи її знаходження поблизу України, – зазначила у
вівторок Посол США в НАТО Кей Бейлі Хатчінсон перед засіданням міністрів
оборони Альянсу в Брюсселі. В інтерв’ю нашому кореспонденту вона сказала, що на
порядку денному НАТО загалом, а також на зустріч в Брюсселі пріоритетним
питанням є підвищення мобільності військ Альянсу по всій Європі, з тим, щоб вони
могли швидко дістатися до будь-якого союзника, який потребує підкріплення.

Ця тема є одним з пріоритетів партнерства НАТО – ЄС, що вимагає більш
тісної співпраці не тільки з окремими країнами-членами, а також з Євросоюзом в
цілому для усунення перешкод митного контролю, недоліків викликаних відсутністю
адекватної інфраструктури та бюрократичних перепон.

Прем’єр-міністр Румунії Сорін Гріндяну провів переговори, недавно, з делегацією Американсько-румунської бізнес ради про нові американські інвестиції в Румунії, а також про зміцнення співпраці в галузі оборонної промисловості. Бухарест розглядає в даний час можливості придбання ракет Patriot, і посол США Ганс Клем висловив надію, що сторони досягнуть угоди з цього питання до кінця року. Американський дипломат підкреслив, що США дуже вдячні Румунії за її рішення збільшити з 2017 року витрати на оборону до 2% від ВВП, відповідно до зобов’язань в рамках НАТО.

Це забезпечує можливості і американським компаніям співпрацювати з румунськими компаніями в галузі оборони для розробки нового обладнання, щоб допомогти Румунії та Альянсу, а також Сполученим Штатам забезпечити кращу оборону, зазначив посол Ганс Клем. Минулого місяця, начальник Генерального штабу, генерал Ніколає Чуке пояснив, що Румунія планує придбати ракети Patriot, оскільки такі установки відповідають системі протиракетної оборони країни. Ракети Patriot є передовою системою оборони типу земля-повітря, яка може бути використана у разі атаки з штурмовиками або балістичними і крилатими ракетами.

У свою чергу, міністр національної оборони, Габріель Леш сказав у неділю на суспільному телебаченні, що ракетний комплекс Patriot є одним з можливих рішень, що розглядаються для протиповітряної оборони, тому що це дуже хороша система, яка була випробувана в бою і має збалансовану ціну. «Я хотів би підкреслити з самому початку, що ми обговорювали досі і будемо розглядати питання протиповітряної оборони, але до цих пір не прийнято жодного рішення в зв’язку з цим, сказав міністр Габріель Леш.

З іншого боку, незабаром буде завершена концепція про оснащення румунської армії, оголосив на початку минулого місяця міністр Леш. Оборона отримала перший раз в цьому році, 2 відсотка від ВВП. І румунська армія отримає майже половину з 2 відсотків на оснащення. Міністр Габріель Леш заявив в ефірі Радіо Румунія, що армія отримає ударні вертольоти і нові бронетранспортери, оскільки тим, які використовуються в даний час майже 30 років.

2015 рік був роком реального прогресу у відновленні оперативного потенціалу румунської армії. Згідно зі звітом Міністерства оборони, були проведені великі програми закупівель літаків, в тому числі одного багатоцільового літака, одного бронетранспортера чи модернізації вертольота IAR 330.

Підвищення бюджету призначеного для оборони дозволило ініціювання нових програм оснащення румунського війська, як наприклад портативна протитанкова ракетна система, мобільний тривимірний радар далекого радіусу і багатофункціональні транспортні платформи.

Румунське військо взяло активну участь в місіях НАТО з 764 військовими, розгорнутими на театрах військових дій, і провело більш ніж 400 національних і багатонаціональних навчань. Міністр оборони Міхня Моток, сказав що 2016-й буде важким і більш інтенсивним роком, ніж попередній. Міхня Моток: Люди покладають великих надій на їх армію та на альянс, до якого ми належимо. Ми беремо участь у цілому ряді масштабних міжнародних зобов’язаннях, де зміни стають все менш передбачуваними. Крайні терміни є коротшими, а вимоги – великими. Чим невизначеність на міжнародному плані росте, тим більше наше військо повинно бути адаптованим до ситуацій. Сьогодні, розумне використання інформації може принести стратегічні переваги в обороні, більші ніж танкова дивізія.

Присутній на підсумковому засіданні Міністерства оборони, Президент Клаус Йоганніс згадав серед пріоритетів 2016 року застосування стратегії національної оборони і стратегічних партнерських відносин, особливо з США. Клаус Йоганніс: Ми повинні постійно адаптуватися до складної і динамічної реальності. Для цього нам потрібні будуть знання і передчуття, ефективні установи і співробітництво між установами на внутрішньому плані та багатонаціональне співробітництво із міжнародними союзниками і партнерами. Реальність, в якій ми живемо, постійно показує нам важливість альянсів і стратегічних партнерств в сфері безпеки і оборони.

У свою чергу, прем’єр-міністр Дачіан Чолош наголосив на відповідальності Румунії щодо зміцнення національної безпеки, а й для забезпечення колективної оборони в рамках НАТО. У зв’язку з цим, уряд планує збільшити бюджет Міністерства оборони на щонайменше 2% від ВВП в 2017 році. Дачіан Чолош: Існуватиме необхідність подальшого збільшення оперативного потенціалу Румунської армії, а також виділення коштів, необхідних для оснащення, в тому числі основним обладнанням. Я маю на увазі, перш за все, національну стратегію оборони країни на період 2015 – 2019 рр., Білу хартію оборони, яка в даний момент перебуває на розгляді Парламенту, програму перетворення, розвитку та оснащення Румунської армії до 2027 року і в перспективі, але й закон про статус військових та новий Провідник військової кар’єри, які, як очікується, будуть доопрацьовані цього року.

До літнього саміту НАТО з Варшави, у червні запрограмовані відбутися масштабі військові навчання – Анаконда 2016, в яких візьмуть участь 22 держави-члени НАТО, в тому числі Румунія.