Tag: Основний закон

Антикомуністична революція грудня 1989 року розташувала Румунію на рішучому
шляху демократії
та верховенства права, а через два роки стара Конституція країни, що набула чинності в серпні 1965 р., була скасована разом з набуттям чинності нового Основного закону. На розробку, обговорення та прийняття
першої Конституції Румунії після повалення режиму Чаушеску, затвердженої національним
референдумом 8 грудня 1991 року, знадобилося півтора року.

Вкрай необхідна після повалення
комуністичної диктатури, нова Конституція являла собою фундаментальну
законодавчу базу для реорганізації та функціонування румунської держави та
суспільства, відновлення конституційної демократії в Румунії та створення умов для утвердження плюралістичного політичного режиму. Основний закон прийнятий 1991 р. був переглянутий
лише один раз, у 2003 році. Серед найважливіших змін, затверджених всенародним референдумом, є збільшення президентського терміну від 4 до 5 років, обмеження депутатської недоторканності або
рішення, яким національні меншини мають право користуватися рідною
мовою у сферах управління та юстиції.

У 1995 році
депутати, а потім сенатори встановили, що День
Конституції Румунії відзначатиметься щороку 8
грудня. У своєму посланні до Дня Конституції, прем’єр-міністр
Людовік Орбан підкреслив, що конституційні цінності необхідно
постійно захищати так, щоб будь-які відхилення від демократії
та принципів верховенства права стали неможливими. Він зазначив, що
закон є однаковим для всіх і запевнив румунів у тому, що
уряд виховуватиме повагу до цього. Так само,
прем’єр-міністр вважає корисним розглянути питання перегляду конституційно-законодавчої
системи тоді, коли політичний момент буде відповідним,
з метою зміцнення демократії.

У свою чергу, президент Клаус Йоханніс уточнив,
що будь-який перегляд конституції повинен проводитися з максимальною відповідальністю. Мета такого підходу – модернізований фундаментальний закон, який дозволив
побудувати потужну та ефективну державну одиницю. У свою чергу, спікер Сенату Теодор Мелешкану каже, посилаючись на необхідність
перегляду Конституції, що природно було
би адаптуватися до вимог часу та
суспільства, а спікер Палати депутатів Марчел Чолаку
нагадав, що Основний закон держави являє собою більше, ніж
просте і формальне викладення принципів, він забезпечує
демократичну рівновагу та гарантує права та свободи громадян.

26 травня румуни переважно голосували
за заборону амністії та помилування за корупцію і відмову від урядових надзвичайних постанов у сфері правосуддя. У той
же час вони погодилися, щоб інші установи крім Омбудсмена мали можливість оскаржити конституційність термінових постанов. Референдум, на якому громадяни висловились з цих питань, був скликаний
президентом Клаусом Йоганнісом,
щоб зупинити, за допомогою громадських консультацій, те, що він назвав нападами
урядової коаліції СДП -AЛДЕ на судову систему. Після референдуму
політичні сили, у тому числі при владі, запропонували переглянути Конституцію,
щоб відповісти на висловлені бажання громадян.

У четвер Конституційний Суд дав сильний удар проектам з перегляду. Хоча він вирішив, що референдум з
цього питання є конституційним, КС встановив, що пропозиції про заборону засуджених за корупційні
правопорушення помилування або амністії, є неконституційними. Суд постановив,
що заходи порушують принцип рівності і означатимуть придушення людської
гідності. Оцінка можливості амністії та колективного або індивідуального
помилування є обов’язком парламенту та президента Румунії, і загальна заборона
не може бути накладена, і чинна назавжди щодо надання їх за певні злочини, підкреслили конституційні судді. З іншого боку, інші пропозиції в
проектах влади і опозиції щодо перегляду фундаментального закону підпадають під
межі Конституції.

Йдеться про положення згідно
яким люди, засуджені за
злочини, вчинені навмисно не можуть балотуватися на парламентських, місцевих, європейських
і президентських виборах. Крім того, відповідно до тих же проектів, зловживання терміновими постановами буде зупинено і урядові термінові постанови будуть піддаватися конституційному
контролю на прохання президента Румунії, Верховного суду, 50-ох депутатів, 25 сенаторів або Омбудсмена.

З опозиції НЛП оцінила як дивним рішення Конституційного суду, з огляду на те, що – нагадують ліберали-мільйони румунів
висловились на користь заборони
амністії і помилування за корупцію на референдумі від 26 травня. Лідер лібералів Людовик
Орбан попередив, правалячу коаліцію СДП-АЛДЕ не намагатися
скористатись у політичних цілях рішенням суду. Натомість,лідер АЛДЕ Келін
Попеску-
Терічану заявив, що через рішення в четвер Конституційний суд визнав незаконною пропозицію президента Йоганніса про заборону амністії і помилування за корупцію. Він зажадав негайної відставки президента, тому що він направив людей в небезпечну авантюру.