Radio România Internațional

Tag: отруєння

  • 3 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Від початку пандемії у Румунії було лабораторно підтверджено понад
    91 тис. інфікованих новим коронавірусом, з яких понад 1300 – за останню добу.
    Кількість померлих від COVID-19 із початку пандемії перевищила 3700, а понад 500 пацієнтів
    перебувають у реанімації у важкому стані. Президент Клаус Йоганніс у середу
    знову закликав румунів дотримуватися протиепідемічних правил на тлі
    тривожних показників щодо епідемії, але й пом’якшення карантинних
    обмежень. Глава держави вважає, що новий навчальний рік може бути початий як
    зазвичай 14 вересня, але заявляє, що, якщо ситуація погіршиться, влада застосує
    альтернативні сценарії.

    BLACK HAWK -
    Румунська компанія ROMAERO та компанія
    Sikorsky, яка входить до
    складу американської групи Lockheed Martin, підписали Меморандум про
    взаєморозуміння з метою створення в Румунії Регіонального центру з обладнання
    та обслуговування вертольотів Black Hawk для Центральної Європи. Black Hawk (Чорний яструб) – найпоширеніший у світі багатоцільовий і
    багатомісійний вертоліт, буде оснащений ROMAERO як для військових місій, так і
    для пошуково-рятувальних операцій, екстрених медичних служб, командування та контролю або перевезення офіційнийх осіб, пише агентство Agerpres. Пристрої будуть
    поставлені на добудову компанією ROMAERO з фабрики PZL Mielec у Польщі,
    найбільшої виробничої потужності Lockheed Martin за межами США. Міністр
    економіки, енергетики та ділового середовища Румунії Вірджил Попеску заявив, що Меморандум створює умови для
    реалізації двох стратегічних партнерських відносин, які Румунія має з США та
    Польщею.


    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у четвер, у другий день свого
    офіційного візиту до Ізраїлю, зустрівся з президентом Реувеном Рівліном. Під час
    дискусій було особливо оцінено внесок румунської громади в Ізраїлі в прогрес
    ізраїльського суспільства, міністр Ауреску наголосивши на її покликання бути
    містком між двома країнами та на необхідності підтримати збереження її
    румунської культурної ідентичності, особливо серед молоді, – йдеться у заяві румунського
    МЗС. Крім цього була обговорена перспектива Середньосхідного мирного процесу, Богдан
    Ауреску підтвердивши позицію Румунії та готовність Бухареста підтримати
    позитивні зрушення у цьому досьє. Раніше румунський дипломат провів зустріч з
    міністром регіонального співробітництва Ізраїлю Офіром Акунісом, під час якої було
    підтверджено спільний інтерес до посилення співпраці в економічних секторах, з наголосом
    на необхідності визначення конкретних проєктів для стимулювання економіки двох
    країн, в т.ч. в сферах науки, дослідження та інновації. У середу глава
    румунської дипломатії поспілкувався з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу, з
    яким домовився активізувати та посилити двосторонній політичний діалог. Крім
    того Богдан Ауреску та його ізраїльський колега Габі Ашкеназі підписали
    програму співпраці між Румунією та Ізраїлем у галузі культури, освіти та спорту
    домовились створити спільну робочу групу для розширення економічного та
    торгового співробітництва. Також у четвер Богдан Ауреску здійснив офіційний візит до Палестини з консультаціями з прем’єр-міністром Мохаммадом Штає, включаючи теми про поточний стан двосторонніх відносин та перспективи співпраці між двома державами, а також розвиток мирного процесу в регіоні. Румунський сановник зазначив зацікавленість у подальшому розвитку співпраці з Палестиною у таких сферах, як економіка, освіта та внутрішні справи.




    НАВАЛЬНИЙ – Західні
    лідери та організації рішуче засудили отруєння російського опозиціонера Алексєя
    Навального та закликали Москву пояснити, що сталося та притягнути винних до
    відповідальності. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску заявив, що
    отруєння Навального є абсолютно неприпустимим і підтримав необхідність
    ретельного та неупередженого розслідування у цій справі. У середу Німеччина
    оголосила, що має «однозначні докази»
    того, що російський опозиціонер Алексєй Навальний був отруєний
    нервово-паралітичною речовиною з групи «Новічок». Він знепритомнів два тижні тому,
    під час перельоту з Томська до Москви, а пізніше був доправлений спеціальним
    літаком до берлінської клініки «Шаріте». Застосування хімічної зброї, у
    будь-якому випадку, є абсолютно неприпустимим і є порушенням міжнародного
    права, – заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. І Білий дім висловив
    глибоке занепокоєння з приводу отруєння Навального, заявивши, що обговорить зі
    своїми союзниками можливості притягнення до відповідальності винних у спробі
    вбивства. Представник російського уряду Дмитро Пєсков заявив, що Москва готова
    співпрацювати з урядом Німеччини для з’ясування обставин, за яких Навальний був
    отруєний. Багато критиків Кремля були отруєні токсичною речовиною з групи «Новічок»,
    хоча Москва завжди заперечувала свою причетність.




    ІНВЕСТИЦІЯ – Європейська комісія затвердила
    інвестицію на суму понад 875
    мільйонів євро з Фонду згуртованості для будівництва першої черги автостради Сібіу-Пітешть в центральній Румунії. ЄК наголошує,
    що це буде перша магістраль, яка перетне Карпати, що дозволить покращити
    сполучення вздовж коридору Рейн-Дунай. Проєкт вирішить велику пробку в
    румунській транспортній мережі, підвищить безпеку дорожнього руху, скоротить
    час поїздки та зменшить витрати на перевезення пасажирів та вантажів, – заявила
    комісар ЄС з питань згуртованості та реформ Еліса Феррейра. Європейська комісія
    також виділила понад 578 млн. євро з Фонду згуртування для покращення
    спроможності Румунії реагувати на катастрофи. Ця інвестиція покращить
    можливості реагування на суходолі, в повітря та на морі за рахунок придбання
    нового обладнання, а також навчання персоналу.

    ВПС – На
    авіабазі ім. Міхаїла Когельнічану, що на південному сході Румунії, сьогодні
    відбулась церемонія сертифікації НАТО четвертого загону ВВС Канади,
    дислокованого в Румунії. Загін, що складається з 145 військових пілотів та
    технічного персоналу, і шести літаків типу 188 Hornet, виконуватиме посилені
    місії повітряної поліції під командуванням НАТО протягом наступних чотирьох
    місяців разом із пілотами ВПС Румунії, які використовують літаки F-16 Fighting
    Falcon та MiG-21 Ленсер. Спільні місії повітряної поліції сприяють розвитку
    спроможності реагування та стримування, а також посиленню взаємодії між ВПС
    Румунії та Канади. Розміщення літаків Hornet у Румунії є складовою реалізації
    Плану дій щодо забезпечення оперативних можливостей НАТО на східному фланзі Альянсу,
    як на Півночі, так і на Півдні, і демонструє єдність і рішучість НАТО у
    відповідь на виклики безпеці.

  • 6 квітня 2018 року

    ОЕСР – Міністр закордонних справ Теодор
    Мелешкану у п’ятницю в Парижі заявив, що
    приєднання Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку
    (ОЕСР) є способом стимулювання реформ всередині країни. У своїй промові на
    засіданні ОЕСР присвяченому Румунії він також заявив, що це сприятиме природному
    розвитку Румунії після вступу до НАТО у 2004 році та до ЄС у 2007 році. Міністр
    закордонних справ Румунії зустрівся з Генеральним секретарем організації
    Ангелом Гуррією та постійними представниками держав-членів. Як повідомляє МЗС Румунії
    35 членів ОЕСР (більшість європейські країни – 23) є розвинутими державами, що мають
    разом понад 70% світового виробництва і торгівлі та 90% світового рівня прямих
    іноземних інвестицій.


    СТРАСНА П’ЯТНИЦЯ – Сьогодні Велика п’ятниця. Для православних вірян і
    греко-католиків це найскорботніший день Страсного тижня, який нагадує про страждання, розп’яття та поховання Ісуса Христа. У цей день, який
    називають і Страсною п’ятницею, Ісуса привели до римського губернатора Понтія
    Пилата. За рішенням натовпу Пилат оголосив вирок: розп’яти Ісуса Христа. У
    Велику п’ятницю віряни згадують про зняття Ісуса з Хреста і Його покладення до
    Гробу. У середині церков розміщується великий хрест, на якому зображений
    розіп’ятий Ісус. Перед Хрестом розміщується Плащаниця, ікона, що описує
    євангельську сцену погребіння Ісуса Христа. У середині дня відправляється
    вечірня з чином виносу плащаниці, а ввечері у Велику п’ятницю в храмах
    правиться утреня Великої суботи з чином поховання Плащаниці. Люди приносять до
    Плащаниці квіти та обносять її навколо церкви.

    КІР – Від початку спалаху
    захворюваності на кір в Румунії померло 46 дорослих та дітей. Останньою в місті
    Констанца від кору померла 9-місячна дитина, яка не була щеплена. За даними Інституту
    громадського здоров’я в Румунії за минулий тиждень на кір захворіло понад 200 осіб
    у 23 повітах та в Бухаресті. У столиці було зафіксовано 10 лабораторно
    підтверджених випадків кору, – повідомляє Інститут громадського здоров’я.




    АКАДЕМІЯ – Історик Йоан-Аурел Поп, ректор
    університету ім. Бабеша-Боляя в м.Клуж-Напока, у четвер став новим Президентом
    Румунської Академії. Він отримав 86 зі
    148 голосів членів Генеральної Асамблеї Румунської Академії. Обраний строком на
    чотири роки новий Президент Румунської Академії має зайняти нову посаду через
    15 днів з дати виборів. 20 квітня відбудуться вибори чотирьох віце-президентів та генерального секретаря. Колишній
    Президент Румунської Академії Йонел Валентин Влад помер у грудні минулого року.




    ПРАВОПОРЯДОК – Понад 50 тисяч працівників МВС Румунії
    забезпечуватимуть правопорядок під час великодніх свят. Вони діятимуть
    переважно поблизу храмів. Протягом найближчих кількох днів в країні буде
    проведено близько 700 громадських заходів, в яких передбачається участь понад
    250 тис. людей. Дорожня поліція працюватиме на автотрасах з більш ніж 300
    радарними пристроями та патрулюватиме на вертольотах Генерального інспекторату
    авіації. Так само понад 800 пожежних машин і екіпажів Служби швидкої
    медичної допомоги, реанімації та вивільнення чергуватимуть на великодні свята.




    ОТРУЄННЯ -
    Нервово-паралітична речовина Новічок , застосована проти Сергія Скрипаля була розроблена на військовій дослідницькій базі в закритому місті Шихани
    Саратовської області Росії. Про це пише публікація The Times з посиланням на
    звіт британської розвідки. Звіт, який був надісланий союзникам Лондона, призвів
    до вислання російських дипломатів з 28 країн, в тому числі з Румунії.
    Британські служби також кажуть, що на військовій базі Шихани було проведено
    дослідження, щоб визначити, чи можна використовувати Новічок для вбивства
    людей за межами кордонів Росії. Сергій Скрипаль та його дочка Юлія, які жили у
    Великобританії, були отруєні 4 березня в місті Солсбері, на південному заході
    Англії. Лондон відкрито звинуватив Москву в причетності до справи і оголосив
    про висилку російських дипломатів з британської території, після чого
    аналогічне рішення прийняли США та ще понад 20 країн, з яких було вислано
    загалом 150 російських дипломатів. Москва, яка заперечує свою причетність,
    відповіла висилкою 60 американських дипломатів і закриттям консульства США в
    Санкт-Петербурзі, а також зажадала від Лондона
    скоротити кількість своїх працівників у посольстві та консульствах у Росії.

    САНКЦІЇ
    – США у п’ятницю ввели нові санкції
    проти 38 російських чиновників, олігархів та їхніх компаній, звинувачених у
    причетності до російських дій проти західних демократій, – повідомляє агентство
    Франс-прес. Це «найжорсткіші» санкції Адміністрації Дональда Трампа проти
    Росії, а під їх дію підпадають 14 російських юридичних осіб, 7 олігархів та 17
    державних чиновників, у тому числі міністр внутрішніх справ РФ Володимир
    Колокольцев та глава Газпрому Олексій Міллер.
    Санкції введені у відповідь на цілу низку зловмисних дій Росії, як
    наприклад анексія Криму,підтримання конфлікту на сході України,
    підтримка сирійського режиму та шкідливі дії в галузі кібернетичної діяльності,
    пише агентство Франс-прес.

    ГАНДБОЛ – Румунська жіноча команда з гандболу CSM (Бухарест) у п’ятницю здобула перемогу з рахунком 34:21 над французьким клубом Metz у першому чвертьфінальному матчі Ліги чемпіонів. В інших трьох матчах угорський Gyor зустріне Buducnost (Чорногорія), FC Midtjyllland (Данія) зіграє проти команди Vardar (Македонія), a Ferencvaros (Угорщина) зустріне команду Ростов на Дону (Росія). Нагадаємо, що румунський клуб став переможцем жіночої гандбольної Ліги чемпіонів в 2016 році.

  • Отруєння Скрипаля: Солідарність з Лондоном та можливі наслідки для України

    Отруєння Скрипаля: Солідарність з Лондоном та можливі наслідки для України




    Майже 30 країн світу
    проявили солідарність з Великою Британією, і вислали разом більше 150
    російських шпигунів у відповідь на отруєння у британському містечку Солсбері колишнього
    російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочки. Серед цих країн
    налічується й Румунія, яка в знак солідарності зі своїми партнерами в ЄС та
    союзниками в НАТО вирішила вислати одного російського дипломата.




    У
    повідомленні з цього питання румунське зовнішньополітичне відомство зазначає
    «Відповідно до висновків Європейської Ради від 23-24 березня 2018 року, МЗС
    вважає, що напад у Солсбері є загрозою колективній
    безпеці та міжнародному праву. Згідно з висновками,
    Європейська Рада погоджується з оцінкою Уряду Великобританії, що Російська
    Федерація, швидше за все, несе відповідальність за цей напад і з тим, що немає
    інших правдоподібних пояснень.» «Зазначаємо, що в знак солідарності зі
    Сполученим Королівством Великої Британії, відповідно до положень Віденської
    конвенції про дипломатичні відносини, МЗС повідомило Посольство Російської
    Федерації в Бухаресті про те, що один його дипломат буде оголошений персоною
    нон-грата та зобов’язаний покинути територію Румунії», -
    йдеться в повідомленні.




    В інтерв’ю румунському електронному виданню міністр закордонних справ Румунії
    Теодор Мелешкану заявив: Румунія хоче мати прагматичні і передбачувані
    відносини з Російською Федерацією, відносини, які б були взаємовигідними.
    Ми хочемо цього, але ці відносини повинні ґрунтуватися на нормах і принципах
    міжнародного права. Зараз ми маємо багато дуже чітких обмежень. Є санкційний
    режим, запроваджений ЄС та іншими державами відносно Росії. Звісно, що ми не
    можемо розвивати відносини в різних галузях, особливо економічній, яких
    стосуються санкції не порушуючи санкційний режим, і цього румунська влада
    робити не буде. По-друге, ми не можемо прикидатися, що забули про те, що
    Російська Федерація незаконно окупувала частину території України, я маю на
    увазі безпосередньо Криму, який став однією з найбільш мілітаризованих територій в
    світі. І, по-третє, ми повинні рішуче підтримувати позицію наших союзників. Нам потрібні діалог
    та попередження, і, в той же час, оборона від будь-яких дій з боку Росії.»


    Пізніше, на запитання
    про можливе посилення дій російських спецслужб у Румунії глава румунського зовнішньополітичного відомства Румунії сказав, що не має точних даних, але в
    країні відчувається дуже солідна присутність російського шпигунства. Водночас
    коментуючи позицію Посольства Росії в Румунії, яке назвало рішення румунського
    МЗС про вислання російського дипломата «проявом колективного політичного
    божевілля» Теодор Мелешкану сказав, що політичним божевіллям був напад в
    Солсбері. «Твердження, згідно з
    яким реакція на божевілля є так само божевіллям, є помилковим. Те, що
    відбулося є безпрецедентним фактом нашої епохи, тільки під час холодної війни
    доходили до вбивства агентів, які переходили на інший бік. З чисто юридичної
    точки зору використання нейротоксических речовин для знищення агента на
    території іноземної держави є порушенням Конвенції про заборону хімічної
    зброї», – сказав міністр.




    З іншого боку, як передає наш кореспондент у Вашингтоні,
    експерти американського аналітичного
    центру «Атлантична рада» вважають, що реакція на отруєння Сергія Скрипаля може призвести до змін у ставленні Росії до
    України. З одного боку, тому, що Росія боїться масштабного бойкоту чемпіонату
    світу з футболу, який вона проведе влітку, а з іншого боку, Лондон може вдарити
    по російських олігархах. «Путін і його
    близьке оточення мають два основних побоювання більш наступальної реакції
    Заходу на хімічний напад на колишнього шпигуна Скрипаля та його доньку і, в
    першу чергу, з точки зору чемпіонату світу влітку в Росії. Москва боїться
    бойкоту об’єднаним фронтом на чолі зі Сполученим Королівством. По-друге, Кремль
    боїться, що Великобританія може запровадити цільові фінансові та візові санкції
    проти наближених до президента Путіна олігархів. А це, як пояснив в
    Атлантичній раді аналітик Андерс Аслунд, може, ймовірно, завдати потужного
    удару фінансовій системі Володимира Путіна, через яку він та його друзі
    вилучають з державних компаній щорічно
    від 20 до 25 мільярдів доларів, з яких половина лише від «Газпрому».»






    Водночас режиму Путіна стає все складніше приховувати
    людські втрати в конфлікті на сході України, – кажуть американські експерти.
    Зокрема колишній член спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Майкл
    Бочурків зазначив, що Кремлю стає все важче приховувати справжню кількість
    загиблих від конфлікту на Донбасі. В останні місяці як іноземні, так і
    опозиційні російські ЗМІ оприлюднили інформацію про значні втрати серед
    повстанців. Сьогодні вже ні для кого не є секретом, що досягнення цілі на сході
    України обходиться Росії все дорожче і вимагає більш складної і дорогої
    технології. Американський експерт не виключає, що в нинішньому контексті у
    президента Путіна може виникнути спокуса організувати гідний відступ з України,
    що позбавить Росію інших санкцій, які може запровадити Захід.

  • 25 – 31 березня 2018 року

    25 – 31 березня 2018 року

    100-річчя об’єднання Бессарабії з Батьківщиною


    Парламент
    Румунії у вівторок провів урочисте
    засідання з нагоди 100-ї річниці об’єднання Бессарабії з
    Румунією. Була прийнята Декларація, в якій зазначається, що Парламент вважає
    законним
    бажання тих громадян Р. Молдова, які підтримують
    возз’єднання з Румунією як природне продовження процесу розвитку і становлення румунської нації. Бессарабія,румунська провінція, яка протягом 106 років перебувала під окупацією Російської
    імперії, об’єдналася з Батьківщиною в 1918 році. Однак в 1940 році Радянський Союз виснув Румунії ультиматум і знову анексував цю територію, на частині якої була
    створена нинішня Республіка Молдова. Утиснений та заперечений в часи СРСР, румунізм був спотворений на цій території
    шляхом винайдення в радянських
    лабораторіях молдавської мови і самобутності, окремої від румунської. Тим часом вже багато років, кожен виборчий цикл набуває форму запеклих боїв між політиками, які підтримують європейську
    інтеграцію і тими, хто хоче повернути Республіку Молдова на
    орбіту Росії. Слід ще згадати що в 1992 році російські війська підтримали проросійські
    сепаратистські амбіції в придністровському регіоні, де досі
    знаходиться велика кількість важкої російської зброї. Тому,на думку багатьох аналітиків перспектива возз’єднання з Румунією є відносно далекою. До такого часу більшість румунських політиків усвідомлюють важливість поглиблення зв’язків між Румунією і
    Р.Молдова та підтримки її європейських та євроатлантичних устремлінь найбіднішої в Європі сусідньої
    країни. З іншого боку в середу було підписано угоду про придбання румунською Transgaz аналогічної молдовської компанії Vestmoldtransgaz. У зв’язку
    з цим прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила: «З цього моменту ми можемо стверджувати, що компанія Transgaz стала регіональним гравцем, але в той же час ми раді енергетичному об’єднанню Румунії та Р. Молдова.» Ця угода сприятиме завершенню будівництва газопроводу Унгень-Кишинів, що буде продовження газогону, який з’єднує
    в даний час румунське місто Ясси з молдовським містом Унгень.»




    Суперечлива
    судова реформа



    Опозиційні парламентські Націонал-ліберальна партія та
    Союз Рятуйте Румунію вдруге оскаржили в Конституційному Суді щойно
    схвалену суперечливу судову реформу після того як Конституційний Суд оголосив
    неконституційними окремі положення трьох законів, що були прийняті взимку
    парламентською більшістю. У
    документах, поданих у четвер, зазначено 37 ознак неконституційності у нових
    редакціях трьох законів: про статус суддів та прокурорів, про судоустрій та про
    Вищу раду правосуддя. Опозиція піддала критиці поспішність і поверховість, з
    якими більшість узгодила ці нормативно-правові акти з рішенням Конституційного
    Суду і надалі стверджує, що навіть після внесених змін вони залишають
    можливості для зловживань і ставлять під сумнів незалежність правосуддя. Депутат
    НЛП Габрієль Андронакє наводить приклад: «У день прийняття, в пленумі
    Сенату до закону про внесення змін і доповнень до Закону №303 була внесена
    поправка, яку парламентська більшість назвала «законодавчо-технічною кореляцією»,
    коли фактично вона змінила визначення судової помилки. Ми вважаємо неприйнятним
    такі порушення парламентської процедури. Є також багато інших проблем змісту
    цих поправок, які роблять різні положення токсичними системи правосуддя Румунії.»
    З іншого боку, керівна Соціал-демократична партія каже, що зміни були здійснені
    з дотримання демократичних процедур і наполягають на гострій необхідності
    здійснення реформи правосуддя. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня: «Вони були
    оскаржені в Конституційному суді, Конституційний Суд, за винятком кількох
    статей, оголосив закони такими, що відповідають Конституції. Тепер подивимося,
    що вони знову оскаржать    .» Судді Конституційного Суду висловлять свою думку. Ця
    відчайдушність врешті-решт закінчиться.» Конституційний Суд Румунії оголосив,
    що розгляне відповідне конституційне
    подання 19 квітня.




    Дипломатичний
    скандал: Росія проти всіх


    Росія зображує із себе жертву і вирішила дати дзеркальну відповідь на рішення Заходу, надалі заперечуючи свою причетність до отруєння 4 березня у Великобританії отруєння колишнього розвідника
    Сергія Скрипаля та його дочки. Тим часом британська поліції
    повідомляє, найбільшу концентрацію нейротоксичної речовини знайшли біля вхідних дверей будинку.Зважаючи
    на послідовне нехтування Росією нормами міжнародного права щодо застосування хімічної зброї та в знак солідарності з Великобританією понад 20 країн Північної Америки, Європи та Австралії вирішили вислати майже 140 російських дипломатів. Крім того, в США
    Адміністрація Дональда Трампа вирішила закрили Консульство РФ в
    Сіетлі, стверджуючи, що воно знаходиться занадто близько до найбільшої американського бази атомних підводних
    човнів. І офіційний Бухаресту понеділок оголосив персоною
    нон-грата і вислав одного
    російського
    дипломата. Глава МЗС Теодор Мелешкану пояснив необхідність в солідарності, особливо в контексті БРЕКЗИТу, щоб довести, що Європейський Союз і надалі хоче мати дуже тісні стосунки
    з Лондоном у сфері оборони і безпеки, незважаючи на вихід
    цієї країни з єврейського співтовариства. Рішення Румунії є, мабуть, «проявом колективного політичного божевілля», -
    відреагувало Посольство Росії в Бухаресті. Згодом, у другій половині тижня, ситуація набула нових масштабів: Москва
    обіцяє дзеркальні кроки кожній країні у відповідь на висилку своїх дипломатів.



  • Дипломатична війна Росія – Захід

    Дипломатична війна Росія – Захід

    У той час як Москва продовжує заперечувати будь-яку причетність до отруєння колишнього шпигуна Сергія Скріпала та її дочки Юлії, на території Великобританії 4 березня, за що Лондон вказує на Росію – список країн, які вживають заходів у цьому сенсі збільшується. Десятки канцелярій оголосили про вислання, наслідуючи приклад Британії, яка видворила 23 російських дипломатів, на що Кремль відреагував дзеркально. Найбільша кількість персон нон грата була оголошена Сполученими Штатами, де адміністрація Трампа закрила російське консульство в Сіетлі на тій підставі, що воно занадто близько до найбільшої американської бази підводних човнів.

    Цей захід нищить те, що ще залишилось в двосторонніх відносинах зазначив російський посол у Вашингтоні, однак Білий Дім заявив, що він готовий покращити свої відносини з Росією, з умовою, щоб російський уряд змінив своє ставлення. Країни ЄС розглядають випадок отруєння нервово-паралітичним газом у Лондоні неприйнятними, і кілька держав, включно Румунія, вже оголосили про вислання. Спільні заходи на європейському рівні були встановлені на Європейській раді наприкінці минулого тижня, коли країни ЄС заявили про свою солідарність з Сполученим Королівством, стверджуючи, що Росія, швидше за все, несе відповідальність за напад у Солсбері, і немає інших правдоподібних пояснень.

    У Брюсселі президент Європейської Ради Дональд Туск зазначив, що в найближчі дні та тижні додаткові заходи, включаючи нові вислання, не будуть виключені. Також у Європі, Україна видворила 13 російських дипломатів у дусі солідарності з британськими партнерами та трансатлантичними союзниками та в координації з країнами ЄС. Подібно поступили і Республіка Молдова, Норвегія, Македонія, Канада та Австралія, які також входять до країн, які підтримують Великобританію в цьому скандалі. І Північноатлантичний альянс відреагував і вирішив вислати 7 російських дипломатів з Брюссельського представництва та запропонував Росії скоротити до максимум 20 дипломатичних співробітників, акредитованих в організації.

    Про це оголосив Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, який уточнив, що це рішення обмежить здатність Москви здійснювати шпіонаж у просторі Північноатлантичного альянсу. Росія не має нічого спільного з цим випадком отруєння -не перестає повторювати Кремль, засуджуючи те, що він називає провокаційні жести та обіцяє відреагувати.

  • 19 березня 2018 року

    ПРАВОСУДДЯ – Спеціальна парламентська комісія сьогодні внесла зміни до низки положень трьох законів, що регулюють сферу правосуддя, які нещодавно були
    оголошенні Конституційним Судом Румунії неконституційними. Зокрема йдеться про позбавлення Президента Румунії
    повноваження призначати та звільняти керівництво Верховного суду і надання
    цього повноваження Вищій раді магістратури. Так само глава держави позбавляється права відмовити у призначенні суддів та прокурорів-стажистів. У вівторок
    комісія продовжить роботу з узгодження положень трьох законів з рішенням Конституційного суду, після чого вони будуть
    винесені на голосування парламенту.




    ГРИП – З початку епідемічного
    сезону у Румунії кількість смертей від грипу сягнула 104. Про це у понеділок
    повідомив Національний центр контролю за трансмісивними захворюваннями. За
    даними Міністерства охорони здоров’я, з початку епідемсезону було підтверджено
    понад 1400 випадків захворювання на грип, але спеціалісти стверджують, що
    показник захворюваності не перевищує епідемічного порогу. Щеплення проти грипу
    вже зробили понад мільйон людей.




    НЕГОДА – У Румунії зберігається холодна, переважно хмарна погода, в
    північній, центральній, східній та південно-східній частинах країни очікуються опади. На більшій території країни очікується помірно сильний вітер, місцями, зокрема в центрі
    та на південному сході, очікуються пориви до 50-55 км/год, а в горах – до 80
    км/год. Мінімальна температура повітря опуститься до -10 градусів за Цельсієм,
    а максимальна вдень не перевищить позначки +5. Метеорологи оголосили
    жовтий код небезпеки снігопадів, мокрого снігу, ожеледиці та шквального вітру
    до другої половини вівторка. Попередження поширюється на 19 повітів західної,
    південно-західної, південної та південно-східної Румунії, в тому числі на
    Бухарест. В останні дні негода вплинула на повітряні та залізничні перевезення, а також на
    автомобільний рух, кілька населених пунктів на півдні країни залишилися без
    електрики.

    СБ -
    Партнерські відносини між Урядом Румунії та Світовим банком можуть бути зміцнені в найближчі
    кілька років шляхом розробки спільних проектів розвитку інфраструктури, – заявив
    віце-прем’єр-міністр Віорел Штефан. Згідно з поширеною сьогодні
    заявою у понеділок він провівзустрічзделегацієюСвітового банку на
    чолі з Тетяною Проскуряковою, уповноваженим директором з питань Румунії та
    Угорщини для доопрацювання майбутньої Рамкової програми партнерства на період
    2018-2023 роки. 14 червня документ буде представлений на затвердження Комітету
    Світового банку, – зазначається в заяві.




    ВИБОРИ – Володимир Путін у неділю впевнено виграв президентські вибори,
    отримавши приблизно 77% голосів. Явка на
    виборах президента Росії перевищила 67%. Спостерігачі Організації з
    безпеки і співпраці в Європі у понеділок повідомили,
    що вибори пройшли переважно демократично, незважаючи
    на відсутність реальної конкуренції та на порушення, спрямовані на підвищення явки. Наш
    кореспондент в Російській Федерації зазначає,
    що вперше російська влада організувала президентські вибори в Криму, де Володимир Путін, який очолює Росію, як президент або прем’єр вже 18 років, отримав понад 90% голосів. Західні уряди і Київ заявили, що вони не
    визнаватимуть результати голосування 18 березня на виборах президента Російської
    Федерації в анексованому в 2014 році Криму. Володимир Путін обійматиме свою посаду ще 6 років на
    тлі надзвичайно напружених відносин між Сходом і Заходом. До конфлікту в Сирії, кризи в Україні і заяв про втручання Москви у вибори президента США на користь Дональда Трампа, додаються останні
    звинувачення Лондона щодо причетності Росії до отруєння у Великій Британії
    колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля.




    ОТРУЄННЯ – ЄС рішуче засудив отруєння колишнього російського шпигуна
    Сергія Скрипаля та
    його доньки і дуже серйозно ставиться до звинувачень Великої Британії на адресу
    Москви. Про це йдеться у спільній заяві міністрів закордонних справ країн ЄС. Євросоюз
    шокований використанням, вперше за понад 70 років на європейській землі, військової
    нервово-паралітичної речовини, розробленої Росією і висловлює беззастережну солідарність
    та підтримку ЄС Великобританії. У понеділок Кремль закликав Велику Британію надати
    докази на підтримку тверджень про те, що Росія стоїть за цим нападом або, якщо
    ні, вибачитися. У відповідь на рішення Великобританії про
    вислання 23 російських дипломатів і замороження двосторонніх контактів, Росія вислала 23 британських
    дипломатів та вирішила припинити діяльність Британської ради в країні. Минулого
    тижня Міністерство закордонних справ Румунії висловила солідарність Румунії з Великою Британією.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп, почне виступи у турнірі в
    Маямі з другого кола змагань. У турнірі також гратимуть румунки Сорана Кирстя, Міхаєла Бузернеску, Ірина Бегу та Моніка
    Нікулеску. Загальний призовий фонд турніру в Маямі складає майже 8 мільйонів доларів.



  • 10 – 17 березня 2018 року

    10 – 17 березня 2018 року

    Поради від
    МВФ


    Щоб зберегти минулорічні темпи економічного зростання Міжнародний валютний
    фонд рекомендує Румунії забезпечити збалансоване
    поєднання грошово-кредитної та фіскальної політик та заохочувати інвестицій. Під час робочого візиту до Бухареста експерти МВФ мали
    зустріч з прем’єр-міністром
    Віорікою Денчіле, на якій наголосили на важливості покращення системи збору
    податків та збереження державних витрат в прийнятних рамках.
    Глава уряду зазначила, що економічні та
    фіскальні заходи, що вживаються урядом є ефективними,
    додавши, що в цьому році прогнозує зростання економіки
    на 6,1%, в основному за рахунок інвестицій, переважно з
    фондів ЄС. Протягом майже двох тижнів місія МВФ провела аналіз економіки
    Румунії – щорічна процедура
    для держав-членів, які не мають постійної угоди з цією структурою. Члени місії мали зустрічі
    з представниками як влади,
    так і політичних партій, профспілок, бізнес-асоціацій, академічних кіл та банків.




    Капризна весна


    Сильні опади та швидке танення снігу, викликане раптовим
    потеплінням, призвели до виходу з берегів багатьох річок Румунії. За даними
    Міністерства внутрішніх справ, десятки населених пунктів постраждали від повені у
    різних регіонах Румунії, а найгірша ситуація спостерігається в центрі країни. Глава
    МВС Кармен Дан особисто відвідала постраждалі населені пункти, у спробі переконати місцевих жителів, покинути свої домівки,
    поки небезпека повені не мине.




    Регіональні зустрічі у Бухаресті


    Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану прийняв своїх болгарського
    та грецького колег, Екатерину Захарієву і Нікоса Котзіаса, з якими, в рамках вже традиційного тристороннього діалогу, Бухарест-Софія-Афіни, обговорив питання стратегічного характеру в
    регіоні. Зокрема були розглянуті ситуація в країнах Західних Балкан, Східного
    сусідства, Чорноморського басейну, Дунайську стратегію і перспективи середньосхідного
    мирного процесу. Міністри зійшлись на тому, що фонди ЄС створені за принципом
    європейської солідарності і майбутній бюджет ЄС має бути збалансованим без
    скорочення субсидії для сільського господарства або згуртованості. Теж у Бухаресті
    на цьому тижні відбулася зустріч міністрів оборони дев’яти колишніх
    комуністичних країн, представників НАТО і Сполучених Штатів, під час якої була
    підкреслена необхідність посилення східного флангу Північноатлантичного альянсу. «Станом
    на сьогодні посилена союзницька присутність є на всьому східному фланзі Альянсу
    як на північному сході, у Балтійському регіоні, так і на південному сході, на
    національних територіях та в басейні Чорного моря», – заявив міністр оборони Румунії
    Міхай Фіфор. Румунія разом з Польщею є стрижнем «Ініціативи Б-9», яка також
    включає Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Словаччину та Угорщину. Їх
    представники узгодили свої позиції перед самітом НАТО на вищому рівні, що
    відбудеться в Брюсселі у липні.




    Солідарність з Великобританією


    Міністерство закордонних справ Румунії у середу поширило заяву, в якій
    зазначається, що Бухарест є солідарним з Великою Британією і рішуче
    засуджує використання нейротоксичної речовини військового призначення на
    території держави-союзника. Позиція Румунії була оприлюднена після того, як
    прем’єр-міністр Тереза Май заявила, що Москва винна в отруєнні колишнього російського
    агента Сергія Скрипаля, його доньки та британського поліцейського. Численні країни
    заявили, що отруєння Скрипаля є серйозним порушенням міжнародних норм та угод
    про заборону хімічної зброї.




    Уніоністська акція в Республіці Молдова


    Приблизно 120 міст і сіл Республіки Молдова прийняли
    символічну декларацію про об’єднання з
    Румунією. Мери і місцеві обранці, а також всі прихильники об’єднання, наприкінці місяця в Кишиневі візьмуть участь в урочистих зборах, щоб відзначити
    100-у річницю об’єднання Бессарабії з Румунією. Їх ініціатор, «Альянс за Сторіччя»,
    що складається з представників громадських організацій з Р.Молдова, Румунії та діаспори
    стверджує, що ця акція покликана підтвердити упевненість учасників в тому, що
    об’єднання з Румунією є єдиним способом відновити історичну правду, вступити в
    ЄС і НАТО та забезпечити добробут і свободу людей. Нагадаємо, що Бессарабія відокремилася
    від Російської імперії наприкінці Першої світової війни і згодом, 27 березня
    1918 року, об’єдналася з Румунією. Однак у 1940 році Радянський Союз після
    ультиматуму знову анексував цю східну румунську територію, на якій утворилася нинішня
    Республіка Молдова.


    Румунська
    книга в Німеччині



    Рівно через двадцять років від отримання цього статусу на цьому тижні Румунія знову стала почесним гостем Лейпцизького міжнародного книжкового ярмарку, в якому беруть участь понад 2500 експонентів з 48 країн. На заході, присвяченому просуванню читання, одному з найстаріших у своєму роді в
    світі, присутні вже відомі в німецькому просторі румунські письменники – Нора
    Юга, Мірча Кертереску, Норман Маня або Філіп Флоріан, а також молоді автори, такі як Лавінія Браніште та Богдан-Александру Станеску. Було представлено понад 40 перекладів
    румунської літератури, переважно за підтримки Національного книжкового центру Інституту румунської культури.

  • 13 березня 2018 року

    Б-9 -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс у
    вівторок прийняв
    міністрів оборони дев’яти країн східного флангу НАТО, які взяли участь в роботі «Ініціативи Бухарестська
    дев’ятка» (Б9).Глава румунської держави висловив переконання, що липневий саміт НАТО в
    Брюсселі стане важливою віхою в адаптації північноатлантичного альянсу до
    нинішніх викликів та загроз безпеці. Раніше міністр оборони Міхай Фіфор заявив, що країни східного
    флангу НАТО стикаються з низкою загальних та специфічних проблем з точки зору
    сприйняття ризиків і загроз безпеці. Учасники зійшлись на необхідності посилення співпраці
    для зміцнення східного флангу альянсу. У зустрічі взяли участь міністри оборони
    дев’яти колишніх комуністичних країн – Румунії, Польщі, Болгарії, Чехії,
    Естонії, Латвії, Литви, Словаччини та Угорщини, офіційні представники НАТО та
    представники Міністерства оборони США. Ця ініціатива була започаткована
    Румунією в 2014 році як платформа для поглиблення діалогу та співпраці між
    союзниками.






    МВФ – Спеціальна місія МВФ зустрілася
    сьогодні з членами комітету з питань бюджету, фінансів і банківської діяльності
    Палати депутатів Румунії для щорічної оцінки стану румунської економіки. У
    даний час Бухарест не має фінансової угоди з МВФ. За підсумками візиту минулої
    весни МВФ опублікував звіт, згідно з яким заходи з пом’якшення податкової
    політики, передбачені планом пріоритетних дій уряду на період 2017 – 2020 роки
    можуть призвести до збільшення дефіциту бюджету до 6% від ВВП до 2022 року.
    Найбільші податкові наслідки – 2,6% ВВП, матиме впровадження закону про єдину
    тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетних
    установ, що має здійснюватися у відповідності до можливостей наявного
    фіскального простору і підтримане зусиллями щодо реформування системи
    державного управління. Можливе зниження податкового навантаження на тлі
    зростання політичної напруженості може вплинути на споживання та інвестиції, а також чинити тиск на обмінний курс, зазначається в звіті.




    ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Румунії у
    минулому місяці зросла до 4,7% з 4,3% у січні, – повідомив Національний
    інститут статистики. Цей рівень є максимальним зареєстрованим за останні 5
    років. За даними НІС це зростання викликане подорожчанням продовольчих та
    непродовольчих товарів, а також послуг. Порівняно з лютим 2017 року вартість
    продовольчих товарів зросла на 3,7%, а непродовольчих – на 6,27%. І за
    послуги румуни змушені тепер платити на 3% більше, ніж торік. Минулого місяця
    Національний банк Румунії переглянув у бік збільшення з 3,2% до 3,5%, прогноз
    інфляції на поточний рік.

    ПРОТЕСТИ – Представники профспілки працівників
    охорони здоров’я Румунії у вівторок зустрілися з профільним міністром Соріною
    Пінтя, вимагаючи підвищення заробітної плати на 25% для всіх медичних
    працівників і скасування обмеження преміальних виплат на рівні 30%. Після
    зустрічі члени профспілки заявили, що протести, намічені на наступний тиждень
    будуть продовжені. У середу відбудеться публічне обговорення на тему преміальних
    виплат. У свою чергу міністр охорони здоров’я висловила надію, що сторони
    зуміють знайти рішення з тим, щоб уникнути крайніх дій.




    ВІЗИТ – Міністр європейських справ Віктор Негреску у понеділок здійснив робочий візит до Австрії, під час
    якої заявив, що Уряд Румунії виступає за посилення співпраці між двома країнами. Він
    зустрівся з його австрійським колегою Гернотом Блюмелем та іншими державними
    діячами. Під час переговорів сторони підтвердили свою прихильність зміцненню
    двосторонніх відносин та співпраці в європейських справах на тлі перейняття
    Австрією головування в Раді ЄС у другій половині 2018 року та Румунією в першій
    половині 2019 року. Також було підкреслено спільну мету головування двох країн
    в Раді ЄС, а саме: сприяти просуванню європейського порядку денного на основі
    єдності та згуртованості європейського проекту. Так само були розглянуті
    можливості спільного просування Стратегії ЄС для Дунайського регіону.




    США – Президент США Дональд Трамп сьогодні
    оголосив про відставку Держсекретаря Рекса Тіллерсона та призначення на його
    місце директора ЦРУ Майка Помпео. Лідер Білого дому заявив, що мав розбіжності з Тіллерсом щодо ядерної програми Ірану і, що хоче нову команду перед історичними переговорами з КНДР. Замість Помпео на посаду директора ЦРУ уперше в історії країни була
    призначена жінка – Джина Гаспель, яка до цього обіймала посаду заступника
    голови ЦРУ, – пише Reuters.




    ШПИГУНСЬКИЙ СКАНДАЛ – Росія не винна в
    отруєнні Сергія Скрипаля і готова співпрацювати з Великою Британією, якщо
    Лондон надасть їй доступ до хімічної речовини, якою були отруєні
    екс-співробітник ГРУ і його донька Юлія, – заявив міністр закордонних справ Сергій
    Лавров. Він відкинув ультиматум прем’єр-міністра Великобританії
    Терези Май, яка зажадала від Москви до кінця вівторка пояснень яким чином
    нейротоксичний препарат, вироблений в Росії, був використаний для отруєння
    колишнього російського агента і його доньки. Раніше Росія назвала звинувачення
    «необгрунтованими». Сергій Скрипаль та його донька Юлія були знайдені у
    несвідомому стані у парку в Солсбері 4 березня і був госпіталізовані після
    отруєння нервово-паралітичним речовиною. Так само був госпіталізований і британський поліцейський, який першим прибув
    на місце отруєння колишнього російського розвідника. Полковник військової
    розвідки РФ на пенсії Сергій Скрипаль у 2006 році був засуджений до 13 років
    ув’язнення за шпигунство на користь Сполученого Королівства, але у 2010 році
    він був звільнений і висланий на Захід в рамках обміну звинуваченими у
    шпигунстві, після чого Скрипаль отримав статус біженця у Великобританії.
    Дванадцять років тому в Лондоні був отруєний ще один російський шпигун
    Александр Литвиненко. Перед тим, як померти, він сказав, що його вбивство
    замовив Володимир Путін, але Кремль заперечив свою причетність.