Tag: охорона здоров’я

ТЕРАКТ У МОСКВІ – Міністерство закордонних справ Румунії засудило теракт в Москві і висловило співчуття сім’ям загиблих. «Румунія рішуче засуджує будь-яку форму тероризму і всі напади проти цивільних осіб», – йдеться у повідомленні МЗС Румунії в суботу в мережі X. МЗС Румунії також висловило співчуття сім’ям жертв теракту. Нагадаємо, що в суботу директор ФСБ Александр Бортніков доповів Путіну про затримання 11 осіб, зокрема чотирьох терористів, які безпосередньо брали участь у теракті у підмосковному концертному залі «Крокус Сіті Хол». Відповідальність за напад взяло на себе джихадистське угруповання «Ісламська держава». Чоловіки у камуфляжних костюмах відкрили вогонь з автоматів по присутніх на концерті, а кількість загиблих унаслідок теракту зросла до 150 людей, повідомляють AFP і Reuters. Російські слідчі заявляють, що це попередні дані та попередили, що кількість загиблих, як очікується, зросте. За даними Міністерства охорони здоров’я, 115 осіб госпіталізовано, в тому числі п’ятеро дітей. Раніше було повідомлено, що автомобіль з ймовірними нападниками затримали неподалік від кордону з Білоруссю та Україною.

УКРАЇНЦІ – Генеральний інспекторат прикордонної поліції Румунії повідомляє, що 22 березня приблизно 190 200 осіб, громадян Румунії та іноземців, та понад 57 200 транспортних засобів митний контроль та митне оформлення (як на в’їзді, так і на виїзді) у пунктах пропуску через кордон Румунії. До Румунії в’їхало 96 119 осіб, з яких 8 489 – громадян України. Таким чином, з лютого 2022 року і до 22 березня 2024 року, до Румунії в’їхало 7 600 853 громадянина України.

ШЕНГЕН – Входження до Шенгенської зони і з сухопутними коронами є метою, яку Румунія може досягти до кінця року, – заявив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою. За його словами, румунська сторона вже завершила підготовку до вступу з повітряними та морськими кордонами, відповідно до рішення Ради ЄС. Предою зазначив, що Румунія та Австрія чудово співпрацюють у сфері захисту кордонів, боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, додав, що запропонував своєму австрійському колезі Герхарду Карнеру розширити співпрацю за межі Шенгенської зони, зосередившись на боротьбі з наркоторгівлею та контрабандою людей. 31 березня громадяни Румунії та Болгарії зможуть подорожувати до країн-членів Шенгенської зони без прикордонного контролю, але лише в аеропортах та портах, через небажання Австрії дати свою згоду на повноправне входження до Шенгену. Згідно зі статистикою, 70% румунів, які подорожують за кордон повітряним транспортом, подорожують до країн, що входять до європейської зони вільного пересування.

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я- Румунія стикається з браком тисяч лікарів, інтернів і медсестер.  За даними Міністерства охорони здоров’я понад 8600 посад є вакантними і криза найгостріше відчувається в малих містах і селах. Понад 300 міст не мають сімейних лікарів, а в більш ніж половині міст не вистачає лікарів спеціалістів. У північно-західному повіті Селаж цю проблему частково вирішили за допомогою лікарів-пенсіонерів, а також шляхом створення вторинних медичних закладів. Щоб привабити молодих лікарів, які не зацікавлені працювати в сільській місцевості, мерії модернізували амбулаторії, забезпечують лікарів службовими помешканням, а в деяких випадках навіть надають службові автомобілі.

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії створило на своєму веб-сайті www.mae.ro розділ «Вибори до Європейського парламенту – 9 червня 2024 року», присвячений інформуванню румунських виборців за кордоном. Громадяни Румунії, які мають намір голосувати на виборчих дільницях, створених за межами Румунії, матимуть доступ до інформації про процедуру голосування, документи, що посвідчують особу, на підставі яких вони можуть скористатися своїм правом голосу та інші деталі, пов’язані з виборами. Список закордонних виборчих дільниць буде опублікований не пізніше, ніж за 30 днів до дати виборів. Розділ, присвячений виборам до Європейського Парламенту, буде постійно оновлюватися. Міністерство закордонних справ радить громадянам Румунії, які перебувають за кордоном або подорожують за кордон, заздалегідь ознайомитися з процесом голосування та вчасно перевіряти свої документи, що посвідчують особу, щоб здійснити своє право голосу в найкращих умовах. Вибори до Європарламенту намічені в Румунії на 9 червня, одночасно з місцевими виборами. Крім цього у вересні пройдуть президентські вибори, а в грудні – парламентські.

ШКОЛА – У наступному навчальному році Румунська Академія призначить 10 стипендій у розмірі 1 000 леїв (еквівалент близько 200 євро) на місяць для старшокласників, які живуть у неблагополучному середовищі. Критеріями відбору є виняткові результати в шкільних конкурсах та олімпіадах, середня оцінка не менше 9,50 і дохід на члена сім’ї нижче середнього по країні. Заявки можна подавати не пізніше 30 квітня. Учні, відібрані для отримання стипендій наступного року, також матимуть можливість взяти участь у літній школі, організованій Румунською Академією в Центрі культури та сталого розвитку «Цара Хацегулуй Ретезат».

ФУТБОЛ – Збірна Румунії з футболу в п’ятницю ввечері зіграла внічию 1:1 з Північною Ірландією в товариському матчі в Бухаресті. У вівторок Румунія зіграє проти Колумбії на нейтральному полі в Мадриді, Іспанія. Це перші два товариські  матчі румунських футболістів цього року напередодні ЄВРО-2024, що відбудеться влітку в Німеччині. У червні Румунія також зіграє товариські матчі в Бухаресті проти Болгарії та Ліхтенштейну. На Євро 2024 румуни гратимуть у групі E з Бельгією, Словаччиною та переможцем вівторкового матчу плей-офф між Україною та Ісландією. У ніч на четвер у півфінальних матчах плей-офф ісландці перемогли Ізраїль з рахунком 4:1, а українці обіграли команду Боснії з рахунком 2:1.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя сьогодні зіграє проти американки Слоан Стівенс у другому колі турніру WTA 1,000 у Маямі, штат Флорида з призовим фондом у майже $9 млн. Через дощ матч був призупинений на рахунку 5:2 у першому сеті на користь Сорани Кирсті. Три інші румунки, Сімона Халеп, Ана Богдан та Жаклін Крістіан, вилетіли з першого раунду. Нагадаємо, що Халеп, колишня перша ракетка світу, повернулася в теніс після півторарічної дискваліфікації за вживання допінгу.

Централізовані дані показують, що рак залишається основною проблемою охорони здоров’я в усьому світі, будучи однією з основних причин передчасної смерті людей віком від 30 до 69 років у 134 країнах. Ці країни, з-поміж яких і Румунія, вирішили зробити більше для профілактики та лікування тих, у кого діагностовано це захворювання. У результаті співпраці між відповідальними органами влади у сфері громадського здоров’я, лікарями – у тому числі з приватного сектору – та асоціаціями пацієнтів було розроблено Національний план із запобігання та боротьби з раком, ініціатива глави держави, що стартувала близько 11 місяців тому.

І тепер, після проходження всіх необхідних етапів, Закон про затвердження цього плану, який реалізується на період 2023-2030 рр, був підписаний та оприлюднений президентом Клаусом Йоханнісом: «Ми зобов’язані діяти зараз від імені всіх тих, хто програв битву з цією хворобою, і тих, хто сьогодні стикається з драматичним діагнозом. Медична наука має видатні досягнення, ми маємо найсучаснішу технологію, що перетворює рак на хворобу, яку можна контролювати. Румуни мають право на ці нововведення сучасності».

Нормативний акт передбачає, що всі громадяни Румунії, які перебувають на території Румунії, мають постійне або тимчасове місце проживання в Румунії, громадяни держав-членів ЄС, а також іноземці та особи без громадянства, чиє постійне або тимчасове місце проживання знаходиться в Румунії, мають право, гарантоване державою на медичні послуги, соціально-психологічну підтримку, включені до Національного плану профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями. Йдеться про медичні послуги з профілактики, діагностики та лікування онкологічних захворювань, послуги з догляду, зокрема паліативні послуги, психоонкологічні послуги, соціальні послуги та щомісячні норми харчування. Румунія практично відповідає європейським стандартам у цій галузі.

Цей підхід був тим більше необхідним, оскільки, на жаль, цифри для Румунії досить тривожні, пояснила в інтер’ю Радіо Румунія радник президента в Департаменті охорони здоров’я, лікарка Діана Пеун: «Рак є дуже важливою проблемою громадського здоров’я після серцево-судинних захворювань, тому цей план, який містить дуже чіткі цілі, був необхідним. Наприклад, національні скринінгові програми були введені в дію. До цього часу ми на рівні МОЗ фінансували лише скринінг на рак шийки матки, і ми хочемо впровадити від тепер скринінг на інші види раку. Також є бажання створити національний онкологічний реєстр з підреєстрами всіх поширених у нашій країні видів раку. Хочемо впровадити мультидисциплінарний підхід у тому сенсі, що пацієнта не може лікувати лише один лікар. Потрібна мультидисциплінарна команда, яка проаналізувала би ситуацію пацієнта, визначила етапи лікування – операцію, променеву терапію, хіміотерапію, у природному та найбільш правильному порядку для хворого».

Крім того, оскільки з’явилася серія інноваційних методів лікування, які є дорогими і які Національний будинок страхування не може фінансово підтримати з самого початку, було запропоновано створити фонд інновацій у сфері охорони здоров’я, який би надавав румунським пацієнтам доступ до цих нових методів лікування.

Криза, породжена пандемією COVID-19, призвела до змін у навчальній
практиці. Через закриття навчальних
закладів, учні та викладачі адаптували свої програми до нового стану справ. Персональний комп’ютер, планшет чи мобільний
телефон кожного замінили фізичне навчання в
класах, перетворившись на простір для зустрічей з навчальними цілями.

Не тільки учні змушені були раптово адаптуватися до нової шкільної програми
та змін, притаманних навчальному процесу, а й їхні батьки. Взаємодія за посередництвом екрану з однокласниками та з викладачем з кожного предмету, практично, принесла школу додому. Однак,тиск був відчутним протягом усього цього періоду, надзвичайно високий для багатьох батьків, чиї діти навчалися за
допомогою комп’ютера.

Онлайн-прес-конференція, організована SuperTeach, представила як результати
останнього опитування в Румунії на тему сприйняття батьків щодо
проведення онлайн-навчання, так і проблем, що виникають у контексті оголошення
надзвичайного стану. Фелікс Тетару, співзасновник SuperTeach: «Виходячи з того,
що ми дізналися від викладачів, ми почали організувати вебінари та конференції та адаптувати
всю тематику та гостей до їх потреб. Але будь-яка ситуація – і це дуже важливо, особливо в системі
освіти – потребує зворотного зв’язку. Вчителі потребують зворотного зв’язку від
батьків та дітей. Тому ми
провели друге дослідження, разом з Open-I Research, разом з Адіною Ніка. Батьки відповідали на запитання, після
чого ми запросили двох експертів, які б пояснили, з різних точок зору, як з
точки зору управління освітою, так і з точки зору участі батьків, про ці ситуації, які
ми виявили у батьків».

Опитування проведене Адіною Ніка, консультантом та дослідником Open-I, проаналізувало наслідки у психологічному плані та те, що означає з точки зору
соціальної взаємодії, навчання з дому: «Перш за все, я хочу зазначити позитивне ставлення батьків щодо онлайн-освіти. На них було чимало тиску, і ми очікуємо, що й повернення до школи
буде теж великим тиском. Я також хочу наголосити на стані батьків. Вони були дуже стурбовані призупиненням навчання, тим більше, що коли було взято рішення про закриття шкіл, сталася велика перерва
у спілкуванні з боку викладачів. Що стосується дітей, цікавим є те, що для них закриття школи означало брак соціального життя».

Протягом усього періоду
ізоляції, батьки в Румунії стикалися не лише з адаптацією до
нового повсякденного способу життя чи труднощами, що виникають на роботі, а й з
підтримкою, яку вони повинні були надати дітям під час онлайн-навчання. У більшості випадків, дистанційна робота батьків та заняття на аудіо-відео веб-платформах дітей проводилися паралельно. Адіна Ніка: «Батьки були так би мовити «дуже постраждалим сегментом» від усіх цих змін, адже мова йшла не лише про зміну роботи з дому або навіть втрату місця праці, а й про те, що вони стикнулися раптово із тим, що діти залишалися вдома і на додаток їм треба
було займатися багатьма іншими заходами. Від приготування їжі та часу,
проведеного з дітьми, до надання допомоги дітям у
процесі навчання та допомогти їм адаптуватися до технологій. Це було серйозною зміною, і, отже, тиск на батьків був дуже високим».

Опитування SuperTeach
також проаналізувало психологічний вплив на батьків, їх побоювання будучи безпосередньо пов’язані з почуттям соціальної
незахищеності: «Надійшло багато побоювань з боку батьків. Основна тема стосується охорони здоров’я, власного здоров’я, здоров’я дітей, батьків, але
у них також є побоювання щодо системи освіти. Чи матеріал, який учні вивчали дистанційно цього навчального року буде
закріплений колись, і це питання особливо стосується учнів 8- гота 12-го класів. Усі ці побоювання нашаровуються
на фінансову незахищеність».

Також турбота щодо правильного ставлення до власних дітей була однією з невідомих батьківських рівнянь
цього періоду. Я занадто суворий зі своєю дитиною чи навпаки? саме це питання проросло у свідомості більшості.
Адіна Ніка пояснює: «На запитання про основні труднощі
цього періоду, перше, що було згадано, – стосувалося рівноваги між суворістю та гнучкістю. Вчителі раптом зникли, вони не знали, як
реагувати, і першою їхньою реакцією було перестати з’являтися. Батьки залишилися з дітьми вдома, вони не знали, що з ними робити. Тому головне питання полягало в тому, скільки гнучкості вони повинні проявляти щодо власних дітей, якою мірою дозволити їм насолоджуватися цими нав’язаними міні-канікулами чи навпаки
скільки суворості проявити у стосунках з дітьми».

Незважаючи на це,
деякі батьки-респонденти вирішили бачити у цій ситуації повну частину склянки. Пристосування до змін
здається їм однією з навичок, якими користуються їхні діти і навіть вони самі
після нав’язаного періоду ізоляції. Адіна Ніка: «Ми також запитали їх про те, що вони вважають позитивним за цей період. Цікавим є те, що вони відповіли, що цей період був можливістю для дітей навчитися адаптуватися до змін. Знову ж таки, додаткова можливість спілкуватися
та займатися більшою кількістю сімейними заходами. І, по-третє,
експериментування цифрових платформ. В основному, основна зміна у дітей була
пов’язана з переходом від офлайн до онлайн».

Ініційований Фондом
«Румунські бізнес-лідери», групою «EDUCATIVA» та Інститутом особистісного
розвитку, SuperTeach – це проект, який сприяє зосередженню уваги на потребах учнів та підготовці викладачів відповідно до принципів відкритого менталітету.

Заступник президента Повітової
ради Тульча Думітру Мерджяні та міський голова Ізмаїла Андрій
Абрамченко підписали, 25 березня у Тульчі, грантову угоду по проекту Транскордонна інфраструктура
охорони здоров’я, фінансованого ЄС. Проектом передбачено ремонт та оснащення чотирьох лікарень:
Повітової лікарні швидкої допомоги м. Тульча, міської лікарні Мечін, Дунайської обласної лікарні Одеської обласної ради та
Ізмаїльської міської лікарні.

Головним
партнером проекту виступає повітова рада румунського міста Тульча, а партнерами – Асоціація транскордонного
співробітництва «Єврорегіон «Нижній Дунай», міська лікарня міста Мечін
(Румунія). З української сторони – виконком Ізмаїльської міськради та Дунайська
обласна лікарня. Загальна вартість
проекту становить 4,25 млн. євро, з яких внесок ЄС через Європейський
інструмент сусідства становить 3,780
000, а решта внесок партнерів. Термін реалізації проекту – 36 місяців.

У заході, що
відбувся у місті Тульча, взяли участь
представники партнерів по проекту Наталія Будеску, директор Асоціації
транскордонного співробітництва Єврорегіон Нижній Дунай, Георге
Векару, мер міста Мечін, Чезар Грозаву,
виконавчий директор Сучавського
Регіонального бюро прикордонної співпраці, Ігор Бабаян, директор Агентства з питань
транскордонного співробітництва Ізмаїла, та Валентин Строя, директор Ізмаїльського
Бюро сприяння інвестиціям-згідно речнику Тульчанської повітової ради.

«Це важливий момент для Тульчі та Ізмаїла,
перший важливий крок після Угоди про співпрацю, підписаної два роки тому між Тульчанською
Повітовою радою та Ізмаїльською мерією. Проект передбачає ремонт секції
стерилізації та відділення ортопедичної хірургії з усіма відповідними засобами,
а також ремонт частини лікарні в місті Мечін,
або ініціювання оперативної системи телемедицини на рівні задіяних медичних
підрозділів. Я хочу привітати всіх, хто бере участь у
цьому проекті, команду Повітової ради, Ізмаїльську команду та Єврорегіону «Нижній
Дунай», тому що сьогодні ми можемо підписати цю угоду», – сказав віце-президент
Тульчанської повітової ради Думітру Мерджані.

«Я впевнений, що
ми зустрінемося багато разів, тому що в оцінці є й інші контракти щодо
фінансування. Цей рівень транскордонного співробітництва та освоєння
європейських фондів є унікальним у нашому регіоні. Більш важливий цей проект
для нас, оскільки фінансування спрямоване на педіатрію. Я переконаний, що
незабаром наше транскордонне співробітництво стане прикладом хорошої практики для інших», -
сказав Ізмаїльський міський голова Андрій Абрамченко.

Поряд з цим
проектом у рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020 отримають
фінансування (приблизно 17 мільйонів євро) ще три великі інфраструктурні
проекти, схвалені Європейською Комісією наприкінці 2018 року: Підвищення
безпеки населення через управління надзвичайними ситуаціями; Чиста ріка Дунай
та Регіональне співробітництво для запобігання та боротьбу з транскордонною
злочинністю.

Спільна операційна програма Румунія-Україна 2014-2020 фінансується
Європейським Союзом через Європейський інструмент сусідства. Програма
стосується прикордонної зони між Румунією та Україною і сприятиме досягненню
загальної мети Європейського інструменту сусідства: розвиток регіону та добросусідства через транскордонне співробітництво на користь держав-членів та
країн, що не є членами ЄС, але які є сусідами. Спільна операційна програма Румунія-Україна передбачає фінансування у розмірі близько 60
мільйонів євро громад, що живуть по обидва боки кордону двох держав.

Головний антикорупціонер Румунії залишається на посаді

Президент
Румунії Клаус Йоханніс у понеділок повідомив, що не задовольнив клопотання міністра
юстиції Тудорела Тоадера про про відставку Голови антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші.
«Наведені аргументи не переконали мене», – сказав глава держави, чиї радники
зробили оцінку цієї вимоги міністра юстиції, яку раніше відхилила й Вища рада
магістратури. Тудорел Тоадер зажадав відставки пані Кьовеші в лютому, коли
звинуватив її у перевищенні повноважень і завданні шкоди іміджу держави за
кордоном. Тепер він оголосив, що оскаржить рішення президента в Конституційному
Суді. У своїх діях Тудорел Тоадер покладається на політичну підтримку керівної Соціал-демократичної
партії і прем’єр-міністра Віоріки Денчіле. Опозиція, однак підтримує президента.
Націонал-ліберальна партія привітала рішення глави держави і назвала смішними
сформульовані міністром звинувачення. А Союз Рятуйте Румунію
стверджує, що відхилення цього подання є правильним і природним рішенням,
особливо на тлі «наступну керівної коаліції СДП-АЛДЕ на правосуддя.

Протести в лікарнях

Профспілка
працівників охорони здоров’я «SANITAS» повідомила про намір організувати великий мітинг у Бухаресті, а потім
– загальний страйк на знак протесту проти обмеження максимального розміру доплат,
надбавок, премій, що зменшило реальну зарплатню окремих категорій медичних
працівників. Перший заступник «SANITAS» Юліан Попе озвучив графік акцій
протесту: на 26 квітня заплановано мітинг в Бухаресті, 7 травня відбудеться
попереджувальний страйку з припиненням роботи на дві години, а 11 травня
почнеться загальний страйк. Основною причиною невдоволення членів профспілок є застосування
30%-го обмеження доплат, надбавок і премій в сфері охорони здоров’я, в
результаті чого у березні доходи багатьох медпрацівників скоротилися до 300
євро. Вже майже тиждень працівники багатьох лікарень щоденно проводять спонтанні
протести проти нового закону про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетній сфері.
Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зажадала від міністрів охорони здоров’я, праці
та фінансів знайти шляхи вирішення проблем із заробітною платою та долучити до цього директорів лікарень. Раніше
міністр Соріна Пінтя заявила, що скоротилася зарплатня всього близько 10%
медичного персоналу і додала, що цю проблему повинні вирішити керівники
лікарень за рахунок власних коштів.

Румуни в Італії

Італія
зацікавлена в інвестуванні в сільське господарство, технологічні інновації,
енергетику та оборону Румунії, – заявив у четвер виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Італії Паоло Джентілоні. Він
був прийнятий президентом Клаусом Йоханнісом та прем’єр-міністром Віорікою Денчіле,
а дискусії були зосереджені на зміцненні двосторонніх відносин, які сторони
вважають привілейованими. Італія є стратегічним партнером Румунії, а обсяг
взаємної торгівлі за підсумками 2017 року сягнув 14 млрд. євро, що є рекордом останнього
десятиліття. Ми маємо в Румунії дуже різноманітну присутність
італійських інвестицій, – заявила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. Прем’єри
також обговорили різні аспекти життя румунської громади в Італії та італійської
– в Румунії, Паоло Джентілоні заявивши, що в цей момент в його країні проживають
понад 1 млн 300 тис. румунів, які все краще інтегруються в суспільство. І
президент Клаус Йоханніс висловив своє задоволення ситуацією румунів в Італії:
«Ми обидва дуже задоволені і раді, що ці дві громади не тільки прийняті, а й
добре інтегровані. Ми раді італійцям в Румунії, які добре інтегровані в наше
суспільство, це громада з численними бізнесменами, а румуни, кількість яких в
Італії становить один мільйон триста тисяч осіб, складають громаду з високим
ступенем інтеграції і дуже добре прийняту в Італії.» Сторони також обговорили питання
майбутнього ЄС, а також піврічне головування Румунії в Раді ЄС з 1 січня 2019
року.

Резван Бурляну переобраний на посаду
президента ФФР

Чинний президент
Федерації футболу Румунії Резван Бурляну у середу був обраний на новий
чотирирічний термін. Його кандидатуру підтримали 168 із 197 присутніх у залі. Його
головний контр-кандидат, колишній футболіст Йонуц Лупеску, представник «золотого
покоління» 90-х років набрав лише 78 голосів. Вирішальним чинником стало те, що
Бурляну упродовж всього періоду перебування на чолі ФФР з 2014 року підтримав нижчі
ешелони румунського футболу, і здобув перемогу завдяки голосам представників малих
клубів, нижчих ліг, жіночого футболу або футзалу. За даними ЗМІ за нього
проголосували лише два клуби Прем’єр-ліги «ЧФР» Клуж та ФК «Ботошани». «Я буду
президентом, який робитиме все для забезпечення єдності. Єдності людей з
добрими намірами», – сказав Резван Бурляну після підрахунку голосів.

Візит президента Сербії до Бухареста

Румунія має чудові відносини з Сербією і вони
будуть ще кращими, – заявив президент Клаус Йоханніс у Бухаресті після зустрічі
зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Глави держав обговорили
двосторонні відносини та заходи, необхідні для стимулювання постійно зростаючих
економічних відносин. Об’єднання енергетичних і транспортних мереж є іншим
важливим питанням, – сказав глава румунської держави, додавши, що це полегшує товарообмін
між двома країнами. Клаус Йоханніс зазначив, що румуни в Сербії та серби в
Румунії грають дуже важливу роль в посиленні містка між двома країнами. Президенти
обговорили й європейські прагнення Сербії, а також те, як Румунія зможе
підтримати свого сусіда на європейському шляху. Глава румунської держави вважає,
що не можна говорити про прогрес в цьому напрямку без знайдення рішення в
справі Косова. Клаус Йоханніс: «Рішення не може бути нав’язане ззовні, але воно
може бути знайдене відповідними сторонами. Незалежно від того яке рішення буде
знайдене, воно повинно бути правильним і взаємоприйнятним для сторін. Я не можу
уявити собі рішення для Косова з яким не згодні серби, а також не можу уявити рішення для Косова, з яким не згодна будь-яка інша зацікавлена сторона.» У
свою чергу, Президент Сербії сказав, що він вдячний за підтримку, яку Румунія надає
Сербії на її європейському шляху, додавши, що Белград прагнутиме знайти
компромісне рішення. Нагадаємо, що Румунія є однією з п’яти країн ЄС, які не
визнали незалежність, проголошену 10 років тому Косовим, колишньою сербською провінцією,
в якій більшість населення складають албанці.

Про правосуддя в Румунії

Румунська держава
має повернути один мільярд євро, конфіскованих у кримінальних провадженнях Національної
антикорупційної дирекції, – заявила керівник управління Лаура Кодруца Кьовеші.
Головний прокурор сказала, що коли говорить про накладення арешту на майно, має
на увазі лише активи на території Румунії, але цікаво, що зараз серед
правопорушників спостерігається тенденція відкривати рахунки в інших країнах. Тепер
податкові органи Румунії зобов’язані якнайшвидше виконати судові рішення, – додала
Лаура Кодруца Кьовеші. У 2017 році прокурори наклали арешт на майно, вартістю
понад двісті мільйонів євро. У свою чергу Генеральний прокурор Румунії Августін
Лазер на презентації підсумків роботи Генеральної прокуратури за 2017 рік
сказав, що у минулому році прокурори здійснили процесуальне керівництво майже в
1,75 млн кримінальних справах, було спрямовано до суду обвинувальні акти у
більш ніж 550 тис кримінальних провадженнях і майже 60 тис підсудних постали
перед судом. З них 35% порушили правила дорожнього руху, що було спричинено
двома основними причинами: поганою дорожньою інфраструктурою та невідповідною
поведінкою водіїв, зокрема водіння автомобіля в нетверезому стані. Він також
повідомив, що в минулому році зросла кількість випадків насильства в сім’ї, а
також зросла майже до чотирьох тисяч кількість неповнолітніх правопорушників,
які постали перед судом. З іншого боку у доповіді «Європейський семестр»,
оприлюдненій на цьому тижні Європейська Комісія зазначає, що «незворотність
прогресу Румунії в боротьбі з корупцією недавно опинилася під загрозою». Єврокомісія
вважає, що бажання ліво-центристської парламентської більшості здійснити
суперечливу судову реформу і значний тиск на суддів і прокурорів «можуть
негативно вплинути на незалежність судової системи і знищити прогрес, здобутий
за останні десять років».

Економіка Румунії в європейському контексті

Обмежений прогрес – таким є основний висновок
доповіді, складеної Європейською Комісією й опублікованої у середу щодо
способу, в який Румунія виконала рекомендації Брюсселя в економічному плані. Згідно
з документом, упродовж цього року Бухарест має докласти значних зусиль з точки
зору дотримання вимог податкового законодавства та збору податків, щоб досягти
середньострокової бюджетної мети. З іншого боку, лідер за економічним зростанням
в Європейському Союзі з 7% ростом ВВП у 2017 році порівняно з попереднім роком,
Румунія матиме стійке зростання і цього року. До такого висновку нещодавно прийшли
експерти Національного банку Румунії, які стверджують, що з 2019 року ці темпи уповільняться.
Аналогічні дані містяться і в останній оцінці агентства Standard&Poor’s.
Таким чином, в цьому році ВВП Румунії може зрости на 4,7%, і становитиме
приблизно 3,5% річних в 2019-2021 роках. З-поміж найбільших загроз для економіки
експерти відзначають часті політичні зміни в Румунії, але стверджують, що
найбільшу стурбованість викликаю численні спроби внести змінити до чинного законодавства.

Криза імуноглобулінів у Румунії

Для виходу з кризи імуноглобулінів, що суттєво
впливає на життя багатьох людей, у понеділок Румунія офіційно звернулася по
допомогу країн ЄС. Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя повідомила про
активування Європейського механізму цивільного захисту, що є інструментом
ефективного управління надзвичайними ситуаціями. Як опинилася країна в цій
ситуації? Виробники, які забезпечували понад 80% потреби в таких продуктах
покинули румунський ринок, породжуючи кризу, яку румунська влада досі не зуміла
вирішити. З іншого боку з початку
епідемічного сезону кількість летальних випадків, спричинених грипом і його
ускладненнями стрімко зростає і наближається до 100. Проте, міністр охорони
здоров’я Соріна Пінтя стверджує, що наразі немає підстав для оголошення
епідемії грипу в Румунії.

Румунська система охорони
здоров’я потребує «шокової терапії» для відновлення медичної інфраструктури,
придбання сучасного обладнання та мотивації персоналу, – заявив прем’єр-міністр,
соціал-демократ Міхай Тудосе.

На його думку для цього потрібні послідовні
інвестиції в інфраструктуру, щоб надолужити те, що не було зроблено вчасно в
цій сфері. Він сказав, що кабінет міністрів зараз розглядає питання
будівництва восьми регіональних лікарень та республіканської лікарні,
відповідно до Плану дій уряду.

Водночас Міхай Тудосе наголосив
і на необхідності належної мотивації медичного персоналу, який для отримання найкращих результатів має
бути добре оплаченим. Прем’єр-міністр нагадав, що в перші вісім місяців 2017
року середній заробіток в системі охорони здоров’я збільшився на 35%. Він
також сказав, що буде продовжена програма підтримки румунської медицини шляхом
подальшого збільшення заробітних плат після набуття чинності 1 січня 2018 року
нового закону про оплату праці бюджетників. Прем’єр-міністр вважає абсолютно
необхідним придбання сучасного й ефективного обладнання для правильного
діагнозу і визначення найбільш ефективних методів лікування пацієнтів.

У зв’язку з цим
Міхай Тудосе оголосив, що урядом були підписані договори про закупівлю для 34
лікарень медичного діагностичного обладнання, вартістю близько 20 мільйонів
євро. Він каже, що це важливий крок до забезпечення якісних медичних послуг.
Міхай Тудосе: Це крок до нормального стану речей, з тим, щоб будь-який румун,
який звертається до найближчої лікарні, або потребує екстреної і невідкладної
медичної допомоги зміг скористатися всім необхідним у відповідності до свого
права на охорону здоров’я.

У свою чергу, міністр охорони здоров’я
Флоріан Бодог сказав, що, підписавши ці договори він намагається втілити в
життя мету, яку поставив перед собою коли погодився посісти цю посаду, а саме,
щоб в кожна лікарня Румунії була оснащення сучасним обладнанням візуалізації та
діагностики. Флоріан Бодог: У Плані дій уряду це звучить так: оснащення
комп’ютерним томографом і магнітно-резонансним томографом всіх повітових лікарень
Румунії, які не мають цього обладнання. Ці лікарні матимуть таке обладнання і
не будуть залежати від приватних операторів.

Відповідний проект буде профінансований коштами кредитного договору на загальну суму 250 млн євро, укладеного Румунією зі Світовим банком в 2014 році і розблокованого в 2017 році. Крім придбання медичного обладнання та апаратури договором передбачено будівництво нових відділень швидкої медичної допомоги, анестезії та інтенсивної терапії, опікових відділень, операційних блоків, а також ремонт інших відділень лікарняних закладів та придбання необхідного обладнання.

Чи можна говорити про наближення до вирішення кризи
вакцин в Румунії?

Протягом
вже тривалого часу батьки не могли зробити щеплення своїм дітям, оскільки в
лікарнях та аптеках бракувало необхідних вакцин. А наслідки не змусили себе чекати.
У 38 з 41 повіту країни станом на сьогодні зареєстровано майже 4900 випадків захворювання на кір.
Більше 20 дітей померли від цього захворювання й ускладнень.

Нещодавно прем’єр-міністр Сорін Гріндяну провів зустріч з
міністром охорони здоров’я Флоріаном Бодогом, під час якої було прийнято
рішення розробити багаторічний план закупівель вакцин. Для цього буде створена
нова структура, яка сприятиме уникненню в майбутньому подібних криз імунних сироваток.
Необхідні партії шестивалентної і чотирьохвалентної вакцини вже були роздані
лікарям по всій країні, а найближчим часом буде
роздано 10 тисяч доз вакцини проти кору, виявлених у дистриб’юторів після заборони
їх експорту.

Міністр охорони здоров’я Флоріан Бодог: «Я отримав запевнення,
що на початку наступного місяця ця вакцина буде доставлена в Румунію. Ми також
виявили 10.000 доз в країні, що мали піти на внутрішньоєвропейський експорт. Ці
дози заблоковані і ми вже почали
процедуру їх закупівлі.»

Стосовно імпорту з Норвегії вакцини проти гепатиту «В»,
міністр Флоріан Бодог сказав, що вона має пройти звичайну процедуру
ліцензування. Він додав, що в даний час є проблема концентрації цієї вакцини в
порівнянні з тим, що використовується в Румунії. Станом на сьогодні кількість
доз розподілених сімейним лікарям не перевищує половини потрібної, заявила
лікар Ралука Гьонару, яка бере участь в кампанії з утвердження необхідності імунізації
дітей. «Я і мої колеги отримали минулого тижня, від 20 до 25% необхідної
кількості доз шестивалентної вакцини. Ми отримали менше половини необхідних доз
чотирьохвалентної вакцини і не отримали жодної дози вакцини проти кору, краснухи
та паротиту, і це в умовах епідемії.»

У деяких випадках ситуація ускладнюється тим, що батьки
не хочуть робити щеплення своїм дітям. Тому сімейні лікарі наполягають на
необхідності проведення інформаційно-освітньої кампанії серед населення для підвищення
рівня усвідомлення переваг та ризиків імунізації. Сімейні лікарі також
закликають батьків довіряти вакцинації та ефективності імунізації, оскільки ці
сироватки захищають дітей від серйозних захворювань. Вони кажуть, що зменшення обсягу
профілактичних щеплень може призвести з часом до збільшення кількості випадків певних
захворювань.

Останнім
часом Міністерство охорони здоров’я Румунії оголосило про здійснення ряду
заходів, націлених на покращення роботи в цій сфері, яка вже протягом багатьох
років стикається з численними проблемами.

У понеділок були представлені основні
напрямки Національної стратегії людських ресурсів в галузі охорони здоров’я на
2014-2020 роки. Йдеться, передусім про: зарплати, покращення умов праці та створення умов для професійного розвитку. Влада пропонує заходи, які протягом
наступних чотирьох років мають привести до значного скорочення виїзду лікарів
за кордон, в умовах, коли Румунія стикається із серйозною проблемою нестачі
кадрів.

З іншого боку міністерство розробило перший
Національний електронний реєстр скринінгу слуху у новонароджених дітей. На
сьогодні працює пілотна програма, яка охоплює три пологових будинки у
Бухаресті, але в наступному році вона буде поширена на всю територію Румунії. З
2017 року всі діти, які народяться в державних лікарнях пройдуть обов’язкову
перевірку слуху у пологовому будинку, – оголосив у вівторок, міністр охорони
здоров’я Влад Войкулеску.

Влад Войкулеску: Ми розробили унікальний протокол перевірки слуху
у новонароджених дітей, що буде прийнятий наказом міністра, згідно з яким кожна
людина, яка пройшла перевірку слуху буде автоматично включена до Національного
електронного реєстру скринінгу слуху і, таким чином, з цього моменту ми матимемо
повну інформацію про слабочуючих людей. У результаті цього вже через рік після
введення в дію цього реєстру ми, нарешті знатимемо точну кількість людей із
вадами слуху в Румунії.

На національному рівні буде закуплено 335
апаратів для скринінгу слуху, тендер на закупівлю яких буде оголошено на початку
наступного року. У Румунії з близько 200 тисяч народжених в рік дітей, майже 600 мають проблеми зі слухом. Міністр повідомив і про намір відновлення
підготовки фахівців з аудіології у вищих медичних закладах освіти.

З іншого боку Влад Войкулеску повідомив, що
Національне агентство з питань пересадки органів, за підтримки Міністерства
охорони здоров’я, працюватиме найближчим часом над розробкою прозорої
процедури розподілу органів для пересадки з дотриманням всіх чинних правових
норм. Він зазначив, що Національний реєстр трансплантології працює, але не
так, як слід.

Наприкінці минулого місяця в ході перевірки
спеціальна комісія Міністерства охорони здоров’я виявила серйозні порушення і
суб’єктивні критерії щодо ухвалення та пріоритезації операцій з пересадки
органів у Румунії. Тоді Влад Войкулеску заявив, що в Румунії немає ніяких критеріїв і чітких процедур виділення органів, немає
списків очікування донорських органів, узгоджених по всій країні по
різних органах, пацієнти у списку очікування трансплантації органів не завжди
користуються рівними можливостями, а закони, якщо такі є, не дотримуються.

Міністерство охорони здоров’я і Національний будинок медичного страхування почали консультації з лікарями і пацієнтами довкола належного функціонування електронних медичних карток, які стали
обов’язковими з 18 листопада. Починаючи з цієї дати, лікарі зобов’язані вводити дані пацієнта, в тому числі історії хвороби, в
комп’ютерну систему Національного
будинку медичного страхування.