Tag: оцінки

  • Гарні результати на шкільних іспитах

    Гарні результати на шкільних іспитах


    У
    Румунії, яка колись славилася чудовими результатами
    системи освіти, останні
    майже
    33 роки після антикомуністичної
    революції означали скоріше погіршення
    її якості, що відбилося на результатах,
    далеких від слави минулого. Довга серія
    спроб реформувати систему, яка ще не
    продемонструвала, що може йти в ногу зі
    змінами часу, засмутила і учнів, і
    вчителів, і батьків. А часті зміни,
    зроблені упродовж
    часу багатьмa посадовими особами,
    які очолили
    відповідне міністерство, навпаки,
    призвели
    до все меншої кількості учнів, яким
    вдалося скласти національні іспити.


    Освіта
    йде
    в крок із
    технологіями, книгознавство передається
    набагато важче, ніж 20 років тому,
    наприклад, світу потрібні набагато
    складніші речі, а
    це є найпроблемнішим питанням Румунії,
    кажуть експерти в галузі. Втім, цьогорічні
    результати суперечать результатам
    минулих років, вселяючи надію: близько
    трьом чвертям
    випускників середніх
    шкіл,
    які взяли
    участь в
    іспитах на атестат про повну загальну
    середню освіту на літній сесії, владося
    скласти цей
    іспит.


    Відсоток
    тих,
    хто склав іспит
    зріс на 5,5%, що є найвищим показником
    за
    останні десять років. 162 учні
    отримали максимальну
    оцінку 10,
    більшість із них в
    Бухаресті.
    Сорін Кимпяну,
    міністр освіти: 78,3%
    з
    цьогорічних випускників склали іспит,
    32,1% з
    минулорічних випускників.
    Найбільші відсотки
    тих, хто склав іспит зафіксовано в
    Клузькому повіті, 85,1%, Яському
    повіті – 81,7%,
    Галацькому
    повіті – 81,6%
    та
    Бреїльському повіті – 81,3%.
    Рівень
    складання іспиту в Бухаресті становить
    77,4%,
    що
    перевищує середній показник по країні.
    Повіти
    з найнижчими відсотками тих, хто склав
    іспит це Ільфов, Джурджу та Келераш.
    Показник
    складання іспиту в сільському середовищі
    – 69,2%,
    а
    в міському – 82,7%.


    Однак
    міністр уточнив, що результати також
    обумовлені спрощенням процедури
    складання іспиту,
    з
    оглядом на
    пандемічний контекст, в якому проходило
    навчання в
    Румунії. Сорін Кимпяну
    додав, що він сподівається, що наступного
    року цифрове оцінювання буде розширено
    на національному рівні, після того, як
    пілотний проєкт з Келераш
    (південь) пройшов дуже добре, а результати
    анкети показують, що як викладачі
    оцінювачі,
    так і учні
    висловилися
    в переважній більшості
    на
    користь оцифрування.


    І
    результати Загальнонаціонального
    іспиту,
    які визначатимуть
    подальший шлях учнів у
    середніх
    школах
    чи професійно-технічних навчальних
    закладах,
    цього року були набагато кращими. Міністр
    Сорін Кимпяну
    заявив, що «кількість учнів
    які отримали мінімальну прохідну оцінку
    5
    досягла абсолютного максимуму, порівняно
    з останніми 10 роками». Зокрема, цей
    іспит
    склали 82,3%, тобто понад 122 тисячі учнів
    8-х класів, і після вирішення
    скарг ці
    відсотки
    можуть збільшитися. Порівняно, у 2021 році
    середній показник учнів,
    що отримали мінімальну прохідну оцінку,
    становив
    76,8%.

  • Атестат про повну середню загальну освіту, за новими правилами

    Атестат про повну середню загальну освіту, за новими правилами

    Вперше в посткомуністичній румунській освіті цьогорічний іспит на атестат про повну середню загальну освіту розпочинається у лютому з першими іспитами, що включають усне мовне тестування та освоєння комп’ютера. Очікується, що приблизно 177 тис. учнів, цьогорічних випускників ліцею або попередніх років, пройдуть тестування до 22 лютого, які охоплюватимуть усні навики спілкування румунською мовою та – для учнів меншин – рідною мовою – іспит з іноземної мови, а також цифрові навички. Лютневі іспити не оцінюються в вигляді оцінок, а допущений або відхилений. За письмові іспити даватимуться оцінки на другій сесії іспиту на атестат про повну середню загальну освіту, що відбудеться після завершення уроків, з 25 по 28 червня.

    Цей розклад, узгоджений з батьками та представниками учнів, колишнім міністром освіти соціал-демократом Лівіу Попом. Змінений своєю партію минулого місяця разом з колишнім прем’єр-міністром Міхаєм Тудосе, Поп стверджував, що період до письмових іспитів це навантаження для учнів, а перенесення усних іспитів дасть їм можливість краще підготуватись до літніх іспитів. Освітні профспілки попереджають, однак, що зміна графіку іспитів може призвести до дивних ситуацій, яких чинне законодавство не враховує. Будуть учні, які в кінці навчального року не зможуть скласти іспит на червневій сесії. Але після теперішніх тестів залишиться менше іспитів влітку.

    Висновки щодо того, наскільки доречними чи невдалими є нові правила, будуть здійснені лише влітку, можливо, порівняно з атестатом на повну середню освіту 2017 року, коли досягнуті були найкращі результати за останні вісім років. Тоді склали іспит на Атестат зрілості майже 73% учнів, що на 5% більше, ніж 2016 року. З більш ніж 135 000 учнів, які навчаються в країні, лише 97 отримали максимальну оцінку (10). Найкращі результати були у повітах Сібіу (центр), Бакеу та Яссах, на сході, так Клужі (північний захід), а найгірші -у повітах Ільфов і Джурджу, на півдні країни. Міністр Поп зазначив тоді, що хороші оцінки не були пов’язані з більш легкими тестам, ніж у попередні роки, а з самими учнями, які готувались набагато краще.

    Проте минулого року були ліцеї з технологічним профілем, де жоден учень не склав іспит на атестат зрілості. З опозиції, НЛП оцінила, що результати іспиту на атестат зрілості змушують владу вжити невідкладних заходів для підтримки освіти. Проте ліберали, які мали і вони міністра освіти, звинуватили, що іспит на атестат зрілості останнім часом став лише бюрократичною формальністю, яка відправляє молодь в безробіття, без кваліфікації, без практичних навичок та без шансів інтегруватися на ринок праці.