Tag: ОЧЕС

  • 10 листопада 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За останню добу
    в Румунії зафіксовано 7 304 випадки зараження
    новим коронавірусом, а загальна кількість інфікованих сягнула 314 295. Про це
    повідомила у вівторок Група стратегічної комунікації. Теж за останню добу 177
    осіб померло, а заuальна кількість смертей від COVID-19 становить 8009. У
    відділеннях реанімації перебувають 1093 пацієнти, рекордна кількість з початку
    пандемії. Президент Клаус Йоганніс заявив у вівторок ввечері, що Румунія
    стикається з надзвичайно складною ситуацією і що до появи вакцини проти COVID-19 обмеження є єдиним рішенням для захисту населення та зменшення тиску
    на систему охорони здоров’я.




    ПРОТЕСТИ – Профспілки працівників
    Служби швидкої допомоги скасували акцію протесту, заплановану на вівторок у
    Бухаресті, після переговорів з прем’єр-міністром Румунії Людовіком Орбаном, в
    присутності міністрів охорони здоров’я і фінансів. Так само був скасований японський
    страйк, намічений на середу, – заявив президент Національної федерації
    профспілок працівників Служби швидкої допомоги Георге Кіш. Він уточнив, що під
    час переговорів було досягнуто домовленості про те, що кількість працівників
    служб швидкої допомоги збільшиться на 1000 посад, вакансії розподілятимуться
    рівномірно по повітах і заповнюватимуться на конкурсній основі, а трудові
    договори укладатимуться на невизначений строк. Георге Кіш також повідомив, що була
    обговорена можливість надання додаткового фінансового стимулу для заохочення
    оперативного персоналу на каретах швидкої допомоги у період пандемії. Щодо
    призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ям співробітників служб
    швидкої допомоги унаслідок зараження COVID-19, Кіш зазначив, що це питання
    також обговорювалося, але в парламенті вже розглядається законопроєкт про статус
    професійного персоналу в системі надзвичайних ситуацій, який регулює подібні
    ситуації. З іншого боку, члени профспілок Федерації Санітас у вівторок
    пікетували уряд на знак протесту проти відсутності реакції влади на запити про
    фінансову, людську та матеріально-технічну підтримку. Тиждень тому десятки
    профспілок з питань охорони здоров’я та соціального забезпечення провели перший
    протест під назвою «Мітинг виснаження», незадоволені «непослідовною кризовою
    стратегією» влади у боротьбі з епідемією. «Санітас» вирішив проводити такі
    публічні демонстрації перед урядом щовівторка, починаючи з 3 листопада, до
    вжиття конкретних заходів.

    СНО – НАТО не може
    залишитися без ядерної зброї, поки Росія і Китай не відмовляться від цього типу
    озброєнь, заявив у вівторок генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг на щорічній конференції
    Альянсу на тему контролю над озброєннями, роззброєнням і нерозповсюдженням
    зброї масового ураження, організованою Міністерством закордонних справ Румунії. Він додав, що
    ядерна зброя була скорочена на 90% в останні 40 років, а в НАТО тільки три
    союзники мають таку зброю, але вони надають гарантії безпеки всім іншим. Зі
    свого боку, румунський міністр закордонних справ Богдан Ауреску висловився за
    глобальний підхід до ядерного нерозповсюдження та уточнив, що, з точки зору
    Румунії, Китай повинен брати участь разом із Росією та США в новому договорі
    про ядерне роззброєння СНО. Зустріч відзначає 50-ту річницю набрання
    чинності Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та передує оціночній
    конференції цього договору, запланованій на серпень наступного року. Захід
    повинен був відбутися в Бухаресті в березні в знак визнання особливого місця Румунії
    в Альянсі, але був перенесений у формат відеоконференцій через пандемію
    COVID-19.

    COVID-19
    – Румунський фрегат «Королева Марія» перервав свою участь у місії Постійної
    морської групи НАТО і у вівторок покинула турецький порт Аксаз, майже на місяць
    раніше, через велику кількість захворювань на новий коронавірус серед екіпажу.
    За даними Генерального штабу ВМС Румунії, фрегат брав участь, починаючи з 27
    жовтня, у місії з моніторингу морського руху в Східному Середземномор’ї, що
    мала б закінчитися 7 грудня, але через зростання кількості нових випадків
    захворювання на Covid-19 серед 230 членів екіпажу було прийнято рішення
    повернутися додому раніше.

    ОЧЕС – Департамент сталого розвитку уряду
    Румунії організував у вівторок онлайн-конференцію
    високого рівня держав-членів Організації Чорноморського економічного
    співробітництва (ОЧЕС). Були
    обговорені такі теми як:
    транспорт у контексті COVID-19,
    навколишнє середовище та зелена енергія, сталий економічний розвиток та
    конкурентоспроможність. Цього року Румунія є головуючою країною в ОЧЕС. Гасло
    шостого головування Румунії «Союз берегів, покращуючи згуртованість»,
    відображає переконання Румунії, що передумовою для консолідації діяльності ОЧЕС
    має бути згуртованість, взаємозв’язок та діалог.




    РИНКИ – Румунські виробники
    сільськогосподарської продукції невдоволені рішенням уряду закрити, починаючи з
    9 листопада, агропродовольчі ринки,
    що діють в закритих павільйонах, на тлі зусиль із запобігання поширенню нового коронавірусу. Місцевим органам влади по всій країні
    довелося шукати рішення, щоб громадяни мали можливість надалі запасатися продовольчими та непродовольчими
    товарами, які, зазвичай продаються у таких місцях. Вони демонтували вікна, облаштовували
    зовнішні кіоски на тротуарах, у наметах або в дерев’яних будиночках, що раніше використовувались
    для різдвяних та великодніх ярмарків. Іншим рішенням є пересувні ринки,
    відкриті в певні дні. Однак торговці заявляють, що товари швидко псуються та,
    що їх буде важко зберігати в належних умовах.

    КІНО – Румунські документальні фільми «Вдома»
    режисера Раду Чорнічука
    та «колектив» режисера Александра Нанау були номіновані на премії Європейської
    кіноакадемії (EFA Awards), який буде оголошено під час серії онлайн-подій, запланованих на 8-12 грудня. Згідно з
    офіційним веб-сайтом заходу, «щоб розширити платформу якомога більшої кількості європейських
    фільмів у такі важкі часи для європейського кіно та акторів, керівництво EFA вирішило виключно збільшити
    кількість номінацій для художніх та документальний фільм з п’яти до шести. «Вдома»
    розповідає про сім’ї, яка 18 років прожила у дельті річки Векерешть, посеред
    Бухареста, і яка бореться за власне визначення свободи. «колектив» – це історія
    першого року після нищівної пожежі в бухарестському рок-клубі «Колектив», яка
    сталася 30 жовтня 2015 року і призвела до смерті 64 осіб. Стрічка стала пропозицією
    Румунії на Оскара-2021 року в розділі «Найкращий міжнародний художній фільм».

  • ОЧЕС, Румунія та безпека в Чорноморському регіоні

    ОЧЕС, Румунія та безпека в Чорноморському регіоні

    Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану очолив румунську
    делегацію на ювілейному саміті Організації Чорноморського Економічного
    Співробітництва (ОЧЕС), що відбувся у Стамбулі (Туреччині). На зустрічі, організованій
    Туреччиною, як головуючої країни в ОЧЕС, а також ініціатора співпраці в цьому
    форматі, була відзначена 25-та річниця з дня прийняття Босфорської декларації
    на першому засіданні цієї організації, яка пізніше, в 1999 році, отримала назву
    ОЧЕС.




    У зв’язку з цим держави-члени організації прийняли Спільну декларацію,
    документ, який встановлює принципи економічного співробітництва між
    державами-членами та перспективи розвитку організації в контексті зростаючої
    економічної і стратегічної важливості Чорного моря. В останні роки ця
    організація, головним напрямом діяльності якої є питання економічного
    характеру, стикалася з численними проблемами безпеки, на тлі анексії Росією
    Криму або поширення ісламістської
    терористичної загрози. В інтерв’ю нашому спеціальному кореспонденту в Стамбулі
    міністр закордонних справ Теодор Мелешкану пояснив зміст прийнятої декларації.
    Цей документ підбиває підсумки роботи організації упродовж 25 років і визначає
    певні напрямки подальших дій. Фактично вони стосуються всіх питань, що
    представляють інтерес для країн, що беруть участь у чорноморській співпраці. У
    декларації згадані конкретні проекти та напрями попередніх дій, зокрема дуже
    важливі проекти розвитку інфраструктури, такі як шосе навколо Чорного моря або
    з’єднання з Центральною Азією, а також співпраця з іншими організаціями, такими
    як Парламентська Асамблея Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС),
    Чорноморський банк торгівлі та розвитку, Міжнародний Центр досліджень Чорного
    моря, які внесли свій вклад в роботу ОЧЕС. Фактично були оглянуті всі ці проекти,
    а потім окреслені деякі орієнтири на майбутнє, наголошуючи на тому, що
    діяльність цієї організації щодо заохочення економічного співробітництва в
    регіоні, пов’язана і вписується в Цілі
    та завдання стратегії сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй на період
    до 2030 року.




    У своєму виступі під час саміту в Стамбулі глава румунської дипломатії
    висловив тверду прихильність Румунії щодо поглиблення регіонального
    економічного співробітництва в рамках ОЧЕС, здатного надати практичного змісту
    співпраці між країнами регіону і сприяти регіональній безпеці та стабільності
    шляхом заохочення діалогу і взаємної довіри. Міністр закордонних справи
    підтвердив особливу увагу, яку Румунія, як один із засновників ОЧЕС і член
    Європейського союзу, приділяє зміцненню співпраці ОЧЕС – ЄС на прагматичних і
    гнучких засадах, для максимального використання можливостей, наданих
    політиками, ініціативами та інструментами Євросоюзу в Чорноморському регіоні,
    здатних зміцнити зміст економічної місії проектів ОЧЕС шляхом створення
    сприятливого інвестиційного клімату в регіоні та визначення пріоритетних
    проектів в галузях, що становлять спільний інтерес для обох організацій в
    інтересах всього регіону.




    Теодор Мелешкану: Є два основні види відносин з Європейським Союзом. З
    одного боку, Євросоюз має конкретні проекти для Чорноморського регіону, такі як
    Політика «Блакитного розвитку» в Чорному морі і Рамкова програма ЄС з
    досліджень та інновацій. Крім цього, завдяки політиці розширення Європейського
    Союзу, яку ми підтримуємо, деякі країни, зокрема, Грузія, Україна та Р. Молдова
    досягли прогресу в напрямку сприяння демократії, стабільності й економічного
    розвитку, що стало результатом постійного діалогу з Європейським Союзом і
    зусиль, докладених ними для виконання критеріїв, необхідних для підписання угод
    про асоціацію. У дійсності ці три країни користуються перевагами просунутих
    угод про допомогу, в той час як їхні громадяни отримали право безвізового
    в’їзду на територію ЄС.


    У цьому контексті Теодор Мелешкану підтримав європейський курс Республіки
    Молдова, Грузії та України, на основі реалізації угод про асоціацію та висловив
    підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в межах її
    міжнародно визнаних кордонів. Глава румунського зовнішньополітичного відомства
    у своїй промові згадав необхідність дотримання норм міжнародного права,
    наголошуючи на наявність в Чорноморському регіоні ряду безпекових проблем.
    Теодор Мелешкану: На наш погляд, дійсно, ОЧЕС є економічною організацією, але
    водночас ми повинні визнати, що останнім часом відбулися події, що негативно
    впливають на безпеку країн, які беруть участь у співпраці в басейні Чорного
    моря. І, в цьому контексті я дуже ясно сказав, що ми не можемо прикидатися,
    буцімто не бачимо, або не можемо закривати очі. У цьому контексті я підтвердив
    рішучу підтримку, яку Румунія надає територіальній цілісності та суверенітету
    України в рамках міжнародно визнаних кордонів. Отже ми вважаємо за необхідне в
    майбутній період відверто розглянути ці речі, яким чином ці конфлікти,
    заморожені або триваючі, в Чорноморському регіоні, мають негативний вплив на
    конкретну співпрацю.






    Глава румунської дипломатії підкреслив зацікавленість Румунії в посиленні
    ефективності та динамічності ОЧЕС для впровадження ряду економічних проектів,
    передусім з розвитку транспортної інфраструктури: автомагістралі Чорноморське
    кільце та високошвидкісних магістралей навколо Чорного моря. У той же час, він
    відзначив величезний потенціал Чорноморського регіону та його стратегічну
    позицію, що мають бути використані ​​шляхом посилення зв’язків з сусідніми
    регіонами (Центральною Азією, Середнім Сходом, Кавказом) і залучення
    позарегіональних акторів до співпраці в стратегічних проектах. Теодор Мелешкану
    сказав, що ювілейний саміт повинен стати новим початком для організації, яка повинна
    приділити більшу увагу консолідації статусу представницької структури
    Чорноморського регіону.



  • Чи має Росія моральне право очолювати ОЧЕС?

    Чи має Росія моральне право очолювати ОЧЕС?




    У п’ятницю 11 грудня, в Бухаресті відбулося
    33-тє засідання Ради
    міністрів закордонних справ країн-членів Організації Чорноморського
    Економічного Співробітництва (ОЧЕС), що
    стало завершальним заходом у рамках головування Румунії, після чого керівництво
    організацією на наступні шість місяців перейшло до Росії.




    У ході міністерського засідання голови делегацій, а також
    представники країн-членів ОЧЕС, її інституцій, спостерігачі, секторальні
    діалогові партнери та інші гості виступили із заявами, обговорили поточну
    ситуацію та перспективи співробітництва у різних сферах діяльності, а також
    обмінялися думками щодо майбутнього організації.




    У виступах більшості національних делегацій основна увага
    була зосереджена на необхідності практичної реалізації положень Економічного
    порядку денного ОЧЕС та реформування організації з урахуванням підготовки до
    майбутнього саміту ОЧЕС з нагоди її 25-річчя, наміченого на червень 2017 р.




    У своїй вступній промові міністр закордонних справ
    Румунії Лазер Коменеску, нагадав девіз румунського головування в ОЧЕС «Будуючи
    стабільність, зміцнюємо зв’язки», в рамках якого Бухарест привернув особливу
    увагу зміцненню економічної місії організації та зосередженню на пріоритетах,
    передбачених в Економічному порядку денному організації та з урахуванням
    наявних фінансових ресурсів.




    Глава румунської дипломатії підкреслив прогрес,
    досягнутий упродовж минулих шести місяців в основних областях галузевого
    співробітництва та поділився з учасниками міркуваннями румунської сторони про
    необхідність модернізації економічного міждержавного співробітництва в регіоні.




    «Наш мандат був зосереджений на поверненні до основної
    цілі організації, а саме до сприяння розвитку регіональних економічних
    проектів, розширення взаємодії з іншими зовнішніми партнерами ОЧЕС, насамперед
    з Європейським Союзом»
    – сказав глава МЗС Румунії.




    У контексті переходу
    головування від Румунії до Російської Федерації, делегація України звернулась
    до учасників із закликом рішуче засудити триваюче порушення Російською
    Федерацією суверенітету і територіальної цілісності України. Надзвичайний і
    Повноважний Посол України в Румунії Теофіл Бауер, який очолив українську
    делегацію на зустрічі зазначив, що Російська Федерація в якості держави-агресора
    не може забезпечити ефективне головування таких організацій. У цьому зв’язку закликано країни-члени ОЧЕС підтвердити свою прихильність Статуту ООН, Гельсінському заключному акту, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, а також дотримуватися в рамках ОЧЕС виконання Резолюції генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 р. «Територіальна цілісність України» (68/262).




    Проте, російська сторона вважає, що організація повинна
    займатися передбаченими в її статутних документах питаннями економічного
    розвитку і піддала критиці спроби привнесення до порядку денного ОЧЕС
    політичних проблем, включаючи врегулювання територіальних суперечок. Заступник
    голови МЗС Росії Василь Нєбєнзя, який очолив російську делегацію на засіданні в
    Бухаресті заявив: «Ми наголосили і продовжимо
    наголошувати під час російського головування в ОЧЕС на тому, що не треба
    втягувати цю економічну організацію в політичні питання і суперечки, які б
    відвернули її від своїх основних функцій.»




    Однак, в цьому контексті
    постає запитання: як можна розвивати економічну співпрацю в умовах
    запровадження Москвою жорстких економічних санкцій проти інших членів ОЧЕС,
    таких як Україна, Р.Молдова або Туреччина? Глава молдовського
    зовнішньополітичного відомства Натілія Герман закликала Москву припинити
    економічну війну, що має явний політичний характер, і скасувати санкції, які не
    мають під собою абсолютно ніяких економічних підстав: «Санкції, особливо
    торговельні, не мають як призвести до розвитку і просування економічного
    співробітництва. Принаймні, що стосується моєї країни. Я хочу підкреслити, що
    на наш погляд торгові санкції Росії проти Молдови не мають нічого спільного з
    торгівлею. Вони були введені щойно після того, як Молдова завершила переговори,
    підписала і ратифікувала Договір про асоціацію та про вільну торгівлю між
    Молдовою та ЄС. Це було дуже контрпродуктивним рішенням і, повірте мені,
    Молдова не зробила нічого, щоб викликати економічні й торговельні санкції з боку
    Російської Федерації.»





    Звертаючись
    до присутніх глава МЗС Румунії Лазер Коменеску наголосив на необхідності
    збереження подібного каналу для діалогу, особливо в нинішній складній
    геополітичній ситуації. «Я думаю, що всі згодні з тим, що в нинішній дуже
    складній обстановці треба створювати умови для діалогу. Гадаю, що Організація Чорноморського Економічного
    Співробітництва може стати ідеальною платформою
    для діалогу.»





    Нагадаємо, що членами ОЧЕС
    є 12 країн: Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова,
    Росія, Румунія, Сербія, Туреччина та Україна. Організація охоплює територію, що
    становить майже 20 мільйонів квадратних кілометрів із населенням, що нараховує
    350 мільйонів осіб. На країни-члени ОЧЕС припадає 5% світової торгівлі.