Tag: Павло Клімкін

У середині січня в
Чернівцях відбулась зустріч міністрів закордонних справ, а також освіти Румунії
та України. Цей дипломатичний «десант» на Чернівеччині, а також питання, які
були обговорені в ході двосторонніх переговорів свідчать про бажання обох
сторін якнайшвидше вирішити питання, які заважають двом сусіднім країнам вийти
на якісно новий рівень румунсько-українського діалогу.

Власне аналізуючи склад делегацій можна визначити домінантну тему
зустрічі, яка за словами міністра закордонних
справ Румунії Теодора Мелешкану була відкритою й пройшла в дуже дружній
атмосфері та з чітким бажанням обох сторін якнайшвидше знайти правильні та
реалістичні рішення проблем, з якими стикаються дві сусідні країни й особливо
для майбутнього розвитку відносин між Румунією та Україною. Отже центральним
питанням переговорів в Чернівцях було впровадження положень нового Закону
України «Про
освіту»,
зокрема в частині забезпечення права румунської меншини на навчання рідною
мовою.

Щодо цього за підсумками зустрічі Теодор Мелешкану заявив: «Румунія і
надалі зберігає свою точку зору стосовно того, що стаття 7 закону про освіту, в
її нинішній редакції має негативні наслідки для права на освіту рідною мовою
осіб, які належать до румунської національної меншини і, взагалі, для всіх, рідною
мовою яких є румунська. Я обговорив з Павлом висновки Венеційської комісії щодо статті 7, а також роль, яку відіграватиме подальше
правове регулювання цих питань з тим, щоб побачити, які рішення ми можемо знайти
разом. Ми домовилися відкрити та якнайшвидше закрити переговори щодо розробки
спільного робочого документа, протоколу, з питань імплементації закону про
освіту та, зокрема, щодо подальшого розвитку вторинного законодавства.»

Зі свого боку міністр
закордонних справ України заявив, що переговори почалися з того, що мають і можуть зробити разом сторони для
реалізації українського освітнього закону: «Ми з пані Лілією Гриневич ще раз
наголосили, що імплементація цього закону має базуватися на послідовній
дискусії і взаємодії з нашими румунськими друзями і партнерами та з громадою
тут. Ми домовились, що наші міністерства освіти вже зараз починають працювати
над спільним документом, який визначить наші бачення в імплементації цього закону
для українських громадян румунського походження, для румунської громади. Це
бачення буде ґрунтуватися на дуже простих принципах: перше – всі громадяни
України повинні мати добрі знання української, без чого у кожного нема
можливості реалізувати своє майбутнє і
друге – кожен має розуміти і відчувати свою країну, а це означає що ряд предметів, ну наприклад Історія України,
Основи держави і права, вони за визначенням мають викладатися українською.»

Теж у Чернівцях румунська сторона повідомила українську про те, що для
заохочення дітей етнічних румунів України вчитися рідною мовою румунська влада
буде виплачувати найкращим учням стипендії: «Я повідомив Павла, що Уряд Румунії
нещодавно прийняв деякі рішення, спрямовані на заохочення та захист прав етнічних
румунів України, в тому числі щодо надання стипендій учням, а також щодо
проведення курсів для вчителів шкіл з румунською мовою викладання. Я висловив
надію, що ми зможемо працювати з українськими властями у цій сфері.»

Слід сказати, що Румунія, на відміну від інших сусідів України, зайняла
конструктивну позицію щодо реформи освіти мовами нацменшин та, попри
розбіжності у поглядах, висловлює готовність до діалогу і підтримує Київ на
регіональному та міжнародному рівнях. На цьому наголосив і Павло Клімкін: «Я
дуже радий, що у нас відбувається і сьогодні відбувся дружній та зорієнтований
на результат діалог з цих питань. І я дуже вдячний Теодору за те що він сказав
сьогодні: що Україна має бути членом Європейського Союзу. Це те, що я постійно
повторюю, що румунська громада знайде себе в майбутньому коли Україна стане
членом Європейського союзу в спільній,
об’єднаній Європі. Я окремо подякував Теодору за допомогу з румунського боку,
яка надається не тільки румунській громаді, я підкреслюю, а взагалі області і
Чернівцям як місто, зокрема щодо тутешнього шпиталю. Обов’язково хочу
використати цю можливість, щоб подякувати нашим румунським друзям за дуже
послідовну і дієву підтримку, і двосторонню, і в рамках міжнародних
організацій, в нашій боротьбі за незалежність і територіальну цілісність
України. Я завжди її відчував.»

Глави зовнішньополітичних відомств двох країн розглянули й інші нагальні питання двосторонніх відносин. Теодор Мелешкану: «Ми
обговорили й транскордонні проекти, що представляють для нас інтерес, такі як
відкриття нових пунктів перетину кордону між Румунією та Україною, а також
інші, більш амбітні, проекти щодо забезпечення транспортних зв’язків по вісі
«Північ-Південь» на рівні Європейського Союзу. У той же час ми висловили
готовність і надалі підтримувати зусилля України щодо вступу до ЄС та НАТО.»
Теодор Мелешкану повідомив, що з румунського боку роботи з модернізації двох
автомобільних пропускних пунктів на кордоні з Україною майже завершені, а
також, що Уряд Румунії має намір надати фінансову допомогу в розмірі 60 тис
євро для оснащення і покращення умов одного з відділень Чернівецької лікарні.

Міністри також домовились, що вже у першій половині 2018 року Румунія та
Україна відкриють нові автомобільні пункти пропуску на кордоні та працюватимуть
над створенням пішохідних, зокрема в гірських районах. Павло Клімкін: «Я
вважаю, що це жах, що на 235 кілометрів кордону з Румунією тут є лише 1 міжнародний
пункт пропуску. І це власне наша проблема. З нашого боку ми за ці роки не змогли
добудувати пункти пропуску. Вони мають бути добудовані цього року, але сьогодні
ми з Теодором говорили про створення й пішохідних пунктів пропуску.»

Відомий
румунський аналітик Юліан Кіфу, директор Центру запобігання та раннього
попередження конфліктів прокоментував для Радіо Румунія результати останніх
румунсько-українських переговорів: «Треба
відзначити дуже важливу річ: уперше
ми маємо чіткі заяви українського чиновника, міністра закордонних справ, який
говорить про добрі і дружні двосторонні відносини, а також вперше маємо визнання лояльності румунської меншини щодо Української держави, уклін, складений безпосередньо і неодноразово міністром
закордонних справ Клімкіним перед
румунами, громадянами України румунської національності, які були на Донбасі, які загинули, воюючи пліч-о-пліч з українцями, захищаючи державу в якій живуть. Таке відбувається вперше і, на мій погляд, позитивним результатом цього
візиту станом на сьогодні є саме це: сторони представили свої
позиції, вони чітко зрозумілі нам і ми спробуємо узгодити цей документ, що має компенсувати
прийняття закону, який сьогодні має редакцію, не зовсім вигідну нам в умовах передвиборчого року…»

Після дуже
складного і майже безрезультатного візиту до Будапешта, за підсумками якого Угорщина
продовжила наполягати на змінах до українського закону про освіту, оскільки він порушує права етнічних
угорців, 13 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибув у
Бухарест, де на главу українського зовнішньополітичного відомства чекала досить
насичена програма.

Зокрема: зустріч з делегацією Парламенту
Румунії з питань ініціювання діалогу з українськими інституціями для
забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в
Україні, переговори з Міністром закордонних справ Теодором Мелешкану та зустріч з Міністром
з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Головним
завданням Павла Клімкіна було переконати румунську сторону в тому, що цей
закон ніяким чином не спрямований проти румунської та інших
національних меншин України і наголосити на тому, що офіційний Київ готовий до
діалогу в процесі його імплементації.

Перша
зустріч у парламенті почалася на тлі досить «холодних» переговорів, що мали
місце за день до візиту Павла Клімкіна в Бухарест, між румунськими та
українськими парламентаріями у Києві, під час яких українські депутати дали
зрозуміти, що не готові йти на жодні поступки в цьому питанні. У Бухаресті
румунські депутати знову висловили свою стурбованість забезпеченням права
румунської меншин на освіту рідною мовою, але наголосили на готовності до спільного
пошуку взаємоприйнятного вирішення цього питання. Після відвертого обміну думками зустріч завершилася на
оптимістичній ноті, про що Павло Клімкін написав в своєму Twitter: «Важливий сигнал від парламентарів Румунії – ми партнери і
за конструктивний діалог при обговоренні освітнього закону.»

Пізніше глава МЗС України заявив: «Мені дуже сподобалась
ця бесіда, оскільки це була бесіда з бажанням йти вперед, з взаємною симпатією,
але зрозуміло з турботою про українських
громадян румунського походження. Тому ми говорили про те, щоб можливо спільно
відвідати румунські громади в Україні, можливо взяти з собою когось з
парламентарів, звичайно представників наших міністерств освіти і разом чути їх,
для того, щоб зрозуміти як вони також бачать механізм майбутньої імплементації
цього закону.»

Потім відбулися нелегкі, але відверто партнерські переговори між
міністрами закордонних справ. З цієї нагоди глава румунської дипломатії знову
підтвердив свою стурбованість з приводу ситуації, що склалася довкола українських
шкіл з румунською мовою викладання після прийняття нового закону про освіту та
наголосив на необхідності дотримання міжнародних норм та стандартів у сфері
захисту прав осіб, що належать до румунської меншини. Він привітав рішення відправити
цей нормативно-правовий акт на експертизу до Венеціанської комісії та висловив
переконання, що рекомендації відповідного авторитетного органу будуть враховані українською
стороною.

Теодор Мелешкану пояснив, що рішення Румунії принципово
реагувати на закон про освіту має в основі тверде переконання в тому, що
використання інструментів, запропонованих Радою Європи та ОБСЄ зможе надати
необхідні гарантії забезпечення та заохочення прав осіб, що належать до румунської
меншини в Україні. «Я знову озвучив заклопотаність з приводу негативних
наслідків закону для учнів, які навчаються румунською мовою в Україні і закликав
українську сторону знайти рішення, з тим, щоб навчання румунською мовою було
гарантоване для всього освітнього циклу щонайменше на нинішньому рівні. Вітаю готовність
міністра Клімкіна відповісти на цю пропозицію тісного та відвертого діалогу на
дуже делікатну тему у відносинах між нашими країнами. Ми переконані в тому, що
таким чином, шляхом зваженого і відповідального діалогу, в дусі партнерства та
європейських цінностей, які Румунія та Україна поділяють, ми зможемо разом знайти
стале і принципове рішення, що відповідатиме легітимним інтересам громадян
України румунської національності користуватись правом на навчання рідною мовою
і дозволить в повній мірі зіграти роль містка між нашими країнами і суспільствами, яку природно
виконують румунська меншина в Україні та українська меншина в Румунії.»

Глава румунської дипломатії зазначив, що українська влада
повинна постійно консультуватися з представниками національних меншин при
розробці рішень, які стосуються їх безпосередньо.

У свою чергу Павло Клімкін підкреслив прихильність України до
забезпечення права румунської меншини на навчання рідною мовою та висловив готовність
активізувати діалог, в тому числі із залученням міністерств освіти та представників
української громади в Україні до пошуку відповідних рішень. «В Румунії все
зовсім по-іншому, ніж в Угорщині. Є готовність до відкритого діалогу. Але треба
предметно працювати з місцевою громадою», – зазначив глава МЗС України в своєму
Twitter.

Павло Клімкін: «Зараз ми маємо суміш радянської і
пострадянської освіти, маємо разом йти до майбутньої, європейської логіки
освіти. Цьому й присвячений закон. Тому я дуже вдячний, що у мене була
можливість і з моїм другом, і з багатьма румунськими парламентаріями, і я до
речі радий, що в румунському парламенті створена спеціальна парламентська група
для того, щоб вести діалог. Ця група була вчора [ред. – 12 жовтня] в Україні і
це реальна відмінність від деяких інших сусідів Румунії, які роблять особливі
акценти, фокус саме на політичний аспект. Я дуже радий, що тут я бачу реальну
турботу і занепокоєність щодо того як саме румунська громада буде почувати себе
в результаті імплементації цього закону. І знову хочу сказати – ми маємо йти
разом вперед європейським шляхом, але для мене дуже приємно відчувати, що Румунія турбується саме про румунську
громаду, а не намагається побудувати поле для політичного розгляду цього
питання.»

Останньою була зустріч Глави МЗС України з Міністром з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Вона розповіла про численні звернення від румунської громади в Україні, в яких йдеться про негативні наслідки освітнього закону, який може призвести до поступової втрати мовної ідентичності румунів. Вона наголосила й на процедурних недоліках в прийнятті нового закону, підкресливши, що процес його прийняття не включив публічні дебати, що позбавило представників румунської громади в Україні можливості подати свої зауваження та пропозиції щодо освіти рідною мовою. Павло Клімкін, у свою чергу, запевнив, що Україна особливо зацікавлена у збереженні двостороннього діалогу в цьому питанні та поважає мовну самобутність румунської національної меншини.

Отож, попри розбіжності у поглядах, цей візит Павла Клімкіна до Румунії, точніше його результат, ще раз продемонстрував, що офіційний Бухарест зайняв не радикальну, а конструктивну позицію та, незважаючи на різні спекуляції в ЗМІ, Румунія та Україна, усвідомлюючи роль нацменшин в своїх суспільствах, готові до діалогу задля знайдення взаємоприйнятного рішення, оскільки компроміс є найкращою формою вирішення проблем.

У суботу, 29
жовтня 2016 року, міністр закордонних справ Румунії Лазер Коменеску та міністр закордонних справ
України Павло Клімкін взяли участь у церемонії відкриття погруддя Тараса
Шевченка в місті Сігету-Мармацієй Марамуреського повіту Румунії.

На церемонії відкриття погруддя Шевченка, глава
румунської дипломатії підкреслив його емблематичну роль в утвердженні української
культури і мови та наголосив на важливості української меншини в Румунії та
румунської в Україні, які є містком у відносинах між двома країнами. Погруддя було
зведено на кошти Союзу українців Румунії перед Українською православною церквою
в цьому місті.

Міністри
закордонних справ провели переговори з широкого кола питань. Зокрема, Лазер
Коменеску і Павло Клімкін обговорили пріоритетні напрями розвитку відносин між
Румунією та Україною із наголосом на
таких темах як: економіка, інфраструктура , транскордонне співробітництво,
пункти перетину кордону, міжлюдські контакти та національні меншини. Глава
румунського зовнішньополітичного відомства наголосив на необхідності зміцнення
двосторонньої договірно-правової бази, здатної підтримувати культурні обміни,
мобільність студентів і співробітництво в галузі освіти, в тому числі
автоматичне визнання дипломів.

Лазер Коменеску відзначив
послідовну підтримку Румунією євроінтеграційного курсу України, в тому числі щодо
лібералізації ЄС візового режиму для громадян України. Він сказав, що Румунія готова
надати всю необхідну допомогу і поділитись досвідом на всіх рівнях в складному
процесі реформ, що проводяться в Україні.

Теж у суботу
глава румунської дипломатії відвідав Консульство Румунії в Солотвині, яке запрацює
в листопаді. Глава МЗС Румунії зустрівся з представниками румунської громади в
Закарпатській області, зокрема з директорами шкіл і керівниками асоціацій.

Міністр
закордонних справ Лазер Коменеску у суботу, 29 жовтня 2016 року, здійснить візит
до міста Сігету-Мармацієй, куди прибуде й його український колега Павло Клімкін, – повідомляє прес-служба МЗС Румунії.

Лазер Комененску
і Павло Клімкін візьмуть участь в урочистій церемонії відкриття в цьому місті Мармуреського повіту погруддя
українського поета Тараса Шевченка в рамках заходу, організованого Союзом
українців в Румунії.

Міністри проведуть
переговори й обговорять стан та перспективи розвитку двостороннього співробітництва.

З цієї нагоди глава
МЗС Румунії відвідає Консульство Румунії в Солотвині, де зустрінеться з
представниками румунської громади в Закарпатській області.

Зустріч глав зовнішньополітичних відомств двох держав відбудеться після їх спільного візиту до Сігету Мармацієй та Солотвина в травні цього року.

Міністр
закордонних справ Румунії Лазер Коменеску зустрівся сьогодні зі своїм українською колегою Павлом Клімкіним в кулуарах 22-го засідання Ради Міністрів ОБСЄ в Белграді.

У ході зустрічі
сторони висловили готовність до подальшого розвитку двосторонніх відносин у
дусі домовленостей, встановлених
в ході візиту Президента Румунії до Києва в березні 2015 року.

У цьому контексті
Павло Клімкін запевнив, що зробить все можливе для прискорення процедури відкриття Консульства Румунії в Солотвино. Міністри домовились, що
після завершення цих процедур особисто візьмуть участь у церемонії відкриття консульської установи.

Рада міністрів
ОБСЄ в Белграді проходить в
складному політичному
контексті,що характеризується важливими викликами та проблемами для регіональної безпеки і стабільності в просторі ОБСЄ, такими як, наприклад, конфлікт
в Україні та наявність заморожених конфліктів у регіоні.

Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок провів телефонну розмову зі своїми українським колегою Павлом Клімкіним, повідомляє прес-служба МЗС Румунії.

У ході розмови, що вписується в серію робочих контактів між двома міністрами, Павло Клімкін повідомив свого румунського колегу, що процедури передбачені українським законодавством, необхідні для набрання чинності Угоди про малий прикордонний рух дуже близькі до завершення.

Міністри обговорили перші кроки, необхідні для реалізації цієї Угоди, в тому числі вручення разом перших дозволів місцевого прикордонного руху в ході спільної поїздки в прикордонні регіони, в місця компактного проживання румунської, відповідно української громади, поблизу спільного кордону, у відповідності до домовленості, досягнутої в ході візиту українського міністра до Бухареста в лютому цього року.

Б.Ауреску і П.Клімкін обговорили й можливість якнайшвидшого відновлення роботи Спільної комісії з питань захисту прав національних меншин, а також хід виконання інших рішень, прийнятих в ході лютневого візиту.

Міністри закордонних справ Румунії та України обговорили й стадію та перспективи реалізації угод, досягнутих у Мінську в лютому, підкресливши важливість повного виконання їх положень.

Нагадаємо, що Румунія вже ратифікувала Угоду про місцевий прикордонний рух з Україною та першою серед країн європейського співтовариства ратифікувала Угоду про асоціацію України з Євросоюзом.

У рамках офіційного візиту до Румунії, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів у Посольстві України у Бухаресті зустріч з представниками української громади Румунії.

У ході зустрічі, Міністр Павло Клімкін відзначив конструктивну позицію української громади Румунії у поширенні правдивої інформації про події в Україні та висловив вдячність українцям Румунії за звернення Союзу українців Румунії до керівництва країни з метою підтримки євроінтеграційних прагнень України. Павло Клімкін: “Я дуже, дуже вдячний. Я вважаю, що Румунія незвичайна, оскільки тут здавна проживає українська громада, для українців тут маленький шматок батьківщини. Ми їм допомагаємо і про це ми будемо домовлятися з румунами. Те що робиться зараз в Україні вимагає підтримки всієї громади. Той хто працює як волонтер, той хто збирає, зібрав і буде це робити, той хто допомагає, він завжди отримає свою частину подяки. Дуже велика подяка за те що було зроблено під час Майдану, за те що робиться зараз тут на маленькій батьківщині. Ми домовились з Ауреску, коли буде Угода про малий прикордонний рух і, до речі, один мільйон з однієї сторони і один мільйон з іншої сторони, буде здатний скористатися угодою, просто поїхати на кордон і зібрати і нас, і румунів і якось поговорити. І так, щоб він почув українців і я почув румунів. Десь у результаті домовимося. А якщо не почуємо за один раз, поїдемо знову, так щоб не було, що хтось в Києві й Бухаресті щось вигадує і думає, що це корисно для всіх, а в результаті нікого не чує.”

Голова Союзу українців Румунії Степан Бучута підтвердив незмінну підтримку українцями Румунії суверенітету і територіальної цілісності України та наполягав на створенні більших пропускних пунктів на спільному румунсько-українському кордоні, зокрема на півночі Румунії, де компактно проживають етнічні українці. Голова СУР-у вручив міністрові Павлу Клімкіну привітальний лист, медаль з нагоди 25-річчя від створення Союзу українців Румунії, тримовну книгу-документ “Tapac Шевченко – апостол українського народу”, видання приурочене до 200-річчя від дня народження Кобзаря, перевидання першого “Кобзаря” Тараса Шевченка та особисту книгу “Словом і ділом”.

Іван Марочко, який представляє в румунському парламенті інтереси української громади, третьої за чисельністю національної меншини в Румунії представив загальні дані про українську громаду, про чисельність, стан підручників з української мови та про потребу існування консульських установ України в Румунії, маючи на увазі, що під час функціонування Генерального консульства України у місті Сучава, яке на жаль призупинило свою діяльність через фінансові причини, громади українців, що проживають у Сучавському, Марамуреському, Сатумарському, Ботошанському та Ясському повітах користувалися доброю підтримкою.

Радник Міністерства освіти Румунії з питань нацменшин Ельвіра Кодря розповіла про проблеми, з якими стикається українська меншина у сфері освіти, зокрема про відсутність підручників з української мови та про фінансування учнів, які вивчають рідну мову. Вона також представила пропозиції української меншини Румунії, які вона сподівається що будуть включені до нового Протоколу про співробітництво між Міністерствами освіти, якого дві країни планують незабаром відновити.

У свою чергу, голова Бухарестської філії СуР-у колишній радник у Міністерстві культури Ярослава Колотило підняла різні питання у сфері культури та наголосила на потребі відновлення Протоколу про співробітництво між міністерствами культури двох країн та створенні української редакції в суспільному телебаченні.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував представникам української громади Румунії підсумувати всі проблеми і пропозиції, яких він передасть на розгляд відповідних міністерств та установ. Слід уточнити, що міністри закордонних справ Румунії та України, Богдан Ауреску та, відповідно, Павло Клімкін домовилися про проведення спільних засідань урядів двох країн, відновлення румунсько-української Змішаної комісії з економічних питань та Міжурядової комісії у справах національних меншин.

У рамках офіційного візиту до Румунії, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів у Посольстві України у Бухаресті зустріч з представниками української громади Румунії.

У ході зустрічі, Міністр Павло Клімкін відзначив конструктивну позицію української громади Румунії у поширенні правдивої інформації про події в Україні та висловив вдячність українцям Румунії за звернення Союзу українців Румунії до керівництва країни з метою підтримки євроінтеграційних прагнень України. Павло Клімкін: “Я дуже, дуже вдячний. Я вважаю, що Румунія незвичайна, оскільки тут здавна проживає українська громада, для українців тут маленький шматок батьківщини. Ми їм допомагаємо і про це ми будемо домовлятися з румунами. Те що робиться зараз в Україні вимагає підтримки всієї громади. Той хто працює як волонтер, той хто збирає, зібрав і буде це робити, той хто допомагає, він завжди отримає свою частину подяки. Дуже велика подяка за те що було зроблено під час Майдану, за те що робиться зараз тут на маленькій батьківщині. Ми домовились з Ауреску, коли буде Угода про малий прикордонний рух і, до речі, один мільйон з однієї сторони і один мільйон з іншої сторони, буде здатний скористатися угодою, просто поїхати на кордон і зібрати і нас, і румунів і якось поговорити. І так, щоб він почув українців і я почув румунів. Десь у результаті домовимося. А якщо не почуємо за один раз, поїдемо знову, так щоб не було, що хтось в Києві й Бухаресті щось вигадує і думає, що це корисно для всіх, а в результаті нікого не чує.”

Голова Союзу українців Румунії Степан Бучута підтвердив незмінну підтримку українцями Румунії суверенітету і територіальної цілісності України та наполягав на створенні більших пропускних пунктів на спільному румунсько-українському кордоні, зокрема на півночі Румунії, де компактно проживають етнічні українці. Голова СУР-у вручив міністрові Павлу Клімкіну привітальний лист, медаль з нагоди 25-річчя від створення Союзу українців Румунії, тримовну книгу-документ “Tapac Шевченко – апостол українського народу”, видання приурочене до 200-річчя від дня народження Кобзаря, перевидання першого “Кобзаря” Тараса Шевченка та особисту книгу “Словом і ділом”.

Іван Марочко, який представляє в румунському парламенті інтереси української громади, третьої за чисельністю національної меншини в Румунії представив загальні дані про українську громаду, про чисельність, стан підручників з української мови та про потребу існування консульських установ України в Румунії, маючи на увазі, що під час функціонування Генерального консульства України у місті Сучава, яке на жаль призупинило свою діяльність через фінансові причини, громади українців, що проживають у Сучавському, Марамуреському, Сатумарському, Ботошанському та Ясському повітах користувалися доброю підтримкою.

Радник Міністерства освіти Румунії з питань нацменшин Ельвіра Кодря розповіла про проблеми, з якими стикається українська меншина у сфері освіти, зокрема про відсутність підручників з української мови та про фінансування учнів, які вивчають рідну мову. Вона також представила пропозиції української меншини Румунії, які вона сподівається що будуть включені до нового Протоколу про співробітництво між Міністерствами освіти, якого дві країни планують незабаром відновити.

У свою чергу, голова Бухарестської філії СуР-у колишній радник у Міністерстві культури Ярослава Колотило підняла різні питання у сфері культури та наголосила на потребі відновлення Протоколу про співробітництво між міністерствами культури двох країн та створенні української редакції в суспільному телебаченні.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував представникам української громади Румунії підсумувати всі проблеми і пропозиції, яких він передасть на розгляд відповідних міністерств та установ. Слід уточнити, що міністри закордонних справ Румунії та України, Богдан Ауреску та, відповідно, Павло Клімкін домовилися про проведення спільних засідань урядів двох країн, відновлення румунсько-української Змішаної комісії з економічних питань та Міжурядової комісії у справах національних меншин.