Tag: Палата Депутатів

Еволюція Covid 19 в Румунії

У Румунії кількість інфікованих Covid 19 перевищила 10.000, а кількість загиблих перевищила 500. За кордоном близько
1000 румунських громадян були заражені новим коронавірусом, а кілька десятків
померли. З іншого боку, президент Румунії Клаус Йоханніс оголосив, у середу, що після 15 травня, коли закінчиться
надзвичайний стан, обмеження на індивідуальні поїздки більше не будуть продовжені. Однак від усіх вимагатимуть носити захисні маски у закритих
громадських приміщеннях та у громадському транспорті, а громадські збори будуть надалі заборонені. Глава держави зазначив, що до тоді румуни повинні залишатися вдома
і дотримуватися обмежень, накладених владою, щоб обмежити поширення нового
коронавірусу. Президент Клаус Йоханніс сказав, що обережність не
слід послаблювати, оскільки Румунія не досягла піку епідемії, що за оцінками фахівців відбудеться
в першій половині травня. За його словами, в
усьому світі існує великий ризик того, що епідемія знову розпалиться, навіть у
районах, де, здавалося б, вона тримається під контролем. Прем’єр-міністр Людовик Орбан також оголосив, що після 15 травня, хоча
люди зможуть вільно
пересуватися і
більше не потребуватимуть декларації про власну відповідальність для індивідуальних поїздок, певні обмеження все одно
будуть зберігатися. Фізична відстань і надалі буде дотримуватися, прогулянки будуть дозволені, але в групах, що не перевищуватимуть 3 осіб. Захід стосується всіх
громадян, у тому числі осіб старших 65 років, які під час надзвичайного стану
можуть виходити
з будинку лише протягом
2 годин ополудні.

Парламент
Румунії прийняв низку законів у контексті коронавірусної епідемії

Палата депутатів у Бухаресті прийняла, на цьому тижні, як
орган, що приймає рішення, законодавчу ініціативу СДП, яка передбачає призначення та виплату пенсії у
зв’язку з втратою годувальника дітям, чоловікові чи дружині медпрацівника, який
помер у боротьбі з новим коронавірусом. Відповідно до законопроєкту, розмір
пенсії у зв’язку втратою годувальника становитиме 75% зарплати медпрацівника,
що лікував пацієнтів з коронавірусом. Законопроект був проголосований всіма
парламентськими фракціями. Було також затверджено призначення та виплату 10%
боніфікації тим, хто сплачує податки вчасно. Депутати також прийняли постанову Уряду,
яка передбачає перенесення банківських ставок до кінця року, але в істотно зміненій
формі соціал-демократами. Відповідно до затвердженого законопроекту, зможуть
користуватися відстрочкою місячних ставок всі ті, хто має кредити в банках, незалежно
від того, чи коронавірусна криза вплинула на їх кредит, чи ні, в тому числі ті
особи, які мають заборгованості в банку, а також компанії, чий дохід зменшився
на 15% через коронавірусну кризу. Так само, сільськогосподарські виробники, чиї
урожаї постраждали цього року від посухи, зможуть відкласти місячні банківські ставки
до 18 місяців. НЛП оголосила, що оскаржить варіант закону, прийнятого Парламентом,
у Конституційному суді. Сенат Румунії також прийняв, в ході пленарного
засідання, кілька законопроектів, з-поміж яких той, який встановлює надання вільних
від роботи днів для нагляду за дітьми, в тому числі під час шкільних канікул, у
період коли навчальні заклади залишаються закритими через постанову про надзвичайний
стан. Палата депутатів також прийняла закон, який передбачає пролонгацію на шість
місяців мандату місцевих обранців з моменту припинення надзвичайного стану, а
також встановлення Парламентом, шляхом органічного закону, дати місцевих
виборів. До тепер, це було атрибутом уряду, тому керівна НЛП вже оголосила, що
оскаржить закон у Конституційному суді. Прем’єр-міністр Людовик Орбан заявив, у
четвер, що місцеві вибори, які мали відбутися у червні, можуть відбутися у
вересні, якщо перша хвиля пандемії пройде на початку липня. Що стосується
парламентських виборів, призначених на грудень, прем’єр-міністр заявив, що
велику явку на виборах можна забезпечити шляхом запровадження в країні
поштового голосування, як це вже відбувається у діаспорі, або електронного
голосування.

Онлайн-засідання Європейської ради: спільна дорожня карта економічного
відновлення

Всередині цього тижня, 27 лідерів Європейського
Союзу закликали Європейську комісію підготувати план виходу з кризи та відклали
важкі рішення щодо солідарності, які вимагають країни з півдня континенту від
країн з півночі континенту. Цей план має включити бюджетну пропозицію на період
2021-2027 рр., у тому числі фонд для відновлення європейської економіки після заходів
ізоляції, вжитих для припинення пандемії COVID-19. План має бути представлений
наступного місяця, хоча точна сума не була встановлена. Однак, європейські чиновники
мають на увазі план, що передбачає виділення від 1 до 1,5 трлн євро. Румунія
була представлена ​​на цьому саміті, який проводився у системі відеоконференцій,
главою держави Клаусом Йоханнісом. Президент Румунії заявив, що підтримує створення цього
фонду відновлення економіки на рівні ЄС, який може принести користь усім
державам-членам. Глава держави заявив, що підтримка, яку ЄС пропонує Румунії,
досягне 1,5 мільярдів євро.

Палата депутатів в Бухаресті поспішно
прийняла, в понеділок, поправки до
Кримінально-процесуального кодексу, після того, як минулого тижня Сенат зробив те ж саме. Серед проголосованих новин фігурує виправдувальний вирок першої інстанції, який може
бути змінений лише в разі отримання нових доказів та ознак. Зізнання під час
досудового слідства щодо
правопорушень та осіб заборонено, а запобіжний арешт можливий лише за наявності ґрунтовних доказів.
Депутати також вирішили, що тривалість досудового слідства
не може перевищити один
рік, а якщо прокурорам не вдається за цей
період відправити справу до суду, тоді справа автоматично скасовується. Інша поправка встановлює, що доноси можуть призвести до скорочення покарання, лише якщо вони будуть зроблені протягом
одного року від вчинення злочину.

Голова Спеціального комітету з питань
законів правосуддя,
соціал-демократ Флорін Йордаке уточнив, що цими поправками до законів правосуддя, в тому числі до Кримінально-процесуального кодексу, правлячий
альянс в Румунії (СДП+ АЛДЕ) хоче ліквідувати
зловживання. Флорін Йордаке: Ми
повинні перестати показувати людей з наручниками, які з плином часу виявляються
невинними. Що стосується розподілу справ, ми також хочемо провести випадковий
розподіл справ до суддів та прокурорів. Ми хочемо замінити поняття
розумний сумнів із ґрунтовними доказами та ознаками. Ми живемо у
реальній Румунії. Справи складаються на основі певних ознак, а по тому, 3 роки людина проходить через
слідство, і нарешті суд виправдовує її. Хто сплачує тій особі всю ту напругу,
ті ночі, дні та хвилювання, які він пережив? Ніхто.

Опозиційні Націонал-ліберальна
партія та Союз
Рятуйте Румунію оголосили,
що вони оскаржать проект закону у Конституційному суді, оскільки деякі зміни ставлять
під загрозу судовий акт. Серед положень, підданих критиці опозицією, – це ті, що стосуються записів, отриманих у приватному приміщенні, які більше не можуть бути використані у якості
доказів, всі докази мають бути повідомлені підсудному, свідок може відмовитися без причини від
допиту, а також
те що апеляційний суд не може більше змінювати
рішення першої інстанції у відсутності нових доказів.

Лідер депутатів Націонал-ліберальної
партії Ралука Туркан: Практично, ви винайшли всі принципи права, які
я навчала
на курсах Юридичного факультету. Тому існують вищі суди та вищі способи оскарження та прийняття
рішень. Ви вважаєте, що достатньо мати лише одну судову інстанцію, де якщо можливо, ви б проводили переговори.

Проект закону буде направлений для підписання
Президенту Клаусу Йоханнісу лише після того, як
Конституційний Суд висловиться щодо можливих спроб опозиції оскаржити зміни до Кримінально-процесуального
кодексу.

Румунська національна
енергетична система є міцною і життєздатною, – ствердив, у понеділок, перед членами Палати Депутатів міністр
енергетики Антон Антон, який
був запрошений
опозиційними депутатами від
Союзу Рятуйте Румунію на Годину
уряду. Вони зажадали роз’яснень у зв’язку з питаннями, які, на їхню думку, поставили під загрозу
енергетичну безпеку Румунії. Міністр зазначив, що бачення
національної енергетичної стратегії на період 2018-2020 роки має на меті розвивати цей сектор шляхом створення нових та модернізації наявних потужностей.

На його думку, енергетична
система країни здатна забезпечити енергетичну безпеку для промислових та побутових споживачів, а також для
держав регіону. Антон Антон сказав, що в даний час Румунія є регіональним полюсом енергетичної
безпеки, має значні запаси, а для розвитку енергетичного сектора будуть створені нові та модернізовані наявні потужності шляхом залучення інвестицій в цьому секторі. Він також зазначив, що в
минулому році багато державних компаній стали прибутковими. Антон Антон: Енергетичний комплекс
Олтенія вперше зареєстрував прибуток в минулому році з моменту його відкриття, а саме майже 200 мільйонів леїв. Гідроелектрика отримала
прибуток у розмірі 1,6 мільярдів
леїв, Нуклеарелектрика – майже 340
мільйонів леїв. Компанія з виробництва електроенергії Elcen, навіть якщо перебуває в процедурі
неплатоспроможності, отримала прибуток у розмірі майже 45 мільйонів леїв. Ми не вирішили всі ситуації,
але працюємо над ними, йде мова про Енергетичний
комплекс Хунедоара та Національну компанію урану.

Але депутати від Союзу Рятуйте Румунію не
були задоволені відповіддю міністра.
Депутат Крістіна Пруне сказала, що представник уряду не відповів на запитання стосовно енергетичних джерел в Чорному морі, відсутності інвестицій в державних компаніях, ситуації румунського гірництва й термінів для енергетичної стратегії. Крістіна Плуне: Констатуємо, що, на жаль, Ви не відповіли на наші запитання. До
90% з прибутку було відправлено до держбюджету для покриття втрат, які залишив уряд створений з Соціал-демократичної партії та Союзу лібералів і демократів у
державному
бюджеті.

Наприкінці дебатів міністр енергетики Антон Антон зазначив, що дотримуються терміни для виконання проекту газотранспортної системи по коридору
Болгарія-Румунія-Угорщина-Австрія. Йде
мова про трубопровід, який на території
Румунії матиме
протяжність 560 км. Загальна вартість
газопроводу, який дозволить постачання природного газу з Каспійського регіону
та інших можливих джерел, у тому числі скрапленого газу, в країни Центральної
Європи, становить
майже 560 мільйонів євро. Цей газопровід
буде здатний не тільки доставляти газ до Центральної Європи, а й забезпечувати
двосторонній хід, що призведе до конкурентоспроможності та, принаймні
теоретично, до менших витрат для остаточного користувача. Перший етап будування газопроводу завершиться до кінця 2019 року.

У Бухаресті
сьогодні стартувала чергова парламентська сесія, під час якої від сенаторів і
депутатів очікують прийняття багатьох важливих законопроектів, які відкладались
довгий час, нових законодавчих ініціатив народних обранців, а також ухвалення термінових постанов прийнятих
урядом влітку. Сенатори зосередяться, зокрема на ініціативи перевизначення
поняття сім’ї в Конституції, яка була прийнята Палатою депутатів, але застрягла
в Сенаті.

Спікер верхньої
палати Келін Попеску-Терічану заявляв наприкінці травня, що референдум з цього
питання буде проведений восени цього року. Іншим пріоритетом є процедура
обрання двох представників громадянського суспільства у Вищій раді правосуддя.
Вона була розпочата в листопаді 2016 року і повторена в березні 2017 року, але
Сенат ще не прийняв рішення про призначення двох представників громадянського
суспільства у Вищій раді правосуддя.

І Палата
депутатів має розглянути упродовж цієї сесії низку відкладених законопроектів, найбільш суперечливим будучи
закон про звільнення від кримінальної відповідальності певних категорій осіб та про спеціальні засоби
виправлення засуджених до позбавлення волі. Є, також, кілька проектів, які вже
були прийняті сенаторами. Зокрема, мова йде про збільшення максимального
розміру операцій, що звільняються від сплати ПДВ.

Парламентарії
мають розглянути і ряд постанов та законопроектів, прийнятих або над якими
працює уряд. Одним з них є проект закону про створення Суверенного
інвестиційного фонду Румунії, який прем’єр Міхай Тудосе пообіцяв внести до
парламенту у вересні. Проект внесення ряду поправок до законодавства, що
регулює правосуддя, ініційований
міністром юстиції Тудорелом Тоадером, який у четвер був внесений до
Вищої ради правосуддя для надання висновку, є іншим важливим пунктом на порядку
денному осінньої сесії парламенту. Так само й поправки до закону про пенсії, які
мають бути внесені до парламенту до 1 жовтня.

Законодавці мають
розглянути й ряд надзвичайних постанов, серед яких та, що стосується обмеження
максимального розміру спеціальних пенсій, обмеження розміру допомоги по догляду за дитиною на рівні 8,500
лей (близько 1850 євро) на місяць, збільшення зарплат поліцейських на 10% і на 15%
заробітної плати цивільного персоналу структур національної безпеки, а також
інші постанови, прийняті урядом під час парламентської відпустки, як наприклад
постанова про внесення змін до Податкового кодексу, зокрема про збільшення акцизного
збору на бензин і дизельне паливо.

І, нарешті, 8 вересня свої висновки має оприлюднити спеціальна
комісія з питань розслідування можливих порушень під час президентських виборів
у 2009 році.

Келін Попеску Терічану був переобраний на
пост спікера Сенату Румунії (верхньої палати), а Лівіу Драгня очолив Палату
депутатів (нижня палата). Лідери Альянсу лібералів і демократів
(АЛДЕ) та, відповідно, Соціал-демократичної партії (СДП),
які утворюють більшість у парламенті
нового скликання були єдиними кандидатами на ці посади, а результат голосування за їх кандидатури підтверджує домінуючу позицію нової
коаліції в обох палатах законодавчого органу. «За» переобрання Келіна Попеску
Терічану спікером Сенату на другий термін проголосувало 87 сенаторів, «проти» -
40.

Його кандидатуру висунули Соціал-демократична
партія й Альянс лібералів та демократів та підтримав Демократичний союз угорців
Румунії (ДСУР). Келін Попеску Терічану закликав своїх колег сенаторів серйозно
поставитися до своєї місії і діяти так, щоб парламент став сильною, а не
декоративною установою та забезпечив захист прав і свобод громадян. Терічану
також зазначив, що парламент повинен взяти на себе роль головного законодавця. Він
зазначив, що парламент є «основним елементом ліберальної демократії» і сильний законодавчий
орган може бути лише «корисним» для Румунії.

У свою чергу Лівіу Драгня в своєму першому
виступі з крісла спікера Палати депутатів закликав парламентаріїв, незалежно
від їхнього політичного кольору, бути партнерами у впровадженні важливих для
країни проектів. На його думку реформа конституційного законодавства та відновлення
довіри громадян до нового парламенту повинні бути основними законодавчими пріоритетами.
Зазначимо, що депутати більшістю голосів підтримали кандидатуру Лівіу Драгні на
посаду голови Палати депутатів. «За» відповідне рішення проголосувало 216
депутатів, «проти» – 101. При цьому треба зауважити, що його кандидатуру
підтримали щонайменше шість народних обранців
від опозиційних партій.

Яким буде розклад сил у новому парламенті?
Соціал-демократична партія, безперечний переможець на виборах 11 грудня, з 45%
голосів, та її менший союзник Альянс лібералів та демократів – близько 6%,
матимуть більшість, навіть якщо й не
кваліфіковану, у парламенті восьмого скликання. Після виборів, шість політичних
партій пройшли до парламенту. У даний час він має 465 членів, на 120 менше, ніж
у попередньому законодавчому органі.

Партії вже поділили між собою
спеціалізовані комітети. Соціал-демократи очолять більшість із них як у Палаті депутатів,
так і в Сенаті. У нижній палаті
парламенту соціал-демократи очолять 10 комітетів, в тому числі з
правової політики, з питань бюджету, оборони, з трудового права та охорони здоров’я. Націонал-ліберальна
партія, друга
за підтримкою виборців політична сила, очолить чотири комітети. Союз «Рятуйте
Румунію» та АЛДЕ отримали по два, а Демократичний союз угорців Румунії і Партія «Народний
рух» – по одному. У Сенаті соціал-демократи мають 11 комітетів, а ліберали -
п’ять.