Tag: палац

Єдиний палац, що використовується Королівським домом в Румунії і відкритий для відвідування, палац Єлизавета в Бухаресті – ідеальне місце для тих, хто хоче провести вихідні по-іншому. Він розташований на земельній ділянці у вигляді “острівця” всередині Музею села, неподалік від Літнього театру в парку Короля Міхая I (колись Херестреу).

Відвідувачі мають доступ до Залу Міхая I, Галереї сучасного мистецтва, Залу Кароря I і Єлизавети, Білого залу, Кабінету Її Величності, Залу Королів, Мармурової зали і Великого залу. Відвідувачі також мають доступ до Платформи Лева і Палацового саду, де розташований “Меморіал дерев”, на якому ростуть дерева, посаджені королями і главами держав, які відвідували Палац з 2001 року. Нарешті, відвідувачів запрошують зайти до сувенірної крамниці, розташованої біля входу до палацу під головною аркою.  Зараз для відвідування відкриті кілька залів на першому поверху. Серед експонатів є ряд оригінальних предметів, такі як медальйони із зображенням римських портретів, а також різні предмети, що нагадують про минуле королівської родини, наприклад, військова форма короля Міхая I, колекція народних костюмів королеви Елени, королівські нагороди та ордени, королівська колекція творів сучасного мистецтва, портрети королів і королев Румунії всіх поколінь, а також стіл у Великій їдальні, підготовлений для офіційних обідів.

По залах палацу супроводжує нас куратор виставки Діана Точіту: “Палац був побудований для принцеси Єлизавети, другої дитини короля Фердинанда і королеви Марії, принцеси, яка народилася в Сінаї в 1894 році. Вона була королевою Греції протягом трьох років, оскільки в 1921 році вийшла заміж за спадкоємного принца Греції Георга ІІ, який незабаром став королем Греції. У 1924 році подружжя було змушене емігрувати до Лондона, де вони перебували до 1935 року. У цьому році вони розлучилися, і принцеса Єлизавета повернулася до Румунії, де перебувала до січня 1948 року, коли вся королівська сім’я була змушена виїхати у вигнання. Ідея будівництва палацу належала Каролу II, старшому брату принцеси Єлизавети. Він вважав, що було б доречно, щоб його сестра мала резиденцію в Бухаресті. Палац був побудований лише за 1 рік, у 1936-1937 роках, дуже молодим архітектором, якому було лише 25 років, на ім’я Корнеліу Марку. Йому вдалося поєднати в цьому палаці два архітектурні стилі – мавританський і бринков’янський. Король Міхай І та його мати королева Елена прожили в палаці Єлизавета три роки, оскільки після подій 23 серпня 1944 року, коли Румунія розірвала союз з Німеччиною, королівська резиденція в центрі Бухареста, де зараз знаходиться Палацова зала, була розбомблена німцями, які намагалися вбити короля. Оскільки він більше не міг там жити, попросив дозволу у своєї тітки використовувати палац Єлизавета. Між 1944 і 1947 роками, коли ситуація вимагала від короля Міхая перебувати в Бухаресті, він зупинявся в цьому палаці. Саме тому тут відбулося так багато важливих подій в історії країни. Наведу лише два з них. Перша – це пряма конфронтація між королем Міхаєм і радянським міністром закордонних справ Андрієм Вишинським, який прийшов до короля в лютому 1945 року і вимагав, щоб король призначив комуністичний уряд. Король відмовив йому, сказавши, що “за Ялтинським договором кожна країна має можливість вибирати свій власний шлях (Румунія не хотіла комуністичного шляху). Вишинський відповів йому знаменитою фразою “Я – Ялта”, тобто я вирішую, що вам робити у вашій країні, вийшов із кабінету короля і грюкнув дверима з такою силою, що стіна біля дверної коробки тріснула. Друга подія – це сам момент вимушеного зречення короля Міхая від престолу 30 грудня 1947 року. У комуністичний період палац був здебільшого закритий. Його відкрили після революції і використовували як готель, здавали в оренду для проведення різних заходів”.

По всьому салону короля Кароля І та королеви Єлізавети розвішані форографії, картини, що зображують першу королівську пару Румунії. Однак найважливішим об’єктом у цій кімнаті є стіл, який стоїть у центрі. Це стіл, за яким відбувся обід після підписання акту про незалежність Румунії в 1877 році. Стіл був втрачений в комуністичний період і куплений за скромну суму абсолютно випадково на блошиному ринку в Бухаресті в 2017 році секретарем короля Міхая I. Навкруг столу написані імена людей, які брали участь у святковому обіді, а також дата, коли князь, на той час, оскільки наша країна ще не була королівством, організував цей обід, на честь надзвичайно важливої події в історії нашої країни. На столі лежить низка книг про армію з часів короля Фердинанда, тобто їм близько 100 років.

Найвідомішою кімнатою палацу є білий салон. Діана Точіту розповідає його історію: “Ми знаходимося в Білому салоні, мабуть, найвідомішому приміщені палацу Єлизавета, особливо в останні роки, коли преса стала більше цікавитися діяльністю королівської сім’ї. Тут було зроблено незліченну кількість фотографій, репортажів і фільмів. Це місце, де королівська сім’я приймає офіційні візити. Найбільш вражаючою картиною в кімнаті є портрет короля Міхая І – картина, виконана румунським художником з Клужа на прізвище Валовіц, яка вражає не тільки своєю красою, але й точністю, з якою вона представляє короля, а також тим, що вона виконана олівцем тільки в трьох кольорах триколора – червоному, жовтому, синьому і комбінаціях між ними. Картина була подарована королівській родині у 2017 році. На жаль, король Міхай не зміг її побачити, оскільки стан здоров’я не дозволив йому приїхати в країну”.

Мармурові сходи ведуть до холу, який з’єднує приватні апартаменти, вітальні та кабінети на другому поверху. Важливо зазначити, що королівська сім’я використовує лише два або три апартаменти для приватних цілей. Всі інші зали призначені для громадського користування. Вперше цього літа була виставлена хрестильна сукня короля Міхая I, коли королю було три місяці. Також виставлено свідоцтво про народження Його Величності, датоване 25 жовтня 1921 року. Останньою кімнатою палацу, яку можна відвідати, є велика Палацова їдальня, де проводяться королівські обіди.  Коли в палаці влаштовується особлива вечеря, трапеза набуває казкового характеру. Стиль сервірування столу – французький, що означає, що гості сидять обличчям один до одного, а господарі завжди сидять у центрі столу. Гості, в залежності від їх важливості в ієрархії – розміщуються від центру до кінця столу. Тобто найважливіші гості – поруч з королівською родиною. Ще одна цікавинка, пов’язана з розташуванням гостей за столом, полягає в тому, що якщо гості – подружжя, то їх ніколи не садять поруч, а по діагоналі, або максимально обличчям один до одного, тому що мета полягає в тому, щоб кожен з них спілкувався і розмовляв з іншими учасниками вечері.

У палаці є також кухня і ще одна менша вітальня. Це місце, де королівська сім’я обідає щодня, і місце, де король Міхай I і його мати – королева Елена мали свою останню вечерю 30 грудня 1947 року, коли король залишився в палаці наодинці з матір’ю, побоюючись за життя персоналу, і відправив їх усіх додому. Наступного дня вони вирушили до Сінаї, а потім на довге заслання, яке для Королеви-матері Елени означало все її життя, вона так і не повернулася сюди зі Швейцарії, де померла в 1982 році. Для короля Міхая вигнання означало п’ять десятиліть. Через 50 років він повернувся до палацу Єлизавети, але вже ніколи як до особистої власності, бо палац залишився у державній власності.

На даний момент місто виглядає вражаюче після того, як багато старих будівель було відреставровано, а центральна частина була модернізована (нова бруківка, сучасні освітлювальні прилади, оновлені вуличні меблі, вуличні знаки з вказівниками для туристів і т.д.). Недарма Орадя зараз виглядає як процвітаюче місто. Більше того, це одне з небагатьох міст Румунії, яке яскраво освітлюється вночі, включаючи будівлі, що належать до культурної спадщини, що створює приємне відчуття, а також дозволяє відчувати себе в безпеці на вулицях. Якщо вас приваблюють старі будівлі, тут ви можете помилуватися кількома стилями архітектури (бароко, неокласицизм, еклектика, неорумунський і т.д.), але особливо архітектурою початку 20-го століття, Арт Нуво. Ви відчуєте, що потрапили у великий музей під відкритим небом.

У 2011 році Орадя отримала титул “Зелена столиця Румунії”, завдяки великим і численним зеленим територіям. Якщо вас приваблює культурний туризм, у вас є можливість побачити або відвідати щонайменше 15 важливих пам’яток. Крім того, тут є мережа красиво оформлених кафе і ресторанів, де ви можете відпочити з друзями за чашкою кави або навіть поїсти. Щодо дозвілля, я б також згадала, що тут організовують багато заходів, таких як Середньовічний фестиваль, Карнавал квітів, Фестиваль культури і традицій або Орадя ФестіФалл. В рамках кампанії “Орадя з любов’ю” вже другий рік поспіль туристам пропонуються певні безкоштовні послуги або знижки. Як отримати ці переваги? Дуже просто! Якщо ви зупинитеся в місцевому готелі принаймні на дві ночі, то отримаєте ваучер з кодом, пов’язаним з вашим ім’ям, який дозволить вам подорожувати громадським транспортом і мати безкоштовний доступ до всіх музеїв міста. Крім того, ви зможете скористатися привабливими знижками у партнерських кафе та ресторанах готелю.

Орадя – архітектурний заповідник, прикрашений різними архітектурними стилями (сецесія, бароко, еклектика….). Будівлі, справжні архітектурні коштовності, рідкісне мистецьке багатство, яке надає неповторного шарму місту на березі річки Крішул Репеде. У 1999 році з ініціативи Департаменту пам’яток і визначних місць Брюссельського регіону кілька організацій з європейських міст з багатою спадщиною модерну, від Гельсінкі до Барселони, Глазго і Будапешта, вирішили об’єднатися в першу європейську мережу для співпраці, дослідження, збереження і розвитку модерну. З лютого 2012 року Орадя приєднується до престижного списку міст, що входять до міжнародної мережі Арт Нуво.

Найважливішою туристичною зоною Орадії є площа Унірій, де ви можете помилуватися статуєю короля Фердинанда I в самому її центрі. Якщо ви озирнетесь навколо, то побачите, що все тут бездоганно: від бруківки, красивих ліхтарних стовпів до вуличних меблів, виготовлених з якісних матеріалів. Більше того, куди б ви не повернули голову, ви побачите деревця та доглянуті газони. На двох боках площі можна милуватися імпозантним греко-католицьким єпископським палацом, збудованим у 1903-1905 роках в еклектичному стилі з елементами бароко і рококо, та римо-католицьким костелом Святого Ладислава, збудованим у 1742 році в стилі провінційного бароко.

Як тільки ви ступите на площу Унірій, ваш погляд приверне Палац Чорного Орла, який є найкрасивішою будівлею в стилі модерн в Румунії і, в той же час, емблематичною будівлею для міста Орадя. Цей палац був побудований у стилі сецесії між 1907 і 1908 роками за планами архітекторів Марселя Комора і Дезьо Якаба. Він є головною визначною пам’яткою міста не лише завдяки своєму зовнішньому вигляду, але й тому, що в ньому розташовані магазини, ресторани та кафе. Скляний перехід був натхненний знаменитою галереєю Вітторіо Емануеле в Мілані. Вітраж у центрі переходу, що зображає орла в польоті над зеленими пагорбами, був виготовлений після завершення будівництва переходу в 1909 році в майстерні склороба К. Неймана, як емблема архітектурного ансамблю.

На тому ж боці площі розташований Палац Московица Адольфа і синів, збудований у стилі сецесії на початку 1900-х років за проектом братів Ваґо. Хоча будівлі в стилі сецесії зазвичай перевантажені орнаментом та різноманітними прикрасами, цей палац вирізняється своєю простотою, з гладким білим фасадом. Наступна будівля на площі, яка привертає увагу, – це Церква з Місяцем. Вона була збудована у 1784-1790 роках за проєктом архітектора Едера Якаба. На шпилі церкви знаходиться механізм (виготовлений Георгом Рюппе у 1793 році), який приводить у рух сферу діаметром один метр у формі місяця, пофарбовану наполовину в золотий і наполовину в чорний колір, що вказує на фази місяця.

Палац і вежа Ратуші – це неокласична будівля спроектована архітектором Ріманочі Калманом-молодшим і відкрита в 1904 році. Піднявшись 250 сходинками на вершину годинникової вежі ратуші, ви зможете побачити архітектурний центр міста на 360 градусів. Годинниковий механізм, який називають “материнським годинником”, грає “Марш Янку” у визначений час і був побудований у 1904 році. Перейшовши міст через річку Кріш, можна милуватися красивим і колоритним готелем “Асторія”, що був побудований у 1902 році в неоготичному стилі з елементами сецесії за проектом архітектора Ференца Штарілла.

Прогулюючись вулицею, паралельною фасаду театру, ви відкриєте музей, який обов’язково варто відвідати. Будинок Дарваш-Ла Рош був побудований між 1909 та 1912 роками братами Ласло та Юзефом Ваґо у стилі модерн-сецесія і є однією з найцінніших будівель міста. Будинок має два вуличні фасади: у бік центральної частини міста та у бік набережної на березі річки Крішул Репеде. Варто зазначити, що музей відтворює буржуазне житло. На вулиці, паралельній правій стороні театру, ви потрапите на найвідомішу та багатолюднупішохідну вулицю – Республіки. По обидва боки вулиці ви знайдете магазини, кафе, ресторани, пекарні, але особливо ретельно відреставровані історичні будівлі.

Палац Московиц Мікша, хоч і знаходиться на вулиці Республіки, заслуговує на окрему згадку. Будівля була зведена у 1904-1905 роках у стилі мюнхенської сецесії за проектом архітектора Ріманочі Калмана-молодшого. Фасад вирізняється рослинними орнаментами, довгостебловими квітами, а передусім – яскравим синьо-зеленим кольором, якого він набув після реконструкції. Це одна з найбільш інстаграмних будівель в Румунії, не тільки завдяки своїй архітектурній красі, оскільки є панорамною кутовою будівлею, але й завдяки своєму яскравому фасаду, який також добре підсвічується вночі, завдяки невеликим прожекторам.

Після відпочинку в кафе на вулиці Республіки ви можете здійснити коротку прогулянку до барочного комплексу, побудованого в другій половині XVIII ст. Він складається з Палацу бароко, Римо-католицької базиліки та Канонічного ряду, що має 57 арок у стилі бароко, які утворюють коридор довжиною понад 250 метрів, що з’єднує 10 будівель. Палац і базиліка нещодавно були відреставровані, а внутрішній двір комплексу виглядає чудово, з зонами відпочинку і доріжками, де можна прогулятися на дозвіллі, милуючись ландшафтним садом в англійському стилі. Газони виглядають бездоганно, а різнокольорові клумби доповнюють декор. Здається, що це одне з найулюбленіших місць для фотосесій молодят та випускників шкіл.

Фортеця Орадя, історія якої налічує майже 1000 років, є обов’язковим туристичним об’єктом. Вона є найбільшою і найкраще збереженою п’ятикутною фортецею в Центральній Європі, що займає 15 гектарів і включає в себе вісім ярусних будівель, церкву, парки, озеро і оборонні рови. Після 2010 року тут були проведені масштабні роботи з укріплення, консервації та реставрації. Фортеця не така велика, як та з Алба-Юлії, однак, вона стає багатолюдною, коли в ній проводяться певні заходи або фестивалі. Слід зазначити й те що, місто Орадя розташоване на берегах річки Крішул Репеде, що протікає через місто зі сходу на захід і ділить його на дві приблизно рівні половини. Крішул Репеде протікає через центр міста і створює луг, повний зелені, ідеальне місце для прогулянок, де можна насолодитися швидким плином і енергією води. Набережна вздовж Крішул Репеде має чудовий вигляд, що викликає бажання прогулятися навіть ввечері, коли прибережні доріжки яскраво освітлені.