Tag: паливо

  • Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні

    Глобальні кліматичні наслідки війни Росії в Україні

    Війна Росії в Україні призвела до споживання мільярдів літрів пального для військової техніки, спалення майже мільйона гектарів полів і лісів, підриву сотень об’єктів нафтогазової інфраструктури, а також використання величезної кількості сталі та цементу для укріплення сотень кілометрів лінії фронту. Згідно з найповнішим на сьогодні дослідженням такого роду, викиди під час дворічного російського вторгнення в Україну склали близько 175 мільйонів тонн вуглекислого газу.

    Ці викиди еквівалентні річному використанню 90 мільйонів автомобілів. Загалом, конфлікт завдає чистої шкоди клімату, оскільки скорочення викидів через ослаблення української економіки було більш ніж компенсовано викидами, спричиненими конфліктом, переміщенням людей і виробництва в інші країни та збільшенням світових військових витрат, зазначають автори звіту IGGAW (Ініціатива з обліку парникових газів у воєнний час).

    Дослідник Влад Замфіра підсумовує результати дослідження на сайті румунської організації Infoclima і пояснює їх: “Пожежі, атаки на енергетичну інфраструктуру, тисячі кілометрів, які облетіла авіація, – все це має ціну для клімату. Мільярди спалених літрів палива, теперішня і майбутня потреба в горах свіжої сталі і бетону для укріплень по обидва боки лінії фронту, а також процес відновлення України, сотні ударів по енергетичних системах – все це малює похмуру кліматичну картину, яка може призвести до того, що Росія понесе відповідальність за мільярди євро збитків. Окрім руйнівного впливу на соціальну та економічну інфраструктуру і пов’язаних з цим людських жертв, війни та надмірна мілітаризація є основним джерелом забруднення. Через навмисне чи ненавмисне знищення природних ресурсів – лісів, вододілів – глобальна військова машина є одним з найбільших забруднювачів у світі. Які основні джерела викидів від війни в Україні? Супутникові знімки показують, що близько 27 000 пожеж випалили майже мільйон гектарів землі. Майже три чверті з них припадає на прифронтові території, де інфраструктура управління пожежами майже покинута, а умови для реагування майже неможливі. Але по всій країні спостерігаються пожежі більшої інтенсивності, оскільки лісівники, пожежні команди та обладнання були мобілізовані або переведені до міст, що сповільнило час реагування. Енергетична інфраструктура стала мішенню з серйозними кліматичними наслідками. У перші тижні війни Росія завдала потужних ударів по українських родовищах викопного палива, але кліматична ціна цих ударів затьмарюється руйнуванням трубопроводів “Північного потоку”, що призвело до тижневого підводного виверження метану, яке мало руйнівний кліматичний вплив. Вважається, що внаслідок багатомісячної неконтрольованої пожежі на буровій платформі в Чорному морі згоріло понад 150 мільйонів кубометрів природного газу”.

    Один з незвичайних наслідків був спричинений найпотужнішим парниковим газом – гексафторидом сірки (SF6), який під час конфлікту вивільнився у незвично великій кількості. Використовуваний для ізоляції електричних вимикачів, він має потенціал потепління майже в 23 тисячі разів більший, ніж вуглекислий газ. Вважається, що близько 40 тонн SF6, що еквівалентно приблизно одному мільйону тонн CO2, витекло в атмосферу після того, як понад тисяча російських ударів пошкодили близько половини високовольтних електромереж України.

    З іншого боку, обмеження або обережність значною мірою очистили небо над 18 мільйонами квадратних кілометрів України і Росії, додавши години до подорожей між Європою та Азією, які витрачають додаткове паливо. За межами України, російське вторгнення спричинило різке зростання військових витрат, особливо в Європі, що підвищило попит на вибухівку, сталь та інші високовуглецеві матеріали. У 2023 році загальні світові військові витрати сягнули 2.400 млрд доларів США, що на 6,8% більше в реальному вираженні, ніж у 2022 році, і є найстрімкішим річним зростанням з 2009 року.

    Крім виробництва, до викидів призводять також поставки важкого озброєння на великі відстані, повідомляє Infoclima. У звіті підраховано, що якби ми зараз вели мирні переговори, Російська Федерація була б змушена сплатити 32 мільярди доларів на відновлення клімату за перші 24 місяці війни, згідно з методологією визначення вартості за тонну викинутого вуглецю. “Росія завдає шкоди Україні, а також нашому клімату. Цей конфлікт є значним і буде відчутним у глобальному масштабі через викиди вуглецю.

    Російська Федерація повинна заплатити за це – борг, який вона має перед Україною та країнами глобального півдня, які найбільше постраждають від кліматичної шкоди”, – каже Леннард де Клерк, провідний автор IGGAW. Загальний обсяг викидів можна було б різко скоротити, якби війна закінчилася швидко.

  • 31 березня 2024 року

    31 березня 2024 року

    ШЕНГЕН – З 31 березня Румунія офіційно вступила до Шенгенської зони з повітряними і морськими кордонами. Контроль на морі не скасовано, але буде спрощено. В аеропортах люди, які вирішили летіти до країн-членів Шенгенської зони або з них, після проходження контролю безпеки проходитимуть безпосередньо до виходу на посадку, без необхідності зупинятися біля фільтрів прикордонної поліції для перевірки проїзних документів, де подекуди формувалися довжелезні черги. Слід нагадати, що Болгарія також приєдналася до Шенгенської повітряної та морської зони разом із Румунією. Нині 27 європейських країн є повноправними членами Шенгенської угоди, а Румунія і Болгарія – неповноправними. Контроль на сухопутному кордоні залишиться в силі через протидію Австрії тому, щоб дві країни стали повноправними членами зони. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала обидві країни з цим досягненням і запевнила, що цього року буде продовжено переговори щодо скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах.

    ВЕЛИКДЕНЬ – Римо-католицькі та протестантські християни відзначили в неділю перший день Великодня. У переважно православній Румунії близько 1,3 мільйона людей відзначили Воскресіння Ісуса Христа через три дні після його розп’яття на хресті. Опівночі у Ватикані Папа Франциск очолив спеціальну пасхальну месу в базиліці Святого Петра. “Ворожнеча і війни, егоїзм і байдужість, страхи, які заважають нам творити добро, – це наші валуни, надмогильні камені в наших серцях, які позбавляють нас сил іти вперед”, – наголосив понтифік у своїй проповіді. У пастирському посланні римо-католицький архієпископ і митрополит Бухареста Аурел Перке зазначив, що, на жаль, пісня великодньої радості, проголошена Церквою, контрастує з криками, які лунають із багатьох хворобливих ситуацій, які дедалі частіше трапляються у світі, як-от війни, несправедливість, нерівність і бідність. Президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму посланні також написав, що “Великдень дає нам змогу бути разом із нашими близькими та нагадує нам, що нас завжди супроводжує божественна любов і сила. У цьому дусі солідарності та співчуття звернімо наші думки та молитви до страждаючих”, – додав президент. Цього року Великдень для римських католиків і протестантів настає на п’ять тижнів раніше, ніж у православних, греко-католиків і неопротестантів, які відзначатимуть його 5 травня.

    НАТО – Парламент Румунії збереться у вівторок на спільне засідання, щоб відзначити 20 років вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75 років існування НАТО. 2 квітня виповнюється рівно два десятиліття з моменту офіційного підняття румунського прапора в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. 29 березня ратифікаційні грамоти були передані на зберігання в Державний департамент США у Вашингтоні.

    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Минулого року Румунія посіла друге місце в ЄС після Франції за обсягами виробництва насіння соняшнику, втративши першу позицію, яку займала у 2022 році – за даними НІС. Виробництво в минулому році було на 3,7% нижче, ніж в 2022 році. За площею посіву соняшнику країна залишається на першому місці. Щодо площ, посівних картоплею, Румунія залишилася на шостому місці в 2023 році і на дев’ятому місці за обсягом виробництва після таких країн, як Німеччина, Франція, Голландія, Польща.

    ПАЛИВО – Румунія була основним постачальником нафтопродуктів до Республіки Молдова у 2023 році, згідно з даними, централізованими Національним агентством з регулювання енергетики в Кишиневі. Минулого року Республіка Молдова імпортувала майже 1 000 000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що на 6,6 відсотка більше, ніж у 2022 році, і свідчить про повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз у 2020-2022 роках, викликаних пандемією COVID-19 та початком війни в Україні, – зазначають експерти з енергетики, яких цитує Радіо Кишинів. Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою майже 75%.

    ЛІТНІЙ ЧАС – У ніч із суботи на неділю Румунія перейшла на літній час, годинники перевели на одну годину вперед, 3:00 ранку стало 4:00, а неділя – найкоротшим днем у році. Після переходу на літній час різниця між офіційним часом Румунії та універсальним становить три години. Цей захід триватиме майже сім місяців, до 27 жовтня. Країни ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони прийняти літній або зимовий час на постійній основі. Однак дискусія все ще відкрита.

  • 19 – 25 червня 2022 року

    19 – 25 червня 2022 року

    Участь Румунії у вирішальних
    європейських зустрічах


    Республіка Молдова та Україна
    офіційно є кандидатами на вступ до Євросоюзу після того, як лідери 27
    країн-членів ЄС вирішили надати статус країни-члена на
    засіданні Європейської ради в Брюсселі. Грузію, яка також подала заявку на членство, заохочували
    продовжити реформи, щоб вона теж могла отримати цей статус у певний момент. Президент Румунії Клаус Йоганніс,
    присутній у четвер і п’ятницю в бельгійській столиці, як на зустрічі лідерів
    Європейського Союзу та Західних Балкан, так і на Європейській раді та на саміті групи
    країн Єврозони в розширеному форматі,
    заявив: «Можна сказати, що парадигма розширення Європейського Союзу змінилася,
    політика розширення отримала новий імпульс. Я вважаю, що Україна, Республіка Молдова
    та Грузія, своєю чергою, отримали новий імпульс, і я переконаний, що всі дуже
    серйозно працюватимуть над впровадженням реформ, процедур і проєктів, які,
    звісно, ​​ще потрібно зробити, а потім, буде наступний крок.»
    Президент
    Володимир Зеленський привітав рішення Європейської Ради про надання Україні
    статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. «Це унікальний та історичний момент
    у відносинах України та ЄС», – зазначив Зеленський. Президентка
    Республіки Молдова Майя Санду також назвала рішення історичним та попередила своїх
    співгромадян, що слідує складний шлях, який вимагає багато роботи. Європейські
    держави продемонстрували свою підтримку Україні й на початку тижня, коли вона
    отримала статус партнера-учасника Ініціативи трьох морів (I3M). Ініціатива є
    політично-економічною платформою, що складається з 12 держав ЄС, розташованих
    між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями. На зустрічі в Ризі (Латвії)
    європейські лідери, в тому числі президент Румунії, вирішили встановити новий
    тип партнерства, до якого б мали доступу й інші держави Центральної та Східної
    Європи, навіть якщо вони не є членами ЄС. Клаус Йоганніс оголосив, що
    наступного року Румунія знову організуватиме саміт «Ініціативи трьох морів», та
    оцінив, що прийняття мандата на організацію заходу поверне на Чорноморський
    регіон центр прийняття рішень Ініціативи.

    У Румунії спадає ціна на паливо


    Після інтенсивних дебатів у
    правлячій коаліції, румунська виконавча влада застосувала єдиний варіант, який
    може підтримувати протягом цього періоду, а саме механізм компенсації ціни на
    паливо. Ліберальний прем’єр-міністр Ніколає Чуке оголосив, що з 1 липня ціна на
    пальне знизиться на 50 бані за літр (близько 0,10 євро), щоб допомогти водіям
    впоратися зі зростанням цін на заправних
    станціях. Загальна вартість компенсаційного пакету становить 2
    мільярди леїв (400 мільйонів євро). Ніколає Чуке пояснив: «Захід
    стосується як уряду, так і нафтових компаній. Половину цього зниження візьме на
    себе держава через механізм, який буде реалізований між дистриб’юторами та
    профільними міністерствами. Механізм забезпечення стабільності цін на пальне
    діятиме протягом трьох місяців. Компенсація буде зазначена на кожному
    фіскальному чеку, виданому на заправних
    станціях».
    Цей захід подібний до скорочень, які
    були застосовані в інших країнах Європейського Союзу, таких як: Франція та
    Іспанія. Соціал-демократична партія, яка підтримувала обмеження
    ціни на паливо, вважає, що рішення про компенсацію працювало лише кілька тижнів
    в інших країнах, після чого ціни знову зросли. Тому, якщо ціни знову
    зростуть в Румунії, соціал-демократи заявляють, що знову запропонують обмеження цін або торгової
    надбавки. Опозиційний союз «За порятунок Румунії» критикує це рішення і каже,
    що ціна зростатиме й надалі. Ніколає Чюке пояснив, що через три місяці виконавча
    влада проаналізує, чи знадобиться новий пакет заходів. Компенсація цін на паливо є частиною
    низки заходів підтримки, оголошених коаліційним урядом, щоб допомогти
    домогосподарствам і підприємствам впоратися з галопуючою інфляцією. Минулого
    місяця уряд прийняв заходи на суму 1,1 мільярда євро, в тому числі надання
    малозабезпеченим пенсіонерам одноразової
    допомоги у
    розмірі 700 леїв. У квітні уряд схвалив надзвичайну постанову уряду, яка
    надає соціальні ваучери всім малозабезпеченим румунам. Ваучери, на суму
    приблизно 50 євро, можна буде використати лише для покупки основних продуктів
    харчування. Уряд також обмежив ціни на електроенергію та газ для населення та
    інших споживачів до березня 2023 року.

    Давід Поповіч – дворазовий чемпіон
    світу з плавання

    Після
    засідання від четверга, уряд Румунії оголосив, що виділив з Резервного фонду 1
    мільйон леїв (200.000 євро) для Давіда Поповіча, 17-річного плавця, який
    встановив нові світові рекорди. Цього тижня Давід Поповіч отримав
    унікальний результат для румунського плавання – він став дворазовим чемпіоном
    на Чемпіонаті світу з плавання в Будапешті. Спершу румун завоював дебютний
    титул чемпіона світу на 200-метрівці, встановивши новий світовий рекорд серед
    юніорів – 1 хвилина 43 секунди та 21 сота. Пізніше на 100-метрівці він також
    виграв «золото», його результат – 47 секунд і 58 сотих. Давід Поповіч став першим за 49 років спортсменом, який зробив подібний
    дубль у плаванні, вигравши золоту медаль на одному Чемпіонаті світу на дистанції 200 м. вільним стилим, та на 100 метрів. Крім того, Давід Поповіч є володарем
    світових рекордів серед юніорів в обох змаганнях. Давід Поповіч про отримані
    результати: «Для цього змагання ми не готувалися надзвичайно довго, а це
    робить мене ще більш оптимістичним стосовно того, що може статися в найближчому
    майбутньому, але я б збрехав, якби сказав, що я не був в доброму стані, у
    хорошій конкурентній формі. Однак, я не знав, і я думаю, що добре, що не знав, що я можу дивувати.»
    Для Давіда Поповіча
    це лише перше значне змагання цього літа, він також візьме участь у Чемпіонаті
    Європи серед юніорів в Румунії, у Чемпіонаті Європи у Римі та у Чемпіонаті
    світу серед юніорів у Лімі.

  • Суперечки щодо ціни на паливо

    Суперечки щодо ціни на паливо

    В останні місяці в Європі ціни на паливо різко зросли, і навряд чи цей процес подорожчання енергоносіїв зупиниться. Румунія імпортує 70 відсотків своїх потреб у нафті, поставки здійснюються виключно через Чорне море, а витрати на транспортування та страхування значно зростають у контексті війни в Україні. Партії урядової коаліції в Румунії шукають рішення щодо зниження цін на паливо, однак їм не вдається домовитися щодо найкращого способу дій.

    Хоча всі погоджуються, що підвищення цін досягло критичної точки, ліберали та соціал-демократи не домовляються щодо того, як можна їх знизити – через замороження цін, варіант який підтримує Соціал-демократична партія, або через інший вид фіскального втручання – і перекидають відповідальність від міністр енергетики ліберала до міністра фінансів соціал-демократа. У вівторок опозиційний Союз «За порятунок Румунії» подав на розгляд Палати депутатів резолюцію про вотум недовіри міністру енергетики Вірджілу Попеску, якого звинувачує в некомпетентності. З іншого боку, перевізники закликають урядовців якнайшвидше вибратися з цієї дилеми і знайти рішення.

    Наприклад, представники асоціації «Розумна енергія» вважають, що зниження цін на пальне було б можливим за рахунок зниження акцизів і ПДВ. Аналіз асоціації показує, що основним бенефіціаром від підвищення цін на паливо є держава, яка заробила на 600 млн євро більше ніж в аналогічному періоді минулого року. Асоціація вважає, що одним із заходів, який принесе більше шкоди, ніж користі, є замороження цін на АЗС. З іншого боку, галузеві експерти кажуть, що процес подорожчання цін на бензин і дизельне паливо не зупиниться, доки попит на пальне буде високим, а втручання з боку Уряду під тиском вулиці може мати небажані наслідки.

    Вони вважають що, поряд із високим попитом, однією з головних причин зростання цін на пальне є знецінення лея, у контексті, в якому зараз американський барель нафти дорівнює рівню літа 2013 року. Габріель Авакаріцей, головний редактор платформи Energynomics пояснив у інтерв’ю Радіо Румунія, коли завершиться цей процес з підвищенням цін на паливо. Габріель Авакаріцеї: «Швидше за все, до тих пір, поки буде попит, тенденція до зростання цін залишатиметься сильною. Доки ми продовжуватимемо бачити багато автомобілів на вулиці, це означає, що населення може дозволити собі таку високу ціну на пальне. За останні десять років середній дохід населення Румунії зріс на 100%. Він був десь на рівні 2300 леїв, зараз він на рівні 5000 леїв (близько 1000 євро). Як наслідок, з цієї точки зору існує більший купівельний потенціал, а середні доходи зросли набагато сильніше, ніж ціна на пальне, наприклад.»

    Габріель Авакаріцеї вважає, що, хоча в кількох європейських країнах були вжиті різні заходи, їх вплив на кінцеву ціну пального поки не був значним. А в країні, між часом, на тлі зростання цін стартували несміливі протести.

  • Занепокоєння щодо ціни на паливо

    Занепокоєння щодо ціни на паливо

    Румунія продовжує шукати альтернативи російській нафті після того, як Європейський Союз досяг компромісу відмовитися від більшої частини нафти, яка надходить морським шлязом з Росії. Між часом ціни на паливо зростають з кожним днем, в умовах коли Бухарест імпортує до 70% необхідної нафти. 40% – з Казахстану, а решта 30% – це російське паливо.

    Хоча на європейському рівні Румунія є однією з країн з найнижчими котируваннями, нафтопромисловість просить уряд втрутитися, щоб зупинити ефект підвищення цін в економіці.Останні європейські статистичні дані, які включили країни, що не входять до ЄС, показують, що бензин і дизельне паливо перевищили 2 євро в дев’яти країнах, причому найвищий рівень було зафіксовано у Норвегії, де бензин становив 2,6 євро, а дизельне паливо – 2,3 євро. Серед 40 проаналізованих країн найнижчі ціни на початку місяця були в Угорщині, де паливо було обмежено на рівні 1,22 євро.

    У Румунії ціна бензину сягнула 1,68 євро, а дизельне паливо 1,8 євро. І ціни продовжують зростати. Минулого місяця уряд в Бухаресті вирішив надання компенсації у розмірі 50 банів за літр палива для румунських перевізників і дистриб’юторів, але, за їхніми словами, цей захід матиме незначні наслідки.

    Проте приблизно 3000 автомобільних та пасажирських перевізників отримають компенсацію за підвищення цін на пальне за цією схемою державної допомоги, виділений бюджет становить 300 мільйонів леїв (60 мільйонів євро). Два місяці тому, уряд також обговорював питання зниження акцизів чи ПДВ на паливо, але жодного рішення з цього приводу не прийняло. На думку фінансових аналітиків, причина в тому, що державний бюджет Румунії, і без того під тиском інфляції та неефективності збору податків та зборів, не може відмовитися від безпечних надходжень від акцизів або ПДВ на паливо.

    За таких умов румунські перевізники закликають уряд терміново обмежити ціни на бензин і дизельне паливо за максимальними ставками, за зразком сусідніх держав, і наголошують на тому, що наступного місяця можливі інші підвищення цін на паливо. Федерація румунських транспортних операторів обіцяє проведення протестів біля входу на АЗС з усієї країни та закликає юридичних осіб підтримати ці кроки всіма законними засобами.

    Фактично в країні почалися несміливі протести через триваюче зростання цін на пальне.У північно-східному місті Ботошань, наприклад, за даними місцевих ЗМІ, кілька водіїв навмисно перешкоджали руху на АЗС, заправилися лише кількома сотнями мілілітрів і помили лобове скло їхніх автомобілів, а потім здійснили оплату, тож час очікування в чергах на АЗС був довшим, ніж зазвичай. Подібна акція відбулася в Тиргу-Жіу, де водії зупинялися біля насосів, аби просто помити лобове скло. Про акцію протесту повідомили у соцмережах.

  • Румунія та перехід до «чистої» електроенергії

    Румунія та перехід до «чистої» електроенергії


    За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря
    щороку вбиває більше 7 мільйонів людей у ​​всьому світі, а також є збудником
    різних хвороб та спричиняє тимчасову непрацездатність осіб. Нещодавно
    опубліковане дослідження також показує, що зменшення забруднення до рівнів,
    рекомендованих міжнародною організацією, дозволить запобігти понад 50 тис
    смертей на рік в Європі. Наприклад, шкідливість дрібних частинок для здоров’я
    доведена особливо у великих містах, що основному призводить до смертності,
    серцево-судинних та респіраторних захворювань, порушень та розвитку плода під
    час вагітності.

    Потрібно прийняти швидкі заходи для змін у галузях дорожнього руху,
    промисловості, аеропортів та портів, а також стосовно систем опалення на основі
    деревини та вугілля. На сьогодні в Європейському Союзі 18 країн все ще
    використовують вугілля, включаючи Румунію, в якій теплоелектростанції підпорядковуються
    двом енергопідприємствам на півдні країни – Олтенія та Хунедоара. Зупинка
    електростанцій у всьому світі, які працюють на вугіллі та скасування субсидій
    на викопне паливо є одними із заходів, які можуть мати сильний вплив на
    досягнення більш чистого довкілля.


    На це враховує Брюссель налаштований діяти ще більш рішуче в боротьбі зі
    зміною клімату. У грудні держави-члени Європейського співтовариства домовились
    зменшити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 рпорівняно з рівнем, зафіксованим у 1990 році.


    Метою у довгостроковій перспективі є досягнення кліматичного нейтралітету у
    2050 році. За даними Bloomberg, відновлювані джерела енергії у 2020 р. забезпечували
    38% потреби Європейського Союзу в електроенергії, порівняно з 34% у 2019 році.
    Це збільшення було достатнім для того, щоб вперше перевищити обсяг електроенергії,
    яка виробляється з викопних видів палива – швидке збільшення вітрової і
    фотоелектричної енергії зумовило скорочення промисловості видобування вугілля.


    Однак 2020 рік був також роком, коли обмеження, введені в контексті
    пандемії, вплинули на попит на енергію на європейському континенті, нагадала в
    ефірі Радіо Румунія Отілія Ніцу, аналітик державної політики в галузі
    енергетики та інфраструктури ГО «Експерт Форум»: «За впровадженням нових політик у цій галузі минулого року в Європі виробництво
    електроенергії з відновлюваних джерел вперше перевищило виробництво викопного
    палива. Очікується, що вугільний сектор трохи зросте в 2021 році, але
    довгостроковій перспективі, швидше за все, ми побачимо скорочення частки вугільної
    промисловості. Питання в тому – чим ми його замінюємо? І нам неодмінно
    доведеться замінити його новими та гнучкішими електростанціями, які зможуть
    впоратися з періодичністю відновлюваних джерел енергії. Але ідея полягає в
    тому, щоб створити деякі потужності, які будуть блокувати нас у споживанні
    викопного палива протягом довгого періоду.»




    Тобто, пояснює Отілія Ніцу, заміна, наприклад, газових електростанцій може
    створити інші проблеми – навіть якщо вони менше забруднюють навколишнє
    середовище, ніж вугілля, все проблематично буде інвестувати в електростанції,
    які окупають інвестиції за 30 років. Статистичні дані європейської спільноти
    показує, що співвідношення викопного палива – вугілля, природного газу чи нафти
    – у загальному енергетичному виробництві Європейського Союзу становить 71% у
    2019 році – реєструючи значне зниження за останні десятиліття через збільшення виробництва
    енергії з відновлюваних джерел.


    У випадку Румунії частка викопного палива становить 73% від загального
    енергетичного виробництва. Президент Асоціації «Розумна енергетика» Думітру
    Кіселіце нагадав, що за останні п’ять років було укладено незліченну кількість угод,
    стороною яких була Румунія. Угоди спрямовані на зменшення викидів вуглекислого
    газу, а головними цілями були скорочення діяльності вугільних електростанцій.
    Ми маємо підготуватися до майбутнього, каже Думітру Кіселіце: «Ми очкуємо, що в 2025 році, мабуть, буде прийняте рішення, яке буде націлене на автономне опалення помешкань, а в 2030 році ми будемо мати рішення, яке
    буде націлене на певні види транспорту, який наразі все ще використовується.
    Тобто всі ці елементи вже передбачені. Доведеться інвестувати як у зелену
    виробничу потужність, так і в складські потужності. Оскільки ми враховуємо той
    факт, що зелена енергія – це енергія, яка не є неперервною, вона визначається
    атмосферною еволюцією. І тоді Європейський Союз та ми, у Румунії, повинні також
    розробити важливі потужності для зберігання енергії, які можуть швидко введені
    в дію та доповнити подачу енергії, у разі нестачі. Ми також повинні пам’ятати
    про те, що мережа практично повинна бути змодельована, адаптована до всього, що
    системно означає спосіб роботи відновлюваної енергії, а це означає ще одну
    важливу інвестиційну складову. І нарешті, але не менш важливо, ми повинні
    бачити прагнення до споживання та попит на «чисту» енергію. В основному, ми
    багато говоримо як в Румунії, так і в Європейському Союзі, про масовий перехід
    транспорту, з класичного на електричний. Ми говоримо з точки зору 2050-х років про
    опалення без використання дерева, газу тощо, та перехід на електричну систему опалення.
    Все це означає величезні можливості, які потрібно розвивати, щоб доповнити це
    споживання.»
    А це, звичайно, означає дуже великі витрати.

  • Зростання цін на паливо

    Зростання цін на паливо

    Незважаючи на те, що вони були скликані на позачергову сесію, румунські депутати і сенатори не відповіли на заклик обговорити термінові розпорядження, прийняті минулого тижня, урядом на чолі з соціал-демократом Міхаєм Тудосе. Йдеться, зокрема, про підвищення пенсій по відношенню до індексу інфляції, обмеження до 8500 леїв ( майже1900 євро) розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною, збільшення на 10% зарплати співробітникам поліції і на 15% цивільному персоналу Міністерства оборони. З іншого боку, уряд розглядає питання про внесення змін до Податкового кодексу.

    Пропонується, зокрема, підвищення акцизів на паливо, що призведе до повернення цін до рівня кінця 2016 р. Відповідно до проекту термінового розпорядження, акцизи на дизельне паливо збільшаться на 24,9% і бензин на 22, 8%, з 1 вересня. Влада стверджує, що знизились надходження до бюджету, і ціни на паливо в Румунії є одними з найнижчих в ЄС. Голова Сенату Келін Попеску Терічану, чия політична партія -АЛД – створює урядову коаліцію з СДП, вважає, що підвищення євроакцизи буде майже непомітним: У даний час, акцизний податок на пальне не платить компанія, але тільки кінцевий споживач, як і всюди в світі. Це збільшення акцизу не буде суттєво впливати на ціну палива на заправних станціях.

    Опозиція піддала гострій критиці підвищення цін на пальне. Ліберали привертають увагу на те, що зростуть ціни і тарифи на всі товари і послуги. Людовик Орбан, лідер НЛП: Для того, щоб впоратися з підвищенням заробітної плати і пенсій, без економічного обґрунтування, Уряд Тудосе застосовує заходи, що ведуть до руйнування румунської економіки. Намір уряду підвищити акцизи на паливо призведе до зростання цін і тарифів на всі товари і послуги.

    У свою чергу, керівник Нацбанку Мугур Ісереску попередив, що будь-яке підвищення акцизів на паливо матиме як наслідок зростання інфляції. А Національний союз автоперевізників Румунії піддав критиці намір Уряду. Організація зазначає, що близько 70% витрат на пальне міжнародних перевізників у Румунії може бути переорієнтовано у сусідні країни, що матиме катастрофічні наслідки для державного бюджету.