Radio România Internațional

Tag: Папа

  • 7 березня 2021 року

    ОХОРОНА
    ЗДОРОВ’Я     – Румунія побудує кілька нових
    лікарень протягом наступних 4 років за кошти з європейських фондів. Цю заяву
    зробив прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу, який сказав, що хотів би, щоб
    досягнення цієї пріоритетної мети стало емблемою його уряду. Єдиною умовою для використання
    європейських коштів, – пояснив прем’єр-міністр, – є завершення будівництва нових
    лікарень до 2026 року, так само як решта проєктів, які будуть здійснені в
    рамках Національного плану відновлення та стійкості (НПВС), для впровадження якого
    ЄС поставить у розпорядження Румунії 30 млрд. євро. Глава румунського уряду запевнив,
    що механізм платежів у рамках НПВС буде максимально спрощеним та прозорим, «відмінним
    від того, що було до тепер в освоєнні коштів з європейських фондів». Таким
    чином, і приватні юридичні особи, а не лише державні компанії та установи,
    зможуть подавати проєкти. Нещодавно прем’єр-міністр Флорін Кицу також оголосив,
    що на освіту виділені кошти становлять 9% бюджету Національного плану
    відновлення та стійкості, а на охорону здоров’я – майже 3 мільярди євро.




    КОРОНАВІРУС
    – У Румунії триває кампанія щеплення. За даними Національного комітету з питань
    вакцинації з 27 грудня було вакциновано майже 1,2 мільйони осіб. Більшість
    людей були імунізовані вакциною Pfizer/BioNTec, а решта – від компаній Moderna
    та AstraZeneca. За останню добу було зафіксовано майже 3300 нових випадків
    зараження коронавірусом, після проведення понад 18 тис. тестів. За цей час від
    COVID-19 померли 46 людей. 1.093 пацієнти перебувають у відділеннях інтенсивної
    терапії. Від початку пандемії у Румунії захворіли понад 828 тис. людей, з яких
    приблизно 90% – одужали. Водночас загальна кількість смертей перевищила 20 900.
    Учні випускних класів продовжуватимуть ходити до школи і під час дії «червоного»
    рівня епідемічної небезпеки, але за змішаною системою, половина в очному,
    половина у дистанційному режимі, передбачається у спільному наказі міністерств
    освіти й охорони здоров’я. Цей режим діятиме до рівня захворюваності у 6
    випадків на тисячу жителів. Захисна маска є обов’язковою, крім уроків навчання
    гри на духових інструментах, а для дошкільнят і уроків фізкультури, що
    проводяться у відкритих приміщеннях. З іншого боку станом на сьогодні «червоний»
    рівень епідемічної небезпеки діє в повітах Тіміш (захід), Марамуреш (північний
    захід), Ільфов (південь), Клуж (північний захід) та Брашов (центр). У цих
    регіонах рівень захворюваності перевищує три випадки на тисячу мешканців. У
    п’ятницю і Бухарест був віднесений до «червоної» зони епідемічної небезпеки, де
    за даними Управління громадського здоров’я рівень захворюваності становить 3,12
    випадків на тисячу осіб. Столиця вийшла із «червоної зони» 20 січня. З цієї
    причини Управління з надзвичайних ситуацій Бухареста прийняло рішення про заборону
    роботи ресторанів, кав’ярень та інших закладів харчування у закритих
    приміщеннях. У місті Тімішоарі (захід) та чотирьох суміжних населених пунктам з
    опівночі на понеділок запроваджується
    карантин через високий рівень зараженості SARS-CoV-2. Теж у понеділок у місті
    Римніку-Вилча (південь) та чотирьох інших населених пунктах у Вилчанського повіту вступає в силу «червоний» рівень
    епідемічної небезпеки поширення COVID-19.




    ГЕНДЕРНА
    РІВНІСТЬ     – Частка жінок у національних парламентах країн ЄС зросла з 21% у 2004
    році до 33% у 2020 році, згідно з даними, оприлюдненими сьогодні Євростатом.
    Хоча частка жінок у національних парламентах ЄС значно варіюється, жодна країна
    ЄС не має більше жінок, ніж чоловіків у парламенті. У 2020 році найвища частка парламентарок
    у національному парламенті була в Швеції (майже 50%), Фінляндії (46%), Бельгії
    (43%) та Іспанії (42%), а найнижча в Угорщині та Мальті (обидві з 13 %),
    Румунії та Чехії (по 20%). У 2020 році найбільша частка міністерок була у
    Фінляндії (55%), Австрії (53%) та Швеції (52%), Франції (51%) та Бельгії (50%),
    а найменша – у Мальті (8%), Греції (11%), Естонії (13%) та Румунії (17%). Дані
    Євростату були опубліковані до Міжнародного жіночого дня, який відзначається 8
    березня.




    ПАПА
    РИМСЬКИЙ     – В останній день свого історичного візиту до Іраку глава Католицької
    церкви Папа Франциск зустрівся з членами християнської громади на півночі
    країни. У Мосулі та Каракоші, напівзруйнованих містах членами терористичної організації
    «Ісламська держава», Верховни й Понтифік підніс молитву за жертв терактів та воєн.
    У другій половині дня Папа Франциск проведе літургію просто неба в Ербілі,
    столиці Іракського Курдистану, який вважається оазисом миру в зруйнованому
    війною регіоні та місцем притулку для багатьох іракських християн. У суботу Папу
    Римского прийняв духовний лідер мусульман-шиїтів аятолла Алі аль Сістані. У
    суботу Папа також відвідав Ур – стародавнє місто, де, згідно з віруваннями,
    народився пророк Авраам, якого вважають святим як християни, так і мусульмани та
    іудеї. Там він очолив екуменічну молитву за мир, засудивши «тероризм, який
    зловживає релігією». До тепер Папа
    Римський відвідав такі мусульманські країни, як: Туреччина, Йорданія, Єгипет,
    Бангладеш, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати та Палестинські території,
    кожен раз закликаючи до міжконфесійного діалогу.





  • 6 березня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У Румунії триває
    кампанія щеплення. За даними Національного комітету з питань вакцинації з 27
    грудня було вакциновано понад 1,1 мільйони осіб. Більшість людей були
    імунізовані вакциною Pfizer/BioNTec, а решта – від компаній Moderna та
    AstraZeneca. За останню добу було зафіксовано 4.064 нових випадки зараження
    коронавірусом, після проведення майже 34 тис. тестів. За цей час від COVID-19
    померли 69 людей. 1.070 пацієнтів перебувають у відділеннях інтенсивної
    терапії. Від початку пандемії у Румунії захворіли понад 820 тис. людей, з яких
    приблизно 90% – одужали. Водночас загальна кількість смертей перевищила 20 850.
    Станом на сьогодні червоний рівень епідемічної небезпеки діє в повітах Тіміш
    (захід), Марамуреш (північний захід), Ільфов (південь), Клуж (північний захід)
    та Брашов (центр). У цих регіонах рівень захворюваності перевищує три випадки
    на тисячу мешканців. У п’ятницю і Бухарест був віднесений до «червоної» зони
    епідемічної небезпеки, де за даними Управління громадського здоров’я рівень
    захворюваності становить 3,12 випадків на тисячу осіб. Столиця вийшла із
    «червоної зони» 20 січня.




    ПАПА РИМСЬКИЙ – Духовний лідер мусульман-шиїтів Іраку та
    світу загалом, аятолла Алі аль Сістані, сьогодні прийняв Папу Римського
    Франциска, лідера 1,3 мільярдів католиків, у священному шиїтському місті Наджаф
    на півдні Іраку. Зустріч є потужним закликом до співіснування у країні,
    розділеній сектантством та насильством. Зустріч двох релігійних лідерів
    відбулася на другий день візиту Верховного Понтифіка до Іраку, і вперше Папа
    Римський зустрівся з таким високим шиїтським священнослужителем. Теж сьогодні
    Папа відвідав місце археологічних розкопок Ур, шумерського міста, де, як
    кажуть, народився Авраам, патріарх іудаїзму, християнства та ісламу. Тут Папа
    Франциск очолив екуменічну молитву за мир, засудивши «тероризм, який зловживає
    релігією». У неділю Папа Франциск вирушить у Мосул, місто, спустошене війною з
    Ісламською державою, куди почали повертатися християни, які жили там до
    джихадистів. До тепер Папа Римський відвідав такі мусульманські країни, як:
    Туреччина, Йорданія, Єгипет, Бангладеш, Азербайджан, Об’єднані Арабські Емірати
    та Палестинські території, кожен раз закликаючи до міжконфесійного діалогу.




    КІНО – Художній фільм «Невдалий секс, або Божевільне
    порно» румунського режисера Раду Жуде здобув «Золотого ведмедя» на Берлінале,
    де й відбулася його світова прем’єра. Таким чином кінострічка, знята у
    копродукції Румунії з Люксембургом, Хорватією та Чехією у п’ятницю була
    удостоєна головного призу 71-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, перший
    етап якого проходив в онлайн-форматі з 1 по 5 березня. Фільм є аналізом
    стосунків між людиною та суспільством, маючи за відправну точку наслідки, які
    викликає аматорський порно-відеоролик, завантажений вчителькою середньої школи
    на спеціалізований сайт. Раду Жуде став лауреатом Берлінале не вперше – у 2015
    році він удостоївся «Золотого ведмедя» за режисуру картини «Браво!/ Aferim!».

















  • Значення візиту Папи Франциска до Румунії

    Значення візиту Папи Франциска до Румунії




    Через двадцять років від першого
    візиту Верховного Понтифіка до здебільшого православної країни, нинішній глава
    Католицької церкви, єпископ Риму і голова держави Ватикан Папа Франциск
    відвідав нещодавно Румунію з державним візитом, що пройшов під знаком
    християнської єдності.

    Апостольська подорож розпочалася з важливих
    дипломатичних подій, в рамках яких Папа Римський заявив про кровне братерство
    католицизму і православ’я: «Зв’язки віри, які нас
    поєднують сягають Апостолів, що були свідками Воскреслого.Це передусім зв’язки між святими Петром і Андрієм, які проповідували віру на цих землях Вони були не лише кровними братами, але й братами у пролитті своєї крові за Господа. Вони нагадують нам про братство крові, яке
    передувало нам і котре, як тихий і життєдайний потік, ніколи протягом століть
    не припиняло поливати та підтримувати наш шлях.»




    Папа Франциск
    відзначив, з іншого боку, прогрес, досягнутий Румунією за останні 30 років,
    упродовж яких впроваджує взяті на себе зобов’язання щодо будівництва сталого
    демократичного проекту, незважаючи на численні труднощі і недоліки, з якими
    вона стикалася. Символічне значення візиту Папи Римського до Румунії полягає в
    тому, що він згадав людську ціну, яку сплачує Румунія заради вступу в ХХІ
    століття – діаспора і роль церкви для служіння усій громаді, – зазначив в
    інтерв’ю Румунському Радіо відомий богослов і священик Раду Преда: «Очевидно,
    що з точки зору соціального та етичного послання площина контакту і навіть
    ідентифікації цінностей між православними і католиками є дуже великою. Папа -
    це не просто іміджевий вектор в його особі, це синтез історії, яка, звичайно ж,
    має менш приємні сторінки по відношенню, принаймні, до нас, православних. Але,
    так чи інакше, у нинішньому міжнародному котексті очевидно, що нам потрібна
    більша внутрішньохристиянська солідарність, ніж та, яку ми продемонстрували до
    тепер. Він підкреслив людську ціну, яку ми платимо, щоб Румунія досягла ХХІ-го
    століття. Це мільйони наших співгромадян, братів і сестер, як він дуже добре
    висловився, котрі залишили свою батьківщину, де вони, на жаль, не зуміли
    здійснити свої мрії і додають цінності іншим країнам, в першу чергу Італії.
    Слід сказати, що наша діаспора в Італії, якщо я не помиляюся є найбільшою
    іноземною громадою в цій крїні, за нею йде Іспанія, а третє місце, якщо не
    помиляється, посідає Німеччина. Отож він зробив важливий наголос на діаспорі.»




    Папа Франциск
    віддав данину шани пожертві синів і дочок Румунії, які своєю культурою,
    спадщиною своїх цінностей та своїм трудом збагачують країни, в які вони
    емігрували, а плодами своїх зусиль допомагають своїм сім’ям на Батьківщині. На
    відміну від пастирського візиту Папи Івана Павла ІІ, який мав передусім
    екуменічний характер, оскільки відбувся як на запрошення румунської влади, так
    і на запрошення Румунської Православної Церкви, Папа Франциск прибув до Румунії
    на запрошення Президента та Католицької церкви Румунії. А відправлені ним
    літургії були зосереджені передусім на румунських католиках і греко-католиках.
    Проте апостольська подорож Папи Франциска до Румунії стала першою, що тривала
    три дні, чого не відбувалося в жодній іншій європейській країні, протягом яких Папа
    Римський зустрівся з усіма католиками, незалежно від їхньої мовної та літургійної
    різноманітності, а також з православними. Водночас останній день візиту, присвячений
    Румунській Греко-Католицькій Церкві, був наділений особливою символікою. У
    неділю, 2 червня, в Блажі, на полі Свободи Папа Римський відправив літургію
    беатифікації семи румунських греко-католицьких єпископів, які пожертвували
    своїм життям за віру під час комуністичного режиму, який порушував основні
    права людини, як зазначив Верховний Понтифік.




    Говорячи про
    візит Папи Франциска до Румунії декан Факультету римо-католицького богослов’я Вільгельм Данке сказав: «У балканському контексті
    ця зустріч здається мені надзвичайно важливою, тому що якщо ми подивимося північно-східніше
    Румунії, в Україні, наприклад, спостерігаються розколи, розбіжності у поглядах,
    відокремлення в Православній Церкві – тенденції до розколу чи фрагментації
    християнської єдності. Там є дві чи вже три церкви, одна Московського
    патріархату, інша наближена до Константинополя та ще одна, яка не підпорядковується
    нікому, тобто автономна. Так само в Республіці Молдова є дві церкви: Московського
    патріархату та Бессарабська митрополія Бухарестського патріархату. Нижче нас,
    Болгарська православна церква наближена до Москви, а не до Константинополя. Ще
    нижче Православна церква Північної Македонії відокремилася від сербської і хоче
    приєднатися до Болгарської Православної Церкви. Бачите навколо нас простежується
    тенденція до змін, поділу, об’єднання і в цьому контексті єдина Церква, яка
    закликає до єдності та унітарності є Румунська Православна Церква.»




    «Я прибув в цю
    прекрасну та гостинну країну як паломник і брат, щоб пережити досвід різних зустрічей.
    Тепер повертаюся додому збагаченим, беручи з собою спогади про місця і
    моменти, але особливо про обличчя. Ваші обличчя нададуть різнобарвності моїм
    спогадам і будуть присутні в моїй молитві. Дякую вам і беру вас з собою! Я
    благословляю вас, але спершу маю до вас велике прохання: моліться за мене!»     -
    сказав Папа Франциск наприкінці свого триденного візиту до Румунії.

  • Генеральний вікарій Української ГКЦ Румунії про візит Папи до Румунії

    Генеральний вікарій Української ГКЦ Румунії про візит Папи до Румунії

    Папа
    Франциск провів, з 31 травня по 2 червня, триденний
    державний, пастирський та екуменічний візит до Румунії, який проходив під
    гаслом «Прямуймо разом!». Верховний Понтифік відвідав міста Бухарест, Ясси і Блаж, а також
    Святилище Діви Марії в Шумулеу Чук. 2 червня
    Верховний Понтифік в місті Блаж, в самому серці Трансільванії, духовний
    центр румунського греко-католицтва, здійснив беатифікацію семи
    греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за віру під час
    комуністичного режиму. На цій історичній події, був присутній й Генеральний
    вікарій Української Греко-Католицької Церкви Румунії, декан
    Буковинського деканату, парох громади Качіки та Майдану, отець Николай
    Николаїшин з групою паломників з Румунії та України. Ми записали
    телефону розмову з отцем Николаєм Ніколаїшиним, яку
    пропонуємо вашій увазі.


    blaj-pelerini-ucraina.png


    – Останнього дня Апостольської подорожі до
    Румунії, 2 червня 2019 року, Верховний Понтифік відправив Божественну Святу
    Літургію в місті Блаж, під час якої проголосив блаженними сім румунських
    греко-католицьких єпископів. Отче вікарю Николаю Николаїшин, Ви мали нагоду бути присутніми
    на цій події, будь-ласка, поділіться з слухачами Всесвітньої служби радіо
    Румунія, Вашими
    враженнями.



    -У
    Румунії дотепер відбулися дві беатифікації римо-католицьких священиків, сім років тому та, відповідно, чотири
    роки тому, але тоді не був присутній Папа Римський. Цього року на Площі свободи
    у місті Блаж відбулася беатифікація семи румунських греко-католицьких
    єпископів, але на цей раз у
    присутності Папи Римського. Для румунів Трансільванії місто Блаж є містом
    духовності та культури. І так як після смерті слідує Воскресіння, так після
    страждання слідує нагорода, а саме нагорода за віру в Христа. Хто б не хотів подорожувати, що бути разом з Папою. Наші віруючі, які живуть тут
    на Буковині та на Мараморощині разом відправилися до цього міста, так як
    звучить гасло «Прямуймо разом». Ми пішли туди помолитися разом зі Святішим
    отцем Папою Римським, ми пішли туди, щоб відчути свято радості.




    – Що означає для вірян Української
    Греко-католицької церкви Румунії візит Папи Франциска?





    – Візит Папи Франциска значить утіха, радість. Він прийшов
    нас підтримувати, він прийшов нас трохи піднести, він прийшов нас пізнавати. І
    там на тій Площі свободи, Папа Франциск посвятив гарну ікону, котра була
    присвячена семи блаженним. Ікона представляє таїнство царства для цих семи блаженних, на якій пише, що хто народився від Бога, той переможіть світ. І ця перемога
    є віра наша.

    blaj-pelerini.png


    – Ви супроводжували також паломників з України. Як Вони сприйняли візит Верховного
    Понтифіка до переважно православної країни?


    – Коли вони чули про візит Папи до Румунії під гаслом Прямуймо разом,
    почали дзвонити і чим раз більше почали записуватися на список паломників. І
    хочу вам сказати, що було 150 вірян з Чернівецької області, від Чернівецької єпархії, 22 з Івано-Франківська, з якими був владика Чернівецький Йосафат Мощич а також 10 священиків. Зрозуміло були і віряни з Буковини десь 100, з Мараморощини Румунії теж 100, з Мукачева – 150, з Львова – 50. У них склалися дуже
    приємні враження. Напередодні ми разом відвідали два румунські православні
    монастирі в Румунії: Гура-Гуморулуй та Воронець. А
    це означає екуменізм, про який говорив і Папа, щоб подавати комусь руку.

    pelerini.png

    – Опишіть, будь-ласка, атмосферу в місті Блаж.



    – Я мав
    емоції, у мене були сльози радості. Було багато народу. Погода відразу
    змінилася. Ранком був туман, падав дощі, а коли ми доїхали до площі сонце вийшло гарно. Я радий, що ми йшли пішки сім кілометрів. Були і люди похилого віку і діти, але ніхто не відчував слабості, була така
    дисципліна, була така велика радість, бо й наш
    владика Александру Русу, який протягом 18 років опікувався українцями, був беатифікований.


    – Що Ви
    сказали вірянам, які не змогли брати участь у цій події, коли Ви повернулися додому ?



    – Я
    сказав їм, що ми молилися і за них і за всіх тих, які через різні причини, стан здоров’я, браку часу або через фінансові причини, не мали можливість брати участь у цій
    історичній події. Рідко коли хтось має можливість бути присутнім на такій події. Дивіться минуло 2000 років християнства а це вдруге коли
    Папа Римський відвідує Румунію.




    – Які
    слова Папи Римського залишилися у ваших серцях?


    – Він сказав нам священикам, але мабуть мав на увазі й вірян: «Ідіть продовжуйте слово котре
    проповідували ці блаженні єпископи.» Папа у Шумулей Чук покликав нас до братства, у Яссах було найбільше політичне та
    соціальне послання, коли Він просив керівників держави, щоб цінували своїх
    громадян в країні та за її межами. У Блажі був такий важливий момент, коли Папа
    знову мав релігійне та політичне
    послання, щоб кожен охороняв свою свободу, а наостанку Папа відвідав громаду
    етнічних рромів і просив пробачення у ім’я церкви за все.

    blaj-preot.png



    – У суботу, 1 червня, Папа Франциск відвідав
    Собор Святої Марії в місті Ясси, де благословив літніх і хворих та
    звернувся до присутніх і помолився разом з ними за молодих людей та за
    родину. Сувераний Понтифік посвятив також Ікону Матері Божої, яку ще називають
    Чорна Мадонна, що була перевезена до Ясс від Римо-католицького санктуарія Пресвятої Богородиці з Качіки Сучавського повіту. Оскільки ви є парохом греко-католицької церкви у Качіці, може вам відома символіка
    цієї ікони?


    – Цю
    ікону перевезли поляки у 1800 році, коли прийшли працювати до соляної шахти в Качіці. Вони привезли зі собою копію ікони Чорної Мадони з Ченстохови. 10 років тому ця ікона була прикрашена золотим вінком,
    тому що римо-католицька церква Качіки стала санктуарієм. Ікона зображує Пречисту Діву Марію, яка правою рукою показує до Ісуса і підказує версет з
    Євангелії: Зробіть усе те, що Він вам скаже!, а у лівій руці тримає маленького Іісуса, який, у свою чергу, тримає до грудей книжку Євангеліє, а праву
    руку він підіймає до гори у знак благословення. У Яссах, Папа Римський отримав у
    подарунок від єпископа Петра Гергела копію ікони з Качіки Чорна Мадона, яка, у свою
    чергу є копією чудотворної Ченстоховської ікони Божої Матері.

    cacica-pelerini.png


    – Розкажіть, будь-ласка, про Генеральний вікаріат Української Греко-католицької церкви
    Румунії: про осідок, керівництво, скільки парафій налічує, про вірян, про
    головні події.



    – Генеральний вікаріат був створений 1930 року, коли був владиком єпископ Александру Русу, який тепер був беатифікований. Для українців греко-католиків Румунії, тоді Буковина ще не була розділена, був заснований такий спеціальний
    вікаріат. Тепер цей вікаріат має у складі два деканати: Деканат Буковини, котрий налічує 11
    парафій та Деканат Мараморощини, котрий налічує 10 парафій. Ми від 1990 року, коли наша церква стала вільною, почали працювати, гуртуватися, правити все українською мовою, а це не легко, оскільки на жаль у окремих селах молодь вже не дуже
    говорить українською мовою. Кількість наших українських греко-католицьких
    віруючих становить десь 2000 осіб. Ми намагаємося йти вперед, молитися нашою
    рідною мовою, проводити все на Славу Божу і спасіння людей.

    blaj-scena.png


    – Що залишається після візиту Папи Римського?



    – Після візиту Папа Римського, нам залишається така наука, що треба
    йти вперед у мирі, спокою і кожен з нас має щось добре зробити. Хочу додати, що румунські православні, зокрема молодь дуже гарно прийняла Папу Римського і в Бухаресті. Я віддаю поклін молодим особам, бо вони
    краще інформовані і знають, що Папа Римський, Ватикан, дали у розпорядження румунам православним для служіння 500 церков у Західній Європі: у Італії,
    Іспанії, Німеччині, Франції, Англії, де вони можуть молитися. Я бачив одного
    хлопця, котрий є православним і котрий сказав, що він радий, що зміг брати участь у
    Службі Воскресіння у православному обряді у католицькій церкві у Франції.

    – Дякую, отче вікарю, за розмову.

  • Генеральний вікарій Української ГКЦ Румунії про візит Папи до Румунії

    Генеральний вікарій Української ГКЦ Румунії про візит Папи до Румунії

    Папа
    Франциск провів, з 31 травня по 2 червня, триденний
    державний, пастирський та екуменічний візит до Румунії, який проходив під
    гаслом «Прямуймо разом!». Верховний Понтифік відвідав міста Бухарест, Ясси і Блаж, а також
    Святилище Діви Марії в Шумулеу Чук. 2 червня
    Верховний Понтифік в місті Блаж, в самому серці Трансільванії, духовний
    центр румунського греко-католицтва, здійснив беатифікацію семи
    греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за віру під час
    комуністичного режиму. На цій історичній події, був присутній й Генеральний
    вікарій Української Греко-Католицької Церкви Румунії, декан
    Буковинського деканату, парох громади Качіки та Майдану, отець Николай
    Николаїшин з групою паломників з Румунії та України. Ми записали
    телефону розмову з отцем Николаєм Ніколаїшиним, яку
    пропонуємо вашій увазі.


    blaj-pelerini-ucraina.png


    – Останнього дня Апостольської подорожі до
    Румунії, 2 червня 2019 року, Верховний Понтифік відправив Божественну Святу
    Літургію в місті Блаж, під час якої проголосив блаженними сім румунських
    греко-католицьких єпископів. Отче вікарю Николаю Николаїшин, Ви мали нагоду бути присутніми
    на цій події, будь-ласка, поділіться з слухачами Всесвітньої служби радіо
    Румунія, Вашими
    враженнями.



    -У
    Румунії дотепер відбулися дві беатифікації римо-католицьких священиків, сім років тому та, відповідно, чотири
    роки тому, але тоді не був присутній Папа Римський. Цього року на Площі свободи
    у місті Блаж відбулася беатифікація семи румунських греко-католицьких
    єпископів, але на цей раз у
    присутності Папи Римського. Для румунів Трансільванії місто Блаж є містом
    духовності та культури. І так як після смерті слідує Воскресіння, так після
    страждання слідує нагорода, а саме нагорода за віру в Христа. Хто б не хотів подорожувати, що бути разом з Папою. Наші віруючі, які живуть тут
    на Буковині та на Мараморощині разом відправилися до цього міста, так як
    звучить гасло «Прямуймо разом». Ми пішли туди помолитися разом зі Святішим
    отцем Папою Римським, ми пішли туди, щоб відчути свято радості.




    – Що означає для вірян Української
    Греко-католицької церкви Румунії візит Папи Франциска?





    – Візит Папи Франциска значить утіха, радість. Він прийшов
    нас підтримувати, він прийшов нас трохи піднести, він прийшов нас пізнавати. І
    там на тій Площі свободи, Папа Франциск посвятив гарну ікону, котра була
    присвячена семи блаженним. Ікона представляє таїнство царства для цих семи блаженних, на якій пише, що хто народився від Бога, той переможіть світ. І ця перемога
    є віра наша.

    blaj-pelerini.png


    – Ви супроводжували також паломників з України. Як Вони сприйняли візит Верховного
    Понтифіка до переважно православної країни?


    – Коли вони чули про візит Папи до Румунії під гаслом Прямуймо разом,
    почали дзвонити і чим раз більше почали записуватися на список паломників. І
    хочу вам сказати, що було 150 вірян з Чернівецької області, від Чернівецької єпархії, 22 з Івано-Франківська, з якими був владика Чернівецький Йосафат Мощич а також 10 священиків. Зрозуміло були і віряни з Буковини десь 100, з Мараморощини Румунії теж 100, з Мукачева – 150, з Львова – 50. У них склалися дуже
    приємні враження. Напередодні ми разом відвідали два румунські православні
    монастирі в Румунії: Гура-Гуморулуй та Воронець. А
    це означає екуменізм, про який говорив і Папа, щоб подавати комусь руку.

    pelerini.png

    – Опишіть, будь-ласка, атмосферу в місті Блаж.



    – Я мав
    емоції, у мене були сльози радості. Було багато народу. Погода відразу
    змінилася. Ранком був туман, падав дощі, а коли ми доїхали до площі сонце вийшло гарно. Я радий, що ми йшли пішки сім кілометрів. Були і люди похилого віку і діти, але ніхто не відчував слабості, була така
    дисципліна, була така велика радість, бо й наш
    владика Александру Русу, який протягом 18 років опікувався українцями, був беатифікований.


    – Що Ви
    сказали вірянам, які не змогли брати участь у цій події, коли Ви повернулися додому ?



    – Я
    сказав їм, що ми молилися і за них і за всіх тих, які через різні причини, стан здоров’я, браку часу або через фінансові причини, не мали можливість брати участь у цій
    історичній події. Рідко коли хтось має можливість бути присутнім на такій події. Дивіться минуло 2000 років християнства а це вдруге коли
    Папа Римський відвідує Румунію.




    – Які
    слова Папи Римського залишилися у ваших серцях?


    – Він сказав нам священикам, але мабуть мав на увазі й вірян: «Ідіть продовжуйте слово котре
    проповідували ці блаженні єпископи.» Папа у Шумулей Чук покликав нас до братства, у Яссах було найбільше політичне та
    соціальне послання, коли Він просив керівників держави, щоб цінували своїх
    громадян в країні та за її межами. У Блажі був такий важливий момент, коли Папа
    знову мав релігійне та політичне
    послання, щоб кожен охороняв свою свободу, а наостанку Папа відвідав громаду
    етнічних рромів і просив пробачення у ім’я церкви за все.

    blaj-preot.png



    – У суботу, 1 червня, Папа Франциск відвідав
    Собор Святої Марії в місті Ясси, де благословив літніх і хворих та
    звернувся до присутніх і помолився разом з ними за молодих людей та за
    родину. Сувераний Понтифік посвятив також Ікону Матері Божої, яку ще називають
    Чорна Мадонна, що була перевезена до Ясс від Римо-католицького санктуарія Пресвятої Богородиці з Качіки Сучавського повіту. Оскільки ви є парохом греко-католицької церкви у Качіці, може вам відома символіка
    цієї ікони?


    – Цю
    ікону перевезли поляки у 1800 році, коли прийшли працювати до соляної шахти в Качіці. Вони привезли зі собою копію ікони Чорної Мадони з Ченстохови. 10 років тому ця ікона була прикрашена золотим вінком,
    тому що римо-католицька церква Качіки стала санктуарієм. Ікона зображує Пречисту Діву Марію, яка правою рукою показує до Ісуса і підказує версет з
    Євангелії: Зробіть усе те, що Він вам скаже!, а у лівій руці тримає маленького Іісуса, який, у свою чергу, тримає до грудей книжку Євангеліє, а праву
    руку він підіймає до гори у знак благословення. У Яссах, Папа Римський отримав у
    подарунок від єпископа Петра Гергела копію ікони з Качіки Чорна Мадона, яка, у свою
    чергу є копією чудотворної Ченстоховської ікони Божої Матері.

    cacica-pelerini.png


    – Розкажіть, будь-ласка, про Генеральний вікаріат Української Греко-католицької церкви
    Румунії: про осідок, керівництво, скільки парафій налічує, про вірян, про
    головні події.



    – Генеральний вікаріат був створений 1930 року, коли був владиком єпископ Александру Русу, який тепер був беатифікований. Для українців греко-католиків Румунії, тоді Буковина ще не була розділена, був заснований такий спеціальний
    вікаріат. Тепер цей вікаріат має у складі два деканати: Деканат Буковини, котрий налічує 11
    парафій та Деканат Мараморощини, котрий налічує 10 парафій. Ми від 1990 року, коли наша церква стала вільною, почали працювати, гуртуватися, правити все українською мовою, а це не легко, оскільки на жаль у окремих селах молодь вже не дуже
    говорить українською мовою. Кількість наших українських греко-католицьких
    віруючих становить десь 2000 осіб. Ми намагаємося йти вперед, молитися нашою
    рідною мовою, проводити все на Славу Божу і спасіння людей.

    blaj-scena.png


    – Що залишається після візиту Папи Римського?



    – Після візиту Папа Римського, нам залишається така наука, що треба
    йти вперед у мирі, спокою і кожен з нас має щось добре зробити. Хочу додати, що румунські православні, зокрема молодь дуже гарно прийняла Папу Римського і в Бухаресті. Я віддаю поклін молодим особам, бо вони
    краще інформовані і знають, що Папа Римський, Ватикан, дали у розпорядження румунам православним для служіння 500 церков у Західній Європі: у Італії,
    Іспанії, Німеччині, Франції, Англії, де вони можуть молитися. Я бачив одного
    хлопця, котрий є православним і котрий сказав, що він радий, що зміг брати участь у
    Службі Воскресіння у православному обряді у католицькій церкві у Франції.

    – Дякую, отче вікарю, за розмову.

  • 5 червня 2019 року

    КОНСУЛЬТАЦІЇ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу після переговорів
    з лідерами всіх парламентських партій щодо
    результатів референдуму 26 травня про правосуддя закликав політичні партії підписати пакт про
    зміцнення європейського курсу Румунії. Документ має втілити на
    практику результати референдуму та здійснення реформи правосуддя з
    урахуванням рекомендацій Венеційської комісії та Європейської комісії. Глава
    держави також повідомив, що запропонує сторонам, які підпишуть пакт,
    взяти на себе зобов’язання якнайшвидше внести відповідні зміни до законодавства
    для забезпечення дотримання як в країні, так і за кордоном повноцінного і
    ефективного здійснення права голосу громадянами Румунії. Ці заяви Клаус
    Йоханніс зробив за підсумками сьогоднішніх переговорів з
    представниками усіх парламентських партій та фракції нацменшин у нижній палаті
    румунського законодавчого органу.




    ВАТИКАН – Папа Франциск присвятив свою публічну аудієнцією, що відбулася
    сьогодні на площі Святого Петра 3-денному апостольському візиту, який він
    здійснив нещодавно до Румунії. Верховний
    Понтифік розповів у Ватикані про усі моменти свого перебування у Бухаресті,
    Яссах, Шумулєу-Чук і Блажі, наголосивши на важливості беатифікації семи
    греко-католицьких священомучеників, а також на важливості зустрічі з
    представниками ромської громади у Блажі. «Прошу Пречисту Діву Марію принести
    рясні плоди для Румунії», – сказав Папа Франциск наприкінці середової зустрічі з
    прочанами у Ватикані.




    НЕГОДА
    – По всій Румунії до п’ятниці оголосили штормове попередження, синоптики
    обіцяють зливи та град. Протягом наступної доби очікуються сильні опади у південно-західних,
    західних, північних, центральних, гірських районах, і місця на решті території
    країни. Синоптики прогнозують грози, подекуди сильні зливи, місцями град та
    шквали. Кількість опадів складе 15 літрів на квадратний метр, подекуди 30-40
    л/кв.м. Максимальна температура повітря становитиме від 22 до 30 градусів за
    Цельсієм. Очікуються підйоми рівнів води у багатьох річках, в тому числі в
    Дунаї, що може спричинити їх вихід з берегів. У районах більшості водотоків країни
    попередження про небезпеку повені діє до
    четверга. У той же час на наступні два тижні упродовж всієї течії Дунаю оголошено
    помаранчевий або жовтий рівні небезпеки повені. Відповідно до останніх даних влади
    близько 160 населених пунктів у 28 повітах та Бухарест потерпають від негоди, кілька
    сотень будинків та домогосподарств і понад 20 вулиць були підтоплено. Крім того
    стихія практично повністю блокувала дорожній рух на окремих ділянках доріг національного
    чи повітового значення.

    КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії сьогодні відклав на 3 липня розгляд конституційного подання про незаконність створення палат у складі трьох суддів Верховного суду Румунії. Це вже п’яте відкладення винесення рішення у цій справі. Відповідна конституційна скарга була подана соціал-демократом Флоріном Йордакє, коли тодішній спікер нижньої палати румунського парламенту Лівіу Драгня делегував йому повноваження спікера Палати депутатів. Нагадаємо, що 20 травня Конституційний суд відхилив подання опозиційної Націонал-ліберальної партії, стверджуючи, що Флорін Йордакє мав право звертатися зі скаргою про конституційно-правовий конфлікт між судовою та законодавчою гілками влади. З іншого боку голова Верховного суду Крістіна Тарча заявила, що протягом останніх 15 років Верховний Суд розглянув 170 справ, які підпадають під дію закону про запобігання, виявлення та покарання корупційних правопорушень.

  • 2 червня 2019 року

    2 червня 2019 року

    ПАПА РИМСЬКИЙ – Сьогодні завершився триденний державний
    візит-апостольська подорож Папи Франциска до Румунії. Він відбувся рівно
    через 20 років від історичного візиту до Румунії Папи Івана Павла ІІ-го,
    першого візиту Верховного Понтифіка до переважно православної країни. У неділю
    в місті Блаж (центр) Папа Франциск відвідав місцеву ромську громаду і від імені
    Церкви попросив прощення від ромів за ті моменти
    упродовж всієї історії, коли вони стали жертвами жорстокого поводження,
    маргіналізації та несправедливого ставлення. Теж у неділю перебуваючи у Блажі,
    що є духовним центром румунського греко-католицтва, Верховний Понтифік
    відправив літургію беатифікації семи румунських греко-католицьких єпископів,
    які пожертвували своїм життям за віру під час комуністичного режиму. Він сказав,
    що вони залишили румунському народу дорогоцінну спадщину, яку можна описати двома
    словами – свобода і милосердя. Папа Римсьткий зазначив, що перед «безжалісним»
    переслідуванням вони проявили «взірцеві» віру і любов до свого народу. Більше 100
    тис осіб були присутні на церемонії. Серед них і президент Клаус Йоханніс,
    прем’єр-міністр Віоріка Данчіле і принцеса Маргарета. У суботу Папа Франциск відвідав
    місто Ясси, на північному сході Румунії, де зосереджена значна римо-католицька
    громада. Він відвідав Собор Святої Марії, благословив 800 літніх і хворих,
    звернувся до присутніх і помолився разом з ними за молодих людей та за родину. У
    першій половині дня він відправив літургію у Марійському санктуарії Шумулєу-Чук
    на сході Трансільванії, у районі компактного проживання етнічних угорців, що є
    одним найбільших паломницьких центрів у Центральній та Східній Європі. У
    п’ятницю, в Бухаресті, у перший день свого візиту до Румунії Папа Римський
    зустрівся з румунськими високопосадовцями. Він сказав, що незважаючи
    на численні труднощі і недоліки в останні 30 років Румунія зробила багато
    кроків вперед у своєму демократичному проекті. Папа Франциск віддав данину шани
    пожертві синів і дочок Румунії, які своєю культурою, спадщиною своїх цінностей
    та своїм трудом збагачують країни, в які вони емігрували, а плодами своїх
    зусиль допомагають своїм сім’ям на батьківщині. Так само Верховний Понтифік зустрівся
    з проводом Румунської Православної Церкви і відправив літургію в католицькому
    соборі Святого Йосифа. Папа Франциск з великою радістю
    привітав сотні тисяч осіб, які прийшли на публічні заходи Його Святості.




    ЗУСТРІЧ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле
    сьогодні в Яссах провела зустріч зі своїм молдовським колегою Павлом Філіпом.
    Зустріч відбулася в контексті участі двох прем’єрів у заходах з нагоди візиту
    Його Святості Папи Франциска в Румунію. Прем’єр-міністри двох сусідніх країн обговорили
    різні аспекти молдо-румунських відносин із наголосом на впровадженні спільних
    проектів. Серед найважливіших тем були: продовження програми з ремонту шкіл і
    дитячих садків, розвиток дорожньої інфраструктури, об’єднання енергетичних
    систем, будівництво газопроводу Унгень-Кишинів та залізничної колії Унгень-Кишинів,
    а також погодження умов з надання послуг роумінгу. Павел Філіп подякував
    Румунії за постійну підтримку, надану у процесі реформ, включаючи грант у
    розмірі понад 200 тич. євро на впровадження в Р.Молдова системи екстреної
    допомоги населенню за єдиним номером «112» й оснащення сучасним медичним
    обладнанням лікарні в місті Комрат.




    КНИГА – У Бухаресті
    завершився 14-ий Міжнародний книжковий ярмарок «Bookfest». Почесним гостем заходу
    в цьому році стала Велика Британія. На ярмарку «Bookfest» було представлено
    понад мільйон книг, з яких близько 4000 нових назв. У рамках заходу відбулося
    понад 350 заходів. Серед безлічі видавництв, які взяли участь в ярмарку було й
    видавництво «Будинок Радіо», яке підготувало спеціально до цієї події більше
    150 нових книг.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Хелеп вийшла до 1/8 турніру серії Великого шолому – Відкритого чемпіонату Франції з тенісу (Ролан Гаррос) в Парижі із загальним призовим фондом понад 40 млн. євро. У поєдинку третього раунду турніру румунка обіграла Лесю Цуренко з України. За вихід до чвертьфіналу змагання третя «ракетка» турніру побореться у понеділок з Їгою Святек з Польщі.

  • 1 червня 2019 року

    1 червня 2019 року

    ПАПА
    ФРАНЦИСК     – У другий день свого візиту до Румунії Папа Франциск сьогодні відвідує
    місто Ясси, на північному сході Румунії, де зосереджена значна римо-католицька
    громада. Він відвідав Собор Святої Марії, благословив 800 літніх і хворих,
    звернувся до присутніх і помолився разом з ними за молодих людей та за родину. Раніше
    він відправив літургію у Марійському санктуарії Шумулєу-Чук на сході Трансільванії, у районі компактного проживання етнічних угорців, що є одним найбільших
    паломницьких центрів у Центральній та Східній Європі. Паломництво до Шумулєу-Чук
    належить до трансільванської спадщини, але шанує як румунські, так і угорські
    традиції та є символом діалогу, єдності та братерства, – сказав Верховний Понтифік.
    Сьогодні там зібралося приблизно 85 тисяч паломників. У Шумулєу-Чуку перебували
    й прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле та президент Угорщини Адер Янош. «Ходімо
    разом!» – під цим гаслом проходить триденний візит – апостольська подорож Папи
    Франциска до Румунії. Він відбувається рівно через 20 років від історичного
    візиту до Румунії Папи Івана Павла ІІ-го, першого візиту Верховного Понтифіка
    до переважно православної країни. Папа Франциск з великою радістю привітав
    понад 150 тис. осіб, які прийшли на публічні заходи Його Святості в Бухаресті. Він
    був прийнятий президентом Клаусом Йоханнісом і зустрівся з прем’єр-міністром
    Віорікою Денчіле. Він сказав, що незважаючи на численні труднощі і
    недоліки в останні 30 років Румунія зробила багато кроків вперед у своєму
    демократичному проекті. Папа Франциск віддав данину шани пожертві синів і дочок
    Румунії, які своєю культурою, спадщиною своїх цінностей та своїм трудом
    збагачують країни, в які вони емігрували, а плодами своїх зусиль допомагають
    своїм сім’ям на батьківщині. Так само Верховний Понтифік відвідав і помолився у
    нещодавно освяченому Соборі Спасіння Нації. Патріарх Румунської Православної
    Церкви Даниїл подякував Католицькій церкві за підтримку румунських громад в
    Європі. Теж у п’ятницю Папа Франциск відправив літургію в католицькому соборі
    Святого Йосифа та привітав людей, які зібралися у ​​центрі столиці. У неділю
    Верховний Понтифік відвідає місто Блаж, в самому серці Трансільванії, духовний
    центр румунського греко-католицтва, де здійснить беатифікацію семи
    греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за віру під час
    комуністичного режиму. Теж у Блажі він зустрінеться з членами місцевої ромської
    громади.




    ЛІКУВАННЯ
    – Один з п’ятьох румунських солдатів, поранених нещодавно в Афганістані був
    перевезений до медичного центру в Німеччині на додаткове обстеження та
    лікування, повідомило Міністерство оборони Румунії. Згідно з оборонним
    відомством стан румунського військовослужбовця
    є стабільним, але вимагає додаткової медичної допомоги. Інші четверо поранених
    солдатів були виписані з лікарні і проходять лікування у своїх частинах.
    Військовослужбовці входять до складу 300-го батальйону імені Святого Андрія.
    Вони одержали поранення 24 травня під час виконання спільної місії патрулювання
    з американськими солдатами в своїй зоні відповідальності в Афганістані.




    ТЕНІС
    – Румунська тенісистка Сімона Хелеп вийшла до 1/8 турніру серії Великого шолому
    – Відкритого чемпіонату Франції з тенісу (Ролан Гаррос) в Парижі із загальним
    призовим фондом понад 40 млн. євро. У поєдинку третього раунду турніру румунка
    обіграла Лесю Цуренко з України. За вихід до чвертьфіналу змагання третя
    «ракетка» турніру побореться з переможницею протистояння пуерториканки Моніки
    Пуїг та Іги Святек з Польщі.

  • 26 травня – 1 червня 2019 року

    26 травня – 1 червня 2019 року

    Папа
    Франциск в Румунії



    «Я радий бути у вашій прекрасній країні у період, коли
    Румунія головує в Раді Європейського Союзу», – заявив Папа Франциск у п’ятницю
    після прибуття з візитом до Бухареста на запрошення президента Клауса Йоханніса
    і місцевої Католицької церкви. Верховний Понтифік привітав прогрес Румунії упродовж останніх 30 посткомуністичних років, але наголосив, що однією з проблем
    перехідного періоду стала еміграція мільйонів людей і депопуляція сіл. Він віддав
    данину шани пожертві синів і дочок Румунії, які своєю культурою,
    спадщиною своїх цінностей та своїм трудом збагачують країни, в яких вони оселилися.
    У свою чергу президент Клаус Йоханніс сказав, що від імені всіх румунів з великою
    радістю вітає Верховного Понтифіка на румунській землі. Він подякував Католицькій
    церкві за гостинність, з якою вона зустріла румунську діаспору на Заході. Глава
    держави нагадав, що візит Івана Павла ІІ до Бухареста у 1999 році, став першим
    візитом Папи Римського до переважно православної держави. Програмою візиту Папи
    Франциска до Румунії передбачені також зустрічі з прем’єр-міністром Віорікою
    Денчіле, Патріархом Румунської православної церкви Даниїлом та іншими членами
    Синоду РПЦ. Упродовж свого триденного державного, пастирського та екуменічного
    візиту до Румунії, що проходить під гаслом «Ходімо разом!»
    після Бухареста Папа Франциск сьогодні відвідав Шумулєу Чук, район у
    Трансільванії де зосереджені угорські католики та місто Ясси на північному сході
    Румунії, де компактно проживає велика громада румунських католиків. У неділю Верховний Понтифік відвідає місто Блаж, в самому серці
    Трансільванії, духовний центр румунського греко-католицтва, де здійснить
    беатифікацію семи греко-католицьких єпископів, які пожертвували своїм життям за
    віру під час комуністичного режиму.

    Опозиція перемогла на виборах до Європарламенту



    За підсумками голосування у
    неділю Румунію в
    Європейському
    парламенті представлятимуть шість політичних сил. Найбільшу кількість голосів – 27% здобула опозиційна, права Націонал-ліберальна
    партія, а друге і третє місця посіли
    головна керівна Соціал-демократична партія – 22,5% й альянс
    опозиційних партій Союз «Рятуйте Румунію»-PLUS
    – 22,4%. Прохідний поріг подолали також партія Про Румунія – 6,6%, а також Демократичний союз угорців
    Румунії і партія «Народний рух», які
    набрали трохи більше 5% голосів виборців. Таким чином ліберали отримали 10 депутатських місць,
    соціал-демократи та альянс – по вісім, а решта – по два мандати. У списку новообраних
    депутатів Європарламенту такі відомі у Бухаресті та Брюсселі імена, як колишній
    президент Траян Бесеску (Партія
    «Народний рух»), екс-прем’єри
    Дачіан Чолош (PLUS) і Віктор Понта та
    колишній єврокомісар Коріна Крецу (обидва від партії Про Румунія). Виборчий бар’єр на шляху до Європарламенту
    став нездоланним для інших семи партій, які взяли участь у перегонах, в тому
    числі для меншого партнера соціал-демократів по керівній коаліції – Альянсу
    лібералів і демократів. Багато закордонних румунів були змушені годинами стояти у
    довжелезних чергах, щоб проголосувати. Вони звинувачують у поганій організації
    виборчого процесу Міністерство закордонних справ, яке опинилося
    під шквалом критики й в
    Бухаресті, зокрема з боку ЗМІ, опозиції та президента Клауса Йоханніса. Явка
    на виборах до Європарламенту склала 49%, ставши найбільшою від вступу
    Румунії до ЄС 12 років тому.




    Румуни підтримали посилення боротьби з корупцією


    Паралельно
    з виборами до Європарламенту у Румунії відбувся й скликаний президентом Клаусом
    Йоханнісом референдум з питань незалежності правосуддя. Понад 80% тих, хто
    голосував відповіли «Так» на два питання референдуму: 1. Чи згодні Ви із
    забороною амністії та помилування за корупційні правопорушення? та 2. Чи згодні
    ви із забороною на прийняття урядом термінових постанов у сфері кримінальних
    злочинів, покарань та судоустрою, а також з розширенням права оскарження цих
    постанов безпосередньо до Конституційного Суду? Явка на референдумі склала 41%,
    перевищивши 30%, необхідних для того, щоб голосування було визнано таким, що
    відбулося. Президент Клаус Йоханніс заявив у понеділок, що румуни проголосували
    за європейське майбутнє країни, в якій «злодії та правопорушники сидять у
    в’язниці». Глава держави закликав партії на переговори щодо внесення змін до Основного закону з урахуванням результатів референдуму з питань правосуддя, в якому взяли участь більше шести мільйонів громадян Румунії.




    Кінець епохи в СДП



    Після поразки на виборах до ЄП
    у неділю, керівна Соціал-демократична партія була у понеділок «обезголовлена» в
    суді. Колишній лідер керівної коаліції
    Ліву Драгня був ув’язнений у понеділок
    увечері після того як напередодні Верховний суд залишив у силі рішення суду
    першої інстанції, винесений майже рік тому в справі за фактом корупції. Лідер керівної
    Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Лівіу
    Драгня отримав цей вирок у справі про фіктивне працевлаштування двох членів
    партії у повітовому управлінні з питань захисту дітей, коли обіймав посаду
    голови Телеорманської повітової ради. Фактично він змусив керівників згаданого
    управління фіктивно оформити на роботу двох членів Соціал-демократичної партії,
    які роками отримували зарплату не пропрацювавши ні дня, виконуючи різні
    завдання в осередку партії. Кілька років тому він був засуджений умовно за
    спроби фальсифікувати 2012 року результати референдуму про імпічмент колишнього
    президента Траяна Бесеску. Соціал-демократичну партію тимчасово очолила прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле, яка перебуватиме на цій посаді до проведення позачергового
    з’їзду СДП. Хоча вважалася людиною з близького оточення Драгні вона повернула до
    виконкому СДП осіб, яких відсторонив колишній лідер та звільнила з посади генерального
    секретаря партії дуже
    галасливого і
    непопулярного
    Кодріна
    Штефенеску. Тим
    часом у Палаті депутатів, в якій коаліція СДП-АЛДЕ дедалі зберігає контроль, був обраний
    новий спікер. Ним став соціал-демократ Марчел Чолаку.




    Фінал футбольного сезону


    Заснований і очолюваний відомим румунським футболістом Джордже Хаджі ФК Віїторул (Констанца)
    вперше завоював Кубок Румунії, після перемоги на нейтральному полі над Астрою (Джурджу) з рахунком 2:1 в додатковий час. У чемпіонаті уп’яте та другий рік поспіль титул чемпіона Румунії завоював CFR (Клуж). Друге місце
    посів столичний FCSB (колишня Стяуа), а третє – Віїторул (Констанца).



  • 31 травня 2019 року

    АПОСТОЛЬСЬКИЙ
    ВІЗИТ     – Папа Римський Франциск у п’ятницю в Бухаресті заявив, що, незважаючи на
    численні труднощі і недоліки в останні 30 років Румунія зробила багато кроків
    вперед у своєму демократичному проекті, який зобов’язалася здійснити. Верховний
    Понтифік зустрівся з представниками румунської влади, громадянського суспільства
    і дипломатичного корпусу, акредитованого у Бухаресті. Під час зустрічі з
    президентом Клаусом Йоханнісом Папа Франциск віддав данину шани пожертві синів
    і дочок Румунії, які своєю культурою, спадщиною своїх цінностей та своїм
    трудом збагачують країни, в які вони емігрували, а плодами своїх зусиль
    допомагають своїм сім’ям на батьківщині. У свою чергу, президент Клаус Йоханніс
    сказав, що дипломатія Верховного Понтифіка продовжує бути фактором «забезпечення миру» та «рівноваги»
    у підході до вирішення глобальних проблем на світовому порядку денному. Він
    додав, що румуни вважають візит Папи Франциска новим стимулом до створення
    суспільства справедливості і миру, а також – світу людської любові. Румунської
    Православної Церкви Папа Франциск сьогодні розпочав триденний державний,
    пастирський та екуменічний візит до Румунії. Він проходить під гаслом «Ходімо
    разом!» і відбувається рівно через 20 років від історичного візиту до Румунії Папи
    Івана Павла ІІ-го, першого
    візиту Верховного Понтифіка до переважно православної країни. Програмою сьогоднішнього
    перебування у Бухаресті передбачено й відправлення літургії у католицькому соборі Святого Йосифа. У суботу
    Папа Франциск відвідає Шумулєу Чук, район у Трансільванії де зосереджені
    угорські католики та місто Ясси на північному сході Румунії, де компактно
    проживає велика громада румунських католиків. У неділю Верховний Понтифік
    відвідає місто Блаж, в самому серці Трансільванії, духовний центр румунського
    греко-католицтва, де здійснить беатифікацію семи греко-католицьких єпископів,
    які пожертвували своїм життям за віру під час комуністичного режиму.



    КІНО
    – У п’ятницю, 31 травня, у місті Клуж-Напока (північно-західна Румунія) стартував ХХVІІІ-й Міжнародний кінофестиваль «Трансільванія». В офіційній програмі
    кінофестивалю змагаються 12 фільмів, але в рамках заходу відбудеться показ понад
    200 кінострічок. Цього року фестиваль присвячений кінематографам Франції, Китаю
    та Албанії. Водночас румунський кінематограф представлятимуть майже 40 фільмів.
    Почесним гостем кінофестивалю в цьому році є відомий актор Ніколас Кейдж, який
    отримає нагороду за свій внесок у розвиток світового кіно.



    МІГРАЦІЯ
    – Чотирьом громадянам Румунії і двом громадян Болгарії було оголошено про підозру
    у кримінальному провадженні за фактом незаконного переправлення мігрантів через
    державний кордон і створення організованого злочинного угруповання. Вони були затримані
    співробітниками поліції в районі міста Калафат (південний захід Румунії), коли намагалися
    переправити нелегалів в Румунію на човні через річку Дунай. Генеральний інспекторат
    прикордонної поліції у п’ятницю повідомив, що четверо румунів зізналися, що намагалися
    допомогти групі мігрантів дістатися західного кордону країни і незаконно
    потрапити до однієї з країн Шенгенського простору. За даними прикордонників семеро
    іранських нелегалів були передані болгарській стороні у відповідності до румунсько-болгарського
    протоколу про співпрацю.


    ДІТИ – Країни-члени Європейського Союзу у 2016 році витратили понад 350 млрд. євро (2,4% ВВП ЄС) на сімейні пільги, що становить 9% від загального обсягу соціальних видатків. Відповідні дані у п’ятницю оприлюднив європейський статистичний офіс – Євростат. Найменші щорічні витрати на сімейні пільги, менше 200 євро на особу, були зафіксовані у Румунії та Болгарії (обидві по 120 євро), Литві (150 євро) та Греції (170 євро), а найбільші у Люксембурзі (3000 євро/особу), Данії (1700 євро), Швеції (1400 євро), Німеччини та Фінляндії (1200 євро). Дані Євростату були опубліковані до Міжнародного дня захисту дітей, який відзначається в усьому світі 1 червня.


    ТЕНІС -
    Румунська тенісистка Сімона Хелеп вийшла до третього кола турніру серії Великого
    шолому – Відкритого чемпіонату Франції з тенісу (Ролан Гаррос) в Парижі із
    загальним призовим фондом понад 40 млн. євро. У поєдинку другого раунду турніру
    румунка обіграла Магду Лінетт з Польщі. За вихід до четвертого кола змагання
    третя «ракетка» турніру побореться з українкою Лесьою Цуренко, яка напередодні взяла
    гору над Александрою Круніч з Сербії. Інша румунка, яка вийшла до третього кола
    Ролан Гаррос 116-та «ракетка» світу Ірина Бегу зіграє в суботу проти американки
    Аманди Анісімової.


  • Папа Франциск в Румунії

    Папа Франциск в Румунії

    Протягом трьох днів, у травні 1999
    року, Бухарест був центром християнського світу. Папа Іван Павло II тоді
    приїхав до Румунії. Перший слов’янський Папа вперше відвідував переважно
    православну країну,
    єдину латинського походження в просторі Східної церкви. Завдяки Богові, після зими
    комуністичного панування, почалася весна надії, – заявив Папа Іван Павло II в Бухаресті, зарахований
    до лику святих, який ввійшов
    в історію як моральний ліквідатор Цитаделі зла. Через 20 років один з його нащадків здійснює апостольський
    візит до Румунії. У період з 31 травня по 2 червня Папа Римський Франциск відвідає
    всі румунські історичні провінції -Волощину, Молдову і Трансільванію – і зустрінеться з державними службовцями, представниками Православної Церкви
    і пересічними людьми.




    Посол Румунії при Святому Престолі, професор Лівіу-Петру Зеперцан зазначив: «Безсумнівно, візит залишиться в історії. Він має місце після чергового візиту Папи Івана
    Павла ІІ, якого
    після 20 років ми з любов’ю згадуємо. Я переконаний, що він прийде з повідомленням про збереження нашої
    національної ідентичності, нашої єдності як європейського народу. Потім є міцні зв’язки між румунами і Римом,
    і я не маю на увазі лише наше латинське походження, неолатинський характер нашої мови, я маю на увазі
    тісні духовні зв’язки, які румуни завжди мали з Італією та Ватиканом. І в цьому
    сенсі я хочу згадати Трансільванську школу,
    яка в основному є продуктом греко-католицької церкви, яка була заснована в 1700 році, і яка боролась за ідентичність нашої мови, нашу неолатинську
    культуру, яка була cтруктурою національної свідомості і, в свою
    чергу, була
    двигуном політичних дій румунів у Трансільванії, для об’єднання з країною.




    У Бухаресті Папа Римський Франциск
    зустрінеться у п’ятницю з вищими державними посадовцями і Синодом Православної Церкви, помолиться в новому Православному Соборі і відслужить літургію в католицькому соборі
    Святого Йосипа. У суботу, на другий день візиту, він відправиться до
    святилища Діви Марії в Шумулеу-Чук, що на сході Трансільванії, області, заселеній переважно етнічними угорцями.
    У суботу
    перебуватиме у Яссах,
    північний схід країни, де зосереджені католицькі румуни. Він відвідає Римо-католицький Собор у місті та зустрінеться з
    молодими людьми та сім’ями. Римо-католицький єпископ Петру Гергель вважає, що
    завдяки його присутності в Яссаах Понтифік здійснить
    мрію католиків у
    Молдові, а також заповіт Папи Івана Павла ІІ:Ми, знаючи його деякий час, змогли побачити, як
    він знає приймати всіх, як він йде назустріч сім’ям, які перебувають у діаспорі або еміграції.Ці жести Папи насправді відповідають цьому заклику, йти разом, йти один до одного, утверджувати
    культуру діалогу та зближення».


    У неділю, в останній день візиту,
    Понтифік здійснить у місті Блаж
    у греко-католицькому серці Трансільванії, беатифікацію семи румунських
    греко-католицьких єпископів, які загинули за віру під час комунізму. Десятки
    тисяч віруючих візьмуть участь у літургії румунською мовою під головуванням Його Святості, який служитиме латинською. Обрання Папи здійснити беатифікацію є ознакою вшанування
    Румунської греко-католицької церкви, ліквідованої під час комунізму і позбавленої спадщини. Єпископ-помічник Клавдій Поп з міста Блаж: «Беатифікація греко-католицьких
    єпископів Папою Франциском, є надзвичайним жестом, що йде слідом Папи Івана Павла ІІ, дуже
    близький до церков, які
    переслідувались у Східній Європі. Він знав особисто ситуацію, і тому я завжди відчував
    особливу теплоту. Я відчув таку ж теплотуі від Папи Франциска, хоча в іншому контексті,
    коли я говорив про візит до Румунії, запрошення до міста Блаж та беатифікацію. Він так просто сказав: Я прийду і здійсню
    беатифікацію.




    Особливий момент відбудеться в неділю, також у місті Блаж, коли Папа Франциск зустрінеться
    з ромською громадою.

  • 27 травня 2019 року

    ВИБОРИ ДО ЄП – Після підрахунку більшості голосів,
    за підсумками недільних виборів до Європейського парламенту увійдуть
    представники шести політичних політичних сил. Найбільшу кількість голосів
    здобула найбільша опозиційна, права Націонал-ліберальна партія – 26,35%, друге
    місце зайняла головна керівна Соціал-демократична партія – 23,16%, а третім
    став альянс опозиційних партій Союз «Рятуйте Румунії»-PLUS -
    21,24%. Прохідний поріг подолали також партія Про Румунія – 6,7%, Демократичний
    союз угорців Румунії – 6,19% і партія «Народний рух» – 5,64%. Виборчий бар’єр на
    шляху до Європарламенту став нездоланним для інших семи партій, які взяли участь
    у перегонах, в тому числі для меншого партнера соціал-демократів по керівній
    коаліції – Альянсу лібералів і демократів. Багато закордонних румунів були
    змушені годинами стояти у довжелезних чергах, щоб проголосувати. За інформацією
    кореспондентів Румунського радіо у Римі, Мадриді або Лондоні та інших великих
    містах Європи люди скаржилися на погану організацію виборчого процесу. Міністр
    закордонних справ Теодор Мелешкану у відповідь зазначив, що ні в чому собі не
    докоряє, оскільки у неділю була зафіксована рекордна явка виборців – 49%. Він поширив заяву, в якій він вибачився
    перед діаспорою і повідомив, що наказав провести розслідування в країнах, де були
    зареєстровані відповідні проблеми. Він зажадав проведення термінового
    аналізу на рівні МЗС для визначення конкретних рішень та пропозицій щодо
    законодавчих змін, які сприятимуть створенню системи голосування з урахуванням
    потреб діаспори.     Паралельно з виборами до Європарламенту у Румунії відбувся й скликаний
    президентом Клаусом Йоханнісом референдум з питань незалежності правосуддя.
    Понад 80% тих, хто голосував відповіли «Так» на два питання референдуму. Явка
    на референдумі склала 41%, перевищивши 30%, необхідних для того, щоб
    голосування було визнано таким, що відбулося. Президент Клаус Йоханніс заявив у
    понеділок, що румуни проголосували за європейське майбутнє країни, в якій «злодії та правопорушники сидять у в’язниці», і знову піддав критиці
    організацію виборчого процесу за
    кордоном.






    ЄВРОСОЮЗ – Президент Клаус Йоханніс візьме
    участь у неформальній зустрічі Європейської ради, яка відбудеться у вівторок у
    Брюсселі. На порядку денному – оцінка результатів виборів до Європарламенту від
    23-26 травня. Лідери країн-членів ЄС також попередньо розглянуть кандидатури на
    ключові посади в інституціях Євросоюзу.




    КОРУПЦІЯ – Верховний суд Румунії сьогодні виніс
    остаточний вирок лідеру керівної Соціал-демократичної партії та спікеру Палати
    депутатів Лівіу Драгні. Колегія з п’ятьох суддів залишила в силі рішення суду
    першої інстанції про його засудження до трьох з половиною років ув’язнення за
    підбурювання до зловживання службовим становищем. Він отримав цей вирок у
    справі про фіктивне працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні
    з питань захисту дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової
    ради. Нагадаємо, що раніше Лівіу Драгня був засуджений умовно за спроби
    фальсифікувати результати референдуму 2012 року про імпічмент президента Траяна
    Бесеску.




    МВФ – Місія Міжнародного валютного фонду розпочала
    роботу у Бухаресті. Кредитори
    працюватимуть у Румунії до 7 червня і проведуть щорічну оцінку румунської
    економіки, відому як Консультація у відповідності до статті IV-ї.
    Представники МВФ обговорять з румунськими органами влади економічні досягнення
    та політику. Вони зустрінуться з представниками Міністерства фінансів,
    Національного банку Румунії та інших
    державних установ, а також з представниками приватного сектору та неурядових
    організацій. Румунія наразі не має угоди про фінансування з МВФ, але фінансова
    установа щорічно здійснює оцінку стану румунської економіки. Консультації
    являють собою заходи спостереження, які є обов’язковими для всіх держав-членів.




    ПАПА
    РИМСЬКИЙ     – Триває онлайн-реєстрація бажаючих для участі в Літургіях, які Папа
    Франциск служитиме під час свого апостольського візиту до Румунії 31 травня – 2
    червня, здійсненого на запрошення президента Клауса Йоханніса і Католицької
    церкви Румунії. До тепер зареєструвалося більше сотні тисяч осіб з Румунії,
    Угорщини, Сербії та України. Незвичайним аспектом, як зазначають організатори,
    буде присутність паломників з далеких країн, такі як Пакистан, Руанда, Південна
    Африка, Нігер, Мадагаскар, Австралія, Ізраїль, Канада, Намібія або Реюньйон.
    Під гаслом «Ходімо разом!» Верховний Понтифік відвідає Бухарест, Ясси
    (найбільше місто на сході Румунії, де проживає велика римо-католицька
    спільнота), Блаж (центр країни, духовна столиця румунської греко-католицької
    церкви, де буде беатифіковано сімох єпископів, які померли мученицькою смертю в
    комуністичних тюрмах) і францисканське святилище Шумулєу Чук (що знаходиться в
    регіоні де більшість населення складають угорці). Нагадаємо,
    що в 1999 році Румунія стала першою переважно православною країною, яку
    коли-небудь в історії відвідав Папа Римський, Іван Павло II-й.

  • 22 травня 2019 року

    ВИБОРИ ДО ЄП – У Румунії триває передвиборча кампанія
    виборів до Європейського Парламенту, що пройдуть 26 травня. У перегонах беруть
    участь 13 політичних сил: керівні Соціал-демократична партія та Альянс
    лібералів і демократів, Демократичний союз угорців Румунії (що уклав з керівною
    коаліцією протокол про парламентську співпрацю), опозиційні: альянс партій Союз
    «Рятуйте Румунію» та ПЛЮС, партія «Народний рух», партія Про Румунія, а також
    позапарламентські: Національний союз «За прогрес Румунії», Блок національної
    єдності, партія Об’єднана Румунія, партія ПроДемо, Соціалістична партія Румунії
    і Соціал-демократична незалежна партія. До Європарламенту балотуються й
    троє незалежних кандидатів. Румунія матиме в Європейському парламенті нового
    скликання 33 депутати, але останній 33-ій кандидат заступить на цю посаду за
    рішенням Європейської Ради тільки після дати офіційного виходу Великобританії з
    Євросоюзу. Для закордонних румунів було створено 441 виборчу дільницю,
    більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці Молдова. Одночасно з
    виборами 26 травня відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом
    референдум з питань правосуддя. Глава держави у середу заявив, що румуни не повинні боятися голосувати на виборах до Європарламенту і на референдумі та вчергове закликав скористатися своїм правом голосу 26 травня.




    ЧОРНЕ МОРЕ – Фонди і системи для фінансування «блакитної
    економіки», інвестиції в комп’ютеризований екотуризм та комп’ютеризовані
    взаємозв’язки транспортних систем стали головними темами першого дня дискусій
    на Чорноморському інвестиційному форумі, що проходить в ці дні у найбільшому
    румунському портовому місті Констанці. Більше 200 учасників обговорюють
    майбутнє регіональних справ на Чорноморському інвестиційному форумі. Захід,
    організований румунським Міністерством транспорту, спільно з Європейською
    Комісією та Національною адміністрацією морських портів, має на меті підтримати
    та стимулювати інвестиції, відповідно покращити глобальне бізнес-середовище ЄС
    шляхом усунення бар’єрів для інвестицій та сприяння сталому фінансуванню. Форум
    також спрямований на полегшення зв’язків між підприємцями та високопосадовцями
    в регіоні, а також між установами та компаніями з інших держав-членів ЄС та міжнарожними
    й європейськими фінансовими установами.




    КНИГА – У
    Тімішоарі, на заході Румунії стартував черговий книжковий ярмарок Gaudeamus, що є унікальними проектом Румунського Радіо. Упродовж п’яти днів румунські
    видавництва та дистриб’ютори закордонних книг представляють румунські на
    іноземні книжкові новинки. Крім цього в рамках ярмарку відбудуться традиційні: лотерея
    «Гаудеамус», конкурс для учнів середніх шкіл «Читання за два кроки», та проект «Наші
    гості відмінники: румунські олімпійці». Крім того мешканці Тімішоари та гості міста матимуть
    можливість взяти участь у благодійній акції зі збору книг.




    ЛІТЕРАТУРА -
    Міністр культури Румунії Валєр-Данієль Бряз сьогодні у Брюсселі разом з
    Європейським комісаром Тібором Наврачічем взяв участь у церемонії оголошення
    лауреатів Літературних премій ЄС. За підтримки програми «Творча Європа» ці премії
    спрямовані на висвітлення творчості, різноманітності та багатства сучасної
    європейської літератури, а також сприяють поширенню літератури в ЄС із
    наголосом на творчості молодих авторів. Країни, які отримують цю престижну
    відзнаку встановлюються щорічно, за принципом ротації, а в списку 14 лауреатів
    цього року фігурує й румунський письменник. У четвер у Брюсселі міністр
    культури Румунії очолить засідання
    відділення «Культура і телерадіомовлення» Ради з питань освіти, молоді,
    культури та спорту, на якому будуть обговорені два пакети політичних
    рекомендацій щодо підтримки творчості молодих людей та європейських
    спільних продукцій. Так само будуть розглянуті можливі нові заходи на рівні ЄС для
    боротьби з дезінформацією та відновлення довіри європейських громадян до
    засобів масової інформації.




    ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ
    – 42 країни, члени і партнери Організації економічного співробітництва та
    розвитку (ОЕСР), серед яких і Румунія, сьогодні в Парижі прийняли рекомендацію
    щодо штучного інтелекту. 36 країн-членів ОЕСР і шість партнерів, серед яких і
    Румунія, а також п’ять
    південно-американських держав взяли на себе зобов’язання дотримуватися
    міжнародних норм щодо проектування та розробки солідних, безпечних, надійних і
    відповідальних з точки зору захисту навколишнього середовища та
    конфіденційності користувачів систем штучного інтелекту. Темою зістрічі на
    рівні міністрів ОЕСР, яка проходить в середу і в четвер у Парижі є «Цифрова
    революція в інтересах сталого розвитку: можливості та виклики». У ній беруть
    участь міністри закордонних справ, фінансів та економіки 36 держав-членів
    організації. Румунія, яка не є членом ОЕСР, бере участь в якості запрошеного
    гостя і представлена ​​міністром зв’язку Александром Петреску, який у своїй
    промові торкнеться теми оподаткування
    інтернет-гігантів.




    ВЗАЄМИНИ -
    Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його
    північномакедонський колега Нікола
    Дімітров у середу в Бухаресті підписали меморандум про співпрацю з питань
    європейської інтеграції. За словами Мелешану, документ містить положення щодо європейського
    курсу Республіки Північна Македонія, підтримки, яку Румунія готова надати цій
    країні у процесі гармонізації національного законодавства з правовим доробком ЄС,
    зміцнення інституційної спроможності, співпраці у спільній зовнішній політиці
    та політиці безпеки ЄС, обміну експертами, включаючи використання можливостей
    Фонду мобільності, що реалізується Агентством міжнародного співробітництва. Міністри
    також обговорили питання двостороннього співробітництва у сфері економіки,
    оборони, освіти, культури, науки. У свою чергу Нікола Дімітров подякував румунській
    стороні за ратифікацію протоколу про приєднання Північної Македонії до НАТО,
    Румунія будучи однією з перших країн, які ратифікували цей документ.




    ПАПА РИМСЬКИЙ – Триває онлайн-реєстрація бажаючих для участі в Літургіях, які
    Папа Франциск служитиме під час свого апостольського візиту до Румунії 31 травня
    – 2 червня на запрошення президента Клауса Йоханніса і Католицької церкви
    Румунії. До тепер зареєструвалося більше сотні тисяч осіб з Румунії, Угорщини,
    Сербії та України. Незвичайним аспектом, як зазначають організатори, буде
    присутність паломників з далеких країн, такі як Пакистан, Руанда, Південна
    Африка, Нігер, Мадагаскар, Австралія, Ізраїль, Канада, Намібія або Реюньйон. Під
    гаслом «Ходімо разом!» Верховний Понтифік відвідає Бухарест, Ясси (найбільше
    місто на сході Румунії, де проживає велика римо-католицька спільнота), Блаж
    (центр країни, духовна столиця румунської греко-католицької церкви, де буде
    беатифіковано сімох єпископів, які померли мученицькою смертю в комуністичних
    тюрмах) і францисканське святилище Шумулєу Чук (що знаходиться в регіоні де
    більшість населення складають угорці). Нагадаємо, що в 1999 році Румунія стала
    першою переважно православною країною, яку коли-небудь в історії відвідав Папа
    Римський, Іван Павло II-й.

  • 28 квітня – 04 травня 2019 року

    28 квітня – 04 травня 2019 року

    Прем’єр-міністр Румунії перебувала з офіційним візитом в Польщі

    Румунський прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перебувала, у середу і четвер у Польщі, з офіційним візитом. У середу вона взяла участь у Варшаві, у зустрічі глав урядів з країн, які приєдналися до Європейського Союзу після 2004 року. Румунія є й буде прихильником європейського проекту, що базується на зближенні, згуртованості та солідарності держав-членів, сказала прем’єр-міністр, підкресливши, що існує потреба у співпраці без напруженості або розколу між Сходом і Заходом, між великими і малими країнами, щоб Європейський Союз функціонував ефективно. Вступ і приналежність до Євросоюзу означали для Румунії розвиток, модернізація, економічне зростання і помітне поліпшення якості життя громадян – додала Віоріка Денчіле, яка запевнила, що європейський проект й в майбутньому матиме активних румунських партнерів. У четвер, другого дня свого візиту до Польщі, румунський прем’єр-міністр взяла участь разом з тисячма людьми у Міжнародному Марші життя для вшанування пам’яті жертв Голокосту. Марш життя організується щороку, починаючи від 1988 року, учасники проходять три кілометри пішки від концтабору Аушвіц І до концтабору Аушвіц ІІ (Біркенау). Напередодні маршу, румунський прем’єр-міністр звернулася до молодих поколінь, закликаючи їх, шляхом консолідації власної освіти, боротися з будь-якою формою екстремізму, нетерпимості, расизму або антисемітизму. На її думку, трагічні події під час Другої світової війни ніколи не повинні повторюватися та необхідно визначити шляхи боротьби з антисемітизмом, щоб всі користувалися демократичним майбутнім.

    Екстремальні погодні явища в Румунії

    Екстремальні погодні явища завдали на цьому тижні численні проблеми зокрема жителям південної частини Румунії. Проблеми почалися у вівторок увечері, що стало результатом того, що холодний атмосферний фронт, що утворився у Болгарії зустрівся із набагато теплішим і вологим фронтом на півдні Румунії. Таким чином на вісім повітів і Бухарест обрушилися сильні опади. Більше тисячі рятувальників надавали допомогу громадянам по відкачуванню води із підтоплених підвалів і господарств та звільняли вулиці й дороги від повалених вітром дерев та стовпів ліній електропередач. У повіті Келараш вирував торнадо середнього розміру – рідкісне явище в Румунії – який залишив позаду вирвані з корінням дерева і знищені будинки. Вітер підняв автобус із 39 пасажирами і відкинув у поле. На щастя ніхто не загинув, але 12 осіб зазнали поранень. Через сильні пориви вітру 1 травня синоптики оголосили в 18 регіонах Румунії та столиці жовтий рівень небезпечності. Крім цього, майже по всій країні оголосили штормове попередження через зливи, грози, а в окремих районах град та шквали. На цей раз був оголошений помаранчевий та жовтий рівні небезпечності в 20 повітах на півночі та заході країни. Потім, у четвер, величезний град, абсолютно неприродний для цього часу року, завдав проблем водіям на Автостраді А2 ( (Бухареста-Констанца). Влада пообіцяла, що попередження, пов’язані з екстремальними погодними явищами, будуть передані населенню через систему RO-ALERT, що діє на мобільних телефонах, на основі зокрема інформації, отриманої від метеорологів, а також на основі звернень громадян до служби «112».

    Підготовка до візиту Папи Франциска до Румунії


    Термін реєстрації для тих, хто хоче бачити візит Папи Франциска до римо-католицького катедрального собору святого Йосифа у Бухаресті, був продовжений до 15 травня. Оголошення було зроблено на цьому тижні Римо-католицькою архідієцезією, яка уточнила, що близько 40 тисяч людей будуть присутні навколо бухарестського собору. Для них було підготовлено 15 екранів, а також дві сцени для молитви та для релігійно-художньої програми. Папа Франциск здійснить апостольський візит до Румунії 31 травня – 2 червня. Верховний понтифік відвідає Бухарест, Ясси (найбільше місто на сході країни, де зосереджена численна римо-католицька громада), місто Блаж (центральна частина Румунії, духовна столиця греко-католицьких румунів), де Глава Католицької Церкви особисто проголосить блаженними сімох греко-католицьких єпископів, які померли у комуністичних в’язницях. Папа відвідуватиме й Марійський санктуарій у Шумулеу-Чуку (центральна частина, в регіоні з переважно угорським населенням). Сотні тисяч людей, у тому числі із-за кордону, записалися в Інтернеті, щоб взяти участь у літургійних відправах, які проведе Папа Франциск. Папа Франциск є другим папою, який відвідуватиме Румунію, після того як у травні 1999 року Папа Йоан Павло II-й відвідав Бухарест.

    Великодньо-першотравнева міні-відпустка

    З нагоди Великодня та Міжнародного дня праці, румуни скористалися міні-відпусткою. Багато з них вирішили поїхати на чорноморське узбережжя, де офіційно відкрився літній сезон. З цієї нагоди були організовані фестивалі та різні концерти. Найбільш популярними були курорти Мамая та Вама Веке. Інші місця для відпочинку з нагоди великодньо-першотравневої міні-відпустки були гірські курорти, дельта Дунаю та села Марамурешу. Найпопулярнішими серед румунів закордонними напрямками відпочинку були Болгарія, Греція, Туреччина та Єгипет.

  • Папа Римський відвідає Румунію

    Папа Римський відвідає Румунію

    Папа Франциск здійснить апостольський візит до Румунії 31 травня – 2 червня на запрошення президента Клауса Йоганніса і Католицької церкви, – оголосили офіційні джерела в Бухаресті і Ватикані. Під гаслом Прямуймо разом!, Верховний понтифік відвідає Бухарест, Ясси (найбільше місто на сході країни, де зосереджена численна римо-католицька громада), місто Блаж (центральна частина Румунії, духовна столиця греко-католицьких румунів), а також Марійський санктуарій у Шумулеу-Чуку (центральна частина, в регіоні з переважно угорським населенням). Святіший Отець завжди заохочував відмову від егоїзму і надання особливого значення загальному благу.

    Він відвідає Румунію, щоб закликати до єдності і підтвердити віру, – повідомляє прес-служба Святого Престолу. Єпископ Яської римо-католицької єпархії Петру Гергель сказав, що Святіший Отець нагадує батька, який приходить відвідати своїх синів. Греко-католицький кардинал Лучіан Мурешан, президент Конференції католицьких єпископів в Румунії, каже, що візит Папи Франциска до Румунії матиме пасторальний характер, але також включатиме важливі екуменічні валентності. Посол Румунії при Святому Престолі Петру Лівіу Зеперцан в інтерв’ю кореспонденту Радіо Румунія в Римі сказав, що візит Папи безсумнівно означатиме можливість діалогу з Православною Церквою, яка є мажоритарною в Румунії, але це також стане можливістю побачити, що Румунія знаходиться на злитті надзвичайно різноманітних культурних просторів.

    У Бухаресті речник Румунського патріархату Васіле Бенеску висловив радість з приводу того, що візит був підтверджений і нагадав про чудові відносини між Румунською Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою. На останньому переписі населення 86,5% громадян Румунії сказали, що вважають себе православними, 4,6% – римо-католиками і менше одного відсотка – греко-католиками. Греко-католицька церква була заборонена комуністичним режимом і відновлена щойно після його падіння. Румунія ніколи не зазнала релігійних війн, інквізиторських практик або спалення на стовпі.

    Отже, не випадково в 1999 році Румунія стала першою в світі переважно православною країною, яку коли-небудь відвідав Папа Римський. На запрошення президента Еміля Константінеску і тодішнього патріарха Румунської православної церкви Феоктиста, Іван Павло ІІ відвідав Бухарест, де його з ентузіазмом і любов’ю зустріли сотні тисяч румунів, які, незалежно від свого віросповідання, назвали його найулюбленішим Папою в історії і людину, котра зіграла величезну роль в поваленні комуністичних диктатур.

    Тодішній візит широко висвітлювався західними ЗМІ. Наприклад, французький католицький щоденник La Croix або італійська La Stampa писали, що Папа Іван Павло ІІ назвав Румунію «Садом Божої Матері».