Tag: Париж

Олімпійський вогонь Олімпіади 2024 року, встановлений протягом двох тижнів в центральному парку Парижа, загасили у неділю ввечері, коли феноменальний французький плавець Леон Маршан – єдиний спортсмен, який виграв чотири золоті медалі на Олімпійських іграх в Парижі символічно зібрав олімпійський вогонь у ліхтар біля Лувру, який потім проніс до Стад де Франс, що ознаменувало завершення 33-ї літньої Олімпіади. Румунія завоювала дев’ять медалей: три золоті, чотири срібні та дві бронзові.

Золото здобули плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіноча команда «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібні медалі завоювали Анкуца Боднар і Сімона Радіш – академічне веслування, парні двійки, жінки, Йоана Врінчану і Роксана Ангел у жіночій каное-двійці, Джаніна ван Гронінген і Іонела Козьмюк у парних двійках легкої ваги серед жінок, а також важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Бербосу у вільних вправах.

За кількістю Румунія цього року здобула більше медалей ніж на Олімпійських іграх у Токіо-2021 і Ріо-2016, де вона завоювала лише по чотири медалі, а також ніж на Олімпійських іграх в Лондоні-2012, коли завоювала сім медалей. Водночас румунська команда не зуміла повторити результат участі в Олімпійських іграх у Сіднеї-2000, звідки румунські спортсмени повернулися з 26 медалями. У Парижі Румунія посіла 23-тє місце з 206 країн у медальному заліку. Перше місце посіли США – 40 золотих, 44 срібних і 42 бронзових медалей, друге – Китай – 40 золотих, 27 срібних і 24 бронзових медалей, третє – Японія – 20 золотих, 12 срібних і 13 бронзових медалей. Організаторка Олімпіади – Франція, посіла 5-те місце з 16 золотими, 26 срібними та 22 бронзовими медалями, а Україна зайняла 22-ге місце, маючи 12 нагород.

На церемонії закриття понад 80 тисяч глядачів прийшли аби показати свою повагу до спорту і спортсменів, які змагалися. Спортсмени-учасники, найдостойніші з медалями на шиї, виходили на стадіон вже не в алфавітному порядку, як на церемонії відкриття. Було влаштовано оригінальне і грандіозне шоу світла і кольору, з фантастичними декораціями, костюмами і феєрверками. Близько 300 танцюристів, акторів і музикантів зіграли роль прибульців, які спустилися з космосу, щоб відтворити втрачену Олімпіаду і підняти п’ять прикутих кіл.

На церемонії закриття також відбулася передача естафети та олімпійського прапора наступній країні-організатору – через чотири роки літні Олімпійські ігри пройдуть у США – а 15-хвилинне голлівудське шоу завершило виступ французьких артистів. Після ефектного стрибка з висоти стадіону актор Том Круз взявся за нову «нездійсненну місію» доставити олімпійський прапор до Лос-Анджелеса.

Кожні чотири роки найкращі спортсмени світу змагаються на Олімпійських іграх. Цього року на старт вийшли 10.700 спортсменів з 206 країн і територій. З делегацією з понад 100 спортсменів, Румунія є однією з найбільш представлених країн, через 100 років після завоювання першої олімпійської медалі для румунів у регбі в Парижі. Загалом румунські спортсмени завоювали 313 олімпійських медалей, у тому числі 92 золоті, 98 срібних та 123 бронзові.

Члени румунської делегації вже з перших днів змагань відзначилися в Парижі. Давід Попович, який завоював золоту медаль на дистанції 200 метрів вільним стилем та бронзову на дистанції 100 метрів, став одним з найуспішніших плавців. У свої 19 років спортсмен бухарестського “Динамо”, дворазовий чемпіон світу та п’ятиразовий чемпіон Європи, додав до свого списку нагород останні медалі, яких йому не вистачало – олімпійські медалі.

Потім прийшли перші медалі веслярів: золото в чоловічій двійці та срібло в жіночій двійці, що ознаменувало значний стрибок у дисципліні, в якій останнім часом найбільше результатів було досягнуто в академічному веслуванні. Не слід забувати і про прогрес у гімнастиці. Хоча це була найбільш примійована дисципліна протягом часу, з 25 золотими, 20 срібними та 26 бронзовими медалями, гімнастика не принисла результати з 2012 року в Лондоні, коли Сандра Ізбаша виграла золото в опорному стрибку, Кетеліна Понор взяла срібло у вільних вправах, а жіноча команда здобула бронзові медалі. Тепер дівчатам вдалося повернутися в топ націй, посівши 7-е місце в командному заліку і завоювавши кілька індивідуальних кваліфікацій у фіналах.

Найбільші очікування на дні, що залишилися, все ще зосереджені на веслуванні, де останні фінали заплановані на суботу. Очікуються медалі від багаторазового чемпіона світу з каное Кетеліна Кіріла. Він продовжує семидесятирічну традицію досягнень, яка почалася з двох золотих медалей Леона Ротмана в 1956 році на Іграх в Мельбурні та продовжилася чотирма титулами Івана Пацайкіна в період між 1968 і 1984 роками. Ми, як завжди, покладаємо великі надії на легку атлетику, але останні результати на світових та європейських змаганнях змушують нас стримати свій оптимізм.

І останнє, але не менш важливе: у важкій атлетиці Румунія буде представлена двома спортсменками, які мають добрі шанси на медалі: Лоредана Тома у ваговій категорії 71 кг та Міхаєла Камбей у ваговій категорії 49 кг. Лоредана посідає 4-е місце в світі у своїй категорії, а Міхаела – 5-е. У змаганнях, звичайно, буде мати значення настрій, але також і амбіції, які обидві спортсменки продемонстрували, коли це було необхідно.

82 з 107 спортсменів, які складають олімпійську команду Румунії на 33-х літніх Олімпійських іграх, прибули в неділю до Парижа на літаку, нещодавно перейменованому на ˮNadia Comăneciˮ (Надія Коменечі) на честь румунської гімнастки, яку називають «богинею Монреаля». До Франції полетіли спортсмени з веслування, плавання, спортивної гімнастики, настільного тенісу, водного поло, боксу, велоспорту, фехтування, яхтингу та стрільби з лука.

Голова Національного агентства з питань спорту, колишня веслувальниця Елізабета Ліпе уточнилала: «Якщо ви запитаєте мене, коли минули ці три роки, я не знаю, як сказати вам, але прийшов час від’їзду, час для румунської делегації вирушати на Олімпійські ігри. Емоції такі ж, як і тоді, коли ми змагалися. Спортсмени мають всю нашу підтримку».

Після приземлення в Парижі спортсменів і тренерів привітала посол Румунії у Франції Йоана Біволару, після чого вони отримали свої повноваження і попрямували до своїх помешкань. Лише плавець Давід Поповіч та веслувальники залишилися за межами Олімпійського селища. Давід Поповіч: «Дуже важко кваліфікуватися на Олімпіаду. Я маю на увазі, що всі говорять про досягнення, медалі, і це зрозуміло, але вражаючий результат є і сама кваліфікація. І я хотів би скористатися цим моментом, щоб привітати всіх нас, хто тут присутній. І з приводу всіх очікувань, які покладають на нас ЗМІ або публіка – ми спортсмени, і у нас є цілі, ми не вирушаємо з очікувань. Бажаємо нам удачі і сподіваємося, що вам сподобається.»

У найближчі дні до Парижа також прибудуть представники Румунії з веслування на каное, легкої атлетики, важкої атлетики, тенісу, боротьби, художньої гімнастики, дзюдо та триатлону. Бернадетт Шоч, тенісистка з настільного тенісу, що входить до світової топ-10 сказала: «Я намагалася виправити абсолютно все, чого, як я знала, не вистачало. Я зробила все. Я дуже щаслива і пишаюся тим, що зробила у підготовці до Олімпійських ігор. Тепер я не можу дочекатися, щоб успішно змагатися і спробую здобути довгоочікувану олімпійську медаль».

Присутні в Парижі спортсмени зобов’язані продовжити історію першої медалі, завойованої Румунією на Олімпійських іграх 1924 року, теж у столиці Франції, – заявив голова Румунського олімпійського і спортивного комітету Міхай Коваліу – «Я не можу не думати про те, що було 100 років тому. Я не можу не думати про те, що 100 років тому в Парижі ми відкрили цей шлях бронзовою медаллю, і саме від нас залежить продовження цієї прекрасної історії збагачення «скарбниці» Румунії ще більшою кількістю блискучих олімпійських медалей і проведення Олімпійських ігор на найвищому рівні. Олімпійські ігри в Парижі розпочнуться 26 липня, а на церемонії відкриття румунський прапор нестимуть веслувальники Іонела та Маріус Косміуки, чоловік і дружина. Змагання завершаться 11 серпня.

В одному з найпрестижніших у світі музеїв сучасного і новітнього мистецтва, Центрі Помпіду в Парижі, до 1 липня проходить виставка, присвячена великому румунському скульптору Константіну Бринкушу. У продовженні успіху виставки “Бринкуш. Румунські джерела та універсальні перспективи”, що відбулася в Тімішоарі (західна Румунія), культурній столиці Європи 2023 року, йдеться в прес-релізі Міністерства закордонних справ у Бухаресті, ретроспектива Центру Помпіду вперше об’єднує сотні скульптур, фотографій, ескізів та відео.

Знаменитий музей сучасного мистецтва в Парижі таким чином ілюструє життя і творчість Бринкуша, починаючи з його подорожі пішки,через більшу частину Європи, щоб оселитися у французькій столиці в 1904 році, до його останніх робіт у пошуках чистої форми і стилізації матерії в спробі вловити її сутність і вічну форму. Аріан Кулондр, кураторка виставки: “Ми працювали над цією виставкою близько 2 років, щоб віддати шану Константіну Бринкушу, одному з найвидатніших скульпторів 20-го століття, великому митцю, завдяки щасливому випадку, що його студія перед Центром Помпіду належить нам. Ми скористалися переміщенням майстерні, оскільки весь Центр Помпіду закривається наступного року на ремонт, і організували цю велику виставку, об’єднавши все багатство його робіт, зробивши численні позики у великих міжнародних музеях і приватних колекціях, щоб показати все його мистецтво, його життя, огляд, який дозволяє нам зрозуміти його шлях, прорив, який він зробив в історії скульптури, а також показати нащадкам цю неймовірну роботу, яка продовжує промовляти до нас і хвилювати нас сьогодні.”

“Революція Бринкуша в історії скульптури була потрійною”, – зазначила кураторка, пояснюючи, чому його вважають батьком сучасної скульптури. Це була насамперед «революція жесту», адже митець, який став громадянином Франції, “ліпив безпосередньо в матеріалі”, після того, як “століттями скульптори ліпили з глини”. По-друге, він здійснив “революцію форми”, оскільки прагнув звести її до чистоти та геометрії, намагаючись “вийти за межі видимості”. “Третьою революцією були стосунки з простором, з грою, рухом і відображеннями, що лежать в основі, – додала кураторка виставки.

Окремий розділ виставки в Парижі присвячений монументальному ансамблю “Шлях героїв” з міста Тиргу-Жіу (південна Румунія), до якого входять шедеври “Стіл мовчання”, “Ворота поцілунку” та “Колона нескінченності”, і який влітку може бути внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Кілька прикладів птахів Бринкуша також можна побачити в Центрі Помпіду, розташованому наж міським профілем Парижа, користючись чудовими краєвидами, які пропонує центр сучасного мистецтва.

Важко коротко описати
життя і діяльність композитора Владимира Косми, тому що він є багатогранною особистістю. Народився він 13 квітня 1940
року в Бухаресті, у сім’ї
музикантів. За фахом скрипаль, композитор і диригент,
живе у Парижі, Франція. Батько, Теодор Косма, був
піаністом і диригентом, мати
– Карола, автор-композитор, а його дядько – Едгар Косма, композитор і диригент. Одна з його бабусь була піаністкою, ученицею знаменитого Ферручіо Бузоні.

Документальний фільм
французького телебачення представив його недавно прогулюючись, з посмішкою на устах, вздовж бухарестської вулиці, де він провів дитинство і молоді роки. Він згадував собі не тільки про жарти, що він робив разом зі своїми колегами музичної школи, а й про пісні, які лунали у цьому районі,
або про сварки між сильно темпераментними сусідами. Після перших нагород,
одержаних в Бухарестській Національній консерваторії, Владимир Косма відбув до
Парижа в 1963 році і продовжив навчання у відомій Надії Буланже в Паризькій Національній
консерваторії.

Що ж сталося потім? Коротше кажучи, якщо тільки поглянути на вітрину з нагородами композиторами, то там ми бачимо дві
нагороди Cézar за Кращу музику до фільму
(Diva (1982) і Le Bal (1984)), дві премії «Пальмова гілка» за «Кращу телевізійну музики» (в 1986 і 1991 рр.), багато інших нагород і відзнак з Франції та світу. Владимир Косма є Лицарем національного ордена Почесного легіону, Великим офіцером Румунської культурної заслуги та Командором ордену Des Arts et des Lettres. Він одержав багато золотих і платинових дисків у всьому світі: Франції, Німеччині, Японії, Англії, Швейцарії, Бельгії, Італії, Нідерландах, скандинавських країнах та ін.

Коротче, Владимир Косма – це приємна, надихаюча, відкрита, безтурботна людина. Заходи, які
Румунський інститут культури організував 26 та 27 січня 2019 року у співпраці з
видатним композитором, при підтримці Посольства Румунії в Парижі, відбулися під егідою Румунського головування в Раді
Європейського Союзу.

Дойна Маріан, директор Румунського
Інституту культури в Парижі сказала: Цей захід ми готували майже рік, разом з видатним
композитором Владимиром Космою і його компанією «Larghetto Music». Ми уклали партнерство з цим товариством, ми зробили великий внесок у реалізації двох концертів. Звичайно, концерт, який пройшов 26-го січня був дуже важливим і символічним, будучи присвячений румунському головуванню в Раді ЄС. Концерт тривав більше 3-х
годин. 27 січня був не менш цікавим днем. Владимир Косма провів також майстер-клас, де розповів
епізоди життя, пов’язані з
композицією деяких саундтреків.»

З 1968 року до цього часу, Владимир Косма був автором більше трьох сотень партитур
для повнометражних художніх фільмів і телевізійних серіалів. Він мав успішну співпрацю з такими видатними іменами кіно, як Ів Робер, Клод Зіді, Етторе
Скола, Паскаль Томас, П’єр Рішар. Владимир Косма взяв участь в створенні
великих французьких і американських телевізійних постановках. Він підійшов і
поглибив джаз-музику (написавши твори для таких джазових солістів, як Тутс
Тілманс, Чет Бейкер, Дон Біас, Стефан Граппеллі, Жан-Люк Понті, Пеппер Адамс),
написав кілька півень для Нани Мускурі, Марі Лафорет або Лари Фабіан. Звичайно,
симфонічна музика постійно приваблювала Владимира Косму. Досить згадати оперу
«Маріус і Фані» Марселя Пуньола, чия прем’єра відбулася в Марселі, в якій
зіграли Анджела Георгіу, Роберто Аланья і Жан-Філіп Лафон. Або музична комедія
«Пригоди рабина Якова», яка була зіграна вперше в Палаці Конгресів у Парижі в
2008 році.

І знову про відлуння
подій з 26 і 27 січня, разом з Дойною Маріан, директором Румунського інституту культури в Парижі: «Всі музичні композиції відбувалися на тлі показу французьких фільмів, для яких композитор Владимир Косма написав саундтреки. Владимир Косма – це міф. Цікавим є те, що цілі
покоління французів вважають
його орієнтиром. І не можу не сказати
про те, що 27 січня це день
народження Моцарта, а Владимира Косму називають Моцартом сьомого мистецтва.»

Через шість років після невдачі на саміті в Копенгагені, історичну угоду про обмеження глобального потепління до менш ніж 2 градусів за Цельсієм в порівнянні з доіндустріальним періодом була підписана у вихідні в рамках Конференції зі зміни клімату в Парижі. Покликана істотно змінити нестійку економіку в найближчі десятиліття, на основі поточного споживання викопних видів палива і обмежити зміни клімату, угода була досягнута в кінці кількох років переговорів. Переговори проводились в умовах розбіжних інтересів багатих країн з країнами, що розвиваються, або острівних держав, які в небезпеці через підвищення рівня океану, в результаті глобального потепління.

Наша відповідальність перед історією величезна, сказав міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус, який представив у суботу, проект угоди перед представниками майже 200 країн, що брали участь у конференції. Поряд з амбітною метою щодо обмеження глобального середнього підвищення температури менше ніж на 2 градуси за Цельсієм, угода також передбачає фонд у 100 млрд доларів на фінансування країн, шо розвиваються після 2020 року, перегляд зобов’язань за кожні 5 років і процес оцінки на глобальному рівні досягнутого прогресу у виконанні взятих на себе зобов’язань.

Інші важливі положення стосуються передачі технології і потенціалу держав, що розвиваються адаптуватись до зміни клімату. Підписання угоди в Парижі привітали політичні лідери в усьому світі і представники міжнародних установ, таких, як МВФ, Світовий банк або Міжнародного енергетичного агентства. Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що тепер світ об’єднаний в боротьбі зі зміною клімату, і прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон зазначив, що нинішнє покоління зробило важливі кроки для забезпечення майбутнього планети.

Міністр навколишнього середовища Румунії Крістіна Пашка призначена спільнотним представником в дискусіях з адаптації до зміни клімату, підкреслила на Радіо Румунія, що ЄС взяв активну участь у переговорах в Парижі щодо угоди зі зміни клімату. За експертними дослідженнями і даними, якими керуються експерти Організації Об’єднаних Націй, економічні втрати, викликані глобальним потеплінням, перевищують 125 мільярдів доларів на рік, чотири мільярди людей є уразливими і близько 500 мільйонів людей живуть в районах високого ризику.

Через майже рік від стрілянини в редакції паризького
сатиричного тижневика Шарлі Ебдо, джихадисти знову завдали удару в серці
Франції. А серед жертв налічується й подружжя румунів, а їх двоє дітей залишилися сиротами.
Як союзник Франції в НАТО і партнер в Європейському Союзі, традиційно франкомовна
та франкофільна Румунія одразу приєдналася до заходів, вжитих міжнародним
співтовариством у спробі запобігти повторенню подібних жахливих подій.

На тлі дебатів у Бухаресті довкола квот
біженців з Середнього Сходу і Північної Африки, серед яких можуть прослизнути і
джихадисти, президент Клаус Йоханніс заявив, що, як і інші
центрально-європейські держави Румунія їх не приваблює. Водночас він наголосив,
що тероризм добивається своїх цілей, тільки якщо наводить жах: «Лише якщо ми
дозволимо страху проникнути в соціальну тканину наших країн, тільки тоді терористи
зуміють досягти своїх справжніх цілей. Ми не можемо дозволити, аби це трапилося. Ми не можемо дозволити ксенофобії, ультранаціоналізму, шовінізму стати актуальними
в наших суспільствах. У ніякому разі ми не повинні дозволити цьому страху призвести
до стигматизації релігійних громад, які не мають ніякої провини в цьому питанні.»

З поваги до етнічних і релігійних меншин, щодо
мусульманського населення Румунії не будуть застосовні спеціальні заходи, – заявив
Клаус Йоханніс. Більшість етнічних татар і турків, яких в Румунії близько 70 тис. і, які зосереджені в основному в
Добруджі (південно-східному регіоні, що кілька сотень років входив до складу Османської
імперії), є прикладом інтеграції та
лояльності румунській державі. Обидві громади мають постійних представників у
Палаті депутатів Румунії. На початку 2000 років, коли Збройні сили Румунії
брали участь в антитерористичних кампаніях в Афганістані та Іраку, прес-секретарем
Міністерства оборони Румунії був дуже популярний офіцер турецької
національності.

І духовний лідер мусульман Румунії, муфтій Мурат Юсуф засудив
однозначно акти жорстокості в Парижі, а також тих, хто планує подібні акти: «По-перше, це злочин проти людяності. Це не
має нічого спільного з ісламським віросповіданням. Ці люди тільки вважають себе
послідовниками ісламу. Я ще раз звернувся до всіх релігійних лідерів із закликом
знайти рішення, щоб не мати подібних угруповань в наших релігійних громадах! Не
мати людей які помилково тлумачать Священний Коран. У розділі 5 Корану чітко
говориться: хто вб’є людину, той наче вбив усіх людей, усю громаду!»

Мусульманський Муфтіят Румунії висловив
глибоке співчуття родинам тих, хто загинув у Парижі та слова скорботи Посольству
Франції в Бухаресті.

Кривавий напад від минулого тижня на сатиричний журнал “Charlie Hebdo”, який строго критикував всі форми релігійного фундаменталізму, викликав шок і жах серед міжнародної спільноти, яка рішуче засудила теракт, скоєний у центрі Парижа, що завершився розстрілом журналістів видання і поліцейських, які захищали їх офіс, після того як у 2011 році було підпалено приміщення редакції. Після нападу на сатиричний журнал, відбувся інший теракт в паризькому передмісті Монруж де була застрілена співробітниця поліції, а потім на сході Парижа загинули невинні люди, захоплені в кошерному магазині.

І все це відбулося на знак крайного протесту проти журналу “Charlie Hebdo”, який щотижнево публікував карикатури та засуджував те, що вважав, що загрожує свободі вираження думок і свободу слова. Серед політичних лідерів, який першим засудив теракт в Парижі, був Премєр-міністр Великобританії Девід Кемерон, який назвав стрілянину в офісі сатиричного тижневика “варварською атакою”. Ми підтримуємо французький народ у боротьбі з тероризмом і захистом ЗМІ. Ці люди ніколи не зможуть забрати наші цінності”, – заявив Кемерон. Ця ідея була помітна у наступних посланнях та підкреслена Маршом єдності, організованим у Парижі.

У інтерв’ю Радіо Румунія професор Юліан Фота, колишній радник Президента з питань національної безпеки проаналізував події, що сталися в Парижі: “Ми стикаємося з кризою, яка не стосується лише Франції, на мій погляд, вона стосується всієї Європи, тому що цінності на які напали в Франції є основними цінностями всієї Європи. Можливо, ми є свідками нового наступу цих фундаменталістських екстремістських елементів на західну цивілізацію, особливо цивілізацію Європи. Я думаю, що у наступному періоді будуть обговорені чимало елементів, оскільки значення і наслідки цієї кризи, яка, повторюю, не є тільки французькою, а європейською, є численними. Ще будуть інші соціальні та політичні наслідки, багато з них не обовязково сприятливі для суспільства, якого ми хочемо побудувати. У першу чергу, відчуття небезпеки зростатиме. Це може призвести до окремої плутанини у деяких з нас. Ми знаємо, що кризі специфічні два елементи: загроза та своєчасність. Вимагається поліпшення організації суспільства, більшої солідарності між нами, удосконалення необхідних інструментів по боротьбі з тероризмом, зміцнення співробітництва в рамках Європейського Союзу та за його межами. Очевидно, ми будемо мати більше можливостей.”

Торкаючись небезпеки спекуляцій з боку окремих лідерів трагедії, що сталася в Парижі, професор Юліан Фота вважає, що зараз помітна хвиля, яка може підняти їх на вершину політики: “Деякі з цих лідерів, не хочуть іншого, крім перебудови Європейського Союзу, такого як ми його знаємо сьогодні. Навіть ідея солідарності обговорюється. Таким чином, на історичній шкалі, цей напад може мати серйозні наслідки для всіх нас та може зобовязувати нас не тільки домагатися робити аналіз та зрозуміти значення, але в тому числі, змушує нас краще організуватися на внутрішньому рівні — тут я маю на увазі суспільство та румунську владу.”

Що стосується авторів нападів, Юліан Фота стверджує, що їх можна розглядати як самотніх вовків, які діють на підставі пропозицій, або може наказів та рекомендацій з боку інших людей, які поділяють їх насильницький підхід, позбавлений будь-якого людства. Вони є результатом більш ширшого та складного явища, що призвело до послідовних атак з боку радикальних екстремістських елементів із зони ісламу. Юліан Фота: ”Ми можемо припустити, що вони самотні вовки. Чому? Тому що в останні роки західні системи безпеки були спроможними знищувати ці організації та протидіяти їхньому нападу і тоді ми можемо припускати, що ці організації навчилися від того, що сталося і зрозуміли, що небезпечно працювати у великих групах, і тому перейшли до іншої стратегії, стратегії самотніх вовків.Насильство вже було поширене по всьому світу, користуючись різними телевізійними каналами, включно Інтернетом і деякими спеціалізованими веб-сайтами.”

Те, що сталося в Франції було по-перше шокуючим. У перспективі, це можна вважати тестом. Новим тестом, тому що західне суспільство періодично зазнало таких випробувань. Однак, очевидним є той факт, що ми стикаємось із політичним злочином, – додав Юліан Фота.

Разом з міжнародним співтовариством, Румунія засуджує терористичний напад на штаб-квартиру тижневика Charlie Hebdo в Парижі.

Румунія рішуче засуджує тероризм і акти насильства щодо свободи слова і демократичних цінностей йдеться в заяві румунської влади після теракту в середу на штаб-квартиру тижневика Charlie Hebdo в Парижі. Напад є жорстоким і боягузливим терористичним актом, сказав президент Румунії, Клаус Йоханніс, який запевняє всіх партнерів у повній підтримці з боку Румунії в боротьбі з тероризмом та екстремізмом у всіх його проявах. У свою чергу, премєр-міністр Віктор Понта заявив, що Румунія солідарна з Францією і рішуче засуджує терористичний акт, спрямований проти фундаментальних свобод. І міністр закордонних справ Богдан Ауреску висловив глибоке обурення у зв’язку з цим нападом, який, за його словами є безпрецедентним. Все міжнародне співтовариство різко засудило напад ісламістів, і в більшості західних країн був підвищений рівень загрози терористичних актів. Румунська Служба Інформації уточнила, що в даний час, немає ніяких даних про підготовку терактів в Румунії, і немає ніякої необхідності підняти рівень попередження, який залишається обережним. Заснований в 1969 сатиричний щотижневик Charlie Hebdo публікує на своїх сторінках карикатури, репортажі, полеміки і нонконформістські тексти про крайніх правих, католицизм, іслам, іудаїзм, культуру і політику.

Суддя Маріус Тудосе є новим президентом ВРМ у Румунії

Вища рада магістратури (ВРМ) Румунії обрала нове керівництво: Суддя Маріус Тудосе став новим президентом, а прокурор Богдан Габор є його заступником. У віці 42 роки, Маріус Тудосе оголосив, що всі зусилля будуть спрямовані на підвищення ефективності та якості правосуддя. Присутній на засіданні президент Клаус Йоханніс наголосив на необхідності збереження незалежної судової системи, компетентних та чесних суддів і прокурорів. Глава держави закликав суддів не піддаватись залякуванню і продовжити свою роботу, гарантуючи, що він буде їх вірним партнером. Що стосується Механізму співпраці та перевірки Європейської комісії щодо правосуддя, він був і залишається корисним інструментом для Румунії, вважає глава держави. Він зазначив, однак, що румунське правосуддя повинно працювати так, щоб Механізм не був необхідним.

Президент Румунії Клаус Йоханніс хоче поповнити бюджет Міністерства оборони.

Президент Клаус Йоханніс провів переговори з премєр-міністром Румунії Віктором Понта про кошти виділені на оборону в 2015 році, а також про можливе виділення додаткових 0,3% від ВВП цього року на фінансування військових витрат. Крім того, президент закликав у понеділок на консультації парламентські політичні партії, з цього питання. Метою таких зустрічей є укладення політичного договору, в результаті якого в 2017 році, треба виділити мінімум 2% від ВВП на оборону. Також було обговорене і питання поліпшення освоєння європейських коштів.

Нацбанк Румунії знизив облікову ставку

Правління Національного банку Румунії ухвалило рішення про зниження облікової ставки з 8 січня на 0,25 відсоткового пункту — до 2, 5% річних. НБР прийняв також рішення залишити незмінним поточний рівень обовязкових резервів комерційних банків, а також більш адекватно використовувати інструментарій управління ліквідністю у банківській системі. Нагадаємо, що в листопаді 2014 року, Національний Банк знизив облікову ставку на 0,25 процентних пункти до 2,75% річних. За словами керівника Нацбанку Мугура Ісереску це рішення було прийнято після річного зниження темпів інфляції та скорочення цін і низької інфляції в єврозоні.

З 1 лютого всі румуни зобовязані використовувати національну картку здоровя.

У Румунії, національна картка медичного страхування стає обов’язковою з 1 лютого. Більш 12, 5 карток були надруковані, і в даний час роздано 90%. Роздача карток мала бути завершена в листопаді 2014 року, але близько одного мільйона карток застраховані ще не отримали. Сімейні лікарі повинні активувати картки до 31 січня, щоб вони стали дійсними. Вони заявили, що категорично відхиляють можливість поширення медичних карток через їхні офіси. Деякий період, картка буде працювати паралельно з поточним підтвердженням застрахованим.

Гала-вечір румунських студентів, які вчаться за кордоном

8 січня, в Бухаресті у Палаці парламенту пройшла церемонія вручення премій за особливі результати упродовж 2013-2014 навчального року членам Ліги румунських студентів, які вчаться за кордоном. Із 200 студентів, магістрів та аспірантів, номінованих на премії, до кінцевого списку були включені 38. Організатори кажуть, що це єдина подібна нагорода в румунському університетському просторі. Журі, що складалося з видатних науковців, діячів культури та публіцистів визначило переможців у 8 номінаціях: «Студент року в Європі», «Аспірант року в Європі», «Студент року в Північній Америці», «аспірант року в Північній Америці», «Студент року на інших континентах», «Студент року за програмою ЄС Erasmus», «Студент року в Румунії» та «Спеціальна премія в галузі мистецтва».