Tag: парламентські вибори

  • 18 жовтня 2024 року

    18 жовтня 2024 року

    ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – 17 жовтня був останній день подання списків кандидатів на вибори 466 сенаторів та депутатів до Парламенту Румунії. 21 політична партія та політичне угрупування вступили у виборчі перегони, результати яких будуть визначені на виборчих дільницях 1 грудня у Національний день Румунії. Для того, щоб гарантувати свою присутність у наступному законодавчому органі, політичні партії повинні набрати 5% від загальної кількості дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

     

    САМІТ – Президент Клаус Йоганніс закликав на осінньому саміті Європейської Ради до сильного сигналу з боку ЄС щодо підтримки Республіки Молдова в процесі європейської інтеграції, особливо в нинішньому виборчому контексті, засудивши втручання і спроби дестабілізації з боку Москви. Основні теми дводенного саміту також охоплювали ситуацію в Україні, події на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС та управління міграцією, а також дискусії щодо Грузії, підтримки багатосторонньої системи та міжнародного порядку, заснованого на правилах, і цін на енергоносії. Глава румунської держави наголосив на важливості доступних цін на енергоносії, необхідності посилення зв’язку та усунення структурних вузьких місць у мережах передачі енергії.

     

    ОБОРОНА  – Міністр оборони Анджел Тилвер підписав у п’ятницю в Брюсселі документ про приєднання Румунії до листа про наміри щодо Пан’європейського коридору VIII для військової мобільності разом з Албанією, Болгарією, Італією та Північною Македонією. Метою документа є спрощення і прискорення пересування військових сил і техніки як у мирний час, так і в ситуаціях кризи або конфлікту. Згідно з прес-релізом Міноборони, приєднання Румунії до цього коридору військової мобільності, на додаток до двох проектів, розроблених в рамках НАТО, учасником яких вона вже є, з Болгарією і Грецією та Туреччиною і Болгарією, відповідно, активізує зусилля із забезпечення транзиту військ і військової техніки та посилить можливості реагування в Чорноморському регіоні для забезпечення стабільності і безпеки. У п’ятницю, на другий день зустрічі міністрів оборони в Брюсселі, румунський міністр Анджел Тилвер взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради, присвяченому оцінці та адаптації сил і засобів стримування і оборони НАТО. За повідомленням Міноборони, міністр наголосив на важливості продовження зусиль з прискорення адаптації сил і засобів стримування і оборони Альянсу. На засіданні було підкреслено тверду прихильність країн-членів НАТО до забезпечення стабільності і безпеки в регіоні.

     

    НАТО – Новий Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав Румунію і сили Альянсу за швидку реакцію на інцидент, що стався в четвер, коли підозрілий безпілотник залетів на 14 кілометрів у румунський повітряний простір. Звертаючись до Ради міністрів оборони країн-членів Альянсу, Марк Рютте запевнив, що НАТО продовжить посилювати спостереження в цьому регіоні і що союзники планують нові інвестиції в системи протиповітряної оборони і сучасні винищувачі, в основному F-35 5-го покоління. Крім того, за словами посадовця, альянс значно збільшив свою присутність на східному фланзі і посилив місію повітряної поліції НАТО. У п’ятницю міністерство оборони в Бухаресті уточнило, що після виявлення підозрілого безпілотника радари повітряного спостереження постійно відстежували маршрут об’єкта, який увійшов на територію країни. Крім того, додали в Міноборони, чотири винищувачі піднялися в повітря для моніторингу ситуації, але не мали з ним візуального контакту в жодній точці маршруту, що змінювався.

     

    ВИБОРИ В МОЛДОВІ – 3,3 мільйона виборців у Респ. Молдова, як очікується, прийдуть на виборчі дільниці в неділю 20 жовтня на історичні вибори: вибори президента республіки та референдум щодо європейського майбутнього країни. За даними Центральної виборчої комісії, організовано 2 219 виборчих дільниць і вперше надруковано виборчі бюлетені не лише румунською, але й п’ятьма мовами національних меншин: українською, болгарською, гагаузькою, російською та ромською. Для молдован за кордоном буде відкрито 231 виборчу дільницю в 37 країнах, найбільше в Італії – 60, Німеччині – 26, Франції – 20 і Великобританії – 17. У Румунії буде відкрито 16 виборчих дільниць, стільки ж, скільки і в США, в той час як в Росії, з міркувань безпеки, будуть відкриті лише 2 виборчі дільниці, обидві в Москві. Дві виборчі дільниці також будуть відкриті в Україні, в Києві та Одесі. Чинна глава держави Майя Санду є фаворитом згідно з опитуваннями, за неї проголосували б 29,5% респондентів. Колишня чиновниця Світового банку Майя Санду була обрана президентом у листопаді 2020 року на хвилі популярності як антикорупційна реформаторка з проєвропейською програмою. Опитування також показують, що понад 54% молдован виступають за включення членства в ЄС до конституції країни. Після розпаду Радянського Союзу колишня радянська республіка коливалася між прозахідною і проросійською орієнтаціями.

     

    ФЕСТИВАЛЬ – У п’ятницю в Бухаресті стартував Національний театральний фестиваль – культурна подія, що відбувається вже в 34-е, цього року під назвою «Драматургія можливого». До 28 жовтня любителі театру можуть побачити вистави, відібрані для фестивалю, який, за словами кураторів, присвячений «можливостям». Понад 30 вистав з Бухареста та всієї країни увійшли до офіційної програми фестивалю. Серед них «Антологія зникнення» сценариста і режисера Раду Афріма, «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, режисера Андрей Шербан, «Гедда Габлер» Генріка Ібсена, режисер Томас Остермайєр та багато інших. Цього року буде представлено п’ять гостьових вистав з-за кордону – Німеччини, Ірландії, Польщі та Бельгії. Подію продюсує UNITER – Румунська спілка театральних діячів. Національний театральний фестиваль є культурним проєктом, що фінансується Міністерством культури.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Сьогодні ввечері, з нагоди Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, будівля Уряду в Бухаресті підсвічена синім кольором на знак солідарності з жертвами цього злочинного явища. «Торгівля людьми є кричущим і гідним осуду порушенням основних прав людини, проти якого ми будемо продовжувати діяти послідовно і рішуче» – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. На додаток до нової національної стратегії в цій сфері, зусилля Румунії щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми також отримають фінансову підтримку від США в розмірі 10 мільйонів доларів протягом наступних п’яти років. Європейський день боротьби з торгівлею людьми відзначається щороку 18 жовтня.

     

    ФІЛЬМ – На Римському кінофестивалі, який триватиме до 28 жовтня, серед показів – румунська стрічка: «Насті» – документальний фільм режисера Тудора Джурджіу у співпраці з Крістіаном Паскаріу та Тудором Д. Попеску про життя та кар’єру тенісиста Іліє Настасе. Вже 19-й рік поспіль Римський кінофестиваль відзначає найновіші міжнародні постановки та молоді голоси європейського кіно. Серед цьогорічних гостей – американський режисер Френсіс Форд Коппола та актори Джонні Депп і Віґґо Мортенсен. Режисери Тудор Джурджіу та Крістіан Паскаріу прилетять до Риму на подію і зустрінуться з глядачами 21 та 22 жовтня на двох показах фільму. До них приєднаються легендарний менеджер ATP і тенісний промоутер Вітторіо Сельмі та один з провідних італійських спортивних журналістів Убальдо Сканагатта. Обидва з’являються в «Насті», де розповідають про роки слави румунського тенісиста.

  • Хто формуватиме уряд?

    Хто формуватиме уряд?




    Результати недільних парламентських виборів у
    Румунії показують, що жодна партія не отримала кількості голосів, яка
    дозволила б їй поодинці сформувати Уряд. Таким чином, партії, що складатимуть парламент нового скликання, – Соціал-демократична партія (СДП), Націонал-ліберальна
    партія (НЛП), Союз між партією «Рятуйте Румунію» та партією «Свободи,
    єдності та солідарності» (USR PLUS), Демократичний
    союз угорців Румунії (ДСУР) та Альянс за об’єднання румунів (АОР) – змушені вести переговори з метою формування більшості для створення нової
    виконавчої влади.




    Лідер НЛП Людовик Орбан, який подав у відставку з посади
    прем’єр-міністра, каже, що його метою є формування уряду з партнерами з
    однаковою політичною орієнтацією. «Я переконаний, що в найближчі дні перемовини дійсно приведуть до формування
    уряду, який мав би потенціал просувати Румунію вперед і, особливо, готувати
    економічне відновлення Румунії після пандемії».




    У свою чергу, перший заступник лідера СДП Сорін Гріндяну, вважає, що
    соціал-демократи, які зараз перебувають в опозиції, мають законне право зробити
    перше
    призначення на
    пост прем’єр-міністра та
    сформувати парламентську більшість. Результатом недільних виборах було санкціоновано керівництво країни за те, як воно впоралося з поточною
    кризою, вважає Сорін Гріндяну: «Це голос проти чинної влади за те, як вона нехтувала всією країною, за катастрофічний спосіб
    управління пандемією та економікою. Голосом румунів, СДП отримала найбільшу легітимність дати прем’єр-міністра та
    намагатися створити
    більшість».




    Сорін
    Гріндяну також заявив, що є нульові шанси на домовленість з Альянсом за об’єднання
    румунів (AUR), несподіванкою цих виборів, однак остаточне рішення буде прийнято
    в Національній політичній раді СДП. Альянс USR PLUS оголосив, що готовий взяти
    на себе урядування разом з НЛП та ДСУР. Співголова Альянсу Дачіан Чолош заявив,
    що необхідний план реформ, щоб якомога швидше надати передбачуваність румунам
    та Румунії. Співголова USR PLUS Дан Барна зазначив, що будь-які переговори щодо
    формування майбутньої урядової коаліції базуватимуться на документі
    Революція належного урядування: «Створення пристойної більшості USR
    PLUS, НЛП та ДСУР, більшості, яка може виконувати зобов’язання, пов’язані зі
    спеціальними пенсіями, пов’язаними з ліквідацією недоторканості».





    Щойно
    створений Альянс за об’єднання румунів оголосив, що залишиться в опозиції. Співголова
    Альянсу Джордже Сіміон уточнив: «Альянс за об’єднання румунів не торгує
    голосами своїх виборців. Ми не можемо створити коаліцію ані з так званими
    лівими, ані з так званими правими».
    Джордже Сіміон додав, що парламентарі Альянсу
    за об’єднання румунів прагнуть, перш за все, змінити виборче законодавство, вважаючи
    катастрофічним спосіб організації процесу голосування за кордоном.




    У
    свою чергу лідер ДСУР Келемен Хунор заявив, що його партія намагатиметься
    забезпечити збалансований клімат у Парламенті Румунії. Він вважає, що новий
    уряд потрібно сформувати якомога швидше, щоб до кінця року було прийнято закон «Про
    державний бюджет» на наступний рік.

  • Списки кандидатів до парламентських виборів

    Списки кандидатів до парламентських виборів








    Четвер
    був останнім днем ​​подання кандидатур до
    парламентських
    виборів у Румунії – останнє масштабне виборче протистояння у серії, що
    тривала два роки. Хоча є голоси, які хотіли б перенести вибори до законодавчого органу
    на наступну весну із санітарних міркувань, швидше за все, ці вибори відбудуться вчасно, 6 грудня, як того
    хочуть президент Клаус Йоханніс та ліберальний уряд у Бухаресті. Тож
    списки кандидатів до Сенату
    та Палати депутатів готові!

    Серед кандидатів від Націонал-ліберальної партії є
    прем’єр-міністр Людовик Орбан та більшість міністрів його урядової команди. Настав час, щоб Румунія мала уряд на службу національним інтересам, -
    каже перший заступниклідера партії Ралука Туркан, також
    кандидат на новий термін депутата: На довгий строк мибажаємо відновити довіру
    румунів до Парламенту
    Румунії, тому що
    Парламент означає, по суті, корисні
    рішення
    та закони для кожного румуна.




    Співголова альянсу між Союзом «Рятуйте Румунію» та Партією «Свобода,
    єдність та солідарність» Дан
    Барна сподівається, що молодий Альянс отримає хороші результати, які дадуть йому право висловитись щодо можливої формули
    урядування: Нам
    потрібно провести ці вибори
    якомога швидше, щоб мати стабільне
    урядування та Парламент,
    який підтримував би
    реформи та заходи, що Румунія
    повинна вжити для боротьби з пандемією.





    З
    іншого боку, СДП, при владі до 2019 року, зараз в
    опозиції, оголошує, що
    залучила нових людей та фахівців з різних сфер діяльності до її рядів. Серед них професор Александру Рафіла,
    представник Румунії у ВООЗ, та професор Адріан Стрейну-Черчел, керівник Бухарестського Інституту Матей
    Балш, лікарі, які беруть участь у боротьбі з новим коронавірусом. Лідер соціал-демократів Марчел
    Чолаку: Я
    пишаюся всіма представниками СДП на
    всіх списках в Румунії.
    На сьогодні ми маємо найкращі рішення в будь-якій галузі.




    ПРО Румунія та Альян лібералів та демократів вирішили
    об’єднатись напередодні виборів від 6 грудня та скласти спільні списки під
    логотипом ПРО Румунія з колишніми прем’єр-міністрами, соціал-демократом
    Віктором Понтою та лібералом Келіном Попеску-Терічану на чолі списку. Партія «Народний
    рух» залучила, серед інших, Елену
    Бесеску, молодшу ​​дочку колишнього глави держави Траяна Бесеску. На
    парламентських виборах балотуватимуться також кандидати від національних
    меншин, крім угорської, яка у Парламенті представлена Демократичним союзом
    угорців Румунії, будучи сильною присутністю у законодавчому органі. Для
    діаспори, де законодавчі вибори відбуватимуться протягом двох днів – 5 та 6
    грудня – зареєстровано кандидатури від 8 політичних партій та двоє незалежних
    кандидатів. Після вирішення всіх скарг, кандидатури залишаться остаточними 2
    листопада, а виборча кампанія розпочнеться 6 листопада.

  • Чи будуть перенесені парламентські вибори?

    Чи будуть перенесені парламентські вибори?




    У Бухаресті
    питання дати, коли відбудуться парламентські вибори, продовжує хвилювати
    політичну сцену. У той час як Соціал-демократична партія, яка
    домінує у парламенті за результатами останніх парламентських виборів,
    дотримується думки, що законодавчий орган повинен вибрати дату виборів, ліберальний
    уряд і президент Клаус Йоханніс хочуть, щоб виконавча влада прийняла рішення з
    цього питання, як це сталося досі. Наприкінці липня Парламент прийняв Закон «Про
    заходи щодо організації виборів до Сенату та Палати депутатів після припинення
    мандату обраного парламенту в 2016 році», що дозволить Законодавчому органу визначити
    дату виборів. Закон був оскаржений в Конституційному суді Румунії, тим часом Уряд
    прийняв рішення, яким встановив, що парламентські вибори відбудуться 6 грудня.


    Наприкінці
    вересня надійшла відповідь від Конституційного Суду – він не задовольнив подання
    глави держави та виконавчого органу, а у середу, опублікував мотивацію свого
    рішення. Встановлення дати виборів після закінчення мандату Парламенту
    здійснюється за органічним законом, а до закінчення мандату, за звичайним
    законом – вказується у мотивації. У документі зазначається, що Урядове рішення
    про встановлення дати парламентських виборів на 6 грудня, хоч і було прийнято
    відповідно до закону, що діяв на цю дату, автоматично припиняє свою дію після
    набрання чинності нормативного акту прийнятого Парламентом. Суд зазначає, що як
    концепція відповідного закону, так і момент його прийняття є вираженням
    принципу правової визначеності, оскільки він заздалегідь вказує
    адміністративному органу з делегованою компетенцією встановити дату виборів – а
    саме Уряду – що дату виборів буде встановлено органічним законом.




    Не можуть
    одночасно встановити дату виборів обидва органи державної влади, тому що адміністративному
    органу було заздалегідь принесено до відома, що ця компетенція йому була
    відкликана, – також зазначено в мотивації. Спікер Палати депутатів і лідер домінуючої в
    парламенті партії, СДП, Марчел Чолаку заявив, що законодавчий проєкт щодо
    перенесення загальних виборів з 6 грудня увійде на розгляд Парламенту у
    понеділок: Надійшла
    мотивація від Конституційного суду. Ми повинні взяти до відома та виконати всі
    рішення Суду, і вже в понеділок закон про дату виборів може бути розглянутий у Парламенті.
    Проєкт нормативного акта вже був поданий на розгляд одним нашим колегою, і ми
    будемо обговорювати його в комітетах.


    Парламентські
    вибори відбудуться 6 грудня лише за умови, якщо президент
    Клаус Йоханніс направить,до 24 жовтня, на черговий
    розгляд прийнятий Парламентом закон і якщо Законодавчий
    орган не прийме новий нормативний акт до дати виборів, пояснює
    колишній голова Конституційного суду Августін Зегрян. Якщо закон
    набере чинності до 6 грудня, вся ситуація змінюється. Керівник канцелярії
    прем’єр-міністра Іонель Данке заявив, однак, що надалі діє графік, пов’язаний з
    організацією парламентських виборів 6 грудня, і що виконавчий орган вирішить подальші
    кроки.

  • Європейський Союз призупинив фінансування для Р. Молдова

    Європейський Союз призупинив фінансування для Р. Молдова


    У 2014 році, Республіка Молдова одностайно вважалася премійованою державою Східного партнерства – програми, за допомогою якої
    Європейський Союз прагне пропагувати цінності демократії та
    процвітання в колишньому радянському просторі, який також включає Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Грузію та Україну.
    Разом з Тбілісі та Києвом, Кишинів підписав, тоді, угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Брюсселем, легітимізувавши заявлені
    амбіції європейської інтеграції. Однак, пізніше,ситуація змінилася в малій румуномовній республіці, а тон європейських партнерів на
    адресу тамтешньої влади став дедалі серйозним.




    Після повторних попереджень, Брюссель офіційно оголосив, у вівторок, що
    через відхилення від демократії, він призупинить макрофінансову допомогу на 100 мільйонів євро для Республіки Молдова. Голова Представництва Європейської Комісії в Кишиневі Пітер Мігалко
    зазначив, що минулого року Кишинів займав важливе місце в порядку
    денному ЄС, у виключно негативному контексті. Він згадав, у цьому сенсі, про дві резолюції Європейського парламенту, висновки лютневої Ради з
    питань зовнішніх відносин та занепокоєння, які неодноразово висловлювали
    високопосадовці ЄС.




    Він додав, що Європейський Союз очікує конкретних результатів у
    боротьбі з корупцією на високому рівні, а також покарання винуватих за банківське шахрайство на суму 1
    мільярд доларів. На думку європейського дипломата, якого цитують
    кореспонденти Радіо Румунія в Кишиневі, інший критичний момент відбувся влітку, коли
    Суд Кишинева оголосив недійсними вибори мера
    Кишинева, на яких переміг голова проєвропейської Платформи
    Гідність і правда Андрій Нестасе.




    У висновок сказав Пітер Мігалко: Європейський Союз залишається прихильним зобов’язанню щодо політичної асоціації та європейської інтеграції Р. Молдови.
    Ми очікуємо на те, що молдовська влада поважатиме свої зобов’язання
    та основи наших відносин, особливо в галузі демократії та верховенства права.
    Коли ми не бачимо прогресу та достатньо політичного бажання бачити реальні
    результати, тоді ЄС застосовує суворі умови щодо надання допомоги.




    Душ тим більш холодний, чим результати останнього опитування
    показують, що 48% опитаних вважають, що Республіка Молдова повинна вступити в Європейський Союз, і лише
    37% вважають цю країну
    частиною Євразійського союзу, в якому домінує Росія. Вирішальними для політичної та геополітичної долі республіки будуть, за
    прогнозами аналітиків, парламентські вибори, заплановані на 24 лютого 2019 року.

  • Підготовки до З’їзду СДП

    Підготовки до З’їзду СДП

    Після одного року технократичного урядування, у грудні 2016 року, СДП категорично виграла парламентські вибори і, поряд з АЛДЕ, знову прийшла до влади. Урядування, однак, виявилося набагато тяжкішим ніж очікували члени партії, її прихильники, або навіть супротивники. Минулого літа, партія відзначила прем’єру в посткомуністичній румунській політиці: відкинула, в результаті голосування резолюції про вотум недовіри у Парламенті, власний уряд, на чолі з Соріном Гріндяну, який став небажаним для політичного керівника СДП Лівіу Драгні. А в січні 2018 року, керівництво Соціал-демократичної партії відкликало політичну підтримку прем’єр-міністру Міхаю Тудосе і призначило замість нього Віоріку Денкіле, яка вважалася політичною ученицею Драгні. Між часом, лідер партії, який вже був остаточно умовно засуджений за спробу фальсифікації виборів, був обвинувачений прокурорами НАД у двох інших справах, на цей раз корупції.

    За необережність піддати вірулентним критичним зауваженням лідера партії, колись важливі актори СДП, такі як колишній прем’єр-міністр Віктор Понта, депутат Європарламенту Кетелін Іван або мер найбільшого північно-східного міста країни Ясси, Міхай Кіріке, були виключені з партії. Сприйнята як спроба підкорити суддів та прокурорів і призупинити боротьбу з корупцією, бажання правлячої коаліції внести змін до законів правосуддя вивело на вулиці протягом року, сотні тисяч протестувальників. В цілому, кажуть оглядачі, після стількох серйозних потрясінь протягом короткого часу, СДП потрібне політичне перезавантаження. І всі сподіваються це зробити на Позачерговому з’їзді, що відбудеться, у суботу, в Бухаресті, напередодні якого вже відбулося, у понеділок, засідання Виконавчого комітету. Керівники соціал-демократів вирішили змінити з посад щонайменше 27 державних секретарів, міра, яку вони вважають корисною для покращення роботи міністерських груп. Самі міністри, у їхню чергу, будуть оцінені найближчим часом.

    У партії, буде внесено змін до структури Постійного бюро, так що до виконавчої влади буде обрано 16 регіональних заступників лідера СДП, вісім жінок і вісім чоловіків. Виконавчий голова партії Ніколає Беделеу і генеральний секретар Кодрін Штефенеску будуть найімовірніше замінені на з’їзді, тому що їх посади будуть розігруватися на виборах. ЗМІ припускають, що, по суті, позачерговий з’їзд є хорошою можливістю для Лівіу Драгні послабити табір коагульований навколо мера Бухареста, Габріели Фірі, яку деякі опитування оголосили найпопулярнішим соціал-демократом. Недавно, вона не вагалася ствердити, що всі члени партії носять провину за те, що призначили у Виконавчому органі людей, які виявилися «безрезультативними» і назвала суїцидальною внутрішню політичну боротьбу. Що стосується самого Драгні, З’їзд повинен пройти без особливих емоцій. Після того, як він сам виніс ідею голосування для його підтвердження в якості лідера партії, тепер, теж він каже, що лідери філій СДП не вважають це необхідним.

  • Ліберали, після парламентських виборів

    Ліберали, після парламентських виборів

    За останні два роки, після того як їхній кандидат Клаус Йоханніс переміг на президентських виборах у 2014 році, румунські ліберали зуміли розвіяти більшу частину виборчого приданого і капіталу довіри. Традиційній партії в Румунії, з понад 140-річною історією, НЛП не вдалося продемонструвати, що напів-провал на цьогорічних місцевих виборах був одиночним епізодом.

    Цей низхідний тренд був підтверджений недільними законодавчими виборами, на яких партія отримала всього 20% голосів, на величезній відстані в 25% від свого основного суперника СДП. Несподівано слабкий результат навіть для найбільш песимістичних лібералів призвів до змін на рівні керівництва партії. Аліна Горгіу, яка залишилася єдиним лідером партії, після того, як її спів-керівник Васіле Блага зробив крок назад через юридичні проблеми, пішла у відставку.

    Звичайний крок, хоча й рідкісний у румунській політиці, якого багато політологів, з великою дозою сарказму, вважають єдиним добрим рішенням Аліни Горгіу протягом свого мандату. У вівторок, на екстреному засіданні, Ралука Туркан, лідер сібіуської філії НЛП (центр) з кращим результатом партії на парламентських виборах, була одноголосно обрана тимчасовим лідером партії. Вона уточнила, що у неї тримісячний мандат, протягом якого будуть організовані Національні збори, на яких буде обрано нове керівництво. Ралука Туркан: Ми змінимо все за принципом знизу-вгору так, щоб кращі люди, насправді зайняли відповідні місця. І я вважаю, що членами Націонал-ліберальної партії є люди з досвідом роботи і які повинні брати участь в політичному рішенні.

    Туркан, яка зізналася, що не розглядає варіант балотуватися на пост лідера партії оголосила, що її основним пріоритетом буде: Я не мрію обіймати якусь посаду. Я просто бажаю підтримати реконструкцію Націонал- Ліберальної партії, як представника румунського правого політичного крила.

    Поки що єдиним підтвердженим кандидатом на цей пост є Кетелін Предою, колишній міністр юстиції. Відійшовши трохи вбік в останні місяці після катастрофи бухарестської філії, лідером якого він виступав під час місцевих виборів, Предою – вважають спостерігачі – може бути рішенням, але не рятівним. У всякому разі, настають важкі часи для лібералів, які будуть змушені відстоювати свою колишню позицію. Бо, як заявив, після парламентських виборів, один з оптимістичних членів партії, нижче цього опускатися вже неможливо.

  • Як голосували румуни на парламентських виборах

    Як голосували румуни на парламентських виборах

    Недільні парламентські вибори підтвердили не тільки, що ліва Соціал-демократична партія (СДП) авторитарно домінує в перевагах румунських виборців, але й що ця партія розширила свій вплив в географічних і соціологічних параметрах до яких до цих пір не мала доступу.


    Таким чином, Соціал-демократична партія, яка набрала 45% голосів, перемогла в 34 повітах і в столиці Румунії. Права Націонал-ліберальна партія (НЛП) отримала 20% голосів, перемігши у повітах Клуж, Алба і Сібіу, в той час як ДСУР перевищив 6% на національному рівні після перемоги в повітах, де традиційно проживає угорська меншина – Харгіта, Ковасна, Муреш і Сату-Маре.

    З іншого боку, з нагоди цих законодавчих виборів, багато із звичайних рис соціологічного профілю виборців СДП змінилися. Відповідно до Румунського інституту з питань оцінки та стратегії (IRES), головною новинкою є те, що СДП вдалося мобілізувати як міських виборів, так і тих з вищою освітою, в умовах коли, донедавна, за цю партію голосували, майже виключно, виборці з середньою освітою із сільських районів. Половина міських виборців віддала свої голоси СДП. І теж новинкою є те, що виборці з вищою освітою проголосували у більшій мірі на користь СДП ніж НЛП.

    Крім того, несподіваним є й той факт, що соціал-демократи зуміли переконати проголосувати за них і молодих людей. Таким чином, відповідно до Румунського інституту з питань оцінки та стратегії (IRES), СДП і НЛП отримали приблизно однакові результати у віковій категорії 25-34 роки. Все таки, ліберали мають відносну перевагу перед соціал-демократами, 31% і, відповідно 28%, серед студентів, які голосували так само і за Союз Рятуйте Румунію, третю силу в майбутньому Парламенті, 18%.

    Люди похилого віку проголосували, як завжди, в переважній більшості за СДП – майже 60%. Що стосується діаспори, в Респ. Молдова було зареєстровано найбільшу кількість голосів, понад 30 тисяч. З них більше половини були на користь правої партії Народний рух колишнього глави держави Траяна Бесеску.

    В Італії та Іспанії, країнах, де проживають найбільші румунські громади закордоном, переважне число виборців проголосували за Націонал-ліберальну партію. Союз Рятуйте Румунію був першим в перевагах румунів в Великобританії, Німеччині і Франції, а також в Росії та Китаю. Натомість СДП перемогла тільки в Ізраїлі. За даними Центральної виборчої комісії, явка на цих виборах склала 39,5%.