Tag: Парламент Румунії

Після голосування на виборах до Європарламенту та
референдуму з питань правосуддя, цей тиждень буде повним для членів Парламенту
Румунії. У вівторок, міністр закордонних справ Теодор Мелешкану буде запрошений
опозиційними Націонал-ліберальною партією (НЛП) і Союзом «Рятуйте Румунію» (СРР) до
Палати депутатів на «Час уряду», а Сенат піддасть обговоренню просту пропозицію
опозиції про вотум недовіри тому ж міністру закордонних справ. Основна тема
політичних дебат – голосування румунами закордоном на виборах від 26 травня.
Депутати НЛП, СРР і Партії «Народний рух» (ПНР) вимагають відставки міністра
закордонних справ за слабке управління голосуванням.

З іншого боку, керівництво Парламенту зустрінеться
на цьому тижні, щоб прийняти рішення про створення комісії з виборчого кодексу,
узгодженої в ході засідання урядової коаліції. Лідер АЛДЕ Келін Попеску-Терічану
пояснює, що члени комітету повинні розробити законопроект, який дозволив би всім
громадянам користуватися правом голосу. Келін Попеску-Терічану: «Ми запросимо на дебати Постійний виборчий орган, який наскільки я бачив,
вже окреслив деякі рішення, а саме те, що ми запропонували, пролонговане
дострокове голосування, інтернет-голосування або голосування поштою. Ми звернемося
до Міністерства закордонних справ і Міністерства внутрішніх справ з проханням
знайти найкраще рішення, щоб уникнути цих агломерацій у майбутньому».

Нагадуємо, що під час виборів у Європарламенті та
референдуму з питань правосуддя від 26 травня, тисячі румунів з-за кордону не змогли
проголосувати через погану організацію виборів, незважаючи на майже подвоєння
кількості виборчих дільниць для діаспори. У доповіді Міністерства закордонних
справ на запит прем’єр-міністра Віоріки Денчіле, Міністерство закордонних справ
не вважає себе відповідальним за цю ситуацію і звинувачує президента Клауса Йоханніса
у тому, що він вимагав проведення референдуму з питань правосуддя саме у
день виборів до Європарламенту, а також так званих виборчих туристів.

Опозиція також закидає міністру Теодора Мелешкану й
те, що Румунії не вдалося, в п’ятницю, стати непостійним членом Ради Безпеки
ООН. Так само, теж опозиція намагається
зібрати голоси, необхідні для успіху резолюції про вотум недовіри уряду, який віддалив
би уряд СДП-АЛДЕ від урядування. Сенатор НЛП Аліна Горгіу каже, що інші
опозиційні партії запевнили в тому, що вони підтримають резолюцію про вотум
недовіри. Аліна Горгіу: «Я вітаю готовність усіх тих членів Парламенту Румунії,
які своїм голосом бажають звільнити уряд шляхом резолюції про вотум недовіри і
запевнити тих, хто на чолі з пані Денчіле упираються залишитися при владі, що
ця упертість перетворює їх на нерелевантну партію на політичній сцені.»

У свою
чергу, опозиційна партія ПРО Румунія (на чолі з колишнім прем’єр-міністром соціал-демократом
Віктором Понтою) вже оголосила про те, що вона голосуватиме за резолюцію про
вотум недовіри, хоча не підписала її.

З нагоди виповнення у вівторок 100-річчя від об’єднання Бессарабії з
Румунією, відбулися чимало заходів. Двопалатний
Парламент в Бухаресті провів урочисте засідання, на якому були висловлені промови та була ухвалена Декларація.

Парламент вважає повністю
легітимним бажання тих громадян Республіки Молдова, які підтримують об’єднання з Румунією,
оскільки це є природне продовження процесу розвитку та утвердження румунської нації. Румунія та її громадяни готові підтримувати будь-які ініціативи громадян Республіки Молдова щодо об’єднання як вираз своєї суверенної волі,
– йдеться в Декларації.

Бессарабія, провінція з переважно
румуномовним населенням, яка протягом 106 років перебувала під окупацією
Російської імперії, об’єдналася з
Королівством Румунія у 1918 році. Але, Радянський Союз висунув Румунії ультиматум і знов анексував її у 1940 році, а на
частині цієї території була створена нинішня Республіка Молдова. Румунська самобутність була розтоптана та заперечена в часи Радянського Союзу, який створив так-звану молдавську мову та
молдавську ідентичність, окремо від румунської. В 1992 році, Москва підтримувала сепаратистські прагнення Придністров’я військово. А під час парламентських виборів відбувається жорстка боротьба між політиками,
які покладаються на європейську інтеграцію, та політиками, які хочуть повернути Республіку Молдова на орбіту Російської Федерації.

Голова
Інституту з політичних наук та міжнародних відносин Румунської академії Дан Дунгачу стверджує: Якщо коли-небудь, молдовські громадяни
захочуть возз’єднатися з Румунією, це відбудеться повністю відповідно до норм міжнародного
права та до остаточних Гельсінських угод, які передбачають непорушність кордонів, але й легітимність дій, що відбуваються через бажання обох сторін. Звичайно, румуни
є відкритими. Але іншою є атмосфера в Кишиневі стосовно цього питання, де – як можна
було помітити в Парламенті Румунії – бачення молдовських офіційних діячів, я б
сказав, якщо не є радикально різними, але різними. Послання офіційних діячів Кишинева стало
ясним, у першу чергу їх цікавить реінтеграція Придністров’я в Молдову, щоб
уникнути подій 1992 року. По-друге, якщо коли-небудь обговорюватиметься
зв’язок з
Румунією, це питання треба вияснити шляхом референдуму, на якому молдовські
громадяни мають висловити своє бажання.

До моменту можливого возз’єднання двох країн, румунські політичні діячі стверджують,
що треба продовжувати спеціальні відносини між Румунією та Республікою Молдова та підтримувати вступ до ЄС та НАТО, на жаль, найбіднішої країни в Європі. Оскільки молдовське
суспільство поділене, а російська пропаганда працює масово та агресивно, підтримка Республіки Молдова Румунією є суттєвою.