Tag: парникові гази

Голова
Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн звернулася
до спільнотних
інституцій
із
закликом
терміново прийняти два заходи, щоб
Європа була
надалі
лідером у галузі чистих технологій.
Вони тісно пов’язані з Європейським
зеленим пактом, за допомогою якого
країни-члени прагнуть досягти не пізніше
2050 року так званої кліматичної
нейтральності, за якої кількість
парникових газів, що викидаються на
території Європи, більше не збільшувалася.
За допомогою першого розглянутого
заходу голова Комісії хоче, щоб до 2030
року 40% чистих технологій вироблялися
в Європейському Союзі.

Мета
другого
заходу полягає
в тому, щоб полегшити доступ європейських
компаній до матеріалів, необхідних для
зеленого переходу, що передбачає
диверсифікацію ланцюжка поставок, в
умовах
коли
Союз зараз залежить від Китаю. За словами
Урсули фон дер Лаєн, корисні копалини,
за
допомогою яких функціонують телефони, електромобілі, батареї,
мікросхеми,
вітрові
турбіни, сонячні батареї, тобто всі нові
технології, надходять переважно від
китайців. Проте партнером у цьому сенсі
Європейського Союзу могла б стати,
наприклад, Канада.

Статистика
показує, що минулого року глобальні
інвестиції в чисті технології перевищили
1000 мільярдів доларів, що на 30% більше,
ніж у 2021 році, а до 2030 року ці інвестиції
потрояться, тому Європейському Союзу
необхідно залучити якомога
більше з них.
Між
часом
у Румунії робляться кроки у напрямку
переходу до зеленого суспільства.

Так,
згідно з терміновою
постановою Уряду, забудовники
змушені,
наприклад, встановлювати розетки для
зарядки електромобілів у нових
багатоповерхівках. Такий же обов’язок
матимуть і власники старих будинків у
яких планують провести
капітальний ремонт. Це одна з умов
Європейської комісії для
того,
щоб Румунії
був задоволений
другий платіжний запит від Національного
плану відновлення та стійкості на
суму 3,2 мільярда євро. Виконавча влада
Румунії
також ухвалила нормативний акт, який
встановлює схему фінансової допомоги
малим і середнім підприємствам і великим
компаніям для будівництва сміттєпереробних
заводів.

За
словами прем’єр-міністра Ніколая
Чуке, допомога становить приблизно 26
мільйонів євро. І останнє, але не менш
важливе, уряд вирішив вивести з
експлуатації з червня цього року вугільні
теплоелектростанції з Турчень
і Ровінарь
(південь)
і зберегти їх протягом
3 років. У
разі потреби
ці теплоелектростанції зможуть
бути використовувані.
У
Турчень працює
найбільша
теплоелектростанція
в Румунії, яка разом з електростанціями
з Ровінарь
та Крайови
забезпечує близько третини виробництва
електроенергії нашої
країни.

Міжнародне агентство енергії висловило рішуче застереження енергетичній промисловості, наголошуючи на тому, що інвестори не повинні фінансувати нові проєкти у галузі нафти, природного газу та вугілля, якщо світ хоче досягти нульових викидів вуглецю до 2050 року. Очікується, що глобальні викиди вуглецю цього року небезпечно збільшяться, по мірі того як світова економіка оговтається від кризи, спричиненої пандемією коронавірусу. Наразі економічне відновлення після кризи COVID зовсім не стійке для клімату, і якщо уряди у всьому світі не будуть рухатись швидко, щоб розпочати скорочення викидів, ми, мабуть, зіткнимося з ще гіршою ситуацією в 2022 році, додало агентство. У свою чергу, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав розвинені країни поступово припинити використання вугілля до 2030 року та припинити будівництво нових вугільних електростанцій. Все це в умовах, коли очікується найшвидший ріст попиту на електроенергію за останні десять років.

Однак є і хороші новини, такі як збільшення виробництва сонячної та вітрової енергії в Китаї. Або що виконавча влада в Берліні прийняла план прискорення реалізації кліматичних цілей, щоб Німеччина могла досягти нейтральності СО2 до 2045 року. Насправді, розвинені країни в останні місяці взяли на себе амбітні зобов’язання щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, і ці обіцянки потрібно виконувати. Зіншого боку, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що африканські держави не повинні залишатися закритими що стосується викопного палива і повинні мати можливість розвиватися разом із рештою світу, залучаючи великі інвестиції у галузі відновлюваної енергії. Фактично ці заяви позначають суть проблеми з точки зору виробництва та економіки.

Йдеться про фундаментальні зміни в суспільстві та економіці, заявив в ефірі Радіо Румунія університетський професор Мірча Дуцу: «За останні майже 200 років усе суспільство та економіка планети покладалися на енергетичній моделі, заснованій на викопному паливі: нафті, вугіллі та метановому газі. За цих умов, щоб забезпечити сумісність з економічної точки зору того, що відбувається на кліматичному рівні, було вирішено змінити цей фундаментальний спосіб виробництва енергії та перехід від викопних до відновлюваних джерел, можливо, ядерних, і в будь-якому разі до джерел із малими викидами парникових газів. Основною метою глобальних дій щодо пом’якшення та адаптації до кліматичних змін є, з точки зору самого клімату, обмеження підвищення середньої глобальної температури нижче 2 градусів Цельсія, і, якщо це можливо, до 1,5 градусів Цельсія по відношенню до вже існуючих рівнів в доіндустріальному періоді, а також досягнення кліматичної нейтральності в середині цього століття, як складової людських дій для досягнення мети обмеження зростання середньої глобальної температури».

Наскільки можна сказати, що останнім часом зміна клімату була прискорена діяльністю людини? Здебільшого ми можемо сказати це так, пояснює Роксана Божаріу, кліматолог. Збільшення середньої глобальної температури, що спостерігається особливо з другої половини ХХ століття, в основному спричинене – з імовірністю 95% – діяльністю людини, згідно з останньою доповіддю Міжурядової групи з питань зміни клімату, і ми маємо про це наукові докази, каже ще Роксана Божаріу: «Це чисельні експерименти, ідеальний аналог експериментів у фізичній лабораторії, які показують нам, що якщо ми не беремо до уваги збільшення концентрації парникових газів, ми не отримуємо цієї тенденції до підвищення середньої глобальної температури. Отже, природні фактори практично не впливають на створення тенденції підвищення середньої глобальної температури. Ані активність сонця, ані вулканічна активність не можуть пояснити цього вражаючого зростання. Ми бачимо, що ми так би мовити долаємо рекорди щороку, місяць за місяцем. Останні шість років були найтеплішими з усіх вимірювань, починаючи з другої половини XIX століття. Останнє десятиліття було найтеплішим з усіх десятиліть, які ми мали на обліку. Але ці рекордні температури супроводжуються також екстремальними явищами, так само рекордними. Торік у нас був найжвавіший сезон ураганів в Атлантиці. Водночас, відбувається прискорене танення крижаного покриву в Гренландії, а також у західній Антарктиді. На жаль, такі явища у майбутньому посиляться. Відбуватимуться пожежі подібні тим, що відбуваються у Австралії, а також в Амазонці та Південній Європі. Чисельні експерименти навіть показують, що і у Румунії пожежі рослинності матимуть, на жаль, все більший вплив, по мірі зростання середньої глобальної температури, по мірі того як поточні зміни посилюються».

Нам потрібна кліматична нейтральність у 2050 році, а це означає, що вся наша діяльність, яка в кінцевому підсумку призводить до викидів в атмосферу, повинна мати противагу, щоб ми в цілому мали нульові чисті викиди та щоб наш слід у навколишньому середовищі більше не існував , каже Роксана Божаріу.

Цього місяця було зроблено
важливий крок, коли Європарламент проголосував за Закон «Про клімат», метою якого є реалізація обіцянок, якими Європейський Союз зобов’язується
стати кліматично нейтральним до 2050 року. Європейські громадяни та компанії
матимуть юридичну основу та передбачуваність, необхідні для підготовки до належних змін. Цей підхід є дуже важливим,
із суттєвим впливом на якість життя, а також на заощадження, закон будучи оцінений як історичний. Однак слід
зазначити, що на глобальному рівні, ЄС викидає лише 8-9% від загальної кількості парникових газів. Гість Радіо Румунія, університетський професор доктор Мірча Дуцу, голова Бухарестського Екологічного університету,
нагадав, що проблема клімату є лише одним із аспектів Європейського зеленого
пакту.

Він був запропонований
Європейською Комісією у грудні
2019 року як нова стратегія сталого розвитку у всіх сферах дій Союзу, спрямована на забезпечення
справедливого та всеохоплюючого переходу до сучасної, ефективної з використанням ресурсів та
конкурентоспроможної економіки. Професор Мірча Дуцу пояснює: Йдеться
про роз’єднання приросту ресурсів та перетворення екологічних пріоритетів на
виклики, на можливості для економічного та соціального розвитку. Таким чином,
вся стратегія Європейського Союзу націлена на нову модель екологічного
переходу. Відповідно до Пакту вже було започатковано декілька важливих
стратегій – стратегію біорізноманіття, продовольчу стратегію, а 4 березня цього
року було оприлюднено пропозицію щодо регламенту Європейського парламенту та
Ради, що встановлює основу для досягнення кліматичної нейтральності – Європейський
закон «Про клімат». Що означає цей закон? Це регламент, тобто спеціальний
обов’язковий документ Союзу, застосовний у всіх державах-членах, який кількісно
визначає та робить обов’язковими дві кліматичні цілі – першу, проміжну, до 2030
р., вперше обрано варіант 40%, в рамках Зеленого пакту передбачено 50%, однак
15 вересня, голова Європейської Комісії, у звіті про стан Союзу, висловилася за
щонайменше 55%, а парламентська більшість, прийняла цю пропозицію до закону про
регулювання, підняла амбіцій на рівні 60%, щоб виконати вимоги та зобов’язання,
які ЄС взяв на себе у звіті щодо цілі Паризької угоди стосовно обмеження
підвищення температури до 1,5 градусів за Цельсієм по відношенню до рівня доіндустріального
періоду.

Зараз
Європарламент повинен досягти згоди щодо остаточної мети з усіма 27 країнами-членами
ЄС, але лише деякі з них заявили, що підтримають ціль зменшення викидів на 60%.
У той час як багатші держави з великими відновлюваними енергетичними
ресурсами хочуть більшого скорочення викидів парникових газів, більш залежні
від вугілля країни, такі як Польща та Чехія, побоюються негативних економічних
наслідків занадто високих цілей. Стриманність
виникає
тоді, коли більш амбіційна ціль не є автоматично кращою – за відсутності
дослідження наслідків, яке свідчило би про те, що ціль може
бути досягнута, це може мати соціальні наслідки, які в середньостроковій перспективі
будуть коштувати ще дорожче. Ідея необхідності досягнення компромісу стає
все зрозумілішою, і депутати Європарламенту хочуть уникнути варіант,
щоб країни знизили ціль нижче рівня, запропонованого
Європейською комісією, щонайменше на 55%. Це фактично відсоток, на який також
посилаються експерти у цій галузі. Вони кажуть, що
зменшення на 55% до 2030 року є мінімальними зусиллями, необхідними для того,
щоб Європейський Союз міг реалізувати свій план досягнення кліматичного нейтралітету до
2050 року, твердо ставлячи викиди від Союзу на шлях, який у разі його прийняття
на глобальному масштабі це обмежило б глобальне потепління на безпечному рівні. Зелений пакт
стосується не лише екології, вважає професор Мірча Дуцу: Це нова модель розвитку на рівні ЄС. Все слід
розглядати з точки зору екологічного переходу, що також означає енергетичний
перехід, це також означає перехід з точки зору споживання, це також означає
перехід з точки зору захисту клімату. Але як ми розуміємо концепцію нейтральність клімату в 2050
році? Ця мета означає, простіше кажучи, що я поглинаю стільки парникових газів, скільки викидаю. Тобто я не повинен додавати більше до того, що вже існує, і не
ускладнювати кліматичну систему навіть більше, ніж те, що відзначається даною
мінливістю. І цей закон робить певні цілі обов’язковими. Йдеться про урегулювання, про закон. Передбачені фінансові санкції для держав, які не будуть виконувати свої цілі
та завдання, свої обов’язки у цій галузі з точки зору європейського закону. Зазначимо ще одне – держави,
які заявляють, що їм потрібні додаткові економічні зусилля для досягнення цих
цілей, вони зможуть скористатися низкою засобів ЄС.

Насправді, 35% бюджету програми «Orizont Europa»- науково-дослідної та інноваційної програми ЄС на
2021-2027 роки – буде спрямовано на формування рішень, витребуваних Екологічним пактом, у таких
сферах, як адаптація до змін клімату, вплив на міста, на ґрунт, на океани, а країни, включаючи Румунію, повинні бути готові поглинати ці
гроші шляхом послідовних проєктів. Дані Європейського агентства з навколишнього середовища показують, що
понад 75% викидів парникових газів у ЄС припадає на енергетичну та транспортну галузі, і що забруднення атмосферного повітря спричиняє
понад 400 000 смертей щороку.

На недавній
Кліматичній конференції ООН у Бонні, в якій взяли участь 19 тисяч учасників, науковці
попередили, що за їх оцінками у 2017 році глобальні викиди двоокису вуглецю зростуть,
вперше за останні чотири роки. Основною причиною цього зростання, що оцінюється
приблизно в два відсотки, вважається більш інтенсивне використання вугілля в
Китаї. З одного боку, в результаті зростання економіки, а з іншого боку, тому що через посуху знизився рівень річок й, отже, зменшилося виробництво
гідроелектроенергії.

Але й Сполучені
Штати (де споживання вугілля зросло вперше за п’ять років через подорожчання природного
газу) та ЄС показали менш втішні результати у 2017 році в порівнянні з
попередніми роками, кажуть експерти у галузі. Це зростання спостерігається
після трирічного уповільнення обсягу глобальних викидів, якому передували десять
років, до 2014 року, упродовж яких викиди двоокису вуглецю росли на 3% в рік.

Разом з
викидами двоокису вуглецю, все більшу стурбованість викликає є підвищення
середньої глобальної температури. Згідно з
доповіддю, оприлюдненою Всесвітньою метеорологічною організацією на Боннськії кліматичній
конференції, досить ймовірно, що 2017 рік стане одним з найтепліших років в
історії здійснення вимірювань. Метеорологічна статистика показує, що останні
десять років були найтеплішим в історії міжнародних наукових вимірювань, а
кількість стихійних лих зросла уп’ятеро в порівнянні з тим, що було 40 років
тому. Негативні новини тиснуть на міжнародне співтовариство, змушене вдаватися
до спільних дій, щоб скоротити викиди у спробі уповільнити зміну клімату.

Професор
Мірча Дуцу, президент Екологічного університету Бухареста, в інтерв’ю нашій
радіостанції коротко розповів, що таке кліматичні зміни: «Це зміна клімату, що
прямо або побічно викликана діяльністю людини, діяльність, котра призвела до змін
в складі атмосфери на глобальному рівні. Це додається до природних коливань
клімату, що спостерігаються протягом певних періодів часу. Є й природна
мінливість, тобто кліматичні зміни, викликані звичайними природними змінами, як
наприклад, сонячна активність, активність полюсів тощо. Але коли ми говоримо зараз
про зміну клімату, ми маємо на увазі зміни, спричинені людською діяльністю. Що
це означає? В результаті викидів парникових газів, такі як двоокис вуглецю,
метан, водяна пара і т.д., парниковий ефект, який являє собою природне явище,
при відсутності якого середня температура на земній поверхні становила б -18 градусів
за Цельсієм, що зробило б неможливим життя на Землі, посилюється внаслідок людського
забруднення. І виникають зміни клімату.»

Усі фахівці сходяться в одному – для припинення явища глобального
потепління потрібен спільний всеосяжний план дій. Але чи можна досягти такого плану? На це запитання відповідає начальник
відділу кліматології Національного метеорологічного управління Роксана Божаріу: «Я б сказала, що це не
так просто, але є ще шляхи і ми мусимо це зробити для скорочення викидів. І мова йде про спробу виграти час, тому що ми вже змінили кліматичну систему і вже відчуваємо на собі зміни – 2017
буде одним з найтепліших років, напевно на третьому місці. Ми фіксуємо рекорд за рекордом не тільки щодо поступового потепління на глобальному рівні, а й в статистиці щодо екстремальних явищ. Ці домовленості на міжнародному рівні про скорочення викидів парникових газів
допомагають нам виграти час, тобто пристосуватися до темпів, аби якось зберегти ситуацію під контролем. Тому що в протилежному випадку, якщо зміни стануться ще швидше, якщо рівень викидів перевищить наші очікування, то ми не
зможемо йти в ногу з цими змінами, які й так відбуваються надто швидко порівняно з тим, що сталося в геологічному минулому Землі. Фактично за 200 з чимось років температура повітря зросте на кілька градусів за
Цельсієм, стільки ж скільки вона зросла від останнього льодовикового максимуму і
міжльодовиков’я, тобто протягом більше десяти тисяч років. Це свідчить про те, що ми
вийшли з геологічної шкали і повинні дещо повернутися в ці рамки значно зменшуючи викиди.»

Водночас є й гарна
новина: в останні роки викиди стабілізувалися, а це демонструє, що можна отримати економічний розвиток з більш низьким рівнем викидів. Зміни клімату, водночас, мають значний вплив на здоров’я людей, – каже Мірча Дуцу. «У
доповіді, опублікованій 31 жовтня 2017 року Всесвітньою організацією охорони
здоров’я зазначається, що наслідки зміни клімату все більше впливають на здоров’я людей.
Теплові хвилі викликають тепловий стрес і спричиняють серцеву недостатність,
збільшуючи в той же час, ризик ниркової недостатності через зневоднення організму.
Документ має наступний висновок: симптоми, викликані збільшенням середньої температури повітря та кількості екстремальних погодних явищ стали все більш очевидними протягом останніх кількох
років, а їх вплив на здоров’я людей набагато гірший, ніж очікувалося.»

Боннська
конференції є першою зустріччю на кліматичну тему після оголошення Дональда Трампа про плани США вийти з Паризької кліматичної угоди.

Велике коливання температур, при зменшенні кількості
холодних днів і ночей та збільшення кількості спекотних днів і теплих
повітряних мас є зростаючою проблемою людства упродовж останнього півстоліття.

А експерти попереджають, що в майбутньому випадки інтенсивних хвиль тепла та
сильних опадів швидше за все збільшаться у більш високих широтах, в той час як
в більшості тропічних регіонів їх кількість зменшиться. Наукові дані показують,
що без застосування належних контрзаходів, можливо, що до 2100 року рівень моря
підніметься на метр або більше. У результаті цього деякі острівні країни і
багато низьких прибережних районів будуть повністю затоплені.

Статистика показує, що вже зросла кількість випадків
смерті внаслідок дії високої або низької температури, в залежності від регіону.
Так само спостерігаються зміни в поширенні деяких захворювань, що передаються
через воду або вірусів. У результаті зміни клімату багато видів морської та
наземної фауни змінили своє середовище існування. Водночас сильно потерпають
сфери, що значною мірою залежать від рівня температури та опадів, такі як сільське
господарство, лісове господарство, енергетика і туризм. Багато бідних країн, що
розвиваються несуть великі збитки від наслідків зміни клімату. Це відбувається
тому, що жителі цих районів в значній мірі залежать від свого природного місця
проживання і мають найменшу кількість ресурсів, доступних для адаптації до
зміни клімату.

На цьому тлі рішення президента Дональда Трампа про вихід
Сполучених Штатів з Паризької кліматичної угоди, прийнятої в грудні 2015 року
під егідою ООН розміщує його «на неправильній стороні історії». Цю заяву зробив
колишній Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй в період 2007-2016
роки Пан Гі Мун. Тим часом, рішення Дональда Трампа ставить інших підписантів
угоди перед новим викликом. У документі, що є своєрідним планом дій з 2020
року, основна увага приділяється обмеженню глобального потепління на рівні не
більше двох градусів за Цельсієм до 2100 року у порівнянні з доіндустріальною
епохою. Угоду підписали 195 країн. Попри це і не звертаючи увагу на хвилю критики з боку
міжнародного співтовариства новий лідер Білого дому сповнений рішучості
виконати свої передвиборчі обіцянки, і прийняв рішення про вихід США з
Паризької угоди, тому що, на його думку, це не добре для американської економіки або для
американських інтересів.

Реакція світових лідерів на це не змусила себе довго
чекати. Президент Франції Еммануель Макрон назвав це рішення «помилкою для
майбутнього нашої планети», в той час як Китай підтвердив свою прихильність в
боротьбі зі зміною клімату. Після підписання Паризької угоди про зміну клімату
2015 року Європейський Союз почав утверджувати цілу низку кліматичних проектів,
виділивши, між іншим, значні кошти для держав-членів, які планують модернізувати
свою промисловість, аби зробити її більш екологічною. З огляду на те, що заходи
щодо вирішення проблеми зміни клімату та скорочення викидів парникових газів є
пріоритетним завданням для Європейського Союзу, європейські лідери пообіцяли
перетворити континент на енергетично високоефективну економіку та знизити
викидів вуглекислого газу. Вони поставили собі за мету до 2050 року зменшити на
80 – 95% викиди парникових газів в порівнянні з рівнем 1990 року.

Румунія брала участь з самого початку в міжнародному
політичному процесі щодо кліматичних змін, будучи стороною Рамкової конвенції
ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу. Голова Національного агентства з
охорони навколишнього середовища Віорел Тома пояснює: «Румунія досягла
поставленої перед собою мети щодо рівня викидів парникових газів протягом
першого періоду дії зобов’язань – 2008-2012 років, і вписується в рамки,
встановлені на другий період – 2013-2020 рр., згідно з Дохійською поправкою.
Румунія має стратегію в сфері зміни клімату та економічного зростання на основі
скорочення викидів вуглекислого газу, а також план дій на період 2016-2020 рр.
Стратегія ділиться на два напрями дій, а саме зниження викидів парникових газів
та адаптація до наслідків зміни клімату. Планування на поточний фінансовий період
– 2014-2020 роки передбачає, що 27,53% європейських фондів повинні бути
присвячені кліматичній складовій. Впровадження проектів в галузі
енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії в містах є
основним викликом для Румунії на майбутнє.»

Політика Бухареста зосереджена на заохоченні отримання і
використання зеленої енергії, а також на скороченні викидів парникових газів у
великих містах. Водночас забезпечення зеленою енергією шкіл, дитячих садків,
мерій та інших державних установ і закладів призведе до максимального
скорочення бюджетних витрат.

Якщо вам здається, що нинішнє масове переселення біженців є масштабним, уявіть собі явище в сотні разів більше, що відбуватиметься в найближчому майбутньому. Це похмурий прогноз експертів Інституту імені Макса Планке з Німеччини, згідно з яким, на тлі зростання температур на глобальному рівні, понад 500 мільйонів людей будуть змушені покинути їхні батьківщини. Статистичні дані показують, що в період між 1986 і 2005 роками, було близько 16 дуже жарких днів на рік. Водночас, кліматичні дані вказують на те, що число таких днів зростає і досягне до кінця століття приблизно 200.

Хвилі тепла у поєднанні з піщаними бурями перетворять Середній Схід і Північну Африку на зони, де виживання буде практично неможливим. Попри ці дослідження, наслідки кліматичних змін відчуваються на кожному кроці. Мірча Дуцу, ректор Бухарестського екологічного університету, розповість про найбільш важливі наслідки кліматичних змін та про галузі, де вони залишають свої найбільш видимі сліди: Без сумніву, вони різноманітні і стосуються, зокрема, збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних умов, як наприклад підвищення температури, періодів тривалої посухи, спекотних днів, посилення режиму дощів, виникнення повеней та інших подібних явищ. Через це страждають особливо такі галузі як сільське господарство, транспорт, але й життя в сільському та міському середовищі, індивідуальна ситуація. Наслідки кліматичних змін є реаліями, яких не можна заперечувати, вони присутні на глобальному, регіональному та місцевому рівнях, і тому відчувається необхідність втручання на двох важливих рівнях, маючи на увазі, що вони викликані головним чином в результаті діяльності людини за рахунок використання викопного палива і викидів парникових газів.

Температури зростають, характер розподілу опадів змінюються, льодовики і сніг тануть, а глобальний середній рівень води морів зростає – це безсумнівні реалії. Фахівці очікують, що ці зміни продовжаться, а екстремальні погодні умови стануть все більш частими та інтенсивними. Знову Мірча Дуцу: На міжнародному плані були визначені чутливі зони, що сильніше страждають від змін клімату, наприклад, Індія, Бангладеш, острови Вануату в Тихому океані, а також Північна Африка і Середній Схід, які все більше і більше страждатимуть від цих кліматичних змін. Недавнє дослідження, опубліковане німецьким Інститутом хімії Макса Планка та Кіпрським профільним Інститутом, показує що Північна Африка і Середній Схід фігуруватимуть серед найбільш постраждалих регіонів у перспективі 2100 року за рахунок підвищення середнього рівня температури, збільшення періодів спеки і посухи, скорочення сільськогосподарського виробництва і, в кінцевому рахунку, спонукання важливого числа людей, у розмірі навіть сотень тисяч, покинути ці території і шукати місце для поселення у Європі або в інших куточках світу. Чимало досліджень і прогнозів підтверджують ідею про те, що у перспективі 2100 року, ми будемо свідками появи нової, все більш значної категорії біженців, кліматичних біженців. На глобальному рівні говорять навіть про близько 800 мільйонів таких біженців.

Дослідження, проведені включно на рівні Агентств з навколишнього середовища показують, що середземноморський регіон і навіть деякі північні території є найбільш чутливими до кліматичних змін, додав Мірча Дуцу: У тому смислі, що стають районами, де проявляються більш часті екстремальні погодні явища, більш інтенсивні, тенденція до посилення посушливості стає більш очевидною, окреслюється сильніший вплив на сільське господарство та режим продуктів харчування, враховуючи, що все це впливає в тому числі на рівень стану і якості життя. Тут слід нагадати і про те, що говорилося у зв’язку із Сирією. Кажуть, що військові конфлікти і особливо міграція населення були викликані також кліматичним підґрунтям, у смислі що до 2012 року ми були свідками періоду сильної посухи у регіоні, коли чимало людей повинні були переселитися до великих міст. Це породило соціальну напруженість та, в кінцевому рахунку, громадянську війну і масове переміщення населення за межами країни, в тому числі до Європи.

Низка ініціатив ЄС спрямовані на скорочення викидів парникових газів. За словами Мірчі Дуцу, на даному етапі ми повинні очікувати на перегляд політик ЄС з питань енергетики та кліматичних змін, однак головними акторами будуть країни-члени, відповідно до взятих зобов’язань кожною з них.