Місто Решіца, якому відведено велику роль у
розвитку румунської металургії і де виготовляли сталь, з якої була побудована Ейфелева вежа в Парижі, має простір, улаштований на чистому повітрі, в якому виставлені справжні коштовності румунського
машинобудування – Музей паровозів. На додаток до нього є багато інших визначних пам’яток, але базовий туризм зосереджується
на красі ландшафтів і особливих місцях, які природа створила з плином часу. Таким
чином, Решіца для більшості туристів, які приїжджають в цей район, є відправною
точкою в напрямок до найближчих національних парків, таких як Національний парк
Семенік, Ущелини Карашулуй або Національний парк Кейле Нерей-Беушніца, а також
до багатьох інших природних визначних пам’яток зони. Місто також може бути базою
для зимових курортів з навколишніх гір, де можна займатися зимовими видами
спорту найвищої якості.
Перше, що спадає румунам на думку,
коли мова заходить про місто Решіца, це те що Решіца промислове
місто. Однак тут є багато інших речей, які варто відзначити, коли мова
заходить про повітовий центр Караш-Северінського повіту. Я почну з позиції цього міста, на південному заході Румунії,
між пагорбами в районі гори Семенік, і
поруч трьох озер надзвичайної краси: Валюг, Секу і Трей Апе. Саме місто
Решіца перетинає річка Бирзава уздовж головного бульвару, який з’єднує дві
частини міста: старе і нове місто. Хребтом цього населеного пункту були,
протягом довгого періоду часу, металургійна та машинобудівельна промисловості.
Однак, в останні роки промисловість міста урізноманітнилася.
У 1872 році, у цьому місті був вироблений
перший на території Румунії паровоз (RESICZA-2), який був потім представлений
на виставці в 1873 році у Відні. Паровоз був спроектований Йоганом Гасвелом,
директором віденського локомотивного заводу. Локомотив був призначений для
внутрішнього вантажного транспорту, а справжнє виробництво паровозів
починається у Решіці у 1920 році і завершується в 1964 році, коли румунська
промисловість переходить на виробництво дизельних та електричних локомотивів.
Завдяки успіху в будівництві локомотивів, з 1930 року Румунія не імпортувала
ані одного локомотиву. У період
1926-1960 рр. в Румунії було побудовано 1207 паровозів. З них 797 у решіцькому
заводі, а 410 на бухарестському Малакса. Перші паровози, що їздили
територією Румунії були ті маршрутом Бухарест – Джурджу. Виставка паровозів під чистим небом у Решіці була урочисто відкрита 29 квітня 1972 року до
100-річчя виготовлення першого паровоза в Решіці. З 1964 року виробництво
паровозів у Решіці стало сторінкою історії. Так, упродовж 92 років тут було
побудовано 1461 локомотив.
Починаючи з 2018 року, сам простір виставлення та експонати Музею
паровозів проходять через масштабні роботи з перефарбування локомотивів,
перепланування парку, переасфальтування пішохідних алей, повної зміни системи
освітлення, додавання нових елементів архітектурного освітлення. Таким чином,
він став найбільшим Технічним музеєм під відкритим небом в Європі. Всього у
Музеї паровозів під відкритим небом виставлені 16 локомотивів з різних епох
будівництва (14 з яких були вироблені в Решіці) та найцікавіші зразки
ремонтно-будівельної техніки минулого століття. Найбільш важливим – це
локомотив Resicza, перший з трьох паровозів побудованих в
Південно-східній Європі між 1872-1873 рр.. Локомотив виставлений на постаменті
біля входу в музей.
Так само у 2013-му році, до локомотиву
№230.516, виробленого на
решіцькому заводі у 1936 році, був причеплений не менш цінний з історичного
погляду королівський потяг. Він був замовлений королем Фердинандом в Мілані. Ці
вагони мали забезпечити йому весь комфорт під час його офіційних поїздок. На
жаль, король не встиг користуватися ним, оскільки будувати потяг завершили
після смерті короля. Натомість, упродовж часу, у вагонах цього потягу
подорожували королі Румунії Кароль II, Міхай I, комуністичні лідери Георге
Георгіу-Деж і Ніколає Чаушеску, а також іноземні гості, такі як
Джеральд Форд, Генрі Кіссінджер, Леонід Брежнєв і Еріх Хонеккер і Тодор
Живков. Як вагони Королівського потягу, так і інші вагони зберігаються у їх
винятковій формі.