Radio România Internațional

Tag: партія

  • Напередодні місцевих виборів

    Напередодні місцевих виборів








    27 серпня в Румунії пройдуть місцеві вибори. Понад 18 мільйонів румунів з
    правом голосу у неділю обиратимуть своїх мерів, голів повітових рад та членів
    місцевих і повітових рад на наступні чотири роки. Вибори мали відбутися в
    червні, але були відкладені через пандемію коронавірусу, а мандат місцевих
    обранців був продовжений на кілька місяців. Зараз багато хто критикують це
    рішення, враховуючи, що кількість інфікованих у Румунії значно зросла порівняно
    з червнем, але хто міг тоді знати, як буде розвиватися ситуація?!

    Це, мабуть,
    перші місцеві вибори в умовах пандемії і ніхто не може передбачити, наскільки нинішня ситуація вплине на явку. Точно відомо, що виборці та всі, хто бере участь у процесі
    голосування, повинні дотримуватися ряду суворих протиепідемічних правил, таких
    як носіння масок, соціальна дистанція, якомога менший контакт між людьми та предметами,
    дезінфекція рук, вимірювання температури тіла. Представники влади запевняють,
    що при дотриманні усіх цих заходів ризик зараження не збільшиться, однак
    опозиція знову закликала відкласти вибори.




    У неділю в Румунії діятимуть понад 18 000 виборчих
    дільниць, з них понад 1200 у Бухаресті. Місцеві та повітові ради, мери та голови
    повітових рад обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого
    права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. У столиці виборці обиратимуть
    членів місцевої ради та мера одного з шести секторів, а також членів Генеральної
    ради Бухареста та генерального мера. Члени місцевих та повітових рад обираються
    на основі голосування за відкритими списками, відповідно до принципу
    пропорційного представництва. Тут голосування вважається політичним, а
    результати можуть окреслити картину того, чого слід очікувати на парламентських
    виборах, призначених на грудень.




    Мерів сіл, міст, шести секторів Бухареста, генеральний мер та голови повітових
    рад обираються за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по єдиному
    одномандатному виборчому округу. Право голосу на виборах мають громадяни Румунії,
    які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років і які були визнані судом
    недієздатними, а також громадяни Європейського Союзу, які мають постійне або
    тимчасове місце проживання у Румунії.




    Політична боротьба ведеться між найбільшими політичними силами: Соціал-демократичною
    партією, абсолютною переможницею попередніх місцевих та парламентських виборів
    та Націонал-ліберальною партією, з якої походить президент Румунії Клаус Йоганніс,
    який восени минулого року був переобраний на другий президентський термін.
    Ліберали, які зараз перебувають при владі, випередили соціал-демократів на
    останніх європейських виборах, але останні, хоча перебувають в опозиції мають більшість
    у парламенті.




    Шанси на успіх у виборах також має правоцентристський альянс USR – PLUS, який здобув непогані результати на
    виборах до Європарламенту і має підтримку виборців у великих містах,
    незадоволених традиційними партіями. Своїх кандидатів також висунули й кілька
    партій, які балансують на межі проходження 5% виборчого порогу. Вибори пройдуть
    за системою в один тур і, кажуть аналітики, як завжди в Румунії на їх
    результати великий вплив матиме явка виборців.

  • 25 лютого 2020 року

    УРЯД – Призначений прем’єр-міністр Румунії, ліберал Людовік
    Орбан у вівторок ввечері склав свій
    мандат після спливу граничного строку затвердження парламентом складу
    нового уряду. Про це повідомив президент Клаус Йоганніс, який знову дорікнув опозиційній Соціал-демократичній партії
    за цю ситуацію, нагадавши, що соціал-демократи бойкотували засідання щодо затвердження складу нового уряду. Глава держави також заявив, що прийняв мандат призначеного прем’єра, щоб не застрягати у тупику і
    оголосив, що у середу проведе консультації з цього питання зі всіма парламентськими партіями. Останні готують стратегії своїх подальших дій після того, як у понеділок
    Конституційний суд прийшов до висновку,
    що повторне доручення відставленому прем’єр-міністру, лібералу Людовіку Орбану формування нового кабінету
    міністрів є неконституційним. Націонал-ліберальна
    партія звинувачує Конституційний Суд у порушенні політичної нейтральності.
    Соціал-демократична партія, заявила, що хоче залишитися в опозиції і не
    висуватиме нову кандидатури на посаду прем’єр-міністра. Союз «Рятуйте Румунію» має
    власного кандидата на пост глави уряду, а Демократичний союз угорців Румунії,
    Партія «Народний рух» і Альянс лібералів та демократів очікують від президента
    Клауса Йоганніса якнайшвидше доручити іншому кандидату формування нового складу
    кабінету міністрів.




    ОБОРОНА – Президент Румунії Клаус Йоганніс у вівторок на
    презентації звіту про результати роботи Міністерства оборони в 2019 році,
    заявив, що це відомство має зосередитися на зміцненні стратегічного профілю
    Румунії в рамках НАТО і ЄС, прискоренні розвитку оперативних можливостей збройних
    сил, а також ініціювати та розробити програми оснащення армії. Глава держави
    знову підтвердив, що членство в НАТО й в Європейському союзі, а також Стратегічне
    партнерство з США залишаються основним потрійним стратегічним вектором зовнішньої політики Румунії та політики
    безпеки. Він високо оцінив професіоналізм і компетентність румунських військовослужбовців,
    проявлені під час виконання різних місій упродовж 2019 року. Румунські
    військові беруть активну участь в різних операціях і місіях НАТО та ЄС, зокрема
    у місії «Рішуча підтримка» в Афганістані, в операціях міжнародних сил НАТО – KFORі європейських сил «Алтея» на Балканах,
    а також в Іраку, – нагадав глава держави.




    ЄВРОСОЮЗ – У Брюсселі
    Рада з загальних питань (CAG) у вівторок затвердила мандат на переговори Європейської
    Комісії щодо майбутніх відносин між ЄС та Великобританією. Міністр закордонних
    справ Румунії Богдан Ауреску висловив підтримку Бухареста цього мандату
    та наголосив на необхідності укладення всебічної та амбітної
    угоди з     Лондоном, яка б дозволила продовжити тісну
    співпрацю в широкому спектрі галузей. «Інтереси громадян Румунії
    залишаться в центрі наших пріоритетів. Ми наполягатимемо на
    тому, щоб майбутні домовленості у сфері мобільності керувалися принципами
    повної взаємності та недискримінації», – підкреслив румунський дипломат.
    Паралельно у Лондоні британський уряд затвердив свій переговорний
    мандат, відкривши шлях для переговорів з європейською спільнотою, яку покинув
    31 січня. Теж у вівторок Європейська Комісія представила нову методологію
    підвищення ефективності процесу розширення ЄС. Богдан Ауреску
    підтвердив тверду підтримку Румунії щодо продовження цього процесу, відповідно
    до принципу власних заслуг кандидатів. На порядку денному засідання була також
    підготовка до засідання Європейської ради, що відбудеться 26-27 березня.




    КОРОНАВІРУС – Станом на вівторок у Румунії немає жодного підтвердженого
    випадку зараження коронавірусом, хоча кількість підозр на симптоми Covid-19
    зростає. Тимчасово виконуючий обов’язки міністра охорони здоров’я Румунії
    Віктор Костакє заявив, що близько тисячі осіб перебувають під спостереженням у
    домашніх умовах. Міністр також заявив, що в Румунії є більше 4-х тисяч місць
    для карантину в разі виявлення вірусу в країні.
    У той же час влада цілодобово працює над поповненням запасів протиепідемічних
    препаратів і профілактичних матеріалів. Зі свого боку глава держави Клаус Йоганніс
    попередив, що Румунія повинна бути готова до будь якого розвитку подій. Глава
    держави має намір скликати в середу засідання Верховної ради оборони країни на
    тлі поширення нового коронавіруса в Європі. З огляду на те, що на півночі
    Італії, країни яка найбільше потерпає під Covid-19, проживає чисельна
    румунська громада, приблизно 300 тисяч осіб, усі особи, які прибувають з північної
    Італії будуть поміщені на 14-денний карантин. Нагадаємо, що в Токіо
    госпіталізовані двоє румунів, заражені коронавірусом на борту круїзного лайнера
    «Diamond Princess», що перебуває на карантині в японському порту Йокогама.

  • Реакції після падіння уряду

    Реакції після падіння уряду

    Після шквалу критики
    з боку своїх політичних опонентів за спробу змінити виборче законодавство шляхом прийняття урядом
    відповідальності, тобто без дебатів у парламенті і за кілька місяців до місцевих
    виборів, прем’єр-міністр,
    ліберал Людовік Орбан у
    середу не зумів пройти випробування вотуму
    недовіри, оголошеного його
    кабінету. Три місяці втримався ліберальний уряд
    меншості, четвертий після парламентських виборів 2016 року та перший
    одноколірний.








    Опозиційна Соціал-демократична партія (СДП), яка перебувала
    при владі до кінця жовтня минулого року, коли її уряду теж було оголошено про
    недовіру і відправлено у відставку, тепер об’єднала свої зусилля з партією
    ПроРумунія, на чолі з експрем’єром та колишнім соціал-демократом Віктором Понтою,
    і з Демократичним союзом угорців
    Румунії (ДСУР), та зуміла зібрати навіть більше голосів, ніж було потрібно для відправлення
    у відставку уряду Орбана.


    На кону стоїть дуже
    важливе питання- обрання мерів в один або два тури. Зараз
    селищні та міські голови обираються в один тур, ця система є вигідною для
    великих політичних сил, включаючи Соціал-демократичну партію. Незважаючи на стрімке
    падіння рейтингу, СДП надалі має найбільше парламентаріїв та більшість мерів. З
    огляду на це їм не вигідне повернення до системи обрання мерів у двох турах, за
    яку ліберали прийняли відповідальність у парламенті напередодні. Націонал-ліберальна партія (НЛП), рейтинг якої порівняно з 2016 роком зріс удвічі, сягнувши відповідно до соцопитувань приблизно 47%, має, у свою чергу, багато мерів, але ліберали кажуть, що обрання мерів у два
    тури дає останнім більшу легітимність.


    Падіння уряду водночас відкриває шлях до
    дострокових виборів, бажаних лібералами,
    а також президентом
    Клаусом Йоганнісом,
    згідно з яким на сьогодні це найкраще рішенням для країни. Однак процедура, передбачена Конституцією, є
    складною. Спроби сформувати новий уряд повинні провалитися двічі протягом 60
    днів, перш ніж президент може розпустити Парламент. Результат вигідний як НЛП,
    так і СДП з різних причин, – оцінює політолог Крістіан Пирвулеску. На його думку, СДП була змушена обирати між двома
    злами – обранням мерів у два тури і достроковими виборами і вона віддала перевагу достроковим виборам, тому що, вотум недовіри відкриває можливості для дострокових виборів.


    Цей результат хороший як для НЛП, так і для СДП та ДСУР, -вважає аналітик Раду Магдін. Ліберали, швидше за все, здобудуть понад 35% місць у парламенті, а для соціал-демократів та угорців це ключ до збереження системи обрання мерів в одному турі, – каже Магдін. Він також відмітив, що результат» є
    наслідком серйозних закулісних переговорів. Згідно з опитуваннями, втрачає
    лише Альянс Союз «Рятуйте Румунію»-ПЛЮС.

  • 30 серпня 2019 року

    ПОЛІТИКА – Лідери керівної Соціал-демократичної партії (СДП) у суботу обговорять дату, коли
    уряд звернеться до парламенту по вотум довіри, після виходу з правлячої
    коаліції Альянсу-лібералів та демократів (АЛДЕ). Президент Клаус Йоханніс
    сьогодні підписав указ щодо взяття до відома рішення про відставку трьох
    міністрів АЛДЕ.. Прем’єр-міністр і лідер СДП Віоріка Денчіле заявила, що
    спробує здобути парламентську підтримку для доведення до кінця програми дій
    уряду, в той час як права опозиція планує оголосити кабінету міністрів вотум
    недовіри. Опозиційні Націонал-ліберальна партія та Союз «Рятуйте Румунію»
    заявили про готовність взяти на себе відповідальність за створення нового уряду та
    підтримують ідеєю проведення дострокових парламентських виборів. Чергові вибори
    депутатів і сенаторів мають відбутися наступного року.




    БЕЗПЕКА
    – Міністр закордонних справ Румунії Рамона Менеску зустрілася з Верховним
    представником із закордонних справ та політики безпеки ЄС Федерікою Могеріні в
    кулуарах неформальної зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів
    Європейського Союзу в Гельсінках. Глава МЗС Румунії повідомила, що Бухарест підтверджує
    свої зобов’язання та цілі, а також готовність продовжити тісну співпрацю з Європейською службою зовнішніх справ щодо реалізації Глобальної стратегії
    зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу та спільної
    політики безпеки та оборони. У Гельсінках Рамона Менеску разом з міністром
    оборони Румунії Габрієлєм Лешом, взяли участь у спільній неформальній зустрічі
    глав оборонних та зовнішньополітичних відомств країн-членів ЄС, присвяченій
    актуальним питанням у галузі гібридних загроз.




    ФЕСТИВАЛЬ – З 31 серпня по 22 вересня відбудеться XXIV-ий Міжнародний фестиваль класичної
    музики ім. Джордже Енеску. Центральною темою цьогорічного фестивалю є «Світ у гармонії», а художнім керівником заходу є Володимир Юровський. У Бухаресті та 10 інших містах Румунії та п’ятьох країнах: Німеччині, Франції, Італії, Канаді та Респ. Молдова – цього року відбудуться пов’язані з Міжнародним фестивалем ім. Джордже Енеску події, вшановуючи таким чином музичну спадщину румунського композитора. На сценах концертних залів столиці пройдуть 84 концерти за участі понад 2500 найвідоміших
    музикантів світу. Ще 24 концерти відбудуться у містах: Клуж-Напока, Тімішоара, Ясси,
    Сібіу, Тіргу Муреш, Бакеу, Бирлад, Тирговіште, Сату-Маре та П’ятра Неамц. У
    цьогорічному фестивалі вперше візьмуть участь 25 видатних музикантів, серед
    яких Маріон Котіллард, Кирил Петренко і Міцуко Учида та дев’ять відомих симфонічних оркестрів.
    Концерти та виступи пройдуть у шістьох основних розділах: «Великі оркестри
    світу», «Концерти опівночі», «Камерні виступи та концерти», «Музика ХХІ-го століття», «Тиждень
    Моцарта» та «Міжнародний форум композиторів». Програмою фестивалю також
    передбачено проведення конференцій, презентація дисків та книг, вистави.




    СТАТИСТИКА
    – Європейський Союз у 2018 році мав 17,2 мільйона діячів науки та інженерів у
    віці від 25 до 64 років, з яких близько 540 тис. або 3% від загальної
    кількості, були в Румунії. Це випливає з інформації, опублікованої у п’ятницю
    Євростатом. Згідно з цими даними, кількість діячів науки та інженерів в
    Європейському Союзі збільшилася на 4% між 2017 та 2018 роками, тоді як у
    Румунії вона зросла на 2,6%. Євростат зазначає, що з точки зору розподілу науковців
    та інженерів в ЄС, у більшості держав-членів він відповідає частці відповідних
    країн у населенні Європейського Союзу. Виняток становлять Великобританія та
    Німеччина, які разом складають 37% від загальної кількості діячів науки та
    інженерів в ЄС, тоді як їх сукупна частка в населенні ЄС становить 29%.




    ТЕНІС
    – Перша ракетка Румунії та четверта ракетка світу Сімона Халеп несподівано
    поступилася американській тенісистці Тейлор Таунсенд у другому колі Відкритого
    чемпіонату США з тенісу (US Open) – останньому в сезоні турнірі Великого Шолома.
    У третьому раунді Таунсенд (116 WTA) зустрінеться з румункою
    Сораною Кирстя (106 WTA), яка у четвер пройшла перемогла іспанську тенісистку
    молдовського походження Альону Большову (100 WTA). Сорана Кирстя залишилася
    єдиною представницею Румунії в одиночному розряді на US Open.




    ВОЛЕЙБОЛ – Жіноча збірна
    Румунії вийшла в 1/8 чемпіонату Європи з волейболу, що проходить у Будапешті,
    Угорщині. Після двох перемог над збірними Угорщини та Естонії з однаковим
    рахунком 3:1 і чотирьох поразок: з рахунком 1:3 Хорватії та 0:3 командам
    Голландії й Азербайджану румунки посіли четверте місце в групі С, яке дає право
    на вихід у наступний етап змагань. Кращий результат на чемпіонаті Європи з
    волейболу румунки здобули у 1963 році, коли завоювали бронзові медалі.

  • Партії готуються до майбутніх виборів в парламент ЄС

    Партії готуються до майбутніх виборів в парламент ЄС








    «Альянс 2020», який входить до трійки фаворитів на старті виборчої кампанії
    до Європарламенту, що у Румунії пройдуть 26 травня, і сприймається як проєвропейська
    альтернатива двом традиційним акторам румунської політики, керівній
    Соціал-демократичній партії та опозиційній Націонал-ліберальній партії, стикнувся
    днями з непередбаченою ситуацією.




    Центральне виборче бюро з бюрократичних причин відмовило у реєстрації
    протоколу про утворення виборчого альянсу між Союзом «Рятуйте Румунію» і
    партією «ПЛЮС». Але пізніше Верховний суд в повному обсязі задовольнив позовну
    заяву на постанову ЦВБ і прийшов до висновку, що може подати список кандидатів у
    депутати Європейського парламенту. Центральне виборче бюро також відмовило у реєстрації
    ще одному альянсу, утвореному з двох націонал-популістських політичних сил:
    Партії «Велика Румунія» та партії «Об’єднана Румунія». Пояснення відмови вельми
    смішне і нагадує твори Гоголя: у реєстрі політичних партій головою партії «Велика
    Румунія» фігурує не абсолютно невідомий широкому загалу Теодор Віктор Йовіч, а покійний Корнеліу Вадим Тудор. З 2015 року, коли помер останній, до реєстру
    партій не вносилися зміни щодо голови партії.




    Таким чином Партія «Об’єднана Румунія» піде на вибори до Європарламенту
    самотужки, але обіцяє сильну кандидатуру колишнього депутата Себастьяна Гіце, який
    приховується від румунського правосуддя на території сусідньої Сербії. Партія
    описує свого головного кандидата наступною фразою: «Це румун, який завдав нищівного
    удару по основі нової «Секурітаті», який викрив «Систему» та «елітний
    підрозділ» антикорупційного управління, румун, який виступає за Румунію для румунів і,
    який став мішенню і переслідується за мужність говорити правду!»




    Нагадаємо, що Себастьян Гіце є автором скарги на дії екс-очільниці Національної
    антикорупційної дирекції Румунії Лаури Кодруци Кьовеші та одним із найзапекліших
    критиків антикорупційного управління, із тих проти кого прокурори порушили кримінальні
    справи щодо корупції. Таким чином колишній депутат Себастьян Гіце дав зрозуміти,
    що просуватиме у першу чергу сувереністьскі, антиімміграційні, християнські та
    націоналістичні їдеї, за прикладом угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана.
    «Я не хочу, щоби ми стали герцогством брюссельських люксембуржців! Я кричатиму на
    всі груди справжнього румуна: «Хай живе Велика, Об’єднана та Суверенна Румунія!»,
    – таким є гасло Себастьяна Гіце.




    Це говорить про те, що незабаром ми станемо
    свідками справжніх «заторів» на націоналістичному, ксенофобному напрямку. Більш
    тонкий натяк на це зробив лідер Соціал-демократичної партії Ліву Драгня, який
    на вихідні заявив, що він проєвропейський політик, але додав, що Румунія прагнула
    вступу до ЄС для кращого життя, а не щоб повернутися, цитуємо, «до страху і
    терору». «Ми прагнули приєднання до Європейського Союзу, щоб отримати доступ до
    розвитку. Ми не вимагаємо до себе поваги більшої, ніж наше почуття поваги до
    інших. Ми не розуміємо чому все, що ми говоримо, все, що ми робимо, піддається
    критиці, відхиляється, блокується, а що говорять інші, що в дійсності є брехнею,
    сприймається за дійсність без мінімальної перевірки», – сказав Драгня. Це натяк
    на постійну критику європейських партнерів щодо безперервних законодавчих змін,
    які чинна керівна коаліція «Соціал-демократична партія – Альянс лібералів і
    демократів» здійснила в останні роки у сфері правосуддя.




    З іншого боку Демократичний союз угорців Румунії, який вже завершив свій
    список кандидатів у депутати Європарламенту, в особі свого лідера Келемена Хунора,
    заявляє, що Європейський Союз є єдиним політичним рішенням континенту в умовах конкуренції
    з великими світовими державами та єдиною альтернативою політичного будівництва
    для румунів і угорців у Румунії.

  • 22 червня 2017 року

    ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Президент Клаус Йоханніс у четвер заявив, що майбутній
    прем’єр-міністр Румунії має бути доброчесною людиною без проблем кримінального
    характеру та повинен мати підтримку парламентської більшості. Цю заяву глава
    держави зробив в контексті намічених на понеділок консультацій з
    парламентськими партіями довкола кандидатури нового прем’єр-міністра.
    Нагадаємо, що у середу парламентська більшість, яку створюють
    Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і демократів оголосила недовіру
    власному кабінету міністрів на чолі з Соріном Гріндяну. Лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня заявив, що цей крок був необхідний, тому що країні потрібен уряд,
    здатний виконати амбітну передвиборчу програму, завдяки якій соціал-демократи
    повернулися до влади в грудні 2016 року. Опозиційні партії не брали участь у
    голосуванні резолюції недовіри уряду стверджуючи, що це внутрішні розборки правлячої більшості.
    Докладніше про це після новин.

    ЕКОНОМІКА – Дефіцит державного бюджету Румунії в
    цьому році становитиме 3,25%
    ВВП. Це випливає зі Стратегії
    управління державним боргом на період 2017-2019 роки, опублікованої у четвер
    Міністерством фінансів. Крім того, згідно із прогнозом Мінфіну зростання ВВП
    Румунії в 2017 році становитиме 5,2%, дефіцит рахунку поточних операцій
    оцінюється в 2,4% ВВП і інфляція – в 1,9%. З огляду на стан світової економіки та
    фінансово-економічні процеси в зоні євро, за оцінками Міністерства фінансів, в
    період 2017-2019 роки щорічні темпи зростання румунської економіки збережуться на
    рівні 5,5%.

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоханніс бере участь у дводенному засіданні Європейської Ради в Брюсселі. Глава румунської держави представить
    європейським лідерам висновки свого нещодавнього візиту до США. Як повідомляє
    Адміністрація Президента Румунії на саміті в Брюсселі Клаус Йоханніс матиме
    двосторонню зустріч зі своїм французьким колегою Еммануелєм Макроном, під час
    якої будуть обговорені важливі питання двосторонніх відносин і європейського
    порядку денного. Основними темами Європейської Ради є питання безпеки й
    оборони, зайнятості населення, розвитку економіки та конкурентоспроможності,
    міграція та зміна клімату. Під час дискусій з питань торгової політики ЄС Клаус
    Йоханніс підкреслить, що ЄС має зміцнити свою провідну роль в просуванні
    вільної та справедливої торгівлі на глобальному рівні з метою забезпечення
    сталого економічного зростання, зайнятості та інновацій. Що стосується
    європейської Стратегії єдиного цифрового ринку глава румунської держави
    виступить за повне досягнення поставлених перед нею цілей, для забезпечення
    інновацій, конкурентоспроможності та сталого зростання ЄС і спрощення доступу
    громадян і підприємств до сучасних цифрових технологій.





    БРЕКЗИТ – Однією з центральних тема на порядку денному саміту лідерів ЄС в
    Брюсселі – є БРЕКЗИТ. Британський прем’єр-міністр Тереза Мей представляє
    сьогодні 27 лідерам Європейського союзу своє бачення переговорів виходу Великої
    Британії з ЄС, що офіційно почався в понеділок. Після її виступу глави держав
    або урядів 27 країн ЄС проведуть робочу нараду відповідно до статті 50 та мають
    затвердити процедури переміщення в інші держави співтовариства європейських
    агентств, які до тепер знаходилися у
    Великобританії. Румунія висловила готовність прийняти Європейське агентство з
    лікарських засобів.




    МІГРАЦІЯ – Румунські прикордонники вчора ввечері поблизу пункту пропуску
    Вершанд (захід) затримали п’ятьох сирійських громадян. Останні, двоє чоловіків і три
    жінки у віці від 17 до 42 років, намагалися незаконним шляхом потрапити до
    Угорщини в обхід пункту пропуску за допомогою громадянина Хорватії. Затримані
    заявили, що намагалися потрапити в одну з країн Західної Європи і вдавалися до
    цього методу, оскільки не мали шенгенської візи. Останнім часом значно зросла
    кількість осіб, затриманих прикордонниками при спробі незаконного перетину
    румунського державного кордону, особливо на заході та південному заході країни.




    ЗАХИСТ ТВАРИН – Більше одного мільйона громадян ЄС
    підписали петицію #StopTheTrucks, що
    закликає до припинення експорту живих тварин, в тому числі з Румунії. Про це
    сьогодні повідомив представник Єврогрупи на захист тварин, яка ініціювала
    відповідний проект. Кампанія була розпочата після того, як результати
    соцопитування показали, що 94% європейців вважають важливим захист добробуту
    сільськогосподарських тварин. За офіційними даними, щороку більш ніж один
    мільярд сільськогосподарських птахів і 37 мільйонів голів овець, корів, свиней
    і коней транспортуються живими усередині ЄС і до третіх країн. Румунія експортує
    понад один мільйон живих овець і телят щороку до країн Середнього Сходу і Північної
    Африки, – заявив Габрієль Пеун, директор ЄС організації Animals International.

  • 11 – 17 червня 2017 року

    11 – 17 червня 2017 року

    Політична криза в Румунії





    Румунська
    політична сцена переживає нову кризу, масштаби якої є безпрецедентними за майже три десятиліття
    посткомуністичної демократії. Події розвивалися у наступній хронологічній послідовності: Соціал-демократична партія (СДП) та Альянс
    лібералів і демократів (АЛДЕ) у середу прийняли рішення відкликати свою
    підтримку уряду на чолі з Соріном Гріндяну, а переважна більшість міністрів подали у
    відставку. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня висловив незадоволення діяльністю окремих членів кабінету, заявивши, що 60% заходів, передбачених у плані пріоритетних дій правлячої коаліції не
    були здійснені. Лівіу Драгня: «СДП разом зі своїми колегами з АЛДЕ
    готові сформувати новий уряд, який розробить набагато кращу дорожню карту, що включатиме дії та заходи, необхідні
    для надолуження втраченого. У разі продовження урядування в поточному вигляді, з Соріном Гріндяну на посаді прем’єр-міністра Румунії, ми ризикуємо опинитися в ситуації, коли через три місяці, програма дій уряду стане документом, який буде практично
    неможливо втілити в життя.»     Однак ситуація ускладнилася після реакції на це прем’єра: «Я не піду у
    відставку! І скажу вам чому! Я зобов’язаний діяти відповідально перед Румунією і перед партією, членом якої я є! Гадаю, що ми всі повинні
    відчувати таку відповідальність! Я її відчуваю!»     Сорін Гріндяну сказав, що він піде у відставку тільки після того як Лівіу Драгня піде у відставку з посади голови партії, поклавши на останнього всю провину за поточну
    політичну кризу, і тільки після того, як президент Клаус Йоханніс, після
    майбутніх консультацій з політичними партіями, призначить прем’єром, кандидата від СДП, що стала явним переможцем на парламентських виборах в грудні минулого року. Після цього СДП оголосила про виключення
    Соріна Гріндяну з лав партії і, що разом з
    АЛДЕ у неділю оголосить вотум недовіри власному уряду як єдиний можливий спосіб звільнення прем’єра, коли той
    відмовляється йти у відставку. Тим часом, через свого прес-секретаря Меделіну Добровольску, президент Клаус Йоханніс закликав обидві політичні сили
    правлячої коаліції якнайшвидше вирішити внутрішню кризу, яка призвела до відкликання підтримки уряду Соріна Гріндяну. «Президент вимагає якнайшвидшого вирішення
    кризи в правлячій коаліції для уникнення політичної
    нестабільності. Вирішення внутрішньокоаліційної кризи є виключною відповідальністю сторін, які її створюють.»     З опозиції, Націонал-ліберальна партія заявила, що вирішить як реагувати на цю ситуацію лише після того як правляча більшість знайде конституційне рішення політичної кризи, Союз «Рятуйте Румунію» закликав
    до дострокових виборів, а Партія
    «Народний рух» вважає, що соціал-демократи повинні визнати
    провал своєї урядової політики.




    Справа «походу шахтарів на
    столицю» в червні 1990 році




    Частково затьмарена політичною кризою так звана справа «походу шахтарів на столицю» знову опинилася на
    першому плані румунського сьогодення 13 червня, коли було відзначено рівно 27
    років від жорсткого придушення народних протестів проти нової влади лівих, які
    очолили країну після падіння комуністичної диктатури в грудні 1989 року. 14-ом
    особам, в тому числі першому президенту посткомуністичної Румунії Йону Ілієску,
    колишньому прем’єр-міністру Петру Роману і колишньому директору Румунської
    служби інформації Вірджілу Мегуряну було пред’явлено звинувачення в скоєнні
    злочинів проти людяності. Обвинувальний акт стосовно них у вівторок був
    скерований до суду. На тлі масштабних насильницьких протестів у Бухаресті, які збройні
    сили зуміли придушити, 13-15 червня 1990 року президент Йон Ілієску заявив про
    спробу ультраправих здійснити державний переворот і закликав населення країни
    стати на захист демократичних установ. На його заклик відповіли шахтарі з
    долини річки Жіу, які прийшли до столиці, де розгромили Бухарестський держуніверситет,
    осередки опозиційних партій і редакції незалежних газет. У результаті насильницького
    придушення акцій протесту 13-15 червня щонайменше чотири особи загинули, майже
    1400 людей отримали фізичні та психічні травми і більше тисячі людей були
    незаконно затримані. Цими діями тодішніх можновладців був заплямований зовнішній
    імідж Румунії. В обвинувальному акті військових прокурорів, які розслідували
    цю справу зазначається, що до жорсткого придушення протестів 13-15 червня були незаконно
    задіяні сили міністерств оборони і внутрішніх справ, румунської спецслужби,
    більше десяти тисяч шахтарів та інших робітників. Серед іншого Йон Ілієску
    наказав видати військовим вогнепальну зброю і боєприпаси для розгону цивільного
    населення.




    Знов про підвищення
    зарплатні




    В очікуванні набуття чинності закону «Про єдину
    тарифну сітку оплати праці бюджетників», який був переданий для промульгації
    президенту, деякі категорії бюджетних працівників, заробітки яких давно не були
    підвищені, найближчим часом отримають більшу зарплатню. Відповідно до
    законопроекту, прийнятого у вівторок Палатою депутатів, буде підвищена заробітна
    плата працівникам національних бібліотек, співробітникам міністерств сільського
    господарства і культури, частині медичного персоналу, військовослужбовцям і
    цивільному персоналу Міністерства оборони. Статистичні дані показують, що
    заробітна плата румунських бюджетників зросла в середньому на 13,4% упродовж останнього
    року, сягнувши у квітні 2366 леїв чистими, що становить приблизно 520 євро.




    Завершення Міжнародного театрального фестивалю в місті Сібіу




    У неділю опуститься завіса Міжнародного театрального
    фестивалю в місті Сібіу, в центральній частині Румунії. Протягом десяти днів
    тисячі людей були запрошені на понад 500 вистав і заходів. Все місто, а також
    частина повіту, перетворилися на художні простори, у яких виступили близько 3000
    артистів. Одним із почесних гостей цьогорічного фестивалю був відомий
    російський танцюрист Михаїл Баришніков, який сказав, що був вражений
    фестивалем в Сібіу.

  • 18 – 24 грудня 2016 року

    18 – 24 грудня 2016 року

    Президент
    Румунії провів консультації з парламентськими партіями щодо кандидатури прем’єр-міністра




    Прем’єр-міністр, якому буде доручено утворення нового Уряду
    Румунії буде призначений після Різдва, – сказав
    президент Клаус Йоханніс,
    який додав, що в
    ході консультацій з представниками шести
    парламентських партій отримав
    дві пропозиції на пост прем’єр-міністра. Клаус Йоханніс:
    Мені запропонували в
    ході цих консультацій дві кандидатури на
    посаду прем’єр-міністра. Соціал-демократична
    партія (СДП) запропонувала пані
    Шайдех, а Партія Народний рух запропонувала пан Томака. З іншого боку, між
    часом була сформована коаліція
    більшості в парламенті, що
    складається з Соціал-демократичної партії, Альянсу лібералів та демократів
    (АЛДЕ) і Демократичного сюзу угорців Румунії (ДСУР). Таким чином, в найближчі дні я матиму
    дискусії з цих питань і призначу прем’єра після
    Різдва. Соціал-демократка Севіль Шайдех, турецької
    національності, в даний час працює
    радником в
    Міністерстві
    регіонального розвитку, яке певний час
    очолювала в складі уряду Віктора Понти, а Єуджен
    Томак з 2009 по 2012 роки очолював Департамент МЗС з питань зв’язків із
    закордонними румунами. Соціал-демократична партія, безперечний переможець
    на виборах 11 грудня, утворив більшість у парламенті
    разом з Альянсом лібералів та демократів на чолі з головою Сенату
    Келіном Попеску
    Терічану. На цьому тижні вони уклали
    домовленість про парламентське співробітництво протягом наступних
    чотирьох років з Демократичними союзом угорців
    Румунії.Сторони
    зобов’язалися проводити
    консультації та підтримувати спільні законодавчі
    ініціативи, а ДСУР висловив готовність підтримати ініційовані урядом проекти. Внесення змін
    до чинного законодавства в
    галузі освіти та охорони здоров’я, а також продовження розбудови
    транспортної інфраструктури налічуються серед пріоритетів коаліції СДП-АЛДЕ.




    Парламент
    восьмого скликання розпочав роботу




    Після
    того, як у вівторок, народні обранці стали офіційно сенаторами і депутатами та
    склали присягу,, у середу була затверджена кількість комітетів, їх назви та предмети
    відання та відбулися пленарні засідання перших сесій парламенту нового
    скликання, на яких було обране нове керівництво двох палат румунського
    законодавчого органу. Співголова
    Альянсу лібералів та демократів Келін Попеску Терічану був переобраний на пост
    спікера Сенату Румунії. Його кандидатуру підтримали 87 сенаторів, проти
    проголосувало 40. Він закликав своїх колег сенаторів серйозно поставитися до
    своєї місії і діяти так, щоб парламент став сильною, а не декоративною
    установою та забезпечив захист прав і свобод громадян. Лідер Соціал-демократичної партії Лівіу
    Драгня очолив Палату депутатів. «За» нього проголосувало 216 депутатів, «проти»
    – 101. У своєму першому виступі з крісла спікера Палати депутатів Лівіу Драгня
    закликав парламентаріїв, незалежно від їхнього політичного кольору, бути
    партнерами у впровадженні важливих для країни проектів. Теж на цьому тижні був
    затверджений склад Постійного бюро як Сенату, так і Палати депутатів,
    відповідно до того, скільки відсотків набрала кожна партія на виборах. Іншим
    необхідним кроком для належного функціонування парламенту є створення
    парламентських фракцій. У Сенаті їх буде шість: Соціал-демократичної партії,
    Націонал-ліберальної партії, Союзу Рятуйте Румунію, Альянсу лібералів та
    демократів, Демократичного союзу угорців Румунії та Партії Народний рух. У
    Палаті депутатів, крім шести фракцій партій, які пройшли до парламенту діятиме
    й фракція національних меншин, в тому числі української, яку в законодавчому
    органі представлятиме голова Союзу українців Румунії Микола-Мирослав
    Петрецький. Крім того, сенатори затвердили кількість і склад 22 комітетів, а також обрали їх голів, заступників та секретарів постійних комітетів, пропорційно
    до кількості отриманих кожною партією місць у парламенті. Соціал-демократам
    дісталися 11 комітетів, в тому числі з правової політики, з питань бюджету,
    оборони та з трудового права. Націонал-ліберали очолять п’ять комітетів, зокрема з питань оборони або економічної політики, а АЛДЕ
    отримали комітет конституційно-правового контролю та регіонального розвитку.
    Недавно сформований Союз Рятуйте Румунію очолить два комітети: з питань
    захисту навколишнього середовища та з питань заперечення рівних можливостей.
    Партія Народний рух колишнього президента Траяна Бесеску і Демократичний союз
    угорців Румунії очолять по одному комітету: з питань розвитку та економічної
    стратегії та, відповідно з питань охорони здоров’я.




    Румунія
    вшановує пам’ять Героїв Антикомуністичної революції 1989 року


    На
    цьому тижні у Румунії пройшла ціла низка заходів пам’яті Героїв
    Антикомуністичної революції, що сталася 27 років тому. 22 грудня 1989 року став
    переломним днем, коли десятки тисяч осіб вийшли на вулиці Бухареста,
    протестуючи проти режиму Чаушеску. Повстання почалося 17 грудня на заході
    країни в Тімішоарі, яка стала першим вільним від комунізму містом Румунії. У
    столиці протестувальники зібралися на площі перед центральним комітетом
    Комуністичної партії та увірвалися в будівлю. Диктатор Ніколає Чаушеску та його
    дружина Єлєна спробували втекти на вертольоті, але були затримані через кілька
    годин. Тим часом, протестувальники зайняли осередки державного радіо і
    телебачення та оголосили про падіння комунізму. У пам’ять про тих, хто віддав
    своє життя в ті дні у столиці та інших містах країни відбулися різні
    вшанувальні заходи. Парламент провів урочисте засідання з нагоди 27-ої річниці
    Антикомуністичної революції. У своєму зверненні до румунського народу з цієї
    нагоди президент Клаус Йоханніс зазначив, що ми повинні пам’ятати з глибокою
    повагою і вдячністю тих, хто віддав своє життя в грудні 1989 року і, хто зробив
    можливим досягнення ідеалу створення вільної та демократичної Румунії. Румунія
    стала єдиною країною колишнього комуністичного блоку, де зміна режиму сталася
    насильницьким шляхом, а комуністичні лідери були страчені.

  • Керівництво Парламенту Румунії

    Керівництво Парламенту Румунії








    Келін Попеску Терічану був переобраний на
    пост спікера Сенату Румунії (верхньої палати), а Лівіу Драгня очолив Палату
    депутатів (нижня палата). Лідери Альянсу лібералів і демократів
    (АЛДЕ) та, відповідно, Соціал-демократичної партії (СДП),
    які утворюють більшість у парламенті
    нового скликання були єдиними кандидатами на ці посади, а результат голосування за їх кандидатури підтверджує домінуючу позицію нової
    коаліції в обох палатах законодавчого органу. «За» переобрання Келіна Попеску
    Терічану спікером Сенату на другий термін проголосувало 87 сенаторів, «проти» -
    40.




    Його кандидатуру висунули Соціал-демократична
    партія й Альянс лібералів та демократів та підтримав Демократичний союз угорців
    Румунії (ДСУР). Келін Попеску Терічану закликав своїх колег сенаторів серйозно
    поставитися до своєї місії і діяти так, щоб парламент став сильною, а не
    декоративною установою та забезпечив захист прав і свобод громадян. Терічану
    також зазначив, що парламент повинен взяти на себе роль головного законодавця. Він
    зазначив, що парламент є «основним елементом ліберальної демократії» і сильний законодавчий
    орган може бути лише «корисним» для Румунії.




    У свою чергу Лівіу Драгня в своєму першому
    виступі з крісла спікера Палати депутатів закликав парламентаріїв, незалежно
    від їхнього політичного кольору, бути партнерами у впровадженні важливих для
    країни проектів. На його думку реформа конституційного законодавства та відновлення
    довіри громадян до нового парламенту повинні бути основними законодавчими пріоритетами.
    Зазначимо, що депутати більшістю голосів підтримали кандидатуру Лівіу Драгні на
    посаду голови Палати депутатів. «За» відповідне рішення проголосувало 216
    депутатів, «проти» – 101. При цьому треба зауважити, що його кандидатуру
    підтримали щонайменше шість народних обранців
    від опозиційних партій.




    Яким буде розклад сил у новому парламенті?
    Соціал-демократична партія, безперечний переможець на виборах 11 грудня, з 45%
    голосів, та її менший союзник Альянс лібералів та демократів – близько 6%,
    матимуть більшість, навіть якщо й не
    кваліфіковану, у парламенті восьмого скликання. Після виборів, шість політичних
    партій пройшли до парламенту. У даний час він має 465 членів, на 120 менше, ніж
    у попередньому законодавчому органі.

    Партії вже поділили між собою
    спеціалізовані комітети. Соціал-демократи очолять більшість із них як у Палаті депутатів,
    так і в Сенаті. У нижній палаті
    парламенту соціал-демократи очолять 10 комітетів, в тому числі з
    правової політики, з питань бюджету, оборони, з трудового права та охорони здоров’я. Націонал-ліберальна
    партія, друга
    за підтримкою виборців політична сила, очолить чотири комітети. Союз «Рятуйте
    Румунію» та АЛДЕ отримали по два, а Демократичний союз угорців Румунії і Партія «Народний
    рух» – по одному. У Сенаті соціал-демократи мають 11 комітетів, а ліберали -
    п’ять.

  • Початок роботи парламенту нового скликання

    Початок роботи парламенту нового скликання










    Після офіційного оголошення результатів чергових парламентських виборів від 11-го грудня парламент нового скликання готується приступити до роботи. У понеділок майбутні депутати і сенатори почали проходження формальностей для офіційного
    вступу на посаду у верхній чи нижній палатах
    законодавчого органу Румунії.

    Глава держави Клаус Йоханніс скликав першу сесію
    нового законодавчого органу на вівторок, з тим, щоб протягом наступних двох днів провести новий
    раунд консультацій з парламентськими партіями довкола призначення нового прем’єр-міністра.
    Згідно з Конституцією, кандидатуру на пост прем’єра «після
    консультацій з парламентськими фракціями» висуває президент.




    Хто стане новим прем’єр-міністром країни поки
    залишається невідомим, проте з кожним днем стає все більш очевидним, що ним буде
    виразник лівого політичного крила, з огляду на незаперечну перемогу на виборах
    лівої Соціал-демократичної партії, яка набрала 45% голосів і вже домовилася з
    правоцентристським Альянсом лібералів і демократів, що здобув 6% голосів, про
    створення простої більшості в законодавчому органі.




    Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня розповів про позицію
    СДП в питанні кандидатури на пост глави уряду в перспективі консультацій з президентом:
    «Ми не йдемо на переговори. Коли ми визначимося з кандидатом, це означатиме, що
    ця кандидатура була остаточно встановлена враховуючи загальний урядовий та парламентський
    контекст, з тим, щоб втілити у життя програму уряду.»




    Після виборів політичні баталії між лівими і
    правими політичними силами не вщухають, а навпаки… Про що свідчать останні заяви т.в.о. лідера
    правоцентристської Націонал-ліберальної партії Ралуки Туркан, яка зазначила, що
    виступатиме за визнання недійсним депутатського мандату Лівіу Драгні. Націонал-ліберальна
    партія, яка 11 грудня набрала всього 20% голосів виборців, посилається на
    положення Регламенту Палати депутатів, згідно з яким не може стати депутатом
    особа, яка має судимість за вчинення злочину проти виборчих прав громадян.






    Ліберали, які погрожують зверненням до
    Конституційного суду, таким чином хочуть скористатися суперечливим епізодом політичної
    кар’єри Лівіу Драгні, який був засуджений до двох років умовно за спробу
    підтасувати результати голосування на референдумі в 2012 році щодо імпічменту колишньому
    президенту Траяну Бесеску. Політичні аналітики
    вважають, що ця судимість висить каменем на шиї Драгні, позбавивши його шансів
    стати прем’єр-міністром.




    Іншим неприємним для Лівіу Драгні
    моментом стала спроба лібералів вирвати із рук соціал-демократів Альянс
    лібералів та демократів з тим, щоб втілити в життя майже неймовірний сценарій створення
    більшості за участі всіх правих політичних сили, в тому числі Демократичного союзу
    угорців Румунії та фракції національних меншин, у разі успішної реалізації
    якого, соціал-демократи опинилися б в опозиції.

  • Результати і союзи після місцевих виборів

    Результати і союзи після місцевих виборів




    Поствиборна електоральна карта Румунії
    яскріє переважно двома кольорами. Дві найбільші політичні сили – Соціал-демократична партія (СДП) та
    Націонал-ліберальна партія (НЛП), набравши понад 30% голосів на місцевих
    виборах у неділю, зберегли більшість в органах місцевого самоврядування в
    регіонах свого традиційного впливу: соціал-демократи – на півдні і сході, а ліберали – на
    заході і північному сході. Тепер вони знають на які редути можуть
    розраховувати на парламентських виборах, які пройдуть восени. До тих пір вони
    мають розділити між собою місця в органах місцевого самоврядування і, передусім
    керівництво 41 повітової ради, чиї голови не були обрані громадянами, а будуть
    призначені з-поміж членів повітових рад.




    Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня не
    приховав свого задоволення після перемоги і пообіцяв залишатися вірним старим
    альянсам, утвореним у минулому з Національним союзом За прогрес Румунії та
    Альянсом лібералів та демократів (АЛДЕ) – меншими політичними силами, які
    входили до складу колишнього уряду на чолі з соціал-демократом Віктором Понтою:
    У 14 повітах Румунії СДП має більшість і може дати голів повітових рад. У
    інших 11-ох повітах можемо створити більшість з АЛДЕ, а в ще двох повітах – з
    Національним союзом За прогрес Румунії та з АЛДЕ. Соціал-демократична партія
    здобула перемогу в 19-ох повітових центрах і має більше мерських крісел ніж до
    виборів.     Лівіу Драгня додав, що його партія не виключає можливості проведення
    переговорів з лібералами і навіть з
    популістською партією колишнього глави держави Траяна Бесеску.




    З 32%, тобто всього на 5% менше від
    соціал-демократів, ліберали зберегли позицію другої політичної сили в країні, а
    співголова партії Васіле Блага привітав себе за досягнення НЛП, найкраще за
    весь посткомуністичний період. Васіле
    Блага: Нам, як бачите, вдалося
    відновити праве політичне крило, хоча було нелегко. У найближчі тижні, після
    відпустки, ми зосередимося на цьому питанні, спростовуючи всі прогнози тих, хто
    не вірив в цю політичну конструкцію, або навіть намагався перешкодити її створенню.




    Однак лібералам буде дуже
    важко перетравити те, що оглядачі називають виборчим провалом в Бухаресті.
    Столиця становить приблизно одну десяту національного виборчого організму і
    має, за словами соціологів найскладніших і найвимогливіших виборців, більшість
    із них правої орієнтації. Понад дві третини з них, однак, не голосували в
    неділю, а більшість тих, хто зробив свій вибір віддала соціал-демократам як
    генеральну мерію, так мерські крісла шести столичних районів.




    Більше того,
    Націонал-ліберальна партія посіла третє місце, на великій відстані від Союзу
    Рятуйте Бухарест, неурядової організації, перетвореної на партію. Її лідер
    Нікушор Дан прагне тепер, щоб до парламентських виборів, його партія набула
    національного розмаху: У Румунії є
    ціла категорія громадян, яка усвідомлює нездатність політичного класу, бачить
    широко розповсюджену корупцію в органах державного управління Румунії і очікує
    альтернативи.     Нікушор Дан сказав, що не створюватиме політичних союзів з
    жодною партією, а представники Союзу Рятуйте Бухарест голосуватимуть в міський
    раді Бухареста в залежності від представлених проектів.

  • Корнеліу Копосу, емблематична особистість

    Корнеліу Копосу, емблематична особистість

    Коли політичний клас в Бухаресті повністю дискредитований, коли десятки тисяч демонстрантів вийшли цього місяця на вулиці скандуючи Всі партії – одне сміття, майже неймовірно, що румуни могли знайти моральні орієнтири серед політиків.

    Хоча вкрай рідко, але такі емблематичні особистості існують. Корнеліу Копосу народився в 1914 році в сім’ї борців за права румунів Трансільванії, яка тоді знаходилась під австро-угорською окупацією. Він виріс і сформувався в об’єднаній, королівській та демократичній Румунії, після Першої світової війни.

    Випускник юридичного факультету, журналіст і спортсмен, він став довіреною людиною лідера Національно – селянської християнсько-демократичної партії (НСХДП), і колишнього прем’єр-міністра Юліу Маніу, справжнього демократа і завзятого противника як німецького нацизму, так і радянського більшовизму. Вірність Маніу та демократичним принципам зробили Копосу однією з улюблених мішеней Секурітатя – політичної поліції комуністичної диктатури, встановленої в Румунії після Другої світової війни, радянськими окупантами. Арештований в 1947 році, він просидів у в’язниці, як політичний в’язень, протягом 17 років.

    У 1964 році, комуністи звільнили політв’язнів, переконані, що вони зміцнили режим, і намагаючись прикрасити імідж як в очах румунів, так і Заходу. Копосу залишився, однак, під постійним контролем органів безпеки. Після антикомуністичної революції 1989 року, поряд з його однодумцями та дуже молодими антикомуністами, він відновив партію Юліу Маніу. У безпосередній атмосфері посткомуністичних часів, коли сприймається лідером революції, лідер лівих Іон Ілієску був практично обраний президентом на перших вільних виборах. НСХДП потрапила під удари анти-румунських сил, шахтарів, корумпованого режиму, бандитизму та захоплення влади будь-якими засобами », – нагадав у ході вшанування Корнеліу Копосу один з його знайомих.

    Християнсько-демократичний лідер залишається вірним своєму кредо: прихильник королівства, антикомуніст, прозахідний та промоутер возз’єднання Молдови з Румунією. Він говорив, – пригадав один з його шанувальників – що патріотизм це любов до батьківщини, готовність віддати за неї життя. Непохитний у своїх переконаннях, Копосу очолив НСХДП і був лідером опозиції, яка об’єдналась у Демократичну конвенцію, поки після раку легенів, помер, 11 листопада 1995. Величезна колективна емоція викликана його смертю призвела Демократичну конвенцію, через рік, до перемоги на парламентських виборах. Корнеліу Копосу не дожив до цього виборчого тріумфу, але він уже став, як писала тодішня преса, моральним президентом Румунії.

  • Нове керівництво для СДП

    Нове керівництво для СДП

    Соціал-демократична партія, головна партія правлячої коаліції в Румунії, має, з 18 жовтня, нове керівництво, чиє «передчасне народження» було прискорено відставкою, влітку, колишнього лідера, прем’єр-міністра Віктора Понти. Обраний 97% із понад тих 530.000 членів партії, новий лідер Лівіу Драгня був затверджений на цій посаді, у неділю, на позачерговому зїзді. 4000 делегатів обрали, водночас, виконавчого голову і 14 заступників, одним словом нову команду, яка допомагатиме Лівіу Драгні. Що думає новий лідер про свою команду? На мій погляд, вони можуть мати тільки три мети, а саме у такому порядку: Румунія, добробут людей та модернізація партії. Особиста кар’єра кожного мусить перейти в інший, далекий план.



    Валеріу Згоня, спікер Палати депутатів, який був обраний виконавчим лідером СДП, пропонує новий напрямок для політичного проекту партії: адаптуватися до поточних реалій та очікувань суспільства; бути в першій лінії зміни способу вести політику в Румунії; нарешті, бути порядними, чесними та відповідальними – орієнтири нових громадських політик соціал-демократів. Валеріу Згоня: Ми хочемо показати, що ми є єдиною партією в змозі створити суспільство, в якому люди мають рівні можливості. Те, що ми єдина партія, яка поєднує економічний розвиток із соціальною інтеграцією. Що ми думаємо про солідарність, рівність та соціальну справедливість. І що тільки ми дотримуємося слова.



    Після антикомуністичної революції, СДП була 15 років при урядуванні і 10 років дала країні Президента. На думку ліберальної опозиції, колись партнера соціал-демократів при урядуванні, “соціал-демократи розтратили шанси румунів жити у відкритому, конкурентоспроможному, справедливому суспільстві. Крім того, за словами першого заступника НЛП Кетеліна Предою, на даний момент, Уряд на чолі з Віктором Понтою, якого судять за корупційні злочини, не є діючим: Віктор Понта втратив підтримку партії і втратив контроль в уряді. Адміністрація не працює. Прем’єр-міністра Румунії ніде в цивілізованому світі не приймають. Все це тому, що у середині СДП ведеться боротьба за владу. Це справжнє обличчя і справжня сучасність СДП. Якщо Драгня хоче дати шанс модернізації СДП, то він повинен саме таки завтра відмовитися у наданні політичної підтримки уряду Віктора Понти, а післязавтра вийти, як він, так і Понта, з політики.



    Комунізм є фундаментом, на якому була побудована Соціал-демократична партія – вважає опозиційна НЛП. Зустрінувшись навіть у залі, у центрі Бухареста, в якому під час комуністичної диктатури, проходили пленуми КПР, правляча в Румунії СДП хоче заперечити, тепер, своїми діями, те, що вона вважає манією політичних опонентів.