Tag: ПАРЄ

  • 12 жовтня 2017 року

    УРЯД – Національний виконавчий комітет Соціал-демократичної партії, основної політичної сили урядової коаліції в Румунії, сьогодні обговорює ініціативу прем’єр-міністра Міхая Тудосеп про перестановку в
    складі уряду. На цьому ж засіданні мають бути прояснені взаємовідносини між
    урядом та партією. Прем’єр-міністр обговорив питання перестановки як з
    президентом Клаусом Йоханнісом, так і з лідером соціал-демократів Лівіу Драгня.
    ЗМІ пишуть, що мова йде про відставку віце-прем’єр-міністра та міністр
    регіонального розвитку Свіль Шайде і міністра європейських фондів Ровану
    Плумп, яким було пред’явлено звинувачення у корупції. В аналогічній ситуації
    перебуває й міністр по зв’язках з парламентом Віорел Іліє, член Альянсу
    лібералів та демократів, з яким соціал-демократи утворюють правлячу більшість.
    Оглядачі не виключають також можливість заміни ще кількох міністрів, які
    останнім часом перебувають під шквалом
    критики.




    НАЦМЕНШИНИ – Парламентська асамблея Ради Європи сьогодні, на прохання румунської делегації, провела термінові дебати на тему
    суперечливого українського закону про освіту. У прийнятій за підсумками дебатів
    резолюції, яку підтримали 82 делегати, 11 висловилися проти, 17 утрималися,
    ПАРЄ висловлює стурбованість прийняттям Верховною Радою нового закону Про
    освіту без консультацій із представниками національних меншин. На думку
    делегатів, закон не забезпечує права нацменшин навчатися рідною мовою, а
    навпаки, значно скорочує їхні права. Парламентська асамблея Ради Європи також
    звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації
    Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту.
    Нагадаємо, що раніше міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його
    колеги з Будапешта, Софії та Афін підписали спільний лист главі МЗС України та
    керівникам низки європейських організацій з питань захисту нацменшин, в якому
    висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із прийняттям нового
    українського закону про освіту, румунський парламент одноголосно прийняв декларацію, в якій закликає сусідню державу
    переглянути цей нормативно-правовий акт, а Президент Клаус Йоханніс відклав на
    невизначений термін запланований на жовтень візит в Україну.




    АВТОПРОМ – Президент Клаус Йоханніс та прем’єр-міністр Міхай Тудосе сьогодні взяли участь в офіційній церемонії запуску виробництва моделі Ford Ecosport на заводі Ford у Крайові (південна Румунія). Глава держави заявив, що своєю присутністю на цій події він хоче дати потужний сигнал підтримки румунській автопромисловості, яка стає все більш конкурентоспроможною і має кращу репутацію на європейському ринку. Після придбання заводу в місті Крайова у 2008 році американська компанія Ford інвестувала більше мільярда євро у виробничі потужності в Румунії. На заводі працюють понад 2800 осіб. Найбільшим виробником на румунському авторинку є Dacia Automobile, в місті Пітешть (південь), який з 1999 року належить французькій групі Renault. На цій компанії працюють понад 13500 осіб, а виторг складає понад 4,3 млрд. євро.




    ЄС-Р.МОЛДОВА – Європейський союз оголосив, що не надасть
    Республіці Молдова грошову допомогу на суму 28 млн євро, призначену для реформи в
    сфері правосуддя. Ця сума мала бути останнім траншем програми фінансування
    реформи, але Євросоюз вважає, що молдовський уряд не виконав необхідні для
    цього умови. Делегація Європейського Союзу в Кишиневі в поширеній заяві
    нагадує, що молдовська влада проявила недостатню прихильність до реформування,
    виділивши занадто мало коштів та персоналу, в результаті чого прогрес у
    реформуванні судової системи виявився недостатнім. Минулого тижня
    прем’єр-міністр Павел Філіп зазначив, що країна не отримає наступний транш
    фінансової допомоги на суму 100 млн євро, наданої Європейським Союзом. Він зізнався,
    що така позиція Брюсселя була викликана рішенням офіційного Кишинева змінити
    виборчу систему в перспективі парламентських виборів, що сприяє так званим
    великим партіям.




    СВЯТО – Іспанці сьогодні відзначають
    національний день в умовах, коли єдність країни перебуває під загрозою через
    напруженість у відносинах між сепаратистською владою Каталонії та центральним
    урядом в Мадриді. Прем’єр-міністр Маріано Рахой закликав каталонського
    регіонального лідера Карлеса Пучдемонта відмовитися від декларації про
    незалежність, якщо хоче уникнути призупинення місцевої автономії. Рахой
    звинуватив каталонський уряд у спричиненні з найбільшої кризи в історії
    іспанської демократії та в небезпечній атаки на Конституцію, єдність країни, на
    статус Каталонії та, що найгірше, на співжиття.

  • Закон України ”Про освіту” на порядку денному ПАРЄ

    Закон України ”Про освіту” на порядку денному ПАРЄ








    Новий закон про
    освіту, прийнятий в Україні цієї осені, що вважається більшістю експертів
    щонайменше недоречним, став темою обговорень у Страсбурзі. Термінові дебати
    довкола суперечливого нормативно-правового акту стануть, відповідно до порядку
    денного осінньої пленарної сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, однією
    центральних подій четверга.




    Дебати було
    запропоновано румунською делегацією та мотивовано занепокоєнням, викликаним
    різким обмеженням права осіб, які належать до національних меншин на навчання
    рідною мовою. Відповідно до закону, діти етнічних нацменшин зможуть навчатися
    рідною мовою лише в дитячому садку та початковій школі, після чого навчання
    відбуватиметься лише українською мовою.






    Колишній міністр
    закордонних справ, сенатор Тітус Корлецян, який очолює румунську делегацію і є
    віце-президентом ПАРЄ, розповів нашому кореспонденту в Страсбурзі, які
    очікування має від дебатів, що пройдуть 12 жовтня: Я сподіваюся, що це будуть
    чесні дебати, які призведуть до правильної реакції української влади з
    переформулювання цього закону, прийняття висновків експертів Венеціанської
    комісії щодо цього закону та внесення змін до закону, який різко обмежує права
    та захист національних меншин в Україні, в тому числі румунської.»




    Майже півмільйона
    етнічних румунів живуть у сусідній державі, більшість із них на східних
    румунських територіях, анексованих у 1940 році після ультиматуму колишнього
    Радянського Союзу, які Україна успадкувала в 1991 році як
    держава-правонаступниця. Аналітики кажуть, що, на тлі відкритого конфлікту з
    Москвою, дії української влади фактично спрямовані проти мільйонів етнічних
    росіян на сході та півдні України, а інші громади: румунська, угорська,
    болгарська, грецька, стали побічними жертвами.




    Минулого місяця
    міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його колеги з Будапешта,
    Софії та Афін підписали спільний лист главі МЗС України та
    керівникам низки європейських організацій з питань захисту нацменшин, в якому
    висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із прийняттям нового
    українського закону про освіту.




    Теж у вересні, в
    Бухаресті, румунські парламентарії продемонстрували незвичайну одностайність,
    прийнявши декларацію, в якій закликають сусідню державу переглянути нормативно-правовий
    акт. У документі зазначається, що румунські депутати та сенатори із
    занепокоєнням та максимальною увагою стежать за розвитком подій після прийняття
    закону і закликають до якнайшвидшого врегулювання ситуації, що утворилася,
    добросовісно, в дусі співпраці та з суворим дотриманням європейських стандартів в сфері захисту національних меншин.




    У свою
    чергу Президент Клаус Йоханніс після зустрічі зі своїм українським колегою в
    кулуарах Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку прийняв рішення відкласти на
    невизначений термін запланований на жовтень візит в Україну.

  • Румунській сенатор В.Бадя відстоює Україну в ПАРЄ

    Румунській сенатор В.Бадя відстоює Україну в ПАРЄ






    Румунський
    сенатор Віорел Бадя виступив за позбавлення повноважень російської делегації в
    Парламентській Асамблеї Ради Європи через агресію Росії в Україні, в тому числі через анексію Криму та невиконання
    мінських угод. Румунський політик виступив з таким закликом у середу, 24 червня, в рамках засідання ПАРЄ на цю
    тему.






    Віорел Бадя
    сказав, що збереження повноважень делегації Російської Федерації, навіть при
    розширенні санкцій (наприклад, позбавлення права голосу), рівнозначно схваленню
    порушення російською владою імперативних норм міжнародного права. Так само, за
    словами румунського сенатора, схід України та Крим ризикують поповнити список
    заморожених конфліктів на території колишнього Радянського Союзу, що може ще більше погіршити безпековий клімат в регіоні.




    У своєму виступі
    румунський політик наголосив на тому, що Придністров’я дедалі підпорядковане інтересам Російської Федерації в умовах незаконного перебування так званих
    російських миротворчих сил на території
    Республіки Молдова та небажання
    російської влади виконувати взяте на себе зобов’язання і рекомендації
    міжнародних організацій.




    «Скільки часу
    потрібно Росії, аби виконати взяті на себе зобов’язання щодо виведення
    своїх військ з Придністров’я? Скільки міжнародних організацій мають ще вимагати
    цього від Москви? Перший крок був зроблений недавно, але не Російською
    Федерацією, а українським парламентом, який денонсував угоду про транзит через
    територію України військових формувань Російської Федерації. Так зване
    «збереження миру» в Придністров’ї, чим Москва виправдовує розміщення своїх
    військ на цій території, рівнозначне продовженню російського контролю над цим
    регіоном, який є частиною держави, незалежність якої була визнана міжнародним
    співтовариством понад двадцять років тому», – зазначив Віорел Бадя.




    «Шановні колеги,
    я скажу своє категоричне «НІ!» збереженню повноважень делегації держави, яка намагається внести східну Україну і Крим на карту заморожених
    конфліктів, категоричне «НІ!» державі, яка забороняє в’їзд на свою територію члену ПАРЄ, і ще одне категоричне
    «НІ!» державі, в якій один із членів ПАРЄ став жертвою фізичного насильства», -
    сказав румунський сенатор Віорел Бадя присутнім на засіданні ПАРЄ.