Radio România Internațional

Tag: Пелеш

  • Курорт Сіная

    Курорт Сіная

    Сьогодні відвідаємо один з найстаріших курортів країни – Сіная, який став відомим у 19 столітті, коли тут був побудований замок Пелеш, літня резиденція  румунської королівської родини, і виберемо традиційну прогулянку Королівською стежкою. Флорін Бургі, гід з гірського туризму, провів нас через цей досвід:  “Сьогодні я хотів би трохи розповісти про Королівську стежку і про те, що ми можемо побачити на ній аж до скель Франца Йосифа, які знаходяться на найвищій точці. Це доступний маршрут, але не забуваймо, що куди б ми не йшли в горах, нам потрібно бути правильно екіпірованими, тобто взути туристичне взуття з жорсткою підошвою, щоб не посковзнутися. А якщо ми говоримо про осінньо-зимову погоду, то дійсно бажано бути більш обережними з тим спорядженням, яке у вас є. Є кілька варіантів: якщо ви приїжджаєте з курорту Сіная, то перед нашими очима маємо Королівську стежку, позначену синьою смугою, якою можна піднятися, якою ходив колись король Кароль I, і не тільки він. Ми можемо пройти частину шляху по асфальту, так званою «дорогою квоти», яка веде до 1400 метрів над рівнем моря, а звідти піднімаємося вгору через ліс, проходимо долиною річки Пелеш, бачимо річку, що протікає повз замок, а потім красивий, звивистий підйом, але маршрут прокладений, він був зроблений для короля, в кінці кінців. Над листям, що впало кілька тижнів тому, лежить сніг. Тому я також рекомендую для цього підйому спеціальні маленькі гетри, які одягаються поверх черевиків, щоб ви якомога менше ковзали».

     Від нашого гіда ми дізналися, що це не довгий маршрут, але його тривалість залежить, зокрема, від того, скільки фотографій ми захочемо зробити: «Це залежить від того, скільки фотографій ми робимо і скільки зупинок. На маршруті ще є «Скеля з дзвониками», у нас ще є Скелі Святої Анни і Грот Святої Анни, але я думаю, що години-півтори достатньо, щоб піднятися десь з висоти близько 900 метрів до висоти близько 1200. Якщо ви підніметесь на скелю Франца Йосифа, не пропустіть вид на долину річки Прахова, який відкривається звідти! Звідти ви зможете побачити весь курорт Сіная і гори Баюлуй через дорогу. Навіть якщо маркування не дуже добре, коли ви підніметеся на вершину, шукайте скелі Франца Йосипа, і варто залишитися там на кілька хвилин, щоб милуватися краєвидами. Зрештою, саме для цього ми піднімаємося нагору, щоб насолодитися краєвидами!» 

     

    Цієї зими на курорті Сіная ви можете насолодитися найкращим гірськолижним спортом в Румунії. Тут є 22-км гірськолижна територія зі схилами різного ступеня складності, включаючи схили для початківців, середнього та просунутого рівня, всі вони обладнані сучасними канатними дорогами і пропонують відмінні умови для катання на лижах, включаючи послуги прокату спорядження, лижні школи, бари та ресторани на станціях канатних доріг.

     

    Найбільш оригінальна, грандіозна і популярна королівська резиденція на курорті Сіная була побудована королем Каролем I між 1875 і 1883 роками. Замок Пелеш є символом міста Сіная, розташований всього в 123 кілометрах від Бухареста (столиці Румунії). Перший камінь до фундаменту замку було закладено 22 серпня 1875 року. Будівля була літньою резиденцією королів Румунії та була побудована за планами архітекторів Йоганнеса Шульца, Карола Бенеша та Карела Лімана, та декорована відомими декоратори Дж. Д. Гейманном з Гамбурга, Августом Бембе з Майнца та Бернхардом Людвігом з Відня. У 1883 році відбулася офіційне відкриття замку, якого король Кароль І розглядав як штаб-квартирою нової династії. У першому в Європі електрифікованому замку, що налічує 170 кімнат, можна побачити одну з найцінніших колекцій картин, зброї та рідкісних книг. Замок Пелеш є, не лише символом румунського королівства, а й мрією короля Кароля І-го, котрий вбачав у монархії нову долю сучасної Румунії у відповідності до європейських стандартів. З архітектурної та декоративної точок зору, замок Пелеш є одним з найважливіших та найбільш репрезентативних європейських пам’ятників історизму, що виникає у середині XIX століття і відзначається особливим ставленням до археології, артефактів та архітектонічних елементів минулого.

  • Вілла Шіпот на курорті Сіная

    Вілла Шіпот на курорті Сіная

    Позаду Вартівної стоїть затишна вілла, перший поверх якої виконаний у стилі німецького ренесансу, а другий – у стилі білого модерну. Це вілла Шіпот або «Будинок архітекторів», будівля, що відіграє особливу роль в історії Королівського домену Сіная.  Днями Вілла Шіпот, також відома як «Будинок архітекторів», що є частиною королівського домену Пелеш-Сіная, була знову відкрита після масштабних робіт з реставрації, реконструкції та валоризації, ініційованих Асоціацією королівської спадщини Пелеш, що дозволило повернути справжню архітектурну перлину в туристичний маршрут Румунії. Історична будівля слугувала студією та домівкою для архітектора Карела Лімана, а тепер має унікальний виставковий простір – «Галерею архітекторів Пелеша» – як центр тяжіння. 

    У галереї відбуватимуться тимчасові виставки живопису та графіки, а також архітектурні та ландшафтно-архітектурні заходи та майстер-класи. Відомі науковці та архітектори ознайомлять громадськість з історією королівського архітектурного бюро Пелеша та видатною роботою тих, хто долучився до створення цього символу румунської державності. За словами голови Асоціації королівської спадщини, професора доктора, архітектора Константіна Іоана, «вони зробили Пелеш не тільки архітектурною перлиною, але й найсучаснішою спорудою:  “Пелеш виглядає історичним, ностальгічним, а на момент побудови він був найсучаснішим замком у Європі. У ньому був ліфт, електрика, плюс світловий люк, який відкривався і працює досі. Отже, дещо в цьому дусі реставрації, але є також авангардні елементи в румунському дусі. У певний момент дійсно вражає те, що якщо хтось починає реставрацію, то люди одразу ж гуртуються навколо такого проєкту. У нас не було проблем зі спонсорами. Вони приходили, пропонували. Є багато волонтерів, які нам допомагали”.

    Будівля, де жили і працювали чотири архітектори маєтку Пелеш, була офіційно відкрита у формі, вірній оригіналу, з відреставрованою більшістю елементів, із сучасним оздобленням та інвентарем. Реставрація, що тривала понад рік і коштувала понад півмільйона євро, включала зміцнення дерев’яної конструкції, повне відновлення інсталяцій, реставрацію вітражів і перепланування набережної струмка Пелеш, а також багато інших складних робіт. Три рівні будівлі розділені на виставковий простір, який називається Галерея архітекторів, на першому поверсі, і чотири кімнати для туристів на кожному з наступних двох рівнів, тобто на другому поверсі і на горищі. У галереї будуть розміщені тимчасові виставки та інформація про історію будівлі, а також інтерактивний простір, присвячений Карелу Ліману, в якому також буде розміщена віртуальна панель, що забезпечить відвідувачам легкий доступ до інформації. Окрасою галереї є також серія вітражів з портретами чотирьох архітекторів: Карла Вільгельма Додерера (1825-1900), Карела Зденека Лімана (1860-1928), Андре Лекомта дю Нуї (1844-1914), Йоганнеса Шульца (1845-1920) та Альфреда Поппера (1860-1928). Вісім кімнат, частина з яких схожа на квартири, і два холи для туристів не є великими, але повністю обладнані. З будь-якого з них відкриваються вражаючі краєвиди. З одного боку – площа Економат і гори Баюлуй, з іншого – замок Пелеш, а спереду – замок Пелішор. Пергамент і вітражі всього будинку також були відреставровані. Свинцеві віконниці були реінтегровані в шибки і вмонтовані в оригінальні рами. Будівля розташована в долині потоку Пелеш і разом з під’їзною дорогою до замку Пелішор утворює західну частину Сінайського маєтку королівської родини, неподалік від Економату. 

    Таким чином, вілла Шіпот інтегрується в домен Пелеш, доповнюючи символ румунської державності, який, за словами директора Національного музею Пелеш, Нарциса Доріна Іона, несе на собі повний відбиток короля Кароля I і заслуговує на те, щоб бути запропонованим до списку об’єктів ЮНЕСКО:  “Весь королівський домен Сіная має свого засновника – короля Кароля І. У жовтні цього року виповнилося 110 років з дня його смерті. 10 жовтня цього року я взяв участь у сесії в Дюссельдорфському замку – Еггерхоф в Німеччині, де представив лекцію про короля Кароля I, засновника сучасної Румунії, згадуючи людину, яка правила королівством в нашій країні протягом 48 років, і людині, якій ми завдячуємо не тільки сучасною Румунією, але й цим дивом у королівському маєтку Сіная, маєтку, над яким король працював протягом 40 років і працював з пристрастю, я б сказав, що навіть більше, ніж з пристрастю, за допомогою групи дуже талановитих архітекторів. Замок, який ми бачимо сьогодні, значною мірою робота Карела Лімана, головного архітектора, цей замок є символом королівської влади і колискою румунської династії. Король майже щодня приходив до архітектурного офісу, де обговорював з архітекторами плани, і оскільки він не міг бачити їх точно в просторі, Ліман приходив з макетом, показуючи йому, що він готує для розширення замку, нові зали, дизайн інтер’єру, і з цієї співпраці народилося те диво, яке ви бачите тут, і яке, ми сподіваємося, одного дня стане культурною спадщиною ЮНЕСКО.”

    Вілла була спроектована у 1900 році Карелом Ліманом, головним архітектором королівської сім’ї того часу, для офісів команди, що працювала на великих королівських будівельних майданчиках на курорті Сіная. Ліман також жив тут до своєї смерті в 1929 році. На одній зі знакових фотографій того періоду він споглядає Домен з тераси вілли, яку добудували у 1908-1909 роках. Вілла Шіпот стала частиною долі чеського архітектора, який, приїхавши до румунських князівств, щоб взяти участь у створенні Королівського домену, залишився жити в країні, яка «усиновила» його, очоливши Королівське архітектурне бюро. 

    Будинок Архітекторів повернувся до короля Міхая І у 2011 році, після тривалого періоду експлуатації румунською державою, яка використовувала його як туристичну віллу, не вкладаючи значних інвестицій у реставрацію та утримання. У період, коли вілла була вилучена з королівської спадщини, оригінальні меблі були замінені на меблі, характерні для 70-80-х років, що суперечить архітектурній ідентичності будівлі, а інтер’єри погіршилися через непрофесійні ремонти, відсутність систем опалення, погану ізоляцію та сильне протікання даху. З часом вілла опинилася в аварійному стані і більше не могла бути відкритою для відвідувачів. Очікується, що тепер після реставрації віллу «Шіпот» щороку відвідуватимуть близько 50 000 туристів, а також студенти, які приїжджають до Пелеша в рамках програм семінарів, організованих престижними університетами країни.

  • Замок Кантакузіно на курорті Буштень

    Замок Кантакузіно на курорті Буштень

    Для тих, хто ще не побував на курорті Буштень, пропоную сьогодні ознайомитися із дуже красивою територією: районом Замора, звідки відкривається чудовий вид на долину річки Прахова і Карайманський хрест. Сьогодні зупинимося в замку Кантакузіно, архітектурному шедеврі, що височіє біля підніжжя гори Замора. Прекрасний краєвид ще більш прекрасний, тому що він доповнюється снігом і приємним сонячним світлом весняного березневого дня. Розслаблююча атмосфера на терасі замку дуже доречна. Те що ми дуже мало знали про нього кілька років тому, то це тому, що він був введений в туристичний обіг лише в 2010 році, після того, як був куплений групою інвесторів від онучки власника замку – Георге Грігоре Кантакузіно (1832-1913), колишнього прем’єр-міністра Румунії. З генеалогією цієї родини можна ознайомитися у вестибюлі замку, який веде до центрального та службового павільйонів.

    Хоча менш популярний, ніж Пелеш, замок Кантакузіно має таку ж прекрасну історію, як і колишня літня резиденція Кароля I на курорті Сіная. Будівля, з її унікальним оточенням та аристократичним шармом, є ідеальним місцем, звідки можна милуватися чудовим гірським курортом Буштень. Ви помітите, що між замком Кантакузіно та Пелешем є багато спільного не лише в архітектурі, розмірах маєтку та вражаючому внутрішньому дворику, але й в інтригуючих історіях цього місця, сповненого таємниць та легенд. Ще від самого відкриття у 2010 році, замок став місцем проведення важливих культурних заходів, концертів, фотосесій, презентацій колекцій, конференцій, та прийомів. У замку також є вишуканий ресторан з терасою, де можемо насолодитися кавою та найкрасивішою панорамою гір Бучедж.

    Перший камінь у фундамент замку було закладено у 1901 році на місці старої резиденції Кантакузінів, старого родинного котеджу. Плани будівництва належать архітектору Грігоре Черкезу, а казкова резиденція, побудована в неорумунському стилі з каменю та цегли, була завершена в 1911 році. Про Георге Грігоре Кантакузіно знаємо, що він був одним з найбагатших людей свого часу. Він був двічі мером румунської столиці і двічі прем’єр-міністром Румунії. Зі своїх колосальних статків побудував три палаци (два в Праховському повіті і один в Бухаресті, на бульварі Каля Вікторієй, де зараз знаходиться Національний музей імені Джордже Енеску). Його прозвали “Набабул”, оскільки в історії він запам’ятався легендою про його намір вимостити двір золотими монетами. Таким чином, його палац у Буштень перевершив би своєю величчю королівський замок Пелеш. На щастя, Набаб врешті-решт відмовився від цієї ідеї.

    Ви будете повністю зачаровані красою цього місця, як тільки ступите на територію палацу. Замок Кантакузіно має форму павільйону і оточений величезним парком. Внутрішні алеї приведуть вас до чудового гроту, через який ви зможете пройти під завісою води. Тут ви також побачите водоспади і фонтани, в яких водиться форель. Замок має центральну будівлю, що складається з підвалу, цокольного і першого поверху, з бетонним фундаментом, кам’яними стінами і черепичним дахом, службового павільйону, адміністративної вілли і каплиці. Неминуче архітектура наштовхне нас на думку про Бринковянський палац, який є ідеальним вираженням нео-румунського стилю завдяки лоджії та альтанці, які використовувалися для полювання на дичину. На фасаді замку написано: “Я, Георге Гр. Кантакузіно, з моєю дружиною Катериною, уродженою Баляну, побудували цей замок в пам’ять про наших предків і для притулку наших нащадків”.

    Двері, через які ми входимо, прикрашені вітражами, привезеними з Італії. Зачаровують не тільки вітражі, але й самі двері, вирізьблені з дуба, прикрашені рослинними мотивами та багато орнаментованими залізними виробами. В одному із залів можна побачити вітраж, на якому зображений родовий герб Кантакузіно. Під ним написано девіз “Quaenocentdocent”, фраза, яка в перекладі означає “хто страждав, той навчився” (варіант: “страждання виховує” або, більш зрозуміло, “що не ламає, те робить сильнішим”). Інтер’єри замку Кантакузіно так само добре облаштовані і відтворюють розкіш, якої так прагнув сам принц. Хоча оригінальних меблів сьогодні вже не знайти, любителі історії будуть у захваті від історичних пам’яток, скульптур, мозаїки і цінних колекцій.

    У залі для прийомів також зберігається унікальна для Румунії колекція геральдики, що представляє герби родів бояр споріднених із Кантакузінами, а також фриз з вотивними картинами, замовлений у Венеції. Атмосферу шляхетської резиденції підсилюють білокам’яні каміни, прикрашені поліхромною мозаїкою, а кілька фотографій нагадують про розкіш інтер’єрів минулих часів. На камінній стіні в Почесній залі – п’ять порожніх скринь, в яких також мали бути портрети Кантазузінів, але художник не мав їхніх фотографій, щоб розмалювати їх, і вони залишилися ненамальованими. Люстра в Почесній залі, або, як її ще називають, Бальній залі, є оригінальною, так само як і паркетна підлога.

    Після націоналізації комуністи покрили товстим шаром фарби настінних розписів, намальованих художниками, яких привезли аж з Венеції, і перетворили колишню літню резиденцію родини Кантакузіно на санаторій Міністерства внутрішніх справ, а оригінальні меблі були винесені із замку. В останні роки інвестори, які викупили маєток у спадкоємців Кантакузіно, поступово відновлюють його і повертають до списку туристичних визначних пам’яток долини річки Прахова. Хоча більшість настінних розписів відреставровано, у кількох залах, пофарбованих у зелений колір колишнього протитуберкульозного санаторію, що діяв у замку за часів комунізму, реставраторам вдалося повернути до життя чудові розписи, сповнені сильних мотивів і кольорів. Подекуди можна побачити невеликі фрагменти старих розписів. Однак Грігоре Кантакузіно не зміг довго насолоджуватися замком, померши через два роки після його відкриття.

  • Замок Пелеш – перлина румунської архітектури

    Замок Пелеш – перлина румунської архітектури

    Цієї осені виповнилося 140 років з дня урочистого відкриття замку Пелеш на курорті Сіная, літньої резиденції королів Румунії, розташованої за 44 км від Брашова і 122 км на північ від Бухареста. Побудований за бажанням короля Румунії Кароля I, Пелеш вважається однією з найбільш відвідуваних туристичних пам’яток в нашій країні, найважливішою історичною будівлею в Румунії, а також однією з найважливіших і найкрасивіших пам’яток в Європі, з огляду на її історичну та художню цінність. Замок Пелеш – це справжня галерея, де зустрічаються великі напрямки і течії в живописі, скульптурі та декоративному мистецтві, місце з багатою історією, яке приймало коронованих осіб і митців-візіонерів, яке було резиденцією творця сучасної Румунії, короля Кароля I, будучи вираженням прагнення утвердити і легітимізувати румунський народ серед сучасних націй Європи.

    10 травня 1866 року Кароль I, принц Гогенцоллерн-Зігмарінгенський, став правителем Румунії – і згодом був коронований королем 10 травня 1881 року, – розпочавши найдовше правління румунських держав – 48 років – період, протягом якого він домігся незалежності країни, завдяки чому його престиж надзвичайно зріс, він відновив економіку, наділив Румунію низкою інституцій, характерних для сучасної держави, і заснував династію. Одним з його найбільших досягнень було зведення замку Пелеш, який досі є однією з найбільш вражаючих історичних будівель на європейському континенті.

    Так, 5 серпня 1866 року князь Кароль у супроводі Димитрія Стурдзи, Кароля Давіли та інших радників вперше відвідав курорт Сіная, у травні 1869 року Кароль у супроводі брата Леопольда знову побував у цій місцевості, а в 1871 році разом з його дружиною Єлизаветою вперше приїхав на літо до Сінаї, проживаючи у Сінайському монастирі. На той час у свідомості князя міцно утвердилася ідея побудувати тут літню резиденцію. Але не тільки краса цього місця спонукала правителя побудувати там замок, но й маленька принцеса Марія, його єдина чотирьохрічна дитина, яка кілька разів повторювала, будучи хвора на скарлатин – “я хочу поїхати до Сінаї, напитися води з Пелеша”. У 1873 році Кароль I купив тут ділянку землі і того ж року доручив архітектору Вільгельму Додереру, професору Віденської політехніки, розробити плани нового замку.

    Правитель вирішив використовувати, наскільки це було можливо, матеріали, доступні в нашому регіоні, але мармур, необхідний для будівництва, довелося привезти з інших країв. 29 серпня 1875 року з великою помпою був закладений перший камінь у фундамент замку. Таким чином, замок Пелеш став першою будівлею в Румунії, фундамент якої був зроблений з бетону. Два пергаменти – з декларацією про наміри та акт про заснування замку Пелеш – були закладені в фундаменті замку, який був побудований за планами архітекторів Йоганнеса Шульца та Карела Лімана. До складу маєтку входили приміщення для прислуги, мисливський будиночок, стайні, колодязі з водогонами та парк. Для того, щоб замок простояв якомога довше, були використані найкращі методи будівництва, доступні на той час: фундаменти були побудовані на глибоких шарах бетону, захищені від тиску гори надзвичайно міцною кладкою.

    Війна за незалежність у 1877-78 роках, однак, перервала інтенсивну роботу в Пелеші, розпочату в 1875 році. Роботи були відновлені в інтенсивному темпі навесні 1879 року. 10 травня 1881 року Кароль I був коронований королем, і королівське подружжя переїхало до Мисливського павільйону (Фойшор), де роботи були вже завершені. Восени 1883 року замок та його господарські будівлі були завершені, а 7 жовтня відбулася офіційна інавгурація замку Пелеш як королівської резиденції. Після завершення будівництва замку роботи перейшли до благоустрою доріг і парку, платформу, на якій стояв замок, було збільшено, а від розширеної тераси починалися дороги і алеї. Замок мав дуже сучасне на той час обладнання, скляна стеля почесної зали була рухомою і приводилася в дію електричним двигуном, а з 1883 року в замку з’явилося центральне опалення – перша будівля такого типу в Європі. З моменту відкриття замок був обладнаний гідрантами, які працюють і донині.

    salonul-de-muzica-al-reginei-elisabeta-castelul-peles-foto-valentin-tigau.png

    Протягом багатьох років замок приймав у своїх стінах багатьох особистостей, письменників, музикантів, а також королів і королев, найважливішим з яких вважається візит імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа в 1896 році, який був дуже вражений красою і багатством будівлі. Варто також згадати, що 2 000 фігур, вирізьблених на панелях Почесної зали, були створені 140 митцями, які працювали протягом шести місяців, вдень і вночі, а витрати на будівництво, оздоблення та меблювання Почесної зали досягли в 1911 році 1,5 мільйона золотих леїв, в той час, коли золотий лей був еквівалентний 12 доларам США. Замок Пелеш зазнав кілька змін, постійно розширюючись, а нинішнього вигляду споруда набула лише в 1914 році, в рік смерті короля Кароля I. Вітражі замку Пелеш були придбані та встановлені між 1883 та 1914 роками, більшість з них були привезені зі Швейцарії та Німеччини і датуються 15 та 17 століттями. Замок також має сім терас, прикрашених кам’яними статуями, фонтанами та декоративними вазами з каррарського мармуру. Підрахунки, зроблені в той час, показали, що між 1875 і 1914 роками на весь маєток Пелеш було витрачено близько 16 мільйонів золотих леїв.

    У замку 160 кімнат, кілька внутрішніх входів і сходів, а центральна вежа має не менше 66 метрів заввишки. Окрім Пелеша, до складу маєтку входять й інші менші будівлі: Пелішор, Вартівня, Економат, Мисливський будинок Фойшор, Стайні, Електростанція та Вілла Шипот. У 1916-1918 роках у замку Пелеш мешкали генерал Макенсен та німецькі офіцери, які задовольнялися лише використанням замку, не дбаючи про нього, але й не змінюючи нічого, навіть адміністрацію чи персонал. Замок (і маєток) мали особливе значення для історії Румунії, тут у 1893 році народився майбутній король Кароль II (1930 – 1940), перший король династії, народжений на румунській землі і перший хрещений у православній релігії, потім, у липні 1921 року, у Фойшор, народився його син, майбутній король Міхай I, у липні 1931 року відбулося весілля принцеси Іляни, однієї з сестер Кароля II, а в 1933 році відбулися урочистості з нагоди півстолітнього ювілею Пелешського замку. До 1948 року будівля була резиденцією королівської сім’ї, потім був конфіскована комуністичним режимом і в 1953 році став музеєм.

    Цікаво, що Пелеш також приваблював подружжя Чаушеску, яке хотіло облаштувати в замку одну зі своїх протокольних резиденцій. У період з 1975 по 1990 рік Ніколає Чаушеску наказав закрити маєток для відвідувачів, єдиними особами, допущеними на територію маєтку, були обслуговуючий персонал, військові та співробітники служби безпеки, а вся територія була оголошена протокольною зоною. Тільки, знаючи, що сім’я Чаушеску мала звичку наказувати всілякі знесення і зміни, і беручи до уваги, що через вогкість і брак повітря балки будівлі атакував грибок, музеєзнавці налякали їх, сказавши, що всередині замку є грибок, який атакує дерев’яні елементи і є дуже шкідливим для людини. Обережні, Чаушеску провели в замку лише одну ніч, переночувавши у Фойшорі.

    У 1990 році Пелеш і Пелішор були відкриті для відвідувачів, а в 2006 році румунський уряд оголосив про повернення замку колишньому королю Румунії Міхаю I, де-факто, датою повернення замку королівській родині було 20 лютого 2007 року. Замок не був проданий румунській державі – на той час він оцінювався в 30 мільйонів євро – і залишається приватною власністю Королівського дому, але перебуває в управлінні Міністерства культури, яке залишило його в туристичному обігу. Натомість королівська родина має право на скромну річну орендну плату і право проводити тут кілька святкувань щороку. Після замку Бран, Пелеш є другим найбільш відвідуваним замком в країні, відвідувачі можуть насолодитися розширеним туром на першому та другому поверхах у супроводі багатомовних гідів.

  • Осінь у долині річки Прахова

    Осінь у долині річки Прахова




    Сьогодні ми ознайомимо вас з долиною
    річки Прахова, улюбленим місцем любителів гірського відпочинку. Цей
    район славиться не тільки своїми гірськими курортами, що є ідеальним місцям
    відпочинку в будь-яку пору року, а й численними пам’ятками історії, архітектури,
    природи та, невостаннє… виноградниками. Нашим сьогоднішнім гідом є Анда Попа,
    генеральний секретар Асоціації з питань сприяння розвитку туризму в повіті Прахова,
    яка розповість чому й восени варто відвідати долину річки Прахова.




    Анда Попа радить обов’язково
    зупинитися на курорті Сіная, який називають перлиною румунських Карпат. Він знаходиться приблизно в 120 км на північ від Бухареста у підніжжя гори Бучедж. «З
    огляду на те, що на міжнародному рівні ми просуваємо наш повіт під гаслом «Прахова – твій королівський відпочинок», я б почала із замку Пелеш. Він входить в
    десятку найгарніших замків світу за версією французької газети «Ле фігаро». Це
    колишня резиденція румунських королів XIX-XX століть. Там є професійні гіди та
    екскурсоводи, які вільно володіють англійською, французькою, російською та іншими
    мовами. Турист може обрати мову коли купує квиток. Замок можна відвідати
    протягом усього року, за винятком листопада, коли він закритий для прибирання.»




    У безпосередній близькості від знаменитого
    королівського замку Пелеш знаходиться замок Пелішор, побудований в архітектурному
    стилі Німецького Ренесансу. Схили його даху вкриті поливаною черепицею яскравих
    кольорів, а 70 його кімнат були повністю оформлені і в даний час містять як оригінальні предмети і твори, так і копії, що відтворюють атмосферу початку ХХ-го сторіччя. Потім у нашому
    списку – пам’ятник природи. «Ми рекомендуємо Сфінкс – енергетичний центр
    Карпатських гір. Багато туристів приходять сюди заради енергії, яку вони знаходять у
    горах Бучедж. Румунський Сфінкс має ту саму висоту, що й єгипетський – вісім
    метрів і нагадує знайдену в Італії статую Венери. Це природний пам’ятник без
    будь-якого втручання людини, що вже давно височіє там. Дістатися до нього можна
    з курортів Буштень або Сіная.»




    Анда Попа, генеральний секретар
    Асоціації з питань сприяння розвитку туризму в повіті Прахова, каже, що,
    прибувши на відпочинок в гори слід обов’язково піднятися на вершину Карайман,
    де знаходиться Хрест, зведений для увіковічування пам’яті Героїв наці та урочисто відкритий 14 вересня
    1928 року. «У 2014 році він був занесений до Книги рекордів Гіннеса. Це
    найвищий хрест у світі, зведений на висоті 2291 метр. Він має 28 метрів
    заввишки, а в гарну погоду є видимим з курорту Буштень. Звідти відкривається
    гарний вид на гірський хребет.»




    Фестиваль вина, який цього року відбувся
    наприкінці вересня, має вже понад 20-річну традицію. У долині Прахови можна скуштувати
    вино, яке вважається «послом» румунських вин – Фетяска Нягре (Чорна фетяска) та
    відвідати винні льохи і кілька тематичних музеїв по маршруту «Винний шлях», -
    каже Анда Попа. «Винний шлях можна пройти в будь-який період року. Ми
    запрошуємо туристів цієї осені, коли вони можуть скуштувати вино та муст, але й
    в червні, коли квітнуть виноградники, які мають незабутній запах. Я рекомендую
    обов’язково відвідати район Дялу Маре, який схожий на французький Бордо. Ми
    створили спеціальний маршрут для любителів вина або тих, хто хоче пізнати
    таємниці виноробства. У рамках цієї програми ми пропонуємо подорож до
    виноградників, винних льохів і показуємо як виготовляється вино. Туристи можуть
    дегустувати чотири, п’ять видів вина і обирають льох, який хочуть відвідати. Ми ознайомлюємо
    їх з історією румунського вина, з тим, як воно виготовлялося у минулому. Є винний льох,
    де можна побачити знаряддя, за допомогою яких виготовлялося вино у нашому регіоні.
    Програмою передбачено й відвідання особливого особняка, де туристи можуть також
    ознайомитися з історією цього краю. Загалом маршрут включає чимало місць, де
    туристи можуть зупинитися, побачити багато цікавого і провести гарний відпочинок.»




    Наступна і остання наша зупинка у долині річки Прахова – Соляна шахта Сленік. Розповідає Анда Попа, генеральний секретар Асоціації з питань сприяння розвитку
    туризму в повіті Прахова. «Це найбільша соляна шахта в Європі, площею понад 78 тис. квадратних метрів. Вона має 14 приміщень, деякі з них заввишки до 50 метрів. Шахту можна відвідати в будь-який період року, навіть коли на дворі погана погода. Вона знаходиться на відстані менш ніж 100 км від Бухареста, тому ми запрошуємо всіх, хто відвідує столицю і не обов’язково розміщений у долині Прахови. Ви також можете скуштувати традиційні місцеві продукти і страви. Поблизу, у районі долини річки Дофтана, туристи можуть скуштувати знамениту кашкавя. Це своєрідний сир, але з місцевою специфікою. У вересні тут
    відбувається навіть Фестиваль «Кашкавя», який цього року пройшов на початку місяця. Ми запрошуємо всіх скуштувати цей місцевий вид сиру та інші, такі як бринза де бурдуф, а також овечу пастрому, яку роблять в цю пору року, цуйку, нашу специфічну сливову горілку і, звісно, вино.»





    Багато корисної інформації ви
    знайдете на веб-сторінці visitprahova.ro, зокрема чому варто відвідати долину
    річки Прахова і, що можна побачити в цьому районі. Таким чином ви матимете всю
    необхідну інформацію, щоб зробити своє перебування у Праховському повіті
    максимально приємним.

  • Замок Пелеш

    Замок Пелеш

    Відзначення 150-ої річниці з моменту встановлення румунської монархії не могло обійти символ королівського будинку Румунії: Замок Пелеш в населеному пункті Сіная, яке, саме в результаті цієї обставини стане одним з найпопулярніших гірських курортів. Тут, новий правитель Румунії хотів побудувати справжню королівську резиденцію, такої якої не було в країні у рік його прибуття, 1866. Будівельні роботи почалися в 1873 році, наріжний камінь було закладено через два роки, а офіційне відкриття відбулося в 1883 році. Все таке, будівельні роботи продовжувалися і були завершені тільки в 1914 році.

    Від тоді і до сьогоднішнього дня, замок Пелеш є найбільш представницьким пам’ятником архітектури кінця ХІХ століття в Румунії, вважає Руксандра Белдіман – мистецтвознавець, автор книги Замок Пелеш. Вираз історіцистського явища німецького впливу. Але хто є авторами, будівельниками й архітекторами, які працювали протягом довгого часу, в замку Пелеш? Відповідає Руксандра Белдіман: На першому етапі, Вільгельм фон Додерер, професор у Відні, який раніше працював в Беїле Херкулане, а пізніше, його помічник Йоханнес Шульц, який залишається будувати Пелеш до 1881 року. На другому етапі, після 1895 року, роботи переймаються чеським архітектором Карелом Ліманом, який став також директором королівського архітектурного бюро. З оглядом на те, що політичну та соціальну модель, яку бажав затвердити Кароль І, була німецька модель, і його місце проживання повинно було нести цей відбиток. Він ніколи не бачив замок Пелеш як місце проживання та відпочинку, але особливо – як резиденція з політичним і символічним значенням. Вважав його колискою династії, що мало матеріалізуватися в 1893 році, після народження принца Карола, майбутнього короля Карола II, а потім, з народженням принца Міхая, в королівському замку Пелеш, що став місцем політичного рішення.

    До архітекторів Шульц та Ліман приєднався Еміль Андре Леконт дю Ноуї, архітектор, який працював при будівництві Княжої церкви в Куртя-де-Арджеш, а також різні митці і декоратори. Таким чином, сьогоднішній вигляд Пелеша є результатом змін, що відбулися 1894 року. Сам палац простягається на близько 3.400 квадратних метрів, має два поверхи і мансардний поверх, а інтер’єр є настільки ж захоплювальним – можливо, навіть більш захоплювальним ніж зовнішня архітектура. Мистецтвознавець Руксандра Белдіман пояснює: Що стосується стилістики, Пелеш є представницьким для того, що відбувається в Європі кінця XIX століття. Фасад є поєднанням німецького та італійського стилів: німецького нео-ренесансу, якщо говорити про дерев’яну структуру, вбудовану у верхній частині будівлі, а в нижній частині маємо італійський стиль архітектури. Усередині стилістична палітра є різноманітною. І тут бачимо елементи німецького неоренесансу, який був улюбленим архітектурним стилем короля Карола І, а й інших стилів: флорентійського неоренесансу, австрійського необароко, зали в османсько-мавританському стилі і, не в останнє, арт-нуво.

    Відвідуючи приміщення палацу Пелеш, ви, можливо, будете здивовані, виявивши твори художника Густава Клімта, інші ніж ті, які зробили його знаменитим. Руксанда Белдіман: Густав Клімт, разом з його братом Ернстом і однокурсниками, створили майстерню декорацій в 1879 році, у Відні. У той час, Клімт не був знаменитістю. Тільки 16 років по тому засіяла його зірка, так що при будівництві палацу Пелеш вони працювали як звичайні художники. Таким чином, в результаті нещасного випадку історії, Пелеш має цінну спадщину, тому що мистецтвознавці тепер починають переоцінювати роботи молодих років Клімта. Це нетиповий Клімт, тому що в палаці Пелеш він застосував те, що він навчився в школі, а саме класицизм. Я маю на увазі галерею предків короля Карола І і копії за картинами старих майстрів. Є також третій твір, найважливіший і найближчий до стилю арт-нуво. Це фриз, що декорує театральний зал: мюзи, маски і алегорії. Фриз, виконаний в 1884 р., має кілька елементів, які могли б понести нас думкою до стилю, який мав призначити пізніше Густава Клімта.

    Націоналізований в 1948 році, музей в період з 1953 по 1975 рр., замок Пелеш є сьогодні відкритим для публіки. При комунізмі, частина активів Пелеша була перенесена в інші музеї. Проте, ініціювавши масштабні реставраційні роботи в 1975 році, комуністичному режимі вдалося зберегти замок Пелеш. На даний момент, він належить законним власникам, нащадкам Карола I: Королівському будинку Румунії.