Tag: пенсіонери

  • Населення Румунії продовжує старіти

    Населення Румунії продовжує старіти

    На середину цього року населення Румунії становило 21 779 000 осіб, що на один відсотковий пункт менше, ніж 1 червня 2023 року. За даними Національного інституту статистики (НІС), явище демографічного старіння прискорилося, так що люди старше 65 років майже на мільйон перевищують сегмент молодого населення у віці до 14 років. Жіноче населення на півмільйона перевищує чоловіче, а середній вік на національному рівні наближається до 43 років.

    Це був би моментальний знімок. Але динаміка, попереджають експерти, постійно викликає занепокоєння. З часу перепису 2011 року і до останнього перепису 2021 року Румунія втратила близько мільйона жителів», – заявив півроку тому голова Національного інституту статистики Тудорел Андрей під час дебатів, організованих бухарестськими ЗМІ.

    Він вказує на помітне старіння населення за останні 30 років (в середньому приблизно на 7,7 років, але набагато більше для жінок) і на той факт, що в найближчі кілька років Румунія, швидше за все, приєднається до Нідерландів у боротьбі за сьоме місце за чисельністю населення в Європейському Союзі, перемістившись з шостого місця. Економіст Іонуц Думітру, колишній голова Фіскальної ради, попереджає, що «найгірше те, що це дуже різке скорочення в найближчі роки відбудеться в районі активного населення.

    Це дуже сильний шок, коли декретовані (діти, народжені між 1968-1990 роками, коли комуністичний режим забороняв аборти і не заохочував використання контрацептивів – ред.) виходять на пенсію, і ми бачимо, що в цей період прогнозується значне скорочення активного населення». Експерти також відзначають, що демографічна група 65 років і старше в Румунії є однією з найбільш швидкозростаючих в Європі, і ця тенденція, як очікується, збережеться.

    Наслідки старіння робочої сили стають очевидними, оскільки менша група робочої сили повинна утримувати більшу кількість пенсіонерів. Ця зміна має далекосяжні наслідки в різних секторах, від економіки до охорони здоров’я, створюючи ефект хвилі, який торкається кожного куточка румунського суспільства. Крім того, народжуваність у Румунії знижується протягом десятиліть, опускаючись нижче рівня відтворення, необхідного для підтримання стабільної чисельності населення.

    За останні 35 років цей показник скоротився майже вдвічі – з приблизно 60 живонароджених на тисячу жінок дітородного віку до 35. Багато молодих людей залишають країну в пошуках кращих економічних можливостей, і цей відтік посилює демографічний дисбаланс. Нарешті, коментатори звинувачують політичний фактор у неефективності: попри декларовані добрі наміри, жодному з урядів у Бухаресті, незалежно від їхніх ідеологічних переконань, не вдалося створити програми, здатні переконати зростаючу кількість румунів у діаспорі масово репатріюватися.

  • Cкорочення дефіциту державного бюджету

    Cкорочення дефіциту державного бюджету

    Загальний дефіцит консолідованого бюджету Румунії склав 4,2% ВВП за перші 11 місяців цього року порівняно з приблизно 3,4% вкінці жовтня. Порівняно з аналогічним періодом 2021 року, коли він становив 4,7% ВВП, у січні-листопаді дефіцит бюджету скоротився на 0,5 відсоткових пункти, повідомляє Мінфін. В абсолютному вираженні дефіцит становив 58,70 млрд леїв, тобто майже 12 млрд євро.

    Цільовий дефіцит на поточний рік становить 5,8% ВВП. На зміну доходів, уточнило Мінфін, в основному вплинули авансові неподаткові надходження, надходження від ПДВ і страхових внесків, додаткові надходження від енергетики та європейських фондів. Витрати загального консолідованого бюджету склали приблизно 475 мільярдів леїв, збільшившись більш ніж на 19 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

    Виражені у відсотках від валового внутрішнього продукту, витрати за 11 місяців 2022 року зафіксували зростання на 0,5 відсоткових пункти порівняно з аналогічним періодом 2021 року, досягнувши 34% ВВП. Витрати на персонал переважають у розділі, вони підскочивши більш ніж на 100 мільярдів леїв. З іншого боку, інфляція та невизначеність, породжена збройним конфліктом в Україні, зумовили збільшення процентних виплат за портфелем державного боргу.

    Витрати на соціальну допомогу також зросли приблизно на 18 відсотків, на що в основному вплинуло підвищення з 1 січня 2022 року пенсійного балу на 10% і мінімальної пенсії, а також надання фінансової допомоги пенсіонерам державної пенсійної системи з пенсіями меншими або рівними 1600 леїв. Витрати на проекти, що фінансуються за рахунок безповоротних зовнішніх фондів, включаючи субсидії Європейського Союзу, пов’язані з сільським господарством, були на 31% вищими порівняно з тими, що були здійснені за перші 11 місяців минулого року.

    Витрати на інвестиції, які включають витрати з капіталом, а також ті, що пов’язані з програмами розвитку, що фінансуються з внутрішніх і зовнішніх джерел, перевищили 56 мільярдів леїв, що на 27% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. На наступний рік державний бюджет Румунії базується на економічному зростанні в 2,8% і дефіциті в 4,4% валового внутрішнього продукту.

    Конструкція бюджету не базується на нових податках і побудована на інфляції у розмірі 9,6%. В бюжеті передбачені також суми для захисту вразливих верств населення. Доходи пенсіонерів зростуть на початку року за рахунок підвищення пенсійного балу на 12,5% та надання різних видів допомоги.

  • Готується бюджет на 2023 рік

    Готується бюджет на 2023 рік


    Ближче
    до середини грудня румуни дізнаються,
    як їм буде у 2023 році з фінансової точки
    зору. Уряд в Бухаресті
    хоче винести
    на публічне обговорення а
    потім
    прийняти державний бюджет на наступний
    рік. Він заснований на оцінці економічного
    зростання в 3% і орієнтований на дефіцит
    бюджету в 4,4%. У тому числі через війну
    в
    Україні,
    приріст бюджету
    міноборони
    буде найвищим з 1989 року – 2,5 відсотка.
    Однак підвищення також було передбачено
    для освіти, транспорту, сільського
    господарства чи охорони здоров’я.
    Держбюджет
    на
    2023
    рік
    є першим, побудованим на економічних і
    соціальних програмах, що дозволить
    кращий
    моніторинг витрат,
    рівня
    виконання, але й реального
    впливу
    на економіку, – повідомили в Уряді.




    Точніше,
    бюджет дозволить продовжувати інвестиції,
    в тому числі інвестиції
    з
    Національного
    плану відновлення та стійкості,
    управління дефіцитом бюджету та
    інфляцією, водночас визначаючи фінансові
    джерела для вже оголошених підвищень
    зарплат і пенсій. Прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке: «Можу вас запевнити, що до середини
    грудня, відповідно
    до встановленого графіку,
    у нас буде затверджений бюджет у
    Парламенті.
    Заходи
    включені
    в проект
    «Підтримка Румунії» триватимуть і
    наступного року. Ми також визначимо
    інші заходи, які зможемо
    вжити для незахищених категорій
    громадян».



    В
    інтерв’ю, міністр фінансів Адріан Кичу
    заявив, у
    свою чергу,
    що держбюджет
    створений на
    основі
    програм являє собою зміну як парадигми,
    так і підходу: «Якщо цього року ми
    побудуємо
    бюджет на наступний рік на
    основі
    програм, то наступного року, десь
    починаючи
    з вересня ми зможемо побачити
    й перші результати.
    Якщо
    програма
    буде успішною,
    то
    й результат буде позитивним.
    Негативну програму
    треба
    адаптувати, треба змінити.
    Це просто питання нормальності, тому
    що це не гроші міністра фінансів чи
    уряду Румунії, це гроші громадян».




    У
    перспективі затвердження проєкту державного
    бюджету,
    виконавча
    влада має прийняти ряд
    нормативних актів, у тому числі постанову,
    яка
    регулює на наступний рік, зокрема,
    заморожування чи підвищення зарплат і
    пенсій. Конкретно,
    нормативним актом буде
    передбачено
    підвищення посадових окладів у бюджетній
    сфері на 10% порівняно з груднем 2022 року,
    однак без перевищення тарифного плану.
    Натомість заробітні
    плати посадовців
    будуть збережені на
    рівні заробітніх
    плат з кінця
    цього року.




    Пенсійний
    бал буде
    підвищений
    на 12,5%. Пенсіонери з доходом менше 3000
    леїв (близько 600 євро) отримають допомогу
    двома траншами
    -
    у січні та жовтні. Особи з пенсіями до
    2000 лей (400 євро) отримають, також у двох
    етапах,
    додаткову допомогу для оплати рахунків
    за електроенергію, а
    мінімальна
    заробітна плата буде збільшена до 3000
    леїв.

  • Антирекорди серед пенсіонерів

    Антирекорди серед пенсіонерів

    За даними Мінпраці, наприкінці червня кількість румунських пенсіонерів у порівнянні з першим півріччям 2020 року зменшилася більш ніж на 61 тис. осіб. Більше того. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року цей показник у два з половиною рази вищий, будучи таким чином найбільшим зменшенням кількості пенсіонерів з 2013 року до сьогодні.

    Оскільки ми все ще переживаємо пандемію COVID-19, смерть – це перша думка щодо причин цих виходів із системи, як їх називають бюрократичною мовою, що підтверджує економічний аналітик Кетелін Гінерару: «Виходи із системи відбуваються природним шляхом або через те, що законні умови більше не виконуються. І тут я маю на увазі перш за все пенсії по інвалідності чи по хворобі, як їх ще називають у просторіччі. У цьому випадку пенсія не є постійною, тобто особа, яка тимчасово непрацездатна через нещасний випадок чи хворобу, не виходить на пенсію назавжди. Існують регулярні огляди, і людину потрібно регулярно перевіряти. Вони мають юридичний обов’язок з’явитися перед комісіями. Якщо буде виявлено, що умови більше не виконуються, і особа відновила свою працездатність, то вона обов’язково покидає пенсійну систему. Так що є і цей шлях виходу із системи.»

    Але якщо поглянути на загальну картину пенсійної системи, то ми також бачимо зменшення кількості записів у системі, тобто зниження відсотка виходу на пенсію за останні роки. Про причини цієї ситуації розповідає економічний аналітик Кетелін Гінерару: «Є, так би мовити, кон’юнктурна причина, але кількість пенсіонерів скорочується вже давно, приблизно з першого десятиліття цього століття, тому що відбулися деякі структурні зміни. Перш за все, почали проявлятися наслідки дії законів №19 і №263, які стосуються підвищення стандартного пенсійного віку з 2015 року. Отже, чоловіки виходять на пенсію у 65 років і цей вік виходу на пенсію збільшується для жінок, які відповідно до положень Закону №260, виходитимуть на пенсію у 63 роки до 2030 року. Крім того, як відомо, згідно з рішенням Конституційного суду, жінки можуть залишитися до 65 років на роботі, щоб досягти рівності з чоловіками, принаймні за бажанням. Отже, відбулося підвищення стандартного пенсійного віку, а це означає, що чоловіки та жінки більше часу проводять на ринку праці. Крім того, загострено умови виходу на пенсію за інвалідністю. Отже, окрім кон’юнктурного фактора, пов’язаного з пандемією, що призводить до надлишкової смертності серед людей похилого віку, існують структурні причини, пов’язані з реформою Державної пенсійної системи, яка набула чинності в цей період.»

    Однак, як і багато інших розвинених країн, Румунія, яка постраждала від демографічної кризи, що розвивається, має незбалансоване співвідношення між кількістю пенсіонерів і найманих працівників. Тому, на перший погляд, зменшення кількості пенсіонерів може здатися доброю новиною. Кетелін Гінерару: «Співвідношення між активними людьми та неактивними чи пенсіонерами в Румунії не дуже сприятливе. Але те, що кількість пенсіонерів дещо зменшується, є, так би мовити, обнадійливим фактом. У нас є проблема зі стійкістю цієї пенсійної системи, але дуже важливо наступне: ця тенденція триватиме недовго, тому що ми повільно наближаємося до горизонту 2030, а потім 2032 року. Особливо з 2032 року почнуть виходити на пенсію великі чи дуже численні покоління. Це ті, хто народилися наприкінці 60-х років, тому що тоді вони досягнуть стандартного пенсійного віку, близько 2032 року. Тоді ми побачимо велику кількість пенсіонерів, якщо умови, пов’язані зі стандартним пенсійним віком, будуть збережені.»

    Тому останнім часом знову обговорюється питання внесення змін до закону у сенсі продовження стажу внесків, тобто підвищення стандартного пенсійного віку. Проте ідея поступового підвищення пенсійного віку приблизно до 70 років наштовхується на досить сильний опір населення. Як бачить ситуацію економічний аналітик Кетелін Гінерару? «Ця ідея не дуже добре сприйнята ані в інших державах, ані у нас. Зрозуміло, що підвищення стандартного віку означає збільшення стажу внеску до 40 років роботи. Це дуже тривалий період в умовах, коли обставини на румунському ринку праці не є з найсприятливіших. Звичайно, багато хто думає про те, чи зможуть вони завершити період внеску. Тому і в чинному законодавстві, і в проєкті наступного закону є можливість купити період внеску. Це правда, що з часом поведінка може змінитися. Цілком можливо, що ці численні покоління, народжені в 60-70-х роках, думають інакше, ніж попередні покоління, тому що вони прийшли на ринок праці і розгортали діяльність в умовах вільного ринку.»

    Але поки що важко передбачити, яким буде варіант і поведінка поколінь, які досягли порогу виходу на пенсію. Також залишається побачити, які законодавчі зміни будуть прийняті та як вони вплинуть на уяву людей щодо пенсій.

  • Заходи щодо захисту пенсіонерів

    Заходи щодо захисту пенсіонерів

    Румунський уряд вирішив, у четвер, що пенсії до 872 леїв (195 євро) будуть звільнені від сплати внесків до фонду медичного страхування. Рішення буде застосовуватися до 500 тисяч пенсіонерів. Це відбувається в результаті підвищення індивідуального пенсійного коефіцієнту (пенсійного бала) та узгодження положень нового Податкового кодексу із Законом про охорону здоров’я.


    Речник виконавчого органу Дан Сучу пояснює: Йдеться про узгодження нового Податкового кодексу із Законом про реформи в галузі охорони здоров’я. Старе положення передбачало, що тільки пенсії нижчі 740 леїв (166 євро) звільняються від внесків на медичне страхування. Зараз новий граничний розмір становить 872 леї, внаслідок підвищення пенсійного бала. Цією зміною користуватимуться 508,000 пенсіонерів. Вони не платитимуть внески до фонду медичного страхування.

    До цих пір, майже два мільйони пенсіонерів були звільнені від сплати внесків до Національного фонду охорони здоров’я. У Румунії загальна кількість пенсіонерів перевищує п’ять мільйонів. Це з року в рік обтяжує державний бюджет навіть якщо розмір більшості пенсій не перевищує 1.000 леїв (224 євро). Ситуація здається серйозною: в деяких повітах, кількість пенсіонерів перевищує кількість працівників. Середня пенсія в Румунії є однією з найнижчих в Європі, на рівні майже 200 євро, тобто уп’ятеро менша, ніж у Франції, або в 20 разів – ніж в Люксембурзі. Це явище відбувається в умовах, коли, з технічного погляду, румунська система використовує велику частку індивідуальних пенсійних внесків.

    Економічні аналітики вважають, що однією з причин є занадто повільний перехід від державної пенсійної системи до приватної пенсійної системи, скорочення кількості працездатного населення, економічні кризи і зростання рівня безробіття. Не в останню чергу, вони вважають винуватими у цьому й політиків, які обіцяють нестійке зростання, а також корупцію в системі, на тлі гнучкого законодавства та певного менталітету комуністичного типу. Брак коштів і недіючі кредити для покриття платежів негативно впливають не тільки на пенсіонерів, що стають легкими жертвами заходів жорсткої економії, але і на загальний рівень життя населення.

    Таким чином, дебати про пенсійне забезпечення є звичайними; вони викликають сильні реакції в суспільстві, так як це мало місце останнім часом, коли парламентарії призначили
    для себе спеціальні пенсії,
    розраховані пропорційно до
    кількості мандатів
    у законодавчому органі. Подібні дебати, щодо чого має винести рішення і Конституційний суд, були викликані пропозицією про надання спеціальних пенсій місцевим обранцям. До їхніх лав належать і колишні партійні секретарі, які обіймали, у комуністичний період, аналогічні посади з тими, що обіймають нині теперішні місцеві обранці.