На середину цього року населення Румунії становило 21 779 000 осіб, що на один відсотковий пункт менше, ніж 1 червня 2023 року. За даними Національного інституту статистики (НІС), явище демографічного старіння прискорилося, так що люди старше 65 років майже на мільйон перевищують сегмент молодого населення у віці до 14 років. Жіноче населення на півмільйона перевищує чоловіче, а середній вік на національному рівні наближається до 43 років.
Це був би моментальний знімок. Але динаміка, попереджають експерти, постійно викликає занепокоєння. З часу перепису 2011 року і до останнього перепису 2021 року Румунія втратила близько мільйона жителів», – заявив півроку тому голова Національного інституту статистики Тудорел Андрей під час дебатів, організованих бухарестськими ЗМІ.
Він вказує на помітне старіння населення за останні 30 років (в середньому приблизно на 7,7 років, але набагато більше для жінок) і на той факт, що в найближчі кілька років Румунія, швидше за все, приєднається до Нідерландів у боротьбі за сьоме місце за чисельністю населення в Європейському Союзі, перемістившись з шостого місця. Економіст Іонуц Думітру, колишній голова Фіскальної ради, попереджає, що «найгірше те, що це дуже різке скорочення в найближчі роки відбудеться в районі активного населення.
Це дуже сильний шок, коли декретовані (діти, народжені між 1968-1990 роками, коли комуністичний режим забороняв аборти і не заохочував використання контрацептивів – ред.) виходять на пенсію, і ми бачимо, що в цей період прогнозується значне скорочення активного населення». Експерти також відзначають, що демографічна група 65 років і старше в Румунії є однією з найбільш швидкозростаючих в Європі, і ця тенденція, як очікується, збережеться.
Наслідки старіння робочої сили стають очевидними, оскільки менша група робочої сили повинна утримувати більшу кількість пенсіонерів. Ця зміна має далекосяжні наслідки в різних секторах, від економіки до охорони здоров’я, створюючи ефект хвилі, який торкається кожного куточка румунського суспільства. Крім того, народжуваність у Румунії знижується протягом десятиліть, опускаючись нижче рівня відтворення, необхідного для підтримання стабільної чисельності населення.
За останні 35 років цей показник скоротився майже вдвічі – з приблизно 60 живонароджених на тисячу жінок дітородного віку до 35. Багато молодих людей залишають країну в пошуках кращих економічних можливостей, і цей відтік посилює демографічний дисбаланс. Нарешті, коментатори звинувачують політичний фактор у неефективності: попри декларовані добрі наміри, жодному з урядів у Бухаресті, незалежно від їхніх ідеологічних переконань, не вдалося створити програми, здатні переконати зростаючу кількість румунів у діаспорі масово репатріюватися.
