Tag: пенсія

Приблизно 54% ​​європейців вважають, що вони залишаться активними на
ринку праці після виходу на пенсію, свідчить нещодавнє опитування, проведене важливим європейським
банком за участю респондентів з 15-ох країн, у тому числі 13 з Європи. На європейському рівні очікується,
що тільки одна чверть населення матиме той же рівень життя після виходу на пенсію. Як завжди,
Румунія має
ще більш песимістичні цифри. У нашому випадку 63% опитаних вважають, що їм доведеться
працювати після пенсійного віку для того, щоб оплатити свої податки, але щоб зрозуміти ці відсотки,
Мануела Стенкулеску,
соціолог Інституту досліджень якості життя, вважає, що ми повинні
виходити з того, що вони представляють думки і очікування. Це така думка, яка вписується в схему
відповідей на очікування щодо напрямку, в якому йде країна (хороший чи поганий) або рівня особистого щастя. І в цьому
відношенні румуни завжди були на останніх місцях в Європі, будучи песимістичними.

Крім того, опитування такого роду показують певну поведінку або ставлення, каже
Мануела Стенкулеску:«Румуни мають певний тип поведінки.
Тільки в останні роки вони почали – деякі з них – планувати на довгий строк. Наприклад: деякі планують
вихід на пенсію. Через
комуністичне
минуле, ми все ще думаємо,що «пенсія приходить», «очікуємо пенсію».Нібито віримо, що пенсія приходить сама. Натомість,
іноземець знає, що він
повинен турбуватися про свою власну пенсію.Крім того, за кордоном є багато інших
інструментів і фінансових можливостей, щоб думати і планувати свій вихід
на пенсію. Це свого роду поведінка, з якою західні громадяни привикають зі школи. У Румунії, таке не вчиш ні
вдома, ані в школі. Лише в останній
час, і тільки у
населення вище середнього рівня, як правило, є тенденція формувати цей тип поведінки через,
який починаєш планувати свій відпочинок, планувати гроші для навчання
дитини за кордоном. Такого не було раніше.»

Іншими словами, більшість румунів -
як і інші східноєвропейські громадяни, які зазнали комунізму – повинні розуміти,
що пенсійне планування також є відповідальністю за особисту долю. Цей тип поведінки,
успадкований
від комунізму, також спостерігається при вимірюванні рівня заощаджень. Тут слід
згадати і умови життя. Близько 69% румунів стверджують, що
вони не можуть заощадити через надто низькі доходи. Але крім бідності та
менталітету, існує також конкретна причина: пропозиція банківських та
фінансових установ взагалі, вважає Мануела Стенкулеску, посилаючись на реальні
причини низького рівня економії: «Ц високий рівень бідності. Багато людей не можуть заощаджувати, тому що вони нічого не мають.
По-друге, також не розвивається поведінка заощадження. Чому? Тому що немає
освіти в цьому напрямку. Проблемою країн, що вийшли з комунізму є відсутність фінансової освіти в школах.
По-третє, не існує різноманітних фінансових продуктів для заохочення економії,
оскільки в Румунії банки не пропонують такого різноманіття банківських або
фінансових продуктів, як це має місце в іншій Європі.»

Однак емпіричні уявлення та
очікування населення підтримуються, принаймні частково, конкретними даними. Ще
у 2009 році Світовий банк попередив, що дефіцит румунської пенсійної системи
перевищить 5% від ВВП до 2020 року, і ця
тенденція
зростатиме, після чого до
2050 року він скоротиться до 6,2% від ВВП. Дефіцит зумовлений старінням населення, а також
витратами на перехід частини внесків I-го рівня (державні пенсії, що
фінансуються з бюджету соціального забезпечення) до другого рівня (пенсії,
передбачені обов’язковими внесками приватних пенсійних фондів). У 2009 році дані прогнози були зроблені, а Румунія нещодавно реформувала свою
пенсійну систему, структуруючи її на трьох рівнях: 1-й рівень, тобто там, де обов’язково
збираються внески працівників, якими управляє
держава, другий рівень,
обов’язковий для осіб до 35 років та на вибір для вікової групи 35-45 років, де частковий внесок працівників
управляється приватно, і Третій Рівень, який є добровільною пенсійною схемою,
що управляється приватними компаніями.

Якщо на даний момент трохи більше 7
мільйонів румунів вносять внесок до другого рівня, то наприкінці 2016 року
близько 410 тисяч осіб пішли до третього рівня. Тому лише близько 400 000 румунів зрозуміли, що пенсійне планування
також залежить від індивідуального вибору. Або можливо лише
стільки румунів дозволили
собі вносити щомісячну суму на приватну пенсію. Отже, песимізм щодо
необхідності продовжувати працювати після виходу на пенсію пояснюється сучасним
рівнем життя, а також даними, які вже відомі громадській думці щодо скорочення
населення. Мануєла
Стенкулеску повертається
з деталями:«Великі
проблеми майбутнього виходу на пенсію походять з трьох джерел. Перша стосується
старіння населення. Ми переживаємо процес старіння. Це означає, що через 10-20
років, все більше людей будуть виходити на пенсію. Їх підтримуватиме молодь, якої буде все
менше. І вона повинна
буде підтримувати
багатьох пенсіонерів. І це буде чинити тиск на пенсійний фонд. Крім того, є два
дуже потужні джерела. Одним з них є неформальна економіка, яка все ще дуже
розвинена в Румунії. Це є, з одного боку, джерелом виживання, але, з іншого боку, у
довгостроковій перспективі буде інструментом, який вб’є нас. Ми працюємо
нелегально, і ми не реєструємо свої доходи, а це означає або дуже низькі пенсії або
ніяких пенсій. Третім
джерелом є також міжнародна міграція, яка працює таким чином: хтось працює за
кордоном без чітких правових форм, повертається до країни, де деякий час отримує гарантований мінімальний дохід або не отримує, а потім знову йде за
кордон. Тимчасово він має з чого жити, але не робить внески
для пенсії ні за кордоном, ані в Румунії. У майбутньому через старіння
населення та міграцію будуть дуже великі проблеми. Тому, можливо, в майбутньому в Румунії можна буде говорити також про бідність
пенсіонерів. У такому не надто віддаленому майбутньому, ймовірно, що пенсіонери стануть
основною категорією, яка піддається бідності.Поки що не є.Тепер діти та молодь досягли рівня
бідності, що неприпустимо для будь-якого сучасного суспільства.»

Можливо, якщо тепер було б розглянуто питання поліпшення майбутнього становища цих
молодих людей, і стійкість пенсійної системи може зрости, вважають експерти.

Румунські
депутати у середу прийняли новий закон про пенсійне забезпечення. Проект нового закону
підтримали 193 народних обранці, один
депутат проголосував проти, а 14 утрималися.

Відтепер для призначення пенсії за
віком необхідно мати не менше 15 років страхового стажу, а ті, хто має мінімум
десятирічний страховий стаж, отримуватимуть пенсію лише, якщо докуплять
необхідний страховий стаж, сплативши відповідні суми за п’ятирічний період до
Національного пенсійного фонду. Одним із нововведень є те, що відтепер особи з вадами, які не
здатні самостійно працювати в зв’язку зі станом здоров’я були включені, разом з незрячими, до категорії тих, хто має
право на пенсію, лише якщо мають не менше третини повного стажу. Водночас вони
мають право на одержання одночасно пенсії та інших доходів.

Законом надається
можливість жінкам, які мають мінімальний страховий стаж та народили щонайменше
трьох дітей вийти на пенсію на шість років раніше. Залишилося незмінним
положення, яке надає право перейти на 50% пенсії померлого чоловіка або дружини, чи обрати 25% пенсії
померлого, зберігаючи при цьому власну пенсію. До страхового стажу, що дає право на призначення
пенсії, зараховуватимуться й періоди навчання в аспірантурі та докторантурі, за умови отримання
диплому.

Ініціатор закону,
колишній міністр праці Олгуца Васілеску заявляє про поступове зростання пенсій до 2020 року та
гарантує, що після перерахунку жодна пенсія не зменшиться. У той же час з 2022
року індексація пенсій буде прив’язана до інфляції та валової середньої
заробітної плати. Олгуца Васілеску: «Ми скасували соціальні внески з усіх
пенсій, також скасували податок на пенсії у розмірі до 2 тис. леїв, а податок на
пенсії у розмірі понад 2 тис. леїв був зменшений з 16% до 10%. Отже, ще до
прийняття цього закону ми почали виправляти несправедливість.» І чинний міністр
праці Маріус Будей каже, що новий закон усуває несправедливість в нарахуванні пенсій
осіб з однаковими професією та страховим внеском, але які вийшли на пенсію в
різний час.

З протилежного боку, лідер фракції депутатів
опозиційної Націонал-ліберальної партії Ралука Туркан стверджує, що до закону
були навмисно внесені неконституційні положення, аби він не вступив в силу. «Ви
ввели положення, що є величезною дискримінацію, попри рішення Конституційного
Суду щодо мінімального страхового внеску людей з інвалідністю. Я маю на увазі
те що, якщо хтось із вас стане інвалідом, йому потрібен 15-річний страховий стаж.»

Опозиція
оголосила, що оскаржить в Конституційному Суді новий закон про пенсійне
забезпечення. У даний час в Румунії налічується понад п’ять мільйонів
пенсіонерів, що становить близько чверті від загальної чисельності населення
Румунії.

У
Парламенті було відзначено
Століття Великого об’єднання

Парламент
Румунії зібрався у середу на
урочистому засіданні, щоб відзначити виповнення 1 грудня, століття Великого Об’єднання, шляхом якого було створено румунську унітарну державу.
Президент Клаус Йоханніс сказав,
що через 100 років після реалізації національної єдності, політики, незалежно
від партії або доктрини повинні відповісти на запитання, якщо вони продовжують
обіцяти багато і давати мало, або якщо у них є мужність і відповідальність
закласти основи розвитку Румунії у другому столітті. Клаус Йоханніс також підкреслив, що румуни мають
великі надії на майбутнє країни та законні очікування від тих, хто їх керує. У свою чергу, прем’єр-міністр Віоріка
Денчіле звернулася до місцевого політичного класу із закликом до єдності. На
урочисте засідання Парламенту Румунії були запрошені взяти участь, зокрема,
колишні президенти Румунії Еміль
Константінеску і Траян Бесеску, члени уряду і глави дипломатичних місій в
Бухаресті. Отримали запрошення і голова Румунської академії, керівник
Національного банку, голова Національної асоціації ветеранів війни, Патріарх
Румунської Православної Церкви, а також представники римсько-католицької і
греко-католицької церков.

Румуни з усього світу
відзначили 1 грудня Національний День Румунії

Днями, в країні та за кордоном проходять військові, релігійні та культурні
заходи з нагоди Національного Дня Румунії та виповнення 100 років від створення румунської національної
держави шляхом об’єднання історичних румунських провінцій в єдину державу. Найбільший військовий парад після 1990 року пройшов у
Бухаресті попід Тріумфальну арку. Взяли участь понад 4000
військовослужбовців і фахівців,а також понад 200 одиниць військової техніки. В урочистому проходженні взяли участь також майже 500 військовослужбовців 22 країн-союзниць та партнерів. Військове проходження відбулося й в місті Альба-Юлія, в центрі країни, місто, де 1 грудня 1918
року реалізувалося Велике Об’єднання. У заході взяли участь 1600 військовослужбовців, 150 одиниць
військової техніки та 23 літаки. Місто Ясси було оголошене Парламентом,
історичною столицею Румунії,а місто Алба-Юлія – ​​столицею Великого Об’єднання, в знак морального визнання в
столітньому році, їх внесок в найбільш важливий проект країни
для румунів. Національний день Румунії відзначили військовослужбовці, які перебувають з
місіями закордоном а також представництва Інституту румунської
культури у співпраці із румунськими дипломатичними місіями, які
організували різні культурні заходи. У Європейському Парламенті була відкрита
виставка про румунів, які змінили світ. Ставши офіційним святом
після антикомуністичної революції 1989 року, день 1 Грудня знаменує
собою завершення наприкінці Першої світової війни в 1918 році, процесу
створення румунської національної унітарної держави, шляхом возз’єднання всіх
провінцій з мажоритарно румунським населенням зі складу багатонаціональних
сусідніх імперій.

Реакції на конфлікт в Азовському морі

Румунія готова до будь-якого сценарію розвитку подій в
російсько-українському конфлікті, – заявив у вівторок президент
Клаус Йоханніс, який закликав, однак, причетні сторони реагувати на ситуацію
спокійно. Раніше МЗС Румунії висловило свою глибоку стурбованість подіями в
Азовському морі і Керченській протоці, стверджуючи, що агресія та порушення
міжнародного права підривають безпеку всього регіону. У заяві румунського
зовнішньополітичного відомства зазначається, що Румунія повністю підтримує
територіальну цілісність та суверенітет України та її право використовувати
свої територіальні води. Захоплення українських суден, поранивши членів їх екіпажів є
серйозним загостренням ситуації та порушенням міжнародних норм, – заявив
Держсекретар США Майк Помпео. Він сказав, що США засуджують ці агресивні
дії Росії. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг закликав Росію закликав
Росію звільнити затриманих українських моряків і повернути Україні кораблі,
додавши, що немає жодного виправдання застосуванню сили проти українських
кораблів і моряків. Голова Європейської ради Дональд Туск вважає, що Росія
повинна повернути українські кораблі і моряків, які були затримані і закликав
Москву утриматися від будь-яких провокацій.

Офіційно стартував Культурний сезон Румунія-Франція

У присутності президентів Клауса Йоханніса і
Еммануеля Макрона в Парижі стартував Культурний сезон Румунія- Франція, в рамках якого до 14 липня 2019 року в обох країнах
буде організовано понад 400 заходів. Програмою Культурного сезону передбачено
проведення заходів у сфері культури, освіти, інновації, підприємництва,
гастрономії, туризму, спорту та співробітництва між місцевими органами
влади. Метою культурного
сезону є ознайомлення та зміцнення зв’язків між двома країнами. Президент Клаус
Йоханніс нагадав, що Румунія з 1 січня вперше головуватиме в Раді ЄС. Ми маємо
намір, щоби в цей період Румунія та Франція відзначили ті цінності, які лежать
в основі Європейського Союзу, через великий спільний культурний проект, – сказав
президент Румунії. У свою чергу, Президент Франції Еммануель Макрон сказав, що культурний
сезон має символічний характер, оскільки це перший раз коли Франція організовує
цей захід з країною-членою ЄС, враховуючи, те що, на його думку, культура є глибокий
зв’язок Європи. Два президенти підписали й політичну декларацію в рамках Стратегічного партнерства між двома державами. У приміщенні
Посольства Румунії в Парижі Клаус Йоханніс провів зустріч з представниками
румунської діаспори у Франції.

Cенат схвалив проект закону Про пенсії

Сенат у Бухаресті прийняв проект нового
пенсійного закону, розробленого лівою більшістю. Поступове збільшення пенсійного пункту протягом наступних трьох років,
скорочення пенсійного віку для так званої першої та другої робочої груп, а
період здобуття ступеня магістра та докторського ступеня будуть додаватися до
страхового стажу- є частиною положень нового закону. Мінімальний пенсійний вік
– 15 років.Поправка, підтримана Демократичним
союзом угорців Румунії та прийнята більшістю голосів, передбачає можливість,
але не обов’язок дострокового виходу на пенсію матерів з трьома та більше
дітьми. Опозиція критикувала законопроект, Націонал-ліберальна партія проголосувала
проти, а Союзу Рятуйте Румунію утримався від голосування. З іншого боку, сенатори влади повторили, що закон
відповідає вимогам репрезентативних об’єднань пенсіонерів та виправляє
нерівність у системі.Новий міністр праці Марюс Будий
запевнив, що всі передбачені в проекті збільшення є фінансово стійкими. Проект
буде направлений Палаті депутатів, який, стверджує більшість, буде прийнятий у
грудні.

Близько одного мільйона румунів мають по 10 тис. леїв
(близько 2145 євро) на рахунках обов’язкових приватних пенсій, але не знають
про їх існування. Принаймні це випливає з опитування громадської думки,
проведеного нещодавно Асоціацією з питань управління активами приватних
пенсійних фондів у Румунії. За даними дослідження через 11 років після запуску
цієї системи румуни демонструють досить високий рівень довіри до другого рівня
пенсійної системи, вони знають свої права та усвідомлюють, що їхній внесок є
важливим для розвитку національної економіки.

86% опитаних, віком від 20 до 55 років, у міській
місцевості, чули про Другий рівень – обов’язкову накопичувальну систему
державного пенсійного страхування, а з них лише 60% кажуть, що вони
сплачують до нього пенсійні внески. Дослідження також вказує на те, що, хоча
дві третини опитаних вважають, що якщо не буде вжито жодних заходів, то держава
матиме труднощі з виплатою пенсій наступним поколінням, більш ніж половина кажуть
про те, що у пенсійному віці вони покладаються насамперед на державну пенсію.

Президент румунської асоціації з питань управління
активами приватних пенсійних фондів Раду Кречун презентував головні висновки
опитування щодо другого обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи:
«71% румунів знають, що грошові внески до Другого рівня є їх власністю.
67% з них знають, що гроші другого рівня гарантуються законом і, нарешті, 71%
вважають, що другий рівень пенсійної системи має бути збережений. Майже мільйон
румунів мають принаймні 10 тис. леїв на своєму рахунку і вони про це не знають.
Думають, що у них менше, або навіть не знають, що мають гроші на рахунку
другого рівня пенсійної системи.»

Більше половини опитаних кажуть, що вони
вірять, що менеджери, які відповідають за управління активами пенсійних фондів, вигідно інвестують їх внески. Крім того, майже три чверті економічно активного
населення вважають за необхідне збереження другого обов’язкового накопичувального рівня пенсійної
системи. Навіть за цих
умов румуни мають на 17,8% менші суми на особистих рахунках другого рівня, ніж
вони могли мати, якби не було внесено зміни до законодавства, – звертає увагу
Асоціація з питань управління активами приватних пенсійних фондів у Румунії.

Зниження пояснюється тим, що з 1 січня 2016 року не був
збільшений до 6% розмір обов’язкового пенсійного внеску до другого рівня.
Наприкінці минулого року уряд вирішив зменшити з 5,1% до 3,75% розмір виплат до
другого рівня пенсійної системи, яким управляють приватні компанії. Другий накопичувальний рівень пенсійного забезпечення,
запущений у 2008 році, сягнув наприкінці вересня майже 10 млрд євро і понад 7
млн. учасників. У свою чергу, третій рівень – система недержавного
добровільного пенсійного забезпечення мав чистих активів 425 мільйонів євро та
465 тисяч платників. 90% активів двох пенсійних фондів інвестуються в економіку
Румунії.

Референдум
щодо підтримки традиційної сім’ї оголошено таким що не відбувся

21,1%
громадян з правом голосу, тобто трохи менше 4 млн. осіб взяли участь в
референдумі щодо внесення змін до Конституції Румунії, зокрема щодо обмеження
конституційного визначення сім’ї як вільний союз між чоловіком та жінкою, а не між
подружжям, як зараз. Згідно з остаточними даними Центрального виборчого бюро,
91,5% тих, хто взяв участь у дводенному плебісциті підтримали цю ініціативу.
Проте референдум визнали таким, що не відбувся, через низьку явку виборців:
всього близько 21%, тоді як законодавство вимагає участі більше 30% виборців.
Отже в результаті надзвичайно короткої, але досить брудної кампанії перед
референдумом, особливо в соціальних мережах, 80% виборців вирішили бойкотувати плебісцит.
Причини були різними, починаючи від нерозуміння цілей референдуму або
байдужості, до небажання відповісти позитивно на заклики уряду СДП-АЛДЕ або
мажоритарної Православної Церкви, яка виступала за уточнення конституційного
визначення сім’ї. Відповідна поправка до Конституції була прийнята в парламенті
і була заснована на громадянській ініціативі, ініціаторам якої вдалося зібрати
3 мільйони підписів. З огляду на те, що більшість звинуватила «першу скрипку»
керівної коаліції – Соціал-демократичну партію, її представники зараз
відхрещуються, стверджуючи, що партія, відповідно до закону, лише
проводила інформаційну кампанію. Лідер опозиційної Нацоінал-ліберальної партії
Людовік Орбан вважає, що навпаки, головну провину за провал референдуму несе
Влада, через відсутність справжньої
інформаційної кампанії, і все виглядало ніби керівні Соціал-демократична
партія та Альянс лібералів і демократів прагнуть зниження інтересу румунів до
цієї теми. Найбільше цьому результату зраділи представники Союзу «Рятуйте
Румунію», єдиної політичної сили, яка з самого початку виступила проти
референдуму. І асоціація MozaiQ, що виступає на захист прав сексуальних меншин,
каже, що низька явка свідчить про те, що люди відкидають прояви ненависті і спроби
розколоти суспільство та відмовилися узаконювати політичний акт, спрямований на
стигамтизацію і дискримінацію ЛГБТ-спільноти. Щойно після оголошення
результатів референдуму міністр європейських справ Віктор Негреску оголосив, що
в найближчі тижні на розгляд парламенту буде внесений законопроект про цивільне
партнерство. Цей проект буде завершений, після обговорення з представниками громадянського
суспільства і політичних партій, – розповів Негреску, на подив багатьох, про ці
переговори, інформація про які тільки зараз стала публічною.

Новий закон про пенсійне забезпечення

Уряд
Румунії у середу схвалив проект нового закону про державну пенсійну систему,
який найближчим часом буде направлений до парламенту. Міністр праці Лія Олгуца Васілеску
заявила, що жодна людина не отримає меншу пенсію після вступу закону в силу, уточнивши,
що не змінюється ані стандартний пенсійний вік, ані страховий стаж для виходу
на пенсію. Цей законопроект спрямований на збільшення пенсій та ліквідацію
нерівності в системі. Серед іншого, розмір пенсії визначатиметься тільки з
урахуванням внеску кожного працівника, а пенсіонери, які мають однаковий стаж
роботи, але вийшли на пенсію в різний час отримуватимуть однакові пенсії.
Майбутній закон запроваджуватиметься поетапно до 2021 року. Дія нового нормативно-правового
акту поширюватиметься на понад 5 мільйонів пенсіонерів. Теж на цьому тижні двоє
міністрів уряду Віоріки Денчіле потрапили у немилість парламентської опозиції,
але врешті решт обидва як міністр економіки, так і міністр культури зітхнули з
полегшенням після того як Палата депутатів відкинула ініційований їм опозицією
вотум недовіри. Опозиційні партії стверджують, що некомпетентність міністра
економіки та катастрофічні наслідки його діяльності ведуть Румунію до
банкрутства, а міністру культури закидають нездатність провести на належному
рівні підготовку до 1 грудня 2018 року, коли сповнюються 100 років від
створення Румунської унітарної держави.

У пошуку
нового керівника антикорупційного управління

Колегія
у справах прокурорів Вищої ради магістратури (ВРМ) не підтримала пропозицію
міністра юстиції Тудорела Тоадера щодо кандидатури Адіни Флорі на пост
головного прокурора Національної антикорупційної дирекції. Згода ВРМ має
дорадчий характер, а остаточне рішення має прийняти Президент Клаус Йоханніс.
Раніше міністр юстиції кілька разів сказав, що він запропонує кандидатуру Адіни
Флорі для затвердження президенту Румунії Клаусу Йоханнісу незалежно від
позиції ВРМ. Під час слухань Адіна Флоря заявила, що таємні протоколи, укладені Румунською службою інформації з іншими державними установами, які викликали
палку дискусію в суспільстві, вийшли за межі правового поля шляхом створення
спільних оперативних груп. Вона також сказала, що до повноважень
антикорупційного управляння входить розслідування корупційних злочинів на
середньому і високому рівнях, а не фактів перевищення службових повноважень,
які входять до компетенції прокуратур при Трибуналах. Адіна Флоря сказала, що крім
хороших речей, в діяльності антикорупційних прокурорів останніми роками
спостерігалося відхилення від принципів верховенства права. Посада головного
прокурора Національної антикорупційної дирекції стала вакантною після того, як
Конституційний суд зобов’язав Президента Румунії звільнити попереднього
керівника управління Лауру Кодруцу Кьовеші. З іншого боку, теж на цьому тижні
міністр Тудорел Тоадер повідомив, що уряд прийняв термінову постанову про
створення спеціального відділення з розслідування злочинів скоєних
магістратами, яке має перейняти до 23 жовтня всі відповідні справи, які зараз
розслідуються Національним антикорупційним управлінням.

Румунія
та МВФ

Міжнародний
валютний фонд переглянув прогноз розвитку Румунії у бік зниження, з 5,1%
ВВП навесні до 4%. Фонд очікує скорочення економіки країни в наступному році до
3,4%. Ці дані містяться в оновленому звіті МВФ «Перспективи розвитку світової
економіки», в якому прогнозує уповільнення зростання світової економіки. Тим
часом Національний інститут статистики на цьому тижні оголосив, що у вересні
інфляція в Румунії у річному вимірі знизилася до 5,03%, з 5,1% у серпні. На
початку серпня Національний банк Румунії переглянув прогноз інфляції на кінець
цього року до 3,5%.

Уряд Румунії розглянув у першому читанні проект
закону про внесення змін до Податкового кодексу, що містить низку заходів,
які він вважає корисними для ділового середовища, включаючи зниження з 16% до
10% податку на деякі категорії доходів. Кабінет міністрів також розглянув низку
постанов, які передбачають, серед іншого, підвищення валової мінімальної
заробітної плати та зменшення внесків до другого рівня пенсійної системи.

Міністр фінансів
Іонуц Міша представив податкові заходи, які вступлять в силу наступного року. Зниження податку на прибуток з 16% до 10%. Інший захід: скорочення
соціальних внесків та їх переведення до прав працівника. Внески зменшуються на
два відсоткові пункти. Внесок роботодавця також зменшується до 2,25% і покриває
соціальні ризики безробіття, нещасних випадків, лікарняні, заборгованість по
зарплатні.

У свою чергу міністр праці Ліа Олгуца
Васілеску заявила, що з 1 січня розмір валової мінімальної заробітної плати в
країні збільшиться до 1900 (більше 400 євро) леїв. В даний час більше мільйона
румунських працівників, тобто 20% працюючих, отримують мінімальну зарплату. Лія
Олгуца Васілеску також повідомила про збільшення розміру мінімальної пенсії та
допомоги по догляду за дитиною. Мінімальна допомога по догляду за дитиною збільшиться
з 1 січня 2018 року до 1250 леїв з 1233 леїв сьогодні, і не востаннє, але не
менш важливо, проект постанови передбачає збільшення мінімальної пенсії до 640
леїв, а пенсійного пункту до 1100 леїв з 1 липня 2018 року.»

Лія Олгуца Васілеску також зазначила, що розмір
відрахувань до другого рівня пенсійної системи зменшиться з 5,1% до 3,7%. З
початку року в уряді велися палкі дискусії довкола другого рівня пенсійної системи та ходили чутки про намір чинної влади його націоналізувати. Однак правляча Соціал-демократична партія постійно заперечувала такі наміри. Аналітики кажуть, що найбільше від цього постраждає
Бухарестська фондова біржа, оскільки буде менше коштів для придбання акцій.

З іншого боку, опитування, проведене минулого
місяця серед членів Ради іноземних інвесторів, показує, що думки інвесторів про
бізнес середовище в Румунії, особливо щодо законодавчої передбачуваності та
стабільності фіскальної системи, значно погіршилася. 90% опитаних кажуть, що
зміна законодавства впливає на їх бізнес-планування. 65% стверджують, що
податкове навантаження зросло, а три чверті вважають, що бізнес-середовище
останнім часом погіршилось, а останні рішення призвели до зниження довіри
компаній до дій влади. На думку Ради іноземних інвесторів влада повинна
розробити більш послідовну політику залучення прямих іноземних інвестицій та
уникати оголошення фінансових заходів, від яких потім відмовляється.

Укладення трудового договору стало, в останні роки, майже неможливим для багатьох румунів, особливо для людей старше 40-45 років, що становлять понад 28% румунських безробітних. Багато з них стикаються з безробіттям в період, коли можна було б очікувати, щоб досвід і навички здобуті протягом багатьох років були винагороджені. За даними Національного агентства з питань зайнятості, в кінці 2015 року, 56,56% безробітних в Румунії мали більше 40 років. З них більше половини були старше 50 років.

Більшість безробітних беруть до уваги професійну перепідготовку, тобто готуються до іншої професії, після того, як все своє життя працювали в іншій сфері. Це не гарантує їм увагу з боку роботодавців, які шукають робочу силу. У такій ситуації знаходиться Василь з міста П’ятра Н’ямц. Йому 50 років, і вже кілька років його ніхто не приймає на роботу: Минуло три роки відколи я став безробітним, шукаю роботу, але дуже важко знайти. Люди старше 50 років, дуже важко знаходять роботу. Якщо йдеш до підприємця він каже, що наймає тебе, подаєш своє резюме і чекаєш, але не отримуєш жодної відповіді. Натомість він приймає молодших. Після того, як допомога по безробіттю закінчилась, я пройшов курси перекваліфікації на бухгалтера, але на роботу тебе не приймають ні з цими курсами. Вони потребують кваліфікованих людей, а не таких, що вчаться на роботі.

Костянтин з Бухареста, йому 48 років, і навіть якщо пройшов курси перепідготовки, вони не допомогли йому влаштуватись на роботу: У 2010 році я став безробітним, і мені не було запропоновано жодну роботу, або перепідготовитись для іншої професії. Держава витрачає величезні суми грошей, тому що вони не підготовляють людину до роботи, яка шукається. Міністерство праці повинне працювати з державними установами. Вони дарма готують людей, якщо їх не можна розмістити на ринку праці. Вони ні до чого тебе не готують. Вони платять тобі допомогу по безробіттю і сталять річні візи. Замість того, щоб готувати людей, вони безпосередньо приймають з ринку. Якщо у тебе немає спеціальної підготовки, то шансів працювати досить мало.

Таким чином, ці люди стикаються з дискримінаційними ситуаціями, навіть якщо румунський закон забороняє дискримінацію за ознакою віку в сфері зайнятості. Антидискримінаційна коаліція допомагає, проте, виявити державні органи, яким ти можеш подати скаргу про несправедливість, з якою стикаєшся, каже Теодора Іон-Ротару, координатор Відділу комунікації в рамках Коаліції проти дискримінації: Правда, що одним з місць де дискримінація може бути більш очевидною, це на роботі. Люди похилого віку стикаються з такою дискримінацією, але ми Коаліція по боротьбі з дискримінацією, можемо допомогти їм безкоштовними онлайн юридичними консультаціями, на сайті anti-discriminare.ro. Ці люди можуть безпосередньо задати запитання експерту правознавцю про методи, які вони можуть використовувати, щоб продемонструвати ці випадки дискримінації за віковими критеріями. Можуть запитати, які докази повинні принести, якщо ситуація з якою стикаються дійсно дискримінаційна, і до яких установ можуть звернутися далі. Європейські дослідження показують, що Румунія є однією з країн, де дискримінація зустрічається частіше, ніж в інших європейських країнах. Натомість, сприйняття румунів про дискримінацію є нижчим. Румуни не сприймають дискримінацію належно, як інші іноземці, і навіть не знають всі свої права, щоб захистити себе, коли вони зустрічаються з нею. Це дуже важливо, щоб ті, хто стикається з дискримінацією повідомили владу. Антидискримінаційне законодавство охоплює в тому числі галузь праці, але, щоб реалізувати на практику ми закликаємо людей, які постраждали від дискримінації звернутися за допомогою до антидискримінаційної коаліції, йти далі до відповідних установ і домагатися своїх прав.

Щорічно Національне агентство зайнятості організовує програми ппрофесійної підготовки для забезпечення зростання і диверсифікації професійних навичок з метою забезпечення мобільності та реінтеграції на ринок праці. У 2016 році буде організовано 2 200 програм рофесійної підготовки для приблизно 42 000 людей, котрі користуються безкоштовними послугами для перепідготовки та вдосконалення. У минулому році, після імплементації активних заходів, що містяться в Програмі зайнятості робочої сили було найнято на роботу 107 904 людини у віці старше 45 років. Даніела Штірбу, голова Департаменту спілкування, що в рамках Національного агентства з питань зайнятості розповідає: У березні 2016 року на національному рівні розгортались 171 програма підготовки. Таким чином, 3252 людей беруть участь в безкоштовних курсах організованих Національним агентством зайнятості. Більшість програм підготовки, з найбільшими робочими місцями, готують працівників у сфері торгівлі (281 місць), кухарів, операторів введення, перевірки та обробки даних (190), водопровідників, перукарів, манікюрниць та офіціантів. Найбільше учасників, в березні, було в повітах Брашов (210 осіб), Бігор (177 осіб), Гунедоара і Муреш (168 кожен) і Ковасна (112 осіб). Для отримання додаткової інформації, бажаючі можуть звернутися до територіального Агентства зайнятості, де вони мають постійне місце проживання.

Керівники компаній, які приймають на роботу різні категорії безробітних отримають субсидії в цьому році від 500 до 750 леїв на місяць для кожного найнятого на роботу. В основному, за допомогою цих грантів наданих державою, роботодавці зможуть виплачувати частину зарплати працівникам, економлячи в бюджеті компанії. За перші вісім місяців минулого року в результаті реалізації заходів в рамках Програми зайнятості були найняті на роботу шляхом надання субсидій роботодавцям, 8 812 людей у віці старше 45 років, і 142 людей, які мають п’ять років до виходу на пенсію.