Tag: пенсії

  • 11 вересня 2024 року

    11 вересня 2024 року

    ДРОНИ – Румунії необхідно доповнити законодавство про здатність реагувати на проникнення ворожих або несанкціонованих безпілотних літальних апартів  в її повітряний простір. Таким є висновок сьогоднішньої зустрічі членів Комітету з питань оборони Сенату та представниками Міністерства оборони, – повідомила голова комітету Ніколета Паулюк. За її словами, вони обговорили необхідність термінового прийняття законопроектів, які б дозволили міноборони виконувати свої місії: «Немає ніякої небезпеки, що ми не зможемо виконувати свої місії, оскільки повітряний простір захищений, тому що ми є членом НАТО», – сказала Ніколета Паулюк. У суботу ввечері жителі південно-східних повітів Тулча і Констанца були попереджені про можливість падіння об’єктів з повітря. Пізніше військові виявили рештки російського безпілотника в безлюдній місцевості поблизу села Періправа. Міністерство оборони Румунії рішуче засудило російські атаки проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву. Своєю чергою, МЗС Румунії знову висловило рішучий протест проти чергового порушення повітряного простору Румунії і категорично закликало припинити повторні атаки на українське населення та цивільну інфраструктуру.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – Згідно з даними, опублікованими в середу Національним інститутом статистики, річна інфляція в Румунії знизилася до 5,1% у серпні 2024 року з 5,42% у липні. За цей період ціни на продукти харчування зросли на 4,25%, на непродовольчі товари – на 4,35%, а на послуги – на 8,60%. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець 2024 року до 4,4% з 4,9% раніше і очікує, що вона досягне 3,4% на кінець 2025 року, як повідомив у серпні голова НБР Муґур Ісереску.

     

    ВИБОРИ – Виборчий період президентських виборів в Румунії розпочнеться в четвер створенням Центрального виборчого бюро, згідно з календарем, затвердженим урядом Румунії. Члени ЦВБ будуть обрані шляхом жеребкування, а днем пізніше таємним голосуванням буде обраний його голова. Кандидатури на пост президента повинні бути подані не пізніше 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Громадяни Румунії, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, зможуть голосувати дистанційно, а термін подачі заявок спливає 24 вересня. Перший тур виборів на найвищу посаду в румунській державі відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Румуни також будуть покликані на виборчі дільниці 1 грудня, в Національний день Румунії, коли пройдуть і парламентські вибори.

     

    ЗАКОНОДАВСТВО – Сенат, верхня палата парламенту Румунії, прийняв законопроєкт про внесення змін до Кримінального кодексу, що передбачає однаковий правовий підхід до торгівлі людьми та сутенерства за допомогою примусу. Наразі сутенери в деяких випадках можуть уникнути відбування покарання за ґратами, якщо, наприклад, жертви скажуть, що їх не примушували займатися сексом за гроші. Ініціативу підтримали всі парламентські фракції. Для того, щоб ця поправка до Кримінального кодексу набула чинності, вона також має бути прийнята Палатою депутатів. З іншого боку, нещодавно було оновлено список психоактивних речовин, заборонених в Румунії, до списку наркотиків було додано 14 нових назв. 13 з них відносяться до категорії наркотиків високого ризику, а одна – до категорії середнього ризику.

     

    КІНО – 12-й Бухарестський фестиваль музичного кіно пройде з 14 по 22 вересня на площі Джордже Енеску в центрі румунської столиці. За словами організаторів, фестиваль перезапускається з новою концепцією і пропонує публіці вечори концертів у різних музичних стилях, від класичного репертуару до джазу, від кіномузики до поп-ф’южн, виводячи на авансцену сотні відомих виконавців та оркестрів. Захід організований мерією Бухареста через столичний культурний центр АRCUB, під егідою Днів Бухареста, що відзначають 565 років з часу першої документальної згадки про місто. Вхід на фестиваль буде вільним.

     

    НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у середу на церемонії нагородження медалістів Олімпійських та Паралімпійських ігор у Парижі, що дуже важливо, щоб спорт зайняв своє “належне місце” серед головних національних пріоритетів. Глава держави підкреслив, що медалі, завойовані румунськими спортсменами в Парижі, є символом відродження румунського спорту. Румунія завоювала загалом чотири золоті, чотири срібні та три бронзові медалі на Олімпійських та Паралімпійських іграх. На Паралімпійських іграх золоту медаль виграв 28-річний Флорін-Александру Болога у дзюдо для сліпих у ваговій категорії до 73 кг, а Камелія Чіріпана виграла бронзу в жіночому одиночному розряді з настільного тенісу. На Олімпійських іграх золото завоювали плавець Давід Попович на дистанції 200 метрів вільним стилем, веслярі Андрей Корня і Маріан Енакє в чоловічій двійці та жіночий екіпаж «вісім плюс» (Марія Магдалена Русу, Роксана Ангел, Анкуца Боднар, Марія Лехач, Адріана Адам, Амалія Береш, Йоана Вринчану, Сімона Радіш, Вікторія Штефанія Петряну). Срібло завоювали Анкуца Боднар та Сімона Радіш – академічне веслування: двійки (жінки), Йоана Вринчану та Роксана Ангел – академічне веслування: двійки (жінки), Джаніна ван Гронінген та Іонела Козьмюк – академічне веслування: двійки парні, легка вага (жінки) та важкоатлетка Міхаєла Валентина Камбей у ваговій категорії до 49 кг. Бронзу завоювали Давід Попович у плаванні на дистанції 100 метрів вільним стилем та гімнастка Ана Марія Бербосу у вільних вправах.

     

    ПРИВАТНІ ПЕНСІЇ – Сенат Румунії негласно прийняв законодавчу пропозицію, ініційовану групою депутатів від Союзу «За порятунок Румунії», яка передбачає щорічне прогресивне підвищення ставки внеску до другого рівня пенсійної системи. У пояснювальній записці до закону зазначається, що, починаючи з дати публікації закону в Офіційному віснику Румунії, ставка внеску до приватного пенсійного фонду щорічно збільшуватиметься на 1% з 1 січня кожного року, доки не досягне рівня у 10%. Пенсійну систему ІІ рівня слід розглядати як інвестицію, яка збільшує державні витрати в короткостроковій перспективі, але стане дешевшою в довгостроковій перспективі, – йдеться в пояснювальній записці, – і цей захід матиме значний позитивний вплив на рівень доходів населення, яке досягає пенсійного віку, полегшуючи навантаження на державу, яка стикатиметься з проблемою старіння населення. Законодавча пропозиція буде розглянута в останньому читанні Палатою депутатів.

     

    ЕНЕРГЕТИКА – Половина електроенергії, виробленої в Європейському Союзі цього року, була отримана з відновлюваних джерел, йдеться у звіті, опублікованому Європейською комісією в середу. Крім того, ЄС вдалося масово відмовитися від російського газу, а споживання газу в ЄС значно скоротилося завдяки заходам з підвищення ефективності, – додається у звіті. У той же час, запаси газу на наступну зиму були забезпечені до 1 листопада і зараз перевищують 90% спроможності газосховищ. Згідно з доповіддю ЄК, рівень заповнення шести румунських газосховищ становив майже 90% ще в серпні.

  • Парламентські пріоритети

    Парламентські пріоритети

    В Бухаресті, сенатори та депутати відновили свою діяльність у понеділок на осінній сесії. Вона є останньою в цьому скликанні парламенту, оскільки парламентські вибори заплановані на 1 грудня, в Національний день Румунії. Пріоритетом нової сесії є пропозиція підвищити неоподатковуваний поріг для пенсій до 3 000 леїв (600 євро) з нинішніх 2 000 леїв (400 євро). За словами Лучіана Ромашкану, прессекретаря Соціал-Демократичної партії, яка перебуває в урядовій коаліції з Націонал-ліберальною партією, законопроект про зміну порогу для оподаткування пенсій має бути прийнятий парламентом і підписаний президентом не пізніше, ніж через два тижні. Законопроект був поданий на розгляд Парламенту правлячою НЛП у 2022 році.

     

    Опозиція, однак, через націоналістичний Aльянс за об’єднання румунів, закликає внести зміни до пенсійного законодавства, щоб усунути деякі з нерівностей, на які скаржаться окремі категорії пенсіонерів. Зі свого боку, депутати від опозиційного Союзу “Рятуйте Румунію” оголосили, що вони вже подали відповідну законодавчу пропозицію. З іншого боку, румунські депутати хочуть обмежити рекламу азартних ігор і захистити дітей від жорстокого поводження. На порядку денному стоїть також план Румунії відправити ракетний комплекс «Патріот» до сусідньої України. Документ був ініційований міністерством оборони в червні, після рішення Верховної ради оборони країни.

    Голова Сенатського комітету з питань оборони Ніколета Паулюк, від НЛП, сказала, що цим пожертвуванням Румунія демонструє, що вона є постачальником безпеки в регіоні. Вона додала, що після цієї передачі не може бути й мови про те, що Румунія залишиться без захисту. «У нас є контракт на придбання семи систем, дві з них знаходяться в робочому стані, в тому сенсі, що у нас є людські ресурси для управління ними, ще дві знаходяться на озброєнні румунської армії, а інші три надійдуть до румунської армії», – зазначила голова Комітету з питань оборони Сенату.

    Цей законопроєкт уповноважує уряд Румунії вжити необхідних кроків для відновлення потенціалу наземних засобів протиповітряної оборони в рамках основної програми оснащення «Ракетного комплексу великої дальності класу “земля-повітря”» шляхом укладення з урядом Сполучених Штатів Америки державних контрактів типу «листи оферти та акцепту», спеціально призначених для Програми іноземних військових продажів, для придбання ракетного комплексу класу «земля-повітря» конфігурації PATRIOT 3+. Це включає, але не обмежується транспортними засобами, матеріалами, комплектуючими, обладнанням для технічного обслуговування, криптографічним та спеціальним режимним обладнанням. Водночас, Міністерство національної оборони уповноважене передбачити необхідні суми для сплати зборів та комісійних, пов’язаних з відновленням наземного потенціалу протиповітряної оборони.

  • 27 серпня 2024 року

    27 серпня 2024 року

    НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – Президентка Майя Санду у вівторок привітала громадян Республіки Молдова з 33-ю річницею проголошення Незалежності: «Молдова – наш дім і ми обираємо майбутнє в мирі та добробуті. Ми пишемо свою історію. З Днем Незалежності, Молдова!», – сказала Майя Санду. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія продовжить надавати Молдові стратегічну підтримку на всіх рівнях: «Вітаю громадян Республіки Молдова з Днем Незалежності! Ви є частиною великої європейської сім’ї, а продовження нинішніх зусиль зробить вступ до Європейського Союзу досяжною метою», – написав глава румунської держави на платформі X. Інші румунські високопосадовці привітали Молдову із Днем Незалежності та висловили свою підтримку. 27 серпня 1991 року десятки тисяч громадян зібралися на Великих національних зборах у центрі Кишинева, щоб закликати парламент проголосувати за незалежність. Того ж дня депутати першого скликання прийняли Декларацію про незалежність.

    ПЕНСІЇ – У Румунії податковий поріг для пенсій зросте з 2 000 леїв (400 євро) з 1 жовтня до 3 000 леїв (600 євро). Про це оголосила в понеділок увечері міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Вона сказала, що рішення було прийнято після аналізу, який вона провела разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. З 1 жовтня податок становитиме 10% від різниці, що перевищує 3 000 леїв. Заява міністерки праці з’явилася після того, як глава уряду оголосив, що звернувся до міністра фінансів з проханням вивчити можливість встановлення нового порогу для оподаткування пенсій, враховуючи, що після набуття чинності нового закону деякі з них перевищать нинішній поріг. Очікується, що Міністерство фінансів проведе необхідне моделювання, щоб переконатися, що пенсіонери не втратять право на соціальні купони на харчування в результаті перерахунку. Наразі пенсії до 2000 леїв не оподатковуються, але з суми, що перевищує цей поріг, стягується податок у розмірі 10%

    БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії рівень безробіття на кінець липня 2024 року становив 3,09%, що на 0,03 процентних пункти вище, ніж у попередньому місяці. Про це повідомило Національне агентство з питань зайнятості робочої сили. Кількість безробітних у сільській місцевості утричі перевищує кількість безробітних у містах. Найбільше безробітних зафіксовано серед осіб віком від 40 до 49 років, за ними йдуть люди старше 55 років. Неосвічені безробітні та безробітні з початковою освітою мають значну частку в загальній кількості зареєстрованих безробітних.

    ПОСУХА – Дві річки в повіті Арджеш (південна Румунія) повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни обмежено водопостачання, а в кількох сотнях сіл, не підключених до централізованих систем, через посуху і тривалу спеку пересохли колодязі. Національна адміністрація водних ресурсів Румунії також зазначає, що в 42 з 120 секторів, за якими ведеться спостереження, потік Дунаю є нижчим за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді. На щастя для Чернаводської АЕС (південний схід), проблем з водопостачанням немає.

    ГІМНАСТИКА – Румунська гімнастка Сабріна Войня подала апеляцію до Верховного суду Швейцарії на рішення Спортивного арбітражного суду в Лозанні, який присудив її партнерці по команді Ані Бербосу бронзову медаль у вільних вправах на Олімпійських іграх в Парижі, – повідомила в понеділок увечері Федерація гімнастики Румунії. Спортивний арбітражний суд (CAS) вирішив, що бронзова медаль у вільних вправах на Олімпіаді в Парижі повинна дістатися гімнастці Ані Марії Бербосу, після того, як Федерація гімнастики Румунії та Румунський олімпійський і спортивний комітет подали відповідне клопотання. Після цього рішення, румунській гімнастці повернули бронзову медаль у вільних вправах, в той час як Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Апеляція, подана Федерацією гімнастики Румунії та Сабріною Войнею була відхилена. 5 серпня Ана Бербосу була оголошена на кілька секунд бронзовою призеркою у вільних вправах у фіналі змагання, але американка Джордан Чілес оскаржила рішення суддів. Після розгляду судді підвищили американці бал на 0,1 і цього виявилось достатньо, аби вона посіла третє місце. Сабріна Войня також оскаржила свою оцінку, але її скаргу було відхилено. Після рішення Спортивного арбітражного суду Ана Марія Бербосу стала 3-ю, Сабріна Войня – 4-ю, а американка Джордан Чілес – 5-ю.

    СПЕКА – Румунські метеорологи оголосили у вівторок попередження про жовтий рівень небезпеки у зв’язку з нестабільною погодою, дійсне до ранку середи на половині території країни. У центрі, в горах, східних і південних районах очікуються зливи, грози і пориви вітру до 60 км/год. Місцями будуть грози та град, кількість опадів перевищуватиме 15 – 25 літрів на квадратний метр, а в окремих районах – до 40 літрів на квадратний метр. З іншого боку, сьогодні спека утримується лише у південних та західних областях, де було дуже спекотно, з високим рівнем теплового дискомфорту. Максимальні температури, як правило, коливалися від 27 і 35 градусів тепла. У Бухаресті стовпчики термометрів піднялися до + 36.

  • Парламент Румунії ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік

    Парламент Румунії ухвалив проєкт державного бюджету на 2024 рік


    Правляча
    соціал-ліберальна коаліція нав’язала
    свою точку зору, і запропонований нею
    проєкт державного
    бюджету був
    прийнятий законодавчим органом. Три
    дні на пленарному засіданні точилися
    напружені дебати, які часто виходили
    за межі пристойності. Відповідальними
    за цирк були і залишаються представники
    Альянсу за об’єднання румунів,
    радикально-націоналістичної,
    популістсько-сувереністської партії,
    яку позапартійна преса та інші партії
    досі вважають виразником екстремістської
    течії. Зрештою, парламентарі АОР
    не брали
    участі в голосуванні, незадоволені
    тим, що їх
    поправки до проєкту
    бюджету не були прийняті.

    За
    словами ініціатора, виконавчої влади
    СДП – НЛП, бюджет побудований на
    економічному зростанні в 3,4%, дефіциті
    в 5%, орієнтований на інвестиції і
    базується на конкретному плані
    впорядкування бюджетних видатків
    і пакеті заходів
    щодо підвищення збору податків та
    ефективної боротьби з ухиленням від
    сплати податків. Це бюджет для румунів,
    заявив прем’єр-міністр соціал-демократ
    Марчел Чолаку після його прийняття: Це
    не бюджет для політиків, це бюджет для
    розвитку. Ми покриваємо інвестиції, як
    і цього року, вони вищі, ніж споживання,
    і останнє, але не менш важливе – податки
    в наступному році не зростуть.

    Прем’єр-міністр
    відкинув ідею про те, що бюджет був
    завищений. Він пообіцяв понад 80.000 нових
    робочих місць і підвищення зарплат у
    державному секторі на 5%. Крім того,
    виконавча влада виконає всі свої
    обіцянки, включаючи цифровізацію
    Національного агентства податкового управління,
    запевнив глава уряду.

    Опозиційний
    Союз За
    порятунок
    Румунії
    різко розкритикував
    проєкт державного
    бюджету,
    назвавши його
    нереалістичним
    і проголосував
    проти. Лідер
    СПР Кетелін
    Друле:
    Вже другий рік поспіль ви будуєте
    бюджет із завищеними доходами і заниженими
    витратами. Діра щонайменше в 40 мільярдів
    леїв (8 мільярдів євро -ред.),
    дефіцит бюджету в 130 мільярдів леїв -
    ось координати бюджету, який ви
    запропонували парламенту.

    Йому
    відповів ліберал, депутат Флорін Роман:
    Це чергова брехня. Говорили, що грошей
    на інвестиції не буде,
    а у нас
    на інвестиції виділено
    понад 7,1-7,2
    відсотка ВВП. У нас є Національна
    ліберальна програма Anghel Saligny.
    Другий рівень пенсійного
    забезпечення (в
    приватному управлінні – ред.) зростає,
    і його ніхто не чіпатиме.

    Кілька
    з тисяч поправок, поданих як правлячими
    коаліційними партіями,
    так і опозицією, також були прийняті і
    будуть профінансовані за рахунок
    перерозподілу коштів. Запропонований
    урядом бюджет на соціальне забезпечення
    був також
    ухвалений.
    Він передбачає, серед іншого, підвищення
    пенсій з 1 січня відповідно
    до рівня
    інфляції, тобто на 13,8%, і чергові
    підвищення пенсій на різні відсотки у
    вересні після перерахунку за новим
    пенсійним законодавством.

  • Новий пенсійний закон ухвалено депутатами

    Новий пенсійний закон ухвалено депутатами


    Після
    попереднього голосування в Сенаті,
    законопроект
    про державну пенсійну систему був
    прийнятий у понеділок Палатою депутатів
    у Бухаресті, яка є органом, що приймає
    рішення
    у цьому питанні.
    Того ж дня парламентарі
    в профільному комітеті Палати депутатів
    роз’яснили суперечливе положення, яке
    могло б призвести до зменшення певних
    пенсій після перерахунку за формулою,
    викладеною в новому законі. Вони також
    погодилися, що шахтарі, як і раніше,
    зможуть виходити на пенсію в 45 років.
    Водночас,
    додаткові
    бали будуть нараховуватися шахтарям,
    які працювали під землею, та людям, які
    займалися дослідженням та експлуатацією
    ядерної сировини.

    Новий
    закон передбачає, серед іншого, поступове
    вирівнювання пенсійного віку до 65 років
    для жінок і чоловіків, а також додаткові
    бали за період сплати внесків понад 25
    років. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку,
    лідер СДП, заявив, що новий пенсійний
    закон є справедливим і передбачуваним,
    узгодженим зі Світовим банком та
    Європейською комісією і є стабільним:
    «Пенсії в наступному році будуть
    підвищені двічі: спершу
    1
    січня на 13,8%,
    а потім після
    перерахунку.».

    Міністр
    праці Сімона Букура-Опреску заявила,
    що положення нового пенсійного
    закону
    відповідають принципу справедливості
    та внеску,
    в той час як опозиція висловила своє
    невдоволення прискореним темпом
    проведення дебатів і повним відхиленням
    поправок, внесених Союзом
    За порятунок Румунії, Альянсом
    за об’єднання
    румунів
    і Демократичним
    союзом угорців Румунії.
    Крім того, ці партії вважають, що
    підвищення пенсій, передбачене новим
    законом, не має реального фінансово-бюджетного
    забезпечення. Антоніо Андрущак, депутат від Альянсу
    за об’єднання
    румунів:
    «Як ми можемо вірити, що ці речі, навіть
    у тій формулі, яку ви запропонували,
    будуть виконані, коли ви ніколи не могли
    нам вказати
    набюджетне
    джерело?»

    У
    відповідь прем’єр запевнив, що фінансові
    ресурси для обіцяних підвищень будуть
    знайдені. Марчел
    Чолаку: «Румунія
    має 4
    мільйони 800 тисяч пенсіонерів. 80% мають
    менше 3000 леїв (приблизно 600 євро), 60% мають
    менше 2000 леїв (близько 400 євро). Румунська
    держава має забезпечити цей ресурс. Я
    твердо переконаний, що ми знайдемо повну
    суму, коли ухвалимо
    закон про державний
    бюджет».


    Опозиція також
    стверджує, що насправді нерівності в
    системі не усунуті, а користувачами
    будуть ті, хто має високі пенсії. Крістіан
    Зайдлер, депутат від
    Союзу
    За порятунок Румунії:
    «СПР
    хоче підвищення пенсій та справедливої
    пенсійної системи, але ми кажемо
    ні цій узаконеній брехні та
    бюджетному хаосу, який ви свідомо
    створюєте».

    З
    критикою також виступила позафракційний
    депутат Віолета Александру, колишній
    ліберальний міністр праці, яка стверджує,
    що законопроект породив хаос і страх,
    хоча він мав би бути найчіткішим з
    питань, обговорюваних правлячою коаліцією
    СДП-НЛП.
    На противагу цьому, соціал-демократ
    Маріус Будей, також колишній міністр
    праці, стверджує, що принципи, на яких
    ґрунтується новий закон, а саме
    справедливість, солідарність і повага
    до праці, повністю дотримані.

  • Триває реформа спецпенсій

    Триває реформа спецпенсій



    Останній тиждень
    чергової парламентської сесії був
    присвячений законопроектам з чутливих
    питань, які вже давно чекали на законодавче
    врегулювання. У понеділок, завдяки майже
    безпрецедентному зусиллю політичної
    волі, сенатори та депутати скасували
    спеціальні пенсії для
    народних обранців.
    Закон, яким румунські законодавці
    нарешті відмовляються від привілею,
    якого
    преса і громадська думка вважали
    аморальним, вже був
    підписаний
    президентом
    країни.

    У середу було ухвалено
    два інших чутливих закони: закон про
    заборону суміщення
    пенсій
    із заробітною
    платою у
    державному
    секторі та
    закон, спрямований на реформування
    спеціальних пенсій, які лише частково
    базуються на внесках під час активного
    періоду і призначені суддям
    і прокурорам,
    військовим, дипломатам, службовцям
    Парламенту,
    працівникам Рахункової палати та
    працівникам
    сектору авіації.
    У першому з
    цих двох законів, винятки
    від
    заборони на одночасне
    отримання
    пенсії та заробітної плати зазнали
    різкої критики, головним чином через
    те, що вони стосуються місцевих обранців
    і членів парламенту.


    Інші професійні
    категорії, на які не поширюється це
    правило, – це педкадри
    та спеціалізовані медичні працівники,
    няні,
    а також працівники Румунської академії,
    Національного банку, Управління з
    регулювання енергетики та Управління
    з регулювання зв’язку. Реформа спеціальних
    пенсій також отримала остаточний голос
    за. Однак проєкт,
    запропонований виконавчою владою,
    зазнав значних змін у порівнянні з
    початковою версією. В ухваленому варіанті
    соціал-ліберальна
    більшість фактично
    відтерміновує впровадження реформи на
    п’ять років і продовжує її дію до 2043
    року.


    Таким чином, до 2028 року
    прокурори, судді та військовослужбовці
    зможуть виходити на пенсію на тих самих
    умовах, що й раніше. Пенсійний вік буде
    поетапно підвищено з 60 до 65 років, а
    магістрати
    повинні будуть мати щонайменше 25 років
    професійного стажу, перш ніж зможуть
    вийти на пенсію. Пенсії, що перевищують
    середній чистий дохід в економіці,
    оподатковуватимуться, але не за ставкою
    30%, як планувалося спочатку, а лише за
    ставкою 15%. Всі ці положення були узгоджені
    з європейськими експертами, запевнив
    прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел
    Чолаку.


    Нагадаємо, що врегулювання
    системи
    спецпенсій є
    одним із пунктів Національного
    плану відновлення
    та стійкості. З опозиції, Союз
    За порятунок Румунії, який
    хотів
    би
    взагалі скасувати пенсії за вислугу
    років, проголосував
    проти проєкту,
    аргументуючи це тим, що після його
    прийняття, в Румунії, як і раніше,
    залишаться
    210 000 спеціальних пенсіонерів. ДСУР, який недавно втратив
    своє місце в урядовій
    коаліції,
    заявив,
    що пройде ще багато часу, перш ніж
    пенсійна
    система буде
    заснована на внесках.


    Навіть ця версія, з
    якої, на думку аналітиків, були ампутовані
    найрадикальніші положення, не подобається
    Вищій раді магістратури, яка
    розкритикувала
    внесені зміни та заявила,
    що Парламент
    проігнорував конституційні принципи
    та вжив заходів з непоправними наслідками
    щодо незалежності судової влади та
    статусу магістрату.

  • Дискусії довкола реформи спеціальних пенсій

    Дискусії довкола реформи спеціальних пенсій

    Протоколи, згідно з якими діє нинішній коаліційний уряд, передбачають, що менш ніж через місяць лідер соціал-демократів Марчел Чолаку займе місце лідера націонал-лібералів Ніколає Чуке на посаді прем’єр-міністра. І разом з цим він буде змушений взяти на себе вирішення гострого питання так званих спеціальних пенсій, які не відповідають принципу накопичувальних внесків і, котрі отримують в основному колишні парламентарі, дипломати, судді або працівники системи оборони, безпеки або громадського порядку.



    Проект реформи системи спеціальних пенсій може бути схвалений Парламентом до кінця поточної сесії, але питання його прийняття за процедурою взяття урядом відповідальності в парламенті все ще перебуває на стадії розгляду, – заявив Марчел Чолаку. Він додав, що перебуває в постійному діалозі з цього питання зі своїм колегою по партії міністром праці Маріусом Будеєм. Проблема, – зізнався майбутній прем’єр-міністр, – полягає в тому, що справа вже мала бути закрита, оскільки була включена до третього платіжного запиту на фінансування Національного плану відновлення та стійкості (НПВС) – програми, за допомогою якої Брюссель надає значні кошти, необхідні для фінансування частини інвестицій та реформ в Румунії. Наступного тижня Маріус Будей поїде до Брюсселя, щоб знову обговорити це питання з європейськими чиновниками.



    Між часом Світовий банк завершив аналіз щодо впливу нових заходів, запропонованих коаліцією, на спеціальні пенсії і, за повідомленнями ЗМІ, документ показує, що результат з точки зору скорочення бюджетних витрат буде незначним. Прогресивне оподаткування спеціальних пенсій до 15% принесе незначні результати, – Стверджують фахівці Світового банку. Те саме стосується й іншого заходу, який вилучив п’ять надбавок з бази для нарахування військових пенсій. Це призведе до зменшення розміру службової пенсії військових лише на два відсотки.



    Міністр оборони , соціал-демократ Ангел Тилвер знову заявив, що ніхто не повинен чіпати військові пенсії, оскільки вони не відносяться до спеціальних. За його словами, до армії потрібно залучати якомога більше молоді. Немає сенсу говорити про танки, ракети, корвети, фрегати, все те, що ми хочемо і будемо мати. Для їх використання потрібен висококваліфікований персонал, тому що в даний час румунська армія – це висококваліфікований персонал. Ось чому я наполягаю на тому, що приваблення до збройних сил, а також бажання залишитися в рядах збройних сил має заохочуватися шляхом забезпечення належного рівня життя і кар’єрної передбачуваності в цій сфері.


    Від опозиції, Союз «За порятунок Румунії» стверджує, що коаліційний уряд бреше, що хоче скасувати спеціальні пенсії і називає прем’єр-міністра Ніколая Чуке державним діячем з трьома краватками, який отримує зарплату, спеціальну пенсію як генерал в запасі, а в майбутньому і спеціальну пенсію як колишній парламентарій.

  • Спеціальні пенсії на порядку денному Сенату Румунії

    Спеціальні пенсії на порядку денному Сенату Румунії


    Що
    буде зі спеціальними пенсіями, які
    завдають чимало клопоту владі в Бухаресті,
    оскільки нинішня редакція закону не
    відповідає ані вимогам Європейської
    комісії, ані вимогам Світового банку?
    У Румунії існує кілька категорій таких
    пенсій, які не ґрунтуються на пенсійних
    внесках, зокрема, пенсії суддів, військових
    та дипломатів.


    В
    Європейському Союзі Швеція – єдина
    країна, де взагалі немає спеціальних
    пенсій. До кінця цього тижня Сенат має
    проголосувати за урядовий законопроєкт
    про реформу спеціальних пенсій. Якщо
    цей термін буде пропущено, документ
    буде прийнято за мовчазною згодою в
    Сенаті і скеровано до Палати депутатів.Законопроєкт
    Уряду спрямований на скорочення видатків
    на виплату пенсій та надбавок, що є
    важливим кроком, передбаченим Національним
    планом відновлення та стійкості (НПВС).

    Запропоновані
    зміни передбачають нарахування пенсій
    за вислугу років на основі стажу роботи
    за фахом, зменшення відсотка розрахунку
    по відношенню до заробленого доходу, а
    мінімальний період сплати внесків буде
    аналогічним тому, що застосовується в
    державній пенсійній системі.

    Жодна
    спеціальна пенсія не зможе перевищувати
    дохід, отриманий протягом активного
    періоду, (…) пенсії будуть розраховуватися
    на основі внесків, – йдеться у
    пояснювальній записці до законопроекту.
    Минулого тижня глава держави Клаус
    Йоганніс заявив, що законопроект має
    бути спрямований на створення справедливої,
    рівноправної та стійкої пенсійної
    системи.

    Зі
    свого боку, лідер Соціал-демократичної
    партії (в коаліційному уряді) Марчел
    Чолаку вважає, що Румунія не втратить
    жодного євро з Національного плану
    відновлення і стійкості, і що закон про
    реформу спеціальних пенсій повинен
    бути прийнятий з урахуванням нинішніх
    реалій, серед яких він нагадав війну в
    сусідній з Румунією країні.Лідер
    соціал-демократів визнав, що були й
    нерівності, які в майбутньому будуть
    виправлені.

    З
    іншого боку, представники опозиції
    неодноразово звинувачували урядові
    партії у небажанні проводити справжню
    реформу спеціальних пенсій. Союз «За
    порятунок Румунії» вважає, що партії
    урядової коаліції готові втратити
    мільярди євро, призначені для розвитку
    країни, лише для того, щоб надати перевагу
    кільком категоріям працівників.

    Депутат
    Союзу «За порятунок Румунії» Крістіан
    Зайдлер заявив, що законопроєкт матиме
    дуже скромний вплив на бюджетні витрати
    на спеціальні пенсії. Потрібно
    багато сміливості, тому що технічне
    рішення дуже просте, але нинішньому
    уряду не вистачає саме тієї сміливості,
    щоб зробити ту реформу, яку вимагає все
    румунське суспільство, – вважає
    Крістіан Зайдлер.

  • У Румунії зросте мінімальна зарплата

    У Румунії зросте мінімальна зарплата

    Змушені боротися із одним із найвищих рівнів інфляції в Європейському Союзі, румунам стає все важче покривати свої щоденні витрати. Найбільше постраждали люди з низькими доходами, які сильно відчувають на собі зростання цін протягом цього року на тлі війни, розв’язаної Російською Федерацією в сусідній Україні. Війна, яка, коротко кажучи, означає покалічене життя для українців і більше санкцій для Росії, енергетичну кризу в ЄС та менше зерна, що вивозиться з України в інші країни, посилення ізоляції для Москви та високу інфляцію в Європі. Зараз цей економічний показник у Румунії знаходиться на рівні близько 15,5%, а оцінка Нацбанку на кінець цього року становить 16,3%. Ситуація, яка вимагає вжиття певних заходів.

    Перш за все, урядовці подумали про пенсіонерів, для яких вони нещодавно вирішили підвищити пенсії на 12,5% з 1 січня та виділити додаткову допомогу на підтримку тих пенсіонерів, у яких малі пенсії, аби подолати цей період невизначеності. А тепер настала черга працівників з малими заробітніми платами, щодо яких у четвер влада та соціальні партнери досягли домовленості.

    З 1 січня мінімальна зарплата брутто зросте до 3000 леїв (близько 600 євро) з 2550 (близько 510 євро). Загалом додаткові гроші отримають майже 2,2 мільйона працівників з мінімальними зарплатами. Також у сфері будівництва заробітна плата становитиме не менше 4000 леїв (близько 800 євро). Рішення були узгоджені під час перемовин між виконавчою владою, профспілками та роботодавцями. Представник малих і середніх підприємств Васіле Прічепуту пояснив, що з 3000 леїв 200 не будуть обкладатися податками, а на початку наступного тижня члени Трипартійної національної ради з питань соціального діалогу також обговорять пропозиції щодо можливих відрахувань із заробітної плати на суми, що перевищують 3000 леїв.

    Васіле Прічепуту: «Люди повинні знати, що мінімальна зарплата з 1 січня 2023 року становитиме 3000 леїв, з яких 200 не будуть обкладатися податками. Як ми домовилися під час зустрічі, ми всі хочемо, щоб наші працівники заробляли більше грошей. Ми повинні бути розсудливими, у сфері будівництва немає зарплат нижчих за 4000 леїв нетто. Навіть найгірший некваліфікований робітник отримує понад 4000 леїв нетто. Тому ми вважаємо цю пропозицію розумною і тому Рада її підтримала».

    Очікується, що підвищення матиме позитивний вплив на економічне зростання як через стимулювання зайнятості, підвищення купівельної спроможності робітників, так і через скорочення незадекларованої праці. З іншого боку, представники Мінпраці оцінюють, що підвищення мінімальної зарплати матиме позитивні наслідки також через те, що певні категорії працівників, переважно жінки чи молодь, підуть працювати у ті сфери, де є високий попит на робочу силу.

  • Соціальний пакет від 1 січня 2022 року

    Соціальний пакет від 1 січня 2022 року

    Уряд Румунії, у середу, на черговому засіданні схвалив нормативно-правові акти, які передбачають підвищення пенсій в державній системі та грошової допомоги для дітей. Ці постанови необхідні були для доопрацювання
    державного бюджету на наступний рік, а саме включення ці підвищення, що пообіцяли Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії у своїй спільній програмі урядування.


    Від 1 січня 2022 року п’ять мільйонів пенсіонерів отримають на 10% вищі доходи. Пенсійний пункт становитиме 1.586 леїв (майже 320 євро), а мінімальна пенсія зросте з 800 до 1000 леїв (приблизно 200 євро). Також з 1 січня наступного року будуть збільшені грошові допомоги для дітей. Найвищі дитячі грошові допомоги у розмірі 600 леїв (приблизно 120 євро) отримають діти до 2 років та діти з різними вадами. Для решти неповнолітніх грошові допомоги становитимуть 243 леїв (майже 50 євро). Відповідно до прийнятих у середу нормативно-правових актів, з 2022 року встановлюється 13-а допомога особам з інвалідністю. Міністр з питань праці та соціального захисту населення, соціал-демократ Маріус Будей визнав, що ці підвищення не призведуть до зростання купівельної спроможності, але лише захистять населення від останніх підвищень цін.

    Зростання ціни на газ та електроенергію, взагалі на комунальні послуги, а також на інші товари, призвело до підвищення рівня інфляції до майже 8 відсотків, і оглядачі не виключають той факт, що в наступному році інфляція перевищить 9 відсотків. Також уряд має намір прийняте термінову постанову про надання наступного місяця допомоги від держави пенсіонерам з низьким рівнем доходу для оплати рахунків. Цей захід допоможить два з половиною мільйонам пенсіонерам, які в січні матимуть доходи у розмірі 2200 леїв (440 євро). Загалом бюджетний тиск внаслідок підвищення пенсій, дитячих допомог та надання допомог найбіднішим пенсіонерам, складе майже 16 мільярдів леїв (3,2 мільярда євро). Це значні позабюджетні зусилля, тому на інші збільшення надходжень у державному секторі більше не буде грошей.

    Згідно з оприлюдненим Міністерством фінансів проєктом термінової постанови, базова заробітна плата та різні грошові надбавки, які оплачуються з державних коштів, не будуть підвищені наступного року. Таким чином буде уникнутий додатковий тиск на бюджетні витрати. Також будуть заморожені спеціальні пенсії, а надання спеціальних пенсій мерам перенесено ще на один рік. Лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку стверджує, що це рішення вже було прийнято в урядовій коаліції. Він заявив для приватного телеканалу, що рівень державної заборгованості дуже високий, майже 50% від ВВП. У свою чергу, голова Націонал-ліберальної партії, колишній прем’єр-міністр Флорін Кицу привернув увагу на те, що дефіцит державного бюджету має залишатися на рівні 5,84% від ВВП, а інвестиції – на рівні 7%, відповідно до спільної урядової програми.

  • Допомога пенсіонерам

    Допомога пенсіонерам

    Проєкт державного бюджету Румунії на наступний рік ще не готовий, але урядова коаліція СДП-НЛП-ДСУР сподівається доопрацювати його вчасно для затвердження до Різдва. Однак є певні чіткі інформації, пов’язані з бюджетом, і одна з них полягає в тому, що пенсіонери з низьким рівнем доходу до 1600 леїв (320 євро) отримають наступного місяця змістовну допомогу від держави для оплати рахунків. Такий захід узгоджено в урядовій коаліції, так що 2,5 млн пенсіонерів вже в січні матимуть дохід підвищений до 2200 леїв (440 євро). Пакет соціальної допомоги для найбідніших пенсіонерів обійдеться державі, за оцінками, у 2,56 мільярди леїв (понад 500 мільйонів євро), уточнив міністр праці та соціального захисту, соціал-демократ Маріус Будей.

    Він пояснив, що допомога буде надаватися відповідно до поточних доходів. Наприклад, ті, хто має пенсію в 1000 леїв, отримають 1200 леїв. Нарешті, у січні 2,5 мільйони румунів досягнуть доходу в 2200 леїв. Це не єдиний соціальний захід, передбачений програмою урядування. 2022 рік принесе збільшення дитячих допомог, зарплат, пенсій та допомог людям з інвалідністю. Маріус Будей уточнив, що найбільший вплив на бюджет, приблизно на 12 мільярдів леїв (2,4 мільярда євро), матиме збільшення пенсійного пункту. З наступного року мінімальна зарплата брутто в економіці зросте до 2550 леїв (510 євро). На всі обіцяні підвищення виконавча влада повинна знайти фінансові ресурси, не підвищуючи податки та не вводячи нових. СДП і ДСУР намагалися ввести податок в розмірі 1% компаніям з оборотом понад 100 мільйонів євро, щоб отримати більше грошей, необхідних для інвестицій в сферах охорони здоров’я та освіти.

    Ліберали виступили проти цього, враховуючи, що бізнес-спільнота також заперечувала цей намір. Згодом урядова коаліція відмовилася від ідеї, і ліберальний прем’єр-міністр Ніколає Чуке запевнив, що такого податку не буде. Міністр фінансів від соціал-демократів Адріан Кичу також пообіцяв, що держбюджет буде будуватися без введення нових податків і що будь-яка зміна фіскального режиму здійснюватиметься передбачувано, на основі діалогу з приватним сектором. Він представив перший варіант проєкту державного бюджету на наступний рік. Лідер НЛП, колишній прем’єр-міністр Флорін Кицу, звернув увагу на те, що дефіцит бюджету має залишатися на рівні 5,84% ВВП, а інвестиції – на рівні 7%, відповідно до спільної програми урядування. Він висловив сподівання, що проєкт державного бюджету на наступний рік буде затверджено до 23 грудня.

  • 19 – 26 червня 2021 року

    19 – 26 червня 2021 року

    Чергові пом’якшення карантинних обмежень від 1 липня



    Внаслідок значного зменшення кількості нових випадків захворювання на
    Covid-19, менше 100 за останню добу, уряд Румунії прийняв нові заходи щодо пом’якшення
    обмежень під час пандемії. Таким чином від 1 липня збільшиться кількість людей, які можуть брати участь у
    приватних заходах, графік
    роботи ресторанів та кав’ярень всередині будівель, а також на терасах буде продовжений. Збільшиться до 50% максимальна
    місткість для глядачів на спортивних змаганнях, а готелі
    та пансіонати зможуть розмістити туристів до максимальної місткості. Також будуть знову відкриті ярмарки. З іншого боку, через шість місяців після початку кампанії з вакцинації, чверть румунів віком понад 12 років була імунізована, до яких додається відсоток колективного імунітету, отриманий після перенесення хвороби. Експерти стверджують, що «колективний імунітет» буде досягнутий, коли 2 з 3 румунів будуть щеплені.
    Влада тепер звертає свою увагу на щеплення молодих людей та закликає батьків вакцинувати своїх дітей проти коронавірусу, а також на щеплення у сільських населених пунктах, щоб допомогти людям, які бажають вакцинуватися. Станом на сьогодні були щеплені близько 4,7 мільйонів румунів, більшість з них двома дозами. Координатор національної кампанії щеплення, військовий
    лікар Валеріу Георгіце заявив, що очікуєтсья збільшення кількості
    заражень новим коронавірусом у холодну пору року, але наголосив, що значне збільшення кількості випадків захворювання можна
    уникнути, якщо збільшиться кількість людей, які будуть вакцинуватися в наступні два місяці. У свою чергу, президент Клаус Йоганніс визнає, що спав інтерес до вакцинації: «Кампанія вакцинації зазнала успіху. Ми, фактично, зупинили поширення пандемії. А тепер, коли у нас так мало випадків зараження, ми вже не маємо великого інтересу до вакцинації, отож маємо так званий успіх щодо спаду бажання вакцинуватися. Я далі вважаю, що вакцинація життєво необхідна.»





    Перша резолюція про вотум недовіри уряду,
    очоленого Флоріном Кицу


    Перша резолюція про вотум недовіри чинному
    правоцентристському уряду, подана
    головною опозиційною партією в Румунії була зачитана в середу на пленарному засіданні Парламенту. Соціал-демократи звинувачують уряд, очолений Флоріном Кицу в тому, що він вжив заходи, що призвели до зубожіння населення та краху
    економіки. Вони нагадують про заморожування пенсій, зарплат та виплат на дітей
    та піддають критиці спосіб, яким виконавча влада розробила Національний план
    відновлення та стійкості, про який стверджують, що населення буде платити більше аби
    користуватися європейськими фондами. Перший заступник голови Соціал-демократичної партії Сорін Гріндяну
    стверджує: «Румуни за ці місяці збідніли. Тільки прем’єр-міністр Флорін Кицу
    вважає, що румуни живуть краще. Ціни на енергію зросли майже вдвічі, ціна на
    бензин досягла 6 леїв. На даний момент 70% румунів заявляють, що Румунія рухається
    в неправильному напрямку». Соціал-демократична
    партія вважає, що цей їхній підхід має шанси на успіх, а її лідер Марчел Чолаку
    каже, що на даний момент ведуться переговори з парламентарями інших партій щодо
    підтримки резолюції. У відповідь співголова СРР-ПЛУС
    Дан Барна каже, що жоден сенатор або депутат від його партії не підтримає
    підхід. Дан Барна: «З нами не
    зв’язувались, і я сумніваюся, що пан Чолаку має будь-яку надію, крім жарту, на
    те, що якийсь парламентарій від СРР-ПЛУС підтримує цю резолюцію про вотум недовіри,
    про яку вони оголосили. Це роль СДП, а саме залишатися в опозиції назавжди
    готовою, я погоджуюся з цією позицією». Резолюція про вотум недовіри чинному уряду буде винесена на обговорення
    і голосування Парламенту у вівторок наступного тижня.




    Пільги у державній
    пенсійній системі


    Закон про докупівлю страхового стажу, схвалений Парламентом Румунії минулого місяця, був підписаний президентом Клаусом Йоганнісом. Нормативно-правовий акт встановлює
    законодавчі рамки для доповнення особами, які не мають якості пенсіонера, стажу
    сплати внесків до державної пенсійної системи, необхідного для призначення
    пенсії за віком, дострокової пенсії або часткової дострокової пенсії.
    Зацікавлені особи можуть придбати не більше шести років страхового стажу
    до досягнення стандартного пенсійного віку. Сплата цього внеску на
    загальнообов’язкове державне соціальне страхування може здійснюватися одним
    платежем або щомісяця до 31 серпня 2023 року.




    Повені та спека в Румунії


    У Румунії був нетиповий літній
    тиждень. На початку тижня були повені, метеорологи та гідрологи оголосили жовтий та помаранчевий коди проливних дощів, штормів та
    повеней, особливо для східної частини країни. Гідрологи також оголосили червоний код небезпеки на кількох річкових басейнах. В результаті повеней було затоплено домогосподарства та земельні ділянки, кілька доріг перекрито, а кілька автомобілів було пошкоджено. Тиждень закінчується першим цього літа червоним кодом небезпеки
    через спеку та через сильний тепловий дискомфортом для кількох повітів на заході країни, де температури сягнули майже абсолютних рекордів цього періоду – 38-40 градусів за
    Цельсієм. Південний захід та значна частина центру країни знаходились під помаранчевим кодом небезпеки, а решта території Румунії – під жовтим кодом через спекотну погоду. Міністерство охорони здоров’я
    звернулось до повітових та Бухарестської дирекцій охорони
    здоров’я з проханням вжити всіх необхідних заходів для зменшення ризиків,
    спричинених хвилею спеки, та надання першої допомоги громадянам у разі необхідності. Для допомоги населенню були відкриті пункти надання першої
    медичної допомоги, де є кондиціонери, питна вода та спеціалізований персонал.

  • Пільги в державній пенсійній системі

    Пільги в державній пенсійній системі

    Державну пенсійну систему Румунії, яка зазнає чимало проблем через наявні аномалії та несправедливості, як визнають навіть політичні діячі, слід докорінно реформувати. Ідей та законодавчих ініціатив не бракує, але їх застосування на практиці виявляється складним.


    У вівторок закон про докупівлю страхового стажу був підписаний президентом Клаусом Йоганнісом. Нормативно-правовий акт встановлює законодавчі рамки для доповнення особами, які не мають якості пенсіонера, стажу сплати внесків до державної пенсійної системи, необхідного для призначення пенсії за віком, дострокової пенсії або часткової дострокової пенсії. Зацікавлені особи можуть придбати не більше шести років страхового стажу до досягнення стандартного пенсійного віку. Сплата цього внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування може здійснюватися одним платежем або щомісяця, до 31 серпня 2023 року. Серед потенційних бенефіціарів є мільйони румунів, які працюють за межами Румунії у пошуках кращого життя, зокрема у країнах Західної Європи та які не мають необхідного страхового стажу для отримання пенсії в Румунії. Також в країні є особи, у яких неповний стаж роботи через різні причини: або тому що в певний момент вони залишилися без роботи, або тому що вони вибрали життя за власний рахунок і не спачували більше внесків до державної пенсійної системи.


    Експерти поки що не наважуються передбачити наслідки застосування нового закону. Однак, вони вже давно попереджали, що система в цілому ризикує стати нежиттєздатною, коли відбудеться масовий вихід на пенсію осіб, народжених наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років. Тоді, після указу колишнього комуністичного режиму, аборти були заборонені та в Румунії стався демографічний вибух. Згодом рівень народжуваності поступово знижувався, і демографи та соціологи вже давно стверджують, що наявний ризик того, що не буде кому виплачувати пенсії вищезгаданим особам. Крім цієї демографічної еволюції, наявні ситуації, які навіть політичні діячі вважають абсолютно ненормальними. Цей термін вжив міністр юстиції Стеліан Йон, посилаючись на той факт, що колишній керівник Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму Джорджіана Хосу виходить на пенсію у віці 49 років.

    Вихід на пенсію у розквіті сил це привілей для суддів та прокурорів, військових, поліцейських, працівників спецслужб, політиків, дипломатів та інших бенефіціарів так званих спеціальних пенсій, які не дотримуються принципу сплати внесків до Пенсійного фонду. Багато цих спеціальних пенсій складають тисячі євро, в той час як пенсії звичайних доплатників сягають у середньому еквіваленту в леях лише 300 євро. Закон, який передбачав оподаткування 85% спеціальних пенсій, що перевищують 7000 леїв (1.400 євро), був визнаний неконституційним Конституційним судом, члени якого також користуються спеціальними пенсіями.

  • На пенсію за бажанням у 70 років

    На пенсію за бажанням у 70 років

    Після досягнення жінками 61 року та чоловіками – 65 років, працівники державного сектора Румунії за бажанням можуть працювати до 70 років, але їм заборонено одночасно отримувати пенсію та зарплату. Правоцентристський коаліційний уряд Румунії схвалив законопроєкт у цьому сенсі, який буде розглянутий парламентом в надзвичайній процедурі.

    Після того як уряд на засіданні у середу схвалив цей законопроєкт, міністерка праці Ралука Туркан пояснила: «Після досягнення 70-річного віку кожна особа може вимагати перерахунку пенсії в державному секторі, перевагою є збільшення місячних та річних пунктів. Це також допомагатиме установам переглянути свою кадрову політику. Вихід на пенсію та повернення на роботу теж у державних установах, можливо на спеціально заснованих посадах, ніколи не було і не може бути сучасною європейською кадровою політикою.»

    Працівники, які вирішать продовжувати свою діяльність, можуть будь-коли відмовитись від цього зобов’язання. З іншого боку, надмірні сплачені суми будуть стягнуті з пенсіонерів. Однак у законі передбачені й винятки, деякі професійні категорії зможуть отримувати одночасно пенсію та зарплату, зокрема парламентарі, вчителі, медсестри та особи, які доглядають за інвалідом або члени Румунської академії.

    Заступник голови опозиційної Соціал-демократичної партії Сорін Гріндяну сказав, що соціал-демократи чекають на цей документ в парламенті, щоб оскаржити його в Конституційному суді, вважаючи, що положення законопроєкту порушують Конституцію: «Протягом останніх тижнів ми бачили, що уряд, правляча коаліція приділяють особливої уваги пенсіям: чи йде мова про підвищення пенсійного віку, чи про замороження пенсій, або про взяті на себе зобов’язання щодо реформ через План відновлення та стійкості. Ми знаємо точно, що цей проєкт має недоліків з конституційної точки зору, тому ми не будемо вагатися ні секунди, щоб оскаржити його.»

    На даний момент понад 100.000 осіб віком понад 65 років мають укладені трудові договори, – стверджує міністерка Ралука Туркан, пояснюючи, що проєкт, який забороняє одночасно отримувати пенсію та зарплату має кілька цілей, серед яких використання накопиченого досвіду працівників, які досягають пенсійного віку та забезпечення справедливості для працівників державного сектору.

    Крім того, – стверджують представники влади, – в середньо-та довгостроковій перспективі на тлі дисбалансу між кількістю працівників та пенсіонерів, нинішня державна пенсійна система накопичуватиме борги та через кілька років не зможе справлятися з платежами. Однак одним із контраргументів опонентів є той, що в Румунії очікувана тривалість життя зменшується, будучи однією з найнижчих в Європейському Союзі, так що у віці 70 років багато людей навіть не зможуть отримувати пенсію, а це після того, як протягом десятиліть сплачували страхові внески до державного Пенсійного фонду.

  • 14 – 20 лютого 2021 року

    14 – 20 лютого 2021 року

    Румунія налічується серед перших європейських країн за рівнем щеплення від COVID-19

    Румунія налічується серед перших європейських країн за рівнем щеплення від COVID-19, – заявив голова Національного координаційного комітету з імунізації, військовий лікар Валеріу Георгіце. Він додав, що менш ніж через два місяці після початку кампанії вакцинації від Covid-19 в Румунії вже помітні її переваги. За офіційними даними, майже 90% медичних працівників, які мають право на участь у першому етапі, були вакциновані обома дозами, а більше 98% – першою дозою. Наразі триває другий етап щеплення, що охоплює людей віком понад 65 років, хронічно хворих та працівників ключових сфер держави. Більшість введених доз були отримані від компанії Pzifer-BioNTech, але також доступні вакцини від компаній Moderna та AstraZeneca. За даними Національного комітету з координації вакцинації від COVID-19, від 27 грудня, коли почалося щеплення населення, було введено понад 1,3 мільйона доз. Від середини наступного місяця темпи кампанії щеплення в Румунії значно збільшаться, та будуть відкриті нові 200 центрів вакцинації.




    Парламент Румунії скасував спеціальні пенсії сенаторів
    та депутатів




    Парламент Румунії прийняв у середу
    переважною більшістю законопроєкт, який передбачає
    скасування так званих спеціальних пенсій сенаторів та
    депутатів, через шість років після того, як ці
    пільги були введені соціал-демократами. Спікер Палати депутатів,
    ліберал Людовік Орбан заявив, що скасування
    спеціальних пенсій для парламентарів – це лише перший крок. Нам доведеться переглянути все законодавство у цій
    галузі, щоб могти максимально наблизити всі пенсії в Румунії до принципу
    внеску, – сказав лідер головної
    партії правлячої коаліції Людовік Орбан. На сьогодні близько 800 колишніх сенаторів та депутатів отримують
    спеціальні пенсії, які в сукупності сягають понад 10 мільйонів євро на рік, гроші, які сплачуються з
    державного бюджету. Людовік Орбан ствердив, що закон є повністю конституційним.






    Уряд вирішив розформувати Спецвідділ з розслідування злочинів, вчинених суддями та
    прокурорами




    Уряд вирішив скасувати Спецвідділ
    з розслідування злочинів, вчинених суддями та прокурорами, незважаючи на
    негативну оцінку Вищої ради магістратури від минулого тижня. Рекомендації європейських та
    міжнародних установ були серед аргументів на користь заходу, представленого
    міністром юстиції Стеліаном Іоном. Він нагадав про суперечки довкола рішень,
    прийнятих цим Спецвідділом та назвав результати діяльності цієї структури ганебними. Віце-прем’єр-міністр від Альянсу
    Союз «За порятунок Румунії»-Партіія свободи, єдності та солідарності (USR-PLUS) Дан Барна заявив, що рішення, прийняте виконавчою
    владою є, цитуємо відступом від токсичної спадщини, яку ми маємо від
    урядування Соціад-демократичної партії та Лівіу Драгнї , і першим кроком у
    відновленні законів правосуддя. Румунія перебуває у процесі відновлення
    довіри та повернення гідності функціонування системи правосуддя». У своєму
    дописі в Інтернеті колишній міністр юстиції, соціал-демократ Роберт Казанчук
    стверджує, що спеціальний відділ – це єдина структура Генпрокуратури, в якій
    політичний фактор не виконує жодної ролі, а процедуру відбору прокурорів
    здійснює лише Вища рада магістратури, яка є гарантом незалежності судової системи.


    У Румунії тривають протести
    профспілок


    Протести профспілковці продовжилися на цьому тижні як в Бухаресті, так і в інших містах
    Румунії. Пікетували будинок уряду працівники поліції, державного управління,
    соціальної допомоги, фінансів та фінансового контролю, потім профспілковці
    інших галузей. Протести відбулися також перед будівлями Націонал-ліберальної
    партії, Альянсу «Союз за порятунок Румунії» та Партії свободи, єдності і
    солідарності – партій правлячої коаліції. Люди незадоволені проєктом бюджету на поточний рік, який вони
    вважають суворої економії та який, на їхню думку, продовжить економічну кризу,
    викликану пандемією коронавірус. Роботодавці
    та працівники галузі HoReCa (готелі, ресторани, кав’ярні) також висловили
    своє невдоволення. І, не в останню чергу, члени профспілок залізниць зажадали
    забезпечити дотримання статусу працівників залізниць, закону, відповідно до
    якого слід підвищити заробітну плату і збільшити обсяг інвестицій в
    модернізацію залізничних ліній. Генеральний секретар Національної
    конфедерації профспілок «Cartel Alfa» Петру Дандя стверджує: «Румунія перебуває у фазі економічної кризи. Не можна застосовувати заходи
    суворої економії, які накладаються на такий ефект, оскільки таким чином
    ситуація лише погіршується. Здається, що уряд цього не розуміє. Нашими
    протестами ми хочемо привернути увагу міністрів та уряду, щоб розробляли політики
    для розвитку економіки, оскільки в умовах нинішньої кризи вони відсутні».
    У
    свою чергу, представники Федерації санітарної солідарності протестували на вулиці,
    вимагаючи збільшення бюджетних коштів для цієї галузі, дотримання законних прав
    та заходів захисту медичних працівників.




    Національний день Константіна Бринкуша відзначений в Румунії та у світі


    Константін Бринкуш є унікальним послом Румунії у
    світі, який продовжує представляти нас з великою честю навіть після його відходу
    до вічності, – зазначає міністр культури Богдан Георгіу в повідомленні з нагоди
    Національного дня Константіна Бринкуша. Цими
    днями, з нагоди 145-річчя з дня народження скульптора Константіна Бринкуша, в
    країні організовується низка заходів, присвячених Національному дню Константіна
    Бринкуша, який відзначається щороку 19 лютого. Румунський культурний інститут також
    організовує в Бухаресті, Брюсселі, Кишиневі, Лісабоні, Лондоні, Мадриді та
    Парижі онлайн-заходи, присвячені видатному румунському скульптору. Засновник сучасної абстрактної
    скульптури, – автор бронзових і мармурових надзвичайних робіт, гармонійно
    врівноважених та бездоганно витончених, але і дерев’яних робіт, часто натхнені
    з фольклору, Константін Бринкуш вважається одним з найбільших скульпторів XX-го століття.