У Румунії президентські вибори зазвичай викликають найбільший інтерес і пристрасті. Більше того, цей рік – особливий, оскільки, після двох десятиліть, він поєднує в собі всі можливі вибори – два тури виборів на найвищу посаду організовані до і після парламентських виборів, що збільшує виборчі ставки. Висловлюючись комерційним жаргоном, попит з боку електорату високий, але пропозиція – не з точки зору кількості, бо кандидатів 13, а з точки зору якості – дуже слабка, можливо, найслабша за останні 35 років, в унісон кажуть коментатори та аналітики.
І у них є свої аргументи: більшість кандидатів не мають чітко окресленого професійного профілю, навіть якщо вони мали політичний досвід, у них мало або зовсім немає харизми, а деякі з них не уникли корупційних скандалів; з іншого боку, є кандидати, чия компетентність у сфері зовнішньої політики та безпеки – сферах, які домінують у посадовій інструкції президента, – доведена і не викликає сумнівів, але вони страждають з точки зору політичної підтримки, оскільки вступили у перегони як незалежні кандидати.
Крім того, ці президентські вибори страждають ще в одному відношенні: один з кандидатів вважається безсумнівним претендентом на вихід у вирішальний тур 8 грудня, але за друге місце борються щонайменше два, якщо не три кандидати, і це парадоксальним чином розбавляє напруженість перегонів. Протистояння 1992 та 1996 років між Іоном Ілієску та Емілем Константінеску, 2004 року між Траяном Бесеску та Адріаном Настасе, а також 2014 року між Клаусом Йоганнісом, нинішнім президентом, та його колишнім опонентом Віктором Понтою – все ще свіжі в колективній пам’яті.
Усі вони були змаганнями між основними політичними блоками, лівими та правими, причому останні перемагали протягом останніх двох десятиліть. За одним винятком, під час нинішньої президентської кампанії відбулися лише одні телевізійні дебати, та й ті не об’єднали всіх кандидатів. З ідеологічної точки зору, у змаганні представлені всі напрямки – від соціал-демократів до лібералів, від центристських проєвропейців до популістських націоналістів і сувереністів.
У Румунії виборча кампанія розпочалася 9 червня, коли одночасно пройшли місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту. 24 листопада та 8 грудня відбудуться два тури президентських виборів, а між ними, 1 грудня, в Національний день, пройдуть вибори до Парламенту Румунії. Румунські виборці, які проживають або перебувають за кордоном, зможуть проголосувати в першому турі президентських виборів протягом 3 днів, у п’ятницю, суботу та неділю. За кордоном влада організувала рекордні 950 виборчих дільниць. За даними Постійного виборчого органу, близько 7 000 румунів, які проживають за кордоном, вирішили проголосувати поштою.
