Tag: переклад

  • Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами

    Літературний переклад – місток єднання між румунським і українським народами

    8 жовтня ц.р. у приміщенні Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки в Києві відбулася презентація збірки румунської поезії «Таблиця повернень» у перекладі Віктора Баранова. Подія була присвячена темі перекладів українською творів молдовських і румунських поетів в творчості Віктора Баранова, який свого часу в Київському університеті імені Тараса Шевченка як фах вивчав румунську філологію і чимало років був головою Культурної асоціації «Україна-Румунія».

     

    Участь у заході взяли: Повноважний Міністр Посольства Румунії в Україні Міхай Дону, заступниця Голови місії Румунії в Україні Анамарія Вероніка Сандор, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Валеріу Ківерь та його радник-посланник Штефан Горда, професор КНУ Дмитро Чистяк, переклади віршів Віктора Баранова прочитала вдова письменника Лідія Петрівна Баранова.

    Директорка Публічної бібліотеки імені Лесі Українки Ольга Романюк подякувала присутнім за те, що знайшли час і можливість взяти участь у заході та підтримати його проведення. «Румунська література, література Молдови, як і культура загалом, є надзвичайно багатими, надзвичайно потужними і ще для України недостатньо відомими і знаними. Загалом, чим більше ти цікавишся культурою, літературою, надбанням інших народів, тим ти багатший. Тому наш сьогоднішній захід це ще один крок до пізнання румунської і молдовської літератури. Сьогодні цей захід присвячений пам’яті Віктора Баранова, надзвичайно талановитій людині, яка зробила великий внесок у збагачення української літератури тому що його переклади безцінні. Ми хочемо звичайно, щоб було побільше книжок і румунських авторів, і  авторів з Республіки Молдова, щоб вони були представлені у наших фондах якнайбільше, і звичайно і перекладів, і звичайно і літератури румунською мовою, тому що нам цього теж дуже треба.»

     

    Куратор видання, професор Київського державного університету імені Тараса Шевченка Сергій Лучканин, виступив з публічною лекцією, високо оцінивши значні зусилля покійного українського письменника та інтелектуала Віктора Баранова, який переклав українською мовою вірші з творів таких класиків, як Міхай Емінеску, Васіле Александрі, Джордже Кошбук, Нікіта Стенеску та інших відомих румунських авторів. «Зустріч була організована в пам’ять про Віктора Баран, який відійшов у вічність 10 років тому. Він був головою Національної спілки письменників України три роки, він відомий передусім як український поет і прозаїк, але відносно небагато, знають те, що Баранов був і видатним перекладачем з румунської і, як він саме говорив, що він прикипів душею до румунської мови, до румунської культури і сам себе називав фахівцем завжди з молдо-румуністики, бо говорячи про його з румунської, маємо на увазі, що румунська мова поширена також і в Республіці Молдова. Він також відвідував і Республіку Молдова, другу румунськомовну державу і має дуже багато перекладів. І саме з Віктором Барановим я познайомився передусім як з перекладачем, коли сам починав вивчати румунську мову далекого 1991-го і привів мене на свою лекцію з румунської мови, Станіслав Семчинський саме Віктора Баранова, свого випускника, свого дипломника. Віктор Баранов писав дипломну роботу під керівництвом Станіслава Семчинського про поезії Емінеску і Шевченка. А потім Віктор Баранов став багато перекладати, він довгий час був заступником голови Товариства «Україна-Румунія», яке очолював ще один відомий поет і пісняр Михайло Ткач, і до останніх днів життя плідно працював.»

     

    Сергій Лучканин розповів, також як виникла збірка Віктора Баранова «Таблиця повернень», до якої включені переклади поезій класиків румунської та світової літератури, які репрезентують історичний поступ румунської поезії від зародження й до сьогодення. «Не всі переклади були за його життя опубліковані й тому, коли він відійшов у вічність, то в його вдови –  Лідії Петрівни Баранової виникла ідея зібрати ці всі переклади з румунської, поетів  Румунії та Республіки Молдова й опублікувати окремою книгою, до якої я написав ґрунтовну передмову як фахівець з румунської філології. І ця книжка, завдяки старанням і Лідії Баранової, і моїх, побачила світ ще 2017 року в Києві, але якось був ковід, почалася війна, тому руки до організації повноцінної презентації  дійшли зараз.»

     

    У своєму слові Посол Республіки Молдова в Україні Валеріу Ківерь висловив щиру вдячність за вагомий внесок у просуванні румунських культурних цінностей серед українського народу, сусіда й друга, зазначивши, що, популяризуючи оригінальні твори та переклади, твори великих поетів Румунії та Молдови будуть наближені до серця та розуму кожного українця. «Упродовж багатьох років Віктор Баранов доклав чимало зусиль для ознайомлення українців із сучасною зарубіжною літературою, зокрема особливо промовистими є його переклади Міхая Емінеску, Васіле Александрі, Джордже Кошбука та Алексанрду Македонського, Тудора Аргезі, Лучіана Благи, Нікіти Стенеску та Ани Бландіани – видатних імен нашої спільної літератури останніх двох століть. Вшановуючи сьогодні Віктора Баранова, я хотів би також згадати про ще одного наступника покійного Станіслава Семчинського, про Сергія Лучканина, професора цього університету, який сьогодні з нами і який вирішив зібрати в спеціальному томі і видати дорогі нашому серцю переклади. Через таких виняткових людей яскраво сяє згасла зірка Віктора Баранова. Цей блискучий і улюблений нами вірш Емінеску в перекладі Віктора Баранова наводить нас на думку, що він залишив по собі світлий слід в українській літературі та культурі. Популяризуючи цю збірку перекладів, ми наближаємо творчість наших великих попередників до серця і розуму кожного українця.»

     

    Представники посольств заявили про підтримку видань перекладів румунськомовних поетів Віктором Барановим, щоб якнайбільше українських бібліотек отримали їх у свої фонди. Своєю чергою  заступниця Голови місії Румунії в Україні Анамарія Вероніка Сандор висловила сподівання, що, можливо, колись у найближчому майбутньому День румунської мови, який відзначається 31 серпня, Румунія разом з Республікою Молдова та Україною відзначатимуть у Києві або в іншому українському місті. «Ми особливо вдячні, що ви запросили нас сьогодні сюди з нагоди презентації збірки “Таблиця повернень”, завдяки якій практично твори класиків румунської літератури, таких як Міхай Емінеску, Васіле Александрі, Джордже Кошбук, Лучіан Блага, знайшли свій шлях в душу українців, їх рідною мовою. Ми цінуємо цей зв’язок  між мовами та культурами наших країн як міст, як рукостискання, як знак обраної дружби, яка непідвладна часу і яку ми хочемо і надалі зміцнювати. Ця дружба стала можливою завдяки зусиллям таких людей, як шановний професор Віктор Баранов, пам’ять якого ми сьогодні вшановуємо, пані Лідія Баранова та не в останню чергу професор Сергій Лучканин. Мова нації є важливим елементом у визначенні її ідентичності, вона виражає дух та ідеал нації, і я не можу знайти більш глибокого символу передачі духу та ідеалу нації, ніж емоції поезії.  І коли вона виражена і перекладена на іншу мову дружньої нації, я бачу глибоке свідчення міцної дружби між ними. Ми розглядаємо цю подію як один із багатьох прикладів прагнення українців зберегти свою мовну ідентичність та відзначити дружбу між двома народами і дружбу між двома мовами в контексті викликів, пов’язаних із незаконною та невиправданою агресією проти України.»

     

    З вітальним словом від Національної спілки письменників України виступив український письменник, перекладач, літературний критик, науковець-філолог і громадський діяч, заступник Голови Київської організації Національної спілки письменників України Дмитро Чистяк. «Праця Віктора Федоровича на чолі товариства «Україна-Румунія», на чолі журналу «Київ» і, звичайно, на чолі Національної спілки письменників України, на чолі київської організації, яку він також тривалий час очолював, вона не має нам дати забути про те, який це видатний письменник, поет, перекладач. І саме як перекладач він переклав цілу бібліотеку румунськомовної літератури. Треба сказати, що частіше нам треба згадувати про цю велику працю, згадувати про тих румунських і молдовських побратимів Віктора Федоровича, з якими він працював. І от сьогодні приміром, як символ цієї співпраці маю сказати приємну новину. Попри наш важкий час, у Румунії, стараннями нашого великого друга Президента академії «Міхая Емінеску» Йона Дяконеску укладається, вже завершена робота над Антологією української поезії румунською мовою, від творчості Тараса Шевченка до наших днів. І у цій Антології української поезії є твори зокрема і Віктора Федоровича Баранова. Але треба сказати, що така робота вона має відбуватися і в інший бік. І тому, звичайно, я втішений те, що ми змогли підготувати і видання поезії укладача цієї антології Йона Дяконеску, і великого нашого друга з Молдови, з яким ми багато працювали, незабутнього Ніколає Дабіжи, і всі ці твори, вони представлені, зокрема, в цій моїй авторській антології вибраних творів, де є ці переклади молдовської та румунської поезій. Тому така співпраця буде тривати і ми сподіваємося, що невдовзі ми матимемо змогу презентувати, зокрема і цю Антологію української поезії румунською мовою і це буде запорукою нашої подальшої співдружності.»

     

    Наостанок Сергій Лучканин наголосив на важливості таких подій, особливо в нинішній непростий період випробувань. «Мушу сказати, що відчуваєтться, що суспільство потребує таких заходів. Цей захід зайвий раз довів, що мости культурного єднання між Румунією, Республікою Молдова та Україною, між румунськомовною та українськомовною літературами потрібно будувати, згадувати, наладжувати, адже це зближує,  культурне єднання зближує порозуміння між з народами таке необхідне в наш час. Я особисто дуже вдячний Румунії, керівництву Румунії, румунському народові, як і Республіці Молдова за всю допомогу Україні в її нелегкий період існування. Я впевнений, що після тих випробувань важких інтерес до наших двох культур, до української в Румунії та в Республіці Молдова і до румунської в Україні, зокрема в Києві, яка постійно наголошую, що в Чернівцях це зрозуміло, а зокрема в Києві, він має зростати.»

  • IX-ий Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах

    IX-ий Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах

    З 20 по 24 жовтня 2021 року відбувся IX- ий Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в
    Яссах – FILIT. Програма включала заходи, в яких взяли участь гості з 10
    країн, у рамках численних подій: зустрічі з письменниками в різних
    місцях міста Ясси, дебати, виставки та концерти.

    Будинок музеїв став центральним пунктом FILIT, місцем, де волонтери, гості
    та публіка насолоджувалися подіями та персоналізованим досвідом від
    відвідування п’яти нещодавно відкритих музеїв: Музей Погрому в Яссах, Музей
    єврейського театру, Музей поезії, Музей румунської літератури, Музей дитинства
    в комунізмі. Хосе Луїс Пейшоту, якого письменник Хосе Сарамаго вважає «одним із
    найдивовижніших одкровень новітньої португальської літератури», був серед
    гостей IX-го
    Міжнародного фестивалю літератури та перекладу.

    У рамках Міжнародного фестивалю літератури та перекладу також були
    започатковані два проєкти Видавництва «Літературні музеї», які з самого спочатку користувались успіхом: збірка «Оригінальні пародії», що складається з
    п’яти томів, у створенні якої взяли участь п’ятдесят сучасних поетів, і книга
    «Три хорватські поети», перший у проєкті «Малі країни, великі літератури», який
    охоплює найбільш оцінених поетів Хорватії. Про ці два проєкти розповідає письменник Флорін Лезереску, член-засновник
    та координатор програм FILIT: «По суті, письменники-класики,такі як Васіле
    Александрі, Отілія Казімір, Міхай Кодряну, Міхай Емінеску та Георге Топирчану
    були лише приводом для створення колекції «Оригинальні пародії». Ми наполягали
    на цьому аспекті, ми запропонували поетам зберегти оригінальну назву вірша, але
    писати у своєму стилі.
    Таким чином вийшло п’ять збірників дуже гарної поезії, і я помітив,
    що користуються успіхом. Просуванням проєкту займаються 50 осіб. Я радий,
    що вийшли ці томи, його створення не було нелегким, адже мова йде про п’ять
    нових книжок поезії, зроблених за три місяці.
    При реалізації цього проєкту, були всілякі цікаві ситуації. Один поет,
    якому я запропонував взяти участь у проєкті, наступного дня відправив нам п’ять
    дуже гарних віршів.
    Або були поети, які сказали, що дадуть нам вірші за тиждень, і вони
    запізнилися на два місяці, але врешті-решт написали прекрасні вірші. Були й
    поети, які хотіли співпрацювати, але через те, що не мали часу або натхнення або
    їм не сподобалося те, що написали, вони не відмовилися від проєкту.
    Було дуже цікаві історії при створенні цих томів, яких я вважаю дуже
    приємними. Але я б не хотів, щоб проєкт, пов’язаний з поезією, залишився
    непоміченим. Раніше у мене виникла ідея запустити збірку у видавництві
    «Літературні музеї» у складі Ясського національного музею літератури,
    присвячену письменникам зі сусідніх країн.
    Йде мова про болгарських, хорватських, сербських та словенських
    письменників, яких не дуже перекладається в Румунії. Цього року ми мали нагоду
    видати том з творами трьох чудових хорватських поетів: Горан Чолакхоцик,
    Мирослав Кірін, Надя Топіч – з якими ми почали цю збірку.
    Ця антологія була створена хорватським літературним критиком, а відповідних
    поетів переклав Адріан Опрою, який живе в Загребі, один з гостей цьогорічного Міжнародного фестивалю літератури та
    перекладу в Яссах. На фестивалі ми багато говорили про літературу
    країн, які є нашими сусідами, і я радий, що ми розпочали цей проєкт, який я сподіваюся продовжиться в наступні роки.»

    «Майстерні FILIT для
    перекладачів», ініціатива Міжнародного
    фестивалю літератури та перекладу підтримують сучасну
    творчість та міжнародну популяризацію спадщини, сприяючи розвитку літератури в Східній Європі. 7-ий випуск «Майстерні FILIT для перекладачів», організований Національним
    музеєм румунської літератури Ясси у співпраці з Меморіалом Іпотешті -
    Національним центром досліджень імені Міхая Емінеску, забезпечив рамки для
    формування та професійної комунікації для перекладачів з румунської мови на іноземну
    мову. Бенефіціарами цьогорічного фестивалю стали дванадцять країн, а
    програма включала два круглі столи та серію конференцій, які провели Флорін
    Бікан, Богдан Крецу,
    Крістіна Гермезіу,
    Дору Лічіу, Доріс Міронеску, Міхаєла
    Урса, Раду Винку.
    Перекладачі розповіли про переклад
    різними
    мовами деяких класичних та сучасних текстів з румунської літератури та визначили стратегії
    просування румунської літератури за кордоном.

    Письменник Флорін Лезереску, член-засновник та координатор програм FILIT стверджує: «Цього року, враховуючи
    контекст пандемії, ми вирішили не ризикувати запрошувати перекладачів із-за кордону.
    Поки що на фестивалі ми
    приділяли особливу увагу перекладачам з інших країн, які перекладають румунську
    літературу.
    Цього року новиною було б те, що ми запросили більше перекладачів, які
    перекладають румунською, безперечно, їх знає кожен читач, це перекладачі
    відомих румунських письменників. Але нарешті ми зробили гібридну подію, тому що
    так сталося, що багато перекладачів з румунської на іноземнумають місце
    проживання в Румунії. І ми задоволені цією формулою, тому що дискусії між ними
    були дуже цікавими.»

    Під час останнього заходу
    FILIT у Національному театрі імені
    Васіле Александрі в Яссах письменниця Сімона Гошу
    отримала «Нагороду старшокласників за найулюбленішу книгу, видану у 2020 році»
    за роман «Тендітний»,
    надану Ясським Шкільним інспекторатом, після висновку
    журі,
    що складався з 29
    учнів з 11 середніх шкіл міста Ясси.

  • Презентація перекладу роману «Культ» Любка Дереша

    Презентація перекладу роману «Культ» Любка Дереша

    У листопаді, в рамках традиційного книжкового ярмарку
    «Гаудеамус», організатором якого виступає Румунське Радіо, відбулася
    онлайн-презентація румунського перекладу роману «Ритуал», оригінальна назва
    Культ, відомого українського письменника Любко Дереша. Книга була видана видавництвом «Мінерва», за
    підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Креативна Європа», що фінансує
    переклад, видання, розповсюдження та просування на європейському рівні художніх
    творів із високою літературною цінністю, незалежно від літературного жанру
    (романи, оповідання, п’єси, вірші, комікси, дитячі художні книжки тощо).




    У 2018 році видавництво «Мінерва» подаючи заявку на
    фінансування розробило спеціальний проєкт під назвою «Літературне свято в
    Європі: 10 сучасних письменників у румунському перекладі», в рамках якого
    відібрало книги десятьох авторів з країн Центральної, Східної та Південної
    Європи, а також країн Балканського півострова. Серед них і роман «Культ»
    сучасного українського письменника Любка Дереша.

    Чому саме цей роман, пояснила
    головна редакторка видавництва Ана Мунтяну: «Ми вибрали те, що, на нашу думку,
    було найбільш значущим, і було важко не зупинитися на українському просторі,
    відповідно на Любко Дереші та його романі «Культ», перекладеному на румунську
    мову під назвою «Ритуал», на літературі відомого і високо цінованого
    письменника в своїй країні. Він вважається явищем не лише за те, що пише, ай за те, як він це
    робить. Дуже цікавою нам здалася мову цієї книги, проблема молоді після 90-х
    років, яка, на мою думку, була однаковою у всьому східноєвропейському просторі.
    А саме в нашій країні це «румглійська мова», все, що означає запозичення з
    англомовного простору, а також калькування цих запозичень, що породило нову
    мову.»




    Головна редакторка «Мінерви» пояснила, що обираючи роман
    «Культ» видавництво намагається зацікавити румунську читацьку аудиторію справжньою
    літературою, до якої віднесла твори Любка Дереша: «Феномен комерційної
    літератури набагато менш помітний у східноєвропейському просторі. Однак він є і
    в нашій країні, а в Західній Європі полиці книгарень заповнені нею. Ми цього не
    хочемо, не хочемо видавати таку літературу і тоді дуже раді, коли знаходимо
    рішення для поширення автентичної літератури, якісної літератури, бібліотечної
    літератури, тієї, що зберігається, а не споживчої.»




    Присутній на презентації по відеозв’язку Любко Дереш
    розповів, що спонукало його написати цей роман: «Коли я писав цей роман мені
    було 16 років і мені дуже хотілося
    поділитися вибухом молодості, вибухом моєї власної свідомості зі своїми
    друзями, в першу чергу, в яких теж вибухала в цей момент свідомість. Тобі
    наступає 15, вона в тебе вибухає і ти
    хочеш цим з кимось ділитись. Це по-моєму називається любов’ю. От ти закоханий у
    всіх і нівкого, а єдиний спосіб якось це виразити – ти починаєш щось писати.
    Для мене це було саме так.»




    Своїм досвідом літературного перекладу з нами поділилася викладачка
    Кафедри української мови та літератури Бухарестського філологічного факультету,
    Олена Біволару: «Викликом для будь-якого перекладача, є відтворення мовних,
    риторичних особливостей, емоцій героїв, атмосферу та сенс оригінального тексту.
    Любко Дереш створює особливу атмосферу, цілком натуральну для постмодерного
    стилю, в якому переплітаються різні мовні реєстри, та присутня глибинна
    інтертекстуальність. Мені здалося
    цікавим перекладати саме ці особливості. Іноді певна фраза лунала десь у
    думках, доки я не знаходила відповідника для неї, наприклад, фразеологізми на
    кшталт «вішати макарони на вуха» який в авторський інтерпретації перетворені на справжні мовні ігри. Також було захоплююче
    знаходити рішення перекладу для суржику та молодіжного сленгу, укрінглішу та передавання всіх цих різниць румунською
    мовою. Також Дереш використовує нецензурну, табуйовану лексику, у тому числі
    сленг осіб, які вживають наркотики, що також було для мене певним викликом.
    Тісна співпраця із Любком Дерешом звичайно дуже допомогла для кращого розуміння тексту. Безперечно,
    прагненням будь-якого перекладача є намагання відтворення у перекладеному
    тексті атмосфери та емоцій, породжених оригінальним текстом. Однак відомо, що
    будь-який переклад певною мірою «згасає» блиск оригіналу, Але я вважаю, що хороший переклад може
    викликати ті самі почуття, емоції, може описати атмосферу оригінального тексту,
    не прикрашаючи і не стилізуючи. Залишаю на розсуд читача оцінити чи мені це
    вдалося.»


    Ана Мунтяну розповіла, що її найбільше вразило в цьому
    романі Любка Дереша. «У цьому романі мене вразило те, як автор корелює портрети
    молодих героїв роману, надзвичайно схожі своїми поглядами, своїм бажанням
    втекти від реальності та способом здійснення цього з ситуацією румунської
    молоді 90-х років, яка, на мій погляд погіршилась. Це явище характерне для всіх
    держав колишнього комуністичного блоку і було як реакція звільнення від
    будь-якої форми пригнічення того, що представляє собою психіка молодої людини.»




    Наприкінці заходу Любко Дереш висловив сподівання, що
    переклад його роману на румунську стане невеличкою ланкою масштабного процесу
    культурного зближення двох сусідніх народів. «Для України, для української
    культури сьогодні дуже важливо встановлювати зв’язки з іншими культурами,
    зокрема із західними культурами і я сподіваюся, що наш маленький вечір був
    однією з таких ланок, яка допомогла трішки скомунікувати два наших культурних
    простори на взаємне благо. Залишається лише побажати видавництву «Мінерва»
    хороших авторів, а сьогоднішнім нашим слухачам – гарних книжок.»