Tag: перемовини

  • Регіональна зустріч в Афінах

    Регіональна зустріч в Афінах

    Через два десятиліття після Салонікського саміту в Греції, який заклав основи для розширення ЄС на Західні Балкани, на запрошення прем’єр-міністра Греції Кіріакоса Міцотакіса, глави держав і урядів країн Південно-Східної Європи взяли участь у неформальній зустрічі в Афінах.



    З метою аналізу прогресу останніх років – розвитку регіонального співробітництва в Південно-Східній Європі, а також викликів, пов’язаних з війною в Україні до грецької столиці прибули лідери Сербії, Чорногорії, Р.Молдова, Північної Македонії, Косова, Румунії, Болгарії, Хорватії та Боснії і Герцеговини, а також президенти Європейської Ради та Європейської Комісії Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляйен.

    На зустрічі також був присутній президент України Володимир Зеленський, присутність якого була сприйнята як потужний сигнал підтримки України та євроатлантичної перспективи всього регіону. Ми повинні набагато швидше наблизити до себе наших друзів, майбутніх членів ЄС. Маємо й надалі руйнувати бар’єри між нашими регіонами, – написала президент Єврокомісії в одній з соцмереж.



    Окрім питань розширення ЄС, на зустрічі обговорювалися енергетична безпека та санкції проти Росії, до яких не долучився Белград. Фактично, через опозицію президента Сербії Александара Вучича заклик накласти санкції на Росію через її агресію проти України був вилучений з підсумкової декларації афінської зустрічі, – повідомляє Спутнік. Учасники погодилися з важливістю продовження діалогу та координації з питань безпеки та регіонального економічного співробітництва, а також підтвердили свою солідарність з Україною та Республікою Молдова. Крім того, було підтверджено підтримку процесу розширення ЄС на Західні Балкани та Східне сусідство.



    У своєму виступі прем’єр-міністр Марчел Чолаку детально описав підтримку України з боку Румунії та виклики, з якими стикаються румунські фермери у зв’язку з ситуацією з українським зерном. У цьому контексті очільник румунського уряду запропонував європейський механізм управління транспортуванням зерна та виділення додаткових коштів на агропродовольчу галузь і розвиток відповідної інфраструктури. Прем’єр-міністр Румунії також підкреслив стратегічну важливість розширення Шенгенської зони і наголосив на необхідності якнайшвидшого приєднання до нього Румунії.

    У своїх розмовах з Президентом Європейської Комісії Марчел Чолаку також закликав до посилення спільних зусиль для приєднання Румунії до Шенгену. Й останнє, але не менш важливе: прем’єр-міністр підкреслив необхідність єдності на європейському рівні та запропонував розвивати спільні регіональні проєкти у сферах енергетики, торгівлі та боротьби з гібридними загрозами.



    В Афінах прем’єр-міністр Румунії обговорив зі своїм грецьким колегою розширення двостороннього та регіонального співробітництва, а під час зустрічі з українським лідером запевнив, що Румунія буде поруч з Україною до її перемоги і після цього, в процесі повоєнної відбудови країни, а також наголосив, що офіційний Бухарест підтримує початок переговорів про вступ України в ЄС вже цього року.

  • Візит Президента Румунії до Бразилії

    Візит Президента Румунії до Бразилії

    У понеділок президент Румунії Клаус Йоганніс був прийнятий своїм бразильським колегою Луїзом Інасіо Лулою да Сілвою в рамках свого турне до країн Південної Америки. Візит до Бразилії, головного торговельного партнера Румунії в Латинській Америці, є першим за останні 23 роки на рівні глав держав. Глава румунської держави представив своєму колезі наслідки війни в Україні на різних рівнях, від кризи біженців до продовольчої та енергетичної криз.

    Клаус Йоганніс торкнувся регіональних та глобальних подій і представив погляд Румунії на безпекову ситуацію поблизу румунського кордону та збройну агресію Росії проти України. «Послання Румунії, як сусідньої держави, яка має найдовший серед країн ЄС і НАТО кордон з Україною, є чітким, сильним і має бути зрозумілим нашим партнерам: як би Москва не намагалася виправдати свої дії, Росія є державою-агресором, яка силою порушила суверенітет і територіальну цілісність України і намагалася скасувати її незалежність, порушуючи також і Статут ООН. Україна є жертвою російської агресії. Усі негативні наслідки цієї агресії на глобальному рівні є безпосереднім результатом дій Росії, які суперечать міжнародному праву. Міжнародне співтовариство зобов’язане підтримати Україну у відбитті агресії та перемозі в цій війні за звільнення країни. Румунія продовжуватиме непохитно підтримувати Україну і будь-яка підтримка безпеки України є, по суті, підтримкою безпеки Румунії та її громадян.»



    Президент Бразилії Лула да Сілва зазначив, що, окрім політичних і торговельних відносин, які його країна має з Румунією, важливими є також міжлюдські відносини, адже в Бразилії проживає понад 40 000 громадян румунського походження. Він також торкнувся питання війни в Україні. Луїз Інасіо Лула да Сілва: «Хоча мій уряд засуджує порушення територіальної цілісності України, ми виступаємо за політичне вирішення конфлікту шляхом переговорів. Ми говорили про нашу стурбованість наслідками війни, які екстраполюються на європейський континент. Я підтвердив свою стурбованість глобальними наслідками конфлікту, особливо з точки зору продовольчої, економічної та енергетичної безпеки. Нам необхідно терміново створити групу країн, яка б сіла за стіл переговорів з Росією, щоб досягти мирного вирішення…»



    Лідери двох країн підписали Спільну декларацію про розвиток двосторонніх відносин у різних сферах. Вони визначили шляхи поглиблення існуючої співпраці, а також її розширення на нові сфери, такі як сільськогосподарські дослідження, цифровізація, зміна клімату, освіта та культура.