Наприкінці квітня у Бухаресті відбулася конференція «Два роки вимушеного переміщення. Плани на майбутнє», присвячена підтримці українських громадян за кордоном в умовах широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Організаторами заходу виступили український благодійний фонд «Горєніє», Союз українців Румунії, чернівецький благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи», а також асоціація «Casa Mării Negre/Дім Чорного моря» з Констанци, Румунія, за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Ініціатори поставили собі за мету створити діалоговий майданчик для спільного обговорення поточної ситуації з допомогою українським переселенцям, які перебувають за кордоном та планують повернутися в Україну. Основним завданням конференції було здійснити оцінку готовності українських біженців залишатися довше та інтегруватися в суспільства, які вони обрали для життя після початку війни, а також їхньої готовності повернутися в Україну та визначити їхні очікування щодо послуг і програм з адаптації репатріантів до місць постійного проживання. Учасники конференції проаналізували результати роботи у сфері надання допомоги українцям з лютого 2022 року, визначили низку питань, які з об’єктивних причин не вдалося ефективно вирішити, намагалися ідентифікувати можливі спільні дії на найближче майбутнє. Особлива увага була приділена питанням освіти, зокрема, функціонування освітніх просторів (хабів) тощо.
Серед учасників та спікерів конференції були представники української громади в Румунії, неурядові організації та державні агенції Румунії, представники міжнародних місій та дипломати. Президент Всеукраїнського благодійного фонду «Горєніє» Денис Гречко привітав присутніх і висловив велику вдячність всім румунським державним установам, які сприяють максимальному безболісному перебуванню українців у Румунії і створюють всі належні умови щодо працевлаштування, адаптації і все те, що дозволяє українцям відчувати себе тут в безпеці.
«Я вірю в те, що весь сектор неурядових організацій підтримає мої слова стосовно того, що ми будемо робити все, що в наших можливостях, все, що від нас залежить задля досягнення нашої мети, задля повернення українців в Україну і створення максимально безпечних, належних умов для адаптації тих, хто зараз приймає або прийняв рішення щодо повернення в Україну. Ми чекаємо вас вдома, а поки ви тут, ми будемо намагатись створити найбільш комфортні умови задля вашого безпечного та комфортного перебування. Я вважаю, що такі діалогові заходи максимально важливі, вони дозволяють почути один одного, вони дозволяють українцям почути про наявні сервіси, можливості, інструменти підтримки їх з боку румунського суспільства. Представники державних інституцій можуть побачити, що саме потребують українці, які знаходяться за кордоном і я впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо посприяти безпечному та комфортному перебуванню українців тут і вкотре зауважую, що вдома чекають на вас.»
Надзвичайний та Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук, у своєму виступі відмітив важливість консолідації суспільства та створення діалогових майданчиків для підтримки українських громадян закордоном та наголосив на тому, що Українська держава очікує на повернення вимушених переселенців і працюватиме над створенням необхідних умов та стимулів.
«Протягом вже понад 2 років з часу початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну українці, які опинилися на території Румунії, отримали підтримку з боку уряду, вони отримали підтримку з боку громадян Румунії, недержавних організацій. І спочатку цього року я брав участь неодноразово у заходах конференціях, де проводилася оцінка того, що було зроблено за останні два роки і того, що фактично зараз потребує особливого реагування. І саме в цьому контексті я вважаю, що конференція, яка відбувається сьогодні, вона дозволить так само з точки зору безпосередньо громадян України оцінити питання, які потребують вирішення і дозволять сформувати певний план дій, який дозволятиме нам рухатися вперед, реагувати на потреби і вирішувати проблеми. Хочу наголосити, що інтерес української держави полягає в тому, щоби відновити справедливий мир і щоби громадяни України, які зараз знаходяться поза межами нашої держави повернулися в Україну. Ми всіх чекаємо назад в Україні і це є базова позиція української держави. Тому ми підтримуємо, звичайно, максимально те, щоби проблеми, з якими зараз там можуть стикатися українці за кордоном, щоб вони вирішувалися, але по великому рахунку ми всіх чекаємо назад. Ми знаємо про те, що відбудова української держави, відновлення після всіх тих руйнувань, яких зараз завдали російські агресори, це потребуватиме зусиль всієї української нації. Нещодавно, під час проведення в Бухаресті зібрання Світового Конгресу Українців була участь з боку міністерства закордонних справ України, де було представлено проєкт стратегії МЗС України по роботі з глобальними українцями і власне він так само ставить за мету розширення практичної взаємодії центру всіх установ, центральних органів влади України, із закордонним українством з тим, щоби зберігати зв’язок зберігати підтримку для внутрішнього розвитку нашої держави І, звичайно, створювати умови для того, щоби українці повертались.»
Союз українців Румунії на конференції представив голова столичної філії СУР Михайло Трайста, який нагадав, що етнічні українці Румунії з самих перших хвилин війни були душею та серцем поруч з переселенцями, які тікали в російських окупантів.
«Починаючи з 24 лютого, коли російська федерація розпочала несправедливо і негідно для демократичної держави, агресію проти мирної держави України, Союз українців Румунії через усі свої філії розпочав дії на підтримку сусідньої держави, а також громадян України, які перетнули кордони Румунії, рятуючись від російської агресії. У всіх своїх заходах Союз українців Румунії тісно співпрацював з румунською державою, яка також діяла оперативно ще раз підтвердивши свій статус надійного партнера України. Союзу українців Румунії вдалося негайно мобілізувати всіх своїх членів для закупівлі або збору продуктів харчування для відправки в Україну, для забезпечення центрів для біженців, які прихистили переселенців із зон бойових дій. Водночас СУР централізував наявні житлові приміщення, оснастивши їх усім необхідним для розміщення максимальної кількості українських біженців, а також мобілізувався для їх транспортування. Десятки тисяч біженців були розміщені в оселях приватних осіб, у більшості випадків членів Союзу українців Румунії, в різних пансіонатах, готелях, гуртожитках тощо. Ще з початкової фази агресії російської федерації, Союз українців Румунії мобілізував та координував роботу близько 2100 волонтерів, які постійно перебували на всіх митних пунктах у три зміни, надаючи гуманітарну допомогу, пакети з продуктами харчування та водою, а також забезпечували переклад для українських біженців. Завдяки контактам, які Союз українців Румунії має в Україні, він постійно підтримував зв’язок з представниками влади сусідньої держави, які були добре обізнані щодо потреб як українських воїнів, які захищають рідні землі, так і з тими, хто координував центр внутрішніх біженців. Таким чином, процес транспортування гуманітарної допомоги був надзвичайно ефективним, оскільки СУР точно знав про потреби чи нестачі в сусідній державі, та міг відповідним чином діяти при зборі та транспортуванні гуманітарної допомоги Україні.»
Під час конференції в онлайн та офлайн форматі було презентовано наявні програми підтримки українських переселенців в регіонах України, роль урядових та міжнародних організацій у процесах захисту прав українських біженців, економічні перспективи та можливості для українських переселенців, які повертаються додому, а також можливості міжнародних та українських неурядових організацій щодо сприяння реінтеграції переселенців після повернення в Україну.
Представник Уповноваженого Верховної ради України з прав людини у Дніпропетровської області Михайло Карпенко представив інструменти захисту порушених прав переселенців, які знаходяться за кордоном чи повертаються в Україну.
«Тільки об’єднавши наші зусилля, всього цивілізованого світу, завдяки підтримці небайдужих людей, благодійних фондів і урядів країн, які виступають за мир, за права людини, за те, щоби світ розвивався в мирі і безпеці, тільки разом, об’єднавшись, ми зможемо зупинити агресора і захистити права людей, не тільки українців, а й інших країн, тому що ми розуміємо, що Україна прийняла на себе перший удар і відстоює право світу бути вільним і з увагою ставитись до людей. На душі спокійно, що ви знаходитесь в безпечних умовах і, що Румунія надала, я впевнений, гідні умови для вашого тимчасового перебування в цій країні. Тому я вітаю всіх учасників сьогоднішньої конференції, прошу всіх бути щирими, не по протоколу, а говорити справді про те що болить, про ті обставини, з якими ви стикаєтесь, тому що ця конференція для того, щоб був позитивний результат і позитивні рішення.»
Президент румунської асоціації «Дім Чорного моря» Дорін Попеску висловив готовність підтримати українські організації у роботі, націленій на підтримці переселенців.
«24 лютого 2022 року громадяни України, багато українців, втратили країну, з якої були змушені тікати до інших країн. Україна, їхня країна, стала для них втраченим раєм. За кілька годин Румунія, моя країна, стала для них казковою країною. Тисячі людей мобілізувалися, за кілька годин вони прийшли з гарячим чаєм, бутербродами, вони прийшли з добротою, з любов’ю, з щедрістю. Центральна влада мобілізувалася повільніше, місцева влада мобілізувалася важче, але вони це зробили. Моя країна, яку я люблю, Румунія стала за кілька годин країною обітованою. Коли Денис з України запропонував мені зробити очолювану мною асоціацію «Дім Чорного моря» співорганізатором цього заходу, я погодився без застережень, тому що хочу, щоб зображення моєї Румунії з перших днів – відкритого дому, гостинного, теплого дому для українських біженців, продовжувала розвиватися. Давайте не втомлюватися і зберігати цю фотографію живою. Ми всі втомилися – і національна влада, і громадянське суспільство, наша реальна підтримка українських біженців зменшується, тоді як їхні потреби та кількість зростають. Ми не маємо права втомлюватись.»
Анна Сушко, представниця українських переселенців, які знайшли прихисток у Румунії та співзасновниця Асоціації українських вчителів в Румунії розповіла про румунську модель інтеграції українських дітей в систему освіти і наголосила на важливості забезпечення можливості продовжувати навчання за українською навчальною програмою.
«Наша асоціація в минулому році мала змогу розпочати системний діалог з урядом Румунії за допомогою ЮНІСЕФ, за допомогою інших організацій, ми мали декілька зустрічей з представниками уряду і пропонували їм свою систему бачення м’якої інтеграції українських дітей до освітньої системи в Румунії. Цього року на базі мого хабу вдалося реалізувати цей підхід, діти мали змогу навчатися частково в румунській школі, відвідувати уроки разом з румунськими дітьми і румунськими вчителями, була допомога зі сторони українських вчителів і таким чином діти розпочали не тільки вивчати румунську мову, вони розпочали хоча б активно її використовувати і розуміти навіщо вони вивчають румунську мову. Цей рік дозволив українським батькам трохи м’якіше відноситися до тих змін, які чекають нас в майбутньому. Я відвідала цього року і минулого року ООН і презентувала унікальність нашої співпраці України та Румунії на сесії щодо статусу жінок. Я є членкинею незалежної делегації українських жінок в ООН і два роки поспіль маю нагоду виступати в стінах ООН і говорити і на державних зустрічах, і на зустрічах з NGO про ту колосальну роботу, яку робить саме сектор NGO в Румунії, наскільки ви впливаєте на рішення вашого уряду і вас чують. І це є прикладом і для нашого уряду насправді. Українці дуже люблять незалежність тому зараз ми маємо за це розплачуватися і виборювати цю незалежність і для нас українська школа це є зв’язок з Україною. Якщо ми будемо шукати дуже прості рішення і максимально дивитися на ті рішення, які приймаються сусідніми країнами, ви знаєте, Румунія, ще раз повторюсь, є дійсно унікальною країною, яка має право зараз показати, наскільки ви людяні, ну тобто це є прикладом зараз для кожної країни Європи, яка максимально інтегрує наших дітей, при цьому, не дивлячись на те, що діти тягнуть дві освітні програми. Те, в якому стані дитина буде повертатися, з якими емоціями і з якою пам’яттю про її роки тут в Румунії, це має дуже велику силу для майбутніх відносин наших країн. Я дуже вдячна уряду Румунії я дуже вдячна людям Румунії, які дійсно показали, що таке дружба, що таке підтримка, що таке розуміння і емпатія. Я дуже сподіваюся що Румунія і Україна надалі будуть партнерами і це унікальний досвід дійсно можна імплементувати до інших ситуацій.»
І віце-президент благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» Сергій Гакман подякував румунам за прихисток українських жінок і дітей та наголосив на важливості подальшого зближення двох сусідніх народів.
«9 лютого 1996 року я був начальником Міграційної служби Чернівецької області і першим в Україні надав статус біженця. Я тоді ще не знав що пройде певна кількість років і потребу в захисті матимуть мої співгромадяни, які будуть також шукати притулку в інших країнах. І тому для мене ця тема є надзвичайно рідною і надзвичайно болючою. Я надзвичайно вдячний уряду Румунії, парламенту Румунії, всім громадянам Румунії, які з перших днів надали дуже серйозну допомогу нашим громадянам. Український і румунський народи ніколи не були такими близькими і ми маємо зараз докласти всіх зусиль для того, щоби ось ця теплота, яка зараз з’явилася між нашими державами, щоб ми їх перетворили на проєкти розвитку – економічні, політичні, культурні і так далі, і тому подібне. Користуючись нагодою, я ще раз хочу подякувати всім румунам за те, що вони допомагають нашим жінкам і дітям, допомагають їм знайти тут затишок, де вони можуть перебувати в безпеці, де вони зможуть зараз не турбуючись за своє життя думати про своє майбутнє.»
Дискусія під час заходу торкалась найбільш важливих тем, які стосуються громадян України закордоном, зокрема питання щодо продовження статусу тимчасового захисту та пов’язані з цим правові, гуманітарні питання та питання планування безпеки, питання соціальної підтримки українських переселенців у Румунії, виникаючі перешкоди на шляху інтеграції українців в європейські громади та безліч інших питань.
За результатами конференції будуть розроблені та запущені нові програми підтримки для українців, які вирішили залишитися в країнах ЄС на довший період часу, а також нові програми підтримки для українців, які вирішили повернутися додому.
