Tag: переслідування

  • 16 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії з 16 серпня на 30 днів продовжив дію режиму надзвичайної ситуації на
    тлі збільшення випадків захворювання на COVID-19 у країні. Відповідне рішення було прийняте на засіданні у п’ятницю. Водночас на разі
    не були введені нові карантинні обмеження. З іншого боку у неділю Румунія переступила поріг за 70 тисяч хворих на
    коронавірус. За останню добу зареєстровано 1087 нових випадків інфікування, а
    загальна кількість смертей наближається до 3000. Згідно з останнім дослідженням,
    опублікованим Європейським центром профілактики та контролю захворювань,
    Румунія посідає перше місце серед країн ЄС за смертністю від COVID-19 на один
    мільйон жителів, а показник нових виявлених випадків на сто тисяч жителів майже
    в чотири рази вище, ніж в середньому по Європі.


    СВЯТО
    – Цього року в Румунії вперше відзначається Національний день усвідомлення
    насильства щодо християн. 16 серпня – це день, коли більшість православних
    віруючих згадують про святих мучеників Бринковенів, які в 1714 р. висловили
    готовність померти за свою віру в Константинополі. Будинки Парламенту, Адміністрації
    Президента та Уряду, інші емблематичні будівлі столиці, а також палац Могошоая,
    побудований господарем Константіном Бринковяну та розташований поблизу столиці,
    у неділю ввечері будуть освітлені червоним кольором, щоб нагадати румунам, що у
    багатьох регіонах світу є незліченна кількість християн, яких переслідують, б’ють
    або вбивають за свою віру. У заяві, надісланій агентству Agerpres, прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що уряд підтримує необхідність
    підвищити рівень обізнаності щодо насильства та переслідувань проти християн в
    усьому світі як у минулому, так і в наші дні, і виступає за усунення будь-якої
    форми дискримінації за релігійною чи іншою ознаками. За статистикою, у всьому
    світі за свою релігійну приналежність щодня вмирають вісім християн.


    ЕКОНОМІКА
    – Національна комісія з питань стратегії та прогнозу оцінює, що економіка
    Румунії може відновитись у 2021 році, коли Валовий Внутрішній Продукт зросте на
    4,9%, після спаду в 3,8% цього року через коронавірусну кризу. Рівень інвестицій,
    що цього року впав на 3,5%, може збільшитися на 7,4% у 2021 році. Комісія також
    прогнозує, що в поточному році експорт зменшиться на понад 10%, а імпорт – на понад
    7%. Нещодавно Національний Інститут Статистики повідомив, що в другому кварталі
    рівень ВВП Румунії скоротився на 12,3% в порівнянні з першим кварталом цього
    року і на 10,5% порівняно з другим кварталом 2019 року. У той же час влада
    Румунії оцінює, що дефіцит бюджету в 2020 році становитиме 8,6%.


    ТЕНІС -
    Друга ракетка світу, румунка Сімона Халеп, сьогодні стала переможницею турніру WTA у Празі
    з призовим фондом у понад 200 тис. доларів. У фінальному
    поєдинку Сімона здобула перемогу в двох сетах – 6:2, 7:5, над Елізою Мертенс з Бельгії.
    Таким чином, Сімона Халеп виграла свій 21-й трофей WTA в одиночному розряді,
    перший після майже піврічної перерви, найдовшої в кар’єрі, спричиненої новим
    коронавірусом та другий у 2020 році. який
    румунська тенісистка виграла у лютому в Дубаї, в останньому змаганні перед вимушеною
    карантинною перервою. З іншого боку, також у Празі, у фіналі парного розряду
    серед жінок румунський тандем Моніка Нікулеску/Ралука Олару програв у двох
    сетах чешкам Люсі Градецьк/Крістіна Плішкова.







  • Небезпека оцифрування серед молоді

    Небезпека оцифрування серед молоді

    У Румунії, країні, яка є другою в ЄС за кількістю жінок, зайнятих у сфері ІТ, 81% дівчат у віці від 16 до 24 років, щодня використовували Інтернет в 2017. Серед хлопців того ж віку, ця частка склала 82%. Однак, коли ми говоримо про участь молоді в Румунії в обговореннях ідей в інтернеті, відсотки падають нижче середньоєвропейського: тільки 16% молодих жінок і 20% молодих чоловіків були зацікавлені в обміні ідеями після прочитання деяких газетних статей або опублікованих на блогах.

    Якщо цей тип незацікавленості можна пояснити загальною відсутністю інтересу молодих європейців до політичної і громадянської активності, інші дані про стримування від висловлення думок можуть мати інші причини. Наприклад, в ЄС 12% дівчат у віці 15 років отримали повідомлення про переслідування в Інтернеті, порівняно з 7% хлопців. І в Румунії, дослідження проведене компанією IT Bitdefender, восени минулого року, показує, що чотири з п’яти підлітків у віці до 18 років говорять, що вони були переслідувані в Інтернеті.

    Експерти з Європейського інституту з питань гендерної рівності виявили кореляцію між залякуванням в Інтернеті і стримуванням вираження, особливо серед дівчат: 51% молодих жінок і 42% молодих людей не хочуть брати участь в онлайн-дискусіях після того, як були переслідувані. Деталі подає Бландін Моллард, експерт Європейського інституту з питань гендерної рівності: «Є дуже точні показники, що показують, що дівчата і молоді жінки пристосовують свою онлайн поведінку після того, як вони стали свідками образливих коментарів та повідомлень або самі були мішенню зловживань. (…) Не беруть участь в онлайн-дебатах чи спілкуваннях. І хлопці змінюють свою поведінку, але в значно меншій мірі, ніж дівчата. Молоді люди – юнаки та дівчата – проводять багато часу в Інтернеті, щоб читати новини, сформувати світогляд і різні думки. Тому ми вважаємо, що якщо дівчата використовують кіберпростір лише пасивно і не беруть, через свої погляди, участь у перетворенні цього простору, вони пропускають, можливо, низку формативного експерименту. По-друге, ми маємо дуже активне покоління хлопців у мережі, які висловлюють себе в повній мірі, але взаємодіють між собою, менше ніж дівчата. Це зменшує можливості для обговорення та обміну ідеями з дівчатами.»

    Крім того, скільки підлітків зізнаються, що вони були мішенню переслідування, і таким чином, відмовляються висловити свої погляди. За словами психолога Нансі Лунгу, дослідження враховують тільки тих, хто зізнається, що були переслідувані, і це явище, ймовірно, більш широке, ніж випливає із статистики. Зловмисники, як правило, є молодь того ж віку, що і жертва і напад, як правило, ініціюється кимось відомим. «Найнеприємнішим є той факт, що, як правило, переслідування мають місце колективно, здійснюється напад на жертву» вважає Нансіi Лунгу, а наслідки для потерпілих можуть бути руйнівними: «Підліток, який не розуміє, чому він атакований, і чому так багато ненависті обрушилось на нього може постраждати протягом тривалого часу, тому що він переживає психічний розвиток. Напади такого роду не можна запобігти, тому що їх спрацьовування відбувається випадково. Однак їх згуртованість є сильною, напади стають все більш агресивними.»

    У Румунії основні причини кіберзалякування, пов’язані із зовнішнім виглядом і одягом, 67% месиджів про переслідування відносяться до цих аспектів. Інші поширені причини внаслідок яких молоді люди переслідувані є хобі і щоденні турботи (30%), фінансове становище сім’ї походження (13%), результати в школі (12%) і сексуальна орієнтація (8%) , Ці причини, як правило, одні і ті же з причинами звичайного переслідування, домагання віртуального світу є продовженням домагання реального світу, але посилюються в деяких відносинах. Прикладом цього є стандарти краси, попереджає Бландін Моллард: «Стандарти краси зустрічаються скрізь. Вони не з’явилися разом з Інтернетом. Але в оффлайн світі, або коли ви знаходитесь на вулиці чи на роботі, ви бачите різні типи людей, тіла та стилі одягу. Але в деяких соціальних мережах, мабуть, існує лише один вид фізичного вигляду. І це починає впливати на тебе. Йдеться про інтенсивність або магнітуду. Все пов’язане з часом, проведеним молодими людьми в Інтернеті.»

    Переслідування не можна запобігти конкретно, воно непередбачуване, більше стосується контексту, і видимі причини часто є лише приводом проявлення насильницьких тенденцій. Таким чином, основна увага повинна бути спрямована на реакції пост-фактум і освіту, вважає Нансі Лунгу: «Нападники зазвичай стримані не якістю контраргументів, а й числом тих, хто захищає атакуючого. Таким чином, це явище ще більш тривожне, тому що у нас немає дуже високої соціальної згуртованості. Діти не мають прикладів захисту найслабших. Вони можливо формально в школі вчаться про це, однак в суспільстві не бачать цього. Через погане виховання – а й тому, що так зроблена людська природа – кожна людина – навіть колишня жертва або, особливо, колишня жертва – може стати в певному контексті нападником. Стільки часу скільки ми погоджуємось – і в Інтернеті досить багато прийнято – з просуванням певного типу ненависті і агресії завжди знайдеться хтось, щоб приєднатися до групи нападників. Чому? Таким чином, відчуває себе сильним, він не може стати жертвою. Слід би виховати ставлення тих, хто дивиться з боку. Вони повинні втручатися частіше.»