Tag: перспектива

Мистецька галерея «Insula/Острів
42» у партнерстві з Французьким інститутом та Інститутом ім. Гете в Бухаресті
запустила проєкт «Європейський інкубатор». У першій онлайн-зустрічі, модераторкою
якої стала Коріна Шутеу, взяли участь директорка Французьких культурних
інститутів у Румунії Елен Роос та директор Інституту ім. Гете в Бухаресті Йоахім
Умлауф. Подія, до якої приєднався Культурний центр міста Клуж, порушила питання
проблем та викликів, з якими стикається культура в Румунії після кризи в сфері
охорони здоров’я, яку ми переживаємо, але й спосіб в який культурні партнерства
з Францією та Німеччиною можуть бути збережені і навіть зміцненні в результаті
цього досвіду.

Елен Роос вважає,
що культурні мережі, що були сформовані або розвинені в останні місяці, є
найбільшим надбанням для культурних інститутів Румунії. «Ми багато говоримо про
негативні наслідки ізоляції, але одним із наслідків є те, що наша команда
працює набагато більше в мережі інститутів. Ми створили мережу на національному
рівні, а «мережа», на мій погляд – це повторюваний термін, який не один раз, що
повернеться на перший план. З-поміж наших ініціатив згадаю програму, яку ми
щойно запустили FrenchMania, ми проводимо віртуальні презентації, онлайн або
телефонні зустрічі зі студентами, які бажають продовжити навчання у Франції.»

Культурні партнерства між Румунією
та Францією або іншими європейськими країнами тривали впродовж усієї змушеної
ізоляції. Події перейшли у віртуальне середовище, а дебати стали основною
стратегією, за допомогою якої ті, хто бере участь у культурних обмінах та
міжнародних проєктах, можуть разом знайти рішення, – каже Елен Роос: «Перший
пріоритет – це підтримка франко-румунських партнерств, зв’язків з нашими
партнерами у фестивалях, а другий – підтримка громадянського суспільства, аби
воно приєдналося до нас. Ми підтримуємо й сферу освіти, яка, незважаючи на кризу, продовжує
діяти у цифровому середовищі. Страх паралізує нас, звичайно, це нормально
хвилюватися, але лише якщо маємо проєкт, який намагаємося втілити у життя, ми
можемо позбутися страху і знаходити рішення.»

Французький
інститут у Бухаресті продовжує свої програми та проєкти для широкого загалу в
Інтернеті. Як і всюди в Європі, Елен Роос запрошує і румунських інтелектуалів
приєднатися до дискусій, що породжують нові ідеї підтримки культури. «Світ буде
розвиватися й завдяки проєктам, які ми розробили в ситуації, на кшталт
тієї, в якій ми опинилися зараз. Нам потрібно адаптуватися до цього досвіду,
який допоможе нам переосмислити майбутні проєкти. Нам потрібні представники румунської,
французької, німецької та європейської інтелігенції загалом, щоб сьогодні поговорити про те,
що може бути культурною моделлю як сьогодні, так і завтра. Для цього нам
потрібно об’єднати свої зусилля, бути разом.»

Йоахім Умлауф
очолює Інститут ім. Гете у Бухаресті. Під час дискусії, ініційованої Островом
42, він наголосив на впливі поточної кризи на громадянське суспільство. Як і Елен
Роос, він вважає, що партнерство є запорукою подолання цього складного періоду.
«Ми бачимо, наскільки сильно наслідки цієї кризи впливають на громадянське
суспільство з економічної та соціальної точок зору. Будемо сподіватися, що ці
наслідки будуть не дуже глибокими, хоча вони, безумовно, будуть непростими.
Одним із наших завдань є створення згуртованості в суспільстві та підтримка
культурного сектору. Ми хочемо, щоб наші румунські партнери змогли продовжити
свою діяльність, тому що ми працюємо разом багато років у дусі тотального
партнерства між Францією, Німеччиною та Румунією.»

Мовні курси є
однією з основних програм культурних інститутів. Як і всі культурні інститути
Румунії, Інститут ім. Гете також стикається зі скороченням бюджету, що обмежує
його діяльність. Однак, – зауважує Йоахім Умлауф, – в даний час пріоритетом є збереження
колективу установи в повному складі, а також актуальність інституту, який він
очолює в суспільстві, яке потерпає від кризи. «Треба сказати, що проблема, з
якою ми зараз стикаємося має й
економічну складову, оскільки ці мовні курси забезпечували бюджетну рівновагу нашого
закладу. Ми були змушені припинити певні програми, культурні проєктів, які
приносили нам доходи. Але у нас не було іншого вибору. Цього року нам довелося
скоротити майже на 40% бюджет, який ми виділили на культурні програми, щоб зберегти
весь колектив, щоб наші викладачі надалі отримували зарплатню, щоб зберегти
курсантів, щоб бути впевнені, що все буде гаразд.»

Зрозуміло, що формат
взаємодії виключно у віртуальному середовищі не може замінити безпосередню
взаємодію між людьми. Йоахім Умлауф вважає, що людям особливо важливо знайти
баланс між цими реаліями, викликаними новим станом речей, і старими культурними
звичаями. «У майбутньому нам потрібно знайти ідеальний баланс між цифровим
форматом, який ми використовуємо зараз і старими, фізичними взаємодіями.
Звичайно, з точки зору екології, мобільності, для румунських, французьких та
німецьких партнерів, які б мали сісти за один круглий стіл, буде кориснішою
можливість спілкуватися через Skype чи інші платформи. З іншого боку, навіть і зараз
є, а особливо після подолання кризи буде потреба у фізичному контакті.»

Тому Румунія
приєднується до найкращих практик та останніх стратегій, спрямованих на відновлення
сфери культури по всій Європі. А партнерство, діалог та пошук спільних рішень
залишаються важливими засадами.

Економіка Румунії виглядатиме дещо інакше після цього періоду кризи, чимало компаній інвестуватимуть в технології, а викликом уряду є створення нових робочих місць, щоб зберегти в країні майже мільйон румунів, які повернулися у цей період з-за кордону, – заявив міністр фінансів Флорін Кицу.

В інтерв’ю одному телеканалу міністр фінансів сказав, що можуть бути створені нові робочі місця в секторі роздрібної торгівлі, де потрібно 10.000 людей, а також у галузі ГоРеКа (ред. – готелі, ресторани, кав’ярні). Міністр передбачає, що багато компаній інвестуватимуть в технології, тому ці сектори потребуватимуть працівників.

Нова криза, спричинена коронавірусом, створила нові проблеми для румунських працівників. За даними Міністерства праці, протягом цього періоду понад 400 тисяч трудових договорів було розірвано, зокрема в галузі роздрібної торгівлі та ремонту автомобілів та мотоциклів, у виробництві та будівництві. Інші 600 тисяч трудових договорів були тимчасово призупинені. З іншого боку, міністр фінансів Флорін Кицу оголосив, що також працює над фіскальними стимулювальними заходами для підприємців, щоб допомогти їм використовувати свої ресурси для інвестицій, з метою збільшення виробничої потужності.

Водночас, ресурси Румунії здебільшого будуть спрямовані на інвестиції – уточнив міністр Флорін Кицу, – зазначив він, – у нинішньому контексті є ознаки, які показують, що купівельна спроможність зростатиме в умовах, коли рівень інфляції та процентні ставки знижуються. Що стосується інфляції, ситуація з кожним місяцем покращується. Рівень інфляції знизився і ця тенденція продовжиться в наступний період. Водночас, знижуються процентні ставки, саме тому купівельна спроможність румунів зростає, оскільки знижуються ціни, вартість грошей та процентні ставки. Це ознаки, які чітко показують, що купівельна спроможність також зросте в наступний період, – пояснив міністр фінансів.

Що стосується закону, який передбачає підвищення пенсій з 1 вересня, він створює проблеми щодо бюджетного забезпечення на найближчі два роки, – каже Флорін Кицу. Більше того, як міжнародні фінансові установи, так і рейтингові агентства показали, що ці проблеми є головним ризиком для здоров’я економіки. Міністр уточнив, що для цього закону та для інших, які були схвалені Парламентом, немає достатніх коштів, а щоб не дестабілізувати економіку, необхідно вжити інших заходів.

Нагадаємо, що минулого тижня румунський уряд оголосив про укладення партнерства з банками для сприяння відновленню економіки, оскільки, – за словами міністра фінансів, – банки мають як досвід, так і необхідні можливості для спрямування грошей до ефективних секторів економіки.