Tag: перспективи

Нещодавнє соціологічне дослідження,
проведене за ініціативою Фонду імені Фрідріха Еберта в Румунії, визначає вікову категорію,
про яку багато говориться, але яка менш відома і, отже, мало присутня на рівні соціальної політики:
молодь. Дослідження проведене 2018 року відображає ставлення, ментальність та
самосприйняття румунів у віці 14-29 років з таких питань, як сім’я, освіта,
спосіб життя, релігія та демократія. Крім того, вони вивчаються разом з молодими
людьми з дев’яти інших країн Європи, ЄС та країн, що не є членами ЄС. Всі
економічні та соціальні показники, що стосуються молодих людей в Румунії, дуже
погані, стверджує соціолог Габріель
Бедеску, один з авторів дослідження поряд з Даніелем Санду, Даніелою Анджі та Кармен Греаб. Деякі з цих
показників, однак, повинні бути поставлені в більш широкий європейський
контекст.

Наприклад, більше половини румунських
респондентів погоджуються, що демократія є гарною формою правління, але 23%
вважають, що за певних обставин диктатура є формою кращого правління, ніж
демократія. У порівнянні з іншими дев’ятьма країнами Південно-Східної Європи,
що входять до дослідження, Румунія має один з найнижчих рівнів демократичної
підтримки, однак, у зв’язку з цим, тенденція до авторитаризму проявляється у
всіх європейських країнах. Примітно, однак, що зміна поколінь не приносить
кращих громадян, більш схильних до демократії, вважає Габріель Бедеску: «Це зниження прихильності до
демократії не є рівномірно розподіленим між усіма віковими групами. Насправді
мова йде про молодих. Що стосується якості демократії, то молодь є вразливою і
проблемною категорією. Вона проблематична, тому що у нас є дослідження, які
показують, що після того, як зафіксовані певні погляди у молодий вік, змінити їх важко, вони залишаються і
повторюються».

Поряд із суспільно-політичним
ставленням, дослідження Фонду імені Фрідріха Еберта аналізує і порівнює підтримку меншин в
Румунії та інших дев’яти державах. Габріель Бедеску: «Підтримка прав меншин є низькою серед
молоді. Для деяких категорій меншин Румунія має найнижчі показники серед усіх 10 країн. Румунія має
другий найнижчий рівень підтримки прав етнічних меншин і третій найнижчий
рівень підтримки прав бідних»

Поряд з цим типом ментальності,
дослідження також виявляє ще один факт: існування різниць в Румунії не тільки між регіонами, а
й між сільськими та міськими. Різниця між міською та сільською молоддю явно є не на
користь останньої,
оскільки, згідно з іншими дослідженнями, у 2017 році загальний рівень ризику
бідності на селі становив 37,3%, що в шість разів більше, ніж 6,1% у місті. За цих обставин дослідження
про молодь у 2018 році показує, що 23% молодих
людей в селі не причетні до жодної форми освіти, але вони також не працюють. І цей відсоток у селі вдвічі більший, ніж у місті, такого розриву немає в інших країнах Європейського Союзу.

Також, посилаючись на економічну ситуацію,
автори дослідження пояснюють великий відсоток тих, хто хоче емігрувати. На
відміну від 2014 року – коли проводилися попередні дослідження про молодих людей, коли 60 % молодь у віці від 14 до 29 років, хотіла емігрувати – у 2018 році цей відсоток скоротився майже на
30%. Йдеться про бажання,
не обов’язково про конкретні плани, стверджує соціолог Даніель Санду: «Інтенсивність бажання не є суттєвим
елементом, якщо ми хочемо з’ясувати, чи вони підуть, чи ні. Навпаки, бажання
виїхати можна інтерпретувати як відповідь на питання: Як ви оцінюєте свої
можливості для розвитку у вашій країні?. Якщо економічна ситуація у вашій
країні складна, як це було в 2014 році, і якщо є менше можливостей, з’являється тенденція планувати або бахати
емігрувати.»

Коли ми хочемо відповісти на запитання Хто хоче покинути
країну?, є
деякі дивовижні результати, відзначає Данієль Санду: «У разі більш уважного
аналізу ми помічаємо, що
ми маємо справу з бімодальним розподілом намірів мігрувати. Існують дві дуже
різні групи і розміщуються на краї. Одна група складається з молодих людей з заможних сімей, які мають плани навчатися за кордоном. Іншу групу складають
молоді люди, які походять з сімей, які члени яких вже виїхали. Вони відправляють гроші в країну і
надають цим молодим людям доступ до товарів, але це не дає їм стабільності, це
не дає їм майбутньої перспективи в країні.»

Насправді, перспектива на майбутнє
базується на сприйнятті сьогодення, і в цьому відношенні Дослідження про молодь Румунії 2018-2019 підтверджує інші статистичні
дані, стверджує Вікторія
Стойчук, представник Фонду імені Фрідріха Еберта в Румунії:«Як це випливає не тільки з нашого дослідження, але і з інших
досліджень: молодь, безумовно, є малозабезпеченою категорією, насамперед з економічної
точки зору. Якщо ми подивимося на бідність молоді – я маю на увазі, насамперед,
людей у віці від 15 до 25 років – її рівень дуже високий, вищий, ніж серед інших вікових груп. Ми
зазвичай думаємо про людей похилого віку або пенсіонерів, коли робимо ці
порівняння. Це не означає, що ця категорія третього віку не має проблем, але
економічне становище молодих людей порівняно гірше. Крім того, молодь також
недостатньо представлена на політичному рівні

Економіка Європейського союзу в 2019 році продовжує зростати, вже сьомий рік поспіль, оскільки й економіки всіх держав-членів зросли, незважаючи на менш сприятливі умови та глобальну невизначеність. Кількість працевлаштованих досягла рекордного рівня, а безробіття ніколи не було таким нижчим, однак між країнами, регіонами та категоріями населення ще існують значні розриви.

Програма «Європейський семестр» мала реальний внесок у покращенні економічної та соціальної ситуації в Європі. Однак залишаються важливі виклики, з якими потрібно справитися, і ризик погіршення перспектив економіки стає все більш вірогідним, – попереджає Валдіс Домбровскіс, віце-президент Європейської Комісії з питань євро і соціального діалогу, відповідальний за фінансову стабільність, фінансові послуги та Союз ринків капіталу. За словами європейського чиновника, турбує той, факт що було помітне уповільнення темпів реформ в окремих країнах. Ми закликаємо всі держави-члени відновити свої зусилля, спрямовані на зміцнення стійкості економіки та на підтримку рівномірного та ексклюзивного зростання. Краще спрямування інвестицій може значно допомогти досягненню цих цілей, – сказав Валдіс Домбровскіс.

Румунія, згадана в лютому Європейською Комісією в групі 13 країн ЄС, які мають дисбаланси, зареєструвала в першому кварталі 2019 року економічний ріст на майже 5%, але і Єврокомісія та МВФ застерігають, що макроекономічні дисбаланси зросли, також зросли дефіцит поточного рахунку, дефіцит бюджету та інфляційний тиск. Головний редактор «Репортер глобал» Лідіа Мойсе ствердила для Всесвітньої служби Радіо Румунії наступне: На жаль, Румунія є єдиною європейською країною, яка має два основних дисбаланси – і дефіцит бюджету, тобто ми витрачаємо більше, ніж отримуємо від доходу, а також дефіцит поточного рахунку, тобто різниця між валютою, що входить у країну, і що виходить. У такій ситуації перебуває й Туреччина. Туреччина зазнала величезного тиску на свою національну валюту, вона стикається з інфляцією, подвійним дефіцитом та стрімкою девальвацією турецької ліри. Це величезна небезпека для стабільності економіки, коли стикаєшся з цим подвійним дефіцитом, тим більше, що це відбувається в період економічного зростання. У період економічного зростання, як правило, можна покривати витрати, без того щоб зростали дефіцити.

Присутня в Бухаресті на конференції з питань публічної презентації специфічних рекомендацій для Румунії в рамках програми «Європейський семестр» 2019, Ісабель Гріло, директор Генерального директорату з економічних і податкових справ Європейської Комісії, зробила наступний аналіз ситуації: Ми бачимо, що, незважаючи на те, що останнім часом румунська економіка зросла вище свого потенціалу, податкова політика продовжувала розширюватися. І якщо ми далі спостерігаємо за структурою цієї податкової політики, то ми бачимо, що вона не зосереджується у великій мірі на інвестиціях, а скоріше на стимулювання внутрішнього споживання, внаслідок зокрема зростання зарплат та пенсій, і це важко замінити. Саме тому ми вважаємо, що є підстави турбуватися про стабільність цього зростання.

З іншого боку, дослідження, проведене на європейському рівні показує, що 78% румунських компаній скаржаться на несвоєчасні платежі, що є реальною проблемою у розвитку бізнесу, а також для створення нових робочих місць та доходів компанії. Для порівняння, на європейському рівні лише половина фірм стикаються з такими проблемами. Це змушує румунських бізнесменів вірити, що в найближчі два роки вони можуть стикатися з новою рецесією, – стверджує Cімона Мінку, представник компанії, яка проводила вищезгадане дослідження: Можлива криза, здається, неминуча. Протягом наступних п’яти років більшість компаній прогнозують економічний спад і можливу рецесію. І не тільки в Румунії, а й в Греції та Італії, ці показники дуже високі. Компанії передбачають, що зіткнуться з періодом економічного спаду протягом наступних п’яти років.

Незважаючи на всі невизначеності, Румунія має потужний інструмент для збалансування ситуації, а саме може залучати величезну кількість коштів від європейських фондів.