Місто Сучава – повітовий
центр однойменного повіту розташованого на північному-сході Румунії є
туристичним пунктом на карті Румунії, про який розповім я вам сьогодні. Це
місто було включено до туристичних маршрутів тих, хто прагне відвідати відомі у
світі буковинські монастирі (занесені до світової спадщини ЮНЕСКО) з їхніми
зовнішніми та внутрішніми настінними розписами.
Щорічно сотні тисяч туристів відвідують туристичні об’єкти
Буковини, в тому числі місто Сучава, в якому зберігаються численні історичні середньовічні
пам’ятки. Місто згадується в літописах XII сторіччя,
пізніше в грамоті господаря Молдови Петра I-го Мушата від 1388 року як
торговельний осередок на шляху зі Львова до Галаца. Сучава була тронною
фортецею Молдови аж до 1566 року, коли столиця цієї середньовічної румунської
держави була переміщена до Яс.
Отже, Сучава є одним з найстаріших і найбільш важливих міських
поселень середньовічного Молдовського князівства є, першою офіційно
зафіксованою столицею Молдови, офіційним центром якої була протягом двох
століть. Розташоване на крайній півночі сучасної Румунії, місто розвинулося на
шляху розширення середньовічного Угорського королівства в напрямку на північ
від Карпат. Створення міста має безпосередній зв’язок з виникненням
середньовічної держави Молдова. У середині XIV-го століття, румуни з
Мараморощини, на чолі з місцевим лідером Драгошем, отримали наказ від
угорського короля Людовика I-го захистити буферну територію Молдову від
татарської загрози зі сходу. Таким чином після консолідації Молдовського князівства упродовж останньої
чверті XIV-го століття Сучава стала княжою резиденцією Петра I Мушата
(1375-1391 рр.) і залишилася столицею князівства протягом двохсот років.
Про середньовічну Сучаву в наші дні нагадують дві фортеці, навколо яких розвинулося місто. Перша
фортеця, яку називають Шкея або Західна фортеця Сучави, знаходиться на північному заході від міста.
Вона розташована на пагорбі заввишки 384 метри і була складовою оборонних
споруд, побудованих князем Петром І Мушатом в кінці XIV-го століття. У часи
господаря Олександра Доброго, на початку XV-го століття, фортеця була
занедбана. В даний час руїни фортеці є важливим археологічним об’єктом і
представляють особливий інтерес для істориків і просто любителів історії. Так
само вони були включені до Списку пам’яток історії повіту Сучава.Друга фортеця
– Тронна фортеця Сучави, розташована на схід від міста, на пагорбі заввишки 70
метрів. І ця фортеця була побудована в кінці XIV століття молдовським
господарем Петром I Мушатом, але на відміну від першої була збережена і
розбудована його наступниками. Ця кріпость була місцем коронації молдовських
господарів. У XV столітті вона була істотно зміцнена молдовським господарем
Штефаном Великим.
Проте в XVII столітті, а саме в 1675 році за наказом турків господар
Думітрашку Кантакузіно зруйнував фортецю. Турки боялися, що вона може бути
використана проти них молдовськими господарями, які не хотіли
підпорядковуватися Османській імперії або польській армії. Кажуть, що
її заповнили гарматним порохом та підірвали, але стіни витримали. Потім
покликали грецького фахівця, який констатував, що розчин, що з’єднував каміння
і цеглини являв собою суміш вапна та піску, і велів наповнити фортецю дровами
та підпалити їх. Фортеця згоріла, мури звалились і тому мало що залишилось від
колишньої оборонної споруди.Про неї забули до того часу, коли її побачив австрійський
архітектор Карл Адам Ромшторфер та розповів імператору про давню фортецю
Молдови. Теж він провів тут перші археологічні розкопки в період 1895 – 1904 роки.
Реставрація Сучавської фортеці почалася в
другій половині ХХ сторіччя, коли її стіни були частково відбудовані, до рівня,
що дозволяв уникнути подальшу руйнацію оборонної споруди. Біла демаркаційна
лінія, яку можна побачити на стінах старої фортеці зараз відмежовує колишню основу від
відбудованих стін. І Тронна фортеця включена до Списку історичних пам’яток
Сучавського повіту. В даний час Тронна фортеця знаходиться на реставрації.Отже понад
двісті років, у XV – XVI століттях, Сучава займала центральне місце в історії
Молдовського князівства, будучи найбільш важливим торговим центром того часу.
Піку своєї могутності місто досягло в часи великого господаря і полководця
Штефана Великого (1457-1504 рр.), який укріпив та розширив фортецю, побудував
Господарський двір та інші будівлі в місті, піклуючись і про економічний та
культурний розвиток Сучави.
У 1775 році взамін на позицію нейтралітету під час військового конфлікту між
Росією і Туреччиною (1768-1774 рр.), Австрія отримала частину молдовської території
в тому числі й місто Сучаву. Протягом півтори століття ця територія входила до
складу Австро-угорської імперії, отримавши назву Буковина. Сучава була другим
за величиною і важливістю буковинським містом після Чернівців. Зараз місто є центром Сучавського повіту і його населення становить приблизно
86 тисяч осіб. Місто Сучава є
центром українського життя Південної Буковини. У цьому місті знаходиться й
Генеральне консульство України. Українські поселення з північної Молдови та
Марамурешу, що розташовані в сусідніх з етно-лінгвістичним українським масивом
регіонах, є найдавнішими в Румунії. Археологічні та лінгвістичні свідчення
доводять, що східно-слов’янське населення оселилось в цих краях ще у VІ
столітті, проживаючи поряд з тамтешнім населенням, в той час як велика частина
сіл, населених сьогодні українцями згадана в давніх історичних документах
ХIV-XV століть.Слід
відзначити, що в Сучаві народився Петро Могила, а професор Костянтин
Мандичевський у 1884-1893 рр. працював вчителем у Сучавському ліцей де читав
історію та німецьку мову. І теж у Сучаві певний час мешкала з родиною видатна
буковинська письменниця Ольга Кобилянська.
Екскурсію по місту
Сучава можете почати відвіданням
Монастиря Святого Іоана, який зберігає мощі однойменного мученика. Це місто відоме
прощами до мощів св. Івана Нового Сучавського, у яких брали участь і українці.
Неподалік руїн середньовічної фортеці було влаштовано Музей буковинського села.
Іншим туристичним об’єктом міста є Господарський двір, найдавніший будинок міста, що датується 1627-им роком. Найдавніша
релігійна пам’ятка міста – церква Міреуць, теж місце коронування молдовських господарів та
перша резиденція Митрополії Молдови, зведена під час господаря Петра I-го
Мушата. У сучавській церкві Міреуць відбулась й коронація господаря Штефана Великого а
також була похована київська княгиня Євдокія, перша дружина вищезгаданого
господаря.Монастир Замка є
найважливішою релігійною пам’яткою, зведеною вірменами в Сучаві в 1606-му році.
Монастир подібний на фортецю, із оборонними стінами та баштами, вражає своїм
розміром та готичними й класичними архітектурними елементами. Польське військо,
яке взяло участь у побудові монастиря з нагоди битви Яна Собєського з турками
назвало цей монастир Замек (замок), звідки й походить сьогоднішня його назва
– Замка.Вокзал Бурдужень є
копією у меншому розмірі фрайбурзького вокзалу і був побудований австрійською
фірмою Струсберг. Вокзал цей датується 1869-им роком, з нагоди урочистого відкриття залізничної мережі, що
зв’язувала Молдову з Буковиною (яка тоді належала австро-угорській імперії).Село Патрівці
розташоване на відстані 10 км. північно-західніше Сучави. Тут можна відвідати
церкву Святого Христа, побудовану теж Штефаном Великим в 1487-му році. Ця
релігійна пам’ятка є цікавою зокрема тому що, тут зберігаються в оригінальному
вигляді декілька внутрішніх настінних малюнків ще з часів Штефана Великого,
художня цінність яких наближається до цінності вже славнозвісних настінних
малюнків монастиря Воронец, що теж на Буковині. Теж в селі Патрівці існує
цікавий резерват європейської лані, який вам раджу неодмінно відвідати.
