Tag: печери

Прямуємо
ми
сьогодні на
південний захід Румунії і дістаємося
національного парку Семенік
– Ущелини Карашулуй.
Тут на
нас чекають одинадцять
природних заповідників, а також 65.000
га пралісів і незайманих
столітніх букових
лісів, занесених з 2016 року до Всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО. І
теж
тут росте
рідкісний
екземпляр секвої, окружність стовбура
якого
становить 5,7 метра, а вік – 200 років.

Про
визначні атракції
цього
парку, а також про туристичні маршрути
розповість Ніколає
Іфка, директор Управління
національного
парку Семенік – Ущелини Карашулуй:
«Парк розташований на південному заході
Румунії, в центрі Караш-северінського
повіту. Він займає площу приблизно в
36.000 га і розташований в північній частині
гір Аніней та східній частині гір
Семенік. На території парку було
улаштовано 9 туристичних маршрутів
загальною протяжністю 130 км. На маршрутах
зустрічаємо кілька туристичних об’єктів.
Наприклад, маршрут для відвідування
ущелин Карашулуй починається з Крашови
і перетинає шість кілометрів ущелини
Карашулуй, після чого продовжується до
печери Комарнік. Вона розташована
посеред парку, на перетині кількох
маршрутів. Це одна з наших головних
атракцій. На рівні 2021 року ми зареєстрували
найбільшу кількість відвідувачів.
Звідти можна попрямувати в кілька
напрямків, до Семенік або до озера Бухуй.
Іншим пунктом на маршруті – озеро
Мергітар. Це не дуже велике озеро, має
близько трьох гектарів. Для порівняння,
озеро Бухуй набагато більше і було
улаштоване після 1900 року. Там у нас також
є тематичний маршрут, де представлені
види дерев і флора».

У
національному парку Семенік – Ущелини Карашулуй
ми знаходимо дві гірські одиниці, пояснює
Ніколає
Іфка, директор управління:
«Гори
Семенік займають
близько 54%, а гори Аніней-
46% території і представляють карстову
зону парку. У горах
Семенік
ми можемо відвідати найбільший компактний
буковий ліс у Європі. Йдеться про праліс.
Займаючи площу понад 5.000
га, це найбільший праліс
та квазіліс
у Європі. Тут, у центральній частині, ми
можемо зустріти
дерева, вік яких дорівнює
500 років. Ліс можна відвідати у
супроводі представника управління.
Довжина маршруту -
близько
14 км.»

У
західній частині парку простягаються
гори Аніней.
Тут найбільш відвідуваним місцем
туристами
є печера Комарнік. Ніколає
Іфка, директор управління
національного парку Семенік -
Ущелини Карашулуй:
«Вона має довжину шість км, з яких можна
пройти близько 1,7 км. Це печера і природний
заповідник. Її можна відвідати неактивною
галереєю. Тут ми знаходимо всілякі цікаві
утворення: сталактити, сталагміти,
колони, утворення всіляких химерних
форм. Це природна печера, в якій управління
втрутилося дуже мало. Фактично, на
поверхні території, зайнятої горами
Аніней, ми маємо 803 печери та пропасті.
Печера – це порожнина, в яку ми входимо
горизонтально, а пропасть – це порожнина,
в яку входимо вертикально. Найдовша
печера в Національному парку Семенік
– Ущелини Карашулуй – печера Бухуй,
загальною довжиною близько 6500 метрів.
Це спелеологічний заповідник, а найглибшою
пропастю є Пояна Гропій з перепадом
висот у розмірі 240 метрів».

У
національному парку Семенік
– Ущелини Карашулуй
є 16-кілометровий маршрут, якого радимо пройти
як
дітям,
так і літнім людям
пішки або на велосипеді. Ніколає
Іфка:
«Цей маршрут починається в Решіціі
прямує до печери
Комарнік. На маршруті ми зустрічаємо
кілька
пам’яток
та туристичних зупинок,
які були облаштовані
інформаційними панелями з
інформацією про туристичні
атракції та
водоспади. Приблизно за кілометр від
печери Комарнік розміщений
водоспад
Сумрак, утворений відкладенням вапнякового
туфу. Потім велосипедисти можуть
продовжити
шлях інші
чотири
кілометри, щоб дістатися до одного з
найбільш вражаючих дерев цього
парку
– секвойї дендрум гігантея. Невідомо,
як воно тут з’явилося, але його безперечно
привезли
сюди,
бо це дерево родом із Каліфорнії.
Практично
дерево розвинулося на
висоті 600 метрів. На даний момент він
має 45 метрів
заввишки
і окружність стовбора у розмірі 5,7
м, діаметр 1,80 м».

Управління
Національного парку Семенік – Ущелини Карашулуй забезпечує
рекомендації щодо семи туристичних
програм на заповідній території.
Екскурсоводами є охоронці парку, які
знають добре
цю територію,
які володіють
великою кількістю інформації
про місцеву історію та культуру, види
флори,
фауни чи екосистеми. Ціна такої
програми
у
супроводі ренджера -
70 леїв (14 євро) з особи. Ніколає
Іфка, директор Управління
парку,
рекомендує всім туристам перед
відвідуванням парку дізнатися про
атракції
та
погодні умови:
«Через
туристичні інформаційні центри з
населених пунктів
ми розповсюджуємо інформаційні матеріали:
карти та листівки з описом туристичних
атракцій.
З будь-якого напрямку
увійшов би турист до національного
парку, я б закликав його заходити до
цих центрів.
Ви також можете отримати доступ до
веб-сайту парку: pnscc.ro. Управління
національного парку Семенік
– Кейле Карашулуй з
нетерпінням чекає на всіх
відвідувачів, які бажають відвідати
печери
та праліси».

Відправимося сьогодні на
південний захід Румунії, туристичний
регіон, слава якого давно поширилася далеко за межі країни. У
повіті Мехедінць можна організувати
екскурсії по печерах, альпінізм, рафтинг, змагання з стрільби з лука, верхову їзду і байкінг. Так само, Оршова -
Казанеле Марь (укр. «Великі котли») – це маршрут, на якому можна милуватися
найпрекраснішими ландшафтами, які
створив Дунайна території Румунії,
а також багатьма історичними залишками. Маріана
Драгьян, прес-секретар Асоціації «Про Мехедінць» з міста Дробета Турну
Северін: «Ми вибрали чотири
основні туристичні визначні пам’ятки, які, на нашу думку, туристи не можуть оминути, якщо
вони відвідують наш район. Перша – це печера Тополніца, розташована в селі Чірешул. Це друга за довжиною печера в Румунії, а у світі займає вона 16-е місце. Загальна
протяжність всіх галерей печери сягає 24,5 км, з яких експлуатуються лише 11 км. Печера була оголошена
пам’яткою природи та можна її відвідати лише один день на рік, кілька годин, тоді коли відбувається святкування нашого села, що проходить у третю неділю серпня. До тепер було
організовано 55 таких свят. З цієї
нагоди теж тоді проходить ярмарок продуктів харчування і ремісничих
виробів.»

Маріана Драгьян, прес-секретар Асоціації
«Про Мехедінць», рекомендує не пропустити екскурс в історію
регіону: «Іншою пам’яткою нашого повіту є Середньовічна фортеця Северіна, розташована в адміністративному центрі повіту – Дробета Турну Северіні. Цей пам’ятник був
побудований у XIII столітті на руїнах фортеці Дробета, в стратегічній
військовій зоні. Маючи стратегічне положення, місто вважалося найважливішим населеним пунктом району в Середньовіччі. У 2009 році, у
фортеці почалися ремонтно-реставраційні роботи, а в 2015 році фортеця була
відкрита для відвідування. Тут протягом літа організовується
безліч культурно-мистецьких заходів, серед яких Середньовічний
фестиваль фортеці Северіна».

Можливо вам буде цікаво дізнатися про те, що саме у повіті Мехедінць
знаходиться найдовший природний міст в Європі. Маріана Драгьян: «Іншою пам’яткою
повіту – це «Господній міст», розташований в селі Поноареле, в шести
кілометрах від міста Бая де Араме. Це єдиний природний
дорожній шлях в Румунії по якому ще
їздять автомобілі. Таких природних пам’яток у світі три: у США, у
Франції та в Румунії. Господній
міст – це кам’яна аркада, діаметром в 4 м,
заввишки 22 м, завдовжки 30 м та завширшки 13. Будучи найбільшим природним
мостом в Румунії і другим за величиною в Європі, міст був
утворений в результаті обвалення стіни печери Поноареле,
розташованої в безпосередній близькості».

Туристи, які бачили найбільшу в Європі кам’яну скульптуру – обличчя короля
даків Децебала у скелі, запитуються як це можна сприймати: як екстравагантність, або як мистецький твір. Прес-секретар Асоціації «Про Мехедінць» Маріана Дрегьян
розповідає: «Висічена у скелі статуя Дечебала, заввишки 40 метрів і завширшки
25 метрів,розташована при впаданні річки
Мраконія в Дунай. Це найвища кам’яна скульптура в Європі і всього на
шість метрів нижче американської Статуї свободи. Ініціатива реалізації цієї скульптури належала Іосифу Костянтину Дрегану, засновнику Європейського Фонду імені Дрегана. Так само, неподалік статуї Децебала, туристи можуть відвідати печеру Понікова,
печеру Ветерані, Табулу Траяна та монастир Мраконія.»

Ремесла і традиції зберігаються в сільських місцевостях повіту Мехедінць.
Релігійні свята організовуються так само, як і в давні часи, каже Маріана Драгьян:
«Ми рекомендуємо знамениту кераміку з н.п.
Шішешть. Це єдина місцевість у повіті Мехедінць, де зберігається традиція
гончарства. Навіть якщо це традиція, яка датується з часів даків, ремісникам з н.п.
Шішешть вдалося зберегти їх техніку. Туристи можуть завітати в їх майстерні.
Також в гірській місцевості Поноареле, традиції і народний костюм є цінними.
Жінки все ще вишивають руками народні костюми. Відомі вишиванки з Поноареле є
результатом праці майстринь північної частини повіту Мехедінць. З рук цих
майстринь виходять справжні шедеври. Рекомендую туристам відвідати майстерню Юлії
Мартінеску, там де вони можуть побачити, як працює вона над вишиванками.»

Асоціація «Про Мехедінць» реалізувала кілька проектів через транскордонні програми
Румунія – Сербія та Румунія – Болгарія. Прес-секретар асоціації Маріана Драгьян: «У рамках Програми Румунія – Болгарія, ми можемо пишатися
проектом Шість причин для відвідання туристичного району
Мехедінць – Відін, де 120 місцевих жителів з двох регіонів
вивчили вході шести ремісничих майстерень, як можна змайструвати сувеніри з
дерева, тканини, глини або намалювати туристичні сувеніри. Іншим проектом є програма Румунія-Сербія, «Сім чудес світу». Для кожного
сезону року були зняті туристичні реклами. Туристів було поінформовано про те, що вони
можуть відвідати і які заходи будуть організовані, і для цього було розміщено туристичні білборди
з QR-кодами як у повіті Мехедінць (Румунія), так і
в регіоні Борський (Болгарія). Були також реалізовані
бази даних з інформацією про туристичні пам’ятки та їх GPS-координати. Інший проект Зберігачі традицій
був спрямований на розвиток туризму. Був створений
ансамбль з 24 молодих танцюристів.»

Будь-яка пора року ідеально підходить для перебування в повіті Мехедінць,
але особливо у серпні вас будуть там пригощати цуйкою та інжировим варенням. Тоді
проходить Фестиваль інжиру, який починається демонстрацією збирання інжиру в народному
костюмі та закінчується виступами місцевих артистів і відомих ансамблів
регіону.