Tag: планета

Заснований в 1992 році, «Кружок планети» був так би
мовити «розплідником» видатних румунських письменників-фантастів. Протягом 10
років щотижня письменник Костантін Павел зустрічався з декількома прихильниками
фантастичної літератури та науки, серед яких: Траян Бедулеску, Кодру Паун,
Резван Верлан, Андрей Йонеску, Кетелін Штефан, Лівіу Суругіу та інші. У рамках Планетарного кружка сформувалося
чимало письменників, вчених, журналістів та графіків, визнаних, як на
національному, так і на міжнародному рівнях у своїх сферах діяльності.

Члени кружка
бажали поділитися своєю пристрастю з іншими любителямм фантастичної літератури та знову відкрили цей кружок. На відкритті, письменник Костантін Павел, ініціатор кружка розповів дечого про історію кружка: Я запропонував відкрити цей кружок. І постало питання де його відкрити. І, нарешті, викладач історії тодішнього коледжу «Технометал», нині коледж імені «Пані Станка» погодився прийняти нас. Я повідомив моїх друзів і вони
прийшли. Ми провели першу зустріч у класній кімнаті коледжу. Я був одягнутий у синій костюм з краваткою та сорочкою. У мене була сумка «дипломат», а зустріч з учнями була сенсаційна. Після цієї першої зустрічі створилася група зацікавлених.

Протягом часу сформована група організувала зустрічі в різних
приміщеннях, навіть на невеличкому стадіоні «Джулешть», як розповів Константін Павел: Нарешті, завдяки астроному Харальду Александреску, директору обсерваторії «Астрономік», ми продовжили діяльність кружка в астрономічній обсерваторії імені Адмірал Василя Урсяну, розміщеної на вулиці Ана Іпетеску. Після цього, кружок набрав
надзвичайних обертів, ми плідно працювали протягом 6-7 років,
після чого кружок припинив свою діяльність. Приблизно 60-70 членів кружка писали фантастичну літературу та друкували журнали для шанувальників цього явища. Ми брали участь
у багатьох заходах, присвячених фантастичній літературі в країні, а кружок «Планити» здобував все більше популярності.

Константін Павел розповів й про те, як була встановлена назва кружка: Ідея виникла, граючись з Lego, якого я отримав від мого
дядька авіатора. Набір Лего містив деякі фігурки з астронавтами, які тримали в руках прапори, на яких був логотип, якого ми використовували, а саме зображення планети і стріла, що представляє траєкторію супутника, що виходить з орбіти Землі. Так виникла ідея
заснувати кружок «Планети». Потім наші шляхи розійшлися.
Однак, я дуже радий, що в кружку сформувалися надзвичайні люди. Те, що ми
робимо тепер, трохи відрізняється від того, що ми робили тоді, але ми будемо
зберігати ту саму лінію. У рамках цього кружка ми будемо писати літературу, тут ми будемо росте, навчаючись один від одного, та матимемо
можливість зустрічатися з письменниками. Також, оскільки це кружок «Планети»,
кожен з нас матиме можливість спостерігати за окремим супутником планети. Ми подумали організувати різні події у школах, люди дуже відкриті й чекають на нас.

Траяну Бедулеску було близько 15 років, коли він почав
відвідувати кружок «Планети», але він тут гарно сформувався: Я дуже
радий, що кружок був відновлений. Коли ми вперше зустрілися в 1992 році, нас було не більше 20 осіб. А це в ті часи, коли люди
зустрічалися, бо не було інтернету, а ні мобільного телефону. Це було дуже
цікаво, але тоді ми не усвідомлювали це. Кружок «Планети» повністю змінив
моє життя. Ми не говорили лише про фантастичну літературу. До речі, це був
культурний кружок, авангардний кружок, який дуже допомагав нам у житті. Я
пам’ятаю, що в 1991 році мене запросив мій колега відвідувати Зал Даллес, де
виступали Міхай Бедеску та Александру Міронов. Щонеділі вони презентували
науково-фантастичні фільми, після чого ми мали дискусії на тему побаченого фільму. Мені це
здавалося дуже цікавим. Мені подобалося писати, а від тоді я почав більш серйозно
писати. Інколи ми двічі на тиждень відвідували кружок, і нам подобалося і ми
почували себе зобов’язаними писати на кожній зустрічі, після чого коментували
написані нами ідеї, ми дуже багато писали.

Іншим відомим членом кружка «Планети» є Лівіу Суруджіу,
який дебютував письменником-фантастом в 1994 році. Він отримав безліч нагород
під час свої кар’єри, а його книгу Pulsar (Пулсар), опубліковану в 2017 році, прочитало понад 6 тисяч читачів. Лівіу Суруджіу, той хто залишив свій відбиток на першій колекції
фантастичної літератури сказав: Я з надією дивлюся в майбутнє, у нас
гарне майбутнє. Ми повинні визначити потреби тих, хто хоче відвідувати кружок,
намагатися залучати їх. Кружок «Планети» є дуже важливий.

Кружок «Планети» містить бібліотеку відомого письменника
Йона Гобани, який пожертвував свої рідкісні книги кружку. Бібліотека знову відкриє
свої двері членам кружка та іншим зацікавленим особам.

Двадцять
років минуло від оприлюднення першого звіту «Жива планета», в якому Всесвітній
фонд природи щодвароки презентує стан здоров’я Планети. На жаль, кожен раз результати
дослідження стають все більш тривожними, показуючи масштаби впливу людства на
Землю.

Глобальна популяція птахів, риб, ссавців, земноводних та плазунів
щорічно скорочується, ліси вирубуються, ґрунти деградують, а океани та річки стають
все більш забрудненими. Біотопи руйнуються, а дика природа мало-помалу зникає.
Екологи неодноразово били на спалах говорячи про необхідність укладання
глобальної угоди про захист біорізноманіття, відтворення оселищ та природи в
цілому.

Цього
року доповідь показує ту ж саму похмуру картину деградації природи, – каже Адріана
Трочя, експерт Всесвітнього фонду природи у Румунії. «Звіт «Жива планета» є
порівняльним дослідженням стану здоров’я Планети, що враховує рівень споживання,
тиск, який чинить людина, порівнює становище видів хребетних і глобальний рівень
викидів вуглецю. Звіт 2018 року показує, що протягом останніх 40 років ми
втратили 60% популяцій хребетних видів тварин. Мова йде про масштабне дослідження,
що охоплює більш ніж 14.000 популяцій з 4000 видів хребетних тварин: ссавців,
риб, птахів і земноводних. Найбільші втрати, як показують і попередні звіти, фіксуються
серед водних видів, зокрема прісноводних. Тут падіння складає 83%. Найбільші
втрати відбуваються в тропіках, а щодо водних видів маємо сумний приклад коралів
мілководдя. Тут втрата становить близько половини населення, всього за останні
30 років, що означає досить швидко. І це в умовах, коли Великий Бар’єрний риф
сприяє забезпеченню щороку, майже 70 тис робочих місць в економіці Австралії і
приносить близько 6 млрд $ щорічно в національну економіку Австралії. Отже,
кожен вид має величезний вплив на нас на всіх рівнях. Без цих диких видів Планета
не може бути придатною для життя, отже нам потрібне біорізноманіття, щоб
отримати їжу, воду, варіанти відпочинку.»

Звіт «Жива
планета», крім сигналу тривоги у зв’язку з надмірним використанням ресурсів Землі, підкреслює внесок природи в
світову економіку, – зазначає Адріана Трочя. «Природа сприяє створенню робочих
місць, з природними чинниками, з запиленням, що мають великий вплив на
сільськогосподарське виробництво. На глобальному рівні, природа приносить нам 125
тис. трильйонів доларів на рік вартості екологічних послуг. Якщо ми подивимось
на запилювачів, вони падають, тому ми повинні інвестувати у них. Наприклад, в
Америці в минулому році фермери інвестували майже 300 мільйонів доларів у
запилювачі, в розміщення вуликів у мигдальних садах. Спостерігається дуже великий
тиск на всі види. Людська діяльність сильно вплинула на оселища та природні
ресурси. Фактично наш спосіб споживання, спосіб у який ми використовуємо нашу енергію та все, що ми
робимо мають негативний вплив на дикі види. 20% Амазонії зникло лише за 50
років, що дуже багато, з огляду на те, що
Амазонія є хот-спотом біорізноманіття. Там є багато диких видів, а це
скорочення відбувається в основному через створення площ для посадки видів, що
використовуються в сільському господарстві, наприклад, виробництво пальмової
олії захоплює все більше лісових площ.»

Втрата
біорізноманіття є не меншою загрозою ніж зміна клімату, попереджають автори 12-го
звіту «Жива планета», які наголосили, що залишилося зовсім мало часу на виправлення
помилок, а також на нагальній необхідності переосмислити і переглянути на глобальному
рівні спосіб, в який ми цінуємо, захищаємо та відновлюємо природу. Всесвітній
фонд природи закликає світову спільноту укласти глобальну угоду, щоб зупинити
прискорену втрату дикої природи, – каже Адріана Трочя: «У нас є шанс зробити
щось. Експерти кажуть, що ми можемо бути останнім поколінням, яке ще може
змінити хід історії в цьому відношенні. У нас також є позитивні результати в
останні роки. Наприклад, тигр є одним з видів, які ми довели близько до межі зникнення.
Популяція тигрів у всьому світі, скоротилася більш ніж на 90% протягом останніх
100 років, залишилося приблизно 4000 тварин у дикій природі. Проте, у результаті спільних зусиль урядів країн, які мають популяції тигрів, фахівців
та звичайних людей, цей вид відновлюється. Наприклад, у Непалі, в цьому році, було
зафіксовано збільшення популяції тигрів. Іншим прикладом є зубри, які зникли у
Румунії 200 років тому, але в результаті
комплексних зусиль, тепер ми можемо знову спостерігати за відновленням популяції
зубрів в дикій природі. На сьогодні ми маємо близько 50 зубрів в дикій природі
румунських Карпат.»

Крім цього, багато інших видів тварин і птахів, які
в минулому були на межі зникнення, завдяки різноманітним програм мало-помалу відійшли
від межі вимирання, зокрема: козиця звичайна, лось звичайний, олень, шакал,
бобер, балабан або беркут.