Tag: повені

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс розпочав у п’ятницю офіційний візит до Німеччини на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Глава румунської держави також планує провести переговори з Федеральним канцлером Олафом Шольцем та Головою Бундестагу. Дискусії будуть зосереджені на зміцненні політичного, економічного та безпекового співробітництва між Румунією та Німеччиною, в тому числі на посиленні сил стримування на східному фланзі НАТО та зміцненні трансатлантичних відносин. Також на порядку денному – подальша підтримка України та сприяння стабілізації і розвитку Респ. Молдова. Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за величиною інвестором в румунську економіку.

ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули під час повеней у східному іспанському регіоні Валенсія два тижні тому, зросла до 9. Цю інформацію підтвердило і Міністерство закордонних справ Румунії. За даними спеціального органу, створеного іспанським урядом для централізації даних про повені у Валенсії 29 жовтня, 26 жертв мають іншу національність. Найчисленніша група – румуни. Є також марокканці, китайці, британці, українці, голландці, колумбійці та південноамериканці. Тим часом, у четвер Іспанія зазнала нового епізоду повеней, викликаних дуже сильними дощами. Було затоплено південне місто Малага, а також менші міста у внутрішній частині півострова. Тисячі людей були евакуйовані. Сильні дощі також випали на півдні Каталонії, півночі Кастельона, Балеарських островах і в районі Гранади.

ПРОГНОЗ – Європейська комісія переглянула в бік зниження прогноз економічного зростання Румунії на цей рік. Згідно з прогнозом, економічне зростання становитиме лише 1,4% замість 3,3%, як передбачалося навесні. За оцінками Брюсселя, Румунія посяде третє місце в ЄС за обсягом інвестицій у 2024 році, друге – у 2025 році і перше – у 2026 році. Однак, Румунія має найвищу інфляцію в 2024 році, другу серед країн ЄС 2025 році і матиме найвищу в 2026 році. Бюджетний дефіцит знову ставить країну на перше місце з від’ємним сальдо впродовж усіх трьох років. Комісар ЄС Паоло Джентілоні заявив, що ВВП Європи зросте лише на 0,9% цього року, 1,5% у 2025 році та 1,8% у 2026 році. За його словами, інфляція становить 2,6% і знизиться до 2% через два роки. Єврокомісар зазначає, що прогнози для Румунії не включають заходи зі скорочення дефіциту, які румунський уряд представив у Брюсселі 25 жовтня, оскільки фіскальний план не є чітким.

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії оголосило у п’ятницю про підписання контракту на розробку третього і четвертого енергоблоків АЕС «Чернаводе» з консорціумом американських, канадських та італійських компаній. Міністр Себастьян Бурдужа, який бере участь у Конференції ООН з питань зміни клімату COP 29 в Баку, написав в онлайн дописі, що це найважливіший проєкт для румунського енергетичного сектору за останні десятиліття. Він зазначив, що в 2031-2032 роках, коли роботи будуть завершені, Румунія буде забезпечувати понад 30% своїх енергетичних потреб тільки за рахунок ядерного виробництва. Бурдужа зазначив, що два нові реактори означають збільшення річного виробництва на понад 11.000 мегават на годину протягом щонайменше 30 років експлуатації, понад 19.000 добре оплачуваних робочих місць та уникнення щонайменше 10 мільйонів тонн викидів вуглекислого газу щороку. Третій і четвертий енергоблоки АЕС «Чернаводе» зможуть покрити еквівалент сьогоднішнього споживання для більш ніж 7 мільйонів домогосподарств.

ЗАРПЛАТА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про перенесення європейської мінімальної заробітної плати в національне законодавство. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що з 1 січня 2025 року мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 4050 леїв (близько 810 євро). Румунія зафіксувала найвищі темпи зростання мінімальної заробітної плати в Європейському Союзі як в номінальному, так і в реальному вираженні за останнє десятиліття.

ЛІТАКИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про закупівлю 32 винищувачів F-35. Вони будуть куплені Румунією у США за 6,5 млрд. доларів. Необхідні кошти будуть виділені з державного бюджету або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, або комбінації обох джерел. Буде також придбано матеріально-технічне забезпечення та послуги зі спеціальної підготовки пілотів, які керуватимуть цими багатоцільовими літаками 5-го покоління. Начальник Генштабу збройних сил Румунії генерал Георгіца Влад нещодавно заявив, що через складність цього етапу підготовки перші літаки F-35 прибудуть до Румунії не раніше 2030 року.

ЯРМАРКИ – З п’ятниці в Сібіу (центр Румунії) стартує різдвяний ярмарок, один із найвідвідуваніших у Східній Європі. Головною атракцією є різдвяна ялинка на центральній площі міста, прикрашена тисячами вогнів, а також 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Сібіуський різдвяний ярмарок є найдовшим заходом такого роду в Румунії, який щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) теж з п’ятниці відкривається один з найкрасивіших різдвяних ярмарків країни. Ярмарок з європейським колоритом пропонує відвідувачам широкий спектр розваг, від американських гірок до найвищих літаючих саней у Східній Європі. У Брашові (центр) та Орадії (північний захід) різдвяні ярмарки будуть відкриті з 29 листопада.

ШАХТИ – Європейська комісія схвалила виділення румунському уряду допомоги у розмірі 790 мільйонів євро для покриття термінових витрат, спричинених закриттям чотирьох вугільних шахт. Йдеться про шахти «Лоня», «Лупень», «Лівезень» та «Вулкан», розташовані в долині річки Жіу (Валя Жіулуй) на заході Румунії і вважаються неконкурентоспроможними. Представник ЄС заявив, що цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до зобов’язань, взятих у Національному плані відновлення та стійкості та Національному плані справедливого переходу до економіки з нульовими викидами. Гроші будуть спрямовані на Енергетичний комплекс Валя Жіулуй, який управляє чотирма шахтами, і електростанцією Парошень. Вони покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також витрати, пов’язані з безпекою та відновлювальними роботами, необхідними для закриття чотирьох шахт.

ОПИТУВАННЯ – Майже три чверті румунів стурбовані зростанням цін. Такими є результати Звіту про святкові покупки 2024 року, останнього загальноєвропейського опитування. 72% румунів виділять менший бюджет на зимові свята і кажуть, що планують різко скоротити свій бюджет на певні категорії покупок. Франція також повідомляє про занепокоєння щодо грошей, за нею йдуть Іспанія та Італія. Занепокоєні зростанням витрат, цін на енергоносії та особистим фінансовим тиском, європейці, як правило, зосереджуються на витратах першої необхідності. Здоров’я стоїть на третьому місці в списку побоювань європейців і, безумовно, румунів.

ВИБОРИ В США – Дональд Трамп є фактичним переможцем президентських виборів у Сполучених Штатах Америки, після того як телевізійні прогнози зарахували йому 276 голосів вибірників, що на 6 більше, ніж необхідна більшість у 270. За непрямою виборчою системою перемогу на виборах здобуває кандидат, який отримує більшість голосів 538 вибірників, розподілених по штатах відповідно до чисельності населення. Республіканець також виграв народне голосування, набравши 51%, тоді як демократка Камала Гарріс отримала 47% і може розраховувати на 219 вибірників. Незважаючи на те, що остаточні результати можуть бути оголошені за кілька днів, Дональд Трамп оголосив про свою перемогу у своєму передвиборчому центрі у Флориді. Він подякував виборцям і сказав, що Америка дала йому сильний, безпрецедентний мандат, посилаючись на сильні результати республіканців на виборах до Конгресу. Трамп пообіцяв простий уряд, зосереджений на безпеці, процвітанні та здоров’ї громадян. Камала Гарріс не виступить перед публікою до завтра, згідно з повідомленнями закордонних ЗМІ. Лідери з усього світу поспішили привітати Дональда Трампа, як тільки опитування почали показувати його явну перемогу. Привітання також надійшли від політиків з Бухареста. У повідомленні в мережі X, президент Клаус Йоганніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником США, і висловив упевненість, що спільні зусилля принесуть мир і процвітання обом країнам і за їх межами. Вітальні послання також надіслали прем’єр-міністр Марчел Чолаку та голова Сенату Ніколає Чуке. Обидва відзначили, що Румунія готова працювати над зміцненням стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.

ВЗАЄМИНИ – Європейський шлях вартий «всіх зусиль», і Румунія може запропонувати Сербії «повну підтримку» і досвід у кроках на шляху до вступу в ЄС, заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в спільній заяві для преси зі своїм белградським колегою Марко Дурічем, який перебуває з візитом у Бухаресті. Пані Одобеску підтвердила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення для Румунії. Що стосується двосторонніх економічних відносин, румунський міністр зазначила, що існує ще значний невикористаний потенціал. За її словами, взаємозв’язок є ключовим словом у відносинах Румунії та Сербії, а позитивним прикладом у сфері енергетичної інфраструктури є підписання меморандуму про реалізацію газового проєкту. У свою чергу, сербський міністр Марко Дуріч заявив, що для його країни вступ до ЄС є «основним пріоритетом». Обидва міністри підписали меморандум про взаєморозуміння між румунським та сербським дипломатичними відомствами.

ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Анджел Тилвер підкреслив важливість єдності і регіонального співробітництва в дедалі складнішому контексті безпеки під час першого засідання міністерської зустрічі в рамках процесу Наради міністрів оборони Південно-Східної Європи (SEDM), яке відбулося в середу в столиці Албанії, головуючої країни  в цій організації. Міністр Тилвер представив досягнення румунського головування, в тому числі інтеграцію Республіки Молдова як повноправного члена SEDM і завершення переговорів щодо двох важливих нових проєктів. Це проєкт, спрямований на посилення регіональної стійкості та на підвищення ролі багатонаціональної бригади в Південно-Східній Європі.

ФОРУМ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку зустрівся у вівторок у Бухаресті з делегацією японських інвесторів. Вони висловили зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, на двосторонньому Енергетичному форумі, також організованому в столиці, Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо проєкту будівництва гідроелектростанції в повіті Клуж (північний захід Румунії).

ЄВРОКОМІСАР – Соціал-демократка Роксана Минзату, запропонована урядом Румунії на посаду віце-президента майбутньої Європейської комісії, отримала позитивний висновок від профільних комітетів румунського парламенту. Наступного тижня її кандидатуру також заслухають у комітетах законодавчого органу ЄС. Як віце-президент, румунський комісар буде відповідати за портфоліо «Люди, навички та навчання».

ФЕРМЕРИ – Європейський комісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський перебуває з офіційним візитом у Бухаресті, де бере участь у Національній конференції Клубу румунських фермерів. Згідно з прес-релізом виконавчої влади ЄС, комісар є спеціальним гостем інтерактивного діалогу ЄС-Румунія про майбутнє сільського господарства, де він розповість про перспективи європейських фермерів у контексті екологічних, геополітичних викликів та викликів, пов’язаних з розширенням ЄС. Європейський високопосадовець також виступить на пленарній сесії «Бачення та дії для сталої трансформації сільського господарства».

ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Ще одна особа зі списку румунських громадян, спочатку оголошених зниклими безвісти після нещодавніх повеней в Іспанії, була ідентифікована як померла. Міністерство закордонних справ у Бухаресті оголосило, що, згідно з даними, наданими іспанською владою, 2 громадянина Румунії загинули, а 7 перебувають у розшуку. Посольство Румунії в Мадриді та консульство в Кастельон де ла Плана перевіряють інформацію, що з’явилася у відкритих джерелах про загибель румунських громадян, але поки що не отримали жодного офіційного підтвердження. Тим часом, іспанський уряд оголосив стан стихійного лиха в постраждалих районах і пообіцяв покрити 100 відсотків термінових витрат постраждалих муніципалітетів. Було прийнято перший план дій у надзвичайних ситуаціях на суму понад 10 млрд. євро.

ВИБОРИ – Міністерство закордонних справ Румунії подало до Постійного виборчого органу пропозиції щодо розташування 950 закордонних виборчих дільниць для проведення виборів Президента Румунії, а також виборів до Сенату та Палати депутатів. У порівнянні з виборами до Європейського парламенту 9 червня, для яких було організовано 915 виборчих дільниць, для майбутніх президентських і парламентських виборів було запропоновано 35 додаткових виборчих дільниць. Найбільше виборчих дільниць буде організовано в Італії (та на Мальті) – 158, Іспанії – 147, Великій Британії – 107, Франції (та Монако) – 68, Молдові – 59, США – 48. Як і у випадку з виборами до Європейського Парламенту 9 червня, з об’єктивних причин, виборчі дільниці не зможуть бути організовані в: Афганістані (румунські військові виведені з театру бойових дій), Ростові-на-Дону – Росія (консульська установа закривається), Одесі – Україна (консульська установа тимчасово призупинила свою діяльність), Судані, Венесуелі, Лівії та Північній Кореї. На президентських виборах голосування за кордоном відбувається протягом трьох днів у кожному турі (22, 23 і 24 листопада та, відповідно, 6, 7 і 8 грудня), а на парламентських виборах – протягом двох днів (30 листопада та 1 грудня).

ОБОРОНА – Норвегія виділить 127 мільйонів доларів на придбання ракетного комплексу Patriot для Румунії – про це оголосив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. За його словами, цей фінансовий внесок є частиною Ініціативи негайних дій з протиповітряної оборони, яку координує Німеччина, і дозволить Румунії зміцнити безпеку і оборону євроатлантичного регіону, оновивши і розширивши свої можливості протиповітряної оборони. Нещодавно Румунія передала систему Patriot сусідній Україні.

ПОВЕНІ – За останніми даними, понад 70 людей загинули в Іспанії після вчорашніх проливних дощів, що спричинили повені на південному сході країни. Найбільше постраждав регіон Валенсія, де через повінь знеструмлено понад 100 000 будинків і скасовано поїзди до Мадрида та Барселони. Школи і дитячі садки були закриті, а спортивні заходи скасовані. Дощі також завдали значної шкоди іншим регіонам, таким як Андалусія і Мурсія, популярним серед туристів. «Румунія підтримує Іспанію в ці важкі часи», – написав президент Румунії Клаус Йоганніс в соціальній мережі X (раніше Twitter). Він сказав, що глибоко стурбований і засмучений втратою людських життів і величезним лихом, спричиненим сильними повенями. Глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску заявила, що Бухарест готовий допомогти.

ФОРУМ – Десять великих міст Румунії були включені до європейського проєкту, який має стати розумним та екологічно чистим до 2035 року. Після відбору, зробленого фахівцями з міського планування на Форумі кліматичної нейтральності М100, Бухарест, Алба-Юлія та Брашов (центр), Констанца (південний схід), Ясси (схід) та Орадя (захід) отримають підтримку для скорочення викидів вуглекислого газу та перетворення на розумні, зелені міста. Форум М100, який проходить цими днями в Бухаресті, – це захід, який має на меті забезпечити платформу для дебатів, щоб продемонструвати приклади найкращих практик у сфері сталого розвитку.

ІНВЕСТИЦІЇ – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші сім місяців цього року впали на 21 відсоток у порівнянні з рекордним 2022 роком, коли вартість прямих іноземних інвестицій в Румунію становила 10 мільярдів євро, свідчать дані Ради іноземних інвесторів. Її президент Даніель Ангел заявив, що лише третина компаній, що працюють в країні, запланували збільшення інвестицій у 2025 році, що є найнижчим показником за останні чотири роки. Загальний обсяг іноземних інвестицій в Румунію становить 118 млрд. євро, а перші три місця займають Нідерланди, Німеччина та Австрія. Даніель Ангел повідомив, що у 2025 році 43% компаній збережуть інвестиції на тому ж рівні, що й у попередньому році, тоді як 22% скоротять їх.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата в Румунії може знову зрости з 1 січня наступного року з 3 700 до 4 050 леїв брутто (близько 810 євро). Ініціатори відповідного законопроекту стверджують, що підвищення матиме позитивні наслідки, оскільки зменшить кількість незадекларованої праці та підвищить купівельну спроможність. Експерти кажуть, що ще одним важливим наслідком буде збільшення зайнятості в сферах, менш привабливих для деяких працівників, особливо жінок і молоді. Понад 1,8 мільйона людей отримають вигоду від підвищення, яке торкнеться багатьох секторів, таких як торгівля, транспорт і малий та середній бізнес, де заробітна плата є нижчою за середню.

INDAGRA – Найпопулярніша подія в румунській сільськогосподарській та харчовій промисловості – Indagra & Indagra Food – стартувала у середу в Бухаресті. У виставці беруть участь понад 500 компаній з 25 країн світу, а також представлено понад 150 інновацій та нових продуктів. Indagra 2024, міжнародна виставка продуктів та обладнання для сільського господарства, садівництва, виноградарства та тваринництва, виводить на перший план інновації, які формують сільське господарство майбутнього. Від найсучаснішого обладнання до технологічних рішень, що підвищують продуктивність, ця подія є місцем, де фермери, підприємці та ентузіасти сільського господарства можуть знайти конкретні рішення для сталого майбутнього – кажуть організатори. Виставка триватиме до неділі 3 листопада.

ОПИТУВАННЯ – Румуни найбільше в Центральній та Східній Європі стурбовані зростанням бідності, можливими продовольчою та водною кризами або збільшенням економічного розриву між людьми, згідно з дослідженням «Якість життя в 2024 році», проведеним компанією Kantar Румунія. Війна і зростання цін також є серед проблем, які турбують румунів, згідно з тим же дослідженням. З іншого боку, більшість жителів Центральної та Східної Європи задоволені своїм життям, причому румуни перевищують середній рівень задоволеності в регіоні, відстаючи від австрійців і випереджаючи болгар. Однак, хоча румуни задоволені фінансовим становищем своєї сім’ї, вони досить незадоволені своїм професійним і соціальним життям. У Чехії, Словаччині та Угорщині рівень занепокоєння ще вищий, тоді як в Україні спостерігається величезна екзистенційна невизначеність, свідчать результати опитування.

Допомога постраждалим від повені

Як і влада кількох європейських країн, румунська влада цього тижня перебувала у стані підвищеної готовності після сильних повеней, що обрушилися на східну Румунію. Після повені, яка забрала життя семи людей і зруйнувала тисячі будинків, було створено табори для постраждалих і розпочато рятувальні операції. При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий осередок для надання медичної допомоги жителям повітів Галац і Васлуй, які найбільше постраждали від повеней. Міністерства внутрішніх справ і оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, військовослужбовців і техніки, щоб допомогти евакуювати людей, які опинилися в пастці їхніх затоплених будинків, і відновити інфраструктуру, зруйновану повенями. У найбільш постраждалих населених пунктах були створені табори місткістю в сотні місць. Румунський Червоний Хрест розпочав кампанію з надання допомоги і відправив вантажівки з продуктами харчування і водою в цей район. Уряд також виділив продукти харчування та воду і схвалив виділення з державних резервів модульних будівель, в яких могли би навчатися діти. На спеціальному засіданні в понеділок було також схвалено рішення про надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунська влада продовжує обіцяти підтримку постраждалому населенню. А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення 10 млрд євро допомоги з фонду згуртованості ЄС для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від повеней, в тому числі Румунії.

Засідання ВРОК у Бухаресті

У четвер в Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни. Війна в сусідній Україні, озброєння армії протягом наступних десяти років та зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова були одними з головних тем цього засідання. Члени ВРОК заявили, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислових потужностей, які можуть забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання для примноження військових можливостей в умовах кризи або війни. У світлі останніх подій у сусідній країні члени ВРОК обговорили додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. З іншого боку, Румунія підтвердила свою підтримку європейського шляху Респ. Молдова шляхом сприяння впровадженню необхідних реформ і державної політики.

Зустріч Б9 в Бухаресті

НАТО повинно реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір країн-членів Альянсу в контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. На зустрічі Б9 в Бухаресті міністрів оборони країн-членів Альянсу на східному фланзі НАТО румунський урядовець заявив, що ситуація з безпекою в Чорноморському регіоні залишається тривожною через загрози, пов’язані з агресивними діями Російської Федерації, в тому числі дезінформацією та кібератаками. Анджел Тилвер: «Держави Б9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО в Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Тому необхідна рішуча і скоординована відповідь на рівні Альянсу, а також швидка імплементація ротаційної моделі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО». Також у середу в Бухаресті міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попросив союзників розглянути можливість збивати російські безпілотники і ракети на поблизу свого повітряного простору. Під час зустрічі зі своєю колегою Лумініцою Одобеску він високо оцінив підтримку Румунії у захисті незалежності України, зокрема, рішення про передачу системи «Патріот». Андрій Сибіга: «Це не тільки ще над Україною, це ще над усією Європою. Ми зараз захищаємо Європу, тому ця система, особливо напередодні зими, дозволяє нам захищати і цивільну інфраструктуру, вона посилює наші оборонні спроможності, вона захищає наші енергетичні об’єкти. Тому ми теж закликаємо наших сусідів ухвалити рішення про можливість збиття російських ракет та дронів над територією України засобами протиповітряної оборони, які знаходяться в цих країнах.» Глава румунської дипломатії підтвердила повну підтримку Румунії у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Роксана Минзату, віце-президентка Європейської Комісії

Румунія вперше отримала посаду віце-президента Європейської комісії, яку обійме депутатка Європарламенту від соціал-демократів Роксана Минзату, колишній міністр інвестицій та європейських проєктів у Бухаресті. Про це оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка у вівторок представила склад нової виконавчої влади ЄС. Роксана Минзату буде працювати в Брюсселі на посаді комісара з питань кваліфікації та освіти, зайнятості, соціальних прав та демографії. Вона заявила, що сфера, яку отримала Румунія, а саме ринок праці, має важливе значення для конкурентоспроможності ЄС. Після призначення прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що таким чином Румунія стає частиною процесу прийняття рішень в Європейському Союзі.

Національний план для великої промисловості

Правляча коаліція в Бухаресті вирішила у вівторок якнайшвидше завершити розробку схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість, металургію, сталеливарну та хімічну галузі. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, план складається з трьох основних компонентів. Це державна допомога в розмірі 500 млн євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 млн євро, друга державна допомога в розмірі 1 млрд євро протягом шести років на декарбонізацію виробничих процесів та енергоефективність і третя допомога в розмірі 1,25 млрд леїв (близько 250 млн євро) для 15 компаній, які здійснюють інвестиції у виробництво промислової сировини.

Партнерство задля запобігання торгівлі дітьми

Уряди Румунії та США підписали п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей. Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек запевнила, що Сполучені Штати підтримуватимуть Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання торгівлі людьми, орієнтованої на жертв, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми та покращення розслідувань. Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою, зі свого боку, заявив, що підписання партнерства є продовженням іншої співпраці і свідчить про рішучість влади в Бухаресті боротися з жорстоким поводженням з дітьми в усіх його формах. Румунія стане першою країною в Європі, яка користуватиметься фінансовою підтримкою від США на загальну суму 10 мільйонів доларів для вдосконалення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми.

ВРОК – У четвер у Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни (ВРОК), на порядку денному якого були такі теми, як війна в Україні та майбутнє озброєння армії. Члени ВРОК дійшли висновку, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислового потенціалу, який може забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання, яке допоможе примножити військові можливості в ситуаціях кризи або війни. Це в контексті обговорення плану озброєння румунської армії на наступні 10 років, після значних змін у регіональній безпековій ситуації, спричинених агресивною війною Росії проти України. У цьому контексті, беручи до уваги останні події в сусідній країні, були обговорені додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. Зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова було ще однією темою порядку денного, і Румунія підтверджує свою підтримку європейського курсу Кишинева, допомагаючи йому впроваджувати необхідні реформи і державну політику.

ЗУСТРІЧ B9 – НАТО має реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір своїх країн-членів у контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер на зустрічі B9 міністрів оборони країн східного флангу НАТО у середу в Бухаресті. Польський міністр повідомив, що наступного місяця міністри оборони країн Альянсу обговорять питання знищення безпілотників, які порушують повітряний простір НАТО. До ініціативи B9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії з питань безпеки в цьому регіоні, а також підтримки захисту незалежності України через рішення Румунії подарувати Україні систему Patriot також вела міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску, яка прийняла в Бухаресті свого київського колегу Андрія Сибігу.

ВИБОРИ – Передвиборча кампанія до виборів президента Румунії розпочнеться 25 жовтня, оголосив у четвер Постійний виборчий орган. Кандидати можуть подати свої кандидатури не пізніше 5 жовтня. Влада організує близько 19 000 виборчих дільниць в країні, а румунські громадяни за кордоном зможуть голосувати на більш ніж 900 виборчих дільницях. За останніми даними, в Румунії налічується понад 18 мільйонів виборців, для яких будуть надруковані виборчі бюлетені, а для громадян за кордоном буде підготовлено близько 5 мільйонів бюлетенів», – зазначив голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле.

ПЛАН – Уряд у Бухаресті працює над Національним планом для великої промисловості вартістю майже 2 мільярди євро. Він буде зосереджений на трьох основних напрямках: підтримка стратегічних інвестицій в обробну промисловість, державна допомога великим компаніям, які здійснюють інвестиції, здатні скоротити прямі викиди парникових газів і споживання енергії, а також підтримка фірм, які виробляють сировину. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, виконавча влада хоче зміцнити модель економічного розвитку, засновану на інвестиціях.

ОПИТУВАННЯ  – Більшість румунів вважають, що іммігранти, які приїжджають працювати в Румунію, є скоріше можливістю, ніж загрозою для зайнятості, – свідчать результати опитування. Близько 68% вважають, що іммігранти допомагають економіці, займаючи незайняті робочі місця. Натомість 25% вважають, що вони забирають робочі місця у румунів, які потім змушені виїжджати за кордон. Найбільш толерантно ставляться до іммігрантів молодь до 20 років, люди з вищою освітою та мешканці Бухареста. Опитування також показало, що близько 67% опитаних виступають за надання фінансових стимулів для повернення румунів з діаспори на батьківщину, в той час як близько 31% виступають проти такої ідеї.

ПОВЕНІ – Румунський Інститут гідрології та водного господарства оголосив, що потік Дунаю на вході в країну на ділянці Базіаш значно збільшиться до 24 вересня – до 8.000 кубометрів на секунду, що більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний показник для вересня. Проте влада запевнила, що дамба «Залізні ворота» готова впоратися з повенями, які очікуються після сильних дощів у Центральній Європі. Тим часом, ризик повеней залишається високим на сході Румунії, який вже серйозно постраждав від проходження циклону «Борис». Діють помаранчевий і жовтий рівень небезпеки великого стоку води зі схилів, потоків, струмків і раптових паводків на малих річках. У селах, затоплених наприкінці минулого тижня, пожежники з усієї країни, рятувальники, жандарми і волонтери перебувають у стані готовності допомогти людям, які потребують предметів першої необхідності. Нещодавні повені забрали життя і завдали величезних матеріальних збитків.

БОРИС – Циклон «Борис», який вже зачепив Румунію, а також Польщу, Чехію та Австрію, продовжує тримати в напрузі європейський континент. Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що в Угорщині, у зв’язку з нещодавніми повенями, спричиненими сильними зливами, влада планує запровадити обмеження на рух транспорту. Обмеження торкнуться і столиці країни Будапешта, зокрема, автомобільних і пішохідних шляхів, прилеглих до русла Дунаю. Тимчасові дамби і дамби вже встановлені вздовж 544 кілометрів річки та інших річок. На півночі Італії оголошено червоний рівень небезпеки дощів і річкових паводків. Повені стали предметом дебатів у Європейському парламенті в Страсбурзі в середу. Румунські депутати Європарламенту закликали збільшити бюджет на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

НАРКОТИКИ – Троє наркоторговців (двоє громадян Молдови та один румун) були заарештовані в Бухаресті після того, як їх спіймали на гарячому з 10 кілограмами заборонених речовин. Лідер угруповання мав численні зв’язки у середовищі наркоторговців у Бельгії, Нідерландах та Німеччині. За даними поліції, вулична вартість психоактивної речовини становить 200.000 євро. Наркотики призначалися для понад 100.000 споживачів.

ВІЗИТ – Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в середу в Бухаресті закликав румунських партнерів проаналізувати можливість збивати російські безпілотники поблизу повітряного простору України. Після зустрічі з главою румунської дипломатії Лумініцою Одобеску український урядовець заявив, що «вдячний» за «історичне» рішення Бухареста передати Україні систему «Патріот». «Це дуже важливо для зміцнення оборони України. Це щит не тільки для України, але й для Європи», – зазначив міністр. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку Румунією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вона також рішуче засудила агресивну війну Росії, яка є нападом на міжнародний порядок, заснований на правилах. Необхідність внесення змін до законодавства, які б дозволили військовим знищувати підозрілі безпілотники, що входять на територію Румунії, нещодавно обговорювалася в Бухаресті після того, як минулого року кілька російських безпілотників незаконно вторглися в повітряний простір Румунії.

ПОВЕНІ – Кількість жертв проливних дощів і повеней у Центральній та Східній Європі, спричинених штормом «Борис», найсильнішим у Європі з 1997 року, перевищила 20 осіб. Румунія повідомила про сім загиблих. Про людські жертви також повідомляють у Польщі, Австрії, Чехії та Італії.  Попередження про повені також оголошені в Італії, Хорватії, Угорщині та Словаччині. У Румунії влада почала оцінювати збитки від повені в найбільш постраждалому повіті Галац (схід). Уряд схвалив надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан, головний переговірник щодо наступного багаторічного бюджету ЄС, запевнив, що Європарламент схвалить фінансову допомогу на відновлення постраждалих від повені районів. У середу європейський законодавчий орган обговорив пропозицію щодо резолюції, яка закликає Єврокомісію впорядкувати механізми реагування на стихійні лиха та збільшити фінансування для надання допомоги та реконструкції. Депутати Європарламенту закликають до прискорення європейських механізмів втручання, в тому числі їх активації за відсутності звернення постраждалої держави. Наразі лише Чеська Республіка звернулася з проханням про активацію механізму цивільного захисту. Він активується лише тоді, коли національні органи влади не справляються з ситуацією і потребують допомоги та підтримки з боку ЄС. Румунія не зверталася з проханням про активацію механізму цивільного захисту.

ЄВРОКОМІСАР – «Ми не можемо перезапустити економіку без конкурентоспроможних робочих місць, без якісних трудових відносин, без захисту громадян від зростання цін, без захисту від ризику бідності для багатьох груп населення, без надання навичок на все життя тим, хто виходить на ринок праці», – заявила румунка Роксана Минзату, майбутній єврокомісар з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав, демографії. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія вона також сказала, що підтримка дітей, які живуть у бідності та перебувають під загрозою соціальної ізоляції, буде одним із пріоритетів її мандату.

В9 – У Бухаресті відбулася зустріч міністрів оборони у форматі «Бухарест-9», яку приймав міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. До ініціативи В9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії були зосереджені на безпековій ситуації в регіоні, що характеризується зростаючими загрозами з боку Російської Федерації. Анджел Тилвер закликав до скоординованої і рішучої відповіді з боку Північноатлантичного альянсу. Він сказав, що країни В9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО і ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Заява була зроблена після того, як повітряний простір кількох країн НАТО, що межують з Україною, був порушений російськими безпілотниками і ракетами. Нещодавно на такі інциденти поскаржились Румунія і Латвія.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Згідно з аналізом Європейської асоціації енергетичної промисловості, ціни на електроенергію в Південній Європі майже в п’ять разів вищі, ніж у скандинавських країнах, і майже вдвічі вищі, ніж у Центральній та Західній Європі. Нещодавно уряд Греції закликав ЄС терміново відреагувати на зростання цін на електроенергію в Центральній та Східній Європі, яке посилюється російськими атаками на енергетичну інфраструктуру в Україні. Він також оголосив про ініціативу створення механізму інтервенції у випадку високих цін на електроенергію у партнерстві з Румунією та Болгарією. За власними оцінками, ЄС має інвестувати майже 600 млрд євро в модернізацію електромереж до 2030 року, щоб вони могли приймати більше відновлюваної енергії.

ПІДПРИЄМЦІ – У Румунії наразі триває громадське обговорення програми Start-Up Nation, в рамках якої держава пропонує гранти до 50 000 євро особам, які мають на це право і хочуть розпочати власний бізнес. Цьогорічний бюджет програми перевищує 400 мільйонів євро. Після того, як у вівторок розпочався набір компаній, які проводитимуть навчальні курси для майбутніх підприємців, 10 жовтня розпочнеться набір фізичних осіб на курси Start-Up Nation 2024.

ПАЦІЄНТИ – Сьогодні відзначається Всесвітній день безпеки пацієнтів. Фонтани в центрі Бухареста, символічні будівлі, пам’ятники, державні установи та лікарні в столиці та по всій країні сьогодні ввечері будуть підсвічені помаранчевим кольором, щоб відзначити цю подію. Цьогорічна тема – «Покращення діагностики задля безпеки пацієнтів». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на діагностичні помилки припадає до 16% шкоди, якої можна уникнути, заподіяної пацієнтам.

ЕКОНОМІКА  – Уряд в Бухаресті планує вжити заходів для підтримки реіндустріалізації економіки, заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він сказав, що буде запущений Національний план для великої промисловості, пакет заходів вартістю близько 2 мільярди євро, зосереджений на трьох основних напрямках. Перший – це схема підтримки стратегічних інвестицій в обробну промисловість з бюджетом 500 мільйонів євро. Другий напрямок – це Національна програма підтримки великої промисловості Румунії з бюджетом 1 млрд. євро для великих компаній. Третій стосується схеми державної допомоги у розмірі 250 млн. євро для компаній, які пропонують інвестиції у виробництво промислової сировини. На засіданні кабінету міністрів у середу було прийнято рішення про виплату 5000 леїв (1000 євро) учням, які отримали 10 з 10 балів на іспиті про атестат зрілості, і 2000 леїв (400 євро) тим, хто отримав 10 з 10 балів на інпиті з національного оцінювання.

ОБОРОНА – Уряд Румунії схвалив у середу проект закону про ратифікацію Угоди між урядом Румунії та урядом Республіки Корея про оборонне співробітництво, підписаної в квітні в Сеулі. Згідно з прес-релізом, поширеним виконавчою владою, угода передбачає питання, пов’язані зі сферами та формами співробітництва, захистом секретної інформації, фінансовими та юридичними аспектами, а також врегулюванням спорів. Бухарест і Сеул встановили дипломатичні відносини в 1990 році, а рівень двосторонніх відносин між двома країнами – стратегічне партнерство. Республіка Корея є першим стратегічним партнером Румунії в Азії.

ВИБОРИ – У Румунії триває останній тиждень передвиборчої кампанії перед виборами до Європейського парламенту та місцевих органів влади, які відбудуться у неділю, 9 червня. Очікується, що близько 19 мільйонів румунів візьмуть участь у голосуванні на майже 19.000 виборчих дільницях по всій країні. За кордоном буде відкрито 915 виборчих дільниць, що вдвічі більше, ніж на виборах до Європарламенту п’ять років тому. Виборчі дільниці відкриватимуться о 7:00 і закриватимуться о 22:00, порівняно з 21:00 на попередніх виборах. Голови виборчих дільниць можуть прийняти рішення про продовження голосування до 23:59, якщо є люди, які не змогли скористатися цим правом, але перебувають на виборчій дільниці або поблизу неї. За даними Постійного виборчого органу, загальна кількість кандидатів на місцевих та європейських виборах наближається до 208.000. Вперше дані про явку виборців будуть представлені в режимі реального часу в день голосування на сайті Постійної виборчої комісії. Цього року президентські вибори заплановані на вересень, а парламентські – на грудень.

ЄС-НАТО  – «Стратегічний підхід ЄС до Чорноморського регіону повинен також включати підтримку держав регіону, які стикаються з гібридними загрозами та наслідками агресивної війни Росії проти України», – заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер під час зустрічі з в.о. голови Представництва Європейської Комісії в Румунії Марою Роман. Згідно з прес-релізом міністерства, Анджел Тилвер наголосив на підтримці, яку Бухарест надає своїм сусідам Україні та Республіці Молдова. У той же час, зустріч двох посадовців підкреслила зростаючу роль Європейської Комісії у підтримці держав-членів у сфері безпеки і оборони, а також підтримала необхідність продовження синергетичного розвитку відносин ЄС-НАТО, – йдеться у прес-релізі.

УРЯД – Очікується, що цього тижня уряд схвалить законопроект про підвищення мінімальної заробітної плати з 3300 леїв (близько 660 євро) до 3700 леїв (близько 745 євро). Проєкт постанови вже кілька днів перебуває в процесі прийняття рішень. Зацікавлені можуть надсилати свої пропозиції, зауваження та думки щодо проєкту на сайті Міністерства праці. В даний час в Румунії нинішню мінімальну заробітну плату брутто щомісяця отримують близько 760.000 осіб із загальної кількості активних працівників. Після підвищення, за оцінками, вигоду отримають понад 1,8 мільйона працівників. Крім того, до кінця року буде збережено податкове вирахування в розмірі 200 леїв (близько 40 євро), а прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що з міністром фінансів Марчелом Болошем обговорювалося збільшення цієї суми, що застосовується до мінімальної заробітної плати, до 300 леїв (близько 60 євро). Уряд також готовий допомогти роботодавцям, збільшивши бюджет IMM Plus, національної програми підтримки малих і середніх підприємств. Процес реорганізації урядових установ також триває, і глава виконавчої влади просить міністрів прискорити темпи, щоб до кінця цього місяця процес був завершений у всіх міністерствах.

НБР – Валютні резерви Національного банку Румунії досягли нового історичного рекорду, перевищивши 65 мільярдів євро на кінець травня, що на 4,1% більше, ніж у попередньому місяці. За даними НБР, міжнародні резерви Румунії (іноземна валюта плюс золото) наразі становлять близько 72,2 млрд євро, що на 3,5% більше, ніж у квітні. НБР також повідомляє, що виплати за державним боргом, які мають бути здійснені в червні, становлять майже 148 млн. євро.

ВЗАЄМИНИ – Румунія є і залишатиметься прихильником вступу Чорногорії до Європейського Союзу, заявила в понеділок міністр закордонних справ Лумініца Одобеску у спільній заяві зі своїм чорногорським колегою Філіпом Івановичем у Бухаресті. Глава румунської дипломатії зазначила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення, де політичні та безпекові події мають прямий вплив на безпеку і процвітання всієї Європи. У цьому контексті обидва посадовці підписали План дій щодо співпраці між зовнішньополітичними відомствами Румунії та Чорногорії на період 2024-2025 рр. «Чорногорія та Румунія мають традиційні дружні відносини і зобов’язуються розвивати їх у майбутньому, шляхом постійного прогресу. Це зобов’язання також знайшло своє відображення в Плані дій щодо співпраці”, – сказав Філіп Іванович. Він подякував Румунії за підтримку.

ПОВЕНІ – Тіла двох румунок, які зникли безвісти наприкінці минулого тижня після того, як регіон постраждав від повені та підйому рівня води в річці, були знайдені в Італії. Тіла двох з трьох молодих румунів, які зникли безвісти після утоплення в річці Натізоне, були знайдені в північно-східній провінції Удіне. Пошуки третього юнака тривають. Інцидент стався в п’ятницю. Молоді люди купалися в цьому районі, незважаючи на заборону, і в цей час рівень води в річці раптово піднявся. На підставі інформації, наданої італійською владою, МЗС підтвердило румунське громадянство двох загиблих і висловило співчуття сім’ям загиблих. Представники консульської установи підтримують постійний діалог з місцевою владою з метою отримання інформації про пошуки третьої зниклої особи, а також з сім’ями загиблих громадян Румунії, і готові надати консульську допомогу на запит і відповідно до своєї компетенції. МЗС інформує, що громадяни Румунії можуть звертатися за консульською допомогою за номерами телефонів Генерального консульства Румунії в Трієсті.

СТАТИСТИКА – Згідно з дослідженням Євростату, румуни працюють більше на тиждень, ніж в середньому по Європі. Середній показник по ЄС показує, що громадянин ЄС проводить на роботі трохи більше 36 годин на тиждень. Найбільше працюють греки – майже 40 годин, за ними йдуть румуни – 39,5 годин і поляки – 39,3 години. На іншому кінці шкали знаходяться Нідерланди, громадяни яких працюють 32,2 години на тиждень, Австрія – 33,6 години на тиждень і Німеччина – 34 години на тиждень. Згідно з даними, східна половина континенту, від країн Балтії до Греції, працює більше, ніж західна. Що стосується секторів, в яких відпрацьовується найбільше годин, то фермери, працівники лісового господарства та рибоводи поділяють перше місце з 41,5 годинами, за ними йдуть працівники гірничодобувної промисловості, кар’єрів та будівельники – 39 годин. З іншого боку, найменше часу на роботі проводять працівники освіти – менше 32 годин, а також мистецтва та розваг – 33 години.

ГІМНАСТИКА – Румунський спортсмен Андрей Мунтян виграв бронзову медаль у фіналі вправ на паралельних брусах у неділю на етапі Кубка світу зі спортивної гімнастики в Копері, Словенія. У фіналі він випередив українця Іллю Ковтуна та тайванця Хсі Хунг Юаня. Андрей Мунтян є єдиним представником Румунії, який пройшов кваліфікацію на змагання зі спортивної гімнастики серед чоловіків на Олімпійських іграх в Парижі.

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу зіграє у вівторок, 4 червня, проти збірної Болгарії та в п’ятницю, 7 червня, проти Ліхтенштейну, два підготовчі матчі перед чемпіонатом Європи в Німеччині, який розпочнеться 14 червня. Обидва матчі відбудуться в Бухаресті. Збірна входить до групи Е турніру разом з Україною, Бельгією та Словаччиною. Перший матч збірна збірна Румунії зіграє зі збірною України 17 червня в Мюнхені, потім зі збірною Бельгії – 22 червня в Кельні та зі збірною Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Востаннє Румунія брала участь у фінальному турнірі чемпіонату Європи у 2016 році у Франції.

ТЕНІС – У понеділок румунсько-українська пара Габріела Русе/Марта Костюк кваліфікувалася до 1/8 фіналу жіночого парного розряду на тенісному турнірі Ролан Гаррос, обійшовши у другому колі Марію Бужкову (Чехія)/Сару Соррібес Тормо (Іспанія) з рахунком 6-3, 6-4. Русе і Костюк зіграють в 1/8 фіналу з Лейлою Фернандес (Канада)/Ерін Руліфф (Канада). У неділю румунсько-іспанська пара Моніка Нікулеску/Крістіна Букша також вийшла в 1/8 фіналу турніру після перемоги над американками Софією Кенін/Бетані Маттек-Сендс з рахунком 2-6, 6-4, 11-9. Нікулеску та Букша зіграють в 1/8 фіналу з Еммою Наварро (США)/Діаною Шнайдер (Росія).

Екстремальні погодні явища останніх днів заподіяли значні
матеріальні збитки в 13 населених пунктах на заході Румунії, в районі гір
Апусень, понад ста будинків. Найбільш постраждали від повені чотири населені пункти:
Околіш, Рошія Монтана, Кемпені та Абруд. На щастя, цього разу обійшлося без людських
жертв.

Прем’єр-міністр Флорін Кицу разом із міністром внутрішніх справ відвідали цей регіон,
щоб оцінити завдану повенями шкоду, і пообіцяв виділити у найкоротший строк допомогу
від уряду постраждалим: «Дивовижним чином не було зареєстровано людських
жертв у цьому районі, адже на квадратний метр впали 250 літрів води. Тепер потрібно
за короткий строк відновити все, що було зруйновано водою. Перш за все, почнемо
з постраждалих домогосподарств. Будуть виділені всі ресурси для якнайшвидшого покриття
заподіяної людям шкоди. Було створено нормативно-правову базу, а приблизно
через місяць, ми зможемо виділити допомогу без затвердження засідання уряду, а
це означає, що після отримання звіту з оцінювання збитків, люди почнуть
отримувати фінансову та матеріальну допомогу».

Ми не залишимо нікого в біді, та негайно вживатимемо
заходів, пообіцяв й міністр внутрішніх справ Лучан Боде, який запевнив
населення, що уряд може виділити необхідні ресурси для постраждалих та швидко
реагувати у разі необхідності, наприклад, для ремонту доріг або водопостачання.
Синоптики та гідрологи не мають обнадійливих новин на наступний період. Передбачається,
що погода залишиться примхливою щонайменше до середини тижня, а атмосферна
нестабільність поступово охопить всю країну. В Румунії очікуються сильні грози
та проливні дощі, під час яких можливе випадання значної кількості води за
короткий строк, від 50 до 60 літрів на квадратний метр. Прогнозуються шквал,
град, але у середу ці явища припиняться

.

У Західній Європі ситуація гірша. Рятувальні бригади
наполегливо шукають уцілілих людей, які потерпали від повеней, які спричинили
хаос у Німеччині та країнах Бенілюксу. Є сотні загиблих та зниклих безвісти, а
тисячі людей залишились без даху над головою. У міру того, як відходять води, рятівники
знаходять все більше мертвих людей, які вважалися зниклими безвісти. Десятки
тисяч домогосподарств залишились без електроенергії. У Німеччині, де було зареєстровано
більшість жертв, канцлер Ангела Меркель пообіцяла, що федеральний уряд швидко
виділить необхідну фінансову допомогу для відбудови, а також посилить заходи у
сфері боротьби з наслідками зміни клімату. Європейський Союз схвалив виділення фінансової допомоги Німеччині та іншім постраждалим країнам, таким як Бельгія
та Нідерланди.

Останнім часом, новини про зливні дощі та
повені були на перших сторінках
інформативних журналів Румунії, країна яка зіткнулася з найбільш дощовим місяцем за останні 60 років. Повені забрали людські життя та затопили домогосподарства та підвали, знищили врожаї та мости,
утруднюючи залізничний чи автомобільний транспорт у деяких місцях. Там, де небезпека минула, шкоди, заподіяні повенями,
інвентаризуються
та вживаються заходи для відновлення регіонів, які зазнали збитків. Інтервенційні групи Інспекції з
надзвичайних ситуацій перебувають на місцях у затоплених регіонах, а Національна адміністрація Румунських
Вод продовжує стежити за річками, які
перебувають під гідрологічними попередженнями.

Національний інститут гідрології та водного господарства зняв червоні коди,
встановлені днями на річках Прут, Тіміш та Жіу, що на півночі та в центрі
країни. Однак, вони були замінені на помаранчевий та жовтий коди. Річка Прут,
яка останніми днями постраждала від повені з сусідньої України, все ще потребує
особливої ​​уваги. Значно зростають води у повітах на півночі, на північному
сході, але також у центрі країни, в повітах Гаргіта та Ковасна, де внаслідок повеней
гідрологи попередили про небезпеку злив на крутих схилах гір, про ріст вод у річках, паводки,
що можуть призвести до підтоплення місцевих земель.

Небезпечні гідрологічні явища можуть траплятися з більшою ймовірністю та
інтенсивністю і на річці Тіміш, на захід країни. Між часом, військові пожежники
та жандарми продовжують операції з підтримки населення в долині річки Жіу, де
гірничі райони, такі як Урікані та Аніноаса, зазнали сильних ударів від
гідрометеорологічних явищ. Сотні домогосподарств були затоплені, сотні людей
евакуйовані. Через повені була також затоплена шахта Лупень. Майже 400 людей
були евакуйовані після того, як вода проникла з поверхні в підземні галереї, де
вона досягла висоти півтора метрів. Виробничу діяльність шахти було припинено
до виправлення ситуації.

Нещодавні сильні повені в Румунії є наслідком хаотичної експлуатації лісів
та мінеральних агрегатів уздовж річок, привернув увагу міністр охорони
навколишнього середовища Костел Алексе, який відвідав постраждалі райони.
Важливо розуміти, що нам доведеться більше піклуватися про навколишнє
середовище найближчим часом, щоб подібні події не повторилися, сказав міністр
Костел Алексе. У свою чергу, міністр внутрішніх справ Марчел Вела закликав місцеву
владу постраждалих від повені повітів, прискорити оцінку збитків та надіслати
необхідну документацію префектурам. Синоптики кажуть, що після цього епізоду
дощів, у Румунії настане спекотна погода.