Tag: повінь

ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

 

ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

 

ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

 

ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

 

ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

 

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

 

ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

 

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні перебуває з робочим візитом у Франції. У першій половині дня він відвідав  Салон Євронаваль, найбільшу і найдавнішу в світі виставку, присвячену військово-морській оборонній промисловості, яка відкрила свої двері сьогодні вранці під Парижем. Цьогорічна виставка, в якій беруть участь понад 500 експонентів з усього світу, присвячена військово-морській безпеці і оборонним можливостям в напруженому геополітичному контексті, коли галузь повинна надавати швидкі рішення для військово-морських сил, залучених до конфліктів і захисту чутливих територій. З цієї нагоди він визнав, що політика бухарестських адміністрацій відповідальна за те, що мільйони румунів зараз є частиною діаспори і заявив, що держава зобов’язана створити можливості повернутися додому для тих, хто виїхав за кордон. Центральною подією візиту глави румунського уряду до Франції є зустріч з його візаві Мішелем Барньє.  Франція є одним з найважливіших торговельних партнерів та інвесторів Румунії. У Парижі Марчел Чолаку також зустрівся з представниками румунської громади. Відносини між двома країнами постійно зміцнюються в останні роки, в тому числі на політичному і оборонному рівнях, завдяки стратегічному партнерству і прийняттю Францією ролі рамкової країни багатонаціональної бойової групи НАТО в Румунії після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України.

 

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Міністерство закордонних справ перевіряє через Посольство Румунії в Мадриді та Консульство Румунії в Кастельон-де-ла-Плана інформацію про загибель чотирьох громадян Румунії, які зникли безвісти внаслідок нещодавньої масштабної повені в Іспанії. Решта осіб, які раніше вважалися зниклими безвісти, знаходяться в безпеці. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, в тому числі один румун, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу.

 

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Чинна президентка Республіки Молдова, проєвропейська політикиня Майя Санду, була переобрана на другий термін із перевагою у понад 10% над своїм опонентом, кандидатом від проросійських соціалістів Александром Стояногло, у вирішальному турі президентських виборів у неділю. Згідно з даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією Майя Санду набрала понад 55% голосів виборців. Вона подякувала громадянам Молдови, які проживають у діаспорі, за те, що вони масово проголосували за неї. Явка виборців у діаспорі, в тому числі в сусідній Румунії, була найвищою за останні 30 років. Понад 320 000 громадян Р.Молдова проголосували за кордоном у неділю, більш ніж на 80 тисяч порівняно з першим туром. Явка виборців у другому турі виборів у Молдові склала 54,31%.

 

ВИБОРИ У РУМУНІЇ  – У Румунії одночасно триває виборча кампанія до президентських та парламентських перегонів. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, вибори депутатів і сенаторів – 1 грудня, а другий тур виборів президента – 8 грудня. Під час передвиборчої агітації парламентських перегонів партії, альянси або незалежні кандидати намгаєтються переконати виборців проголосувати за них, щоб отримати якомога більше з 466 місць. Десять кандидатів, висунутих політичними партіями і чотири незалежні кандидати балотуються на пост президента.

 

СТРАЙК – У Румунії проходить попереджувальний страйк працівників Національного архіву, перший за 192-річну історію цієї установи. Архівісти 42 філій по всій країні незадоволені тим, що їхні зарплати набагато нижчі, ніж у центральних структурах установи. За словами профспілчан, різниця між працівниками з однаковими компетенціями та обов’язками сягає 2 000 леїв (500 євро). Вони також хочуть попередити владу, що необхідні кошти для поліпшення умов, в яких зберігаються документи, деякі з яких є неоціненними. Сьогоднішній попереджувальний страйк може перерости у загальний страйк 11 листопада, якщо влада не відреагує на вимоги працівників Національного архіву Румунії.

 

ЗБРОЯ – 130 обшуків було  проведено сьогодні в Бухаресті та шести повітах на півдні Румунії у справі про злочини, пов’язані зі зброєю та боєприпасами, контрабандою за обтяжуючих обставин та незаконним обігом наркотиків. Також були допитані 60 осіб, у тому числі лідер групи вболівальників одного з футбольних клубів і один співак. За даними поліції, розслідування показало, що іноземець турецького походження разом з кількома румунами організували злочинне угруповання, яке спеціалізувалося на купівлі та продажу летальної вогнепальної зброї без розпізнавальних знаків, виготовленої з компонентів, вироблених в Туреччині. Ця зброя, відома як “зброя-привид”, є незаконною в усіх європейських країнах. Контрабандисти ввозили її до Румунії автомобільним транспортом, ховали у вантажних автомобілях або автозапчастинах і продавали через посередників агресивно налаштованим кланам або окремим особам. Станом на сьогодні було вилучено майже 50 одиниць такої зброї.

 

ВИБОРИ В США – Кандидатка від Демократичної партії Камала Гарріс і кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп мають майже однакові рейтинги у семи ключових штатах напередодні президентських виборів у США. Принаймні  це випливає з останнього опитування, проведеного газетою New York Times та Сієнським коледжем. Опитування показує, що віце-президентка камала Гарріс має невелику перевагу в Неваді, Північній Кароліні та Вісконсині, а колишній президент Дональд Трамп – в Арізоні. Згідно з дослідженням, в якому було опитано 7 879 потенційних виборців у семи штатах з 24 жовтня по 2 листопада, вони дуже близькі в Мічигані, Джорджії та Пенсильванії. У всіх семи штатах результати опитування були в межах 3,5% похибки. Близько 40% респондентів вже проголосували і серед них Камала Гарріс лідирує на 8 відсоткових пунктів, тоді як Дональд Трамп лідирує серед тих, хто каже, що, швидше за все, проголосує, але ще не зробив цього, показує опитування. Минулими днями обидва кандидати взяли участь у передвиборчих заходах у штатах, які ще вагаються.

ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ –  Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрінеться зі своїм іспанським колегою Петром Санчесом через кілька днів і на переговорах також йтиметься про організацію логістичного центру для допомоги румунам в Іспанії, які постраждали внаслідок повені. Марчел Чолаку заявив у суботу, що в Міністерстві закордонних справ вже створено кризовий штаб, але у співпраці з іспанською владою буде також організовано логістичний центр. Тим часом іспанські рятувальники намагаються дістатися до районів, які все ще залишаються заблокованими внаслідок катастрофічної повені та відкрили тимчасовий морг, оскільки кількість загиблих досягла 205 осіб. Серед них четверо румунів: один підтверджений румунською владою, а також подружжя з дитиною в іншому районі Валенсії, про яких повідомляють іспанські ЗМІ. 16 румунів перебувають у списку зниклих безвісти, а румунське МЗС перевіряє інформацію про них. Посольство Румунії в Мадриді та консульство в Кастельон-де-ла-Плана знаходяться в постійному контакті з іспанською владою. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної повені, яку експерти називають “безпрецедентною”. В Іспанії оголошено триденну національну жалобу.

 

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – У неділю відбдеться другий тур президентських виборів у Республіці Молдова. Проєвропейська президентка Майя Санду зустрінеться з Александром Стояногло, колишнім генеральним прокурором, якого підтримує проросійська партія соціалістів. Перший тур виборів 20 жовтня пройшов паралельно з референдумом про членство країни в ЄС і був відзначений масовими спробами підкупу виборців за підтримки Росії та олігарх Ілана Шора, який втік з країни, щоб уникнути відбування тюремного покарання. Александр Стояногло, кандидат від соціалістів, заявив, що прагне покласти край розколу і створити справжню європейську модель, де держава служить громадянам, закликаючи виборців об’єднатися заради справедливості та прогресу. З іншого боку, Майя Санду звинувачує Александра Стояногло в тому, що він є людиною Москви і контролюється олігархом-втікачем Іланом Шором. Вибори в Молдові проходять на тлі напруженої передвиборчої кампанії.

 

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю Радіо Румунія підкреслила важливість президентських виборів у Республіці Молдова, як з точки для молдовських виборців, так і з точки зору бажання Бухареста мати надійного партнера по діалогу в Кишиневі. Лумініца Одобеску також заявила, що громадяни Республіки Молдова повинні голосувати не тільки серцем, але й розумом, за своє майбутнє, за краще майбутнє, щоб привести Республіку Молдова до Європейського Союзу, до якого вона природно належить. У Румунії, як і в першому турі виборів президента Республіки Молдова у неділю будуть відкриті 16 виборчих дільниць – три в Бухаресті, по дві в Клуж-Напоці та Яссах, і по одній в Брашові, Сібіу, Тімішоарі, Крайові, Ораді, Сучаві, Бакеу, Галаці та Констанці. Громадяни Р.Молдова можуть проголосувати за наявності дійсного посвідчення особи або паспорта з 7:00 до 21:00.

 

ЄВРОКОМІСІЯ – Починаючи з понеділка у профільних комітетах Європейського парламенту проходитимуть слухання кандидатів на посади єврокомісарів. Депутати Європарламенту оцінюватимуть майбутніх членів Колегії комісарів на предмет їхньої компетентності, незалежності та відданості європейським цінностям, що є необхідними для роботи в новій Європейській Комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляйєн. Згідно з графіком, оголошеним ЄП, слухання призначених комісарів завершаться 12 листопада, коли шість виконавчих віце-президентів нової Єврокомісії повинні будуть відповісти на запитання шести призначених комісарів, у тому числі румунки Роксани Минзату, яка відповідатиме за сферу “Люди, навички та навчання”. Весь склад Єврокомісії має бути затверджений Європейським парламентом, а голосування заплановане на 25-28 листопада у Страсбурзі. Після затвердження Європарламентом Європейська Комісія має бути офіційно призначена Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів (“за” повинні проголосувати 55% держав-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС).

 

НБР – Валютні резерви Національного банку Румунії на кінець минулого місяця становили майже 63 мільярди євро, що на понад 4% менше, ніж у вересні. Згідно з прес-релізом НБР, у жовтні приплив валюти склав понад 2,8 млн. леїв, а відтік – 5,7 млн. леїв, що представляє, серед іншого, виплати для погашення державного боргу та відсотків за ним, а також платежі до бюджету Європейської Комісії. Рівень золотовалютного резерву зберігся на рівні 103,6 тонн, – додали в НБР.

 

 

ПОВІНЬ – Шість осіб з румунським громадянством із 22 зниклих безвісти після повеней в Іспанії знаходяться в безпеці, повідомляє Міністерство закордонних справ у Бухаресті. За даними МЗС Румунії, останні дані свідчать про близько 100 загиблих і десятки зниклих безвісти внаслідок одного з найбільших стихійних лих у новітній історії Іспанії. У Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку скликав у четвер міністрів і представників кількох державних установ для обговорення ситуації з румунами в Іспанії, які постраждали від повені. За словами прес-секретаря уряду, прем’єр-міністр закликав міністерства створити робочу групу, яка вивчить, за яких умов у Кастельон-де-ла-Плана може бути створений логістичний центр, за допомогою якого румунська держава могла б запропонувати румунам в Іспанії, які постраждали від повеней, додаткову допомогу до тієї, яку пропонує іспанська держава. Чолаку також зажадав від міністерств підтримувати постійний зв’язок з іспанською владою та румунами в Іспанії і пропонувати підтримку, в тому числі транспорт для репатріації, у разі надходження запитів на репатріацію. Румунські дипломати попередили, що іспанські метеорологи видали нові попередження про сильні дощі для регіону Валенсії, Таррагони, Андалусії та частини Каталонії, включаючи Барселону. Рейси в аеропортах Валенсії, Аліканте і Кастельона можуть бути затримані, а залізниця між Валенсією і Мадридом залишається закритою.

 

ВИБОРИ – Виборча кампанія до парламентських виборів у Румунії стартує в ніч на п’ятницю і триватиме до 30 листопада. Протягом цього періоду партії, альянси чи незалежні кандидати, які беруть участь у боротьбі за місце в новому двопалатному Законодавчому органі країни, повинні будуть переконати виборців надати їм голос 1 грудня. Зараз у Палаті депутатів 330 парламентарів, а в Сенаті – 136. Нагадаємо, що в цей період також проходить передвиборча кампанія до виборів президента, яка стартувала тиждень тому. Перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, другий тур – 8 грудня.

 

КОСМІЧНИЙ ПРОСТІР – На початку листопада румунська компанія InSpace Engineering запускає місію DropCoal до Міжнародної космічної станції в рамках проєкту, що фінансується Європейським космічним агентством. Запуск очікується 4-6 листопада з Космічного центру імені Кеннеді NASA в американському штаті Флорида. DropCoal був розроблений для вивчення коалесценції та змішування рідин під час шестимісячної місії. Зокрема, пристрій генерує дві краплі різних речовин, а надшвидка камера знімає, як вони збираються разом і змішуються в умовах мікрогравітації. DropCoal був розроблений для проведення 560 таких експериментів протягом усієї місії. Отримані відкриття матимуть особливе значення для дослідження космосу, оскільки вони допоможуть вченим покращити спосіб введення ліків астронавтам або заправлення паливом різних космічних кораблів. Румунія є державою-членом Європейського космічного агентства, і це перша космічна місія, повністю розроблена в країні – від фази концепції до експлуатації та обробки наукових даних.

 

ЄС – Єврокомісія високо оцінила прогрес Республіки Молдова та України на шляху реформ, необхідних для приєднання до спільнотного простору. У щорічній доповіді про розширення Союзу, в якій вона дає оцінку всім кандидатам або претендентам на вступ, Комісія висловлює сподівання, що наступного року вона зможе розпочати обговорення розділів переговорів з офіційними особами з Кишинева і Києва. Республіка Молдова продемонструвала прихильність на шляху реформ і скористалася політичною стабільністю в минулому році, незважаючи на гібридні атаки з боку Росії – вважають в Єврокомісії. У Брюсселі звертають увагу на те, що все ще потрібно докладати зусиль у багатьох сферах, включно у сфері юстиції. Незважаючи на вжиті раніше кроки, необхідні додаткові зусилля, – каже Комісія, – також з боку України. І ця країна, і Республіка Молдова почали переговори про вступ влітку цього року.

 

ВИБОРИ У МОЛДОВІ – У неділю, 3 листопада, в Республіці Молдова проходитиме другий тур президентських виборів, у якому зійдуться чинний президент, проєвропейська Майя Санду та проросійський Олександр Стояногло. У першому турі Санду набрала понад 42% голосів, а її опонент – 26%. Майя Санду заявила, що приєднання до Європейського Союзу є єдиним шляхом для народу Молдови і сказала про Стояногло, що він є інструментом злих сил.

 

ДІТИ – Половина жертв торгівлі людьми – це діти – згідно з офіційними даними за останні чотири роки в Румунії, що значно перевищує середній європейський показник у 15%. Сексуальна експлуатація продовжує залишатися однією з основних форм експлуатації дітей, поряд із жебракуванням та примусовою працею. У цьому контексті в середу було запущено посібник, за допомогою якого установи та спеціалісти, які займаються запобіганням цьому явищу, зокрема вчителі, консультанти чи шкільні лікарі, можуть завчасно виявляти такі випадки та втручатися, щоб ті, хто потребує, якомога швидше вийшли з мереж торгівлі людьми та отримали допомогу, захист і підтримку для соціальної реінтеграції.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року.  Це відбувається на фоні перегляду прогнозу економічного зростання з 3,4% до 2,8% ВВП. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування. З іншого боку, інші великі розпорядники бюджетних коштів матимуть менші бюджети, зокрема: Генеральний секретаріат уряду, Міністерство економіки, Сенат і Палата депутатів, Служба спецзв’язку та Міністерство розвитку.

 

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду. Річка вийшла з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода досягла навіть будівлі парламенту. Поток води на вході на румунську територію постійно зростає, – повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. Румунська влада в містах, розташованих уздовж річки, вживає заходів для запобігання можливим повеням. Перевіряються дамби, а мерії міст готують матеріали і засоби для втручання. Нещодавні повені завдали величезних матеріальних збитків і забрали життя кількох людей в Румунії, Польщі, Австрії та Чехії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро на екстрену допомогу країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повеней.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Міністр сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін-Йонуц Барбу в понеділок візьме участь у засіданні Ради з питань сільського господарства та рибальства в Брюсселі, головними питаннями порядку денного якого є ситуація на сільськогосподарських ринках, зокрема, після вторгнення РФ в Україну, та оцінка другого року реалізації стратегічних планів Спільної аграрної політики (САП). Міністри також обміняються думками щодо майбутніх щорічних консультацій між ЄС та Великою Британією щодо можливостей рибальства до 2025 року, а також щодо щорічних консультацій між ЄС та Норвегією та прибережними державами на наступний рік. Рада також обговорить пропозицію Комісії щодо оновлення можливостей для рибальства на 2024 і 2025 роки для певних рибних запасів, що враховуватимуть останні наукові рекомендації та останні події.

 

СВЯТО – Цими вихідними відбулися Дні Бухареста, подія, присвячена 565-й річниці першої документальної згадки про місто, з концертами, театральними виставами, акробатикою та анімацією, мистецькими інсталяціями та виставками, а також різноманітними інтерактивними заходами для дітей. Бухарестський фестиваль вуличної їжі зібрав на площі Конституції в центрі столиці страви з більш ніж 10 міжнародних кухонь. Було представлено понад 50 фуд-траків, які пропонували вражаюче розмаїття кулінарних шедеврів, в той час як святкову атмосферу підтримували популярні діджеї та відомі гурти, які запропонували концерти живої музики. Завершиться 12-ий вуличної їжі зібрав  концертом класичної музики у виконанні Оркестру Національного радіо під керівництвом диригента Крістіана Спетару разом з сопрано Валентиною Нафорніцей.

 

ФРАНЦІЯ – У Франції запрацював новий уряд, призначений президентом республіки, поклавши край, таким чином, понад тримісячній політичній кризі. Уряд на чолі з прем’єр-міністром Мішелем Барньє складається з 39 членів, серед яких 16 повноправних міністрів і 23 міністри-делегати та державні секретарі. Вони походять з партії президента Еммануеля Макрона, менших центристських партій, які є його союзниками, та консервативної правої Республіканської партії, що вказує на чітку праву орієнтацію політики нової виконавчої влади. Три міністри колишнього уряду зберегли свої портфелі: оборони, культури та екологічного переходу. Новий кабінет міністрів матиме складне бюджетне завдання, оскільки Франція має надмірний дефіцит у 5,5% і державний борг у 110% від Валового Внутрішнього Продукту. Отримавши перше місце на парламентських виборах у липні, Альянс лівих партій засудив прихід до влади правого уряду, стверджуючи що це є повною протилежністю цінностям, висловленим громадянами на дільницях, і пообіцяв висловити йому вотум недовіри. На заклик лівих партій та громадянських організацій у суботу в Парижі та десятках інших міст відбулися вуличні протести проти президента Макрона, прем’єр-міністра та уряду.

ООН – Президент Румунії Клаус Йоганніс очолить румунську делегацію на сегменті високого рівня 79-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку 24 і 25 вересня. Центральною темою сесії є “Єдність у різноманітності в інтересах миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди”. Згідно з прес-релізом Адміністрації Президента, Клаус Йоганніс виступить у середу з промовою, в якій закличе до збереження багатостороннього діалогу, особливо у форматі ООН, як важливого елементу регіональної та глобальної безпеки. Він також підкреслить зусилля і внесок Румунії на всіх рівнях у вирішення поточних глобальних проблем, починаючи від криз у сфері безпеки, таких як війна проти України або конфлікт на Середньому Сході, і закінчуючи основними викликами для людства, в тому числі кліматичні надзвичайні ситуації або кіберзагрози.

 

ДЕРЖБЮДЖЕТ – На початку наступного тижня румунський уряд має обговорити проєкт поправок до Держбюджету 2024 року, першу в цьому році, представлену Міністерством фінансів. Незважаючи на зростання доходів, витрати були значно більшими, що призвело до дефіциту в 7%, тобто на два відсотки вище, ніж передбачалося владою на початку року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку запевняє, що поправка є стійкою, оскільки 84% дефіциту складають інвестиційні витрати. Згідно з проєктом постанови, опублікованим на сайті Міністерства фінансів, додаткові кошти отримують галузі охорони здоров’я, транспорту та освіти. Бюджети соціального страхування також збільшуються для виплати перерахованих пенсій, допомоги по безробіттю та відповідних внесків на соціальне страхування.

 

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску представила в Торонто досвід Румунії у просуванні рівних можливостей, боротьбі з дискримінацією та стереотипами, а також викоріненні всіх форм насильства та зловживань. Вона взяла участь у “Зустрічі міністерок закордонних справ”, організованій в Торонто міністерками  закордонних справ Канади Мелані Джолі та Ямайки Каміною Джонсон Сміт. Лумініца Одобеску підтвердила важливість, яку Міністерство закордонних справ Румунії надає рівним можливостям в румунській дипломатії, що призвело до ситуації паритету між чоловіками і жінками, як з точки зору персоналу МЗС в цілому, так і на вищих посадах в міністерстві. З іншого боку, глава румунської дипломатії зустрілася з представниками румунської громади в Торонто і групою студентів з Йоркського університету на лекції професора Дана Бербечела.

 

ДУНАЙ – Максимальний обсяг потоку води Дунаю становив  у суботу в Будапешті 8 200 кубометрів за секунду, що може призвести до значного зниження максимального потоку води на вході на румунську територію, повідомила Національна адміністрація водних ресурсів Румунії. За оцінками фахівців, обсяг потоку води Дунаю на румунській ділянці досягне піку 28-29 вересня і становитиме приблизно 9 000 куб. м/с. Для порівняння, у 2006 році потік Дунаю на вході в Румунію становив 15 600 кубометрів за секунду. У Будапешті Дунай вийшов з берегів, були підтоплені вулиці і будівлі поблизу набережної, вода навіть досягла будівлі парламенту. Дунай також вийшов з берегів у Словаччині та Австрії. Європейська комісія пообіцяла виділити 10 млрд. євро екстреної допомоги країнам Центральної та Східної Європи, що постраждали від повені.

 

СВЯТО – Сьогодні стартували Дні Бухареста, подія, що відзначає 565-ту річницю першої документальної згадки про столицю Румунії. Програма святкування включає концерти, театральні вистави, акробатику та анімацію, мистецькі інсталяції та виставки, а також різноманітні інтерактивні заходи для дітей. На площі Джордже Енеску програма 12-го Бухарестського фестивалю музичного кіно включає виступи престижних ансамблів та артистів наприкінці цього тижня. У неділю діти також запрошені на майстер-клас «Ремі і пригода звуків: барабани і ритм, малі ударні інструменти», де вони зможуть поекспериментувати з різними звуками і ритмами.

 

ГОЛОСУВАННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії опублікувало на своєму сайті путівник для виборців, які голосуватимуть поштою на цьогорічних президентських та парламентських виборах. Згідно з документом, крайній термін, до якого румуни, які проживають або перебувають за кордоном, можуть зареєструватися у виборчому реєстрі – 10 жовтня для участі у виборах нового глави держави та 17 жовтня для участі у парламентських виборах. Міністерство нагадує, що право голосувати поштою є альтернативою голосуванню на виборчій дільниці і реалізується за допомогою послуг поштового зв’язку. Реєстрація здійснюється шляхом заповнення онлайн-форми на сайті votstrăinătate.ro, яким керує Постійний виборчий орган.

 

ЕКОЛОГІЯ – Понад 150 тисяч волонтерів беруть участь сьогодні в 11-й національній кампанії «Національний день прибирання, зробимо це, Румунія!». Цього року був запущений додаток «Let’s Do It, Romania!», доступний на iOS та Android, який дозволяє користувачам безкоштовно повідомляти про наявність сміття або амброзії, а повідомлення передаються компетентним органам для забезпечення очищення цих територій. Це цифрове рішення є ключовим елементом зусиль із захисту довкілля, оскільки дозволяє громадянам безпосередньо та швидко долучатися до цього процесу. Згідно з даними, зібраними командою «Let’s Do It, Romania!», з 2009 року і дотепер, понад 2,4 мільйона волонтерів взяли участь у Національному дні прибирання по всій країні. Проводячи Національний день прибирання, Румунія приєднується до 198 інших країн у цьому глобальному прагненні зменшити кількість відходів і сприяти чистому і здоровому навколишньому середовищу.

 

СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністр оборони США Ллойд Остін під час шостої менш ніж за тиждень телефонної розмови зі своїм ізраїльським колегою знову висловив занепокоєння ескалацією напруженості між Ізраїлем та ліванським угрупуванням «Хезболла» і закликав до дипломатичного вирішення кризи. Американський урядовець зосередився на дипломатії після того, як міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант заявив про новий етап у війні. У п’ятницю ізраїльські військові оголосили, що в результаті повітряного удару по Бейруту було вбито одного з головних командирів угруповання “Хезболла”, а також інших високопоставлених членів ліванського руху. Цей напад стався після дводенних атак на ліванське угруповання, під час яких вибухали пейджери і радіостанції його членів, в результаті чого загинули 37 осіб і кілька тисяч були поранені. Вважається, що атаки були здійснені ізраїльськими спецслужбами, які не підтвердили і не спростували свою причетність.

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав громадян Молдови зробити вибір на користь продовження європейського шляху на референдумі щодо інтеграції до Європейського Союзу цієї осені. Перебуваючи з офіційним візитом у Кишиневі, пан Йоганніс заявив, що стратегічна прихильність Румунії до демократичного розвитку Молдови залишиться непохитною в довгостроковій перспективі та закликав усіх міжнародних партнерів надавати Молдові послідовну підтримку в процесі вступу до ЄС. Президентка Республіки Молдова Майя Санду подякувала Румунії за багаторічну підтримку у започаткуванні переговорів про вступ до ЄС, боротьбі з пандемією COVID-19 та нестачею електроенергії, спричиненою російськими бомбардуваннями в Україні. Вона сказала, що Румунія відіграла ключову роль у зміцненні енергетичної незалежності її країни. Президенти підписали спільну декларацію про двостороннє співробітництво з метою зміцнення стійкості Р. Молдова. Візит президента Румунії до Кишинева відбувся в контексті святкування Дня румунської мови в Румунії та Молдові 31 серпня.

ЗАКОНОДАВСТВО – У понеділок, 2 вересня, стартує осіння сесія Парламенту Румунії. На порядку денному законодавчого органу стоїть законопроект про підвищення порогу пенсійного податку до 3 000 леїв (близько 600 євро), аби особи, чиї пенсії зросли після перерахунку, не втратили частину прав через перевищення нинішнього порогу у 2 000 леїв (близько 400 євро). За словами міністерки культури Ралуки Туркан, колишнього міністра праці, правляча коаліція вважає, що законопроект має бути невідкладно внесений на розгляд парламенту з тим, щоб він набув чинності вже у жовтні. Пенсії, перераховані на основі нового закону, прийнятого парламентом у 2023 році і заснованого на принципі накопичувальних внесків, набудуть чинності вже цього місяця. З 4,7 мільйона пенсіонерів в Румунії 3,8 мільйона отримають вищі суми, тоді як пенсії 900 000 осіб залишаться незмінними.

ПОВІНЬ – Зливи в останні кілька днів спричинили руйнування на південному сході Румунії, причому найбільше постраждало узбережжя, де рівень води перевищив 200 літрів на квадратний метр, що еквівалентно піврічній нормі. По всьому узбережжю все ще діють попередження про сильні опади. Серед найбільш постраждалих курортів – Аджиджа, Тузла, Венус, Сатурн, Мангалія і Вама-Векє. У Мангалії вода на деяких вулицях досягла 1 метра, а у Вама-Вече зливи розірвали пляж навпіл, перекинули машини і зруйнували тераси. Загалом було затоплено 17 готелів і гостелів. Пожежники отримали понад 800 дзвінків від людей з проханням про допомогу, а за добу вони врятували з води 61 людину.

СТАТИСТИКА – 16% домогосподарств у Румунії не змогли вчасно оплатити основні поточні витрати минулого року. Принаймні це випливає з аналізу умов життя, проведеного Національним інститутом статистики. Найпоширенішими випадками заборгованості були витрати на утримання житла та електроенергію. Сплата банківських кредитів також є пріоритетом для громадян, але 7% домогосподарств мали заборгованість через нестабільне фінансове становище. Аналіз НІС показав, що це явище поширене серед домогосподарств, які складаються з двох дорослих і трьох або більше дітей.

ШКОЛИ – Кількість шкіл у Румунії, які використовуватимуть електронні журнали у навчальному році, що розпочинається 9 вересня, збільшиться на 63% порівняно з минулим роком. Міністерство освіти Румунії повідомляє, що майже 1 900 шкіл використовуватимуть електронні журнали, що на 733 більше, ніж у 2023 році. Згідно зі списком, опублікованим установою, 167 з них знаходяться в Бухаресті. Згідно з чинними правилами, всі ці школи використовують приватні застосунки або програми, а школам заборонено вимагати оплату за ці послуги від учнів або їхніх законних представників. Усі електронні журнали матимуть автентифікацію для вчителів, батьків та учнів.

СТРАХУВАННЯ  – Чотири з п’яти будинків у Румунії є вразливими до стихійних лих, пожеж або вибухів, згідно з даними Національного союзу страхових та перестрахових компаній. у цілому по країні лише 17% будинків захищені від ризиків і негараздів за допомогою добровільного страхування. Лише три регіони перевищують середній показник по країні: Бухарест та навколишній повіт Ільфов, де цей показник становить 29%; західний регіон, де добровільним страхуванням охоплено 20% будинків, а також центр країни, де цей показник становить 18%.

ТУРИЗМ – Міністр економіки, підприємництва та туризму Румунії Раду Опря вважає, що румунська туристична галузь має великий потенціал, але попереджає, що успіху неможливо досягти без чітко визначеного плану. Виступаючи на курорті Нептун на чорноморському узбережжі Румунії, він заявив, що необхідне реальне державно-приватне партнерство і що стратегія розвитку туризму наразі перебуває на стадії міжвідомчого погодження. Пан Опря висловив своє невдоволення рішенням місцевих органів влади на узбережжі, які зіпсували концепцію курорту, схваливши будівництво багатоквартирних будинків поруч з готелями. Міністр сказав, що така урбанізація псує казкову атмосферу, яку може подарувати туристам узбережжя і попередив, що «без цікавої історії туризм не продається».

Зростаючий рівень вод ріки Олт – важливої річки, яка практично ділить надвоє південну частину Румунії – і менші річки на півдні та південному сході країни змусив гідрологів оголосити жовтий рівень небезпеки повіней, дійсний з понеділка по середу ввечері. Це було зроблено після капризної погоди з великими опадами, незвичними в цей період року, снігопадами, льодовим дощем та навіть морозами, а тепер після потепління сніг тане. Ситуація під контролем гідрологів та влади. Турботу також викликає рівень води Дунаю. До кінця тижня річка залишається під помаранчевим рівнем небезпеки повіней на деяких ділянках.

Гідролог Адріан Пурдель уточнює: У нас є помаранчевий рівень небезпеки повіней у південних повітах Мехедіць, Долж, Олт, Телеорман та Джурджу. А також у секторах Гиршова – Бреїла і дельти Дунаю, повітах Констанца, Бреїла і Тульча. На ділянці Базіаш, тобто де Дунаю входить в країну, вже досягнуто максимального рівня води, а до кінця тижня почнеться незначне зниження. Решта ділянок Дунаю залишаються під жовтим рівнем небезпеки повіней.

Протягом останніх двох тижнів рівень вод Дунаю перевищив перший рівень ступіню захисту в порту Джурджу, в 60 км на південь від Бухареста, в повіті Олт – в місті Корбія, також у Калафаті, Бекеті та Галаць. Річка виросла і майже вдвічі збільшила свій потік, з небезпекою нових затоплень, викликаних потеплінням погоди. У повіті Джурджу, вода річки перевищила майже 70 сантиметрів попереджувальний рівень, а 3000 га лісу в повіті були затоплені. У місті Корабія, що в повіті Олт, вже були затоплені прибережна міста, пасовища та сільськогосподарські культури. У місті Галаць, на південному сході країни, вода ріки перевищила рівень ступеню захисту, але небезпеки затоплення кварталу немає.

Управління Нижній Дунай попередило судноплавців, що сдуна повинні рухатися повільно, щоб захистити береги і захисні дамби. Найбільший рівень води у Галаць досягнуто в липні 2010 року, коли Дунай досяг 677 см, на 13 см більше, ніж історичний рівень, досягнутий в 2006 році. У 2010 року галацький район на березі Дунаю був захищений від затоплення дамбою довжиною чотири з половиною км. Місцеві органи влади були готові до евакуації приблизно 8000 людей з портового району. Проте вода затопила Дунайську прибережну, а також верф, із збитками на десятки мільйонів євро.

Поради від
МВФ

Щоб зберегти минулорічні темпи економічного зростання Міжнародний валютний
фонд рекомендує Румунії забезпечити збалансоване
поєднання грошово-кредитної та фіскальної політик та заохочувати інвестицій. Під час робочого візиту до Бухареста експерти МВФ мали
зустріч з прем’єр-міністром
Віорікою Денчіле, на якій наголосили на важливості покращення системи збору
податків та збереження державних витрат в прийнятних рамках.
Глава уряду зазначила, що економічні та
фіскальні заходи, що вживаються урядом є ефективними,
додавши, що в цьому році прогнозує зростання економіки
на 6,1%, в основному за рахунок інвестицій, переважно з
фондів ЄС. Протягом майже двох тижнів місія МВФ провела аналіз економіки
Румунії – щорічна процедура
для держав-членів, які не мають постійної угоди з цією структурою. Члени місії мали зустрічі
з представниками як влади,
так і політичних партій, профспілок, бізнес-асоціацій, академічних кіл та банків.

Капризна весна

Сильні опади та швидке танення снігу, викликане раптовим
потеплінням, призвели до виходу з берегів багатьох річок Румунії. За даними
Міністерства внутрішніх справ, десятки населених пунктів постраждали від повені у
різних регіонах Румунії, а найгірша ситуація спостерігається в центрі країни. Глава
МВС Кармен Дан особисто відвідала постраждалі населені пункти, у спробі переконати місцевих жителів, покинути свої домівки,
поки небезпека повені не мине.

Регіональні зустрічі у Бухаресті

Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану прийняв своїх болгарського
та грецького колег, Екатерину Захарієву і Нікоса Котзіаса, з якими, в рамках вже традиційного тристороннього діалогу, Бухарест-Софія-Афіни, обговорив питання стратегічного характеру в
регіоні. Зокрема були розглянуті ситуація в країнах Західних Балкан, Східного
сусідства, Чорноморського басейну, Дунайську стратегію і перспективи середньосхідного
мирного процесу. Міністри зійшлись на тому, що фонди ЄС створені за принципом
європейської солідарності і майбутній бюджет ЄС має бути збалансованим без
скорочення субсидії для сільського господарства або згуртованості. Теж у Бухаресті
на цьому тижні відбулася зустріч міністрів оборони дев’яти колишніх
комуністичних країн, представників НАТО і Сполучених Штатів, під час якої була
підкреслена необхідність посилення східного флангу Північноатлантичного альянсу. «Станом
на сьогодні посилена союзницька присутність є на всьому східному фланзі Альянсу
як на північному сході, у Балтійському регіоні, так і на південному сході, на
національних територіях та в басейні Чорного моря», – заявив міністр оборони Румунії
Міхай Фіфор. Румунія разом з Польщею є стрижнем «Ініціативи Б-9», яка також
включає Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Словаччину та Угорщину. Їх
представники узгодили свої позиції перед самітом НАТО на вищому рівні, що
відбудеться в Брюсселі у липні.

Солідарність з Великобританією

Міністерство закордонних справ Румунії у середу поширило заяву, в якій
зазначається, що Бухарест є солідарним з Великою Британією і рішуче
засуджує використання нейротоксичної речовини військового призначення на
території держави-союзника. Позиція Румунії була оприлюднена після того, як
прем’єр-міністр Тереза Май заявила, що Москва винна в отруєнні колишнього російського
агента Сергія Скрипаля, його доньки та британського поліцейського. Численні країни
заявили, що отруєння Скрипаля є серйозним порушенням міжнародних норм та угод
про заборону хімічної зброї.

Уніоністська акція в Республіці Молдова

Приблизно 120 міст і сіл Республіки Молдова прийняли
символічну декларацію про об’єднання з
Румунією. Мери і місцеві обранці, а також всі прихильники об’єднання, наприкінці місяця в Кишиневі візьмуть участь в урочистих зборах, щоб відзначити
100-у річницю об’єднання Бессарабії з Румунією. Їх ініціатор, «Альянс за Сторіччя»,
що складається з представників громадських організацій з Р.Молдова, Румунії та діаспори
стверджує, що ця акція покликана підтвердити упевненість учасників в тому, що
об’єднання з Румунією є єдиним способом відновити історичну правду, вступити в
ЄС і НАТО та забезпечити добробут і свободу людей. Нагадаємо, що Бессарабія відокремилася
від Російської імперії наприкінці Першої світової війни і згодом, 27 березня
1918 року, об’єдналася з Румунією. Однак у 1940 році Радянський Союз після
ультиматуму знову анексував цю східну румунську територію, на якій утворилася нинішня
Республіка Молдова.

Румунська
книга в Німеччині

Рівно через двадцять років від отримання цього статусу на цьому тижні Румунія знову стала почесним гостем Лейпцизького міжнародного книжкового ярмарку, в якому беруть участь понад 2500 експонентів з 48 країн. На заході, присвяченому просуванню читання, одному з найстаріших у своєму роді в
світі, присутні вже відомі в німецькому просторі румунські письменники – Нора
Юга, Мірча Кертереску, Норман Маня або Філіп Флоріан, а також молоді автори, такі як Лавінія Браніште та Богдан-Александру Станеску. Було представлено понад 40 перекладів
румунської літератури, переважно за підтримки Національного книжкового центру Інституту румунської культури.

Холодна погана погода обрушилася на Румунію.Сильні дощі викликали значні проблеми в останні дні, особливо на сході країни, де у понеділок закінчився термін дії
попередження про жовтий код небезпеки повені у шістьох повітах. До речі,
минулого тижня, там було оголошено й найвищі – червоний і помаранчевий коди небезпеки повені.

Річки
вийшли з берегів і підтопили прибережні селянські домогосподарства, пошкодивши чимало будинків. Найбільше від негоди потерпав Галацкий повіт (південний -
схід), де були підтоплені сотні домогосподарств. Близько 1700 осіб було тимчасово евакуйовано
з помешкань, а в деяких населених пунктах були закриті школи. У цьому регіоні понад
чотири тисячі працівників аварійно-рятувальних і пожежних служб перебувають у
постійній готовності до дій у разі повторної загрози виникнення повені.

З понеділка до Галацкого повіту, де ведуться невідкладні аварійні роботи з
ліквідації наслідків повеней, були направлені додаткові пожежні екіпажі, три
спеціальні насоси і 10 всюдиходів. Вони долучилися до 300 пожежників, жандармів,
військових і поліцейських, які вже працюють в місцевостях, які постраждали від
повені минулого тижня. Крім цього, на підтримку потерпілим було передано 900
спальних мішків від Червоного Хреста.

На сході Румунії дедалі холоднішає, а на півночі в минулі вихідні навіть
випав перший в цьому сезоні сніг. Метеорологи попереджають, що максимальна
температура повітря не перевищуватиме 13 градусів за Цельсієм, а мінімальна вночі
може опуститися до позначки мінус 8 градусів в східній частині Трансільванії. Поєднання
низької температури повітря з сильним вітром посилює відчуття холоду. А в
декількох центральних районах країни було оголошено жовтий код небезпеки
снігопаду і заметілі.

Синоптики стверджують, що до кінця тижня температура не повернеться до
нормального для цього періоду показника. Говорить метеоролог Адріан Боаріу: «Місцями
на північному сході, у низовинах і подекуди в інших регіонах очікуються
заморозки. І навіть якщо у більшості регіонів країни дещо потеплішає, погода
залишатиметься холоднішою ніж зазвичай, особливо в центрі, на півдні та на
сході країни. У п’ятницю, суботу та неділю температура повітря буде близькою до
норми першої декади жовтня, а ймовірність дощу буде більшою в середині цього
інтервалу.»

Через негоду були закриті всі румунські чорноморські порти, а через
штормовий вітер судноплавство і роботи із завантаження/розвантаження суден в
портах Констанца Північ та Південь, а також Мідія-Неводарь зупинено. Національне
управління з питань судноплавства Румунії прийняло рішення обмежити транзит конвоїв
барж шлюзом Аджіджа.

Президент Румунії
Клаус Йоханніс прийняв у Бухаресті свого словацького колегу Андрея Кіску

Румунія і
Словаччина є прикладом для ЄС, обидві країни маючи значне зростання ВВП, – оцінили
президент Клаус Йоханніс та його словацький колега Андрей Кіска. Вони
обговорили, в Бухаресті можливості поглиблення двосторонніх відносин. Лідери двох країн зійшлись на необхідності стратегічного підходу до
Східного партнерства та, зокрема, наголосили на потребі продовження підтримування
демократичних процесів і реформи у Республіці Молдова, з тим, щоб Кишинів продовжив
свій європейський шлях. Клаус Йоханніс і Андрей Кіска обговорили і політичне та
економічне співробітництво між двома країнами, а також боротьбу з корупцією.
Президент Словаччини зустрівся й з
прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем, з яким обговорив питання розвитку сільських
районів, а також політики соціальної інтеграції та підтримки професійної
мобільності. На порядку денному візиту були зустрічі з представниками словацької
і чеської меншин, що є прикладом інтеграції в румунське суспільство.

Офіційний візит
міністра національної оборони Румунії Міхні Мотока до Києва

Міністр національної оборони Румунії Міхня Моток 10 – 11 жовтня здійснив офіційний
візит до Києва на запрошення міністра оборони України Степана Полторака. Офіційні
переговори між двома міністрами були зосереджені на ситуації в нинішньому безпековому
середовищі в регіоні, на регіональному і двосторонньому співробітництві в галузі
оборони і на шляхах розширення співпраці в рамках партнерства НАТО-Україна і
Східного партнерства Європейського Союзу. Під час зустрічі ми обговорили не тільки нинішній
стан нашого співробітництва, а й подальші напрямки розвитку співпраці, – зазначив
румунський міністр. Міхня Моток підтвердив підтримку Румунії суверенітету і
територіальної цілісності України, а також готовність допомогти в процесі внутрішніх
політичних та економічних реформ і в продовженні європейського курсу. Міністри обговорили конкретні можливості з
надання Бухарестом допомоги і підтримки в галузі військової медицини,
військової освіти, реформування сектора безпеки й оборони, кіберзахисту, а
також надання медичної допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення в
зоні АТО. Ми вважаємо
Румунію нашим партнером, другом та добрим сусідом, – наголосив генерал армії Степан
Полторак. Міністр оборони України подякував своєму колезі за дуже конструктивну
та ефективну роботу. У ході візиту міністр Міхня Моток провів
зустріч з секретарем Ради національної безпеки і оборони України Олександром
Турчиновим, з яким обговорив пріоритети співпраці в
сфері оборони і безпеки між Румунією і Україною.

Комісар ЄС з
досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас відвідав Румунію

Комісар
ЄС з досліджень, науки та інновацій Карлос Моедас ознайомився зі стадією будівництва
Національного науково-дослідного інституту фізики та ядерної технології в
Мегуреле, де незабаром запрацює
найпотужніший в світі лазер (ELI-NP). Він сказав, що про цей проект треба більше говорити як в Європі, так і в усьому світі, і необхідно залучити
якомога більше людей до проведення експериментів з тим, щоб показати
необхідність зробити видимим невидимий світ. Він нагадав, що наразі дуже мало
відомо про темну матерію, яка становить більшу частину Всесвіту і, що цей
проект буде способом домогтися прогресу в напрямку її вивчення. У свою чергу
міністр освіти Мірча Думітру, який відвідав Центр в Мегуреле разом з європейським
комісаром сказав, що проект є екстраординарним досягненням та зазначив, що досить
ймовірно, що через 10-15 років отримані тут результати увійдуть до списку
досягнень вартих Нобелівської премії. Проект фінансується Європейським Союзом і
має бути готовий до 2019 року. На даний час частини лазера пройшли
індивідуальні випробування в Парижі і знаходяться на стадій збирання. У рамках
проекту в Мегуреле вже працюють більше 50 дослідників, багато з них румунського
походження, які працювали раніше за кордоном.

Сенат
Румунії вніс поправки до Закону про освіту

Румунські сенатори постановили, що рішення про
позбавлення наукового ступеня прийматиметься вищим навчальним закладом, який
раніше присудив науковий ступінь доктора наук, а Рада з питань атестації
дипломів, структура, що була створена спеціально для аналізу дисертацій на
предмет плагіату буде тільки колективним органом, який розглядатиме отримані
скарги. Народні обранці, таким чином, не погодилися з позицією президента
Клауса Йоханіса, який повернув цей нормативно-правовий акт у парламент для
повторного розгляду, попереджаючи народних обранців про наявність клімату
недовіри до процесу аналізу дисертацій на предмет плагіату. І державний
секретар з питань освіти Лауренціу Влад заявив в Сенаті, що хоча декларативно,
нова редакція закону спрямована на децентралізацію рішень про присудження або
позбавлення наукового ступеня доктора
наук, в дійсності ця поправка може підірвати якість вищої освіти. Відповідна
поправка була прийнята на тлі палких дискусій у суспільстві довкола імовірного масштабного плагіату в докторських дисертаціях низки
провідних громадських діячів: колишнього прем’єр-міністра Віктора Понти,
колишнього віце-прем’єра Габрієля Опрі, екс-міністра внутрішніх справ Петре
Тобе і навіть Голови Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци
Кьовеші.

Румунська
влада вирішила купити скульптуру «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша

Скульптура «Мудрість Землі» відомого румунського скульптора Константіна Бринкуша буде
куплена румунською владою. Уряд прийняв рішення виділити з
держбюджету кошти, необхідні, щоб покрити різницю між тим, скільки коштує скульптура,
і тим, що було зібрано в рамках національної кампанії зі збору коштів. У рамках краудфандингу
під гаслом «Мій Бринкуш» до 30 вересня було зібрано 1,27 млн євро. Раніше для придбання скульптури уряд виділив 5 млн євро, але було потрібно
зібрати ще 6 мільйонів євро в результаті громадської кампанії зі збору
коштів. Скульптура «Мудрість Землі» Константіна Бринкуша буде незабаром виставлена
в Музеї села ім. Дімітрія Густі, повідомило Міністерство культури. Крім цього
уряд створив Фонд «К.Бринкуша», з якого будуть купувати твори сучасного мистецтва і
твори, що відносяться до категорії об’єктів культурної спадщини національного
значення.

У наступні роки у Румунії подешевшають лікарські засоби

Міністерство охорони здоров’я оголосило про поетапне подешевшання більшості
ліків, які видаються за рецептом лікаря. Таким чином, згідно з проектом урядової
постанови, який незабаром буде винесений на громадське обговорення препарати,
які вийшли з-під патенту подешевшають у перший рік на 10%, в наступний рік на
ще 10% та на 15% в третій рік. Фармацевти і дистриб’ютори будуть зобов’язані щоденно
повідомляти про наявні запаси лікарських засобів з допомогою спеціальної електронної
системи. Крім того, лікарі і пацієнти зможуть перевірити в Інтернеті, чи певний
препарат знаходиться в продажу, а міністерство зобов’язується вирішити проблему
протягом 7 днів з моменту оповіщення.

Понад 1000 осіб постраждали від повені

В останні дні сильні дощі викликали повені в ряді районів Румунії.
Більшість пошкоджень сталося на сході, півдні і південному сході, де було
евакуйовано понад тисячу осіб, багато сільських домогосподарств були підтоплені.
Було розмито кілька автотрас, в тому числі одна національного значення. Крім
того, в деяких повітах сильні вітри залишили без електрики декілька тисяч
помешкань.

У Румунії кілька тижнів зберігається похмура погода. Йшов дощ або сніг, а сонце не показалося, принаймні в столиці, близько місяця. На жаль прогноз на наступні дні не менш сумний, а температура повітря буде дещо холодніша, ніж зазвичай. Синоптики оголосили в Бухаресті і 30-ох повітах жовтий код небезпеки сильних дощів, ожеледиці, снігопадів і шквалистого вітру.

Несприятливі погодні умови і надмірні опади очікуються по всій території країни, а в гірських регіонах буде снігопад, шар снігу в окремих районах може перевищити 20 см. На півдні і південному заході безперервні дощі, кількість опадів очікується на рівні від 25 до 50 літрів на квадратний метр. Подекуди, особливо на південному сході, інтенсивні опади супроводжуватимуться шквалистими вітрами з поривами 60 км/год. У горах різко похолодає: дощі перейдуть у мокрий сніг, а потім — ще й ожеледиця та морози.

За цих обставин поліція радить водіям бути особливо уважними на дорогах, або ж узагалі не виїжджати на дорогу, якщо не замінили літні шини на зимові. Так само поліцейські радять водіям дотримуватись безпечної дистанції, не гальмувати різко на слизькій дорозі, або навіть застосовувати гальмування двигуном.

В останні дні на півдні у повіті Джурджу через сильні проливні дощі деякі річки вийшли з берегів, частково затопленими виявилися понад 1300 га сільськогосподарських угідь, пасовищ і лісів. Було підтоплено декілька населених пунктів і низка доріг, але рух транспорту не перекрито. Кілька десятків будинків були підтоплені й у Вилчанському повіті, а у повіті Телеорман тимчасово перекрито міст через дорогу повітового значення.

У Бухаресті на засіданні Спеціального командування з ліквідації надзвичайних ситуації міністр внутрішніх справ Габрієл Опря заявив, що румунська влада готова до евакуації населення окремих південних населених пунктів, але наразі такої необхідності немає: «Враховуючи нові попередження про погодні умови, можливо в окремих районах на півдні країни, де йдуть проливні дощі, буде необхідно вжити превентивні заходи з евакуації населення. Тому, ми просимо префектів, разом з мерами, підготувати варіанти тимчасового розміщення населення.»

Він зажадав від керівників повітів, де є ризик підтоплення доріг, мати повну інформацію щодо осіб, які потребують постійної медичної допомоги.

Негода обрушилася і на сусідню Болгарію, де, як і в Румунії очікуються проливні дощі на півдні та сильні вітри, снігопад і ожеледь на решті частини території. Міністерство закордонних справ рекомендує громадянам Румунії, які планують здійснити поїздку в Болгарію, чітко виконувати вказівки представників болгарської влади, а також поцікавиться погодними умовами на дорогах.