Tag: погляди

Лідери країн НАТО, які зібралися на початку місяця у Лондоні на ювілейному саміті, присвяченому 70-річчю
оборонного союзу, прийняли спільну
декларацію, в якій вони підтвердили зобов’язання щодо спільної оборони 29
членів альянсу та вперше вказали на необхідність подолання викликів, які
становить зростаючий вплив Китаю на світовій арені. У
документі також зазначається, що агресивні
дії Росії становлять загрозу євроатлантичній безпеці та подаються нові запевнення, що НАТО є
виключно оборонним альянсом, який підтримує прагнення до роззброєння. Однак, наголошується на тому, що НАТО буде постійно зміцнювати свою здатність стримувати та захищати від будь-якої загрози агресії та від нових викликів безпеці адекватною сумішшю ядерних, звичайних та протиракетних систем, постійно адаптованих.

Університетський професор Юліан Кіфу, директор Центру із
запобігання конфліктам та раннього попередження вважає, що саміт був успішним: Саміт НАТО завершився прийняттям спільної декларації. Схвалені
документи є більш ніж обнадійливими, вони повторно наголошують на кожній із цих
тем, включаючи тему статті 5 Вашингтонського договору (про
колективну оборону, яка є діючою і визнаною
всіма країнами-членами НАТО. Насправді сам НАТО не стикається з проблемами, а його
окремі члени, які мають різні погляди, але не обов’язково суперечливі. Однак
, НАТО далі успішно працює за принципом всі за одного, один за всіх, визнаним
всіма членами.

Розбіжності всередині Альянсу є неминучими, але існують
спільні погляди, коли мова йде про забезпечення безпеки, про боротьбу з
тероризмом або про виклики стосовно Росії, заявив у Лондоні Генеральний
секретар Єнс Столтенберг. У заяві вказується бажання розпочати процес роздумів
про майбутнє Північноатлантичного альянсу, рішення, яке привітав Президент
Франції Еммануель Макрон. Однак, він не став відмовлятися від
своїх сказаних раніше слів, що НАТО переживає «смерть мозку», будучи незадоволений зокрема втручанням Туреччини в
Сирію й тим, що Анкара придбала російську систему протиракетної оборони.

Уперше лідери НАТО торкнулися питання про підйом Китаю на світовому
рівні. Румунський аналітик з питань безпеки Юліан Фота пояснює: Ніколи дотепер НАТО не обговорювало питання
Китаю. Отож тепер вперше, коли НАТО позиціонує себе, це надзвичайно цікаво. Це
показує нам, що дискусія вже просувається в цій галузі, і не треба забувати що
тепер чимало експертів стверджують, що на майбутнє НАТО сильно залежатиме від
того як НАТО ставиться до Китаю. Тому що, якщо говорити з точки зору ідеології
про можливого суперника для безпеки Заходу в середньостроковій чи довгостроковій перспективі, надзвичайно складною загрозою, то всім відомо, що йде
мова про Китай, а не Росію, яка є набагато слабкішою країною та яка незважаючи на її заяви, не має необхідних
ресурсів для боротьби з НАТО в довгостроковій перспективі.

Саміт НАТО приніс Румунії кілька додаткових пунктів щодо
її інтересів у Чорному морі. Знову біля мікрофону Юліан Кіфу: Я думаю, що
якщо ми беремо до уваги всі 9 пунктів кінцевої декларації, ми маємо квінтесенцію саміту, присвяченого 70-річчю оборонного союзу, спеціального
саміту, але також з результатами, які з точки зору щонайменше Румунії,
підтвердив елементи, пов’язані з інтересом до чорноморського регіону, що є
нульовим пріоритетом для Альянсу, підтверджує новий оперативний простір, окрім
трьох звичайних та кібернетичного, прийняті два роки тому, й космічний
простір. Крім підтверджень та переосмислень, прийнятих оборонних планів для північної
та південної сторони східного флангу НАТО, ми також маємо справитися зі всіма
категоріями загроз, – додав Юліан Кіфу.

З іншого боку, Північноатлантичний альянс – це міжнародна
організація, яка найшвидше адаптувалася до глобальних змін, і цей процес
адаптації повинен бути безперервним, заявив у інтерв’ю Радіо Румунія,
заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джеоане: Наш альянс
найшвидше, ніж будь-яка інша міжнародна організація, адаптувався до глобальних
змін. Там, де вірогідно потрібна розмова на рівні Альянсу, це стосується необхідності
проведення переговорів щодо посилення політичного виміру НАТО. Якщо ми дійсно
хочемо мати можливість адаптуватися, як установи демократичного Заходу до змін
на глобальному рівні, ми можемо це зробити, лише підтримуючи міцні трансатлантичні
відносини, зміцнюючи європейський пілон в НАТО, маючи більш міцний ЄС.

НАТО сьогодні – здоровий, але якщо світ навколо нас
змінюється, вважає Мірча Джеоане, і ми повинні змінитися, а процес адаптації
практично не припиняється.

Вісімнадцять років тому
трагічні події, що сталися в
США назавжди змінили світ.
Майже 3000 людей, в тому числі румуни, загинули після того, як 11 вересня 2001
року дев’ятнадцять терористів мережі
Аль-Каїди захопили чотири пасажирські літаки та врізалися
на двох з них у вежі Всесвітнього Торгового центру, а на третьому – в Пентагон. Теракти вважалися найкривавішими в історії, а боротьба з
тероризмом ще далеко не закінчена. Теракти виявили вразливості та змінили
міжнародну політику.

Гість Всесвітньої служби Радіо Румунія, генерал Дечебал Іліна аналізує обставини, в яких мали місце теракти в США:«Тероризм зосереджується на елементах несподіванки. Першу лінію захисту в боротьбі
з тероризмом забезпечують спецслужби,
і було доведено, що спецслужби, хоч і мали деякі дані, не могли їх пов’язати та
інтерпретувати. У них також було багато ознак, що
могли навести на думку,
що відбудуться теракти проти
Сполучених Штатів Америки,
але з великої наївності та
через багато
інших причин,
вони нічого не зробили коли треба було. Після терактів була створена міжнародна коаліція спецслужб у боротьбі з тероризмом, а саме здійснюється обмін інформацією, що є дуже важливою річчю, адже кожна інформація може допомогти у встановленні деталей, що можуть допомогти у протидії терористичній діяльності. Якщо взяти до уваги спосіб, в якому діяли США, можна дати собі справу, що вони були зовсім непідготовленими.
На мою думку, історія нікого нічого не навчає, але карає тих, хто не вивчили її
уроки, тобто не взяли до уваги велику кількість терактів до
11 вересня».

Визначений як тактика нетрадиційної боротьби, тероризм
ґрунтується на створенні узагальненого
психологічного ефекту паніки та залякування, посиленого маніпулятивним
використанням засобів масової інформації, щоб досягти складної мети демократичними або звичайними засобами. Децебал Іліна вважає, що незважаючи на всі міжнародні зусилля по боротьбі з цим лихом, в тому числі шляхом створення
міжнародної антитерористичної коаліції під керівництвом США, людство ще далеко від знайдення рішення для зменшення загрози тероризму: «Тероризм супроводжував світ
з давніх давен. Однак, протягом усього цього періоду міжнародна
спільнота грунтувалася на
боротьбі з наслідками цих випадків тероризму та приділяла меншої уваги або навіть ніякої уваги боротьбі
з причинами виникнення терактів. Люди не народжуються терористами, жінки не
народжують терористів,
вони народжують вільних дітей, вільних
людей. Ці люди стають
терористами через умови в
середовищі, в
якому вони живуть. Я думаю, що цей світ міг би бути набагато кращим, якби ми
замінили ці войовничі дії на
дипломатію. На мою думку те, що робить
президент Трамп, а саме що він веде діалог та має намір вивести американські війська з більшості
конфліктних зон, конфлікти ініційовані його попередниками, є коректною
річчю».

Статистичні дані показували кілька років тому, що кількість
терористичних атак зростала, причому більшість нападів було сконцентровано у
Південно-Східній Азії, на Середньому та Близькому
Сході, у Північній
Африці та Західній Європі, у
Франції та Бельгії. Наприклад, Інститут економіки та миру в Сіднеї має
централізовані дані для 2014
року, які показують, що в результаті терактів, понад 32 тисяч людей втратили своє життя, на 80% більше ніж у попередньому році. Найбільш
постраждали від
тероризму: Афганістан,
Ірак, Нігерія, Пакистан та Сирія. За більше
половини жертв несуть відповідальність
терористичні
організації «Ісламська держава» та «Боко
Харам» – африканська терористична організація, яка діяла переважно в Нігерії. Мережа «Аль-Каїда» також є серйозною загрозою. Однак, кількість жертв терористичних атак значно скоротилася в 2018 році у всьому світі.

В інтерв’ю Deutsche Welle експерт
у сфері боротьби з тероризмом Меттью
Хенман пояснив, якими є
причини, і чому ми не повинні бути занадто оптимістичними. У 2016 та 2017 роках
кількість терактів різко зросла внаслідок
боротьби з терористичною групою «Ісламська держава» за контроль над деякими
територіями в Іраку та Сирії, у містах Мосул та Ракка, а також в інших
регіонах. У 2018 році вже не були такі
великі битви для взяття контролю над великими містами – додає Меттью
Хенман, згідно з яким скорочення
кількості
терактів у Сирії та Іраку був найважливішим
фактором, що сприяв зменшенню кількості терористичних атак у всьому світі. Ця
еволюція пояснюється насамперед послабленням Ісламської
держави. Однак,
було б серйозною помилкою вважати, що Ісламська держава зазнала поразки, вважає
експерт у сфері боротьби з тероризмом. Загроза не припинилася, терористи Ісламської держави далі активні не тільки в
Іраку та Сирії, а й в Афганістані, Західній Африці, Ємені, Сомалі та
Південно-Східній Азії. Тільки загроза,
яку становлять таліби, ближча до Ісламської держави. У 2018 році кількість
жертв цих екстремістів подвоїлася,
порівняно з попереднім роком. Було
чимало поранених серед правоохоронців в Афганістані. Від початку цього року, лише в Кабулі в результаті терактів загинуло
майже 200 осіб, а
близько 900 отримали поранення.