Tag: погода

Опозиція ініціювала голосування за вотум недовіри
до уряду Віоріки Денчіле

Права опозиція в Румунії ініціювала нову
резолюцію про недовіру коаліційному уряду Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів (СДП-АЛДЕ), яка буде внесена на
голосування наступного тижня. Для відставки уряду на чолі з соціал-демократкою
Віорікою Денчіле потрібні голоси не менше 233 (з 465) сенаторів і депутатів
парламенту, тоді як опозиція має близько 150 голосів і потребує підтримки
партії Про Румунія, яку очолює колишній прем’єр-міністр Віктор Понта,
Демократичного союзу угорців Румунії, фракції національних меншин у Палаті
Депутатів і навіть кількох членів керівної більшості СДП-АЛДЕ. З іншого боку
Віоріка Денчіле закликала соціал-демократів бути присутніми в залі, щоб
забезпечити кворум, але не голосувати.

Вотум недовіри до глави МЗС Румунії

Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану встояв
вотуму недовіри, ініційованому опозиційними Націонал-ліберальною партією, Союзом
«Рятуйте Румунію» та партією «Народний рух» через проблеми, що виникли у
процесі голосування закордонних румунів на виборах до Європарламенту і референдумі
щодо правосуддя 26 травня. Резолюція була відхилена у вівторок на пленарному
засіданні Сенату. У тексті, а також на пленарному засіданні ініціатори заявили,
що Теодор Мелешкану «безвідповідально» керував МЗС і організував процес
голосування. Міністр знову вибачився перед румунами, які проживають за кордоном,
які не змогли скористатися своїм правом голосу 26 травня, але зазначив, що МЗС
виконало усі свої юридичні зобов’язання. Він заявив, що найближчим часом будуть
проведені консультації з посольствами, де були проблеми в процесі голосування,
щоб визначити, хто винен в тому, що сталося, а також, що можна зробити в
майбутньому, щоб уникнути подібних ситуацій.

Угода за європейську Румунію

Національна політична угода про консолідацію
європейського маршруту Румунії, ініційована президентом Клаусом Йоханнісом, у
четвер була підписана лідерами чотирьох опозиційних політичних сил:
Націонал-ліберальної партії, Союзу «Рятуйте Румунію», партії «Про Румунія» та
партії «Народний рух». Вони погодилися підтримати кроки із запровадження у законодавство
результатів референдуму 26 травня і виправити суперечливі зміни, внесені упродовж
останніх двох років до законів, що регулюють різні аспекти правосуддя. Представники
Демократичного союзу угорців Румунії, колишнього партнера чинної керівної коаліції СДП-АЛДЕ, оголосили, що підпишуть
угоду наступного тижня. СДП та АЛДЕ відмовилися підписувати угоду. У своєму виступі з цього приводу глава
держави знову розкритикував соціал-демократів і заявив, що вони запропонували більше
поправок, ніж кількість статей в угоді. Президент додав, що список залишається
відкритим, а партії, які захочуть підписати угоду, зможуть зробити це у
майбутньому. У своєму виступі з цього приводу глава держави наголосив на
необхідності внесення ряду змін до Конституції та до відповідних законів.

Політична криза у Р.Молдова

Румунія, як держава-член Європейського Союзу, що
має особливі відносини з Республікою Молдова, на основі Стратегічного
партнерства заради європейської інтеграції Республіки Молдова і спільної мови,
історії та культури, стурбована поточними подіями у Кишиневі. Бухарест
стурбований безпрецедентним політичним тупиком у сусідній державі, в якій діють
два паралельні уряди, котрі заперечують легітимність одне одного. Влада Румунії
закликала до спокою у забезпеченні мирної передачі влади для виходу з кризи. Президент
Румунії Клаус Йоханніс надіслав голові Європейської Ради Дональду Туску і
голові Єврокомісії Жан-Клоду Юнкеру листа, в якому просить їх в терміновому
порядку та разом з державами-членами Європейського Союзу вжити «конкретних дій
для врегулювання ситуації, що склалася, відповідно до рішення, що буде
обговорено в Республіці Молдова і ґрунтуючись на європейських принципах і
цінностях». Клаус Йоханніс На стверджує, що ця криза, що виникла по сусідству з
Румунією та ЄС, становить небезпеку для стабільності і безпеки в регіоні, яку Євросоюз
та його країни-члени не можуть ігнорувати. Румунія вважає, що в демократичній
державі воля громадян, виражена шляхом голосування на парламентських виборах у
лютому і відображена в політичній конфігурації законодавчої влади, – це єдине,
що забезпечує легітимний політичний процес.

Дощове і спекотне літо в Румунії

Мешканці майже всієї Румунії упродовж останніх
тижнів вже звикли до гідрологічних та штормових попереджень, оголошень «жовтого»
або «помаранчевого» кодів небезпеки через потужні зливи, ураганний вітер, град
і повені, а в останні дні до цього додалася підвищена відносна вологість
повітря, що призводить до термічного дискомфорту. Сильні опади та повені
спричинили багато збитків, проте обійшлося без жертв. Підтоплені сотні
присадибних ділянок, житлових будинків і підвалів. Пошкоджені дороги повітового,
національного та європейського значення. Серйозно постраждали
сільськогосподарські угіддя.

26-й Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу

3300 акторів і гостей з 73 країн світу беруть
участь у XXVI-му Міжнародному театральному фестивалі в м. Сібіу (центр
Румунії), який стартував 14 червня під гаслом «Мистецтво дарування». Протягом десяти днів фестиваль пропонує 540
подій в 75 приміщеннях. За словами організаторів цей фестиваль є святом краси,
яке об’єднує представників кількох видів мистецтва зі всіх куточків світу: театру,
танцю, музики, кіно, цирку тощо. Міжнародний театральний фестиваль в Сібіу є
найбільшою і найкомплекснішою подією такого роду в Румунії і навіть в Європі, а
Радіо Румунія виступає медіа-партнером.

Прем’єр-міністр Румунії перебувала з офіційним візитом в Польщі

Румунський прем’єр-міністр Віоріка Денчіле перебувала, у середу і четвер у Польщі, з офіційним візитом. У середу вона взяла участь у Варшаві, у зустрічі глав урядів з країн, які приєдналися до Європейського Союзу після 2004 року. Румунія є й буде прихильником європейського проекту, що базується на зближенні, згуртованості та солідарності держав-членів, сказала прем’єр-міністр, підкресливши, що існує потреба у співпраці без напруженості або розколу між Сходом і Заходом, між великими і малими країнами, щоб Європейський Союз функціонував ефективно. Вступ і приналежність до Євросоюзу означали для Румунії розвиток, модернізація, економічне зростання і помітне поліпшення якості життя громадян – додала Віоріка Денчіле, яка запевнила, що європейський проект й в майбутньому матиме активних румунських партнерів. У четвер, другого дня свого візиту до Польщі, румунський прем’єр-міністр взяла участь разом з тисячма людьми у Міжнародному Марші життя для вшанування пам’яті жертв Голокосту. Марш життя організується щороку, починаючи від 1988 року, учасники проходять три кілометри пішки від концтабору Аушвіц І до концтабору Аушвіц ІІ (Біркенау). Напередодні маршу, румунський прем’єр-міністр звернулася до молодих поколінь, закликаючи їх, шляхом консолідації власної освіти, боротися з будь-якою формою екстремізму, нетерпимості, расизму або антисемітизму. На її думку, трагічні події під час Другої світової війни ніколи не повинні повторюватися та необхідно визначити шляхи боротьби з антисемітизмом, щоб всі користувалися демократичним майбутнім.

Екстремальні погодні явища в Румунії

Екстремальні погодні явища завдали на цьому тижні численні проблеми зокрема жителям південної частини Румунії. Проблеми почалися у вівторок увечері, що стало результатом того, що холодний атмосферний фронт, що утворився у Болгарії зустрівся із набагато теплішим і вологим фронтом на півдні Румунії. Таким чином на вісім повітів і Бухарест обрушилися сильні опади. Більше тисячі рятувальників надавали допомогу громадянам по відкачуванню води із підтоплених підвалів і господарств та звільняли вулиці й дороги від повалених вітром дерев та стовпів ліній електропередач. У повіті Келараш вирував торнадо середнього розміру – рідкісне явище в Румунії – який залишив позаду вирвані з корінням дерева і знищені будинки. Вітер підняв автобус із 39 пасажирами і відкинув у поле. На щастя ніхто не загинув, але 12 осіб зазнали поранень. Через сильні пориви вітру 1 травня синоптики оголосили в 18 регіонах Румунії та столиці жовтий рівень небезпечності. Крім цього, майже по всій країні оголосили штормове попередження через зливи, грози, а в окремих районах град та шквали. На цей раз був оголошений помаранчевий та жовтий рівні небезпечності в 20 повітах на півночі та заході країни. Потім, у четвер, величезний град, абсолютно неприродний для цього часу року, завдав проблем водіям на Автостраді А2 ( (Бухареста-Констанца). Влада пообіцяла, що попередження, пов’язані з екстремальними погодними явищами, будуть передані населенню через систему RO-ALERT, що діє на мобільних телефонах, на основі зокрема інформації, отриманої від метеорологів, а також на основі звернень громадян до служби «112».

Підготовка до візиту Папи Франциска до Румунії

Термін реєстрації для тих, хто хоче бачити візит Папи Франциска до римо-католицького катедрального собору святого Йосифа у Бухаресті, був продовжений до 15 травня. Оголошення було зроблено на цьому тижні Римо-католицькою архідієцезією, яка уточнила, що близько 40 тисяч людей будуть присутні навколо бухарестського собору. Для них було підготовлено 15 екранів, а також дві сцени для молитви та для релігійно-художньої програми. Папа Франциск здійснить апостольський візит до Румунії 31 травня – 2 червня. Верховний понтифік відвідає Бухарест, Ясси (найбільше місто на сході країни, де зосереджена численна римо-католицька громада), місто Блаж (центральна частина Румунії, духовна столиця греко-католицьких румунів), де Глава Католицької Церкви особисто проголосить блаженними сімох греко-католицьких єпископів, які померли у комуністичних в’язницях. Папа відвідуватиме й Марійський санктуарій у Шумулеу-Чуку (центральна частина, в регіоні з переважно угорським населенням). Сотні тисяч людей, у тому числі із-за кордону, записалися в Інтернеті, щоб взяти участь у літургійних відправах, які проведе Папа Франциск. Папа Франциск є другим папою, який відвідуватиме Румунію, після того як у травні 1999 року Папа Йоан Павло II-й відвідав Бухарест.

Великодньо-першотравнева міні-відпустка

З нагоди Великодня та Міжнародного дня праці, румуни скористалися міні-відпусткою. Багато з них вирішили поїхати на чорноморське узбережжя, де офіційно відкрився літній сезон. З цієї нагоди були організовані фестивалі та різні концерти. Найбільш популярними були курорти Мамая та Вама Веке. Інші місця для відпочинку з нагоди великодньо-першотравневої міні-відпустки були гірські курорти, дельта Дунаю та села Марамурешу. Найпопулярнішими серед румунів закордонними напрямками відпочинку були Болгарія, Греція, Туреччина та Єгипет.

У Румунії випав перший серйозний сніг, погода погіршилась практично на всій території країни. Метеорологи оголосили «жовтий код» небезпеки снігопадів, мокрого снігу, дощу та шквалистого вітру для майже три чверті території країни, але згодом, він був обмежений для східної та північно-східної частини країни.

Опади були на початку, особливо у вигляді снігу, а потім, поступово, вони перетворилися на мокрий сніг та дощ. Температура впала нижче нуля, а на гірських хребтах було зареєстровано навіть мінус 20 градусів. Тимчасово, швидкість вітру досягла 50-57 км/год. Гірські регіони вкрив товстий шар снігу, що стало причиною радості для любителів лижного спорту, які почали приїжджати на курорти.

Холод та опади продовжаться упродовж наступних днів, – попереджає метеоролог Аліна Шербан: Погода далі буде холодною, навіть дуже холодною у позакарпатських регіонах, і це продовжиться навіть упродовж всього тижня. Крім того, у вівторок, у ночі з вівторка на середу та у середу знову будуть опади у вигляді дощу в переважній частині країни, які поступово перетворяться на мокрий сніг, а в деяких районах навіть на сніг, все це в умовах низьких мінусових температур навіть до мінус вісім в середині тижня в північній половині Молдови та в східній частині Трансільванії.

Через несподіване випадіння снігу були зареєстровані запізнення авіарейсів в декількох аеропортах Румунії. Дорожній рух проходить у зимових умовах, але він не був обмежений. На дорогах працювала снігоприбиральна техніка, машини також посипали дороги протиковзковими матеріалами. Мерія Бухареста утворила спеціальну робочу групу. У столиці пожежники працювали для усунення наслідків, викликаних несприятливими погодними умовами, зокрема звільнення проїжджої частини дороги або автомобілів від поваленого дерева.

Як зазвичай у цих умовах, в столиці були затори, на головних вулицях столиці транспортні засоби рухалися з дуже малою швидкістю, чого рекомендувала й дорожня поліція, для того, щоб можна безпечно зупинити. Водіям по всій країні рекомендували не паркувати під деревами, оскільки гілки під вагою снігу можуть зламатися. І пішоходам важко рухатися, оскільки тротуари покриті шаром снігу.

У неділю о 4:54 за румунським часом офіційно настала осінь. Точніше, у північній півкулі, на осіннє рівнодення офіційно закінчується літо, з цієї дати починається скорочення світлового дня, дні стають коротшими, а ночі стають довшими до зимового сонцестояння, що припадає на 21 грудня. Зростання ночей принесе нижчу і нижчу температуру. У Румунії перехід до осені відбувся більш раптово ніж багатьом хотілося б!

Хвиля холодного полярного повітря охопила всю країну лише упродовж двох-трьох днів. Після того як у суботу та неділю температура досягала 30/31 градусів за Цельсієм, вона різко знизилась навіть на 10-15 градусів нижче норми на цей час. У понеділок, в Румунії було два пори року. У центрі країни люди раніше включили опалення при низькій температурі, в той час як на узбережжі Чорного моря, на пляжі перебували туристи, деякі навіть купалися. Потім, з понеділка на вівторок маса холодного полярного повітря охопила всю країну.

У горах, у вівторок вранці вперше цієї осені температура на термометрах опустилась нижче нуля, наприклад у Південних Карпатах на вершині Ому було мінус 8 градусів за Цельсієм. До речі, за даними синоптиків метеорологічної станції Царчу, від понеділка ввечері в цьому регіоні почав падати сніг. На гірській дорозі Трансфегерашан, яка перетинає гори Фегараш, почалися роботи з чищення дороги від снігу, який перевищив 10 сантиметрів. Отож, у вівторок холодна погода практично охопила всю Румунію з дощами в центрі та на північній частині Румунії, а у горах з снігопадами.

Синоптики стверджують, що хоча погода проясниться, далі буде холодно до п’ятниці, коли вони прогнозують поліпшення погоди. Вони також стверджують, що, незважаючи на цю полярну хвилю в Румунії, осінь на справжньому настане лише у жовтні, коли буде досить висока температура для цього періоду року та без дощу. Однак, не можуть бракувати сюрпризи, а саме чергування з епізодами капризної погоди. Проте, фахівці одноголосно стверджують, що пори року вже не такі як вони були. А ми на власній шкірі відчуваємо це.

Зростаючий рівень вод ріки Олт – важливої річки, яка практично ділить надвоє південну частину Румунії – і менші річки на півдні та південному сході країни змусив гідрологів оголосити жовтий рівень небезпеки повіней, дійсний з понеділка по середу ввечері. Це було зроблено після капризної погоди з великими опадами, незвичними в цей період року, снігопадами, льодовим дощем та навіть морозами, а тепер після потепління сніг тане. Ситуація під контролем гідрологів та влади. Турботу також викликає рівень води Дунаю. До кінця тижня річка залишається під помаранчевим рівнем небезпеки повіней на деяких ділянках.

Гідролог Адріан Пурдель уточнює: У нас є помаранчевий рівень небезпеки повіней у південних повітах Мехедіць, Долж, Олт, Телеорман та Джурджу. А також у секторах Гиршова – Бреїла і дельти Дунаю, повітах Констанца, Бреїла і Тульча. На ділянці Базіаш, тобто де Дунаю входить в країну, вже досягнуто максимального рівня води, а до кінця тижня почнеться незначне зниження. Решта ділянок Дунаю залишаються під жовтим рівнем небезпеки повіней.

Протягом останніх двох тижнів рівень вод Дунаю перевищив перший рівень ступіню захисту в порту Джурджу, в 60 км на південь від Бухареста, в повіті Олт – в місті Корбія, також у Калафаті, Бекеті та Галаць. Річка виросла і майже вдвічі збільшила свій потік, з небезпекою нових затоплень, викликаних потеплінням погоди. У повіті Джурджу, вода річки перевищила майже 70 сантиметрів попереджувальний рівень, а 3000 га лісу в повіті були затоплені. У місті Корабія, що в повіті Олт, вже були затоплені прибережна міста, пасовища та сільськогосподарські культури. У місті Галаць, на південному сході країни, вода ріки перевищила рівень ступеню захисту, але небезпеки затоплення кварталу немає.

Управління Нижній Дунай попередило судноплавців, що сдуна повинні рухатися повільно, щоб захистити береги і захисні дамби. Найбільший рівень води у Галаць досягнуто в липні 2010 року, коли Дунай досяг 677 см, на 13 см більше, ніж історичний рівень, досягнутий в 2006 році. У 2010 року галацький район на березі Дунаю був захищений від затоплення дамбою довжиною чотири з половиною км. Місцеві органи влади були готові до евакуації приблизно 8000 людей з портового району. Проте вода затопила Дунайську прибережну, а також верф, із збитками на десятки мільйонів євро.

Морозна погода, яка протягом
останніх днів охопила Румунію, далі продовжується.
Через сильні снігопади, шквальний вітер та снігові замети у багатьох регіонах Румунії був обмежений рух на десятки національних і повітових
доріг та
було заблоковано дві автомагістралі на півдні країни, у той час як десятки рейсів поїздів було скасовано.

Національна компанія дорожньої
інфраструктури оголосила про обмеження
руху вантажних на декількох ділянках доріг. Компанія також
закликає водіїв бути пильними та обережними на дорогах
у зв’язку з погіршенням погодних умов, дотримуватись безпечних дистанцій і швидкісного режиму
руху, обов’язково використовувати зимові шини та пристрої проти ковзання на колесах, а також інформуватися
у зв’язку прогнозом погоди. У свою чергу, румунська залізниця оголосила, що рух близько ста поїздів було скасовано. Через швидкість вітру, яка досягала 70 км/год, на дев’ять ділянках на півдні країни рухаються лише дизель-поїзди, а на іншій ділянці поїзди рухаються зі швидкістю 50 км/год.

Несприятливі погодні умови ускладнили й роботу аеропортів.
Були зареєстровані численні затримки, а окремі авіарейси були скасовані. Всі чотири порти при Чорному Морі: Мідія, Мангалія,
Констанца Північ та
Констанца Південь-Аджіджя були закриті через шквальний вітер. Через негоду в Бухаресті та інших 11 повітах, на півдні та сході країни, місцева
влада вирішила призупинити навчання. Мер столиці Бухарест Габрієла Фіря запропонувала батькам, які не
мають з ким залишити своїх дітей у цей період, звертатися до соціальних працівників.

Румунські синоптики, які оголосили жовтий та помаранчевий коди морозу по всій території країни, стверджують, що низькі температури продовжаться, зокрема на півдні та південному сході країни, але снігопади почнуть слабшати.

Заметіль, сильний снігопад, перекриті дороги, обмежений транспортний рух й один повністю ізольований повіт вночі з вівторка на середу – Бреїла.

Так виглядав південний-схід Румунії, що перебував під жовтим і оранжевим кодами поганої погоди. Тут, національні та повітові дороги, а також автотраси, в тому числі та, що зв’язує столицю з повітом Констанца, були заблоковані або перекриті владою через сильні заметілі і снігопад. Повіт Констанца був майже ізольований після того, як більшість національних доріг було перекрито. Помаранчевий код знову закрив румунські чорноморські порти.

Багато автомобілів застрягли в заметах, а кілька фурів з’їхали з дороги і перекрили транспортний рух у повіті. Проблем було і все ще є у столиці. Вулиці були покриті снігом, рух транспортних засобів здійснювався з великими перешкодами, але генеральний мер, Габріела Фіря, запевняє, що Бухарест не заблокований. Вона підкреслила, що продовжуються роботи з очищення вулично-дорожньої мережі від снігу, особливо в тих зонах де розташовані школи, лікарні та державні установи. І теж столичний мер вирішила, що всі школи в столиці будуть закриті весь тиждень через сніг, лютий мороз і хуртовини.Через екстремальні погодні умови, рух близько ста поїздів було скасовано у середу до полудня.

Румунська залізниця оголосила, у середу вранці, що для ліквідації наслідків снігопаду були залучені одиниці снігоприбиральної техніки в Бухаресті, Крайові, Галац і Констанці для збереження залізничних зв’язків між великими містами. І дорожній рух через пункт перетину кордону Вама Веке був закритий минулої ночі, оскільки влада сусідньої Болгарії скасувала транспортний рух з Румунії в Болгарію. Повітряний рух стикається, так само, з проблемами, десятки рейсів з аеропорту Генрі Коанда в Бухаресті було скасовано у середу.

Йдеться не тільки про внутрішні рейси, але й про міжнародні. У таких важких метеорологічних умовах були і такі люди, які потребували термінової медичної допомоги. Служби швидкої допомоги діставалися до місць виклику у віддалених районах, які постраждали від снігу і заметіль, за допомогою автомобілів підвищеної прохідності. Служби швидкої допомоги та Медичної невідкладної допомоги (СМУРД) відповіли протягом 24 годин на близько десять тисяч викликів негайної медичної допомоги. За даними Департаменту з надзвичайних ситуацій, за цей період, було евакуйовано, на національному рівні, близько 250 вагітних жінок і 150 діалізованих осіб.

Так само, було доставлено до денних і нічних притулків для безхатьків близько 200 людей. На наступні дні, синоптики прогнозують не таку добру погоду. До четверга вранці, по всій країні буде як і раніше холодно, з мінімальною температурою мінус 17 градусів за Цельсієм. Потім температура повітря підвищиться, але це принесе крижані дощі, а це супроводжуватиметься ожеледицею, застерігають синоптики.