Екстремальні погодні явища стають все частішими та
інтенсивнішими, їх вплив на соціально-економічну діяльність будучи величезним. Наслідки
сприймаються кожною людиною окремо і підтверджуються фахівцями, які попереджають, що глобальне потепління
змусить нас все більше змінювати спосіб життя. Їх думки підтверджуються
наявними даними, які свідчать про
те що,на світовому рівні, 2019 був другим найтеплішим роком за
останні 140 років. Для Румунії це був найтеплішим роком з 1900 року, у той час як останнє десятиліття було
найгарячішим в історії метеорологічних вимірювань.
Останні звіти та дослідження, проведені у всьому світі, в тому числі Румунською
академією, показують, що людство ризикує бути спустошеним наслідками
глобального потепління значно швидше, ніж очікувалося.
Згідно з деякими сценаріями, до 2050 року глобальна
температура може досягти рівня, який генерував би 20 днів із смертельною температурою на рік. Що це означатиме?
Пояснює генеральний секретар Румунської академії Іон Думітраш: «20
днів смертельної спеки на рік спричиняють крах багатьох екосистем. Понад
мільярд людей необхідно буде перемістити. Світовий темп підвищення температури був
набагато швидшим у період 1880-2000 рр. Середня глобальна температура піднялася
більш ніж на один градус Цельсія, і до 2100 року вона може зрости на понад 4
градуси Цельсія. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері перевищила поріг у
400 частин на мільйон, за умов, коли за останні чотириста тисяч років вона не
перевищила 300 частин на мільйон. Глобальне потепління зараз у 10 разів швидше
порівняно з останнім потеплінням».
Поточне глобальне потепління відрізняється від попередніх
тим, що воно є першим поселеним в результаті діяльності людини. Двоокис
вуглецю, що виділяється теплостанціями та транспортними засобами, метан, за
походженням із фермерських господарств, інтенсивне хімічне удобрення
сільськогосподарських культур або масове вирубування лісів – це фактори, які мають
величезний вплив. Фахівці одноголосно погоджуються, що глобальне потепління не
може бути припинено, оскільки є природні причини, які викликають це, але, стверджують
вони, його можна уповільнити. Статистика свідчить, що людська діяльність
виробляє 35 мільярдів тонн вуглекислого газу щорічно. Директор Інституту
географії Румунської академії Дан Белтяну уточнює: «Цей парниковий ефект
вуглекислого газу інтенсивно зростає протягом останніх 40 років. Цей період ще
називають Великим прискоренням».
Наслідки глобального потепління вже відчуваються на всіх планах
– від природи до глобальної та геополітичної економіки. У Румунії найбільш важливі
наслідки пов’язані з метеорологічними явищами. Епізоди з тепловими
хвилями стають все більш стійкими, а посушливі періоди чергуються з короткими
інтервалами, коли сильні опади породжують повені на регіональному та місцевому
рівнях. Ці дані показують реальність, якою важко ігнорувати, і тому нам
потрібно невідкладно впроваджувати ефективні та стійкі заходи з точки зору
використання водних та ґрунтових ресурсів, – стверджують представники влади.
Тому що, наприклад, підвищена температура викликає посуху, посуха зменшує
сільськогосподарське виробництво, а це підвищує ціни та ризик продовольчої
кризи. За словами метеорологів, Румунія буде однією з європейських країн, яка найбільше
страждатиме від посухи, що погіршилася протягом останніх 20 років. Директор
Національного метеорологічного управління Елена Матеєску: «19 найгарячіших років було зареєстровано з
2000 року і до тепер. 2019 рік був теплішим на майже 0,5 градусів Цельсія.
Дефіцит опадів призвів до того, що в основних сільськогосподарських районах
країни було зафіксовано явище сильної та надмірної педологічної посухи. З 1 по 26
січня поточного року впало лише 3 літри дощу
на квадратний метр, порівняно з кліматологічною нормою у 33,6 літра на
квадратний метр».
Боротьба за уповільнення глобального потепління означає глобальні
та національні програми зі скорочення викидів у атмосферу, інвестиції в зелену
енергію, лісонасадження чи переробку відходів, а також рішення, які приймає
кожен з нас, наприклад, зниження власного споживання енергії. Заходи щодо
пом’якшення наслідків зміни клімату на навколишнє середовище та суспільство
включають також створення Європейського центру агрометеорології для
Європейського регіону №VI – першого такого світового пілотного проєкту, який
діятиме в Румунії. Рішення було прийнято минулого літа в Женеві на Всесвітньому
метеорологічному конгресі. Окрім створення спеціалізованого агрометеорологічного
бюлетеня на європейському рівні, Центр також готуватиме майбутніх фахівців на
європейському рівні, які розгортатимуть діяльність в рамках метеорологічних
служб на континенті, пояснила генеральний директор Національного метеорологічного
управління.
