Tag: подання

  • 11 березня 2025 року

    11 березня 2025 року

    ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії сьогодні відхилив кандидатуру праворадикального екстреміста Келіна Джорджеску на травневих президентських виборах. В своєму поданні він оскаржив рішення Центрального виборчого бюро про визнання його кандидатури недійсною. Приймаючи це рішення, ЦВБ послалося на рішення Конституційного суду про скасування президентських виборів наприкінці минулого року і заявило, що кандидатура Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки, не дотримуючись виборчої процедури, він порушив власне обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливих, чесних і неупереджених виборах. Відхилення кандидатури Келіна Джорджеску членами ЦВБ викликало бурхливі протести його прихильників, в результаті яких 13 жандармів отримали поранення і були госпіталізовані. Так само були зафіксовані значні матеріальні збитки. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу за публічне підбурювання, а позапарламентська опозиційна партія РЕПЕР подала заяву про кримінальне правопорушення за фактом публічного підбурювання та образливих заяв, зроблених лідером популістського, ультранаціоналістичного парламентського опозиційного Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміоном, найманцем Гораціу Потрою, оголошеним у міжнародний розшук, та Келіном Джорджеску, невдоволених рішення ЦВБ. КСР також відхилив подання щодо оскарження рішення Центрального виборчого бюро про реєстрацію кандидатури у президенти генерального мера столиці Нікушора Дана. Також у вівторок Центральне виборче бюро прийняло рішення зареєструвати кандидатуру Кріна Антонеску на президентських виборах, якого підтримує чинна правляча коаліція.

     

    НАТО – “НАТО має військові сценарії, підготовлені на випадок будь-якої безпекової ситуації, яка може вплинути на країни-члени, в тому числі на східному фланзі”, – заявив в.о. президента Румунії Іліє Боложан. Його заява пролунала після того, як адміністрація у Вашингтоні дала зрозуміти, що може зменшити свою присутність в Європі, а деякі американські війська можуть бути передислоковані. З іншого боку, румунські ЗМІ зазначають, що розширення військової бази НАТО в населеному пункті Міхаїл Когелнічану (південний схід) триває згідно з планом і немає жодних ознак того, що воно зупиниться. Близько 200 місцевих жителів вже працюють на базі, а їх кількість може зрости, враховуючи, що проєкт вартістю 2,5 млрд. євро передбачає створення в цьому районі справжнього військового містечка, в якому буде розміщено 10 000 військових і цивільних осіб.

     

    ВІЙНА РФ ПРОТИ УКРАЇНИ – Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та Президент Європейської Ради Антоніу Кошта у вівторок на пленарному засіданні Європарламенту закликали до швидкого збільшення оборонного потенціалу Європи, що має йти пліч-о-пліч з підтримкою України, оскільки Кремль “витрачає на оборону більше, ніж уся Європа”. Як повідомляє Agerpres, глава ЄС заявила, що існує нагальна потреба надати Україні військові ресурси, яких їй не вистачає, та дати їй надійні гарантії безпеки. “Йдеться про всю Європу і безпеку всього нашого континенту”, – підкреслила Урсула фон дер Ляєн. Зі свого боку Антоніу Кошта заявив, що “ЄС переживає визначальний момент” і, що “відчуття нагальності є очевидним”. “Збройна агресія Росії проти України триває вже четвертий рік і небезпека, яку вона становить, має більш широкі наслідки”, – додав Президент Європейської Ради.

     

    ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Танцос Барна сьогодні взяв участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань у Брюсселі. Ключовими питаннями порядку денного були конкурентоспроможність та покращення бізнес-середовища, податкове співробітництво, збройна агресія Росії проти України, механізм відновлення та стійкості. Єврокомісія представила міністрам комплексний пакет, який має на меті допомогти досягти скорочення адміністративного тягаря щонайменше на 25%, а для малих та середніх підприємств (МСП) – щонайменше на 35%. Що стосується агресії Росії проти України, міністри обмінялися думками про стан справ щодо економічних та фінансових наслідків війни, включаючи впровадження санкцій, з особливим наголосом на їх практичному застосуванні в митній сфері. Міністри також підбили підсумки впровадження Механізму відновлення та стійкості.

     

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Палата депутатів і Сенат, на спільному засіданні у вівторок прийняли рішення про створення спеціальної спільної комісії з протидії торгівлі людьми. Серед завдань комісії: аналіз причин і факторів, що сприяють торгівлі людьми, включаючи трудову або сексуальну експлуатацію, торгівлю дітьми та інші форми жорстокого поводження, аналіз роботи установ та органів публічної адміністрації, відповідальних на центральному та місцевому рівнях за запобігання, виявлення, розслідування та протидію торгівлі людьми, оцінка ефективності вжитих заходів, підготовка законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законодавства у цій сфері. Іншою метою є виявлення, оцінка та просування передових практик, інструментів та стратегій запобігання та протидії торгівлі людьми, включаючи трудову експлуатацію та інші форми зловживань, а також захисту, підтримки та реінтеграції постраждалих від торгівлі людьми.

     

    Р.МОЛДОВА – У вівторок Європейський парламент переважною більшістю голосів підтримав план економічної підтримки Республіки Молдова на суму 1,9 мільярда євро. За проголосували 499 депутатів Європарламенту, 117 – проти і 44 – утрималися. Під час дебатів у понеділок депутати Європарламенту підкреслили, що цей механізм допоможе Молдові стати енергетично незалежною від Росії, – повідомляє Радіо Кишинів. За словами цитованого джерела, європейський план для Республіки Молдова передбачає виділення 520 мільйонів євро у вигляді грантів, а ще 1,5 мільярда євро – у вигляді кредитів під низькі відсотки. Кошти виділятимуться двічі на рік за запитами молдовськго уряду, а Європейська комісія перевірятиме, чи були виконані умови плану реформ. План передбачає розвиток інфраструктури та збільшення фінансової допомоги, поступову інтеграцію Молдови до єдиного ринку ЄС та проведення фундаментальних соціально-економічних реформ.

  • Парламент призначить дату виборів

    Парламент призначить дату виборів

    У Румунії тривають нескінченні суперечки між ліберальним урядом та главою держави, з одного боку, і парламентом, в якому більшість має опозиційна Соціал-демократична партія, з іншого, в яких Конституційний суд виступає арбітром.

    Останнє його рішення було на користь парламенту і стосується закону, який дозволяє законодавчому органу встановити дату цьогорічних парламентських виборів. Конституційний суд відхилив подання Президента Клауса Йоганніса та уряду, оголосивши зазначений нормативно-правовий акт таким, що відповідає Основному закону.

    Ініціатори конституційного подання стверджували, серед іншого, що закон змінив повноваження призначати дату виборів за кілька місяців до їх проведення, всупереч конституційним нормам, надаючи це право парламенту. Прийнятий законодавчим органом проєкт передбачає, що вибори мають бути проведені не пізніше 15 березня наступного року, але не раніше 6 грудня. Тим часом уряд вже прийняв постанову, в якій зазначається, що парламентські вибори пройдуть 6 грудня, а кілька етапів передвиборних процедур вже було пройдено. Що буде далі? Зараз у глави держави є дві можливості: повернути на доопрацювання законопроєкт в парламент або промульгувати його. З огляду на свою позицію щодо цього питання, швидше за все, він обере перший варіант.

    Враховуючи цей сценарій, колишній суддя Конституційного суду Румунії Августин Зегрян в інтерв’ю нашій радіостанції заявив, що до набуття чинності цього нормативно-правового акту парламент не може встановлювати дату виборів: «Я не думаю, що Парламент зможе змінити цю дату, оскільки строк парламентської каденції передбачений у Конституції і він може бути продовжений лише в особливих ситуаціях. Після цього, навіть якщо вибори не проводяться негайно, парламент продовжує діяти, але без права приймати органічні закони, без права внесення зміни до Конституції, тобто не може робити майже нічого.»

    Прем’єр-міністр Людовік Орбан назвав рішення КСР «дуже дивним» і риторично запитує, що станеться в гіпотетичній ситуації, коли парламентарі не захотять призначати дату виборів. Закон, який передбачає, що дату цьогорічних парламентських виборів призначає Парламент, а не Уряд, як це траплялося протягом останніх 30 років, був ініційований Соціал-демократичною партією, Альянсом лібералів і демократів та Демократичним союзом угорців Румунії і був прийнятий в липні як Сенатом, так і Палатою депутатів. Поки він не буде опублікований в «Офіційному віснику» підготовка до парламентських виборів здійснюється відповідно до чинного законодавства, тому єдиною чинною датою виборів залишається 6 грудня.

    Тим часом у Румунії щойно закінчилися місцеві вибори та пов’язана з ними агітація. Усі очікують як оголошення нових місцевих обранців, так висновків щодо епідеміологічних наслідків виборів на тлі зростання випадків інфікування COVID-19.

  • 5 червня 2019 року

    КОНСУЛЬТАЦІЇ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у середу після переговорів
    з лідерами всіх парламентських партій щодо
    результатів референдуму 26 травня про правосуддя закликав політичні партії підписати пакт про
    зміцнення європейського курсу Румунії. Документ має втілити на
    практику результати референдуму та здійснення реформи правосуддя з
    урахуванням рекомендацій Венеційської комісії та Європейської комісії. Глава
    держави також повідомив, що запропонує сторонам, які підпишуть пакт,
    взяти на себе зобов’язання якнайшвидше внести відповідні зміни до законодавства
    для забезпечення дотримання як в країні, так і за кордоном повноцінного і
    ефективного здійснення права голосу громадянами Румунії. Ці заяви Клаус
    Йоханніс зробив за підсумками сьогоднішніх переговорів з
    представниками усіх парламентських партій та фракції нацменшин у нижній палаті
    румунського законодавчого органу.




    ВАТИКАН – Папа Франциск присвятив свою публічну аудієнцією, що відбулася
    сьогодні на площі Святого Петра 3-денному апостольському візиту, який він
    здійснив нещодавно до Румунії. Верховний
    Понтифік розповів у Ватикані про усі моменти свого перебування у Бухаресті,
    Яссах, Шумулєу-Чук і Блажі, наголосивши на важливості беатифікації семи
    греко-католицьких священомучеників, а також на важливості зустрічі з
    представниками ромської громади у Блажі. «Прошу Пречисту Діву Марію принести
    рясні плоди для Румунії», – сказав Папа Франциск наприкінці середової зустрічі з
    прочанами у Ватикані.




    НЕГОДА
    – По всій Румунії до п’ятниці оголосили штормове попередження, синоптики
    обіцяють зливи та град. Протягом наступної доби очікуються сильні опади у південно-західних,
    західних, північних, центральних, гірських районах, і місця на решті території
    країни. Синоптики прогнозують грози, подекуди сильні зливи, місцями град та
    шквали. Кількість опадів складе 15 літрів на квадратний метр, подекуди 30-40
    л/кв.м. Максимальна температура повітря становитиме від 22 до 30 градусів за
    Цельсієм. Очікуються підйоми рівнів води у багатьох річках, в тому числі в
    Дунаї, що може спричинити їх вихід з берегів. У районах більшості водотоків країни
    попередження про небезпеку повені діє до
    четверга. У той же час на наступні два тижні упродовж всієї течії Дунаю оголошено
    помаранчевий або жовтий рівні небезпеки повені. Відповідно до останніх даних влади
    близько 160 населених пунктів у 28 повітах та Бухарест потерпають від негоди, кілька
    сотень будинків та домогосподарств і понад 20 вулиць були підтоплено. Крім того
    стихія практично повністю блокувала дорожній рух на окремих ділянках доріг національного
    чи повітового значення.

    КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії сьогодні відклав на 3 липня розгляд конституційного подання про незаконність створення палат у складі трьох суддів Верховного суду Румунії. Це вже п’яте відкладення винесення рішення у цій справі. Відповідна конституційна скарга була подана соціал-демократом Флоріном Йордакє, коли тодішній спікер нижньої палати румунського парламенту Лівіу Драгня делегував йому повноваження спікера Палати депутатів. Нагадаємо, що 20 травня Конституційний суд відхилив подання опозиційної Націонал-ліберальної партії, стверджуючи, що Флорін Йордакє мав право звертатися зі скаргою про конституційно-правовий конфлікт між судовою та законодавчою гілками влади. З іншого боку голова Верховного суду Крістіна Тарча заявила, що протягом останніх 15 років Верховний Суд розглянув 170 справ, які підпадають під дію закону про запобігання, виявлення та покарання корупційних правопорушень.