Tag: Податковий кодекс

Міністерство фінансів у Бухаресті винесло на публічне обговорення проект поправок до Податкового кодексу, який має бути прийнятий виконавчою владою наступного тижня. Він передбачає підвищення податків на виграші в азартних іграх, збільшення акцизів на сигарети та алкогольні напої, зниження граничного розміру податкових пільг у сфері будівництва, сільському господарстві та харчовій промисловості, відмову від специфічного податку у сфері ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні) і повернення до оподаткування ділового обороту.

Усі ці заходи набудуть чинності 1 серпня. Документ також містить ряд положень, які діятимуть з початку наступного року. Серед них збільшення податку на дивіденди з 5 до 8 відсотків і зміна критеріїв включення до категорії мікропідприємств шляхом зниження порогу доходу, отриманого в попередньому році, з одного мільйона євро до 500 тисяч євро, а також встановлення умови, що мікропідприємство повинно мати принаймні одного працівника з діючим трудовим договором.

Також з 1 січня 2023 року збільшується ставка ПДВ з 5 до 9% як на доставку продуктів харчування, включно напоїв, так і на послуги ресторанного господарства та громадського харчування, а також на діяльність з розміщення в готелях. Проєктом пропонується змінити податок на будівництво. З іншого боку, урядові джерела говорять про можливість підвищення пенсій, також з початку наступного року з відсотком, близьким до рівня інфляції.

Проєкт поправок до Податкого кодексу був однією з тем, розглянутих на брифінгу президентом Клаусом Йоганнісом. Він ствердив, що потрібна модернізація всієї податкової системи, і уточнив, що говорив про це з прем’єр-міністром лібералом Ніколаєм Чуке та відповідними міністрами. Глава держави підкреслив, що не йде мова про жодні податки і збори для пересічних румунів, а про ситуації, які досі не були врегульовані. Клаус Йоганніс: «Я
закликав їх дуже добре проаналізувати ці ситуації, щоб це не припускало
додаткового навантаження на пересічних
громадян, щоб це не припускало гальмування ділового середовища, а йшлося би
про корекції, які роблять речі більш прозорими, більш
правильними і які, зрештою, призводять до кращого збору грошей до державного
бюджету, тобто до зменшення ухилення від сплати податків».

Наразі немає плану щодо вступу економіки Румунії у процес жорсткої економії, сказав президент, який пояснив, що такі заходи, вжиті під час економічної кризи 2009 року, не дали хорошого результату. Водночас він зазначив, що румунська держава не може виділити багато грошей, щоб компенсувати зростання цін на пальне, на шкоду конче необхідним інвестиціям. Президент ствердив, що він задоволений роботою Уряду та підкреслив, що члени Кабміну добре виконали свою роботу, вирішивши багато проблем.

Серед податкових нововведень, оголошених у вівторок міністром фінансів налічується обмеження ціни на природний газ на трирічний період та оголошення необов’язковим внесок до другого рівня пенсійної системи, що управляється приватним сектором. Більше того, люди, які здійснили внески протягом принаймні 5 років, зможуть зняти всю суму, наявну на рахунку другого рівня пенсійної системи за певну комісію. Так само з наступного року буде зменшена комісія за управління другим рівнем пенсійної системи.

З пакета бюджетно-податкових змін, оголошених міністром Теодоровічем, гостру критику викликала пропозиція про запровадження з 1 січня 2019 року так званого «податку на жадібність», який сплачуватимуть банківсько-фінансові установи, якщо рівень міжбанківської ставки ROBOR протягом 3 і 6 місяців, перевищує певну відсоткову вартість.

У конкретних розрахунках, очікувана сума цього податку може становити три мільярди леїв (близько 700 мільйонів євро) або нуль, якщо банки утримуватимуть ставку ROBOR на рівні до 1,5%. Які аргументи наводить мінфін, на підтримку цього рішення і чому така ганебна назва? Міністр фінансів вважає цілком виправданою назву цього податку «на жадібність». Він, – каже Єуджен Теодоровіч, – призначений для захисту інтересів громадян Румунії, оскільки більшість банків вважають за краще купувати державні облігації, тим самим обираючи найбільш надійний вид вкладення своїх грошей замість кредитування та фінансування реальної економіки.

У Румунії, – за словами міністра, – операції з державними цінними паперами у банківській сфері займають друге місце за обсягом серед країн Європейського Союзу. Крім того, прибутки в Румунії є дуже привабливими, серед найвищих у Європі, а безнадійні позики часто переміщуються до інших компаній у групі, а потім продаються за набагато вищою ціною, ніж було сплачено раніше. «Я часто чую, що банки є надійними, лояльними партнерами економіки. Я повірю цьому лише тоді, коли буде зрозуміло, що обидва партнери повинні вигравати, і той, хто фінансує, тобто банк, і той, хто отримує фінансування», – сказав Теодоровіч.

«Я не розумію суть податку на жадібність, потрібно глибше філософське пояснення, адже я не розумію чия це жадібність», – сказав Адріан Васілеску, стратег Національного банку Румунії. За його словами, рівень ставки ROBOR є віддзеркаленням ситуації в країні. Він залежить від реалій в країні, насамперед від рівня інфляції, і тоді не можна стверджувати, що банки жадібні, коли піднімають цю ставку через проблеми економічної системи, – сказав Адріан Васілеску.

Представник опозиційної Націонал-ліберальної партії Йонел Данке каже, що в дійсності йдеться про «голод» у бюджеті та про жадібність уряду, який хоче здерти більше зборів та податків з компаній. Данке попереджає, що уряд знищує найважливіші сектори економіки Румунії, а дике оподаткування компаній в сфері енергетики, комунікацій, торгівлі, а також в банківській галузі обернеться проти румунів, які чесно працюючи підтримують функціонування держави.

У середу більшість сенаторів не підтримали резолюцію
про вотум недовіри міністру фінансів Йонуцу Міші.

Ініційований опозиційною
Націонал-ліберальною партією (НЛП) та підтриманий іншими двома опозиційними силами: Партією «Народний рух»
(ПНР) і Союзом «Рятуйте Румунію» (СРР), документ піддає гострій критиці той
факт, що реалізація Плану дій уряду, завдяки якому соціал-демократи здобули перемогу
на парламентських виборах, вже викликала економічний дисбаланс, який буде важко
подолати, а економічне зростання, засноване на споживанні, показує перші
негативні наслідки.

Крім того ініціатори резолюції піддали критиці фінансовий
хаос, спричинений коаліційним урядом СДП-АЛДЕ, зокрема зростання структурних
витрат із заробітною платою, зменшення державних інвестицій та зниження
податкових надходжень.

Сенатор від НЛП Ромулус Булаку: «Ми, депутати від
НЛП, ПНР та СРР вимагаємо від уряду Тудосе вжити заходів, щоб якнайшвидше
привести Румунію до планового дефіциту бюджету, забезпечити фіскальну
стабільність та передбачуваність, необхідних бізнес-середовищу, вжиття заходів для
захисту румунського бізнесу та капіталу, скорочення податків на робочу силу,
заохочення прямих інвестицій, зниження витрат на оплату праці та соціальну
допомогу, а також відправити у відставку міністра фінансів.»

Надзвичайно критичну заяву щодо запланованих
соціал-демократами податкових змін зробив глава держави Клаус Йоханніс, який
вкотре наголосив на необхідності відкласти впровадження нових заходів і провести глибокий аналіз наслідків цих змін. Цю ініціативу правлячої коаліції критикують
майже всі, від роботодавців до профспілок, від пересічних громадян до значної
частини громадянського суспільства, але
уряд продовжує стяти на своєму, стверджуючи, що пакет передбачених податкових
заходів створить необхідні умови для забезпечення сталого економічного зростання,
в умовах коли Румунія є однією з найбільш динамічних економік Європейського
Союзу.

Відповідно до проекту термінової постанови про
внесення змін до Податкового кодексу з 1 січня наступного року платниками
обов’язкових соціальних платежів стануть працівники, податок на прибуток
зменшиться з 16 до 10%, а роботодавці платитимуть так-званий «платіж
солідарності». Наразі засідання уряду, на якому мала бути схвалена відповідна
постанова було двічі перенесено.

Представники влади пояснюють це тим, що коли мова
йде про пакет таких важливих заходів, швидкість не є ключовим фактором. З
іншого боку, на думку опонентів поправок правлячої більшості ця затримка
викликана або недостатнім обґрунтуванням заходів, або кроком назад через шквал критики. З гострою
критикою з цього питання виступила,в тому числі мер Бухареста,
соціал-демократка Габрієла Фіря, яка стверджує, наприклад, що передбачені
податкові зміни призведуть до зменшення коштів у місцевих бюджетах, необхідних для
інвестицій на місцевих рівнях.

Пенсіонери є однією з малозабезпечених соціальних категорій в Румунії. Є багато людей, які, після багаторічної наполегливої праці, живуть в умовах убогості. Через відсутність грошей, вони не в змозі оплачувати поточні рахунки або купити навіть основні продукти харчування чи необхідні ліки. Виходячи з цих міркувань, депутати в Бухаресті схвалили, в четвер, закон про внесення змін до Податкового кодексу, і таким чином пенсії нижчі 2.000 леїв (еквівалент близько 450 євро) не будуть обкладатися податком.

Проте, всі пенсіонери більше не будуть платити пенсійний внесок до фонду медичного страхування, ці внески будуть покриватися за рахунок державного бюджету. Депутат Соціал-демократичної партії Рована Плумб прокоментувала: 5,2 мільйона пенсіонерів більше не будуть платити внески до фонду медичного страхування, а також понад 4 мільйони пенсіонерів більше не будуть платити податок на рівні 16%.

Зміни ці були підтримані опозиційними Націонал-ліберальною партією та партією Народний рух. Більше того, ліберали навіть подали законопроект, який передбачає, неоподатування всіх пенсій. Колишній уряд технократів не погодився з пропозицією скасування податку, побоюючись, що дефіцит пенсійного бюджету поглибиться. Крім того, в даний час, один працівник годує трьох пенсіонерів. Ці побоювання були перейняті зараз Союзом Рятуйте Румунію, опозиційною парламентською партією, яка проголосувала проти цього заходу.

За словами депутата Мануеля Костеску не були підраховані кількісні бюджетні наслідки цих податкових заходів: Без загального обговорення бюджетних наслідків ми не впевнені у тому, що ми не будемо ставити під загрозу принципово і суттєво державний бюджет.

Обіцянкою правлячої коаліції СДП-АЛД у передвиборній кампанії до парламентських виборів від 11 грудня було й збільшення на 16%, тобто до 1.450 леїв, мінімальної заробітної плати. Навіть і так ця зарплата залишається однією з найнижчих в Європейському Союзі – еквівалент 320 євро! Представники основних профспілкових блоків привітали рішення нового Виконавчого органу, але асоціації роботодавців висловили застереження, як заявив профспілковий лідер Богдан Хоссу: Профспілки можуть тільки вітати намір СДП і АЛД прийняти пропозицію зроблену нами у вересні що стосується підвищення мінімальної заробітної плати до 320 євро. Однак, деякі організації роботодавців висловили застереження, вважаючи, що це може принести їм збитків. Утім ми вимагали підвищення мінімальної зарплати відповідно до посади, тому що сьогодні ми перебуваємо в незвичайні ситуації, коли працівники з вищою освітою, скажімо, отримують мінімальну заробітну плату.

Підвищення заробітної плати та звільнення від податків є заходами, які має на увазі новий румунський уряд, за словами представників якого економічне зростання повинно бути відчутним в кишенях громадян. Але не мало є тих, хто, на чолі з главою держави, бажає отримати пояснення у зв’язку з тим, як буде збережений рівень дефіциту бюджету нижче 3% від ВВП.

Президент Клус Йоханніс підписав новий Податковий кодекс, який минулого
тижня Сенат і Палата депутатів прийняли під час повторного розгляду, після того
як у червні глава держави повернув його на доопрацювання.

Президент пояснив
своє тодішнє рішення: «Не було ніяких дебатів. У громадянському суспільстві дуже мало обговорювалося
це питання до першого прийняття Податкового кодексу. Я подумав, що це не добре
і закликав до його ширшого обговорення. Після повернення законопроекту в
парламент так і сталося, тепер я можу стверджувати, що обговорення, яке
відбулася після повернення виправдали мої очікування.»

Кінцева форма Податкового кодексу містить всі поправки,
узгоджені минулого тижня лідерами політичних партій, а також низку технічних
пропозицій, висунутих рядом установ. Зниження ПДВ до 20% на початку наступного року і до 19 відсотків з 1
січня 2017 року, коли буде
скасовано й податок на будівлі спеціального призначення та скорочено ставку акцизного податку
на пальне – є найбільш важливими положеннями Податкового
кодексу.

Про інші говорилося менше, але й їхній вплив не є незначним. Йдеться про можливість, надану органам місцевого самоврядування підвищити у п’ять разів податки на будинки
та земельні ділянки, розташовані в місті, котрі мають неохайний вигляд. Рішення про їх
включення до відповідної категорії, а також процедури застосування приматимуться
на місцевому рівні. Крім того, були підвищені податки на помешкання, що
перебувають у приватній власності і змінюється класифікація предметів
оподаткування в залежності від житлового чи нежитлового призначення.

Натомість не сплачуватимуть податок на нерухомість, компанії, які приймають
на роботу осіб, котрі належать до уразливих
груп населення. З наступного року буде скасований і податок на споруди сільськогосподарського
призначення. В кінцевому варіанті Податкового кодексу відкладається на 2017 рік
скорочення податку на дивіденди з 16 до 5%. Економічний аналітик Йонел
Бленкулеску, почесний радник прем’єр-міністра Віктора Понта, заявив в ефірі
Румунського радіо, що зниження ПДВ допоможе зменшити явище ухилення від сплати
податків і стимулюватиме споживання.

Податковий радник Адріан Бенца, однак, вважає, що нове законодавство має
тенденцію перекладення оподаткування з підприємств на плечі фізичних осіб, а також
приносить чимало недоліків малим підприємцям, як наприклад, підвищення в 20
разів податку на помешкання, що використовується ними як місцезнаходження
товариства. Інше нововведення передбачає зобов’язання сплачувати додаткові
внески до Пенсійного фонду.

Румунії було конче необхідно змінити податкове законодавство, з огляду на
те, що після 2003 року були внесені численні поправки, котрі часто негативно
вплинули на роботу компаній, змушуючи їх весь час змінювати свою
бізнес-стратегію. Постійні зміни і затримки в розробці правил застосування
нововведень негативно впливали й на настрої серед інвесторів, які розглядали
Румунію як країну, в якій порушується принцип фінансової стабільності. Тому, з
огляду на заплутане і складне для розуміння податкове законодавство,
відчувалася гостра потреба в здійсненні фундаментальних змін.

У понеділок Сенат Румунії прийняв новий Податковий кодекс, який за
словами міністра фінансів Єуджена
Теодоровича, спрямований передусім на спрощення системи оподаткування. Йдеться про ясність і доступність у застосуванні положень кодексу,
а також про підвищення прозорості податкових принципів й ефективності управління податками та соціальними внесками. Ці заходи можуть значною мірою
сприяти скороченню явища ухилення від сплати податків, зростанню споживання і
стимулюванню економічного зростання.

Із найбільш важливих положень нового Податкового кодексу слід відзначити:
зниження ПДВ з 24 до 20% з 1 січня 2016 року на всі товари і послуги, а також
до 9% на продукти харчування, починаючи вже з 1 червня ц.р., за винятком
алкогольних напоїв. Також йдеться про зниження з наступного року ставки акцизного податку на
паливо і алкоголь, скасування податку на будови спеціального призначення і та
16%-го податку на доходи у вигляді дивідендів, а також зниження ставки єдиного
податку з 16% до 14% з 1 січня 2019 року.

Хоча ініціатори нового кодексу називають нововведення ультра-ліберальними,
сенатори від опозиційної Націонал-ліберальної партії піддали гострій критиці
цей нормативно-правовий акт, стверджуючи що багато його положень є нереальними і
зберігають необґрунтоване надмірне оподаткування під іншою назвою. Раніше і президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що має великі сумніви
щодо величини гранично допустимих знижень податкових ставок, додавши, що уряд
не повідомив яким чином це вплине на держбюджет.

Дійсно, заходи по зниженню податкового навантаження призведуть, за
попередніми оцінками, до скорочення бюджетних надходжень на 37 млрд леїв
протягом чотирьох років, але, за підрахунками уряду, половину суми буде покрито
за рахунок позитивного ефекту нововведень на румунську економіку. І МВФ вважає,
що румунська влада має ретельно оцінювати наслідки зниження податків, щоб не
збільшувати дефіцит бюджету,
який потім буде важко покрити.

Уряд має угоду з МВФ, термін дії якої закінчується у вересні, але урядовці кажуть,
що Бухарест не буде звертатися до фонду для проведення експертної оцінки
положень нового Податкового кодексу, оскільки він набуде чинності у 2016 році,
коли Румунія, найімовірніше, не буде укладати новий договір з МВФ.