Tag: податок

  • Значне зростання ВВП в Румунії

    Значне зростання ВВП в Румунії

     

    Румунія обігнала Польщу за показником Валового Внутрішнього Продукту на душу населення, скоригованого за паритетом купівельної спроможності. Це випливає з аналізу, представленого професором бухарестської Академії економічних наук Йонуцом Думітру. Виступаючи на конференції, організованій конфедерацією роботодавців Concordia, експерт зазначив, що ці економічні показники ставлять Румунію не тільки вище Польщі, найбільшої країни регіону, але й попереду інших сусідів, таких як Угорщина, Болгарія, Словаччина, Хорватія та Греція.

    Швидкому зростанню румунської економіки сприяла низка факторів, серед яких: великий приплив іноземних інвестицій, сприятлива фіскальна політика і швидкий розвиток стратегічних секторів, а також значне зростання заробітної плати в останні роки. Висока інфляція, зумовлена зростанням витрат у постпандемічний період, призвела до швидкого зростання номінального Валового Внутрішнього Продукту на душу населення, який протягом останніх 5 років зростав у середньому на 11% на рік. За останніми даними, цей показник перевищив 80% від середнього показника по ЄС. Таким чином, Румунія стрімко наздогнала Західну Європу, наблизившись до середнього показника по ЄС.

    Єдина ставка податку на заробітну плату позитивно вплинула на зростання ВВП – про це свідчить дослідження, проведене експертами Академії економічних наук на замовлення Concordia. На основі своїх розрахунків фахівці стверджують, що податкова система, заснована на прогресивних ставках, не призвела б до значного збільшення доходів державного бюджету. Йонуц Думітру навіть стверджує, що чинна система оподаткування доходів  залишається однією з небагатьох конкурентних переваг, які Румунія все ще має перед іншими країнами регіону.

    Рішення про податкову реформу є суто політичним, а дискусії більш заідеологізовані і менше базуються на цифрах і серйозному аналізі, – каже професор Думітру. На його думку, Румунія зможе перейти до системи прогресивного оподаткування, коли стане по-справжньому багатою країною, оскільки до західних стандартів їй ще далеко. Зі свого боку, виконавчий директор Concordia Раду Бурнете заявив, що бізнес-середовище не хоче змінювати податкову систему, засновану на єдиній ставці.

    Своєю чергою голова конфедерації роботодавців Concordia Дан Шуку зазначив, що підприємці та бізнес-середовище потребують передбачуваної та стабільної податкової системи, здатної забезпечити процвітання всього суспільства в середньостроковій та довгостроковій перспективах. “З податковим навантаженням на фонд оплати праці в Румунії, що перевищує 40%, будь-яке підвищення податків матиме негативний вплив на доходи громадян, споживання і, непрямим чином, на ВВП. Проблему бюджетного дефіциту не можна вирішувати за рахунок підвищення податків, і тим більше шляхом прогресивного оподаткування, а системними реформами, спрямованими на підвищення ефективності державного управління та збору податків”, – додав Дан Шуку в заяві, опублікованій організацією роботодавців, яку він очолює.

     

  • Держбюджет без нових податків

    Держбюджет без нових податків

    Урядова коаліція з Бухареста у складі НЛП-СДП-ДСУР має направити на обговорення та схвалення до Парламенту до 20 грудня пропозицію щодо закону «Про державний бюджет». Три партії вирішили обговорити та прийняти фіскально-бюджетну стратегію на 2022 рік до Різдва. Проєкт закону про держбюджет має бути розроблений таким чином, щоб були у ньому передбачені кошти на інвестиції, на підвищення пенсій і державних допомог для дітей, а також щоб тримати під контролем дефіцит бюджету. Ідея включення нових податків до проєкту закону про державний бюджет викликала дебати в новоствореній коаліції. Ліберали вкотре наголосили на тому, що нових податків у держбюджеті наступного року не буде.





    Проте СДП і ДСУР хочуть ввести податок на рівні 1% для компаній з оборотом понад 100 мільйонів євро. Згідно з ДСУР, цей податок забезпечеть гроші на інвестиції у сферах охорони здоров’я та освіти. Бізнес-спільнота висловила невдоволення таким заходом. Лідер лібералів Флорін Кицу нагадав, що ці компанії сплатили податки до бюджету наперед у квітні минулого року, коли економіка страждала від пандемії, і тепер було несправидливо покарати їх за це. У свою чергу прем’єр-міністр Ніколає Чуке запевнив, що такого податку не буде. «Саме це ми передбачали у програмі урядування: цього року такого податку у нас не буде. Урядову програму схвалили в парламенті, і ми впроваджуватимемо її так, як було затверджено», наголосив Ніколає Чуке.





    Міністр фінансів Адріан Кичу також запевнив, що бюджет буде побудований без введення нових податків, а будь-які зміни у фіскальному режимі відбуватимуться в передбачуваний спосіб, на основі діалогу з приватним сектором. Він сказав, що зараз Румунія потребує солідарності, щоб захистити румунів із низькими доходами від зростання цін, особливо на енергоносії. «Ми робитимемо це, стимулюючи економіку та компанії, які виробляють в Румунії, незалежно від національності їхніх акціонерів, тому що все, що виробляється в Румунії, робиться за допомогою румунських працівників. Продукт, вироблений в Румунії, означає місця праці для румунів. Підтримуючи виробників з Румунії, ми гарантуватимемо сотням тисяч працівників, що вони матимуть стабільні та безпечні місця праці», – сказав міністр фінансів Адріан Кичу.





    У свою чергу, лідер соціал-демократів Марчел Чолаку заявив, що якщо в коаліції буде прийнято рішення про введення нового податку, то воно набуде чинності не відразу, а через 6 місяців. З іншого боку, щодо питання ухилення від сплати податків та стягнення ПДВ, він зазначив, що в країні є великі проблеми у цьому плані. «На даний момент, за оцінками, у Румунії ухилення від сплати податків дорівнює 10% ВВП. 34% ПДВ не збирається в Румунії», зазначив Марчел Чолаку.

  • Робота над Держбюджетом-2022

    Робота над Держбюджетом-2022






    Керівна
    коаліція обіцяє завершити проєкт Державного бюджету Румунії на 2022 рік до
    понеділка і стверджує, що він буде прийнятий парламентом до 23 грудня. Партнери
    по коаліції вже провели три раунди переговорів цього тижня і запланували ще один
    на п’ятницю, для продовження переговорів про Держбюджет на наступний рік, запровадження
    «зеленого» сертифіката, використання коштів з Національного плану відновлення
    та стійкості або розподілу посад префекта та держсекретаря.

    Широкого розголосу
    та різні реакції викликав запропонований Демократичним союзом угорців Румунії так
    званий податок солідарності в розмірі 1% від обороту великих компанії, котрий на
    думку найменшої політичної сили керівної коаліції має забезпечити надходження до
    бюджету коштів, необхідні для інвестиції в охорону здоров’я та освіту. Націонал-ліберальна
    партія та представники великого бізнесу відхиляють цю ініціативу.




    Лідер
    НЛП та спікер Сенату Флорін Кицу нагадав, що великі компанії внесли податки авансом
    до Державного бюджету навесні минулого року, коли економіка була в скрутній
    ситуації. «Під час кризи, у 2020 та 2021 роках, ці компанії, які
    ми сьогодні хочемо обкласти цим податком, платили авансом у квітні 2020 року,
    щоб мати кошти в бюджеті, коли економіка була в скруті, необхідні для виплати
    пенсій та зарплат. Я вважаю неадекватною поведінку румунської держави, яка
    сьогодні хоче обкласти ці компанії новим податком, з тим, щоб не розумію на що використати
    отримані кошти.»







    Прем’єр-міністр
    Ніколає Чуке запевнив, що додаткового оподаткування не буде. «Як ми передбачили
    у плані пріоритетних дій Уряду цього року у нас не буде цього податку. План дій
    уряду схвалений парламентом і буде впроваджуватися у тому вигляді, що був
    прийнятий парламентаріями.»




    Зі
    свого боку лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, який не виключив можливості
    запровадження такого податку, заявив, що його введення залежить від побудови Держбюджету.
    «Подивимось бюджетні показники. Дійсно, ми обговорювали це питання, але й чітко
    вказали в плані дій уряду, що тільки наступного року говоритимемо про запровадження
    такого податку або ні. Згідно із законом, будь-який новий податок, ухвалений
    коаліцією, набуває чинності протягом щонайменше 6 місяців. Можливо, що такий податок
    буде непотрібним.»





    Напружені
    дискусії в правлячій коаліції мали місце і в пошуку ресурсів для збільшення
    державних надходжень, необхідних для підвищення з 1 січня пенсій, допомоги на дітей
    та осібам з вадами. У цьому контексті глава уряду заявив, що усі обіцяні в плані
    дій Уряду гроші на підвищення допомоги і пенсії будуть забезпечені.

    На
    наступному засіданні партнери по коаліції також мають узгодити форму «зеленого»
    сертифіката для працівників. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла вважає,
    що документ має бути обов’язковим лише в періоди високого рівня захворюваності
    на COVID-19.



  • Екологічні проєкти для Бухареста

    Екологічні проєкти для Бухареста

    Генеральний мер Бухареста Габрієла Фіря заявила, що скасує рішення про запровадження так
    званої віньєтки «Кисень» для забруднюючих автомобілів, яка набула чинності на початку року, але виписування
    штрафів за її порушення було
    відкладене до 1
    березня. Вона пояснила, що за
    підсумками опитування, проведеного на своєму Facebook, 90% респондентів виступили проти цього податку.


    Проєкт «Кисень» передбачав, що власники транспортних засобів екологічного стандарту Євро-5 та вище не сплачують податок за їзду по Бухаресту. Користувачі
    автомобілів стандарту Євро-3 були зобов’язані мати віньєтку, але вона не давала право
    на в’їзд до центру столиці, а для транспортних засобів стандарту Євро-4 це положення набувало чинності з січня 2021 року. Крім того документом запроваджувалася повна
    заборона на використання в Бухаресті автомобілів екологічного класу не-Євро, Євро-1 та Євро-2 з 2022 року, та Євро-3 – з 2024 року. Вартість віньєтки, що мала б діяти з понеділка по п’ятницю, коливала, в залежності від рівня
    забруднення від 500 леїв (приблизно 100 євро) для транспортних засобів класу Євро-4 до 1900 леїв (близько 400 євро) для авто стандарту нижче Євро-1.




    Габрієла Фіря заявила, що продовжить реалізацію
    інших складових проєкту «Кисень» у Бухаресті, а саме придбання
    екологічно чистих транспортних засобів, гібридних автобусів, трамваїв,
    тролейбусів, а також здійснення інвестицій в інфраструктуру, спрямованих на скорочення руху транспорту
    та, відповідно, зменшення викидів. Одночасно
    будуть створені нові велосипедні доріжки та продовжена
    посадка дерев. «Після справжньої лавини повідомлень та з огляду на посилений інтерес до цієї
    делікатної тематики, обмеження для транспорту та екологічна віньєтка будуть
    скасовані. У березні я внесу це питання на розгляд Генеральної ради, ми
    скасуємо проєкт і, якщо я виграю вибори, ми не будемо його знову запроваджувати,
    оскільки населення проти. Але впровадження проєкту «Кисень»
    триває. Ми працюємо над вирішенням екологічних проблем, продовжуємо боротьбу із
    забрудненням, тому що ми несемо за це відповідальність.»




    Податок міг
    би стати гарним рішенням для покращення якості повітря
    в Бухаресті, – зазначив міністр охорони навколишнього середовища Костел Алексе,
    який дорікнув столичному меру за те, що не
    організувала широке громадське обговорення цієї ініціативи з самого початку. На
    його думку, скасування податку свідчить про те, що муніципалітет не має
    конкретних рішень для покращення якості довкілля. «Як ліберал, я погоджуюся з
    принципом «забруднювач платить» у будь-якій ситуації, будь то якість повітря,
    автомобіль чи будь-який інший транспортний засіб, або відходи. Ідея запровадження
    податку «Кисень» була непоганою і це, безумовно, могло бути на користь як столичному
    муніципалітету, так і мешканцям Бухареста в цілому. Цього року уряд Румунії не розглядає
    цю ідею, але в майбутньому після того, як ми проведемо громадські слухання та
    узгодимо свою позицію з Брюсселем, ми будемо змушені це зробити.»



    Усі 1600 користувачів
    транспортних засобів, які вже придбали віньєтку «Кисень» отримають свої гроші
    назад.

  • Обкладання податком великих пенсій

    Обкладання податком великих пенсій






    Комітет бюджету і фінансів Сенату Румунії (верхньої
    палати парламенту) рекомендував парламенту ухвалити проект закону щодо
    оподаткування спеціальних пенсій. Згідно із законопроектом ставка оподаткування
    залежатиме від розміру пенсії. Тобто вона становитиме 30% у випадку пенсій
    розміром від 7000 леїв (близько 1480 євро) та 10 000 леїв (близько 2115 євро)
    та 50% якщо розмір пенсії перевищує 10 000 леїв. Відповідна пропозиція була спочатку
    частиною пакету пропозицій, обговорених напередодні коригування державного бюджету
    на початку серпня.




    Ініціатор нормативно-правового акта, міністр фінансів Єуджен
    Теодоровіч заявив, що у разі набуття чинності
    цього законопроекту до бюджету наступного року надійде близько 500
    мільйонів леїв (105 мільйонів євро). «Пенсії у розмірі до 2000 леїв, як
    передбачено в плані дій уряду, не обкладатимуться жодними податками. На сьогодні
    пенсії розміром понад 2000 леїв обкладаються податком у розмірі 10%. Моя
    пропозиція стосується наступних інтервалів: від 7000 та 10 000 леїв ставка
    податку становитиме 30%, від чого віднімаємо частину до 2000 леїв з тим, щоб
    уникнути дублювання або накладання.»




    Міністр фінансів пояснив, що особи, які отримують інші
    доходи крім пенсії, будуть зобов’язані заповнювати спеціальну декларацію, щоб
    точно знати, які то доходи. У той же час він запропонував поправку до власного законопроекту,
    згідно з якою не оподатковуватиметься пенсійна складова, заснована на принципі
    контрибутивності. Сенатори комітету бюджету і фінансів також схвалили й
    пропозицію поширення цієї податкової системи й на пенсії колишніх президентів
    Румунії.




    У свою чергу, сенатор від опозиційної
    Націонал-ліберальної партії Флорін Кицу запропонував ще одну поправку, яка,
    однак, була відхилена більшістю членів комітету, згідно з якою всі спеціальні
    пенсії у розмірі понад 5000 леїв будуть обкладені 90-відсотковим податком. «Ми
    повинні показати платникам податків, котрі добросовісно сплачують пенсійні внески
    та отримують середню пенсію у розмірі 1100 леїв, що не терпітимемо більше цих
    законів про спеціальні пенсії, що з’явилися як гриби після дощу»
    , – пояснив
    він. На його думку, проект Теодоровіча має очевидний популістський характер та
    був ініційований до передвиборчої кампанії президентських перегонів у
    листопаді.




    Єуджен Теодоровіч уперше публічно озвучив свою ідею
    оподаткування спеціальних пенсій в липні, коли запропонував і низку інших
    заходів, спрямованих на збільшення доходів державного бюджету, як наприклад
    обмеження безкоштовного проїзду в поїздах для студентів. Як очікувалося,
    пропозиція викликала різку критику з боку одержувачів спеціальних пенсій,
    особливо з боку суддів та прокурорів, які заявили, що ця ініціатива стане порушенням
    незалежності судової влади.




    Наприкінці липня середня пенсія в Румунії становила 1189
    леїв (250 євро). Таким чином, румунські пенсіонери залишаються одними з
    найбідніших в ЄС, а постійне зростання цін в останні роки погіршило купівельну
    спроможність пенсіонерів. З 1 вересня вартість пенсійного пункту зросла на 15%,
    що призвело до збільшення пенсії близько 5 мільйонів пенсіонерів державної
    системи.

  • 04 березня 2019 року

    ЗАКОНОДАВСТВО – Термінова постанова №114, прийнята наприкінці минулого
    року містить низку заходів, спрямованих на стимулювання економічного
    розвитку, шляхом збільшення рівня інвестицій та заохочення проектів, що приносять безпосередню вигоду пересічним громадянам, – заявила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле сьогодні у пленумі Палати депутатів. За словами прем’єрки, скасування постанови може призвести
    до скорочення доходів, інвестицій та пільг. Глава румунського уряду була запрошена
    до парламенту опозиційною Націонал-ліберальною партією, яка піддала гострій
    критиці цей нормативно-правовий акт, разом з іншими опозиційними партіями,
    бізнес-середовищем та банками. Суперечлива постанова запроваджує нові податки у
    банківському, телекомунікаційному та енергетичному секторах.




    ОЕСР – Румунія отримала підтримку Франції для вступу до Організації економічного
    співробітництва та розвитку (ОЕСР). Про це
    повідомило сьогодні Міністерство фінансів. Міністр
    фінансів Єуджен Теодоровіч подякував своєму французькому колезі за його лист
    Генеральному секретарю ОЕСР і додав, що це є доказом того, що європейські партнери
    цінують роботу Уряду Румунії в рамках головування в Раді Європейського Союзу та
    є визнанням Румунії як рівноправного партнера усередині європейського
    співтовариства. Міністерство фінансів стверджує, що майбутнє приєднання Румунії
    до ОЕСР принесе чимало переваг, включаючи підвищення довіри до румунської економіки,
    доступ до інструментів організації та центрів прийняття економічних рішень, а
    також можливість сприяти глобальному економічному управлінню.




    ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Європейська народна партія може отримати 181 місце,
    європейські соціалісти – 135, а ліберали – 75 місць в Європарламенті наступного
    скликання після виборів 23-26 травня.
    Про це зазначається на сайті Європейського парламенту. Четверте місце може посісти
    праворадикальна «Європа націй і свободи» – 59 місць, а п’ятими є зелені – 49
    місць. Румунія, в якій вибори до Європейського парламенту заплановані на 26
    травня, матиме 33 місця на одне більше ніж зараз. 11 мандатів має шанси здобути
    керівна ліва Соціал-демократична партія, 9 – опозиційна права Націонал-ліберальна
    партія, керівний Альянс лібералів і демократів та опозиційні Союз «Рятуйте
    Румунію» і партія Про Румунія – по три і по два мандати партія ПЛЮС і Демократичний союз угорців
    Румунії. Дані мають в основі соціологічні дослідження, проведені проведені на
    національному рівні наприкінці лютого. Перші прямі вибори до Європейського
    парламенту відбулися 40 років тому – 12 червня 1979 року. Цьогорічне
    голосування буде найважливішим в історії парламенту, враховуючи політичний
    контекст, прогнозований вихід Великої Британії Сполученого Королівства, політичні виклики й
    транскордонні проблеми. В Європейському парламенті нового скликання працюватимуть 705 депутатів,
    на 46 менше ніж у нинішньому.




    ЗЕМЛЕТРУС – Національний науково-дослідний інститут фізики Землі у
    Бухаресті відзначає сьогодні 42 річницю руйнівного землетрусу 1977 року
    проведенням низки заходів з підвищення обізнаності населення про ризик нового
    великого землетрусу в Румунії. За даними експертів, найбільш безпечними будівлями
    в Бухаресті є ті, які були побудовані в період між 1963 і 1989 роками, а також
    ті, що були зведені після 2000 року. Нагадаємо,
    що 4 березня 1977 року землетрус
    силою 7,2 бала за шкалою Ріхтера сколихнув Румунію. Жахлива трагедія забрала
    1570 безневинних життів, в основному в Бухаресті, і завдала матеріальної шкоди,
    яка оцінюється в понад 2 млрд. доларів. Близько 230 тисяч будинків були вщент
    зруйновані або серйозно пошкоджені, а сотні підприємств збанкрутіли. Землетрус спричинив
    масштабну соціо-економічну кризу, наслідки якої, на думку істориків,
    комуністична диктатура не зуміла подолати до свого падіння в 1989 році Експерти
    попереджають, що в разі аналогічного землетрусу у Бухаресті обваляться сотні будівель.




    ПРАВОСУДДЯ – Міністерство юстиції Румунії сьогодні опублікувало на своєму веб-сайті для публічного обговорення проект Поправки до Термінової постанови №7 про про внесення низки змін до законів, що визначають правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії, прийнятою урядом два тижні тому. Поправки до тексту суперечливої постанови були ініційовані відбуваються кількаденних протестів румунських суддів та прокурорів у Бухаресті та інших містах країни, які стверджують, що ці зміни негативно впливають на незалежність юстиції. Таким чином згідно з останньою редакцією відповідного нормативно-правового акту, опублікованого на сайті Міністерства юстиції, керівники Генеральної прокуратури, Національного антикорупційного управління та Управління по боротьбі з організованою злочинністю знову призначатимуться за згодою колегії прокурорів Вищої ради магістратури. Водночас вони призначатимуться Президентом Румунії, за поданням Міністра юстиції, з-поміж прокурорів з понад 15-річним досвідом роботи, строком на три роки з можливістю одного повторного терміну. Також, з метою дотримання принципу поділу системи кар’єрного росту, було скасоване положення суперечливої постанови, що дало право суддям обіймати керівні посади у прокуратурах.

  • Сенат обговорює суперечливе термінове розпорядження

    Сенат обговорює суперечливе термінове розпорядження

    Після того, як
    викликало палкі публічні дебати, термінове
    розпорядження 114, прийняте урядом у Бухаресті, потрапило цього
    тижня до порядку денного
    парламенту. Нормативний акт вводить нові податково-бюджетні заходи, в тому числі так
    званий податок на жадібність, який передбачає додаткове оподаткування енергетичних
    компаній і банків, про що більшість лівих стверджує, що вони отримують великі прибутки в Румунії. Сенатори
    Бюджетно-фінансового
    комітету підготують у
    вівторок кінцевий звіт про термінове розпорядження. Парламентарі правої опозиції просять не вносити
    поправок, а відхилити його, оскільки його положення вплинуть на такі ключові сфери, як енергетична
    безпека, банківський сектор або телекомунікаційна галузь.


    Лідер опозиційної НЛП Людовик Орбан привертає увагу
    на те, що постанова
    негативно позначиться і на приватних пенсійних фондах: Обов’язковий статутний капітал, що вимагається
    терміновим розпорядженням
    114, в 11 разів перевищує теперішній капітал. Практично до теперішнього
    часу початкові інвестиції, зроблені керівниками пенсійних фондів, ще не
    повністю відновлені. З появою зобов’язання збільшити статутний капітал відповідно до
    розміру активів, необхідні інвестиції будуть повернуті, залежно від приватного
    адміністратора, від 35 до 50 років».




    З лав більшості, голова Сенату і лідер АЛДЕ Келін Попеску-Тарічану не виключає можливості внесення змін до
    документа: Ми заздалегідь обговорювали з прем’єр-міністром Віорікою Денчілеі пояснили їй, що 2% -й податок накладений енергетичним компаніям серйозно впливає на можливості
    подальшого розвитку, і прем’єр-міністр погодилась, що цей податок є надмірним і ми повинні проаналізувати і,
    швидше за все, відмовитися від цього 2% податку.




    Документ, названий
    декотрими з сарказмом
    податком на жадібність, має термін до 1 березня для обговорення і прийняття в Сенаті, після чого він буде направлений Палаті депутатів, яка вирішує в цій справі. Теоретично поза політичними іграми, але
    практично все більш критичний щодо ініціатив більшості в економічній сфері, центральний банк не приховував
    своєї стриманості щодо положень постанови 114. Головний економіст Національного
    банку Валентин Лазя стверджує, що податок на активи, накладений нею може знизити рентабельність
    банківської системи в Румунії нижче середньоєвропейського показника. У разі такого сценарію, попереджає
    він, вихід іноземних банків з румунського
    ринку не виключається.
    Він закликає політиків
    вирішити, чи хочуть вони сильної банківської системи, прибуткової, постачальник капіталу для
    інвестицій, або кумівської, яка б постачала споживання, а не розвиток Румунії.



  • 17 лютого 2019 року

    КОНКУРЕНЦІЯ – Міністр економіки Румунії Нікулає Беделеуу понеділок очолить перше засідання
    Ради ЄС з питань конкуренції, розділ«Внутрішній ринок та
    промисловість», під час Румунського головування у Раді ЄС. Про це йдеться у
    прес-релізі Міністерства економіки. Під час зустрічі відбудеться обмін думками щодо Єдиного ринку ЄС та обговорення впливу штучного інтелекту на
    промисловість ЄС. Рада вперше ухвалить висновки щодо сприяння розвитку та
    використанню штучного інтелекту.




    УКРАЇНА
    – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану завтра візьме участь у
    засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС. На порядку денному зустрічі будуть актуальні питання, такі як:
    ситуація в Україні, Сирії, на Сомалійському півострові та у Венесуелі, -
    зазначається в прес-релізі румунського МЗС.
    З нагоди засідання глава румунського зовнішньополітичного відомства візьме
    участь у робочому сніданку з питань України, організованому данським міністром
    Андерсом Самуельсеном, почесним гостем якого буде міністр закордонних справ
    України Павло Клімкін.




    РИНОК ПРАЦІ – Більше десяти тисяч дозволів на роботу або на
    тимчасове переведення працівників на іншу роботу було видано минулого року
    іноземцям, які приїхали працювати в Румунію, більшість з В’єтнаму, Туреччини,
    Шрі-Ланки або Китаю. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції понад 120 тисяч іноземців перебували на території Румунії наприкінці минулого року, а
    більше половини з них походили країн не-ЄС. У цьому році румунський уряд збільшив квоти для іноземних працівників до 20 тис. осіб. За словами
    представників влади, рішення було прийнято з урахуванням потенціалу
    економічного розвитку Румунії, необхідності забезпечення робочої сили у деяких
    секторах діяльності або професій, які не можуть бути покриті румунськими
    працівниками, а також для запобігання ситуаціям в яких іноземці працюють в
    Румунії без юридичних форм.




    БАНКИ
    – Головний економіст Національного
    Банку Румунії Валентин Лазя
    заявив, що податок на активи, запроваджений
    нещодавно лівим румунським урядом, може знизити прибутковість румунської банківської системи нижче
    середньоєвропейського рівня. Лазя вважає, що у випадку такого сценарію не
    виключає можливість виходу деяких банків з румунського ринку. Що стосується намірів влади зменшити або змінити систему підрахунку ставки ROBOR, що
    враховується при встановленні відсоткових ставок за кредитами, головний економіст НБР
    вважає, що це не завадить банкам вдатися до заходів, які дозволять їм зберегти прибутковість,
    навіть і зменшену. Валентин Лазя вважає, що Румунія має можливість зробити вибір між сильною, прибутковою банківською системою, постачальником
    капіталу для інвестицій і слабкою, клієнтурною, що заохочує споживання, але не сприяє розвитку країни.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Хелеп у понеділок підніметься
    на друге місце в рейтингу WTA, попри поразку в суботу у фіналі турніру Жіночої
    тенісної асоціації серії Premier – Qatar Total Open – в Досі (Катар). Халеп,
    яка має у своєму активі 18 титулів WTA, втратила статус першої ракетки світу, після
    Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Ввеликого шолому й опустилася на
    третю сходинку. Румунська спортсменка виступить в основній сітці турніру WTA в
    Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) із загальним призовим фондом у майже $ З млн..
    Участь у змаганнях в Дубаї також візьме й румунка Міхаєла Бузернеску. Румунія
    буде представлена і в парних змаганнях турніру WTA Дубай. З іншого боку
    румунсько-голландська пара Хорія Текау/Жан-Жюльєн Ройєр не змогла вибороти
    парний титул на турнірі в Роттердамі, Нідерланди, програвши у фіналі французько-фінляндському
    дуету Джеремі Чарді/Генрі Контінен.