Tag: події

Cекс-скандал в румунському університетському колі

Міністерство освіти Румунії вимагало проведення  перевірок в університетах у зв’язку з випадками сексуальних домагань, які вже кілька днів не сходять з перших шпальт румунських газет. Національна рада ректорів розробить посібник з належної практики поведінки в університетському середовищі. Заходи були оголошені після того, як кілька студенток публічно повідомили, що вони зазнали сексуальних домагань з боку своїх професорів, і що їхня поведінка була відома в їхньому професійному оточенні, але ніхто не вжив жодних заходів. Найбільше говориться про соціологів Альфреда Булая та Маріуса Пієляну, обидва від Національної школи політичних і адміністративних студій (SNSPA), та професора Доріна Штефана Адама Бухарестського університету архітектури. Альфред Булай заперечує звинувачення, але подав заяву про відставку. SNSPA відсторонила його від виконання обов’язків завідувача кафедри соціології, він більше не викладатиме під час внутрішнього розслідування Комітету з питань етики університету і має судимість за використання службового становища в сексуальних цілях. Тим часом десятки осіб надіслали електронні листи до прокуратури з приводу його поведінки. Маріуса Піеляну звинуватила в сексуальних домаганнях сама Ана Бірчалл, колишня міністерка юстиції, але прокуратура каже, що не отримувала жодних повідомлень у цій справі. Дорін Штефан Адам попросив відсторонити його від педагогічної роботи на Університеті архітектури, після  того, як студентки заявили, що він надсилає їм непристойні повідомлення та фотографії, на яких він оголений. З іншого боку, Контрольний орган Міністерства культури відправиться до Національного музею мистецтв Румунії після отримання записок, у тому числі про дії, які можна трактувати як сексуальні домагання. На засіданні уряду в четвер прем’єр-міністр Марчел Чолаку підкреслив, що такі ситуації не можуть бути терпимими, незалежно від імені агресора. Міністр освіти Ліджіа Дека розповіла про можливі заходи, які розглядаються, в тому числі про те, що скарги можна буде надсилати безпосередньо до прокуратури, навіть якщо вони будуть анонімними. А міністерка у справах сім’ї Наталія Інтотеро закликала всіх, хто відчуває, що на них чиниться тиск або переслідування, не чекати і негайно повідомляти про це владу.

 

Румунські пожежники працюють в Греції

Запити з-за кордону до румунських пожежників є доказом того, що румунська система цивільної оборони працює, – заявив міністр внутрішніх справ Келін Предою, з нагоди від’їзду контингенту рятувальників до Греції. Вони довели свою здатність рятувати життя, захищати громади вдома і за кордоном – нагадав він. Нинішня місія румунських пожежників здійснюється в рамках Європейського механізму цивільного захисту, за європейського фінансування. Перший контингент з 40 пожежників у супроводі 8 технічних засобів перебуває в Греції, щоб допомогти грецькій владі впоратися з пожежами. За кілька тижнів їх замінять інші дві групи рятувальників. Це вже 4-й раз поспіль, коли румунських пожежників просять до Греції.

 

Нові румунські об’єкти до Списку спадщини ЮНЕСКО

Архітектурний комплекс «Шлях Героїв» скульптора Константіна Бринкуша в місті Тиргу-Жіу (південь), та «Кордони Римської імперії – Дакія» були внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Рішення було прийнято Комітетом всесвітньої спадщини на 46-й сесії в Індії. “Шлях героїв” – це скульптурний ансамбль, споруджений між 1937 і 1938 роками, що складається з Нескінченної колони, присвяченої румунським героям, полеглим у Першій світовій війні в цьому регіоні, Воріт поцілунку і Столу мовчання, оточених 12 круглими стільцями, доповненими 30 стільцями з квадратною стільницею, розміщеними безпосередньо на землі, як природний плінтус. Комплекс являє собою поворотний момент в історії сучасного мистецтва, особливо монументальної скульптури та публічного мистецтва. “Кордони Римської імперії – Дакія” – це найскладніша номінація до Світової спадщини, яку коли-небудь подала Румунія, містить 285 об’єктів, розташованих на території понад 1.000 кілометрів у 16 румунських повітах. Румунія має 9 інших об’єктів у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

Олімпійські ігри 2024 року – Румунія крок за кроком

До п’ятниці 2 серпня, першого тижня Олімпіади в Парижі, румунські спортсмени завоювали 6 медалей – 2 золоті, 3 срібні та 1 бронзову. 19-річний плавець Давід Попович виграв фінал на дистанції 200 метрів вільним стилем, а потім здобув бронзу на дистанції 100 метрів вільним стилем. Веслування також принесло моменти радості! Андрей Корня та Маріан Енаке завоювали золоті медалі в чоловічій двійці. Анкуца Боднар та Сімона Радіш також провели героїчне змагання, яке завершилось срібними медалями в жіночому двомісному човні. Йоана Вринчану і Роксана Ангел завоювали срібло в жіночій двійці, а Джаніна ван Гронінген і Іонела Козьмюк – також срібло – в легкій жіночій двійці.  Румунська команда на Олімпійських іграх у столиці Франції, які завершаться 11 серпня, складається з 106 спортсменів, які змагаються у 18 видах спорту.

У Румунії режим
надзвичайної ситуації продовжено на місяць

Уряд Румунії схвалив
рішення про продовження
режиму надзвичайної ситуації на 30 днів, починаючи
з вівторка, запроваджений у зв’язку з розповсюдженням вірусу SARS CoV-2. Це
четверте подібне рішення за період боротьби з наслідками пандемії COVID-19.
Румунія вперше запровадила режим надзвичайної ситуації усередині травня, коли
сплив термін дії надзвичайного стану. Схвалений нормативно-правовий акт містить низку
спеціальних заходів під час виборчої кампанії місцевих виборів, намічених на 27
вересня, а також правила проведення мітингів та демонстрацій за участі
не більше 100 осіб з дотриманням протиепідемічних норм. Стосовно проведення мітингів правоохоронні органи мають повноваження вжити необхідних заходів, якщо
організатором буде перевищено максимальну кількість учасників. Що стосується
мобільної урни, вона спочатку буде доставлена до здорових, але не
транспортабельних людей, а потім до тих, хто перебуває в ізоляції чи на
карантині. Крім того, рішенням уряду, яке продовжує
режим надзвичайної ситуації були скасовані обмеження для контактних видів
спорту, оскільки президенти федерацій боротьби вільної,
боксу та дзюдо скаржилися не неможливість організовувати внутрішні змагання, а
спортсмени не можуть проводити необхідні тренування, що ставить їх у нерівне
положення з іноземними колегами у міжнародних змаганнях.

Звіт Омбудсмена Румунії про
пандемію

Румунія є країною Європейського Союзу, де були вжиті
найсуворіші заходи під час надзвичайного стану та надзвичайної ситуації, в
сенсі обмеження деяких прав і свобод, – йдеться у Звіт Омбудсмена про
дотримання прав людини у період 16 березня – 10 вересня. У документі
зазначається, що обмеження прав і свобод може здійснюватися
лише законом, а не шляхом термінових постанов або рішеннями уряду та
розпорядженнями міністрів, і на лише обмежений період часу. Також Омбудсмен констатує, що інфіковані особи були примусово госпіталізовані,
навіть якщо вони не мали симптомів, як під час надзвичайного стану, так і під
час надзвичайної ситуації, відповідна ситуація далі продовжується. Окремі
заходи, вжиті владою, починаючи від 16 березня були корисними, обмежуючи розповсюдження
вірусу SARS-CoV-2, – також зазначається в документі. Омбудсмен додає, що
протягом аналізованого періоду було накладено найбільше штрафів,понад 300.000
загальною вартістю близько 120 мільйонів євро. Однак
кількість штрафів порівняно із загальною чисельністю населення є незначним
відсотком, що свідчить про те, що більшість людей дотримувались правил.

В умовах посиленого
санітарно-протиепідемічного режиму у Румунії стартував новий навчальний рік

У
Румунії 14 вересня стартував новий навчальний рік, що відзначається надзвичайними
протиепідемічними заходами в умовах пандемії коронавірусу. Навчання проходить за одним з трьох сценарій розроблених владою: червоний, жовтий та зелений. Кожна
школа працює за тим сценарієм, який відображає
реальну ситуацію у регіоні де вона знаходиться. Таким чином, більшість із них почали
навчальний рік за зеленим сценарієм, згідно з яким відвідування закладів освіти
дозволено у звичайному режимі. У інших школах освітній процес стартував у змішаній формі, який припускає присутність
у класах школярів початкових та випускних класів та часткове відвідування школи
за ротаційною системою учнів решти класів. Кілька сотень шкіл працюють згідно з червоним сценарієм, тобто уроки
проводяться лише в режимі онлайн. У своєму зверненні до учнів та педагогів
президент Клаус Йоганніс знову закликав їх дотримуватися заходів охорони
здоров’я в контексті епідемії коронавірусу. Представники учнів, батьків та
профспілкок працівників освіти вважають, що заходи, що застосовуються в школах,
є недостатніми, а ті, що існують, не можуть бути застосовані дуже добре.

Термін
реєстрації румунів у діаспорі для участі у парламентських виборах було продовжено

Термін реєстрації громадян
Румунії в діаспорі для голосування поштою або на виборчій дільниці для
майбутніх парламентських виборів продовжено до 21 жовтня. Захід був
встановлений Парламентом законом, який на цьому тижні був підписаний главою
румунської держави. Голова Постійного виборчого управління Константін-Флорін Мітулецу-Буйке зазначає, що в контексті
пандемії кілька країн, включно Європи, не дозволять румунам, які проживають на їх
території, голосувати фізично, а лише шляхом поштою.
Парламентські вибори заплановані
на 6 грудня.

Зенітно-ракетний комплекс Patrio у Румунії

У четвер
Збройні сили Румунії прийняли на озброєння перший зенітно-ракетний комплекс
Patriot, американського виробництва, що вважається одним з найкращих комплексів
протиповітряної оборони, ідентичний тому, який застосовують США.Румунія стає
17 країною, яка має на озброєнні такий ЗРК і 7-ою серед членів НАТО. Румунія прийняла рішення і виконує своє
зобов’язання виділити 2% ВВП на оборонні витрати. а в рамках програми оснащення
збройних сил новітніми зразками озброєння, зенітно-ракетний комплекс Patriot
займає особливе місце. Румунія безпечніша з ракетами Patriot, а громадяни
Румунії краще захищені, – заявив прем’єр-міністр
Людовік Орбан. Це перший важливий зразок озброєння, придбаний та поставлений після
підписання у 2015 році Національної політичної угоди про збільшення витрат на
оборону.
Ще три комплекси Patriot Румунія отримає до кінця 2022
року.

Епідеміологічна ситуація щодо COVID
19

Від початку
епідемії нового коронавірусу в Румунії було підтверджено понад 100.000 захворювань та понад 4.000 летальних випадків. У цьому контексті Міністерство охорони здоров’я
запропонує продовжити надзвичайну ситуацію в Румунії ще на
30 днів, – заявив профільний міністр Нелу Татару. У Румунії триває надзвичайний
стан від середини травня. Міністр
охорони здоров’я заявив, що настає важкий місяць через виборчу кампанію для місцевих виборів від 27 вересня та
відкриття нового навчального року. Президент
Клаус Йоганніс заявив на прес-конференції у середу, що рішення про відкриття шкіл 14 вересня не є простим, але є необхідним. Четвер був крайнім терміном, до якого необхідно було
чітко встановити та повідомити про те, як будуть проходити курси у новому
навчальному році в кожному навчальному закладі в Румунії. З іншого боку, уряд затвердив доповнення
бюджету Міністерства освіти на 100 мільйонів леїв (близько 20 мільйонів євро) з резервного фонду державного бюджету для фінансування національної програми Освіта в безпеці. Гроші підуть на
придбання ноутбуків, санітарних матеріалів та електронних пристроїв, таких як
веб-камери чи електронні планшети, щоб працівники освітніх закладів могли проводити
онлайн-уроки там, де епідеміологічна ситуація вимагає такий формат навчання.

Щорічна зустріч румунської дипломатії, організована в
Бухаресті в режимі відеоконференції

Щорічна зустріч румунської дипломатії відбулася в
Бухаресті, вперше у форматі відеоконференції. Серед спеціальних гостей були
глава європейської дипломатії Жозеп Боррель, заступник генерального секретаря
НАТО, румун Мірча Джоана, а також міністри закордонних справ України, Іспанії
та Південної Кореї. У своїх посланнях, адресованих учасникам зустрічі,
президент Клаус Йоганніс, прем’єр-міністр Людовік Орбан та міністр закордонних
справ Богдан Ауреску наголосили, що румунська зовнішня політика зберігає свої
основні напрямки, але також адаптується до
сучасних реалій в світі.Основні напрямки зовнішньої політики Румунії
залишаються незмінними: поглиблення ролі, яку вона відіграє в Європейському
Союзі та НАТО та зміцнення Стратегічного партнерства зі США.Заступник
Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане у своєму відеозверненні підкреслив, що
Румунія є життєво важливим союзником НАТО і виконує роль регіонального
стрижня у захисті та стримуванні загроз на адресу Альянсу.Верховний
представник із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив в
своєму посланні, що члени ЄС повинні продовжувати працювати разом більш
стратегічно і згуртовано, щоб дати спільну відповідь на нові геополітичні
виклики. Міністр
закордонних справ Богдан Ауреску сказав, що посол
Румунії в Мінську Віорел Мошану, разом зі своїми колегами інших країн-членів ЄС
відвідав, у середу одну з представниць опозиції в Білорусі, письменницю
Світлану Алексієвич, лауреатку Нобелівської премії з літератури. Він уточнив, що метою візиту румунського дипломата було
впевнитися, що права людини дотримані. Румунський міністр закордонних справ
Богдан Ауреску повідомив в останній день Щорічної зустрічі румунської
дипломатії, що був доопрацьований гід реагування на кризи і управління
майбутніми кризами. Документ буде відправлений всім румунським дипломатичним
місіям.

Візит міністра закордонних справ України Дмитро Кулеба до Румунії

7-8
вересня Румунію з робочим візитом відвідав міністр закордонних справ України
Дмитро Кулеба. Під час свого дводенного перебування в Бухаресті глава
українського зовнішньополітичного відомства зустрівся з представниками
української громади в Румунії, провів переговори з міністром закордонних справ
Румунії Богданом Ауреску, виступив на щорічній нараді румунських дипломатів, а
також зустрівся з прем’єр-міністром Румунії Людовіком Орбаном та з членами
комітетів з питань зовнішньої політики двох палат румунського парламенту.Mіністр закордонних справ України Дмитро Кулеба був і гостем щорічної
наради румунських послів, на
якій, серед
іншого зазначив, що безпека України тісно пов’язана з безпекою Румунії,
враховуючи географічний та геополітичний контекст, додавши що мілітаризація
Кримського півострова має наслідки як для безпеки Румунії, так і для ЄС та НАТО
в цілому.

Економічні наслідки кризи

Валовий внутрішній продукт Румунії зменшився у другому кварталі більш ніж на
12% порівняно з першим кварталом, повідомив Національний інститут статистики. Скорочення
ВВП було спричинене погіршенням майже всіх галузях економіки, найбільший
негативний внесок мали промисловість, обсяг діяльності якої зменшився
приблизно на 14%, культурні та рекреативні індустрії, ремонт побутових товарів
та інші послуги, обсяг діяльності яких зменшився майже на 30%. З іншого боку,
будівництво, інформаційна технологія, державне управління та оборона, соціальне
забезпечення в державній системі, освіта, охорона здоров’я та соціальна
допомога внесли позитивний внесок. Національний
інститут статистики повідомив, що за перші сім місяців
поточного року торговельний дефіцит Румунії досяг майже 10 мільярдів євро. В порівнянні з тим же періодом минулого року
зростання склало більше 480 мільйонів євро. Експорт склав 34 мільярди 100
мільйонів євро за перші 7 місяців, що на 16,2% менше, ніж за той же період 2019
року. Імпорт склав 44 мільярди 100 мільйонів євро, що на 12,2% менше, ніж за перші
сім місяців минулого року, – показують дані Національного Інституту Статистики.

Добрі новини футболу

Збірна Румунії з футболу лідерує у групі 1 В
Ліги націй після здобутої перемоги в
понеділок з рахунком 3- 2 на
виїзді над збірною Австрії та після нічиєї з рахунком
1-1 на
власному полі зі збірною Північної Ірландії. Норвегія також входить до цієї групи. 8 жовтня в Рейк’явіку, Румунія
зіграє проти Ісландії в півфіналі плей-офф чемпіонату Європи. Якщо вона пройде
кваліфікацію, збірна зустріне переможця матчу між Угорщиною та Болгарією.
Молодіжна збірна Румунії з
футболу перемогла
у вівторок ввечері на виїзді збірну Мальти з рахунком 3-0
у 8-ї групі відбірного етапу чемпіонату Європи-2021.Після перемоги у Фінляндії з рахунком 3-1, румуни займають другу позицію в групі, після Данії.

Громадянин Румунії був убитий
під час нападу в Німеччині

Міністерство закордонних справ Румунії підтвердило в
четвер увечері, що румун входить до числа жертв подвійного нападу в Німеччині,
який був спрямований на іммігрантів і скоєний в місті Ханау, недалеко від
Франкфурта (в центрі Німеччини). Міністерство закордонних справ Румунії висловлює співчуття
і рішуче засуджує будь-який акт насильства і ксенофобського прояву. 43-річний
німець убив дев’ять людей в двох кафе в Ханау в середу ввечері, і, крім
румунів, жертвами є іммігранти курдського, болгарського і боснійського
походження, а також троє німців. Федеральний канцлер Ангела Меркель засудила
те, що вона назвала отрутою, що представляє собою расизм в
Німеччині. Ми рішуче виступаємо проти всіх тих, хто намагається
розділити Німеччину, – заявила Меркель. Політичні сили звинуватили крайню
праву партію Альтернатива для Німеччини в тому, що вона надихає до
насильницьких дій. Співголова Альтернативи для Німеччини, колишній
християн-демократ Александер Гауланд, категорично відкинув звинувачення. У
четвер увечері в багатьох містах Німеччини пройшли демонстрації солідарності. У
Бранденбурзьких воріт у Берліні кілька сотень людей вшанували пам’ять жертв
нападів, утворивши навколо воріт великий людський ланцюг.

Слухання кандидатів на посади міністрів у парламенті

Призначений
прем’єр-міністром Румунії Людовик Орбан вимагатиме у понеділок в Парламенті голос для свого нового кабінету. 16 міністрів уряду Орбана 2, в тій же структурі та складі, як й
попередній уряд, який був відправлений у відставку – були заслухані протягом трьох днів у
спеціалізованих комітетах Парламенту. Людовик Орбан вирішив зберегти той
самий склад урядової команди, оскільки він був задоволений діяльністю всіх
міністрів. З опозиції соціал-демократи оголосили, що не будуть голосувати за запропонованих
кандидатів у міністри, що може призвести до відтермінування голосування та до
затримки процедур щодо проведення дострокових виборів, бажаних
лібералами. Націонал-ліберальна партія намагається добитися відхилення
двох урядів поспіль, щоб мати підставу для розпуску парламенту і проведення
дострокових виборів. За словами Людовика Орбана вони можуть пройти в інтервалі
з 15 по 30 червня, у той самий період, що і місцеві вибори. Конституційний суд
Румунії розгляне 24 лютого подання спікерів двох палат парламенту щодо
відповідності Основному закону рішення глави держави Клауса Йоганніса знову
доручити відправленому у відставку прем’єр-міністру формування нового кабінету
міністрів.

Президент
Клаус Йоганніс підписав укази про призначення головних прокурорів,
запропоновані міністром юстиції

У четвер
Президент Клаус
Йоганніс, за пропозицією міністра юстиції Кетеліна Предою підписав укази про
призначення керівників трьох прокуратур. Таким чином протягом трьох наступних
років Габрієла Скутя очолюватиме Генеральну прокуратуру, Крін-Ніку Болога – Управління по боротьбі з
корупцією, а Елена-Джорджіана Хосу – Управління по боротьбі з
організованою злочинністю і тероризмом. Три головні прокурори були призначені строком на три
роки. Президент призначив усіх трьох попри те Вища рада магістратури відхилила
кандидатури Габрієли Скуті та Елени-Джорджіани Хосу. Президент Клаус Йоганніс пояснив, що не враховував позицію Вищої ради магістратури,
оскільки йому здавалася досить поверховою та вважав, що пропозиції міністра Кателіна
Предою були правильними. Рішення
президента було піддано критиці як представниками опозиційної Соціал-демократичної партії, так і Союзом «За порятунок Румунії» (третього силою в Парламенті), оскільки він проігнорував негативну думку Вищої ради магістратури у випадку двох прокурорів. Віце-спікер Сенату, соціал-демократ Роберт Казанчук зазначив,
що усі рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю в сфері
правосуддя та GRECO наполягають на врахуванні рекомендацій Вищої ради
магістратури. У свою чергу, у коментарі на цю тему в своєму Facebook, лідер Союзу «За
порятунок Румунії» Дан Барна зазначив, що призначення головних прокурорів,
кандидатури яких була відхилена Вищою радою магістратури є опортуністським
рішенням у нинішньому політичному контексті, вигідному нинішній ліберальній
владі.

Румунська національна валюта
лей
зареєструвала
новий історичний мінімум по відношенню до євро

Румунська національна
валюта, лей,
знецінилася в четвер на 0,45 банів
(0,09%) по відношенню до євро,
європейська валюта досягнувши новий історичний максимум, а курс, встановлений Національним
банком Румунії, становить 4,7834 леїв за 1 євро. Лей досяг рекордно низького рівня 21
листопада, коли курс становив 4,7808 леїв за 1 євро. Знецінення лея співвідноситься з знеціненням в регіоні, враховуючи, що й злотий та
форинт знецінилися, заявив тимчасовий
міністр фінансів Флорін Кицу.
На його думку, процентні ставки будуть продовжувати знижуватися, а довіра
інвесторів зростати. Виконуючи обов’язки прем’єр-міністра Людовик Орбан
заявив, що економічна ситуація в країні дуже стабільна, і немає абсолютно
ніякого ризику серйозного дисбалансу. Прем’єр-міністр заявив, що довіряє
стабільності національної валюти та обмінну курсу.

Крок до вирішення кризи вакцин

Румунія буде інформувати Європейську комісію, що блокуватиме експорт вакцин на тлі спалаху епідемії кору, в результаті якої захворіли близько 5000 дітей, – повідомив у четвер міністр охорони здоров’я Флоріан Бодог. Він сказав, що влада має намір припинити експорт й на інші медикаменти, в тому числі на ті, які передбачені в національних програмах з онкології та лейкемій у дітей. Міністр Флоріан Бодог додав, що жадає, щоб румунські пацієнти мали доступу до відповідних медикаментів. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну сказав, що він підтримує заходи прийняті міністром охорони здоров’я з метою вирішення проблеми нестачі вакцин. Він додав, що уряд Румунії працює над багаторічним планом закупівлі вакцин і створить нову спеціалізовану структуру для уникнення нової кризи імунних сироваток.

ЄСПЛ і ситуація пенітенціарних установ

Умови утримання в пенітенціарних установах в Румунії суперечать Європейській конвенції з прав людини і показують структурну недостатність, яка вимагає прийняття спільних заходів з боку органів влади – постановив Європейський суд з прав людини. Румунія має тільки шість місяців, аби представити графік і пакет заходів з вирішення проблем переповненості і поганих умов утримання в пенітенціарних установах. У пілотному рішенні винесеному у вівторок, Суд оштрафував Румунію на близько 17.850 євро і вирішив призупинити розгляд інших аналогічних скарг, до коли влада в Бухаресті представить заходи, які вона має намір вжити. Офіційні статистичні дані вказують на дефіцит понад 11.000 місць і рівень заповнюваності у понад 200% в 8-ох з тих 44 румунських пенітенціарних установ. Серед можливих рішень фігурують будівництво нових в’язниць або розширення існуючих, помилування ув’язнених з легкими покараннями і скорочення строків відбуття покарань при певних умовах або застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Короткий строк – попереджає директор Національного управління пенітенціарних установ Маріус Вулпе, який пропонує будівництво нових пенітенціарних установ. Експерти кажуть, що незважаючи на те, які заходи будуть вжиті, вони можуть стати вигідною інвестицією. Бо, тільки в останні роки, румунська держава виплатила понад два мільйони євро в якості компенсацій ув’язненим, які виграли судові справи в ЄСПЛ про умови тюремного ув’язнення.

Голова Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня далі засуджений до двох років позбавлення волі умовно

Верховний суд Румунії відхилив апеляцію на вирок, подану лідером Соціал-демократичної партії та спікером Палати Депутатів Лівіу Драгнею, який був засуджений до двох років позбавлення волі умовно у справі за спробу сфальсифікувати у 2012 році результати референдуму про імпічмент тодішнього президента Траяна Бесеску. Лівіу Драгня повідомив у четвер, що звернеться до Європейського суду з прав людини. Лівіу Драгня обвинувачується у зловживанні впливом, щоб схилити чаші терезів на референдумі від 29 липня 2012 року про імпічмент тодішнього президента Траяна Бесеску. Хоча 87% виборців проголосували у 2012 році за звільнення президента Бесеску, референдум був оголошений як таким, що не відбувся через відсутність кворуму. У лютому цього року, Лівіу Драгня оскаржив рішення в цій справі, тому що два суддя вийшли між часом на пенсію, а замість них підписали інші два суддя вирок і через те що текст вироку не був редагований після спливу 30 днів з моменту його оголошення.

Дефіцит бюджету Румунії

Чотири держави-члени Європейського Союзу, в тому числі Румунія, мали дефіцит, що дорівнював або був більше 3% від ВВП в минулому році, оголосив Eurostat. ВВП Румунії склав 761,4 млрд леїв (близько 170 млрд євро), а дефіцит становив 23,1 млрд леїв (понад 5 мільярдів євро), в умовах, коли Румунія зобов’язалась не перевищувати 3%, бюджетний дефіцит, і в разі перевищення Європейська комісія може ініціювати процедуру надмірного дефіциту. Три країни ЄС мали дефіцит бюджету в розмірі 3% або більше від ВВП: Великобританія (3%) Франція (3,4%) та Іспанія (4,5%). Натомість, Євростат також оголосив в кінці минулого року, що Румунія була серед країн-членів ЄС з найнижчим рівнем державного боргу по відношенню до ВВП, 37,6%, що значно нижче 60%, передбаченого Маастрихтським договором, один із критеріїв для вступу в єврозону. У своєму зимовому економічному прогнозі, Європейська комісія попередила, що Румунія може зареєструвати в цьому році найбільше зростання бюджетного дефіциту в Європейському Союзі, незважаючи на те, що мала найвище економічне зростання в Європі в минулому році. Комісія оцінила, що дефіцит бюджету Румунії виросте до 3,6% від ВВП в цьому році, вище прогнозованого урядом у 2,98% від ВВП. Уряд в Бухаресті очолений Соріном Гріндяну, зобов’язався, проте, зберегти дефіцит державного бюджету нижче 3% від ВВП. Європейська комісія прогнозує, що економічне зростання Румунії складе 4,4% в цьому році, нижче передбаченого урядом на 5,2%.

Румунія підтримує європейську позицію щодо Брекзиту

Румунський
міністр-делегат з європейських справ Ана Бірчалл взяла участь, у четвер, у
Люксембурзі, у засіданні Ради із загальних справ у форматі ЄС-27, першому без
Великобританії. За словами румунського чиновника, було встановлено, що в ході
переговорів з Великобританією, 27 членів ЄС будуть узгодженими і солідарними
для досягнення збалансованої угоди, в якій всі чотири свободи єдиного ринку, в
тому числі вільне пересування осіб, дотримувалися би об’єктивно і справедливо.
Проведена після повідомлення Великобританії про свій намір вийти з ЄС, зустріч
в Люксембурзі підготувала рекомендації, які будуть підтверджені главами держав
і урядів Європейської ради від 29 квітня.

Європейський саміт без Великої Британії

Зібравшись в Брюсселі вперше за останні 40 років без представника Лондона, європейські лідери повідомили, що не починатимуть жодних дискусій, доки Лондон не запустить дію 50-ої статті Лісабонського договору, що описує процедуру виходу з Союзу. Розлучення буде болісне, будуть жорсткі умови щодо доступу британців до єдиного ринку. Відомо, що в даний час велика кількість європейців, в тому числі румунів, живуть і працюють у Великобританії, вносячи свій вклад у добробут цієї країни. Але, Лондон повідомили, що без дотримання, між іншим, вільного пересування робочої сили, не може думати про єдиний ринок. Крім того, в Брюсселі, президент Румунії Клаус Йоханніс сказав, що Бухарест вестиме переговори з Британією в інтересах своїх громадян: Великобританія поважатиме у цей період вільне пересування громадян і права європейських робітників. Про це мені підтвердив безпосередньо прем’єр-міністр Девід Кемерон. Таким чином, я запевняю румунів, які живуть і працюють у Великобританії, що пріоритетом Румунії у переговорах буде захист їхніх інтересів. Президент Румунії Клаус Йоханніс запросив у понеділок прем’єр-міністр Дачіана Чолоша, керівника Національного банку Румунії Мугура Ісереску та лідерів парламентських партій до нового раунду консультацій після референдуму в Великобританії. В ході консультацій, глава румунської держави запропонує створення робочої групи для оцінки наслідків рішення Великобританії вийти з ЄС на Румунію, визначити заходи, необхідні в зв’язку з цим і можливості, які можуть виникнути в Румунії. Перший раунд переговорів відбувся 24 червня.

Румунська економіка після Брексіту

Незначні рухи відбулись на валютному і фінансовому ринках в Румунії після оголошення результату референдуму у Великобританії. Швидше за все йшлося про емоційний шок, – ствердив керівник Центробанку Мугур Ісереску: Рішення британців залишити ЄС мало менший вплив на фінансовий ринок в Румунії, ніж в інших країнах регіону, але це не означає, що в майбутньому вплив не буде серйознішим. Губернатор Мугур Ісереску сказав, що у відповідності з теорією і практикою, економічна невизначеність іноді паралізує дії учасників ринку. У цих умовах Цетробанк змінить свій підхід. Знову біля мікрофону Мугур Ісереску: Головною є невизначеність, яка не тільки у нас спостерігається, це, взагалі в Європі, і в усьому світі. Як наслідок, відносною новизною є те, що наш підхід є більш практичним. Ми бачимо, як розвиваються події, і ми діємо з нашими інструментами, які маємо в розпорядженні. Великою перевагою є той факт, що весь арсенал центрального банку у нашому розпорядженні. Не маємо заблокованих інструментів. Це велика перевага.

У Румунії був відкритий штаб НАТО

У п’ятницю в Бухаресті був відкритий штаб НАТО багатонаціональної дивізії «Південь-схід». З цієї нагоди Президент Клаус Йоханніс сказав, що Румунія далі буде надійним союзником і пілоном безпеки в регіоні. Крім цього штабу, в Румунії діє Центр інтеграції сил НАТО, інші п’ять нових командних центрів НАТО будучи розміщені в країнах на східному фланзі НАТО у Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Командні структури НАТО в Румунії мають важливу роль в докладених зусиллях щодо підвищення спроможності НАТО успішно відповідати на теперішні та майбутні виклики. Згідно Президенту Клаусу Йоханнісу ці структури полегшують розташування сил союзників в регіоні на підтримку колективного захисту, забезпечуючи важливий зв’язок між силами НАТО і національними силами.

Румунія засудила теракт в Стамбулі

Як Міністерство закордонних справ Румунії, так і Президент Клаус Йоханніс рішуче засудили теракт в Стамбулі, унаслідок якого десятки людей загинули і понад 200 отримали поранення. Президент Клаус Йоганніс підтвердив, що Румунія і надалі залишиться вірним партнером в міжнародній боротьбі з тероризмом. Речник уряду в Бухаресті Лівіу Юлу: Прем’єр-міністр Дачіан Чолош передав послання співчуття своєму турецькому колезі, в якому засуджує напад та наголошує на необхідності рішучо боротися з такими актами тероризму. Водночас була відкрита група швидкого реагування Міністерства закордонних справ Румунії, а посольство Румунії в Анкарі та Генеральне консульство Румунії в Стамбулі були в постійному контакті з турецькою владою, будучи готові надавати консульської допомоги румунам. Нагадаємо, що троє терористів почали стріляти з автоматичної зброї в пасажирів в терміналі для міжнародних рейсів і, після перестрілки з поліцією, вони підірвались.

Антибюрократичні заходи Уряду

Прийняте у вівторок термінове розпорядження технічного уряду
відкриває шлях для довгоочікуваного зниження бюрократії. Вперше в Румунії
сплата деяких податків та зборів буде здійснюватися за допомогою кредитної
картки, популярний захід, який звільняє румунів від принизливих черг перед
віконцями кас. Було також скасована держмито на отримання посвідчення особи, а
копії цього документу можна буде надіслати електронною поштою. Також не буде
ніякої необхідності в легалізації копій документів, що посвідчують особу, і
буде використовуватися тільки процедура відповідно до оригіналу. Водночас, довідки про судимість будуть видаватися на
вимогу між установами, а громадяни будуть позбавлені турбот із отриманням цього
документа.