Radio România Internațional

Tag: політика

  • Політична криза в Румунії

    Політична криза в Румунії

    У
    румунській політиці це вже рутина: правоцентристські коаліції важко діють або
    зовсім не працюють. Не минуло ні року від коли була створена більшість
    Націонал-ліберальна партія-Партія СПР+ПЛУС-Демократичний союз угорців Румунії,
    і виникла перша велика політична криза, масштабу якої, здається, достатньо, щоб
    зруйнувати нинішній уряд. Міністри СПР+ПЛУС подали у відставку з уряду після
    того, як вони напередодні висунули резолюцію про вотум недовіри кабінету
    міністрів.


    Співголова
    СПР+ПЛУС Дан Барна, до вівторка віце-прем’єр-міністр в уряді, очоленого
    лібералом Флоріном Кицу, пояснив цей жест: «Більше неможливо так, не можна далі працювати так з нами, з
    СПР+ПЛУС, тому що ми бажаємо іншого для румунської політики. Флорін Кицу
    свідомо, бездоганно та з цинізмом знещив цю коаліцію. Флорін Кицу більше не
    може бути прем’єр-міністром, та з цієї причини міністри СПР+ПЛУС покидають уряд
    Флоріна Кицу.»




    Все
    почалося з несподіваним звільненням міністра юстиції Стеліана Йона,
    члена Союзу за Порятунок Румунії, якого прем’єр-міністр звинуватив у
    заблокувані масштабного плану з фінансування місцевої інфраструктури. На думку
    Союзу за Порятунок Румунії цей план служив безпосередньому інтересу
    прем’єр-міністра для задоволення мерій,
    якими контролює Націонал-ліберальна партія, і таким чином закріпити свою
    позицію фаворита у боротьбі за лідерство партії з нинішнім керівником
    Націонал-ліберальної партії Людовіком Орбаном.




    Стеліан
    Іон не є першим членом уряду від Союзу за порятунок Румунії, який був
    відкликаний прем’єр-міністром. У квітні міністр охорони здоров’я Влад
    Войкулеску мав ту саму долю. Тоді глава уряду аргументував своє рішення відкликати
    з посади міністра Войкулеску, тим що хоче зберегти довіру населення до
    державних установ аби подолати важкий період, породжений пандемією. Покидають
    уряд також Крістіан Гіня від Міністерства європейських інвестицій та проєктів ,
    Кетелін Друле від Міністерства транспорту, Клаудіу Несуй від Міністерства
    економіки, Чіпріан Телеман від Міністерства досліджень та Іоана Міхейле від
    Міністра охорони здоров’я.




    Однак
    Союз за порятунок Румунії не виходить з правлячої коаліції та заявляє, що
    готовий повернутися до складу уряду, якщо Флорін Кицу зробить крок назад.
    Користуючись політичною підтримкою, підтвердженою його власною партією, Флорін
    Кицу не дає жодних ознак того, що він залишить свою посаду. Крім того, він
    контратакує, спекулюючи на вразливості, яку партія СПР+ПЛУС викликала своїм
    незрозумілим жестом щодо підписання резолюції про недовіру уряду разом з
    ультранаціоналістичним Союзом за об’єднання румунів, лідери якого дотепер
    проявили себе лише похвалою на адресу суперечливих акторів історії Румунії
    крайнього правого напрямку, а також через боротьбу проти носіння захисних масок
    та проти вакцини.




    Прем’єр-міністр
    Флорін Кицу стверджує: «Коаліція правого спрямування – це та, яка може
    управляти, але, правда, що складно тоді коли, ті які вважають себе або про яких
    ми думали що є правого спрямування, асоціюються з екстремістською партією, та
    навіть коли вони хочуть, щоб поруч з ними були і соціалісти. Здається, що вони
    не поділяють ідеї правого спрямування. Ми хочемо керувати, і ми повинні
    керувати в Румунії. Тут не йде мова про примирення, а про інтереси румунів. Члени СПР+ПЛУС поводяться, з моєї точки зору, як розбещені діти».




    Політична
    криза виникла у дуже несприятливий момент: четверта хвиля коронавірусу вже
    відчувається в лікарнях, а наближення холодної пори року занепокоює людей на
    тлі тривожного зростання цін на енергоносії.

  • 30 травня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У ці вихідні по всій Румунії тривають нові вакцинаційні
    марафони. У Бухаресті, наприклад, під час такого марафону, який завершиться в
    понеділок вранці, мають отримати другу дозу вакцини ті, хто прищепився три
    тижні тому, а також ті, хто ще не був щеплений жодною дозою. У Брашові (центрі
    Румунії) спеціальний караван щеплення протягом п’яти днів об’їздить усі площі
    та найбільш людні місця. У місті Петрошань (захід) охочі можуть зробити
    щеплення не виходячи з власної машини. За минулу добу у Румунії було щеплено понад
    76 тисяч людей. З початку вакцинаційної кампанії, яка стартувала наприкінці
    грудня минулого року, у Румунії було щеплено приблизно 4,3 мільйона людей, з
    яких близько 3,5 мільйона отримали обидві дози вакцини. З 31 травня по 1 червня
    влада проведе вакцинаційний марафон проти COVID-19 для юнаків та дівчат у віці від 16 до
    18 років. Теж наступного тижня розпочнеться кампанія щеплення проти COVID-19 дітей
    віком від 12 до 15 років, після того, як Європейське агентство з лікарських
    засобів у п’ятницю дозволило щеплення проти COVID-19 вакциною від BioNTech/Pfizer
    осіб цієї вікової групи. У понеділок Румунія отримає найбільшу партію вакцини BioNTech/Pfizer
    – понад мільйон доз. Тим часом кількість нових добових випадків коронавірусу
    продовжує зменшуватися. У неділю було повідомлено про 158 випадків. Водночас 29
    людей померли, а 443 пацієнти перебувають у відділеннях інтенсивної терапії.




    ДЕНЬ РУМУНІВ ЗВІДУСІЛЬ – Нам потрібні здібності усіх румунів, щоб
    побудувати процвітаючу країну, в яку ті, хто виїхав за кордон, могли б повернутися
    з радістю, – заявив сьогодні президент Клаус Йоганніс у зверненні з нагоди Дня румунів
    звідусіль, що відзначається щороку в останню неділю травня. Глава держави
    подякував усім за проявлену відповідальність та солідарність щодо тих, хто
    залишився в країні. Він нагадав про важкі моменти, які пережили закордонні румуни
    та їхні родичі вдома під час пандемії. Президент сказав тим, хто виїхав з
    країни, що скориставшись коштами з європейських фондів, що сприятимуть масовим
    інвестиціям у всіх сферах, Румунія вступить у масштабний процес розвитку та
    реформ. День румунів звідусіль – це момент, коли ми замислюємось над важливістю
    збереження самобутності та національних цінностей, які кожен румун несе в
    глибині своєї душі, – підкреслив у свою чергу міністр закордонних справ Богдан
    Ауреску. За його словами, консолідація діалогу та зв’язків з членами румунських
    громад є пріоритетним напрямком діяльності МЗС разом із популяризацією
    історичної та культурної спадщини Румунії.




    ПОЛІТИКА – Національна рада Націонал-ліберальної партії – основної політичної
    сили керівної коаліції в Румунії, у неділю визначила дату конгресу партії – 25
    вересня та обрала комісію з питань його організації. Учасники також встановили
    виборчі процедури усередині партії. Напередодні прем’єр-міністр Флорін Кицу
    оголосив свою кандидатуру на пост лідера партії, наголосивши, що НЛП потребує
    нового дихання. Флорін Кицу, у даний час заступник голови партії, пообіцяв
    своїм колегам, що НЛП буде при владі принаймні 8 років і перетворить Румунію на
    ліберальну країну, яка сподобається всім румунам. Чинний лідер партії Людовік Орбан
    заявив, що це буде прекрасна конкуренція, яка покаже румунам, що ліберали мають
    потужний людський ресурс, а партія здатна забезпечити належне управління
    країною.




    СПОРТ – Збірна Румунії
    у суботу завоювала золото в груповому змаганні чемпіонату світу з художньої
    гімнастики в Баку. Золото світової першості виграли: Габрієль Бокшер, Теодора
    Куку, Данієль Цавок, Давид Гавриловіч та Міхай Алін Попа. Крім цього Румунія виграла
    срібну медаль у командному заліку та бронзову медаль у змаганнях з тріо
    (Теодора Куку, Данієль Цавок, Давид Гавриловіч). Командний рейтинг базується на
    найкращих результатах, в індивідуальній програмі жінок і чоловіків, змішаних
    пар, тріо, груп, а також в програмах аероденс і аеростеп.





  • НАТО та Чорне море

    НАТО та Чорне море

    Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску нещодавно взяв участь в онлайн-дебатах, де провів аналіз безпекового середовища та геополітичної ситуації у Чорноморському регіоні, а також пріоритетів Румунії в регіоні та шляхів їх просування.

    Глава румунської дипломатії відмітив роль регіонального співробітництва у Чорному морі як важливого способу зміцнення взаємної довіри та сприяння миру, стабільності, процвітанню та безпеці в регіоні. Водночас він представив найважливіші результати тристоронньої зустрічі Румунія-Польща-Туреччина з питань безпеки на рівні міністрів закордонних справ, яка відбулася в Бухаресті в квітні, підкресливши важливість цього формату для координації позицій трьох держав в межах НАТО, в тому числі для посилення позицій щодо стримування та оборони на всьому Східному фланзі.

    Глава румунської дипломатії також привернув увагу на заморожені або затяжні конфлікти в регіоні, які можуть активізуватися в будь-який момент з негативними наслідками для місцевого населення. Він пояснив, що через наявність цих конфліктів зберігається постійний стан напруженості та нестабільності зі позбавленням основних прав та реальних економічних та соціальних можливостей, та для Чорноморського регіону в цілому.

    Що стосується Росії, то Румунія не відчуває загрозу з її боку, але Бухарест стурбований посиленням російської військової присутності в регіоні. Богдан Ауреску: «Ми не відчуваємо загрозу. Румунія є складовою НАТО – найуспішнішого та найсильнішого військового союзу в історії. Ми не відчуваємо загрозу, однак ми стурбовані, коли бачимо масове переміщення військ, таку демонстрацію військової сили в регіоні. Ми не можемо не запитуватися, в чому причина цього, яку стурбованість Росія хоче викликати у нас, союзниках НАТО в регіоні? Богдан Ауреску також наголосив на послідовному та міцному характері стратегічного партнерства Румунії з США, заснованого на взаємній довірі, впевненості, передбачуваності та спільних цінностях та інтересах.

    У свою чергу, спікер Палати депутатів Людовік Орбан мав зустріч в четвер з повіреним у справах США в Румунії Девідом Мунізом, у ході якої він підкреслив важливість продовження та поглиблення стратегічного партнерства між Бухарестом та Вашингтоном, що є один з основних напрямків зовнішньої політики Румунії, – зазначив Людовік Орбан. Він також нагадав про співробітництво у сфері оборони та безпеки зі Сполученими Штатами в рамках НАТО.

  • Румунія на міжнародній арені в 60-70-ті роки

    Румунія на міжнародній арені в 60-70-ті роки




    У 1960-1970 рр. Румунія шукала свою позицію в міжнародній політиці. Потрапивши після 1945 р. до сфери впливу Радянського Союзу разом із усією Східною Європою, вона була змушена змінити свою політичну модель та модель економічного та соціального розвитку. Неминуче постраждала і зовнішня політика, розрив відносин із західним світом була першою директивою Москви. Після 1948 року, коли комуністичний режим був повністю встановлений, та до початку 1960-х рр. ізоляціонізм та ворожість до Заходу, проти капіталістичного світу були напрямками зовнішньої політики Румунії. Смерть Сталіна в 1953 р., засудження його злочинів Хрущовим, втручання СРСР проти угорської революції в 1956 р. були важливими орієнтирами зміни міжнародних відносин у рамках соціалістичного табору. Радянський Союз починав зменшувати контроль над державами, які окупував після 1945 р., а їхні комуністичні керівництва намагалися відновити свої стосунки після війни.

    Румунія також намагалася відновити свою міжнародну ідентичність. Міністерство закордонних справ відчуло потребу мати лідера-реформатора, та його знайшли в особі Корнеліу Менеску, посла Румунії в Угорщині. У 1961 році Менеску був відкликаний до Бухареста та йому повідомили, що він був призначений міністром закордонних справ Румунії главою держави Георге Георгіу-Дежем. У 1961 році Румунія мала дипломатичні відносини з близько 30 державами. Для Корнеліу Менеску це було занадто мало, і першим його кроком стало відкриття до ООН, де Румунія знайшла друзів. Одним з них був бірманський політик У Тант, третій генеральний секретар організації. Румунія була прийнята до ООН у 1955 році.

    В інтерв’ю Центру усної історії Румунського радіомовлення, в 1994 році, коли йому було 78 років Корнеліу Менеску заявив: «У Тант був великим другом Румунії. У Тант допоміг нам стати почесним членом ООН. У Тант допоміг нам створити Центр ООН в Бухаресті. Цей політик зробив все, що він міг щоб допомогти нам. У 1968 році, коли Румунії загрожувало вторгнення, У Тант, першим, з яким я зв’язався в Нью-Йорку, пообіцяв скликати спеціальну міжнародну конференцію ООН, щоб підтримати нас. Тож ця людина завжди заслуговує нашої поваги та вдячності.»

    Корнеліу Менеску допоміг Румунії відновити відносини зі Заходом. Першою була Франція: «У 1961 році, коли я став очолювати Міністерство закордонних справ, Румунія мала дипломатичні відносини майже виключно з державами-учасницями Варшавського договору. Зі західними державами, з якими ми були у тому самому таборі у боротьбі проти армій Гітлера, після 1945 року ми були майже у стані війни. Відносини були майже заморожені. Після 1961 року наші відносини систематично розширювались. По-перше, ми відновили відносини з такими країнами, як Франція. У 1961 році наші відносини з Францією майже не існували. Я зустрівся з міністром закордонних справ Франції Куве де Мурвілем в 1961 році, в перший рік моєї праці на посаді міністра закордонних справ, у Нью-Йорку, і він запросив мене до Франції. Я погодився на місці. Це зі моєї сторони був жестом відваги, оскільки не годилося приймати таке рішення самостійно. Звичайно, пізніше я отримав згоду керівництва країни.»

    Ще однією західною країною, до якої орієнтувалася Румунія, була Італія. Корнеліу Менеску стверджує: «Румунія непростимо ставилася до міжнародних організацій, відкидаючи їх, відмовляючись від їхньої допомоги. Для мене дискусія з прем’єр-міністром Італії Амінторе Фанфані, в Бухаресті, стала незабутньою. Коли я сказав йому, що Румунія потребуватиме допомоги від передових промислових країн, як наприклад від Італії, він мені відповів: Ну, тепер ви прийшли з таким проханням? Я довго чекав на вас, але ви не прийшли. Ми надали цю допомогу тому, хто її вимагав, особливо Югославії. Такими були слова Фанфані.»

    У 1967 році був зроблений великий крок – були встановлені зв’язки з Федеративною Республікою Німеччиною. Корнеліу Менеску уточнює: «У той період я дав інтерв’ю репортеру Россі від американського щоденника Christian Science Monitor, який працював у Нью-Йорку. Він обговорив зі мною питання нашого ставлення до Федеративної Республіки Німеччини, чи ми хочемо мати стосунки, чи вважаємо, що було б добре мати офіційні та стабільні стосунки. І він поставив мені ще одне запитання: Чи я вважаю Німеччину фашистською? На це запитання я відповів: Категорично, ні! Це інтерв’ю викликало велике невдоволення всіх колег Варшавського договору, особливо Демократичної Німеччини, яка рішуче протестувала. Вони дорікали мені, яким правом я висловився таким чином. Даремно, все було з’ясовано. Це було те, що потрібно було зробити.»

    Корнеліу Менеску був успішним міністром закордонних справ, який користувався політичною підтримкою на найвищому рівні. Він був обраний головою 22-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 19 вересня 1967 року, це вперше коли представник однієї соціалістичної країни був призначений на таку посаду. Румунія мала чудовий зовнішній імідж, яким користувалася протягом 8 десятиліття 20 століття.

  • 18 квітня 2021 року

    УКРАЇНА-РУМУНІЯ – Глава румунського
    зовнішньополітичного відомства Богдан Ауреску у понеділок візьме участь у
    засіданні Ради міністрів Європейського Союзу у закордонних справах. Під час
    зустрічі міністри країн ЄС також матимуть неформальний обмін думками зі своїм
    українським колегою Дмитром Кулебою. Згідно із заявою МЗС Румунії Богдан
    Ауреску знову підтвердить свою підтримку європейського шляху України та
    поглиблення процесу політичного об’єднання та економічної інтеграції, а також закличе українську владу до посилення зусиль
    щодо проведення реформ на благо всіх громадян. Він також озвучить ключову
    позицію Румунії у підтримці територіальної цілісності та суверенітету України.
    Водночас він висловить занепокоєння щодо розміщення російських військ та
    військової техніки в Криму, на східному кордоні України та в Чорноморському
    регіоні загалом.

    ПОЛІТИКА – Правоцентристська керівна коаліція в Румунії,
    в яку входять Націонал-ліберальна партія, партія USR/Plus, а також
    Демократичний союз угорців Румунії, у понеділок проведе перше засідання після
    звільнення премєр-міністром, лібералом Флоріном Кицу кілька днів тому міністра
    охорони здоров’я від альянсу USR/Plus Влада Войкулеску. Лідери USR/Plus
    розкритикували рішення прем’єра і закликали до екстреного засідання коаліції
    для обговорення питання про позбавлення довіри прем’єр-міністру. У свою чергу,
    лідери націонал-лібералів і ДСУР підтвердили свою підтримку Флоріну Кицу на
    посаді прем’єр-міністра і підкреслили, що USR/Plus має запропонувати нового
    міністра охорони здоров’я. У п’ятницю на прес-конференції після звільнення,
    Влад Войкулеску виступив з серйозними звинуваченнями на адресу прем’єр-міністра
    та інших лідерів Націонал-ліберальної партії. Він сказав, що при вступі на
    посаду ним були виявлені численні уразливості в системі, які доводять
    нездатність центральної та місцевої влади впоратися з пандемією і звинуватив
    прем’єр-міністра Кицу у пасивності й відсутності діалогу з питань охорони
    здоров’я.




    ЩЕПЛЕННЯ – За останню добу у Румунії було
    зареєстровано 265 нових випадків
    інфікування SARS-CoV-2, після проведення 19 419 тестів, – оголосила Група стратегічної комунікації.
    За той же період померло 160 осіб, а загальна кількість смертей перевищила 26230осіб. 12 305 пацієнтів з COVID-19 госпіталізовані у спеціалізованих медичних
    установах, з них 1 475 – у відділеннях інтенсивної терапії. Тим часом     понад 2.600.000
    людей було щеплено однією дозою вакцини проти Covid-19, з яких понад 1,6 мільйона отримали і другу дозу, необхідну для досягнення максимального ступеня
    захисту, – повідомили представники влади. Вони також оприлюднили статистику,
    згідно з якою із загальної кількості медико-соціального персоналу першою дозою
    було вакциновано близько 300 тисяч людей, а майже 90% з них – двома дозами. Загальна
    картина поширення інфекції SARS-CoV-2 свідчить про значне зниження середньої
    щотижневої кількості підтверджених випадків у системі, приблизно з 70 випадків
    на день до початку щеплення, до менш ніж 20 випадків на день зараз. Влада
    заявляє, що дані підтверджують важливість та необхідність вакцинації для
    профілактики COVID-19 і нагадує, що щеплення препаратами, схваленими до
    використання в Європейському Союзі є вільним та добровільним. Міністерство
    оборони Румунії готує мобільні центри вакцинації для імунізації населення у селах
    та важкодоступних районах. Починаючи з наступного тижня 20 таких центрів
    працюватимуть у приміщеннях, наданих органами місцевої влади або в медичних
    контейнерах, які надасть Національне управління державного резерву. Також
    збільшиться потужність вакцинації в центрах Міноборони.






    ДОПОМОГА
    – Офіційний Кишинів сьогодні отримав від уряду Румунії чергову допомогу у
    подоланні пандемії коронавірусу. Ще 132 тис. доз вакцини, виробленої компанією
    AstraZeneca, було надано сусідній державі. Це третя і найбільша партія
    безкоштовної допомоги із загальної кількості в 200 тисяч доз, яку президент
    Клаус Йоганніс пообіцяв надати в грудні минулого року після зустрічі зі своєю
    колегою Майєю Санду в Кишиневі. Перша партія – 21 600 доз була надана в кінці
    лютого, а друга – 50 400 доз – 27 березня, в День об’єднання з Румунією
    Бессарабії, колишньої румунської історичної провінції, на території якої була
    створена нинішня Республіка Молдова. Посол Румунії в Кишиневі Данієль Йоніце
    заявив тоді, що Бухарест наполягає на тому, щоби вакцина була рівномірно
    розподілена по всій країні, в тому числі у Гагаузії та Придністров’ї.




    НАВЧАННЯ – Близько 15 000 румунських військовослужбовців,
    союзників та партнерів візьмуть участь у військових навчаннях «Dacia 21
    Livex»,
    які проходитимуть кількома етапами на території Румунії, – повідомило міністерство
    оборони. Перший контингент, що прибув до Румунії цього тижня, складається зі
    120 британських солдатів та 55 одиниць техніки. Навчання «Dacia 21
    Livex»,
    додає цитоване джерело, підтверджують спроможність ЗСР задіяти свої можливості
    в оборонних операціях, а також постійну готовність союзних і партнерських
    структур до швидкого розміщення своїх військ в Румунії для захисту від будь-якої
    потенційної загрози національній безпеці. Крім того, згідно із заявою
    міноборони «Dacia 21 Livex»
    перевіряє спосіб надання Румунією підтримки військовим силам та обладнанню, які
    транзитують національну територію.




    ГАНДБОЛ – Жіноча збірна Румунії з гандболу в
    суботу ввечері в Бухаресті, здобула переконливу перемогу – 33:22, над збірною
    Північної Македонії у першому матчі кваліфікаційного раунду цьогорічного
    чемпіонату світу. Другий, вирішальний поєдинок, відбудеться у середу, 21
    квітня, в Скоп’є. Згідно з румунськими спортивними оглядачами, румунки, які вважалися
    фаворитками кваліфікації з самого початку, після першого матчу майже забезпечили
    собі путівку до фінальної частини світової першості. Збірна Румунії взяла
    участь у всіх фінальних частинах чемпіонату світу з гандболу серед жінок, здобувши
    до тепер чотири медалі: одну золоту (1962 р.), дві срібні (1973, 2005 рр.) й
    одну бронзову (2015 р.). У 2019 році на світовій першості в Японії Румунія завершила
    змагання на 12 місці.

    ТЕНІС – Жіноча збірна Румунії з
    тенісу програла збірній Італії з рахунком 3:1 в плей-офф Світової групи Кубка
    Біллі Джин Кінг. Зустріч ознаменувала дебют Моніки Нікулеску на посаді капітана
    команди замість Флоріна Сегерчану. Румунія не могла розраховувати в цьому
    протистоянні на третю ракетку світу Сімону Халеп і Патричію Ціг (63 WTA),
    обидві травмовані, в той час як перша ракетка Італії, Каміла Джорджі (81 WTA) мала
    позитивний тест на COVID- 19. Румунія буде грати в наступному році в групі 1
    Європейсько-Африканського турніру.

  • 12 грудня 2020 року

    ПЕРЕГОВОРИ – Праві Націонал-ліберальна партія, Альянс
    «USR-PLUS» та Демократичний союз угорців Румунії сьогодні розпочали офіційні
    переговори щодо формування більшості та майбутнього правоцентристського
    уряду. Метою переговорів є якнайшвидше погодження Програми дій уряду, складу та
    структури кабінету міністрів, а також розподілу функцій у парламенті нового
    скликання. Переговори є досить складними, оскільки ліберали, які зараз перебувають
    при владі і посіли друге місце на виборах 6 грудня, не хочуть поступатися
    низкою міністерств, таких як фінанси, юстиція, транспорт, розвиток та з питань
    європейських фондів, в той час як «USR-PLUS», третя сила в майбутньому
    законодавчому органі, націлена на деякі з цих портфелів. ДСУР хоче міністерства
    охорони здоров’я, культури або навколишнього середовища, відомства, якими керував раніше, але й інші міністерства. Переговори мають бути завершені до політичних
    консультацій, скликаних президентом Клаусом Йоганнісом на понеділок, щодо кандидатури
    прем’єр-міністра, якому буде доручено формування нового уряду. Першими на консультації
    були запрошені соціал-демократи, яка набрали найбільше голосів на нещодавніх
    виборах. До складу майбутнього парламенту також увійшов Альянс за об’єднання
    румунів, заснований рік тому, який, набрав зараз понад півмільйона голосів і
    стане четвертою політичною силою у парламенті. Крім цього до нижньої палати
    парламенту увійшли представники національних меншин, в тому числі української, в особі голови Союзу Українців Румунії Миколи Мирослава Петрецького.
    Що стосується кандидатур прем’єр-міністра, Соціал-демократична партія висунула Александра
    Рафілу, представника Румунії у Всесвітній організації охорони здоров’я а
    Націонал-ліберальна партія – чинного міністра фінансів Флоріна Кицу.




    КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії прийняв рішення продовжити термін дії режиму
    надзвичайної ситуації ще на 30 днів, з 14 грудня, з метою обмеження
    розповсюдження нового коронавірусу. Протягом наступного місяця залишаться в
    силі ті самі обмеження, включаючи карантин вночі, та вводиться ще один новий
    захід, що стосується операторів кабельного транспорту, які обслуговують
    гірськолижні траси – для обмеження поширення нового коронавірусу 20-місні
    канатні підйомники прийматимуть не більше 10 осіб. Влада закликала румунів уникати
    багатолюдних зустрічей під час свят, відмовитись від колядування та новорічних
    вечірок. За весь час пандемії в Румунії померли від коронавірусної інфекції 13.200
    осіб. За останню добу було зафіксовано 6333 випадки зараження, найбільше у
    Бухаресті – 1100, де показник захворюваності, однак, впав нижче семи випадків
    на тисячу мешканців. Хоча в столиці кількість інфікованих коронавірусом збільшується,
    на решті території країни ситуація значно покращилася. У реанімації перебувають
    майже 1300 пацієнтів.




    КЛІМАТ – Президент Клаус Йоганніс привернув увагу
    на те, що в Румунії наслідки зміни клімату відчуваються все більше. Це усе вища температура
    влітку, опустелювання в декількох регіонах, посуха, що впливає на посіви та
    доступ до їжі. У заяві поширеній з нагоди 5-ї річниці укладення Паризької угоди
    про зміну клімату, глава держави також заявив, що необхідно зробити все можливе,
    аби наслідки цих змін не стали більш вираженими і не помножувалися, поки вони
    не вплинуть кардинально на життя та здоров’я громадян. «У зв’язку з цим на
    засіданні Європейської ради цього тижня, разом з європейськими лідерами, ми
    вирішили зменшити чисті викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року
    порівняно з 1990 роком», – зазначає Клаус Йоганніс. Він додав, що влада Румунії
    у найближчі роки впровадить низку проектів, які дозволять чисте скорочення
    викидів парникових газів, одночасно підтримуючи економічне зростання. Основною
    метою Паризької угоди про зміну клімату є обмежити підвищення середньої
    температури в світі в межах 2 градусів по Цельсію і утримати його на рівні 1,5°C
    до кінця цього століття.




    ТЕНІС – Румунська
    тенісистка Сорана Кирстя (86 WTA) перемогла у фіналі тенісного турніру ITF у
    Дубаї, з призовим фондом у 100 тис. доларів США. Вона здобула перемогу за три
    сети – 4:6, 6:3, 6:3, обійшовши Катерину Сінякову з Чехії (64 WTA). До тепер Сорана тричі перемагала у прямих поєдинках:
    у 2017 році в першому турі турніру в Істборні та першому турі змагання в
    Мадриді, а також у 2019 році в першому турі на Відкритому чемпіонаті США. Після
    сьогоднішньої перемоги румунка підніметься на 71 місце у рейтингу Жіночої
    тенісна асоціації.





  • 11 грудня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії на
    сьогоднішньому засіданні прийняв рішення про продовження терміну дії режиму
    надзвичайної ситуації ще на 30 днів, з 14 грудня, з метою обмеження розповсюдження нового
    коронавірусу. Державний секретар Раєд Арафат оголосив, що залишаються в силі ті самі обмеження, включаючи
    карантин вночі. Він уточнив, що вводиться лише один новий захід, що стосується операторів кабельного
    транспорту, які обслуговують гірськолижні траси. Вони будуть відкритими, але
    уряд має намір уникнути перевантаження, щоб обмежити поширення нового коронавірусу. Таким
    чином, 20-місні канатні підйомники прийматимуть лише 10
    осіб. Раєд Арафат звернувся до румунів з
    проханням уникнути
    багатолюдних зустрічей під час свят, відмовитись від колядування та новорічних вечірок. З початку пандемії 545 000 румунів
    захворіли на COVID 19, з яких понад 80% одужали. На сьогодні понад 13 100 людей
    інфіковані новим коронавірусом. У п’ятницю в Румунії було зареєстровано 6460
    нових випадків захворювання на COVID-19, найбільше у Бухаресті. У реанімації перебувають майже 1300 пацієнтів.




    ПОЛІТИКА – Президент Румунії Клаус Йоганніс проведе у понеділок консультації з представниками партій, які увійшли до
    парламенту після парламентських виборів 6 грудня, стосовно кандидатури прем’єр-міністра, якому буде доручено формування нового уряду. Вони були запрошені в порядку кількості
    голосів, отриманих у неділю: Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Альянс «USR-PLUS», Альянс за об’єднання румунів, Демократичний союз угорців
    Румунії. Останніми з главою держави
    зустрінуться члени фракції нацменшин, в тому числі української, у Палаті депутатів. Соціал-демократи запропонували на посаду прем’єр-міністра кандидатуру професора медицини
    Александру Рафіли,
    представника Румунії у Всесвітній організації охорони здоров’я, який би сформував уряд меншості або національної єдності. Ліберали, зі свого боку, висунули кандидатуру чинного міністра фінансів
    Флоріна Кицу
    на посаду прем’єра, котрий вже оголосив про намір почати у суботу офіційні переговори про створення більшості та
    складу майбутнього уряду з альянсом «USR-PLUS» та Демократичним союзом угорців
    Румунії.




    ЄВРОСОЮЗ – На зустрічі Європейської ради в Брюсселі, лідери країн ЄС, серед яких і президент Румунії Клаус Йоганніс, схвалили
    спільний бюджет ЄС на наступні 7 років і Фонд відновлення економіки після пандемії, в понад
    1800 мільярдів євро, після того, як Польща і Угорщина передумали ветувати бюджет і план фінансування. В результаті цієї угоди, Румунія
    отримає із загального бюджету ЄС 46 мільярдів 700
    мільйонів євро для різних галузей, від
    сільського господарства, згуртування або сільського розвитку до інфраструктури
    і транспорту. Більше того, з Фонду економічного відновлення Бухаресту буде виділено 33,5 мільярди євро у
    вигляді грантів і кредитів. Інша тема, обговорена європейськими лідерами, була
    пов’язана зі скороченням викидів газу, що породжують парниковий ефект, на
    принаймні 55% до 2020 року. Глава румунської держави висловився за створення
    гнучких рамок, які б дали можливість усім країнам-членам, незалежно від рівня
    розвитку, ефективно діяти для досягнення цілей в напрямку боротьби з
    кліматичними змінами. Глави держав і урядів країн-членів ЄС прийняли також
    рішення застосувати санкції проти Туреччини за її незаконні та агресивні дії в
    Середземному морі проти Греції та Кипру.




    ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції
    в Румунії знизився до 2,1% у листопаді цього року з 2,2% у жовтні, на тлі
    подорожчання продовольчих та непродовольчих товарів, а також послуг. Про це у
    п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. За оцінками Національного
    банку Румунії наприкінці поточного року інфляція становитиме 2,1%, що на 0,6
    процентного пункту менше порівняно з попереднім прогнозом.




    ІНТЕРНЕТ – За перше півріччя у Румунії було спожито понад 5,3 мільярда гігабайтів Інтернету, з яких 90% – мережі стаціонарного інтернету. Звіт Національного органу регулювання зв’язку (ANCOM) показує, що загальний трафік стаціонарного інтернету стрімко зріс за перші шість місяців, у результаті кризи в галузі охорони здоров’я, на 33% порівняно з попереднім семестром, що є найвищим піврічним зростанням з 2015 року. У той же час був зафіксований найменший приріст за півроку у мобільному інтернеті, лише на 12%. Під час режиму надзвичайного стану інтернет-трафік перемістився до стаціонарних мереж, на тлі переходу на дистанційну роботу та навчання, а також з усіма мобільними пристроями підключеними до мережі Wi-Fi вдома, – пояснив голова ANCOM Едуард Ловін.

  • Політичні суперечки довкола держбюджету на 2021 рік

    Політичні суперечки довкола держбюджету на 2021 рік

    Важка
    санітарна криза, викликана пандемією, спричинила економічну кризу. Міжнародні фінансові
    установи прогнозують різке падіння світової економіки в 2020 році, навіть якщо
    вони передбачають, що наступного року буде краще, оскільки довгоочікуваний
    початок масової вакцинації дозволить зняти обмеження і дасть можливість бізнесам знову
    розвиватися. У Бухаресті ліва опозиція наполягає на зобов’язанні ліберальної
    виконавчої влади представити проєкт державного бюджету на 2021 рік та закликала
    прем’єр-міністра, лідера Націонал-ліберальної партії Людовіка Орбана надати пояснення
    щодо побудови державного бюджету.




    Голова
    Соціал-демократичної партії та спікер Палати депутатів Марчел Чолаку заявив, що
    уряд залишив румунів самостійно справитися з пандемією. Соціал-демократи підозрюють
    лібералів у намірі збільшити податки та збори з метою залучення коштів. Марчел Чолаку: Якщо вони залишаться при владі, вони збільшать ПДВ і продадуть все, що залишилось цінним в державній власності, всі прибуткові румунські компанії. Вони зроблять
    єдине, що вони знаю: скорочувати зарплати та звільняти працівників.




    У
    відповідь прем’єр-міністр Людовік Орбан запевнив, що держбюджет для наступного
    року не включатиме додаткових податків та зборів. Він пояснив, що, згідно із
    законом, у виборчий рік чинний уряд не зобов’язаний подавати проєкт закону про бюджет
    на наступний рік, але виконавча влада вже готує його. Людовік Орбан: При розробці державного бюджету ми не будемо збільшувати
    податки та збори. Будь-яке збільшення доходів, яке ми будемо включати,
    базуватиметься на економічному зростанні, кращому збиранні податків та зборів,
    на основі більшої ефективності Національного агентства податкового управління (ANAF), на оцифруванні процесу зборів податків    , а також на боротьбу з ухиленням від сплати
    податків там, де це має місце.






    Керівник
    групи союзу «За порятунок Румунії» в Палаті депутатів Кетелін Друле сказав, що
    майбутній Парламент, який буде обраний після парламентських виборів 6 грудня, повинен буде затвердити
    бюджет на 2021 рік. Цю думку поділяє і партія «Народний рух». Керівник цієї групи
    в Палаті депутатів Маріус Пашкан сказав, що майбутній уряд повинен представити державний бюджет на 2021 рік, бюджет, який, на його думку,
    повинен бути зосереджений на інвестиціях в інфраструктуру. Лідер партії Про
    Румунії, колишній прем’єр-міністр соціал-демократ Віктор Понта попередив,
    що в 2021 році економічна криза буде більш суворою, ніж криза, що відбулась 10
    років тому. Від імені Демократичного союзу угорців Румунії, лідер групи в
    Палаті депутатів Бенедек Захаріє дорікнув прем’єр-міністру за відсутність
    прозорості.




    У
    суперечках довкола майбутнього державного бюджету, здається, що всі
    мають рацію: уряд тоді, коли заявляє, що не зобов’язаний його представляти, оскільки це має
    зробити майбутня виконавча влада, яка буде після парламентських виборів, але й опозиція, яка немає жодної інформації про майбутній бюджет, факт що надає її законні виборчі мотиви, яких вона не вагається використовувати.

  • 9 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У Румунії за
    останню добу зареєстрували 1345 нових випадків захворювання на COVID-19. Таким
    чином загальна кількість випадків коронавірусу в країні становить 61.768, а 30 119
    людей вже одужали. Теж за останню добу від коронавірусу було зареєстровано 41
    летальний випадок, а загальна кількість померлих становить 2700 осіб. Перший
    випадок інфікування коронавірусом Covid-19 в Румунії був зафіксований 26
    лютого. Влада закликає населення брати інформацію лише з офіційних джерел.
    Румунія надіслала до Єврокомісії запит про надання десяти мільйонів доз вакцини
    проти коронавірсу, коли вона стане доступною, – заявив міністр охорони здоров’я
    Нелу Тетару. Він сказав, що щеплення буде зроблене передусім медпрацівникам, особам
    похилого віку і тим, хто має супутні захворювання. Міністр попередив, що багато
    випадків захворювання трапляються після повернення людей з відпустки та
    нагадав, що подальша кількість пацієнтів із COVID-19 залежить насамперед від
    того, наскільки люди усвідомлюють важливість носіння захисної маски та
    дотримування відстані. Він також зазначив, що, крім туризму, на національному
    рівні визначені інші основні ризики зараження: економічна та транспортна
    діяльність – внутрішні або міжповітові пасажирські перевезення. Міністр
    охорони здоров’я очікує стагнації захворюваності з наступного тижня, але
    зазначив, що еволюція ситуації залежить від того, наскільки населення дотримуватиметься
    санітарних норм.


    ПОЛІТИКА -
    Тимчасово виконуючий обов’язки спікера Сенату,
    соціал-демократ Роберт Казанчук у неділю на
    прес-конференції представив «Чорну хартію»
    ліберального уряду, документ, що стане основою вотуму
    недовіри, який соціал-демократи планують оголосити
    кабінету міністрів на чолі з Людовіком
    Орбаном. Представник найбільшої в Румунії опозиційної партії,
    стверджує, що ліберальний уряд меншості повністю випустив
    ситуацію з-під контролю, а кількість випадків зараження
    новим коронавірусом за останні тижні показала, що він не впорався з пандемією
    Covid-19. Соціал-демократи вважають, що підтриманий
    президентом уряд, втратив нагоду відновити
    економіку, ще на стадії проєкту. На думку соціал-демократів,
    це результати дій влади, зацікавленої лише
    виборами та задоволенням потреб клієнтури
    партії.






    ЛІВАН -
    Президент Франції Еммануель Макрон закликав до швидких та ефективних дій, з тим
    щоб міжнародна допомога якнайшвидше дійшла до ліванського народу, постраждалого
    від нещодавнього руйнівного вибуху в Бейруті. У неділю, під час міжнародної
    відеоконференції на підтримку Лівану, Макрон також закликав владу цієї країни відповісти
    на вимоги, які люди виправдано висловлюють на вулицях. Закликаючи до
    неупередженого та незалежного розслідування причин катастрофи 4
    серпня, президент Франції також заявив, що лідери Лівану повинні здійснити
    політичні та економічні реформи, яких вимагає народ. У спільно організованій
    відеоконференції ООН-Франція взяли участь 30 держав та міжнародних організацій, серед них 15 глав держав та урядів, в тому числі президент США Дональд Трамп. Румунія вже приєдналася до міжнародних
    зусиль з підтримки Лівану. Близько 8 тонн медичних матеріалів та медикаментів
    було доставлено у суботу до Лівану двома літаками ВПС Румунії. Щонайменше 158
    людей загинули, 5000 отримали поранення, а 300 тис залишилися без даху над
    головою у результаті вибуху понад 2000 тонн аміачної селітри в порту Бейрута.
    Вибух стався на тлі медичної кризи, викликаної новим коронавірусом, глибокої
    економічної кризи та зростаючого невдоволення пересічних ліванців діями влади.

  • Круглий стіл «Історична політика між Балтикою та Чорним морем»

    Круглий стіл «Історична політика між Балтикою та Чорним морем»

    29 квітня, відбувся міжнародний круглий стіл в режимі онлайн на тему: «Історична політика
    між Балтикою та Чорним морем» за участі експертів з
    6 країн: Білорусі, Грузії,
    Польщі, Р.Молдова,
    Румунії та України.




    Метою проведення
    круглого столу було створення експертної платформи за участю провідних
    дослідників, громадських діячів та науковців країн Балто-Чорноморського регіону
    для здійснення аналізу актуального стану історичної
    політики в регіоні та вироблення науково-практичних підходів щодо подолання
    викликів і загроз, пов’язаних з особливостями її функціонування.




    Науковці представили свої бачення у рамках трьох тематичних панелей: «Історична політика
    як зброя», «Виклики Другоїсвітової війни у контексті історичної
    політики»та «Історія
    Балто-Чорноморського регіону: вивчені та невивчені уроки». Круглий
    стіл відбувся онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM і транслювався
    на YouTube-каналі агентства Укрінформ, де можна подивитися і послухати виступи усіх доповідачів.




    Розвиток
    країн Балто-Чорноморського регіону нерозривно переплетений в одній історії,
    значна кількість подій якої і зараз не має однозначної оцінки, а їхня сучасна
    інтерпретація є надзвичайно чутливою для громадськості регіону та виступає
    фактором внутрішньополітичного життя. У контексті
    трансформації сучасного світового устрою, історична політика набуває особливої
    гостроти як тема наукових дискусій, а також використовується деякими суб’єктами
    міжнародних відносин як інструмент гібридної агресії. Тому вона виступає впливовим чинником реальних
    політичних процесів національного та глобального рівнів, – зазначають організатори заходу Громадська
    організація «Інститут демократизації та розвитку» та Громадська організація
    «Центр політичних наративів демократії»,




    Виконавчий директор останньої Павло Лодин запропонував учасникам приділити
    особливу увагу пошуку спільних точок дотику і сфер взаємовигідного
    співробітництва між країнами регіону. «У принципі, навіть якщо виникають якісь
    труднощі у баченні історії, можливо досягти порозуміння. Однак цього
    порозуміння неможливо досягти якщо історія політизується, факти викривляються і
    використовуються як певний інструментарій навіть агресії. Це ми можемо спостерігати в нашому регіоні, коли,
    наприклад, маємо, уже, на жаль, шостий рік, агресію Росії проти України і ми
    бачимо як використовується не тільки зброя, а й історичний інструментарій.
    Тому, якщо народи регіону будуть шукати точки дотику, точки порозуміння, ми
    зможемо знайти спільний знаменник і сподіваюсь,
    що наш сьогоднішній міжнародний круглий стіл буде слугувати цьому в пошуку
    порозуміння щодо нашої історії, щодо минулого для того, щоб спільно будувати
    майбутнє.»





    А Дмитро Сав’юк директор Інституту Демократизації та Розвитку сказав, що
    важливим за самі історичні події є їх правильне трактування: «Правильне
    трактування історичних подій і відмова гратися політиків історією є однією з
    основоположних засад мирного і розумного співіснування між народами. Тому я б
    хотів закликати політиків не жити історичним минулим, а залишити історію на відкуп
    аналітикам та історикам, які повинні робити аналіз і роботу над помилками, а
    політики мають користуватися цими методичками і цими роботами над помилками.»




    Найбільшим викликом, що стоїть перед нами є спробувати врятувати
    раціональність суспільного дискурсу і відносин між людьми, між нашими націями
    та державами, – зазначив директор програм «Stady tours to Poland», співзасновник польської фундації «Лідери змін» Мирослав Скурка, який наголосив, що історія може бути як негативним, так і позитивним
    інструментом у будівництві сучасних політичних відносин між країнами регіону: «Потрібно
    усвідомити, що історія може як допомогти, так і стати
    інструментом поганої політики.Якщо
    ми хочемо будувати погану політику, то знайдемо в історії достатньо аргументів, але якщо
    ми хочемо будувати нормальну політику, то
    історія може нам в цьому допомогти. Але не
    історія повинна мати вирішальний голос у формуванні нашого майбутнього.»




    У своїй доповіді «Друга світова війна як фактор історичної сенситивності в
    українсько-румунських відносинах» український
    політолог Сергій Гакман наголосив на необхідності співпраці професіоналів по різні боки кордону для обопільного більш
    глибокого вивчення історичних процесів в умовах взаємного діалогу. «Ми стикаємося в кожній
    державі як
    мінімум з двома історіями. З дидактичною історією, яку викладають в
    школі. Як правило ця історія більш схематична, дуже емоційна, часто побудована на різних легендах
    і, часто, дуже далека від реальної історії. З іншого боку є історія як наука. Ми її бачимо в наукових працях,
    частково бачимо у ВНЗ, коли там викладають різні предмети. У цій ситуації для
    представників історичної науки є дуже важливим виробити спільні підходи і спільні критерії оцінки історичних подій, бо лише в такому випадку ми зможемо знайти якусь спільну мову.
    І для мене, наприклад, одним з таких надзвичайно важливих критеріїв є норми
    міжнародного права, які діяли в досліджуваний період. Якщо ми говоримо про
    норми міжнародного права, то в даному випадку вони були для всіх учасників цих
    подій однаковими.»




    Кандидат
    політичних наук, головний редактор чернівецького агентства «BucPress» Марін Герман зосередився на історичній політиці в трикутнику Україна-Румунія-Республіка Молдова крізь призму ЗМІ: «Якщо порівнювати меседжи преси,
    події, які мають важливе значення для румунського народу висвітлюються в
    історичному контексті без великих екзистенціальних дискусій. Тобто це День
    Румунії, події присвячені боротьбі народу, висвітлення теми Другої Світової Війни
    як трагедії румунського народу, з явним антирадянським, антикомуністичним
    наративом, що екстраполюється зараз на Росію як спадкоємниці СРСР. Республіка
    Молдова суттєво відрізняється від Румунії як її поляризованим історичним
    науковим наративом, так і наративом ЗМІ, а історична політика змінюється досить
    часто в залежності від політичних лідерів, які обирають або прозахідний або
    проросійський вектор, інакше кажучи зовнішньополітичний вектор детермінує
    історичний наратив. Україна у цьому порівняльному трикутнику займає середню
    позицію. Наратив ЗМІ не є типовим і однорідним як у Румунії, з іншого боку,
    кліваж не є таким глибоким як у Республіці Молдова, але він так само присутній.
    Присутні звичайно спільні проблеми щодо сприйняття минулого через висвітлення
    подій, особливо тих які стосуються радянських свят: 9 травня, 23 лютого тощо.»




    Польський політолог Казімеж Вуйчицький, професор Варшавського університету вважає, що країни Центрально-Східної Європи мають виробити спільне
    бачення на історію цього регіону на противагу російським наративам. На
    його думку, ідеологічному впливу Росії слід протиставити власні уяви і
    наративи, які стануть продуктом діалогу і зблизять країни Балто-Чорноморського
    регіону. «Ми не маємо спільного наративу
    Центральної та Східної Європи, а наші національні історії є в конфлікті. Можна
    говорити про поляків та українців, про Волинь, про Румунію, про угорців тощо, але
    росіяни мають за мету викликати всі можливі конфлікти. А оповідь про Центральну
    і Східну Європу, яка б була підтримана діалогом між нами і мала спільний
    характер,     має стати нашим головним
    інтелектуальним завданням. Домінація Росії в
    цьому регіоні викликана тим, що хоча у нас є захист проти російського наративу,
    але він ставить наголос на наших державах і на наших націях, а не на діалозі з
    нашими сусідами. Отже нам потрібна спільна історія для цілого регіону.»




    Президент румунської асоціації «Дім Чорного моря» Дорін Попеску сказав, що
    фахівці часто говорять про ворога біля наших воріт «Hannibal ante portas», але забувають про те, що «троянський кінь»
    ворога вже знаходиться всередині нашої фортеці. Для
    кожного серйозного аналітика виявлення «троянського коня»
    є максимальною ставкою аналізу, – сказав він. «Нашим першим спільним завданням має бути зміцнення згуртованості наших
    країн в регіоні Чорного моря. Два з них
    прямо стикаються один з одним: загальноєвропейський та російський наративи.
    Крім цього ми маємо невеликі та контрпродуктивні локальні битви між наративами
    держав, що складають європейський наратив. Що нам слід робити? Першим і найменш
    важливим рівнем є боротьба з російським наративовм, але другим, набагато
    важливішим за значенням напрямком дій є посилення власного наративу. На даний момент
    у багатьох країнах, Європейського Союзу, а також в країнах Східного
    Партнерства, ми маємо багато відхилень від демократичних норм, уразливих
    ситуацій та слабких місць. Нашим абсолютним пріоритетом є реальна консолідація
    довіри до демократичних інститутів у наших країнах. А наступним пріоритетом є
    консолідація згуртованості між нашими країнами. Тільки таким чином наш
    європейський, панєвропейський наратив вийде переможним з усіх баталій, які ми вестимемо.»




    Євген Магда, який став модератором круглого столу торкнувся теми гібридизації
    Голокосту нинішнім керівництвом Росії. Він зазначив, що Москва вважає Балто-Чорноморський
    регіон сферою власних інтересів, тому шукає нові механізми впливу, в тому числі
    за допомогою спотворення історії. «Поза сумнівом Балто-Чорноморський регіон
    належить до «кривавих земель», як їх визначив американський історик Тімоті
    Снайдер і цей статус накладає відбиток на розвиток демократії, ступінь критичного
    мислення, на темпи поширення фейків у нашому регіоні і зрозуміло, що в умовах пандемії
    коронавірусу вони суттєво виросли. Очевидно, що Росія сприймає цей регіон як
    сферу власних інтересів, а тема Голокосту вже понад 75 років залишається не
    лише чутливою, але й наповненою проблемами недомовленостями, іншими аспектами. Ми
    спостерігаємо на сьогоднішній момент за формуванням нової історичної політики
    Путіна, спрямовану на насичення пост-правдою чутливих для значної частини
    Європи історичних подій.»     Експерт сказав, що найкращою відповіддю на дії Кремля
    мали б стати колективні зусилля з деконструкції історичних подій та здійснення
    діалогу про складні сторінки історії ХХ століття у державах
    Балто-Чорноморського регіону.








    Усі матеріали будуть опубліковані у збірнику доповідей круглого
    столу англійською, українською та румунською мовами, а відео заходу доступне на каналі агентства Укрінформ.


  • Громадянська ініціатива «Без кримінальників на державних посадах»

    Громадянська ініціатива «Без кримінальників на державних посадах»

    Палата
    депутатів, у
    вівторок у Бухаресті, в терміновому порядку та з широким політичним
    консенсусом,
    прийняла законодавчу пропозицію щодо громадянської ініціативи з перегляду Конституції Румунії під     назвою «Без кримінальників
    на державних посадах».



    Ініціатива передбачає, що не можуть
    бути обраними до органів місцевого державного самоврядування, до Парламенту, та Президентом Румунії громадяни, які остаточно
    засуджені позбавленням волі за навмисне вчинення злочинів, аж до
    виникнення ситуації, яка усуває наслідки засудження.


    Лідер
    Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна розповів
    про історичний момент і нагадав, що його партія наполягала на тому, щоб ця
    ініціатива була обговорена якнайшвидше. Він відмітив, що таким чином встановлюється бодай трохи в Румунії
    моральна
    справедливість: Сьогодні дуже простий вираз стає реальністю. Особи, які були засуджені вже не матимуть права обіймати
    державні посади та стверджувати, що вони мають моральне обгрунтування керувати певним закладом.     Дан Барна додав, що нарешті, взято до уваги мільйон
    людей, які підписали цю ініціативу.




    У свою чергу, правляча Націонал-ліберальна партія заявила,
    що підтримує цей законопроєкт, сподіваючись, що залишиться громадянською ініціативою та не буде використана у політичних цілях. Лідер
    депутатської групи лібералів Флорін
    Роман: Як підписант цієї ініціативи, як
    людина, яка допомагала у зібранні підписів, мені хотілося б, щоб ця ініціатива не була використана у політичних цілях,
    тому що ті, хто підписали вони бачили
    список без партійних логотипів, без доктрин. Було чітко сказано, що громадяни хочуть цього.


    Лідер
    парламентської групи соціал-демократів Альфред Сімоніс говорив про
    політичний консенсус та відповідальність у прийнятті важливих рішень. На його
    думку, ця ініціатива може повернути довіру громадян до політичного класу: На
    даний момент є певний розрив,
    що відображається на низькій довірі до політиків. Соціал-демократична партія, як
    провідна політична сила Румунії, навіть зобов’язана бути першою щодо зміни
    відносин між громадянами та політиками.


    Партія «Народний рух», в свою чергу, підкреслює,
    що цей проєкт не має політичного характеру, і важливо, щоб цей принцип якомога
    швидше став законом, щоб можна його
    застосовувати. Законодавча
    пропозиція повинна бути обговорена Сенатом, і відповідно до Конституції, щоб
    стати законом, вона повинна бути затверджена референдумом, організованим
    протягом 30 днів після прийняття у верхній
    палаті Парламенту.     Союз «Рятуйте Румунію» вважає, що було б
    дуже добрим варіантом проведення референдуму в той же день, коли заплановані місцеві вибори, 27 вересня, щоб врахувати санітарну ситуацію в країні щодо поширення
    COVID-19.

  • Прем’єр прозвітував у парламенті про роботу уряду

    Прем’єр прозвітував у парламенті про роботу уряду








    «Одноколірний» ліберальний уряд розробляє план економічної реконструкції після пандемії коронавірусу, – заявив прем’єр Людовік Орбан у парламенті, куди його запросили представити заходи, вжиті очолюваною ним командою. На годині запитань до уряду в Палаті депутатів глава уряду нагадав, що в першому кварталі цього року Румунія мала найшвидше економічне зростання серед країн ЄС.

    Людовик Орбан: «Більшість румунських компаній, більшість сфер діяльності продовжили роботу, а найкращий доказ цього – ці дані. Дані, які показують, що в першому кварталі Румунія зафіксувала найшвидше економічне зростання. Так само, коли побачите дані другого кварталу, ви зрозумієте, що порівняно з іншими країнами економічна ситуація Румунії далеко не така серйозна, як дехто намагається її представити.»

    Прем’єр-міністр заявив, що обмеження у певних сферах економічної діяльності були запроваджені через ризики для життя та здоров’я людей, але вони незначні. Робота на будівельних майданчиках не була зупинена, що видно із структури економічного зростання державних інвестицій. Щодо сфери ГоРеКа (готелі, ресторани та кав’ярні), що зазнала помітних втрат через спалах коронавірусу, Людовік Орбан заявив, що уряд підтримає поетапне відновлення діяльності шляхом активних заходів, коли це дозволить епідеміологічна ситуація.

    Однак парламентська опозиція має зовсім іншу думку, вважаючи, що через економічну політику уряду десятки тисяч компаній не в змозі платити відсотки за банківськими кредитами, багато з них опинилися на межі банкрутства, а програма підтримки малого та середнього підприємництва виявилася неефективною.

    Лідер лівоцентристської партії Про Румунія, експрем’єр Віктор Понта каже, що в дійсності кабінет Орбана немає рішень: «Сьогодні я вважаю, що Парламент Румунії повинен компенсувати відсутність дій та заходів уряду. Ми говоримо про економіку, про справжню кризу, яку Румунія вже переживає і яка, напевно триватиме ще багато часу після закінчиться кризи в галузі охорони здоров’я. Я хочу прямо запитати, Ви підете добровільно у відставку, чи ми, парламент, повинні знову скинути Вас?»

    У свою чергу, Соціал-демократична партія, в особі тимчасового виконувача обов’язків голови Марчела Чолаку закликала уряд до конкретних дій, погрожуючи, в протилежному випадку вотумом недовіри: «Ви успадкували функціональну економіку, яка мала 4% зростання, і довели її до краху, до 2%. Понад 70% румунів вистачить грошей лише на місяць. Ви мали б піти у відставку вже сьогодні, але Вам бракує сміливості подати у відставку за всю шкоду, заподіяну цій країні.»

    Інші парламентські фракції також вимагали від уряду конкретних кроків щодо подолання економічної кризи та закликали до відповідальності та діалогу з політичними партнерами.

  • Переговори та слухання

    Переговори та слухання






    Члени
    ймовірної урядової команди призначеного прем’єр-міністра Флоріна Кицу сьогодні знову зустрічаються з членами профільних парламентських комітетів для проведення «ритуалу»
    слухань, що передують голосуванню щодо призначення нового
    складу уряду.

    Це вже треті слухання за останні кілька місяців і ті самі міністри, з якими у листопаді
    минулого року лідер Націонал-ліберальної партії (НЛП) Людовік
    Орбан перейняв владу від соціал-демократки Віоріки Денчіле. Цьому ж уряду минулого місяця
    парламент оголосив вотум недовіри і в тому ж складі цей уряд провалив друге призначення, після того як Конституційний суд прийшов
    до висновку, що повторне призначення відставленого прем’єра суперечить
    Основному закону. Єдина зміна в нинішньому складі уряду порівняно з попередніми – це кандидатура Лучіана
    Хеюша на посаду міністра фінансів, яка стала вакантною після того як президент доручив попередньому очільнику цього відомства
    сформувати новий кабінет.




    Паралельно зі
    слуханнями, ліберали заявляють, що ведуть переговори щодо
    утворення більшості з іншими парламентськими партіями, за
    винятком колишнього лівоцентристського керівного тандему Соціал-демократична партія (СДП) – Альянс лібералів та демократів (АЛДЕ). Парламентська
    частка НЛП становить лише близько 20%, а ліві продовжують чисельно домінувати в
    законодавчому органі, тому для затвердження уряду Кицу лібералам потрібні голоси
    сенаторів і депутатів з усього політичного спектру.

    Проте Дан Барна, лідер
    Союзу «За порятунок Румунії», третьої політичної сили в парламенті, після переговорів
    з лібералами у понеділок, зізнався, що останні не просили підтримки для
    призначення нового кабінету, додавши, що зустріч з Флоріном Кицу мала суто
    технічний характер. Зі свого боку, лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен
    Гунор зазначив, що наразі угорці не прийняли жодного рішення щодо
    підтримки нового уряду НЛП. Депутати партії «Про Румунія», колишні перебіжчики
    з СДП на чолі з експрем’єром Віктором Понтою, оголосили, що вони будуть
    присутні на засіданні щодо затвердження складу уряду, але голосуватимуть проти.
    Нарешті, позиція СДП та АЛДЕ, схоже, навіть не цікавить лібералів.




    Відсутність
    інтересу до переговорів фактично підтверджує висновки оглядачів, що НЛП, яка на
    даний момент є незаперечним фаворитом опитувань серед населення, все ще сподівається
    викликати дострокові парламентські вибори. Для цього потрібно, аби парламент відхилив
    два уряди поспіль протягом 60 днів, що призведе до розпуску парламенту.
    Прихильник цього сценарію і політичний меценат лібералів, глава держави Клаус Йоганніс
    зізнався, що після відхилення кандидатури Орбана суддями Конституційного суду, шанси
    на проведення перевиборів впали нижче 50%.




    На
    думку експертів, 21 червня є крайньою датою проведення дострокових виборів,
    оскільки після цього парламент вступає в останні шість місяців скликання і вже
    не може бути розпущений. За три десятиліття посткомуністичної демократії, якою
    б нестабільною не була румунська політична сцена, ще жодного разу справи не
    доходили до дострокових виборів до законодавчого органу.



  • 2 березня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Група
    стратегічних комунікацій у понеділок оголосила, що в
    Румунії 42 особи перебувають на карантині у державних центрах, а понад 9000 осіб
    знаходяться в режимі самоізоляції вдома. Станом на сьогодні у Румунії коронавірус
    був виявлений у трьох румунів, один з них вже одужав, а стан здоров’я інших
    двох – задовільний. З іншого боку, станом на 2 березня у світі зареєстровано
    майже 90 тис. лабораторно підтверджених випадків COVID-19, більшість у Китаї, з
    них понад 3 тис. – летальні. Водночас тривожні новини продовжують надходити з Південної
    Кореї та Італії, де за один день було зареєстровано приблизно 500 нових
    випадків захворювань. У кожній з цих країн до тепер коронавірус вбив кілька
    десятків людей. В Європейському Союзі рівень коронавірусного ризику був
    підвищений з «помірного» до «високого», – оголосила президент Європейської
    комісії Урсула фон дер Ляєн. Згідно з останніми даними у 18 з 27 країн-членів ЄС
    зафіксовано 2100 випадків коронавірусу.




    УРЯД -
    Ліберали (при владі) сьогодні розпочали переговори з іншими парламентськими
    партіями щодо створення більшості для затвердження нового кабінету міністрів на
    чолі призначеним прем’єр-міністром Флоріном Кицу. Слухання кандидатів у
    міністри в парламентських комітетах відбудуться у вівторок, середу та четвер.
    Опозиційна Соціал-демократична партія звинувачує лібералів у продовженні зусиль щодо проведення дострокових
    виборів. Правоцентристський Союз «За порятунок Румунії» заявляє, що прийматиме
    рішення в залежності від результатів переговорів та від задоволення вимог,
    таких як обрання мерів у два тури виборів. Демократичний союз угорців Румунії
    зазначає, що будь-які переговори після внесення до парламенту списку міністрів
    та урядової програми мають мінімальні шанси на успіх. Альянс лібералів і
    демократів стверджує, що ліберали представили нинішній список кандидатів у
    міністри з метою відхилення нового кабінету у парламенті, а правоцентристська
    партія «Народний рух» вважає, що ліберальний уряд меншості має мало шансів на затвердження.
    Президент Клаус Йоганніс запропонував кандидатуру Флоріна Кицу на пост глави
    уряду після того, як Конституційний суд Румунії визнав неконституційним
    призначення т.в.о. прем’єр-міністра, лідера НЛП Людовіка Орбана на ту саму
    посаду, з якої він був звільнений після схвалення парламентом резолюції про
    вотум недовіри його кабінету міністрів.




    ГРИП -
    Кількість румунів, які втратили життя через сезонний грип, досягла 49, після
    смерті ще двох осіб, чоловіків віком 69 і 75 років. Обидва
    не були щеплені і потерпали від інших захворювань. Загалом у Румунії
    кількість хворих на грип продовжує зростати, а в
    період 17-23 лютого було підтверджено приблизно 2000 нових випадків. З початку
    епідсезону приблизно 156.500 осіб захворіло на грип, що значно більше порівняно
    з аналогічним періодом минулого року, але дещо менше в порівнянні з попереднім
    тижнем.






    ЄВРОБАЧЕННЯ – Румунію
    на Євробаченні-2020 представлятиме співачка Roxen
    із піснею «Alcohol You», якій у неділю глядачі віддали найбільшу
    кількість балів. П’ятеро претендентів боролися за право представляти Румунію на
    конкурсі, що відбудеться в Роттердамі, Нідерландах, під гаслом «Open Up». Півфінали пройдуть 12
    та 14 травня,
    а фінал, в якому виступатимуть представники 26 країн, намічений на 16 травня. Минулорічний
    конкурс виграв представник Нідерландів Данкан Лоренс з піснею Arcade.
    Найкращий результат, отриманий Румунією на Євробаченні – це третє місце у 2005
    році в Києві з піснею Лумуніци Апостол та гурту Сістем – «Let Me Try» і теж третя сходинка у 2010 році в Осло з піснею Паули Селінг і Ovi
    «Playing With Fire».



  • Конституційний суд перезавантажує політичну гру

    Конституційний суд перезавантажує політичну гру

    Конституційний суд Румунії є арбітром,
    якого зовсім не симпатизує політичний клас, але чиє рішення є остаточними. У понеділок судді Конституційного суду встановили, що
    між Президентом Клаусом Йоганнісом та Парламентом виник правовий конфлікт
    довкола призначення главою держави лідера Націонал-Ліберальної Партії Людовика Орбана на посаду прем’єр-міністра. Нагадаємо,
    що спікери двох палат парламенту звернулися із запитом до Конституційного суду
    щодо відповідності Основному закону рішення глави держави Клауса Йоганніса
    знову доручити відправленому у відставку прем’єр-міністру формування нового
    кабінета міністрів, що порушило
    волю Парламенту.

    Голова Конституційного суду Румунії, колишній політичний діяч, соціал-демократ Валер Дорняну, сказав, що рішення суду має інші підґрунтя: Я не знаю, звідки
    було зрозуміло, що ми в нашому рішенні проголосили, що президент не може знову призначити Людовика Орбана на посаду прем’єр-міністра. Ми ствердили, що конфлікт
    стосується того факту, що призначена особа, і тут я не маю на увазі Людовика Орбана, кандидат,
    який був запропонований, він не був призначений, принаймні це результат
    еволюції подій, формувати
    уряд, а був призначений, для того щоб
    провалити уряд, як до речі сам кандидат
    зізнався.


    План Націонал-ліберальної
    партії, яка є фаворитом у опитуваннях громадської думки щодо наміру
    голосування, полягав в тому, щоб були відхилені два уряди упродовж 60 днів,
    що дозволило б запустити процес розпуску парламенту і організації дострокових
    парламентських виборів. Прихильник цього сценарію, президент Клаус
    Йоганніс сказав, що не коментує рішення Конституційного суду. Він вважав за краще рішучо критикувати
    те, що преса називає антидот, якого вживає Соціал-демократична партія: Найбільш
    законним рішенням є якнайшвидше повернутися до голосу громадян та створити нову
    парламентську більшість, яка б могла підтримувати стабільний уряд. Ми не можемо
    продовжувати цю ситуацію з урядами, які щоквартально відправлені у відставку.
    Але ми бачимо, що Соціал-демократична партія боїться повертатися до народу, та
    хоча упродовж трьох років її не вдавалося успішно керувати, тепер хоче іншим
    перешкоджати виконувати свою роботу, а саме тим, хто довів, що хоче і знає, що потрібно
    робити для Румунії.


    Глава держави визнає, що шанси на
    організацію дострокових виборів опустилися тепер нижче 50%. На думку експертів,
    21 червня був би крайнім терміном для проведення дострокових виборів, оскільки опісля
    чинний Парламент вступає в останній шестимісячний термін свого мандату і вже не
    може бути розпущений. Упродовж трьох десятиліть посткомуністичної демократії,
    якою б нестабільною не була політична сцена, ніколи не були організовані
    дострокові вибори. Оглядачі стверджують, що і цього разу, швидше за все,
    переможуть, як страх деяких парламентських партій, що більше не перевищують
    п’ятивідсотковий виборчий поріг, так і у багатьох депутатів та сенаторів, які
    не виграють новий термін, з усіма привілеями, що випливають з цього.