Серед найважливіших політичних імен ХІХ-го століття було й ім’я Ласкера Катарджіу. Нащадок великої та багатої боярської родини з Молдови, Катарджіу народився в 1823 році, в епоху модернізації та розбудови
румунської держави. До
1859 р. обіймав
різні посади в місцевій адміністрації Молдови. Консерватор, він був прихильником союзу Молдови з
Волощиною та брав
активну участь у виборах Александра Іоана Кузи правителем обидвох князівств. Він був одним з найбільш
ефективних і рішучих румунських політиків. У коаліції з лібералами він виступав за
усунення Кузи у 1866 році, коли його правління загрожувало існуванню румунської
держави. Він був членом королівської ради в 1866 році і був активним прихильником встановлення
конституційної монархії
та іноземної династії. Толерантний, з великою робочою силою, Ласкер Катарджіу утвердився як лідер консерваторів,
які бачили в ньому фактора балансу щодо єдності партії.
Ласкар Катарджіу був одним із провідних людей в
історії Румунії другої половини ХІХ-го століття. Він
врятував Румунію в 1871 році від дестабілізації, як підкреслив історик Сорін Крістеску: Його
роль була абсолютно особливою, в певний момент він врятував панування Карола I. Драматичним моментом була ніч на 22 березня 1871, коли ця людина
справилась з важкою ситуацією. Не можемо точно знати, якщо Кароль вирішив
зректися престолу, але він рішуче втрутився в той час, коли в
Бухаресті проходила демонстрація організована лібералами, спрямована на скомпрометування німецької громади в Бухаресті та правителя
країни. Він прийшов до короля, як член господарського оточення, і сказав, що
дасть йому сильний уряд, який потрібний країні, якщо він призначить його
прем’єр-міністром.
Що зробило Катарджіу лідером консерваторів, партія з
численними особистостями? Сорін Крістеску: Він мав дуже
сильний престиж і авторитет, коли зійшов на простол Кароль, тому що він був першим
президентом Ради Міністрів призначений Каролем, 11 травня 1866 року.
Він буде при владі до 13 липня 1866 року. Як ця людина дійшла до того,
щоб керувати консерваторами? Якщо ми подивимось, якими були консерватори, то
побачимо, що це була партія особистостей. Одні з них були відомими культурними
діячами, як Петре П. Карп і Тіту
Майореску. Ми бачимо, що Ласкер Катарджіу не був знаменитим оратором або
інтелектуалом, який у своїх виступах був дуже поміркованим. Він був звичайним і
скромним, але всі почувались дуже добре з ним, в той час як в розмові з Петре
Карпом люди почувались приниженими. Карп завжди показував свої переваги над
іншими членами партії. Через це до Ласкера Катарджіу ставились з повагою і
віддавали йому перевагу. Він проявляв скромність і порозуміння, за що всі хотіли
його лідером партії, тому що він нікого не ображав.
Ласкер Катарджіу 4 рази був прем’єр-міністром Румунії. Уряд на чолі з Ласкером Катарджіу з 1871 по 1876 роки направив Румунію до незалежності, здобутої
після російсько-румунсько-турецької війни 1877-1878 років. Але іронія історії зробила
так, що Катарджіу не насолоджувався перемогою, а його наступник, не менш відомий ліберальний політик Іон Ч. Бретяну. З деталями про те, що означав
перший уряд Катарджіу, історик Сорін Крістеску: Той уряд був першим урядом об’єднаних князівств, який завершив 4-річний
мандат. Такого ще не було. Був дуже ефективним, вирішив скрутне фінансове
становище. Був настільки ефективним, що без проблем здобув перемогу на виборах.
Він вирішив піти на незалежність всупереч виданому султаном указу, який
забороняв Румунії підписувати угоди про торгівлю з іншими державами. Він уклав
торгову угоду з Австрією в 1875 році, показуючи, що Румунія практично є
незалежною. Він був очолював уряд ще чотири роки, якщо б у серпні 1875 не
спалахнуло заворушення християн в Боснії та Герцеговині. Через кілька місяців
всі зрозуміли, що відбудеться війна між
Османською імперією та Росією, і що Румунія повинна буде брати участь у
війні.
Ваша
Величність так неможливо є одним з найвідоміших висловлювань того часу.
Воно належить Ласкеру Катарджіу і
проявляє твердість, мужність і непохитність, тоді коли було досягнуто межі,
навіть королевою. Деталі подає Сорін Крістеску: У той час, коли він
зробив це твердження був міністром внутрішніх справ в уряді іншого
консерватора, генерала Іона Еманоїля Флореску. Він сказав це як щось очевидне.
Було неприпустимо те, що хотіла зробити
королева, одружити принца спадкоємця Фердинанда з Еленою Векереску, яка
не мала королівської крові. Він найкраще висловив ставлення еліти, яка раптом
об’єдналася навколо пропозиції.
У 1899 році, у віці 76 років, Ласкер Катарджіу помер від серцевого нападу, саме того ж дня, коли король Кароль I в четвертий раз призначив його прем’єр-міністром. У своєму
некролозі історик і філософ Тіту Майореску зазначив: Чесний і невтомний що стосується
державної адміністрації. Ці якості і його мужність надали йому авторитет у
Консервативній партії.
