Tag: політична криза

  • 10 – 16 жовтня 2021 року

    10 – 16 жовтня 2021 року

    Санітарна криза – лікарні більше не справляються із випадками COVID -19


    Намагаючись зупинити четверту хвилю пандемії коронавірусу, яка сильно зачипила Румунію, цього тижня румунські лікарі звернулися із відчайдушним закликом до населення пройти вакцинацію та поважати протипандемічні заходи. Будучи однією з найбільш постраждалих країн світу, на даний момент, від дуже заразного варіанту Дельта, Румунія має рівень вакцинації лише близько 30 відсотків, що набагато нижче середньосвітового показника та передостаннє в Європейському Союзі. Незважаючи на те, що можуть користуватися безкоштовними вакцинами Pfizer, Moderna, Astra Zeneca та Johnson & Johnson, отримані за допомогою механізмів ЄС, румуни незрозуміло все ще неохоче їх використовують, з оглядом на те, що сотні з них щодня помирають від COVID-19, лікарні переповнені та ліжко-місця повністю зайняті у відділеннях інтенсивної терапії. Із засобів масової інформації дізнаємося про пацієнтів, залежних від медичного кисню або спеціальної допомоги, які чекають у машинах швидкої допомоги або в приймальних відділеннях лікарень, поки ліжко буде звільнено, що часто відбувається лише через смерть інших пацієнтів. Політики, які останнім часом не можуть похвалитися дуже послідовними заходами, звинувачують один одного, а також закликають населення до вакцинації та відповідальності після тривалого періоду розслаблення. Явним є те, що Румунія вимагала європейської медичної допомоги, яку вона почала отримувати цього тижня. Польща, Данія та Європейський Союз надіслали концентратори кисню, Італія подарувала флакони з моноклональними антитілами, а Угорщина почала приймати важкохворих румунських пацієнтів.

    Політична криза – переговори щодо формування нового уряду

    Криза у сфері охорони здоров’я в нашій країні перекривається з політичною кризою. Румунія наразі функціонує з тимчасовим урядом, звільненим парламентом шляхом резолюції про недовіру. Упродовж тижня що минув пройшли переговори та дискусії у пошуках нової більшості, після того як президент Клаус Йоханніс призначив Дачіана Чолоша, лідера Союзу «За порятунок Румунії» (СПР) (третьої політичної сили країни) сформувати новий виконавчий орган в якості прем’єр-міністра. СПР – партія, яка вийшла з правоцентристського уряду, покладаючись на непоправні розбіжності з прем’єр-міністром лібералом Флоріном Кицу – нещодавно обраним лідером НЛП. Дачіан Чолош був призначений на пост-прем’єр-міністра, оскільки це була єдина пропозиція, зроблена президенту, а його заявлена мета – відновити початкову коаліцію. Між часом, заплановані на п’ятницю в Бухаресті консультації між СПР, Націонал-ліберальною партією та Демократичним союзом угорців Румунії щодо відновлення урядової коаліції були скасовані. Ліберали кажуть, що СПР має вести переговори з опозиційними Соціал-демократичною партією та Альянсом за об’єднання румунів, з якими минулого тижня він звільнив Кабінет міністрів Кицу, шляхом резолюції про вотум недовіри. У свою чергу, Дачіан Чолош оголосив, що СПР запропонує уряд та програму урядування у Парламенті на початку наступного тижня. Від імені ДСУР, президент Келемен Гунор вважає, що призначений прем’єр-міністр Дачіан Чолош не зміг відновити мінімальний рівень довіри, що дозволило б відбудувати коаліцію.

    Енергетична криза – вибухнули ціни на електроенергію та газ

    Ніби загострення пандемії та політичної нестабільності було недостатньо, румуни також повинні впоратися із серйозним зростанням цін на енергоносії в європейському та світовому контексті. Порятунком, принаймні частковим, можуть стати заходи, запропоновані цього тижня державам-членам Європейською Комісією: екстрена підтримка побутовим споживачам, можливо, у формі купонів; заборона відключення від мережі постачання газом та електроенергією тих, хто не оплатив рахунки; можливість надання державної допомоги підприємствам; конкретне зменшення податків і зборів. Ідея створення стратегічних запасів газу шляхом спільних закупівель також була висунута, але це стане можливим лише у 2022 році. Між часом у Бухаресті триває парламентське розслідування щодо зростання цін на енергоносії, спрямоване на кілька постачальників, що порушили законодавство.

    Спортивні змагання – Футбол

    Збірна Румунії з футболу перемогла збірну Вірменії з рахунком 1: 0, у понеділок увечері, в Бухаресті, у групі J підсумкових матчів Чемпіонату світу-2022. Таким чином, Румунія взяла реванш після поразки в Єревані в березні, з рахунком 2:3. Німеччина, лідер групи з 21 балом, вже забезпечила собі кваліфікацію. На другому місці Румунія з 13 балами, Північна Македонія – на третьому, з 12 балами, Вірменія – на четвертому, також з 12 балами, Ісландія на п’ятому з 8 балами, а Ліхтенштейн на останньому місці з одним балом. Останні матчі в групі пройдуть наступного місяця. Румунія зіграє на власному полі з Ісландією та на виїзді з Ліхтенштейном. Переможці груп кваліфікуються безпосередньо, а команди, які посіли друге місце зіграють у березні 2022 року в плей-офф, що складатиметься з двох одноматчевих етапів. 12 учасників плей-офф спочатку у стикових півфінальних матчах визначать шістьох, а потім у фінальних – трьох найсильніших. Вони й отримають три путівки до Катару.

    Електронні спортивні ігри – Дота 2

    У Бухаресті, на стадіоні Націонал-Арена, у самому розпалі найважливіше світове змагання з електронних видів спорту, Dota 2. Змагання завершиться великим фіналом 17 жовтня, коли зіграють дві найкращі команди світу, з 18 присутніх. За даними організаторів, онлайновий турнір будуть дивитися 100 мільйонів людей. Існують також фінансові вигоди для румунської держави, яка отримає податок у розмірі 16% від загальних призів, що складають 40 мільйонів доларів. На відміну від футболу, світовий кіберчемпіонат проходить без глядачів на трибунах через пандемію коронавірусу.

  • Криза випробовує румунське суспільство

    Криза випробовує румунське суспільство






    Нинішня
    криза в галузі охорони здоров’я в Румунії перекрилася ще однією кризою – політичною, яка не датується вчорашнім
    днем. Згадаймо лише,
    дуже коротко, що минулої осені соціал-демократи були відсторонені від влади в результаті резолюції про вотум недовіри і
    що, якби не виник був величезний виклик під назвою Covid-19, то в Румунії були б
    організовані, можливо, цієї весни, крім місцевих виборів, також і дострокові парламентські вибори, які, на погляд президента Йоханніса, мали б змінити (цитуємо) токсичну
    більшість СДП
    у
    Законодавчому органі. Вже близько
    два місяці квазі-ексклюзивної турботищодо
    боротьби зі
    зростаючою кількістю захворювань та смертей, спричинених новим коронавірусом, перенесла політичну боротьбу на другий план.




    Однак, на цьому тижні, вона знову вийшла на перший план, після рішення Конституційного суду
    Румунії, який одноголосно постановив, що основні права людини не можуть бути
    обмежені надзвичайною урядовою
    постановою, як це сталося в поточний період надзвичайного стану, а
    також те, що дуже великі штрафи за той самий період не відповідають Основному
    закону. Президент Клаус Йоханніс
    був здивований рішенням Суду, сказавши, що без цих штрафів кількість загиблих
    була б набагато вищою: Цілком дивно, що ці санкції вважають сьогодні сумнівними, хоча всім нам очевидно, що вони допомогли
    запобігти поширенню вірусу. Дивовижною є також перспектива деяких органів
    влади, які своєю місією чи юридичною природою несуть конституційний обов’язок
    не втрачати з поля зору, при
    прийнятті рішень,
    загальний інтерес суспільства.




    Президент
    також вказав пальцем на СДП, яка, на його думку, працювала у парламенті (цитуємо) по-справжньому
    токсично» і
    залишилася
    тією самою партією, зацікавленою лише врятувати своїх баронів.
    Соціал-демократи контратакували. Вони
    зазначили, що глава країни має (цитуємо) диктаторську поведінку, що він повинен бути завжди правий
    і що атакує основні
    державні установи.
    Тимчасовий лідер СДП Марчел Чолаку:
    ʺУряд більше не користуєтьсядовірою і більше не може позичатися. Незабаром уряд не матиме грошей для сплати зарплат
    та пенсій.
    Хоча румуни стикаються з цими проблемами щодня, Йоханніс не говорить про проект з відродження економіки. Він говорить лише про СДП. При
    кожному своєму виступі. Вже півроку якНЛП перебуває при владі, а СДП – в
    опозиції! Перестаньте звинувачувати інших! У ваших руках всі важелі влади – керуйте, вживайте заходів заради румунів!


    Криза важко випробовує румунське суспільство.

  • Триває війна між палацами

    Триває війна між палацами




    Криза,
    що виникла у результаті відходу АЛДЕ з
    урядової коаліції, за три місяці до президентських виборів, сильно впливає на
    жести та промови основних політичних
    акторів. Президент Клаус Йоханніс,
    кандидат на новий президентський термін,
    відхилив три нові пропозиції міністрів, до речі теж членів
    АЛДЕ,зроблені
    прем’єр-міністром, лідером та кандидатом від СДП на президентську посаду Віорікою Денчіле. Глава держави попередив, що він поступить так же з будь-якими іншими новими пропозиціями, і повідомив пані Денчіле, що керований нею виконавчий
    орган меншості зможе подолати цей тупик тільки отримавши
    вотум довірив Парламенті.




    На
    думку президента, висування членів АЛДЕ на
    вакантні посади після офіційного оголошення цієї партії
    про розірвання коаліції з соціал-демократами, є неконституційним рішенням. Клаус Йоханніс: Пані прем’єр-міністр, я кажу
    вам прямо і публічно, ви повинні з’явитися
    в Парламент Румунії для затвердження вашого уряду, інакше питання це не може
    бути вирішено. Цей новий запит, якому я
    відмовляю, приходить з новинкою, а саме запит є неконституційним, оскільки між
    часом став дуже ясним
    той факт, і це було оголошено публічно та письмово, що АЛДЕ покинув правлячу коаліцію. Немає сумнівів, уряд повинен бути затверджений Парламентом.




    У
    відповідь прем’єр-міністр Денчіле заявила, що не боїться, так як ствердив Клаус
    Йоханніс, вимагати вотум довіри з боку Парламенту. Лідер СДП контратакувала,
    звинувативши президента у підриві зусиль виконавчої влади у напрямок до нормального
    функціонування державних установ та відкритті нового виборчого фронту. Теж вона
    звинуватила президента та опозиційну НЛП, яка його підтримує, у позиціонуванні
    проти румунів. Віоріка Денчіле: Всі
    ми бачили новий епізод президентської недбалості та зневаги. Очевидно є те, що
    як йому, так і партії пана Клауса Йоханніса
    не подобаються бюджетники, що вони ображають і погрожують їм щоразу можливістю скоротити їхні доходи,
    але президент перемістив це питання на інший рівень; він просто позбавляє людей права отримувати зарплати;
    коли не скорочують зарплати, то праві партії та Йоханніс блокують їх.




    На
    початку політичної кризи,
    президент Йоханніс пообіцяв, що знайде
    конституційні шляхи її вирішення. Зі іншого боку, прем’єр-міністр Денчіле
    пообіцяла, що наступної середи вимагатиме вотум довіри в Парламенті, так як це передбачає основний закон у
    разі зміни політичної конфігурації уряду. Рішення президента поки-що не з’явилися, а питання звернення пані Денчіле до Парламенту для нового затвердження стало невизначеним. Оглядачі в Бухаресті впевнені, що ані президент, ані
    прем’єр-міністр не бажають рішучих кроків напередодні виборів у листопаді.

  • Політичний тупик у Кишиневі

    Політичний тупик у Кишиневі




    Створена на частині східних румунських територій, анексованих після
    ультиматуму Радянським Союзом, у 1940 році, Республіка Молдова завжди займала
    особливе місце на порядку денному Бухареста. Коли, 27 серпня 1991
    року, після провалу московського необольшевістського перевороту, Кишинів
    проголосив свою незалежність, Румунія була першою країною в світі, яка в той же
    день визнала державність свого нового сусіда. Потім, протягом майже трьох
    десятиліть, вона була політичним, дипломатичним, фінансовим, найбільш
    енергійним і послідовним прихильником суверенітету і цілісності Республіки Молдова, а також її прагнень до європейської інтеграції.




    Таким чином, можна вважати нормальним і
    легітимним явищем занепокоєння Румунії щодо безпрецедентного політичного тупика
    в Кишиневі, де два паралельні уряди заперечують легітимність один одного і
    звинувачуються взаємно в державному перевороті. Бухарестський парламент вирішив
    обговорити наступного тижня події в цій країні. Після консультацій з
    президентом Клаусом Йоханнісом, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле оголосила, що буде
    створена комісія, до складу якої входитимуть всі вирішальні чинники, включаючи
    Адміністрація Президента, з метою представлення спільної позиції щодо ситуації
    в сусідній державі. Тим часом влада в Бухаресті закликає до спокою в
    забезпеченні мирного виходу з кризи.




    Румунія вважає, що в демократичній державі воля громадян,
    висловлена шляхом голосуванням і відображена в політичній конфігурації Парламенту, є
    єдиною, яка забезпечує легітимний політичний процес. Румунія хоче продовжувати
    стратегічне партнерство для європейської інтеграції Республіки Молдова, що є
    основою двосторонніх відносин, і сподівається, що влада в Кишиневі буде суворо впроваджувати це партнерство і продовжуватиме твердо і послідовно дотримуватися європейського курсу шляхом застосування угод про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС та реформ, необхідних для зближення до Європи.




    Бухарест також вважає дуже важливим чітке
    зобов’язання Республіки Молдова щодо проектів співпраці з Румунією.
    Міністерство внутрішніх справ Румунії також враховує можливі вуличні протести в
    Республіці Молдова і рекомендує румунам, які подорожують особливо до Кишинева,
    уникати натовпу і заздалегідь інформуватися про те, де саме відбуваються
    демонстрації, щоб уникнути їх.




    Тим часом, нова парламентська більшість в
    Кишиневі, що складається з проросійських соціалістів і проєвропейських правих,
    що сформувала уряд на чолі з Майєю Санду, прийняла низку законодавчих актів у
    так званому пакеті розолігархізації країни. У свою чергу, чинний уряд,
    контрольований Плахотнюком і номінально очолюваний Павелом Філіпом, організував
    засідання комісії з екстрених ситуацій. А громадяни республіки, цитовані пресою, б’ють
    лихом об землю, заявляючи текстуально, у нас є два уряди, у разі якщо один
    зіпсується.

  • Реакції та наслідки політичної кризи в Румунії

    Реакції та наслідки політичної кризи в Румунії








    Румунські
    соціал-демократи, які перебувають при владі лише рік, разом з молодшим Альянсом
    лібералів та демократів, зуміли «пожерти» вже двох прем’єрів. Внутрішня криза в
    Соціал-демократичній партії в результаті розбіжностей у поглядах між лідером партії
    Лівіу Драгня і двома прем’єрами: Соріном Гріндяну та Міхаєм Тудосе, яких перший
    особисто висунув на цю посаду, переросла в масштабну урядову кризу з неабиякими наслідками.

    Минулого
    літа Соріна Гріндяну соціал-демократи позбулися лише після того як уперше в
    історії сучасної Румунії оголосили недовіру власному кабінету міністрів. Цими днями
    з Міхаєм Тудосе в ролі жертви внутрішньопартійних чвар все було простіше. Він
    пішов у відставку без жодного опору, навіть якщо напередодні конфлікт між ним і
    лідером партії сягнув апогею. Останньою краплею, яка наповнила чашу, кажуть
    оглядачі, стала відмова Міхая Тудосе співпрацювати з міністром внутрішніх справ Кармен Дан, яка вважається протеже Лівіу
    Драгні після великого педофільного скандалу в поліції.




    Відставка
    Тудосе не минула непоміченою міжнародними ЗМІ. BBC зазначає, що «після того, як партія,
    членом якої є Міхай Тудосе відкликала політичну підтримку, прем’єр-міністр
    сказав, що йде у відставку з високо піднятою головою». «Внутрішньопартійна боротьба
    за владу призвела й до відставки його попередника Соріна Гріндяну в червні,» -
    зазначає BBC. У свою чергу агентство Reuters пише, що «напруженість у
    відносинах між Тудосе та лідером партії Лівіу Драгня виникла минулого тижня,
    коли прем’єр-міністр зажадав відставки міністра внутрішніх справ, наближеної особи Драгні, яку екс-прем’єр публічно звинуватив у брехні. Лівіу Драгня тримає під жорстким контролем партію
    і уряд», – додає Reuters.




    З іншого боку,
    як природний наслідок політичної кризи, національна валюта – лей – впала до найнижчого
    рівня по відношенню до євро. У цьому контексті й основні фондові індекси Румунії
    закрилися у вівторок різкою негативною динамікою. Політична нестабільність викликає
    відчуття неспокою в економічному середовищі й бажано, щоб ця ситуація була вирішена якомога швидше, кажуть представники банківської системи.

    Президент
    Румунської банківської асоціації Серджіу Опреску: «Очевидно, що в таких
    ситуаціях ринки уважні до того, що відбувається з точки зору стабільності та
    передбачуваності. Це зазвичай викликає стривоженість. Ми
    сподіваємось, що такі, менш передбачувані події будуть якомога коротшими.
    Будь-яка форма прояснення менш чітких політичних ситуацій, як нинішня, лише
    підвищує рівень довіри гравців на ринку та інвесторів.»





    Усі з
    нетерпінням чекають як надалі реагуватимуть економіка та банківсько-фінансова
    сфера, особливо якщо політична ситуація загостриться.

  • Румунія шукає прем’єра

    Румунія шукає прем’єра

    Лівий Кабінет із СДП та АЛД, очолений Соріном Гріндяну був відправлений у відставку коаліцією, яка запропонувала його, на підставі неефективності і затримки у втіленні програми. У понеділок, соціал-демократи будуть першими, які зустрінуться з президентом Йоганнісом для консультацій щодо створення нового кабінету. За ними прийдуть ліберали, найбільша правоцентристська опозиційна партія, потім Союз Рятуйте Румунію, Партія Народний рух, Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР) і представники меншин. Ці вихідні будуть нагодою для опрацювання стратегій щодо переговорів з президентом. Президент не відмовляється від критерія непідкупності, щоб призначить нового прем’єр-міністра.

    Він – додав президент, – повинен бути цілісною людиною без проблем із законом, людина, яка переконає його, що має можливість керувати урядом і спирається на парламентську більшість. Безперечно, що ні тепер прем’єром не буде лідер СДП Лівіу Драгня, якому умовне засудження за спробу фальсифікації референдуму в 2012 році про імпічмент тодішнього президента Траяна Бесеску, блокує шлях до посади прем’єра. Майбутній прем’єр-міністр повинен бути коректною, відповідальною і чесною людиною, і СДП буде вибирати між чотирма варіантами, які відповідають цим критеріям, сказав Драгня. СДП і АЛД, вже окреслили майбутній кабінет.

    А це тому, що соціал-демократи не очікують сюрпризів від президента. Віце-президент СДП Дойна Пане заявила суспільному радіо: «У нас є домовленість щодо підтримки уряду з AЛД, і маємо укладену угоду про парламентську співпрацю з ДСУР, яка не пропала. Звичайно, ми повинні прийняти рішення щодо прізвища прим’єра з яким коаліція СДП і АЛД піде до Палацу Котрочень, і я впевнена, що президент погодиться із запропонованим нами прем’єром. Президент хоче стабільності. А вже потім прем’єр-міністр повинен буде сформувати свою урядову команду.

    НЛП вважає, що дострокові вибори є найкращим рішенням для виходу з нинішньої кризи. Новий лідер лібералів Людовик Орбан підтвердив сильну опозицію щодо СДП. Людовик Орбан: «Ми не будемо мати ніяких переговорів про формування нового уряду з СДП. Ми голосуватимемо проти всіх варіантів уряду, які будуть містити СДП в ньому. НЛП готова в будь-який момент взяти на себе відповідальність правління, але ми хочемо прийти в уряд через передні двері, і мої колеги вважають, що найкращим варіантом є дострокові вибори.

    Варіант дострокових виборів був згаданий після того, як противники коаліції СДП – AЛД констатували, що вона змогла відправити власний кабінет у відставку лише за допомогою голосів деяких депутатів, що належать меншинам. А ні Союз Рятуйте Румунію не має наміру співпрацювати з СДП, але не відмовляється від участі в будь-якому майбутньому коаліційному уряді, утвореному іншими політичними лідерами. Обережний, ДСУР ще не позиціонувався, але сказав, що він сподівається, що криза швидко закінчиться, і правління буде перейнято політичним кабінетом.

  • 22 червня 2017 року

    ПОЛІТИЧНА КРИЗА – Президент Клаус Йоханніс у четвер заявив, що майбутній
    прем’єр-міністр Румунії має бути доброчесною людиною без проблем кримінального
    характеру та повинен мати підтримку парламентської більшості. Цю заяву глава
    держави зробив в контексті намічених на понеділок консультацій з
    парламентськими партіями довкола кандидатури нового прем’єр-міністра.
    Нагадаємо, що у середу парламентська більшість, яку створюють
    Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і демократів оголосила недовіру
    власному кабінету міністрів на чолі з Соріном Гріндяну. Лідер соціал-демократів
    Лівіу Драгня заявив, що цей крок був необхідний, тому що країні потрібен уряд,
    здатний виконати амбітну передвиборчу програму, завдяки якій соціал-демократи
    повернулися до влади в грудні 2016 року. Опозиційні партії не брали участь у
    голосуванні резолюції недовіри уряду стверджуючи, що це внутрішні розборки правлячої більшості.
    Докладніше про це після новин.

    ЕКОНОМІКА – Дефіцит державного бюджету Румунії в
    цьому році становитиме 3,25%
    ВВП. Це випливає зі Стратегії
    управління державним боргом на період 2017-2019 роки, опублікованої у четвер
    Міністерством фінансів. Крім того, згідно із прогнозом Мінфіну зростання ВВП
    Румунії в 2017 році становитиме 5,2%, дефіцит рахунку поточних операцій
    оцінюється в 2,4% ВВП і інфляція – в 1,9%. З огляду на стан світової економіки та
    фінансово-економічні процеси в зоні євро, за оцінками Міністерства фінансів, в
    період 2017-2019 роки щорічні темпи зростання румунської економіки збережуться на
    рівні 5,5%.

    ЄВРОСОЮЗ – Президент Румунії Клаус Йоханніс бере участь у дводенному засіданні Європейської Ради в Брюсселі. Глава румунської держави представить
    європейським лідерам висновки свого нещодавнього візиту до США. Як повідомляє
    Адміністрація Президента Румунії на саміті в Брюсселі Клаус Йоханніс матиме
    двосторонню зустріч зі своїм французьким колегою Еммануелєм Макроном, під час
    якої будуть обговорені важливі питання двосторонніх відносин і європейського
    порядку денного. Основними темами Європейської Ради є питання безпеки й
    оборони, зайнятості населення, розвитку економіки та конкурентоспроможності,
    міграція та зміна клімату. Під час дискусій з питань торгової політики ЄС Клаус
    Йоханніс підкреслить, що ЄС має зміцнити свою провідну роль в просуванні
    вільної та справедливої торгівлі на глобальному рівні з метою забезпечення
    сталого економічного зростання, зайнятості та інновацій. Що стосується
    європейської Стратегії єдиного цифрового ринку глава румунської держави
    виступить за повне досягнення поставлених перед нею цілей, для забезпечення
    інновацій, конкурентоспроможності та сталого зростання ЄС і спрощення доступу
    громадян і підприємств до сучасних цифрових технологій.





    БРЕКЗИТ – Однією з центральних тема на порядку денному саміту лідерів ЄС в
    Брюсселі – є БРЕКЗИТ. Британський прем’єр-міністр Тереза Мей представляє
    сьогодні 27 лідерам Європейського союзу своє бачення переговорів виходу Великої
    Британії з ЄС, що офіційно почався в понеділок. Після її виступу глави держав
    або урядів 27 країн ЄС проведуть робочу нараду відповідно до статті 50 та мають
    затвердити процедури переміщення в інші держави співтовариства європейських
    агентств, які до тепер знаходилися у
    Великобританії. Румунія висловила готовність прийняти Європейське агентство з
    лікарських засобів.




    МІГРАЦІЯ – Румунські прикордонники вчора ввечері поблизу пункту пропуску
    Вершанд (захід) затримали п’ятьох сирійських громадян. Останні, двоє чоловіків і три
    жінки у віці від 17 до 42 років, намагалися незаконним шляхом потрапити до
    Угорщини в обхід пункту пропуску за допомогою громадянина Хорватії. Затримані
    заявили, що намагалися потрапити в одну з країн Західної Європи і вдавалися до
    цього методу, оскільки не мали шенгенської візи. Останнім часом значно зросла
    кількість осіб, затриманих прикордонниками при спробі незаконного перетину
    румунського державного кордону, особливо на заході та південному заході країни.




    ЗАХИСТ ТВАРИН – Більше одного мільйона громадян ЄС
    підписали петицію #StopTheTrucks, що
    закликає до припинення експорту живих тварин, в тому числі з Румунії. Про це
    сьогодні повідомив представник Єврогрупи на захист тварин, яка ініціювала
    відповідний проект. Кампанія була розпочата після того, як результати
    соцопитування показали, що 94% європейців вважають важливим захист добробуту
    сільськогосподарських тварин. За офіційними даними, щороку більш ніж один
    мільярд сільськогосподарських птахів і 37 мільйонів голів овець, корів, свиней
    і коней транспортуються живими усередині ЄС і до третіх країн. Румунія експортує
    понад один мільйон живих овець і телят щороку до країн Середнього Сходу і Північної
    Африки, – заявив Габрієль Пеун, директор ЄС організації Animals International.

  • 11 – 17 червня 2017 року

    11 – 17 червня 2017 року

    Політична криза в Румунії





    Румунська
    політична сцена переживає нову кризу, масштаби якої є безпрецедентними за майже три десятиліття
    посткомуністичної демократії. Події розвивалися у наступній хронологічній послідовності: Соціал-демократична партія (СДП) та Альянс
    лібералів і демократів (АЛДЕ) у середу прийняли рішення відкликати свою
    підтримку уряду на чолі з Соріном Гріндяну, а переважна більшість міністрів подали у
    відставку. Лідер соціал-демократів Лівіу Драгня висловив незадоволення діяльністю окремих членів кабінету, заявивши, що 60% заходів, передбачених у плані пріоритетних дій правлячої коаліції не
    були здійснені. Лівіу Драгня: «СДП разом зі своїми колегами з АЛДЕ
    готові сформувати новий уряд, який розробить набагато кращу дорожню карту, що включатиме дії та заходи, необхідні
    для надолуження втраченого. У разі продовження урядування в поточному вигляді, з Соріном Гріндяну на посаді прем’єр-міністра Румунії, ми ризикуємо опинитися в ситуації, коли через три місяці, програма дій уряду стане документом, який буде практично
    неможливо втілити в життя.»
    Однак ситуація ускладнилася після реакції на це прем’єра: «Я не піду у
    відставку! І скажу вам чому! Я зобов’язаний діяти відповідально перед Румунією і перед партією, членом якої я є! Гадаю, що ми всі повинні
    відчувати таку відповідальність! Я її відчуваю!»
    Сорін Гріндяну сказав, що він піде у відставку тільки після того як Лівіу Драгня піде у відставку з посади голови партії, поклавши на останнього всю провину за поточну
    політичну кризу, і тільки після того, як президент Клаус Йоханніс, після
    майбутніх консультацій з політичними партіями, призначить прем’єром, кандидата від СДП, що стала явним переможцем на парламентських виборах в грудні минулого року. Після цього СДП оголосила про виключення
    Соріна Гріндяну з лав партії і, що разом з
    АЛДЕ у неділю оголосить вотум недовіри власному уряду як єдиний можливий спосіб звільнення прем’єра, коли той
    відмовляється йти у відставку. Тим часом, через свого прес-секретаря Меделіну Добровольску, президент Клаус Йоханніс закликав обидві політичні сили
    правлячої коаліції якнайшвидше вирішити внутрішню кризу, яка призвела до відкликання підтримки уряду Соріна Гріндяну. «Президент вимагає якнайшвидшого вирішення
    кризи в правлячій коаліції для уникнення політичної
    нестабільності. Вирішення внутрішньокоаліційної кризи є виключною відповідальністю сторін, які її створюють.»
    З опозиції, Націонал-ліберальна партія заявила, що вирішить як реагувати на цю ситуацію лише після того як правляча більшість знайде конституційне рішення політичної кризи, Союз «Рятуйте Румунію» закликав
    до дострокових виборів, а Партія
    «Народний рух» вважає, що соціал-демократи повинні визнати
    провал своєї урядової політики.




    Справа «походу шахтарів на
    столицю» в червні 1990 році




    Частково затьмарена політичною кризою так звана справа «походу шахтарів на столицю» знову опинилася на
    першому плані румунського сьогодення 13 червня, коли було відзначено рівно 27
    років від жорсткого придушення народних протестів проти нової влади лівих, які
    очолили країну після падіння комуністичної диктатури в грудні 1989 року. 14-ом
    особам, в тому числі першому президенту посткомуністичної Румунії Йону Ілієску,
    колишньому прем’єр-міністру Петру Роману і колишньому директору Румунської
    служби інформації Вірджілу Мегуряну було пред’явлено звинувачення в скоєнні
    злочинів проти людяності. Обвинувальний акт стосовно них у вівторок був
    скерований до суду. На тлі масштабних насильницьких протестів у Бухаресті, які збройні
    сили зуміли придушити, 13-15 червня 1990 року президент Йон Ілієску заявив про
    спробу ультраправих здійснити державний переворот і закликав населення країни
    стати на захист демократичних установ. На його заклик відповіли шахтарі з
    долини річки Жіу, які прийшли до столиці, де розгромили Бухарестський держуніверситет,
    осередки опозиційних партій і редакції незалежних газет. У результаті насильницького
    придушення акцій протесту 13-15 червня щонайменше чотири особи загинули, майже
    1400 людей отримали фізичні та психічні травми і більше тисячі людей були
    незаконно затримані. Цими діями тодішніх можновладців був заплямований зовнішній
    імідж Румунії. В обвинувальному акті військових прокурорів, які розслідували
    цю справу зазначається, що до жорсткого придушення протестів 13-15 червня були незаконно
    задіяні сили міністерств оборони і внутрішніх справ, румунської спецслужби,
    більше десяти тисяч шахтарів та інших робітників. Серед іншого Йон Ілієску
    наказав видати військовим вогнепальну зброю і боєприпаси для розгону цивільного
    населення.




    Знов про підвищення
    зарплатні




    В очікуванні набуття чинності закону «Про єдину
    тарифну сітку оплати праці бюджетників», який був переданий для промульгації
    президенту, деякі категорії бюджетних працівників, заробітки яких давно не були
    підвищені, найближчим часом отримають більшу зарплатню. Відповідно до
    законопроекту, прийнятого у вівторок Палатою депутатів, буде підвищена заробітна
    плата працівникам національних бібліотек, співробітникам міністерств сільського
    господарства і культури, частині медичного персоналу, військовослужбовцям і
    цивільному персоналу Міністерства оборони. Статистичні дані показують, що
    заробітна плата румунських бюджетників зросла в середньому на 13,4% упродовж останнього
    року, сягнувши у квітні 2366 леїв чистими, що становить приблизно 520 євро.




    Завершення Міжнародного театрального фестивалю в місті Сібіу




    У неділю опуститься завіса Міжнародного театрального
    фестивалю в місті Сібіу, в центральній частині Румунії. Протягом десяти днів
    тисячі людей були запрошені на понад 500 вистав і заходів. Все місто, а також
    частина повіту, перетворилися на художні простори, у яких виступили близько 3000
    артистів. Одним із почесних гостей цьогорічного фестивалю був відомий
    російський танцюрист Михаїл Баришніков, який сказав, що був вражений
    фестивалем в Сібіу.

  • 17 червня 2017 року

    ПОЛІТИЧНА
    КРИЗА
    -
    Соціал-демократична партія, головна політична сила при владі в Румунії, вирішила прискорити процедуру вираження недовіри і відставки уряду на чолі з Соріном
    Гріндяну. Парламент був скликаний в неділю, щоб
    зачитати резолюцію про недовіру кабінету міністрів. Документ буде обговорений і винесений на голосування у середу, через три дні від його озвучення в парламенті. Для відставки уряду потрібно
    233 голоси народних обранців. Правлячі Соціал-демократична
    партія та Альянс лібералів та демократів разом мають 247 парламентаріїв.
    У п’ятницю екс-прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта був призначений
    Генеральним секретарем уряду. Його призначення на цю посаду розглядається аналітиками як спроба Соріна Гріндяну
    знайти союзників серед впливових фігур в Соціал-демократичній партії, з лав якої глава уряду був
    щойно
    виключений. СДП стверджує, однак, що Сорін Гріндяну та
    Віктор Понта намагаються силою захопити виконавчу
    владу держави. Нагадаємо, що Сорін Гріндяну відмовився піти у
    відставку з посади прем’єр-міністра, хоча правляча більшість відкликала свою підтримку, а
    більшість міністрів подали у відставку. Соріну Гріндяну закидають неефективне виконання Програми дій уряду, звинувачення, які останній категорично
    відкидає.
    Він зазначив, що політична ситуація в Румунії буде вирішена конституційно і з
    дотриманням всіх законів. Президент Клаус Йоханніс закликав правлячу більшість якнайшвидше вирішити внутрішньокоаліційну
    кризу.




    ПОЛІТИКА – Колишній
    міністр транспорту Людовик Орбан став новим лідером правої
    Націонал-ліберальної партії, найбільшої опозиційної
    політичної сили в Румунії. Його суперником був депутат
    Європаламенту Крістіан Бушой. На конгресі партії в
    Бухаресті обидва кандидати обіцяли відродити партію після
    поразки лібералів на парламентських виборах в грудні 2016 року, коли вони здобули тільки 20% голосів, у порівнянні з 45%,
    скільки набрала ліва Соціал-демократична партія. Оглядачі
    вважають,
    що на тлі гострих розбіжностей
    між соціал-демократами, Націонал-ліберальна партія має хорошу
    можливість повернутися на перший план політичної сцени. На
    конгресі лібералів був присутній і Генеральний секретар Європейської народної партії
    Антоніо Лопес-Істуріс Вайт. Будучи багато років членом Альянсу
    лібералів і демократів Європи, Націонал-ліберальна партія Румунії в 2014 році вирішила приєднатися до Європейської
    народної партії. У неділю відбудеться засідання Національної координаційної
    ради, під час якої більше 100 кандидатів балотуватимуться на 36
    керівних посад.




    СПІВЧУТТЯ – Президент Клаус Йоханніс сьогодні направив
    телеграму співчуття главі німецької держави Франку-Вальтеру
    Штайнмаєру у зв’язку зі смертю колишнього Канцлера Німеччини Гельмута Коля. Президент Румунії зазначив, що Гельмут Коль був великим
    державним та європейським лідером, натхненником вирішення проблем,
    викликаних Холодною війною і падінням комуністичних режимів у Східній Європі.
    Згідно з президентом Клаусом Йоханнісом Гельмут Коль був близьким
    другом Румунії та вніс свій особливий внесок в історію успіху нинішніх румунсько-німецьких відносин. У свою чергу Еміль Константінеску, колишній президент
    Румунії з 1996 по 2000 роки, зазначив, що Гельмут Коль назавжди увійде до історії Європи як людина, яка сприяла перетворенню НАТО й Європейського Союзу на тлі великого виклику кінця Холодної війни та падіння Берлінської стіни. Гельмут Коль помер в п’ятницю
    на 87-му році життя.






    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр
    Люксембургу Ксав’є Бетель разом з Президентом
    Румунії Клаусом Йоханнісом сьогодні взяли участь в урочистих заходах з нагоди 10-ої
    річниці отримання румунським містом Сібу та Люксембургом звання
    Культурної столиці Європи. Член німецької
    громади в Румунії, наступниці саксонських поселенців, які оселилися в Трансільванії в середньовічні роки, президент Клаус Йоханніс був мером Сібіу в 2007 році, коли Румунія була
    прийнята в ЄС, а його місто було
    оголошенеКультурною столицею Європи
    разом з
    Люксембургом. Партнерство між Сібіу і Люксембургом залишається прикладом того, що означає європейський дух, – сказав у суботу Клаус Йоханніс, який висловив надію на те, що кордони всіх видів, які можуть звести стіни між європейцями, будуть замінені містками культури свободи і терпимості. Теж сьогодні Президент Румунії і Прем’єр-міністр Люксембургу взяли участь у церемонії офіційного відкриття Почесного Консульства Великого Герцогства Люксембург у місті Сібу.




    ТЕАТР – Численні
    театральні постановки, виставки, лекції та конференції проходять як в театрах, так і
    в нетрадиційних приміщеннях в рамках Міжнародного
    театрального фестивалю в місті Сібіу. Середньовічні площі та історичний центр міста стали сценами для парадів,
    концертів та циркових постановок, представлених артистами зі всього світу. Міжнародний театральний фестиваль в
    Сібіу, що є найбільшим в сфері виконавського мистецтва в
    Румунії та входить до списку найбільших подібних заходів у світі, розпочався 9 червня і закінчиться у
    неділю. Одним із почесних гостей в цьому році став відомий російський танцюрист Міхаїл Баришніков, який
    сказав, що був вражений фестивалем в Сібіу.