Tag: політичні партії

  • Стартувала передвиборча кампанія до президентських виборів

    Стартувала передвиборча кампанія до президентських виборів

    У п’ятницю в Румунії розпочалася передвиборча кампанія першого туру президентських виборів. Він завершиться 23 листопада о 7:00 ранку. Президентські вибори заплановані на 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий тур. Вибори до парламенту відбудуться між двома турами президентських виборів 1 грудня, у Національний день. Через два десятиліття в Румунії будуть організовані всі можливі види виборів в один рік.

    9 червня громадяни обирали представників Румунії до Європейського парламенту, а також мерів міст та голів місцевих та повітових рад. 8 грудня, з вирішальним раундом перегонів за найвищу посаду, виборчий марафон 2024 року добігає кінця. 14 кандидатів – 10 від політичних партій та 4 незалежних – змагаються за президентське крісло. Як і в будь-якому подібному змаганні, найбільші шанси мають кандидати, яких підтримують партії.

    Соціал-демократична партія (СДП) висуває кандидатуру Марчела Чолаку, чинного прем’єр-міністра, а Націонал-ліберальна партія (НЛП), яка є союзником СДП в уряді, – голову Сенату Ніколая Чуке. Соціал-ліберальний уряд все ще формально функціонує, але відносини між двома партіями та їхніми лідерами погіршилися в останні місяці в передвиборчому контексті. Альянс за об’єднання румунів (сувереністський, націоналістичний), третя за величиною політична сила Румунії за результатами європейських та місцевих виборів, відправив свого лідера Джордже Сіміона у перегони.

    Так само, як і третя сила в парламенті, Союз «Рятуйте Румунію», представлений у президентських перегонах Еленою Ласконі. Демократичний союз угорців Румунії, має своїм кандидатом лідера Келемена Хунора. Список претендентів на президентську посаду також включає деякі імена, що мають резонанс на політичній сцені, навіть якщо деякі з них зараз є незалежними. Колишній лідер соціал-демократів Мірча Джоане знову балотується, цього разу без партійної підтримки. Донедавна заступник секретаря НАТО, Мірча Джоане був близький до того, щоб стати президентом у 2009 році. До списку кандидатів також входять колишні міністри Ана Бірчалл і Крістіан Дяконеску, обидва незалежні, а також колишній лідер НЛП і прем’єр-міністр Людовік Орбан, який балотується від імені коаліції невеликих правих консервативних партій.

    Румунські виборці, які проживають або перебувають за кордоном, мали можливість зареєструватися для голосування поштою на президентських виборах до четверга, 10 жовтня. До тепер майже 7 000 осіб зареєструвалися для голосування поштою. До 30 жовтня їм будуть відправлені конверти з бюлетенями. Влада обіцяє відкрити понад 900 виборчих дільниць за кордоном, як це сталося на виборах до Європарламенту.

  • Графік президентських та парламентських виборів

    Графік президентських та парламентських виборів

    Після тривалих дискусій, коаліція у складі СДП-НЛП погодилася провести перший тур президентських виборів 24 листопада, а другий – 8 грудня. Між ними на 1 грудня заплановані парламентські вибори. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що угода між двома правлячими партіями відповідає висновкам консультацій, які він провів на початку цього тижня з політичними партіями, більшість з яких висловилися за проведення виборів вчасно.

    Марчел Чолаку: ”Ми досягли домовленості з нашими партнерами урядування щодо виборчого календаря, відповідно до принципів, які обговорювалися під час консультацій з політичними партіями, представленими в парламенті. Ми домовилися, що перший тур президентських виборів пройде 24 листопада, 8 грудня – другий тур, а парламентські вибори – 1 грудня. Таким чином, ми можемо ухвалити рішення уряду, яке затверджує графік виборів, і завершити це питання”.

    У свою чергу, лідер НЛП Ніколає Чуке підкреслив, що той факт, що партії не хотіли об’єднання двох виборів, також був взятий до уваги. Ніколає Чуке: “Під час проведених нами дискусій, політичні партії зізналися, що немає жодних проблем, якщо вибори відбудуться 1 грудня. Національнй день Румунії може бути водночас і святом демократії. На даний момент, беручи до уваги всі ці дискусії та аналізуючи законодавчі положення, з’ясувався і виборчий графік”.

    Ніколає Чуке також сказав, що не думає, що явка виборців 1 грудня буде низькою, і ще раз підкреслив, що НЛП і СДП матимуть своїх кандидатів на президентських виборах. З опозиції, новий лідер Союзу “Рятуйте Румунію” Елена Ласконі вітає угоду між СДП і НЛП щодо термінів проведення президентських і парламентських виборів, але стверджує, що обидві партії повинні зосередитися на економіці, освіті та охороні здоров’я.

    Водночас вона закликає правоцентристські партії приєднатися до президентського проєкту СРР. З іншого боку, лідер партії “Сила правих” Людовік Орбан вважає, що рішення правлячої коаліції є “новою спробою серйозно спотворити результати виборів”. Альянс за обєднання румунів також розкритикував рішення СДП і НЛП, заявивши, що вони змінили дати президентських і парламентських виборів “зі страху перед Джорджем Сіміоном (лідером АОР)“.

    Спочатку НЛП і СДП домовилися про проведення президентських виборів у вересні, на чому наполягали соціал-демократи. Але НЛП змінила свою думку і вимагала провести вибори в листопаді. Обидві партії не змогли дійти згоди, що призвело до безпрецедентних нападів між ними з моменту формування коаліційного уряду. Нагадаємо, що 9 червня відбулися вибори до Європейського парламенту та місцеві вибори.

  • Йон Раціу та відродження румунської демократії

    Йон Раціу та відродження румунської демократії




    Йон Раціу був одним з тих провідних румунських
    демократичних політиків що став прикладом для румунського суспільства, коли йшлося про відновлення демократії в 1990 році, після 45 років
    комунізму. Нащадок сім’ї зі славним минулим у боротьбі за національні
    права румунів в Австро-Угорщині, Йон Раціу, своїм стилем сприяв значному поліпшенню румунського
    політичного клімату після грудня 1989 р. Він відрізнявся від інших політиків своєю
    краваткою-метеликом, своєю ввічливістю, поведінкою та акцентом, з яким він розмовляв румунською мовою. Йон Раціу був одним з
    найважливіших румунських демократичних політиків після 1990 року, який виступав
    як проти
    фашистської, так і комуністичної диктатур. Повернувшись до Румунії у 1990 році,
    він був одним із тих, хто відбудував Націонал-селянську Християн-демократичну партію
    та долучився до відновлення демократичного клімату.




    Йон Раціу народився 6 червня 1917
    року в місті Турда (захід Румунії) в родині румунських інтелектуалів, які
    боролися за національні права румунів в Габсбурзькій імперії та
    Австро-Угорщині. Він закінчив Юридичний факультет в місті Клуж-Напока та
    Економічний факультет Кембриджського університету і був активним членом
    Націонал-селянської партії. У 1940 році він був прийнятий на роботу в
    Міністерстві закордонних справ і відправлений до Лондона в лютому 1940 року, до
    падіння Франції. Після окупації Франції, що була основним союзником Румунії,
    Йон Раціу продовжив працювати в Посольстві Румунії у Великій Британії до початку вересня 1940
    року, коли в Бухаресті до влади прийшли генерал Йон Антонеску і Залізна
    гвардія. Переконаний англофіл і франкофіл, Йон Раціу відмовився підтримувати
    приєднання Румунії до коаліції на чолі з фашистською Німечинною.




    У 1985 році, в інтерв’ю радіостанції «Радіо Свобода» в ефірі програми «Румунська
    злободенність»,
    запис якої зберігається в архіві Центру усної історії Румунського радіомовлення, Йон Раціу розповів, що
    змусило його залишитися у Великобританії: «Після зречення королем Каролем II-им престолу та приходу
    до влади легіонерів, я подав у відставку у вересні 1940 року. Потім звернувся
    до Міністерства закордонних справ Великобританії з проханням надати мені політичний
    притулок, який я одразу ж отримав. Мені пощастило отримати стипендію в
    Кембриджському університеті де я вчився протягом трьох років і отримав учений
    ступінь «Master of arts», що трохи більше ніж диплом спеціаліста з економіки.
    Під час навчання в Кембриджі, я записав низку радіопередач на патріотичну
    тематику в питанні Трансільванії, особливо після захоплення Північної
    Трансільванії в 1940 році. Так само я брав активну участь в роботі Спілки
    румунських студентів у Великобританії.»




    Йон Раціу взяв участь у пропаганді, спрямованій на виведення Румунії з
    альянсу з Німеччиною та її переходу на бік Об’єднаних Націй. Але він
    прагнув, щоб Центральна та Східна Європа, в тому числі Румунія, залишилися під
    впливом західної демократії після війни: «Я працював у Міжнародній раді
    студентів, члени якої обрали мене віце-президентом, під час війни, та у
    Всесвітньому виконавчому комітеті молоді. Усі ми, ті хто перебували у вигнанні
    в Англії, були стурбовані майбутнім Європи після війни, тому створили організацію,
    яку назвали CECCILS (Central East European Student a New Society) тобто Східноєвропейський
    студентський центр «За нове суспільство», що складався зі студентів і молодих
    людей з країн Центральної та Східної Європи. Крім того, хоча я був молодим, мене
    прийняли в Рух вільних румунів, який виступав проти приєднання Румунії до
    політики нацистської Німеччини і стверджував, що місце Румунії завжди було
    поряд з демократичними західними державами, які створили Велику Румунію.
    Протягом цього періоду я писав статті, брав участь у конференціях, виступав по
    радіо, звичайно на BBC.»




    Пізніше, коли став успішним бізнесменом Йон Раціу не став пасивно
    спостерігати, на Заході, за комунізацією Румунії. Він заснував антикомуністичну
    організацію «Світовий союз вільних румунів», а також фінансував демократичну
    пресу, газета «Românul liber/Вільний румун» будучи з-поміж найвпливовіших видань членів румунської діаспори. У 1985
    році Йон Раціу був переконаний, що тільки разом усі румуни зможуть повернути
    демократію. Таким чином, організація зверталася до всіх, хто хотів приєднатися
    до зусиль з відновлення демократії: «У 1980 році разом з професором Брутусом
    Косте з Америки, ми звернулися із закликом до всіх румунів, кажучи, що настав
    час зробити щось для цієї країни, яка має бути гідно представлена на Заході. До
    1975 року діяв Румунський національний комітет, який в 1975 році перестав
    діяти. Ми подумали, що ця боротьба має бути продовжена, поширили цей заклик і,
    в 1984 році, створили Світовий союз вільних румунів. З самого початку ми
    підкреслили, що не діятимемо як партія, що відкриті для всіх румунів, які
    хочуть приєднатися до боротьби за національні ідеали, незалежно від того, до
    якої партії вони належать або належали в минулому. Це не означало, що партії не
    мають діяти. Навпаки, партії повинні існувати надалі, тому що без партій немає
    демократії.»






    3 січня 1990 р. був прийнятий указ Ради
    фронту національного порятунку щодо офіційного створення та реєстрації
    політичних партій у Румунії, що означало
    відродження політичних партій та політичної багатопартійності, після 45 років
    комунізму. Повернувшись в Румунії у 1990
    році, негайно ж після видачі указу, Йон Раціу продовжив і далі відстоювати
    демократичні цінності. Він був людиною з твердими демократичними переконаннями,
    справжнім взірцем для наслідування. Йон Раціу помер 17 січня 2000 року в
    Лондоні, його тіло привезли в країну, як він заповів, і поховали в рідному
    місті – Турда.

  • Політична сцена в Бухаресті

    Політична сцена в Бухаресті




    Політична
    криза в Бухаресті триває, президент Клаус Йоханніс
    та прем’єр-міністр Віоріка Денчіле,
    обидва кандидати у Президенти на цьогорічних листопадових
    виборах, обмінюються бойовими заявами. Глава
    держави знову жорстоко розкритикував правлячу СДП,
    звинувативши її в тому, що вона
    нічого не зробила для запобігання таких ситуацій, як
    ситуація в Каракалі, де 68-річний чоловік викрав,
    зґвалтував та вбив двох дівчат-підлітків.
    Трагедія виявила глибокі дисфункції всередині деяких державних інституцій, якими
    керують некомпетентність, корупція та байдужість, заявив глава держави.




    Президент
    вважає, що урядування соціал-демократів було великим фіаско і що за винятком
    кількох пунктуальних заходів, соціал-демократи зайнялися тільки переміщенням деяких
    керівників з однієї установи в іншу, без покарання їх некомпетентності. Клаус
    Йоханніс: «Як неодноразово
    нам показувала, СДП є фахівцем у питанні затримки речей, сподіваючись, що люди
    забудуть кому належить відповідальність. Соціал-демократи відмовилися від
    пропозицій вирішувати системні питання, коли їхні барони зрозуміли, що це
    насправді означає відмову від політичного контролю над Правосуддям та Поліцією,
    тому що, попри підвищення чи ні строків покарань за різні злочини, ми говоримо
    про те, як працюють державні установи».




    Прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле відповіла Клаусу Йоханнісу і оголосила, що уряд звернеться до Конституційного
    суду із запитом про визначення правового конфлікту з главою держави. Вона
    звинувачує президента у блокуванні діяльності уряду, зазначивши що він невиправдано
    відмовився від призначення міністрів з питань енергетики, довкілля та відносин із
    парламентом. З іншого боку, за словами прем’єр-міністра, наполягаючи на трагедію
    двох дівчат-підлітків з міста Каракал, президент Йоганніс хоче непристойно використати
    цю трагедію аби створити передумови для політичних рухів чи блокування
    діяльності уряду.




    Віоріка
    Денчіле: «Перезавантаження потребує не держава, главою якої він є, але
    саме президент Румунії потребує перезавантаження. Він говорить про владу, але
    забуває, що перебуває при владі вже п’ять років. Згадаймо, як в перші дні після
    цієї трагедії в Каракалі, президент
    Клаус Йоханніс занадто пізно в часі організував засідання Вищої ради оборони країни
    і вагався звільнити з посади керівника Спеціальної служби зв’язку.»





    На думку
    прем’єр-міністра, не тільки президент має на меті систематично блокувати
    діяльність уряду, але й вся опозиція, яка об’єднується та прискорює кроки для
    подання резолюції про вотум недовіри проти кабміну Денчіле. Представники
    Націонал-ліберальної партії оголосили, що ведуть інтенсивні переговори з іншими
    парламентськими політичними партіями, щоб переконатися у тому, що вони не
    втратять можливості відсторонити від влади СДП, особливо після того, як партнер
    соціал-демократів – АЛДЕ – покинув правлячу коаліцію.

  • Політична метушня у Бухаресті

    Політична метушня у Бухаресті

    У Бухаресті в перший день чергової
    сесії парламенту відзначено відставку спікера Сенату Румунії лідера Aльянсу лібералів
    і демократів (АЛДЕ) Келіна Попеску- Терічану. Про це заявив колишній партнер СДП у правлячій коаліції після рішення залишити її. Келін Попеску-Терічану сказав, що він був правильним,
    врівноваженим та рівновіддаленим президентом Сенату, але продовжувати не може. Келін Попеску-Терічану: Я вступив на цю
    посаду від політичного альянсу, і мені здається природним покинути
    цю посаду, як тільки цей
    альянс закінчив своє існування.


    Дивно, але АЛДЕ міг би зберегти керівництво Сенату через заступника лідера партії Теодора Мелешкану, запропонованого СДП. Лідер соціал-демократів,
    прем’єр-міністр Віоріка Данчіле пояснила: «Посада належала
    АЛДЕ, і ми хотіли
    показати, що ми до кінця поступаємо правильно. Я також спілкувалась з колегами на зустрічі, яку я мала з президентом Палати депутатів, і
    відбулося голосування в Сенаті.




    Теодор Мелешкану вважає, що його обрання президентом
    Сенату було б корисним для АЛДЕ. Теодор Мелешкану: Ця посада президента є гарантією того, що на ALDE
    не буде жодного тиску,
    а, навпаки, це дасть
    моїм колегам перспективу на майбутнє.


    У румунській політиці все має ціну і є
    предметом переговорів. І спокій АЛДЕ можна було б отримати в обмін на політичну підтримку, надану міноритарному
    уряду СДП, якому загрожує вотум недовіри. Головна опозиційна НЛП оголосила, що веде переговори з усіма
    партіями, крім СДП
    для максимізації шансів прийняття вотуму недовіри. Лідер НЛП Людовик Орбан: «З початком сесії
    парламенту розпочнуться переговори з усіма політичними партіями та всіма
    парламентськими групами, представленими в парламенті Румунії, безумовно, за
    винятком груп СДП.
    Щодо нас, текст вотуму недовіри, складений Націонал-ліберальною партією, буде предметом переговорів
    з усіма парламентськими групами. Йдеться про шість інших партій або парламентських груп, які повинні
    приєднатися до НЛП для усунення уряду.


    Також в опозиції Альянс «Рятуйте
    Румунію»- ПЛЮС й
    надалі вимагає проведення дострокових виборів як умова для створення нової коаліції. Лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна заявив, що лише таким
    чином можна створити нову парламентську більшість, яка сприятиме реформам,
    необхідним Румунії. Його партнер, лідер ПЛЮС Дачіан
    Чолош, підтримав необхідність перехідного уряду до можливих дострокових виборів. Про Румунія, партія, що відірвалась від СДП і очолена колишнім прем’єр-міністром Віктором
    Понта, Партія Народний Рух та Демократичний союз угорців Румунії або депутати, що
    представляють національні меншини не можуть бути виключені з дуже складного парламентського рівняння. Останні,
    традиційно, голосують з урядом.



  • Реакції після консультації президента з партіями щодо референдуму

    Реакції після консультації президента з партіями щодо референдуму

    Референдум
    з питань юстиції необхідний й буде проведений 26 травня одночасно із виборами
    до Європарламенту, заявив президент Румунії Клаус Йоханіс після консультацій на
    цю тему із політичними партіями. Темою референдуму є заборона амністії в результаті
    скоєння корупційних правопорушень та заборона надзвичайних постанов у
    кримінальній сфері, що стосується покарань та судоустрою.




    Консультації
    було скликано на тлі прийняття багатьох законодавчих змін у сфері судочинства,
    запропонованих парламентською більшістю, зокрема коаліцією Соціал-демократичної
    партії та Альянсу лібералів і демократів. Мова йде про суперечливі поправки,
    які ретельно засуджують і критикують європейські партнери. Протягом двох днів
    переговори не принесли ніяких сюрпризів. Першими були запрошені до діалогу були
    опозиційні партії – Націонал-ліберальна партія, Союз «Рятуйте Румунію» та
    Партія «Народний рух», а також Демократичний Союз угорців Румунії та група
    представників національних меншин, крім угорської, які згідні з проведенням
    референдуму.




    «Для
    Румунії життєво важливо, щоб громадяни показали, що більше не приймають
    систематичної агресії, спрямованої на незалежність правосуддя, на права і
    свободи громадян, спричиненої коаліцією більшості», – заявив лідер головної опозиційної
    НЛП Людовік Орбан. Другого й
    останнього дня консультацій з парламентськими партіями на обговорення прийшла
    лише делегація від головної урядової партії СДП, яку глава держави вважає винною в поточній
    ситуації в юстиції. Клаус Йоханніс: «СДП постійно й інтенсивно атакує
    правосуддя від самого початку свого мандату. СДП винна, що про юстицію
    говориться із занепокоєння. Румуни стурбовані
    і бояться, що соціал-демократи політично підпорядковують собі румунську систему
    правосуддя. Румуни повинні дати оцінку цим нападам, і тому я скликаю цей
    референдум 26 травня».




    Представник
    СДП на цих консультаціях Єуджен Ніколіча, заступник голови Палати депутатів,
    повідомив, що парламент підтримає прохання президента Клауса Йоханніса провести
    референдум, який все ж не матиме наслідків. Партнери соціал-демократів з
    Альянсу лібералів та демократів відмовилися від участі в консультаціях і
    звинуватили президента Клауса Йоханніса у використанні референдуму для того,
    щоб розпочати таким чином раніше кампанію до президентських виборів, що відбудуться
    цього року.




    Нагадаємо,
    26 березня Президент Йоханніс провів консультації з представниками
    громадянського суспільства з питань референдуму, а 27 березня глава держави
    зустрівся з представниками судової та професійної асоціацій магістратів й
    обговорив поточну ситуацію в судовій системі.



  • Румунська політика після місцевих виборів

    Румунська політика після місцевих виборів

    Розглянуті виключно на тлі результатів одержаних на рівні всієї країни, місцеві вибори, що відбулися в неділю в Румунії, пройшли успішно для Націонал-ліберальної партії, головної правої партії Парламенту Румунії. З близько 33 відсотками, ліберали йдуть позаду переможця, Соціал-демократичної партії, всього на п’ять процентів. Позиція, яка дозволила б їм з упевненістю думати про осінні парламентські вибори. Перспектива радикально змінюється коли аналізуються результати у Бухаресті. У столиці Румунії, яка традиційно належала ліберальному правому крилу, ліва Соціал-демократична партія виграла все – генеральну мерію, ті шість районних мерій, районні місцеві ради та загальну раду столиці.

    І погрожує диктувати у всіх рішеннях, без того щоб яка ніби-то політична сила протистояла цьому, завдяки союзу з ліберальними дисидентами, що створили Альянс лібералів та демократів. Однак, те що турбує НЛП є, не тільки результат виборів у Бухаресті, одноголосно охарактеризований коментаторами як катастрофічним, але той факт, що ця партія ризикує не представляти альтернативу щодо СДП. На рівні столиці, цієї альтернативою став, після місцевих виборів, Союз Рятуйте Бухарест, перетворена на партію колишня неурядова організація. Цей союз, своїм сміливим лідером Нікушором Даном і оточувальними його чесними професіоналами, виявляється в змозі задовольнити вимоги цілісності цієї частини електорату, який не хоче більше терпіти політику блошиного ринку, корупцію і некомпетентність традиційних партій.

    Послання цього електорату до НЛП є ясним: або піддається глибоким змінам менталітету та мислення, або ризикує зникнути, як це фактично сталося з Націонал-селянською Християн-демократичною партією, колись першою скрипкою урядування в кінці 90-х років, зараз позапарламентською. Керівники бухарестських районних організацій та їхній лідер взяли на себе відповідальність за поразку у виборах та подали у відставку. Критичні голоси в партії вимагали й відставки генерального секретаря Іллї Боложана, якого вважають відповідальним за поразку в його якості керівника виборчої кампанії. Однак цього не сталося, це будучи чітким сигналом того, що будь-який внутрішній бунт проти керівництва Націонал-ліберальної партії, в тому числі спів лідерів Аліни Горгіу і Василя Благи, буде придушений.

    Для лівого табору, який радіє після місцевих виборів, пріоритетом є створення альянсів на місцевому і повітовому рівнях з лояльними до тепер їхніми партнерами Націонаним союзом За прогрес Румунії та Альянсом лібералів і демократів. Так само видалення з головної посади Палати депутатів Валерія Згоні, який був відсторонений з партії, у передовій лінії якої донедавна знаходився, за сміливість вимагати відставки лідера СДП Лівіу Драгня, після остаточного умовного засудження останнього у справі про референдум від 2012 року щодо відставки колишнього Президента Траяна Бесеску. Соціал-демократи змінили регламент так, щоб Згоня міг бути замінений, але останній заперечує ці нові регулювання стверджуючи що парламентські процедури не були дотримані в даному випадку.

  • Фінансування політичних партій

    Фінансування політичних партій

    Гроші рухають світом і політичний світ не є винятком. Світ, який, очевидно, не спирається тільки на ідеях, доктринах, цінностях та принципах, але особливо на грошах, стверджували б оглядачі, переконані, що єдиною мотивацією більшості тих, хто хоче займатися політикою, принаймні, в Румунії, є власний і сімейний матеріальний достаток. Парламент в Бухаресті намагався навести порядок, що стосується фінансування діяльності партій та виборчих кампаній. Необхідний демарш, враховуючи, що не було важливої політичної партії, яку б не підозрювали, що отримала великі суми від бізнесменів, зацікавлених в обмін на фінансування, отримати вигідні контракти з державою.

    Порочний механізм, якого радикальна кампанія по боротьбі з корупцією, що має місце останнім часом, виявила, але якого тільки законодавство може усунути з практики. У суботу президент Клаус Йоханніс підписав закон, який вносить зміни до існуючого закону про фінансування політичних партій та виборчих кампаній. Президент попросив парламент переглянути цей закон, і законодавчий орган вніс всі зміни, щоб, за словами президента, не залишити відкритими шляхи незаконного фінансування.

    Згідно з поправкою, зробленою спільною комісією Палати депутатів і Сенату про внесення змін до виборчого законодавства, політичні партії можуть позичати гроші тільки за допомогою завірених нотаріусом документів. Договір повинен передбачати порядок і термін погашення запозичених сум, а термін не може бути більше, ніж три роки. Водночас позика і повернення грошей можуть бути зроблені тільки через банківський переказ.

    У зверненні до парламенту, що стосується внесення змін до закону, президент попросив, зокрема, уточнити правила, що стосуються надання політичним партіям кредитів фізичними та юридичними особами, пожертвувань, контролю фінансування, і роз’яснити деякі положення, які могли порушити принцип політичного плюралізму. Об’єднані зусилля Парламенту – Адміністрації президента, врешті-решт, дали закон, якщо не кращий, хоча б ясніший що стосується фінансування партій. Скептики стверджують, однак, що винахідливість, тих, хто звик обходити закон не має меж, і що незаконне фінансуванням не зникне, і відсутність прозорості в цій галузі залишиться правилом, а не винятком.